Ананій Роєцкі (народився 19 липня 1896 року у Вільнюсі, помер 19 листопада 1978 року у Варшаві) — польський геофізик, караїмський діяч.
Ананій Роєцкі | |
---|---|
пол. Ananiasz Rojecki | |
Народився | 19 липня 1896 Вільнюс, Російська імперія |
Помер | 19 листопада 1978 (82 роки) Варшава, Польська Народна Республіка |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | геолог, метеоролог |
Alma mater | Uniwersytet Wileński |
Галузь | геофізика |
Нагороди | |
Ананій Роєцкі у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з родини караїмів, був сином Елеазара (працівника аптечної компанії) та Зефірини, уродженої Шпаковської.
У 1915—1917 роках він служив у російській армії, досягнувши звання другого лейтенанта; наступні кілька років він провів у Вільнюсі та в Криму, у центрі караїмського релігійного життя м. Євпаторії. З 1923 року вивчав математику та астрономію у Вільнюському університеті, у 1929 році отримав диплом з математики. Потім він працював у цьому університеті метеорологом, а з 1931 року — асистентом кафедри метеорології. Він займався, серед іншого, вимірюванням вітру, сонячного світла й хмар у Вільнюсі та Тракаї, клімату Друскінінкаю. Для використання Вільнюським товариством садівництва він опрацьовував прогнози приморозків. У 1936—1938 роках перебував у Берліні, де готував докторську дисертацію «Про висоту повітряного шару так званої постійної щільності та її залежність від типів повітряних мас»; йому не вдалося її захистити до початку війни. Рукопис згорів під час війни, і Роєцкі більше не намагався здобути ступінь доктора наук.
З 1939 року працював у військовій метеорологічній службі, брав участь у вересневій кампанії. Потім він повернувся до Вільнюса, де викладав математику та фізику, спочатку офіційно, а з 1941 року в межах таємного викладання. З початку 1941/42 навчального року і до кінця нацистської окупації він разом із Владиславом Дзевульським, та очолював університетський центр організованої польської таємної освіти у Вільнюсі.
З 1944 року працював геологом та геофізиком у Литовському відділенні Комітету Геології СРСР. Брав участь у роботі університетської комісії з питань репатріації до Польщі колишніх співробітників Вільнюського університету. Прибувши до Польщі, він не прийняв пропозицію про роботу в Ягеллонському університеті, але став асистентом Торунського університету; згодом він почав працювати в Національному гідрологічному та метеорологічному інституті, досягнувши посади заступника директора. З 1950 року мав статус незалежного дослідника. У 1959 році став асистентом кафедри геофізики Польської академії наук; залишив цю роботу у 1965 році, а за чотири роки вийшов на пенсію. Окрім постійних посад, він проводив лекції та семінари з метеорології, кліматології та океанографії у Варшавському технологічному та Варшавському університеті.
Ананій Роєцкі був співзасновником Польського гідрологічного та метеорологічного товариства (1947), перейменованого в 1966 на Польське геофізичне товариство. Він був членом правління Товариства, а в 1974 році отримав почесне членство. Багато років він був членом редакційної ради журналу «Przegląd Meteorologiczny and Hydrograficzny» (з 1956 «Przegląd Geophysyczny»), виконуючи обов'язки головного редактора (1954—1973). Він заслужив свою посаду організатора гідрологічної та метеорологічної служби, провів численні професійні курси, анонсував публікації підручників, зокрема, Інструкція для дощових станцій польської мережі (1946), Таблиці ділення для використання спостерігачів метеостанцій (1949), Інструкція для метеостанцій вищих порядків польської мережі (1953). Він був редактором та автором вступу до книги «Видержки з історичних джерел про надзвичайні гідрологічні та метеорологічні явища в Польщі X—XVI століть».
Він брав участь у розробці польської версії Міжнародного хмарного атласу (1950), а в «Przeglądu Geofizycznego» публікував огляди сучасної наукової літератури в галузі геофізики. Він також цікавився історією метеорології в Польщі.
Діяльність для караїмських громад
З юності він брав активну участь у караїмських організаціях. Був членом правління Вільнюської асоціації караїмів (у 1923 році як секретар), редагував періодичне видання «Myśl Karaimska». Його цікавило питання демографії населення караїмів у Польщі. Відразу після війни був членом комітету, що організовував релігійне життя караїмів від імені .
Його поховали на караїмському цвинтарі на вулиці Редутова у Варшаві.
Нагороди
Його нагородили, серед іншого, Срібним Хрестом Заслуг та Лицарським і Офіцерським Хрестом Ордена Відродження Польщі.
Примітки
- Ryszard Girguś, Witold Strupczewski, ze wstępem i uzupełnieniami oraz pod redakcją Ananiasza Rojeckiego, Wyjątki ze źródeł historycznych o nadzwyczajnych zjawiskach hydrologiczno-meteorologicznych na ziemiach polskich w wiekach od X do XVI. Wybór źródeł dokonanych i przełożonych na język polski, Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, Warszawa 1965, ss. 214
Література
- Ян Ганік, Ананій Роєцкі, у: Польський біографічний словник, том XXXI, 1989
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ananij Royecki narodivsya 19 lipnya 1896 roku u Vilnyusi pomer 19 listopada 1978 roku u Varshavi polskij geofizik karayimskij diyach Ananij Royeckipol Ananiasz RojeckiNarodivsya19 lipnya 1896 1896 07 19 Vilnyus Rosijska imperiyaPomer19 listopada 1978 1978 11 19 82 roki Varshava Polska Narodna RespublikaKrayina Respublika PolshaDiyalnistgeolog meteorologAlma materUniwersytet WilenskiGaluzgeofizikaNagorodi Ananij Royecki u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodini karayimiv buv sinom Eleazara pracivnika aptechnoyi kompaniyi ta Zefirini urodzhenoyi Shpakovskoyi U 1915 1917 rokah vin sluzhiv u rosijskij armiyi dosyagnuvshi zvannya drugogo lejtenanta nastupni kilka rokiv vin proviv u Vilnyusi ta v Krimu u centri karayimskogo religijnogo zhittya m Yevpatoriyi Z 1923 roku vivchav matematiku ta astronomiyu u Vilnyuskomu universiteti u 1929 roci otrimav diplom z matematiki Potim vin pracyuvav u comu universiteti meteorologom a z 1931 roku asistentom kafedri meteorologiyi Vin zajmavsya sered inshogo vimiryuvannyam vitru sonyachnogo svitla j hmar u Vilnyusi ta Trakayi klimatu Druskininkayu Dlya vikoristannya Vilnyuskim tovaristvom sadivnictva vin opracovuvav prognozi primorozkiv U 1936 1938 rokah perebuvav u Berlini de gotuvav doktorsku disertaciyu Pro visotu povitryanogo sharu tak zvanoyi postijnoyi shilnosti ta yiyi zalezhnist vid tipiv povitryanih mas jomu ne vdalosya yiyi zahistiti do pochatku vijni Rukopis zgoriv pid chas vijni i Royecki bilshe ne namagavsya zdobuti stupin doktora nauk Z 1939 roku pracyuvav u vijskovij meteorologichnij sluzhbi brav uchast u veresnevij kampaniyi Potim vin povernuvsya do Vilnyusa de vikladav matematiku ta fiziku spochatku oficijno a z 1941 roku v mezhah tayemnogo vikladannya Z pochatku 1941 42 navchalnogo roku i do kincya nacistskoyi okupaciyi vin razom iz Vladislavom Dzevulskim ta ocholyuvav universitetskij centr organizovanoyi polskoyi tayemnoyi osviti u Vilnyusi Z 1944 roku pracyuvav geologom ta geofizikom u Litovskomu viddilenni Komitetu Geologiyi SRSR Brav uchast u roboti universitetskoyi komisiyi z pitan repatriaciyi do Polshi kolishnih spivrobitnikiv Vilnyuskogo universitetu Pribuvshi do Polshi vin ne prijnyav propoziciyu pro robotu v Yagellonskomu universiteti ale stav asistentom Torunskogo universitetu zgodom vin pochav pracyuvati v Nacionalnomu gidrologichnomu ta meteorologichnomu instituti dosyagnuvshi posadi zastupnika direktora Z 1950 roku mav status nezalezhnogo doslidnika U 1959 roci stav asistentom kafedri geofiziki Polskoyi akademiyi nauk zalishiv cyu robotu u 1965 roci a za chotiri roki vijshov na pensiyu Okrim postijnih posad vin provodiv lekciyi ta seminari z meteorologiyi klimatologiyi ta okeanografiyi u Varshavskomu tehnologichnomu ta Varshavskomu universiteti Ananij Royecki buv spivzasnovnikom Polskogo gidrologichnogo ta meteorologichnogo tovaristva 1947 perejmenovanogo v 1966 na Polske geofizichne tovaristvo Vin buv chlenom pravlinnya Tovaristva a v 1974 roci otrimav pochesne chlenstvo Bagato rokiv vin buv chlenom redakcijnoyi radi zhurnalu Przeglad Meteorologiczny and Hydrograficzny z 1956 Przeglad Geophysyczny vikonuyuchi obov yazki golovnogo redaktora 1954 1973 Vin zasluzhiv svoyu posadu organizatora gidrologichnoyi ta meteorologichnoyi sluzhbi proviv chislenni profesijni kursi anonsuvav publikaciyi pidruchnikiv zokrema Instrukciya dlya doshovih stancij polskoyi merezhi 1946 Tablici dilennya dlya vikoristannya sposterigachiv meteostancij 1949 Instrukciya dlya meteostancij vishih poryadkiv polskoyi merezhi 1953 Vin buv redaktorom ta avtorom vstupu do knigi Viderzhki z istorichnih dzherel pro nadzvichajni gidrologichni ta meteorologichni yavisha v Polshi X XVI stolit Vin brav uchast u rozrobci polskoyi versiyi Mizhnarodnogo hmarnogo atlasu 1950 a v Przegladu Geofizycznego publikuvav oglyadi suchasnoyi naukovoyi literaturi v galuzi geofiziki Vin takozh cikavivsya istoriyeyu meteorologiyi v Polshi Diyalnist dlya karayimskih gromadZ yunosti vin brav aktivnu uchast u karayimskih organizaciyah Buv chlenom pravlinnya Vilnyuskoyi asociaciyi karayimiv u 1923 roci yak sekretar redaguvav periodichne vidannya Mysl Karaimska Jogo cikavilo pitannya demografiyi naselennya karayimiv u Polshi Vidrazu pislya vijni buv chlenom komitetu sho organizovuvav religijne zhittya karayimiv vid imeni Jogo pohovali na karayimskomu cvintari na vulici Redutova u Varshavi NagorodiJogo nagorodili sered inshogo Sribnim Hrestom Zaslug ta Licarskim i Oficerskim Hrestom Ordena Vidrodzhennya Polshi PrimitkiRyszard Girgus Witold Strupczewski ze wstepem i uzupelnieniami oraz pod redakcja Ananiasza Rojeckiego Wyjatki ze zrodel historycznych o nadzwyczajnych zjawiskach hydrologiczno meteorologicznych na ziemiach polskich w wiekach od X do XVI Wybor zrodel dokonanych i przelozonych na jezyk polski Wydawnictwa Komunikacji i Lacznosci Warszawa 1965 ss 214LiteraturaYan Ganik Ananij Royecki u Polskij biografichnij slovnik tom XXXI 1989