Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прік Ольга Яківна (23 квітня 1921, Євпаторія, Таврійська губернія — 3 червня 2010, Хайфа) — караїмська тюркологиня, дослідниця караїмської мови, кандидатка педагогічних наук (1953), доцентка (1960).
| Прік Ольга Яківна | |
|---|---|
| рос. О́льга Я́ковлевна Прик | |
 | |
| Народилася | 23 квітня 1921 Євпаторія, Таврійська губернія, Російська СФРР |
| Померла | 3 червня 2010 (89 років) Хайфа, Ізраїль |
| Країна |  СРСР Росія Ізраїль |
| Діяльність | викладачка університету |
| Alma mater | d |
| Галузь | тюркологія і d |
| Заклад | Дагестанський державний університет |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | кандидат педагогічних наук (1954) |
| Відома завдяки: | «Нарису граматики караїмської мови (кримський діалект)» |
| Нагороди |  |
Життєпис
За національністю — караїмка. Батько — Яків Михайлович Прік, бухгалтер, мати — Раїса Абрамівна Прік, домогосподарка. У 1939 році закінчила з відмінним атестатом середню школу № 1 у Сімферополі.
З 1939 по березень 1941 року — студентка Кримського педагогічного інституту (факультет російської мови та літератури). Навчання було перервано у зв'язку з окупацією Криму німецькими військами. Перебуваючи на окупованій території в місті Сімферополі, в 1943—1944 роках була пов'язана з членами підпільної організації й працювала на користь радянської влади, що підтверджується довідкою, виданою зас. голови Комісії ОК ВКП (б) у справах підпільних організацій І. Козловим № 237 від 7 червня 1944 року. У 1944 році, після звільнення Криму від німецьких окупантів, виїхала в Москву. Була прийнята на II курс МДУ, філологічний факультет, відділення східних (тюркських) мов. У 1949 році закінчила МДУ, захистивши дипломну роботу на тему «Граматичний нарис кримсько-караїмської мови (в порівнянні його з західно-караїмською мовою)» (науковий керівник: доцент Е. В. Севортян ; рецензент: професор Н. К. Дмитрієв). Отримала диплом № 170713, за яким присвоєно кваліфікацію науковця в галузі філологічних наук і викладача ВНЗ. У 1953 році закінчила аспірантуру Інституту національних шкіл АПН РРФСР за фахом «методика викладання російської мови в національній школі». За дисертацію «Методика викладання російської іменника в V класі кумикської школи» присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Диплом кандидата наук МК-ПД № 00190, виданий 27 березня 1954 року.
З 1953 по 1992 рік працювала у напрямку Міністерства освіти РРФСР в Дагестанському державному університеті імені В. І. Леніна на кафедрі загального мовознавства, потім на кафедрі методики викладання російської мови. Одночасно в 1958—1964 роках була заступницею декана історико-філологічного факультету, в 1964—1969 роках — деканкою філфаку. У 1960 році Вищою атестаційною комісією затверджена у вченому званні доцента (атестат доцента МДЦ № 006338). Спільно з В. М. Криштопа працювала над підручниками для шкіл Дагестану. Розробляла програми й методичні посібники для студентів з методики викладання російської мови в неросійській школі.
У 1969 році надано почесне звання Заслуженого вчителя школи ДагАССР. З 1971 по 1976 рік — членкиня науково-методичної Ради з російської мови при Управлінні навчальних закладів Міносвіти СРСР в Москві. У 1992 році вийшла на пенсію (персональну пенсію РРФСР).
Після виходу на пенсію і смерті чоловіка, Сергія Івановича Смородина, проживала з сім'єю дочки в Ізраїлі в м Хайфа, де померла 3 червня 2010 року на 90-му році життя.
Науково-громадська діяльність
Громадська діяльність
- Позаштатна наукова співробітниця Інституту Національних шкіл АПН РРФСР (Москва)
- Членкиня Науково-методичної ради з російської мови при Управлінні навчальних закладів Міністерства освіти СРСР (Москва) (з 1971)
- Деканка (на громадських засадах) факультету підвищення кваліфікації вчителів російської, мови й літератури Дагестану.
Звання
- Наукова співробітниця у галузі філологічних наук і викладача ВНЗ (1949)
- Науковий ступінь кандидата педагогічних наук (1953)
- Вчене звання доцента (1960)
- Почесне звання Заслуженого вчителя школи ДагАССР (1969)
Нагороди
- Медаль за заслуги перед республікою
- Медаль «Ветеран праці»
Праці
Основні наукові роботи в області тюркології та методики викладання російської мови неросійським.
Всього опубліковано 750 друкованих аркушів монографій, підручників, статей в журналах і методичних збірниках (всього 105 назв).
- підручник для студентів «Методика викладання російської мови в національній школі»
- підручники російської мови для 4-6 класів дагестанських шкіл (у співавторстві)
- наочні посібники (настінні таблиці) з російської мови для національних шкіл і методичні керівництва до них
- методичні посібники для вчителів.
Публікації О. Я. Прік про караїмську мову
- О. Я. Прик. Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект) — Махачкала: Дагучпедгиз, 1976. —12 печ. листов.
- О. Я. Прик. Грамматика караимского языка // М. Э. Хафуз. Русско-караимский словарь (крымский диалект). — Москва, 1995. — C. 6-68.Раздел «Грамматика караимского языка» является сокращенным вариантом монографии О. Я. Прик «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)», 1976.
- О. Я. Прик. Грамматика караимского языка // Караимская народная энциклопедия, том З. Язык и фольклор караимов. — Москва, 1997. — C. 35-81. Раздел "Грамматика караимского языка (фонетика, морфология) " является сокращенным вариантом монографии О. Я. Прик «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)», 1976.
Відгуки та рецензії
- Н. А. Баскаков. Рецензия на монографию О. Я. Прик «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)» // Советская тюркология. — № 5. — 1976.
- Д. М. Хангишиев. Новая работа — монография доцента О. Я. Прик «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)» // газета «Дагестанский университет». — Махачкала, — 25 июня 1976.
- Отзывы на «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)» проф. Дмитриева, проф. Севортяна, проф. Джанмавова.
Публікації О. Я. Прік про караїмів
- О. Я. Прик. Незабываемые встречи (к 130-летию со дня рождения С. М. Шапшала) // газета «Караимские вести». — Москва, — 2001.
- О. Я. Прик. Учёным быть легко, человеком — трудно (к 130-летию со дня рождения С. М. Шапшала) // Караимская газета, специальный выпуск ко II Всенародному съезду крымских караимов. — Евпатория, — 2003. — 25 мая.
- О. Я. Прик. Наша газета — «Къарай хаберлер» // газета «Караимские вести». — № 4, — Москва, 2001.
- О. Я. Прик. Мой маленький народ — крымские караимы // газета «Время». — № 577, — Тель-Авив, — 2 апреля 2002.
Публікації про О. Я. Прік
- О. Я. Прик. С думой о караимском языке // газета «Къарай хаберлер». — № 5, — Москва, — 2001.
- О. Я. Прик. Москва в моей судьбе. — 2003.
- О. Я. Прик. Через годы, через расстояния // газета «Вести». — Тель-Авив, — 5 октября 2000.
- О. Я. Прик. Автобиография. — 2004.
- Г. В. Гасанова. «40 лет, отданных науке и просвещению» (к 80-летию О. Я. Прик) 1. Научное исследование крымско-караимского языка. 2. Педагогическая деятельность в Даггосуниверситете. Махачкала: Дагестанская правда, 31 января 2003.
- Альбом «Ольга Прик: архивные материалы (посвящается её 85-летию)» — Международный Институт крымских караимов: Симферополь, Украина — Слиппери Рок, США — Хайфа, Израиль: 2006. — 29 стр.
Примітки
- Dangis Varankevičius. . https://www.limis.lt/ (лит.). Trakų istorijos muziejus. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 28 листопада 2019.
- Прик О. Я. Прик, Ольга Яковлевна - Методика преподавания русского имени существительного в V классе кумыкской школы : Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата педагогических нау. — М., 1953. — 16 с.
- Лысенко Ю. М. Вузовская наука в Дагестане в 50—60-е гг. XX в.. — Вестник Дагестанского научного центра РАН. — Махачкала, 2016. — № 61. — С. 67—68. — ISSN 1684-792X.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prik Olga Yakivna 23 kvitnya 1921 Yevpatoriya Tavrijska guberniya 3 chervnya 2010 Hajfa karayimska tyurkologinya doslidnicya karayimskoyi movi kandidatka pedagogichnih nauk 1953 docentka 1960 Prik Olga Yakivnaros O lga Ya kovlevna PrikNarodilasya23 kvitnya 1921 1921 04 23 Yevpatoriya Tavrijska guberniya Rosijska SFRRPomerla3 chervnya 2010 2010 06 03 89 rokiv Hajfa IzrayilKrayina SRSR Rosiya IzrayilDiyalnistvikladachka universitetuAlma materdGaluztyurkologiya i dZakladDagestanskij derzhavnij universitetVchene zvannyadocentNaukovij stupinkandidat pedagogichnih nauk 1954 Vidoma zavdyaki Narisu gramatiki karayimskoyi movi krimskij dialekt NagorodiZhittyepisZa nacionalnistyu karayimka Batko Yakiv Mihajlovich Prik buhgalter mati Rayisa Abramivna Prik domogospodarka U 1939 roci zakinchila z vidminnim atestatom serednyu shkolu 1 u Simferopoli Z 1939 po berezen 1941 roku studentka Krimskogo pedagogichnogo institutu fakultet rosijskoyi movi ta literaturi Navchannya bulo perervano u zv yazku z okupaciyeyu Krimu nimeckimi vijskami Perebuvayuchi na okupovanij teritoriyi v misti Simferopoli v 1943 1944 rokah bula pov yazana z chlenami pidpilnoyi organizaciyi j pracyuvala na korist radyanskoyi vladi sho pidtverdzhuyetsya dovidkoyu vidanoyu zas golovi Komisiyi OK VKP b u spravah pidpilnih organizacij I Kozlovim 237 vid 7 chervnya 1944 roku U 1944 roci pislya zvilnennya Krimu vid nimeckih okupantiv viyihala v Moskvu Bula prijnyata na II kurs MDU filologichnij fakultet viddilennya shidnih tyurkskih mov U 1949 roci zakinchila MDU zahistivshi diplomnu robotu na temu Gramatichnij naris krimsko karayimskoyi movi v porivnyanni jogo z zahidno karayimskoyu movoyu naukovij kerivnik docent E V Sevortyan recenzent profesor N K Dmitriyev Otrimala diplom 170713 za yakim prisvoyeno kvalifikaciyu naukovcya v galuzi filologichnih nauk i vikladacha VNZ U 1953 roci zakinchila aspiranturu Institutu nacionalnih shkil APN RRFSR za fahom metodika vikladannya rosijskoyi movi v nacionalnij shkoli Za disertaciyu Metodika vikladannya rosijskoyi imennika v V klasi kumikskoyi shkoli prisudzheno naukovij stupin kandidata pedagogichnih nauk Diplom kandidata nauk MK PD 00190 vidanij 27 bereznya 1954 roku Z 1953 po 1992 rik pracyuvala u napryamku Ministerstva osviti RRFSR v Dagestanskomu derzhavnomu universiteti imeni V I Lenina na kafedri zagalnogo movoznavstva potim na kafedri metodiki vikladannya rosijskoyi movi Odnochasno v 1958 1964 rokah bula zastupniceyu dekana istoriko filologichnogo fakultetu v 1964 1969 rokah dekankoyu filfaku U 1960 roci Vishoyu atestacijnoyu komisiyeyu zatverdzhena u vchenomu zvanni docenta atestat docenta MDC 006338 Spilno z V M Krishtopa pracyuvala nad pidruchnikami dlya shkil Dagestanu Rozroblyala programi j metodichni posibniki dlya studentiv z metodiki vikladannya rosijskoyi movi v nerosijskij shkoli U 1969 roci nadano pochesne zvannya Zasluzhenogo vchitelya shkoli DagASSR Z 1971 po 1976 rik chlenkinya naukovo metodichnoyi Radi z rosijskoyi movi pri Upravlinni navchalnih zakladiv Minosviti SRSR v Moskvi U 1992 roci vijshla na pensiyu personalnu pensiyu RRFSR Pislya vihodu na pensiyu i smerti cholovika Sergiya Ivanovicha Smorodina prozhivala z sim yeyu dochki v Izrayili v m Hajfa de pomerla 3 chervnya 2010 roku na 90 mu roci zhittya Naukovo gromadska diyalnistGromadska diyalnist Pozashtatna naukova spivrobitnicya Institutu Nacionalnih shkil APN RRFSR Moskva Chlenkinya Naukovo metodichnoyi radi z rosijskoyi movi pri Upravlinni navchalnih zakladiv Ministerstva osviti SRSR Moskva z 1971 Dekanka na gromadskih zasadah fakultetu pidvishennya kvalifikaciyi vchiteliv rosijskoyi movi j literaturi Dagestanu Zvannya Naukova spivrobitnicya u galuzi filologichnih nauk i vikladacha VNZ 1949 Naukovij stupin kandidata pedagogichnih nauk 1953 Vchene zvannya docenta 1960 Pochesne zvannya Zasluzhenogo vchitelya shkoli DagASSR 1969 Nagorodi Medal za zaslugi pered respublikoyu Medal Veteran praci Praci Osnovni naukovi roboti v oblasti tyurkologiyi ta metodiki vikladannya rosijskoyi movi nerosijskim Vsogo opublikovano 750 drukovanih arkushiv monografij pidruchnikiv statej v zhurnalah i metodichnih zbirnikah vsogo 105 nazv pidruchnik dlya studentiv Metodika vikladannya rosijskoyi movi v nacionalnij shkoli pidruchniki rosijskoyi movi dlya 4 6 klasiv dagestanskih shkil u spivavtorstvi naochni posibniki nastinni tablici z rosijskoyi movi dlya nacionalnih shkil i metodichni kerivnictva do nih metodichni posibniki dlya vchiteliv Publikaciyi O Ya Prik pro karayimsku movu O Ya Prik Ocherk grammatiki karaimskogo yazyka krymskij dialekt Mahachkala Daguchpedgiz 1976 12 pech listov O Ya Prik Grammatika karaimskogo yazyka M E Hafuz Russko karaimskij slovar krymskij dialekt Moskva 1995 C 6 68 Razdel Grammatika karaimskogo yazyka yavlyaetsya sokrashennym variantom monografii O Ya Prik Ocherk grammatiki karaimskogo yazyka krymskij dialekt 1976 O Ya Prik Grammatika karaimskogo yazyka Karaimskaya narodnaya enciklopediya tom Z Yazyk i folklor karaimov Moskva 1997 C 35 81 Razdel Grammatika karaimskogo yazyka fonetika morfologiya yavlyaetsya sokrashennym variantom monografii O Ya Prik Ocherk grammatiki karaimskogo yazyka krymskij dialekt 1976 Vidguki ta recenziyi N A Baskakov Recenziya na monografiyu O Ya Prik Ocherk grammatiki karaimskogo yazyka krymskij dialekt Sovetskaya tyurkologiya 5 1976 D M Hangishiev Novaya rabota monografiya docenta O Ya Prik Ocherk grammatiki karaimskogo yazyka krymskij dialekt gazeta Dagestanskij universitet Mahachkala 25 iyunya 1976 Otzyvy na Ocherk grammatiki karaimskogo yazyka krymskij dialekt prof Dmitrieva prof Sevortyana prof Dzhanmavova Publikaciyi O Ya Prik pro karayimiv O Ya Prik Nezabyvaemye vstrechi k 130 letiyu so dnya rozhdeniya S M Shapshala gazeta Karaimskie vesti Moskva 2001 O Ya Prik Uchyonym byt legko chelovekom trudno k 130 letiyu so dnya rozhdeniya S M Shapshala Karaimskaya gazeta specialnyj vypusk ko II Vsenarodnomu sezdu krymskih karaimov Evpatoriya 2003 25 maya O Ya Prik Nasha gazeta Karaj haberler gazeta Karaimskie vesti 4 Moskva 2001 O Ya Prik Moj malenkij narod krymskie karaimy gazeta Vremya 577 Tel Aviv 2 aprelya 2002 Publikaciyi pro O Ya Prik O Ya Prik S dumoj o karaimskom yazyke gazeta Karaj haberler 5 Moskva 2001 O Ya Prik Moskva v moej sudbe 2003 O Ya Prik Cherez gody cherez rasstoyaniya gazeta Vesti Tel Aviv 5 oktyabrya 2000 O Ya Prik Avtobiografiya 2004 G V Gasanova 40 let otdannyh nauke i prosvesheniyu k 80 letiyu O Ya Prik 1 Nauchnoe issledovanie krymsko karaimskogo yazyka 2 Pedagogicheskaya deyatelnost v Daggosuniversitete Mahachkala Dagestanskaya pravda 31 yanvarya 2003 Albom Olga Prik arhivnye materialy posvyashaetsya eyo 85 letiyu Mezhdunarodnyj Institut krymskih karaimov Simferopol Ukraina Slipperi Rok SShA Hajfa Izrail 2006 29 str PrimitkiDangis Varankevicius https www limis lt lit Traku istorijos muziejus Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 28 listopada 2019 Prik O Ya Prik Olga Yakovlevna Metodika prepodavaniya russkogo imeni sushestvitelnogo v V klasse kumykskoj shkoly Avtoreferat dis na soiskanie uchenoj stepeni kandidata pedagogicheskih nau M 1953 16 s Lysenko Yu M Vuzovskaya nauka v Dagestane v 50 60 e gg XX v Vestnik Dagestanskogo nauchnogo centra RAN Mahachkala 2016 61 S 67 68 ISSN 1684 792X