Караїмознавство — наука про мову, літературу, культуру, історію та релігію караїмів; що є одним із напрямків сходознавства.
Історія
Початки караїмських досліджень пов'язані з особою Тадеуша Чацького та його публікацією «Дослідження про євреїв та караїмів» (Вільно 1807, перевидання: Краків 1860 та Львів 1886). В даний час дослідження караїмів проводяться серед інших у Польщі Кафедра вивчення івриту, вивчення араме та караїмів при Департаменті азійських наук Університету Познані.
Караїмознавство в Україні має багаторічну традицію, завдяки ентузіазму любителів історії караїмської походження. Одним із засновників караїмознавства на Україні є Семіта Кошуль (1906—1996), удостоєна за видатні заслуги в області караїмознавства премії ім. І. І. Казаса, що присуджується кримським фондом культури. У своїх роботах вона непримиренно захищала тюркську теорію походження караїмів різко критикуючи прихильників інших теорій серед професійних істориків, зокрема й сам І. І. Казаса. В даний час традиції Семіти продовжуються і розвиваються в Науковому центрі Асоціації кримських караїмів під керівництвом Юрія Полканова. Міжнародним інститутом кримських караїмів видаються міжнародні щоквартальні журнали «Caraimica» і «Караїмське спадщина».
Караїмознавці
Авраам Фіркович, Ян Жегожевський, Тадеуш Ян Ковальський, Шапшал Серая Маркович, Олександр Мардкович, Ананій Зайончковський, Володимир Зайончковський, Шимон Шишман, Юзеф Сулімович, Олександр Дубинський, Семіта Кушуль, Емілія Лебедева, Ольга Прік.
Сучасні караїмознавці
Генрік Янковський, Маріола Абкович, Анна Сулімович, Шимон Пілецький.
Бібліографія
- Караїми [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Караїми // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 603. — 1000 екз.
- О караимах, преимущественно живущих в городе Евпатории [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] // Новороссийский календарь на 1839-й год. — Одесса: Изд. Ришельевского лицея. Гор. тип., 1838. — C. 179—182.(рос. дореф.)
- [1], Tadeusz Jan Kowalski, "Najpilniejsze zadania karaimoznawstwa"
- [2], Aleksander Dubiński, "Początki zainteresowań językiem i literaturą karaimską w nauce europejskiej do końca XIX w"
- [3], Aleksander Dubiński, "Pół wieku karaimoznawstwa w Polsce"
- [4], Aleksander Dubiński, "Publikacje reliogioznawcze w zakresie karaimoznawstwa polskiego (od 1918 roku). Bibliografia"
Примітки
- «Наука в питанні про караїмів ... фальсифікується до нахабства, а припинити це явище нікому. Свідомість від цього страшно гнітиться і важким каменем лягає на душу. Де шукати вихід? Хто допоможе?» (18.03.1986) «Нам вкрай необхідно боротися зі спотворенням даних про походження та історію караїмів до їх публікації, оскільки подальші заперечення не мають і одного відсотка цінності публікації». (15.09.1990) «…вони [фальсифікатори] не забаряться "зжерти" нас - караїмів - "живцем" ... Тому я так прошу і закликаю Вас вжити всіх можливих тепер заходів, щоб не дати їм (...) в питанні фальсифікації нашої історії і походження йти по зеленій дорозі; нехай, мерзотники, хоч спотикаються об наші обґрунтовані заперечення». (15.09.1990). // А.Полканова Сымыт Кушуль [ 23 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- «Такої точки зору тримався і видатний караїмський вчений з вищою європейською освітою, Ілля Казас. Так, в докладній відповіді на запит про караїмів академіка Франції Де-Бая, він писав: «Але на користь семітиського походження караїмів говорить та обставина, що серед них в даний час знаходяться Левити та Когени, нащадки Аарона, а вони могли бути серед народу, що виводять свій рід від стародавніх ізраїльтян» (Жур. «Караимская жизнь», издание Москва, 1910 г., Книга № 3-4., стр. 48, статья «Общие заметки о караимах»). Отже, прізвища караїмів Леві і Коген, або як компонент в подвійних прізвищах караїмів, як кістка в горлі їх тюркського походження. У караїмсько-російсько-польському словнику багато розтлумачених слів мають вказівку з якої мови вони запозичені. З цих відомостей мною встановлено, що термінологія пов'язана з релігією караїмів, запозичена з давньоєврейської мови. Ясно, що вона була сприйнята тюрками одночасно з прийняттям ними вчення Старозавітної Бібліі. Так, наприклад, з того ж словника виписую поспіль ... слова, запозичені з давньоєврейської мови ... Всі вони релігійного значення. Таким же шляхом прийшли до тюрків - караїмів (тоді ще тільки старозавітників) і слова Леві і Коген, як звання священнослужителів. Так що караїмські Леві і Когени НЕ нащадки ізраїльського коліна Левітів і Когенів, а нащадки тюркських священнослужителів. Тому посилання І. І. Казаса на їх ізраїльське походження - помилкове. Таким чином, цей єдиний аргумент на користь семітського походження караїмів відпав, і теорія їх тюркського походження утвердилася на всі 100%. " //Сымыт Кушуль. [[https://web.archive.org/web/20210524051840/https://kale.at.ua/publ/populjarnoe/samye_chitaemye_materialy/prostaja_no_vesma_sushhestvennaja_istina_levi_i_kogeny_u_krymskikh_karaimov/6-1-0-76 Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.] Простая, но весьма существенная истина. Леви и Когены у крымских караимов.]
- Андрей Мальгин. Евреи или тюрки. Новые элементы в идентичности караимов и крымчаков в современном Крыму (2002) [ 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karayimoznavstvo nauka pro movu literaturu kulturu istoriyu ta religiyu karayimiv sho ye odnim iz napryamkiv shodoznavstva IstoriyaPochatki karayimskih doslidzhen pov yazani z osoboyu Tadeusha Chackogo ta jogo publikaciyeyu Doslidzhennya pro yevreyiv ta karayimiv Vilno 1807 perevidannya Krakiv 1860 ta Lviv 1886 V danij chas doslidzhennya karayimiv provodyatsya sered inshih u Polshi Kafedra vivchennya ivritu vivchennya arame ta karayimiv pri Departamenti azijskih nauk Universitetu Poznani Karayimoznavstvo v Ukrayini maye bagatorichnu tradiciyu zavdyaki entuziazmu lyubiteliv istoriyi karayimskoyi pohodzhennya Odnim iz zasnovnikiv karayimoznavstva na Ukrayini ye Semita Koshul 1906 1996 udostoyena za vidatni zaslugi v oblasti karayimoznavstva premiyi im I I Kazasa sho prisudzhuyetsya krimskim fondom kulturi U svoyih robotah vona neprimirenno zahishala tyurksku teoriyu pohodzhennya karayimiv rizko kritikuyuchi prihilnikiv inshih teorij sered profesijnih istorikiv zokrema j sam I I Kazasa V danij chas tradiciyi Semiti prodovzhuyutsya i rozvivayutsya v Naukovomu centri Asociaciyi krimskih karayimiv pid kerivnictvom Yuriya Polkanova Mizhnarodnim institutom krimskih karayimiv vidayutsya mizhnarodni shokvartalni zhurnali Caraimica i Karayimske spadshina KarayimoznavciAvraam Firkovich Yan Zhegozhevskij Tadeush Yan Kovalskij Shapshal Seraya Markovich Oleksandr Mardkovich Ananij Zajonchkovskij Volodimir Zajonchkovskij Shimon Shishman Yuzef Sulimovich Oleksandr Dubinskij Semita Kushul Emiliya Lebedeva Olga Prik Suchasni karayimoznavciGenrik Yankovskij Mariola Abkovich Anna Sulimovich Shimon Pileckij BibliografiyaKarayimi 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Karayimi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 603 1000 ekz O karaimah preimushestvenno zhivushih v gorode Evpatorii 24 travnya 2021 u Wayback Machine Novorossijskij kalendar na 1839 j god Odessa Izd Rishelevskogo liceya Gor tip 1838 C 179 182 ros doref 1 Tadeusz Jan Kowalski Najpilniejsze zadania karaimoznawstwa 2 Aleksander Dubinski Poczatki zainteresowan jezykiem i literatura karaimska w nauce europejskiej do konca XIX w 3 Aleksander Dubinski Pol wieku karaimoznawstwa w Polsce 4 Aleksander Dubinski Publikacje reliogioznawcze w zakresie karaimoznawstwa polskiego od 1918 roku Bibliografia Primitki Nauka v pitanni pro karayimiv falsifikuyetsya do nahabstva a pripiniti ce yavishe nikomu Svidomist vid cogo strashno gnititsya i vazhkim kamenem lyagaye na dushu De shukati vihid Hto dopomozhe 18 03 1986 Nam vkraj neobhidno borotisya zi spotvorennyam danih pro pohodzhennya ta istoriyu karayimiv do yih publikaciyi oskilki podalshi zaperechennya ne mayut i odnogo vidsotka cinnosti publikaciyi 15 09 1990 voni falsifikatori ne zabaryatsya zzherti nas karayimiv zhivcem Tomu ya tak proshu i zaklikayu Vas vzhiti vsih mozhlivih teper zahodiv shob ne dati yim v pitanni falsifikaciyi nashoyi istoriyi i pohodzhennya jti po zelenij dorozi nehaj merzotniki hoch spotikayutsya ob nashi obgruntovani zaperechennya 15 09 1990 A Polkanova Symyt Kushul 23 grudnya 2018 u Wayback Machine Takoyi tochki zoru trimavsya i vidatnij karayimskij vchenij z vishoyu yevropejskoyu osvitoyu Illya Kazas Tak v dokladnij vidpovidi na zapit pro karayimiv akademika Franciyi De Baya vin pisav Ale na korist semitiskogo pohodzhennya karayimiv govorit ta obstavina sho sered nih v danij chas znahodyatsya Leviti ta Kogeni nashadki Aarona a voni mogli buti sered narodu sho vivodyat svij rid vid starodavnih izrayiltyan Zhur Karaimskaya zhizn izdanie Moskva 1910 g Kniga 3 4 str 48 statya Obshie zametki o karaimah Otzhe prizvisha karayimiv Levi i Kogen abo yak komponent v podvijnih prizvishah karayimiv yak kistka v gorli yih tyurkskogo pohodzhennya U karayimsko rosijsko polskomu slovniku bagato roztlumachenih sliv mayut vkazivku z yakoyi movi voni zapozicheni Z cih vidomostej mnoyu vstanovleno sho terminologiya pov yazana z religiyeyu karayimiv zapozichena z davnoyevrejskoyi movi Yasno sho vona bula sprijnyata tyurkami odnochasno z prijnyattyam nimi vchennya Starozavitnoyi Biblii Tak napriklad z togo zh slovnika vipisuyu pospil slova zapozicheni z davnoyevrejskoyi movi Vsi voni religijnogo znachennya Takim zhe shlyahom prijshli do tyurkiv karayimiv todi she tilki starozavitnikiv i slova Levi i Kogen yak zvannya svyashennosluzhiteliv Tak sho karayimski Levi i Kogeni NE nashadki izrayilskogo kolina Levitiv i Kogeniv a nashadki tyurkskih svyashennosluzhiteliv Tomu posilannya I I Kazasa na yih izrayilske pohodzhennya pomilkove Takim chinom cej yedinij argument na korist semitskogo pohodzhennya karayimiv vidpav i teoriya yih tyurkskogo pohodzhennya utverdilasya na vsi 100 Symyt Kushul https web archive org web 20210524051840 https kale at ua publ populjarnoe samye chitaemye materialy prostaja no vesma sushhestvennaja istina levi i kogeny u krymskikh karaimov 6 1 0 76 Arhivovano24 travnya 2021 u Wayback Machine Prostaya no vesma sushestvennaya istina Levi i Kogeny u krymskih karaimov Andrej Malgin Evrei ili tyurki Novye elementy v identichnosti karaimov i krymchakov v sovremennom Krymu 2002 23 travnya 2013 u Wayback Machine