Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варшавський караїмський цвинтар - кладовище караїмів у Польщі, що знаходиться за адресою вул. Редутова у Варшаві. Єдине релігійне кладовище громади караїмів у Польщі.
| Караїмський цвинтар | |
|---|---|
 | |
| Інформація про цвинтар | |
| H G O | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Розташування | Варшава |
| Відкрито | |
| Статус | d |
| Охоронний статус | об'єкт культурної спадщини Польщі |
  Караїмський цвинтар Караїмський цвинтар (Польща) | |
 Караїмський цвинтар у Вікісховищі | |
Історія
Історія караїмського кладовища у Варшаві пов’язана з приходом караїмів у місто у другій половині ХІХ століття. Більшість із них були прибульцями з Криму, пов'язаними з тютюновою промисловістю, хоча були й караїми з інших тодішніх міст Російської імперії, таких як Тракай та Луцьк. Точні статистичні дані про кількість варшавських караїмів відсутні, але на підставі різних уривчастих відомостей можна припустити, що в період між 1882 і 1914 роками присутність караїмів у Варшаві була на рівні 20-50 осіб.
Караїми, що мешкали у Варшаві на межі ХІХ-ХХ століть, перебували під духовною владою Таврійського гаханства з Євпаторії, а не набагато ближчого Тракайського гахана. Тому караїмський цвинтар було створено в 1890 р. за згодою таврійського гахана.
Невелика громада караїмів у Варшаві постала перед необхідністю створити кладовище наприкінці 1880-х років. Перших померлих перевозоли аж до Тракая, щоб поховати на місцевому кладовищі за традицією караїмів. Було проблематично дотримуватись ритуальних умов обряду, згідно з якими похорони мали відбуватися негайно і забороняється зберігати тіло на суботу.
Спочатку, приблизно в 1887 році, некрополь караїмів мав був бути створений у тодішній комуні Бродно, в околицях Праського Кіркута та кладовища Бродно. Зрештою кладовище було відкрито в іншому кінці передмістя Варшави у Волі.
Ділянка для кладовища площею 550 м2 була придбана - після отримання дозволу варшавського генерал-губернатора - у православної парафії при церкві Влодимирської ікони Божої Матері у Волі. Акт купівлі склали сім караїмів, з яких лише один був не кримчанином. Місцевість, призначена для кладовища караїмів, була на той час у далекому передмісті Варшави.
Перше поховання на цвинтарі було здійснено в червні 1890 р. (померлим був Юзеф Кобецький, місячна дитина). Наступні чотири поховання відбувались послідовно: у 1892 р. (трирічна дівчинка Єлена Абкович), у 1895 р. (Садук Осипович Кефелі з Каффи, один із засновників кладовища; його надгробний камінь є найстарішим із збережених анонімних надгробків в некрополі), в 1898 р. (купець Садук Кефелі) та в 1899 р. (купець Гелель Бабаджан).
Під час Другої Польської республіки караїмська спільнота Варшави змінилася: колишніх кримських купців та студентів замінили караїми з менш віддалених караїмських спільнот у Вільні, Тракаї, Луцька та Галича. Незважаючи на безсумнівну присутність караїмів у міжвоєнній Варшаві, відомий лише один задокументований факт поховання що відбулося у 1934 р. (Поховання Габріеля Пілецького з Луцька, який трагічно загинув). У цей час на кладовищі, ймовірно, було поховано ще двох-трьох людей.
Некрополь був пошкоджений під час вересневої кампанії (імовірно, тоді і стіна, і деякі могили були частково зруйновані). руйнація була завершена вибухом вулиці Вольської під час Варшавського повстання.
У 1946–47 роках на існуючому фундаменті встановлено нову металеву огорожу. Перший похорон відбувся після впорядкування цвинтаря та отримання офіційного дозволу на поховання. У 1947 або 1948 рр. на кладовищі був похований землевпорядник Міхал Шпаковський (вбитий під час нападу бандитів у Підковій Лесні 30 грудня 1945 р., ексгумований з кавказького кладовища).
6 серпня 1977 р. Православний митрополит Варшавський і всієї Польщі Василій дозволив на поховання караїмів також у тій частині православного кладовища, що прилягає до некрополя караїмів (відокремлюючи у ньому караїмський квартал площею 1375 кв.м). У той же час правління Караїмського релігійного союзу намагалося розширити кладовище, додавши незабудовану територію між Караїмським кладовищем та набережною православного кладовища. Контракт на передачу нерухомості площею 1122 м² був укладений 12 квітня 1994 р. У 1996 році було завершено огородження збільшеного кладовища.
У період між 1947 і 2010 роками на кладовищі було здійснено вісімдесят одне поховання (три були поховані в Караїмському відділі православного кладовища у Волі).
Кладовище має близько 100 могил. Надгробки типові, написи - караїмською мовою.
Найстаріший іменний надгробний камінь, що зберігся, - це Садук Кефелі 1895 року. Старший за нього - анонімний пам’ятник кінця XIX століття, зроблений з білого мармуру з ніжними рослинними орнаментами, ймовірно, належить Гелені Абкович, яка померла трьома роками раніше. Обидва найстаріші надгробки були реставровані в 2006-2007 роках.
Поховані (визначні особи)
- (помер у 1992 р.) - газзан;
- Олександр Дубинський (помер 2002 р.) - сходознавець, тюрколог, експерт караїмів, дослідник Варшавського університету;
- Шимон Фіркович (помер у 1976 р.) - інженер-електрик, професор, доктор інжинерних наук;
- (помер 1978 р.) - геофізик;
- Ананіяш Зайончковський (помер у 1970 р.) - сходознавець, тюрколог, експерт караїмів, професор Варшавського університету;
- (помер у 1982 р. ) - сходознавець, тюрколог, професор Ягеллонського університету.
Галерея
-
![image]()
Некрополь з боку вул. Редутова -
![image]()
Могила Садука Осиповича Кефеле -
![image]()
Могили на кладовищі -
![image]()
Могила газзана Рафала Абковича
Посилання
- Реєстр пам'яток
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 164. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 145. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 146. ISBN .
- . 2 (35)/2012: 14. Архів оригіналу за 26 січня 2015. Процитовано 26 травня 2021.
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 145. ISBN .
- , № 165, 1887, с. dod. por. s. 3
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(); Пропущений або порожній|title=() - [1], Łukasz Zwaliński, "Cmentarz Bródnowski – ponad 130 lat historii."
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 149—150. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 152—153. ISBN .
- , № 354, 1898, с. dod. por. s. 2
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(); Пропущений або порожній|title=() - , № 214, 1899, с. dod. por. s. 2
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(); Пропущений або порожній|title=() - Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 166. ISBN .
- . 3 (13)/2006. Архів оригіналу за 26 січня 2015. Процитовано 26 травня 2021.
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 172. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 175. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 176—177. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 230—240. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 178. ISBN .
Бібліографія
Зовнішні посилання
- Звіт з робіт з охорони та догляду на кладовищі Караїм (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varshavskij karayimskij cvintar kladovishe karayimiv u Polshi sho znahoditsya za adresoyu vul Redutova u Varshavi Yedine religijne kladovishe gromadi karayimiv u Polshi Karayimskij cvintarInformaciya pro cvintar52 13 58 pn sh 20 56 30 sh d H G OKrayina Respublika PolshaRoztashuvannya VarshavaVidkrito 1890Status dOhoronnij status ob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKarayimskij cvintarKarayimskij cvintar Polsha Karayimskij cvintar u VikishovishiIstoriyaIstoriya karayimskogo kladovisha u Varshavi pov yazana z prihodom karayimiv u misto u drugij polovini HIH stolittya Bilshist iz nih buli pribulcyami z Krimu pov yazanimi z tyutyunovoyu promislovistyu hocha buli j karayimi z inshih todishnih mist Rosijskoyi imperiyi takih yak Trakaj ta Luck Tochni statistichni dani pro kilkist varshavskih karayimiv vidsutni ale na pidstavi riznih urivchastih vidomostej mozhna pripustiti sho v period mizh 1882 i 1914 rokami prisutnist karayimiv u Varshavi bula na rivni 20 50 osib Karayimi sho meshkali u Varshavi na mezhi HIH HH stolit perebuvali pid duhovnoyu vladoyu Tavrijskogo gahanstva z Yevpatoriyi a ne nabagato blizhchogo Trakajskogo gahana Tomu karayimskij cvintar bulo stvoreno v 1890 r za zgodoyu tavrijskogo gahana Nevelika gromada karayimiv u Varshavi postala pered neobhidnistyu stvoriti kladovishe naprikinci 1880 h rokiv Pershih pomerlih perevozoli azh do Trakaya shob pohovati na miscevomu kladovishi za tradiciyeyu karayimiv Bulo problematichno dotrimuvatis ritualnih umov obryadu zgidno z yakimi pohoroni mali vidbuvatisya negajno i zaboronyayetsya zberigati tilo na subotu Spochatku priblizno v 1887 roci nekropol karayimiv mav buv buti stvorenij u todishnij komuni Brodno v okolicyah Praskogo Kirkuta ta kladovisha Brodno Zreshtoyu kladovishe bulo vidkrito v inshomu kinci peredmistya Varshavi u Voli Dilyanka dlya kladovisha plosheyu 550 m2 bula pridbana pislya otrimannya dozvolu varshavskogo general gubernatora u pravoslavnoyi parafiyi pri cerkvi Vlodimirskoyi ikoni Bozhoyi Materi u Voli Akt kupivli sklali sim karayimiv z yakih lishe odin buv ne krimchaninom Miscevist priznachena dlya kladovisha karayimiv bula na toj chas u dalekomu peredmisti Varshavi Pershe pohovannya na cvintari bulo zdijsneno v chervni 1890 r pomerlim buv Yuzef Kobeckij misyachna ditina Nastupni chotiri pohovannya vidbuvalis poslidovno u 1892 r tririchna divchinka Yelena Abkovich u 1895 r Saduk Osipovich Kefeli z Kaffi odin iz zasnovnikiv kladovisha jogo nadgrobnij kamin ye najstarishim iz zberezhenih anonimnih nadgrobkiv v nekropoli v 1898 r kupec Saduk Kefeli ta v 1899 r kupec Gelel Babadzhan Pid chas Drugoyi Polskoyi respubliki karayimska spilnota Varshavi zminilasya kolishnih krimskih kupciv ta studentiv zaminili karayimi z mensh viddalenih karayimskih spilnot u Vilni Trakayi Lucka ta Galicha Nezvazhayuchi na bezsumnivnu prisutnist karayimiv u mizhvoyennij Varshavi vidomij lishe odin zadokumentovanij fakt pohovannya sho vidbulosya u 1934 r Pohovannya Gabrielya Pileckogo z Lucka yakij tragichno zaginuv U cej chas na kladovishi jmovirno bulo pohovano she dvoh troh lyudej Nekropol buv poshkodzhenij pid chas veresnevoyi kampaniyi imovirno todi i stina i deyaki mogili buli chastkovo zrujnovani rujnaciya bula zavershena vibuhom vulici Volskoyi pid chas Varshavskogo povstannya U 1946 47 rokah na isnuyuchomu fundamenti vstanovleno novu metalevu ogorozhu Pershij pohoron vidbuvsya pislya vporyadkuvannya cvintarya ta otrimannya oficijnogo dozvolu na pohovannya U 1947 abo 1948 rr na kladovishi buv pohovanij zemlevporyadnik Mihal Shpakovskij vbitij pid chas napadu banditiv u Pidkovij Lesni 30 grudnya 1945 r eksgumovanij z kavkazkogo kladovisha 6 serpnya 1977 r Pravoslavnij mitropolit Varshavskij i vsiyeyi Polshi Vasilij dozvoliv na pohovannya karayimiv takozh u tij chastini pravoslavnogo kladovisha sho prilyagaye do nekropolya karayimiv vidokremlyuyuchi u nomu karayimskij kvartal plosheyu 1375 kv m U toj zhe chas pravlinnya Karayimskogo religijnogo soyuzu namagalosya rozshiriti kladovishe dodavshi nezabudovanu teritoriyu mizh Karayimskim kladovishem ta naberezhnoyu pravoslavnogo kladovisha Kontrakt na peredachu neruhomosti plosheyu 1122 m buv ukladenij 12 kvitnya 1994 r U 1996 roci bulo zaversheno ogorodzhennya zbilshenogo kladovisha U period mizh 1947 i 2010 rokami na kladovishi bulo zdijsneno visimdesyat odne pohovannya tri buli pohovani v Karayimskomu viddili pravoslavnogo kladovisha u Voli Kladovishe maye blizko 100 mogil Nadgrobki tipovi napisi karayimskoyu movoyu Najstarishij imennij nadgrobnij kamin sho zberigsya ce Saduk Kefeli 1895 roku Starshij za nogo anonimnij pam yatnik kincya XIX stolittya zroblenij z bilogo marmuru z nizhnimi roslinnimi ornamentami jmovirno nalezhit Geleni Abkovich yaka pomerla troma rokami ranishe Obidva najstarishi nadgrobki buli restavrovani v 2006 2007 rokah Pohovani viznachni osobi pomer u 1992 r gazzan Oleksandr Dubinskij pomer 2002 r shodoznavec tyurkolog ekspert karayimiv doslidnik Varshavskogo universitetu Shimon Firkovich pomer u 1976 r inzhener elektrik profesor doktor inzhinernih nauk pomer 1978 r geofizik Ananiyash Zajonchkovskij pomer u 1970 r shodoznavec tyurkolog ekspert karayimiv profesor Varshavskogo universitetu pomer u 1982 r shodoznavec tyurkolog profesor Yagellonskogo universitetu GalereyaNekropol z boku vul Redutova Mogila Saduka Osipovicha Kefele Mogili na kladovishi Mogila gazzana Rafala AbkovichaPosilannyaReyestr pam yatok d Track Q15983881 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 164 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 145 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 146 ISBN 978 83 7666 143 8 2 35 2012 14 Arhiv originalu za 26 sichnya 2015 Procitovano 26 travnya 2021 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 145 ISBN 978 83 7666 143 8 165 1887 s dod por s 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr inventor dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka 1 Lukasz Zwalinski Cmentarz Brodnowski ponad 130 lat historii Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 149 150 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 152 153 ISBN 978 83 7666 143 8 354 1898 s dod por s 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr inventor dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka 214 1899 s dod por s 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr inventor dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 166 ISBN 978 83 7666 143 8 3 13 2006 Arhiv originalu za 26 sichnya 2015 Procitovano 26 travnya 2021 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 172 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 175 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 176 177 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 230 240 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 178 ISBN 978 83 7666 143 8 BibliografiyaWarszawskie cmentarze Przewodnik historyczny Warszawa PTTK Kraj 1991 s 147 148 ISBN 83 7005 333 5 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa 2012 s 145 179 ISBN 978 83 7666 143 8 Zovnishni posilannyaZvit z robit z ohoroni ta doglyadu na kladovishi Karayim pol