Джимат (караїм. Jymat — комуна, зібрання) — караїмська громада. Спочатку релігійні збори дорослих чоловіків, з часом він став терміном для місцевої етнічної спільноти караїмів у Східній Європі. Зазвичай його очолював гахам або провідник молитви газзан.
У Речі посполитій було близько 30 джиматів. Вони користувалися захистом польських королів та великих князів литовських, про що свідчать надані їм привілеї. Під час розділів Речі посполитої караїмські спільноти в Галичі та Кукізові опинились в австрійській державі, а громади в Литві та Волині — російській, відповідно до законодавства цих держав. Останні були з 1850 р. під владою гахана, що проживав у Євпаторії в Криму, з яким діяла Караїмська канцелярія. У 1857 р. в Тракаї було створено окремий офіс гахана. У другій Польської Республіці, були джимати в Тракаї, Вільні, Луцьку і Галичі. Після 1945 року з'явилися нові у Варшаві, Тримісті, Вроцлаві та Ополі (останні зникли).
Бібліографія
- Lucjan Adamczuk, Grzegorz Gudaszewski, Wyznania religijne: stowarzyszenia narodowościowe i etniczne w Polsce 2000—2002, Warszawa 2003.
- Lucjan Adamczuk, Halina Kobeckaite, Szymon Pilecki, Karaimi na Litwie i w Polsce, Warszawa 2003.
- Karaj kiuńlari: dziedzictwo narodu karaimskiego we współczesnej Europie, red. Henryk Jankowski, Mariola Abkowicz, Wrocław 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhimat karayim Jymat komuna zibrannya karayimska gromada Spochatku religijni zbori doroslih cholovikiv z chasom vin stav terminom dlya miscevoyi etnichnoyi spilnoti karayimiv u Shidnij Yevropi Zazvichaj jogo ocholyuvav gaham abo providnik molitvi gazzan U Rechi pospolitij bulo blizko 30 dzhimativ Voni koristuvalisya zahistom polskih koroliv ta velikih knyaziv litovskih pro sho svidchat nadani yim privileyi Pid chas rozdiliv Rechi pospolitoyi karayimski spilnoti v Galichi ta Kukizovi opinilis v avstrijskij derzhavi a gromadi v Litvi ta Volini rosijskij vidpovidno do zakonodavstva cih derzhav Ostanni buli z 1850 r pid vladoyu gahana sho prozhivav u Yevpatoriyi v Krimu z yakim diyala Karayimska kancelyariya U 1857 r v Trakayi bulo stvoreno okremij ofis gahana U drugij Polskoyi Respublici buli dzhimati v Trakayi Vilni Lucku i Galichi Pislya 1945 roku z yavilisya novi u Varshavi Trimisti Vroclavi ta Opoli ostanni znikli BibliografiyaLucjan Adamczuk Grzegorz Gudaszewski Wyznania religijne stowarzyszenia narodowosciowe i etniczne w Polsce 2000 2002 Warszawa 2003 Lucjan Adamczuk Halina Kobeckaite Szymon Pilecki Karaimi na Litwie i w Polsce Warszawa 2003 Karaj kiunlari dziedzictwo narodu karaimskiego we wspolczesnej Europie red Henryk Jankowski Mariola Abkowicz Wroclaw 2004