Католико́с-Патріа́рх Каллістрат (груз. კათოლიკოს-პატრიარქი კალისტრატე; в миру Каллістрат Михайлович Цинцадзе (груз. კალისტრატე მიხეილის ძე ცინცაძე); 12 квітня 1866, село Тобанієрі, Кутаїський повіт, Кутаїська губернія — 3 лютого 1952, Тбілісі) — єпископ Грузинської православної церкви. У 1932—1952 роках — Католикос-патріарх Грузії.
Каллістрат კათოლიკოს-პატრიარქი კალისტრატე | ||
| ||
---|---|---|
21 червня 1932 — 3 лютого 1952 | ||
Церква: | Грузинська православна церква | |
Попередник: | Христофор III | |
Наступник: | Мелхіседек III | |
Альма-матер: | Київська духовна академія | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Каллістрат Михайлович Цинцадзе კალისტრატე მიხეილის ძე ცინცაძე | |
Народження: | 12 квітня 1866 Тобанієрі, d, Кутаїська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 3 лютого 1952 (85 років) Тбілісі | |
Похований: | Сіоні | |
Каллістрат у Вікісховищі |
Був видатним істориком та джерелознавцем Грузинської православної церкви, дослідником спадщини Шота Руставелі та грузинської християнської літератури. Йому належить низка важливих наукових статей та монографій. Доктор богослов'я. Рішенням Священного синоду Грузинської православної церкви від 22 грудня 2016 року зараховано до лику святих Грузинської православної церкви.
Біографія
Народився 12 квітня 1866 року в сім'ї священника в селі Тобанієрі в Імеретії (нині Ванський муніципалітет).
Навчався в Кутаїському духовному училищі, а потім — у Тифліської духовної семінарії, яку закінчив у 1888 році. Виділявся і в тому, і в іншому навчальному закладі своїми здібностями та старанністю, закінчив духовне училище та духовну семінарію першим за списком.
Його, як обдарованого студента, Давид Сараджишвілі власним коштом відправив до Київської духовної академії, яку він закінчив у 1892 році зі званням кандидата богослов'я.
У Києві він познайомився зі своєю майбутньою дружиною німкенею Отилією Томас, лютеранкою. Незабаром вона прийняла православ'я з ім'ям Ніно.
У 1892 році Калістрат Цинцадзе був висвячений у сан священника до Дідубійської церкви Тіфліса (нині Тбілісі). У 1903 році був переведений до Тифліської Квашветської церкви.
У 1909 році зведений був у сан протоієрея.
Проходячи протягом тридцяти двох років служіння у різних храмах Тифлісу обіймав такі посади: був законовчителем Дворянської гімназії, чоловічої гімназії імені Левандовського, 1-ї чоловічої гімназії та був членом правління Тифліської духовної семінарії. При цьому душпастирська діяльність поєднувалася в його житті з громадською.
Бувши священником, отець Калістрат водночас у різний час виконував обов'язки члена Міської думи, секретаря та члена вчених товариств. Був прихильником відновлення автокефалії Грузинської Церкви.
Після відкриття Тбіліського університету в 1918 році йому запропонували звання професора та можливість читання лекцій, але натомість зажадали обстригти бороду та зняти рясу, на що протоієрей Калістрат відповів відмовою: «Моїй пастві не зраджу!». Проте це не завадило йому пожертвувати свою величезну бібліотеку щойно заснованому університету.
У 1923 році Калістрата Цинцадзе разом з Католікосом-Патріархом Амвросієм та іншими священниками заарештували та посадили до Метехської в'язниці. Вийшов на волю 1925 року.
Овдовів, 31 жовтня 1925 року без постригу в чернецтво був хіротонізований на єпископа і водночас зведений у сан митрополита Мангліського.
21 червня 1932 року на VI Соборі Грузинської Церкви був обраний католикосом-патріархом всієї Грузії, архієпископом Мцхетським та Тбіліським. 24 червня відбулася його інтронізація у соборі Светіцховелі.
Вступивши в управління Церквою, він прагнув призупинити процес закриття, руйнування та пограбування храмів та монастирів, намагався зберегти лояльні відносини з радянською владою та домагався полегшення податкового гніту на Церкву. Він неодноразово звертав увагу радянської влади на порушення закону «Про свободу совісті». Завдяки спільним діям Католікоса-Патріарха та грузинської інтелігенції від руйнування було врятовано тбіліські храми Метехі та Кашветі, а також церкви Гелатського монастиря. Особливою турботою Католикоса-Патріарха було добитися визнання самопроголошеної автокефалії Грузинської Церкви помісними Православними Церквами.
Під час Другої світової війни радянський уряд пом'якшив свою релігійну політику і католикос-патріарху вдалося домогтися покращення становища Церкви. За особистим клопотанням католикоса-патріарха за час війни з таборів були випущені єпископ Єфрем (Сідамонідзе), протоієрей Іоан Лозовський, протодиякон Амвросій Ахобадзе; було відкрито 23 церкви.
Вже 7 листопада 1942 року газета Известия опублікувала ювілейне вітання Сталіну за підписом Католікос-Патріарха Калістрата (телеграма місцеблюстителя Московського патріаршого престолу митрополита Сергія (Страгородського) з'явилася трьома днями пізніше). Обрання митрополита Сергія патріархом дало привід католикосу надіслати вітальну телеграму 14 вересня 1943 року з висловленням надії на впорядкування стосунків між Церквами. Відновлення спілкування було 31 жовтня того ж року, ознаменувавшись співслужінням католикоса-патріарха з архієпископом Ставропольським Антонієм (Романовський) у кафедральному Сіонському соборі Тбілісі. 10 листопада 1943 року Священний Синод, заслухавши доповідь архієпископа Ставропольського Антонія, визначив: «молитовне та євхаристичне спілкування між обома автокефальними Церквами-Сестрами, Російською та Грузинською, на нашу спільну радість, відновленим». Цим же рішенням у підпорядкування Грузинській православній церкві передавалися російські парафії на всій території Грузинської РСР з наданням їм права «зберігати у своїй богослужбовій та парафіяльній практиці ті порядки та звичаї, які вони успадковували від Російської Церкви», крім того Синод визначив «просити Святішого Патріарха» Католикоса приймати до свого дозволу церковні справи і православних російських парафій, що знаходяться у Вірменії, які хоч і проживають поза межами Грузинської РСР, але за дальністю відстані та іншими подібними зовнішніми причинами не можуть звернутися до належної російської церковної влади".
У роки війни Грузинська Церква збирала пожертвування на потреби фронту, за що католикос-патріарх неодноразово отримував телеграми подяки від І. В. Сталіна. 2 лютого 1943 року у газеті «Известия» було опубліковано адресоване Сталіну повідомлення Католикоса-Патріарха Каллістрата у тому, що «віруючі Грузинського Католикосату вносять до відділення Державного Банку 85.000 рублів потреби Червоної Армії» і коротку відповідь Сталіна. 8 березня 1944 року в «Известиях» було опубліковано «прохання» Католікоса-Патріарха Калістрата «прийняти на святкові подарунки героям захисникам Батьківщини незначне приношення в 150 000 рублів» з короткою відповіддю Сталіна.
28 березня 1945 року очолив Церковний Собор Грузинської Православної Церкви, який прийняв нове «Положення про управління Грузинською Православною Церквою».
Учасник Помісного Собору Російської Православної Церкви, що проходив з 31 січня по 2 лютого 1945 року.
Учасник урочистостей, що проходили в липні 1948 року, присвячених 500-річчю автокефалії Російської Православної Церкви та наради глав помісних Православних Церков у Москві. Як найстарший за віком з усіх присутніх, сидів незмінно праворуч Патріарха Московського і всієї Русі Алексія I, в чорній рясі і чорному ляльці з діамантовим хрестом.
5 серпня 1950 року брав участь у тристоронній зустрічі в Тбілісі з патріархом Московським і всієї Русі Олексієм I і католикосом всіх вірмен Геворгом VI.
23 липня 1951 року був учасником зборів предстоятелів п'яти автокефальних Православних Церков у Троїце-Сергієвій Лаврі.
Помер 3 лютого 1952 року у Тбілісі. На його похованні у Тбіліському Сіонському соборі була делегація Російської Православної Церкви. Похований у Сіонському соборі.
Іменем Калістрата Цинцадзе названо вулицю в Тбілісі.
Примітки
Твори
- Автокефалия Грузинской Церкви (Исторический очерк IV—XI вв.). — Тифлис, 1905
- Историческая справка по вопросу об автокефальности Грузинской Церкви: Ответ Г. В. Самуилову. Тифлис, 1906.
- Телеграмма [Патриаршему Местоблюстителю Преосвященному Алексию, Митрополиту Ленинградскому и Новгородскому] // Журнал Московской Патриархии. 1944. — № 7. — С. 6.
- К народам всего мира // Журнал Московской Патриархии. М., 1945. — № 2. — С. 1 (с Патриархом Александрийским Христофором II, Патриархом Антиохийским Александром III, Патриархом Московским Алексием I, митрополитом Фиатриским Германом, Архиепископом Севастийским Афинагором, митрополитом Скоплянским Иосифом, епископом Аржешским Иосифом)
- Приветственная телеграмма Святейшему Патриарху Алексию ко дню новолетия и к празднику Рождества Христова // Журнал Московской Патриархии. 1947. — № 1. — С. 9.
- Телеграмма Святейшему Патриарху Алексию [поздравление с 800-летием престольного града Москвы] // Журнал Московской Патриархии. 1947. — № 10. — С. 7.
- Речь на торжественном заседании 8 июля 1948 г. в храме Воскресения Христова, что в Сокольниках г. Москвы // Журнал Московской Патриархии. 1948. — № 8. — С. 9—10.
- Слово на Святую Пасху, сказанное в Сионском соборе в Тбилиси 24 апреля 1949 г. // Журнал Московской Патриархии. 1949. — № 5. — С. 34—35.
- Иосифу Виссарионовичу Сталину [поздравление с 70-летием] // Журнал Московской Патриархии. 1950. — № 1. — С. 5.
- Ответная телеграмма Святейшему Патриарху Алексию [благодарность за поздравление с днём памяти равноапостольной Нины] // Журнал Московской Патриархии. 1950. — № 3. — С. 6.
- Ответ на Обращение Святейшего Патриарха Алексия // Журнал Московской Патриархии. 1950. — № 7. — С.12.
- Обращение Предстоятелей Русской, Грузинской и Армянской Церквей к христианам всего мира [о борьбе за мир] // Журнал Московской Патриархии. 1950. — № 8. — С. 5—7. (с Патриархом Московским Алексием и Алексий I, Верховным Патриархом-Католикосом всех армян Георгом VI)
- Обращение к христианам всего мира // Журнал Московской Патриархии. 1951. — № 8. — С. 3—5. (с Патриархом Антиохийским Александром, Патриархом Московским Алексием, Патриархом Румынским Юстинианом, Митрополитом Пловдивским Кириллом)
- Речь на Грузинской Республиканской Конференции сторонников мира в Тбилиси 19 сентября 1951 г. // Журнал Московской Патриархии. 1951. — № 11. — С. 26—27.
- Речь на Третьей Всесоюзной конференции сторонников мира // Журнал Московской Патриархии. 1951. — № 12. — С. 18—19.
Примітки
- 3 თებერვალი – წმინდა პატრიარქ კალისტრატეს (ცინცაძე) ხსენება. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
- Из жизни автокефальных православных церквей † Католикос-Патриарх всея Грузии Каллистрат (некролог) // , № 2 февраль 1952
- Мария Сараджишвили. «Открытые небеса. Невыдуманные рассказы». 2014. , стр. 233—264. (глава Патриархи Иверии — текст Архівовано серпень 2, 2009 на сайті Wayback Machine.)
- «Известия». 1942, № 263 (7 ноября). С. 4
- «ЖМП», 1944, № 3, с. 7
- Католикос-Патриарх всея Грузии Каллистрат (К 85-летию со дня рождения)[недоступне посилання з 01.07.2018] // , № 4 апрель 1951
- улица Калистрата Цинцадзе. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
Джерела
- , Н. Т.-М. Каллистрат. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2012. — Т. XXIX. — С. 558-563. — .(рос.)
- К истории взаимоотношений Католикоса-Патриарха всея Грузии Каллистрата (Цинцадзе) с председателем Совета по делам Русской Православной Церкви Карповым Г. Г. в 1944—1945 гг. // Вестник ПСТГУ. II. История Русской Православной Церкви. 2016. — № 3 (70). — С. 69-76.
- , свящ. К вопросу об обновленческом факторе во взаимоотношениях Русской и Грузинской Церквей в 1920–1940-е гг // Вестник Ставропольской духовной семинарии. — 2017. — № 1 (4). — С. 43-66.
- Мельникова И. Е. Восстановление евхаристического общения между Русской и Грузинской Православными Церквами 31 октября 1943 года // Сборник статей по материалам VI Научных чтений, посвященных памяти Давида Ильича Арсенишвили. Труды Центрального музея древнерусской культуры и искусства им. Андрея Рублева. Т. XVI. — М. 2019. — С.154-161.
- , свящ. Патриарх Сергий (Страгородский) о сложностях восстановления общения с Грузинской церковью в свете преодоления обновленческого раскола (1944 год) // Вестник НГУ. Серия: История, филология. 2022. — Т. 21. — № 1: История. — С. 137—144.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katoliko s Patria rh Kallistrat gruz კათოლიკოს პატრიარქი კალისტრატე v miru Kallistrat Mihajlovich Cincadze gruz კალისტრატე მიხეილის ძე ცინცაძე 12 kvitnya 1866 selo Tobaniyeri Kutayiskij povit Kutayiska guberniya 3 lyutogo 1952 Tbilisi yepiskop Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi U 1932 1952 rokah Katolikos patriarh Gruziyi Kallistrat კათოლიკოს პატრიარქი კალისტრატე 76 j Svyatijshij i Blazhennishij katoliko s patria rh vsiyeyi Gruziyi arhiyepiskop Mchetskij i Tbiliskij mitropolit Picundskij ta Suhumo Abhazkij 21 chervnya 1932 3 lyutogo 1952 Cerkva Gruzinska pravoslavna cerkva Poperednik Hristofor III Nastupnik Melhisedek III Alma mater Kiyivska duhovna akademiya Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Kallistrat Mihajlovich Cincadze კალისტრატე მიხეილის ძე ცინცაძე Narodzhennya 12 kvitnya 1866 1866 04 12 Tobaniyeri d Kutayiska guberniya Rosijska imperiya Smert 3 lyutogo 1952 1952 02 03 85 rokiv Tbilisi Pohovanij Sioni Kallistrat u Vikishovishi Buv vidatnim istorikom ta dzhereloznavcem Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi doslidnikom spadshini Shota Rustaveli ta gruzinskoyi hristiyanskoyi literaturi Jomu nalezhit nizka vazhlivih naukovih statej ta monografij Doktor bogoslov ya Rishennyam Svyashennogo sinodu Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi vid 22 grudnya 2016 roku zarahovano do liku svyatih Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi BiografiyaNarodivsya 12 kvitnya 1866 roku v sim yi svyashennika v seli Tobaniyeri v Imeretiyi nini Vanskij municipalitet Navchavsya v Kutayiskomu duhovnomu uchilishi a potim u Tifliskoyi duhovnoyi seminariyi yaku zakinchiv u 1888 roci Vidilyavsya i v tomu i v inshomu navchalnomu zakladi svoyimi zdibnostyami ta starannistyu zakinchiv duhovne uchilishe ta duhovnu seminariyu pershim za spiskom Jogo yak obdarovanogo studenta David Saradzhishvili vlasnim koshtom vidpraviv do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi yaku vin zakinchiv u 1892 roci zi zvannyam kandidata bogoslov ya U Kiyevi vin poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu nimkeneyu Otiliyeyu Tomas lyuterankoyu Nezabarom vona prijnyala pravoslav ya z im yam Nino U 1892 roci Kalistrat Cincadze buv visvyachenij u san svyashennika do Didubijskoyi cerkvi Tiflisa nini Tbilisi U 1903 roci buv perevedenij do Tifliskoyi Kvashvetskoyi cerkvi Protoiyerej Kallistrat Cincadze U 1909 roci zvedenij buv u san protoiyereya Prohodyachi protyagom tridcyati dvoh rokiv sluzhinnya u riznih hramah Tiflisu obijmav taki posadi buv zakonovchitelem Dvoryanskoyi gimnaziyi cholovichoyi gimnaziyi imeni Levandovskogo 1 yi cholovichoyi gimnaziyi ta buv chlenom pravlinnya Tifliskoyi duhovnoyi seminariyi Pri comu dushpastirska diyalnist poyednuvalasya v jogo zhitti z gromadskoyu Buvshi svyashennikom otec Kalistrat vodnochas u riznij chas vikonuvav obov yazki chlena Miskoyi dumi sekretarya ta chlena vchenih tovaristv Buv prihilnikom vidnovlennya avtokefaliyi Gruzinskoyi Cerkvi Pislya vidkrittya Tbiliskogo universitetu v 1918 roci jomu zaproponuvali zvannya profesora ta mozhlivist chitannya lekcij ale natomist zazhadali obstrigti borodu ta znyati ryasu na sho protoiyerej Kalistrat vidpoviv vidmovoyu Moyij pastvi ne zradzhu Prote ce ne zavadilo jomu pozhertvuvati svoyu velicheznu biblioteku shojno zasnovanomu universitetu U 1923 roci Kalistrata Cincadze razom z Katolikosom Patriarhom Amvrosiyem ta inshimi svyashennikami zaareshtuvali ta posadili do Metehskoyi v yaznici Vijshov na volyu 1925 roku Ovdoviv 31 zhovtnya 1925 roku bez postrigu v chernectvo buv hirotonizovanij na yepiskopa i vodnochas zvedenij u san mitropolita Mangliskogo 21 chervnya 1932 roku na VI Sobori Gruzinskoyi Cerkvi buv obranij katolikosom patriarhom vsiyeyi Gruziyi arhiyepiskopom Mchetskim ta Tbiliskim 24 chervnya vidbulasya jogo intronizaciya u sobori Svetichoveli Vstupivshi v upravlinnya Cerkvoyu vin pragnuv prizupiniti proces zakrittya rujnuvannya ta pograbuvannya hramiv ta monastiriv namagavsya zberegti loyalni vidnosini z radyanskoyu vladoyu ta domagavsya polegshennya podatkovogo gnitu na Cerkvu Vin neodnorazovo zvertav uvagu radyanskoyi vladi na porushennya zakonu Pro svobodu sovisti Zavdyaki spilnim diyam Katolikosa Patriarha ta gruzinskoyi inteligenciyi vid rujnuvannya bulo vryatovano tbiliski hrami Metehi ta Kashveti a takozh cerkvi Gelatskogo monastirya Osoblivoyu turbotoyu Katolikosa Patriarha bulo dobitisya viznannya samoprogoloshenoyi avtokefaliyi Gruzinskoyi Cerkvi pomisnimi Pravoslavnimi Cerkvami Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni radyanskij uryad pom yakshiv svoyu religijnu politiku i katolikos patriarhu vdalosya domogtisya pokrashennya stanovisha Cerkvi Za osobistim klopotannyam katolikosa patriarha za chas vijni z taboriv buli vipusheni yepiskop Yefrem Sidamonidze protoiyerej Ioan Lozovskij protodiyakon Amvrosij Ahobadze bulo vidkrito 23 cerkvi Vzhe 7 listopada 1942 roku gazeta Izvestiya opublikuvala yuvilejne vitannya Stalinu za pidpisom Katolikos Patriarha Kalistrata telegrama misceblyustitelya Moskovskogo patriarshogo prestolu mitropolita Sergiya Stragorodskogo z yavilasya troma dnyami piznishe Obrannya mitropolita Sergiya patriarhom dalo privid katolikosu nadislati vitalnu telegramu 14 veresnya 1943 roku z vislovlennyam nadiyi na vporyadkuvannya stosunkiv mizh Cerkvami Vidnovlennya spilkuvannya bulo 31 zhovtnya togo zh roku oznamenuvavshis spivsluzhinnyam katolikosa patriarha z arhiyepiskopom Stavropolskim Antoniyem Romanovskij u kafedralnomu Sionskomu sobori Tbilisi 10 listopada 1943 roku Svyashennij Sinod zasluhavshi dopovid arhiyepiskopa Stavropolskogo Antoniya viznachiv molitovne ta yevharistichne spilkuvannya mizh oboma avtokefalnimi Cerkvami Sestrami Rosijskoyu ta Gruzinskoyu na nashu spilnu radist vidnovlenim Cim zhe rishennyam u pidporyadkuvannya Gruzinskij pravoslavnij cerkvi peredavalisya rosijski parafiyi na vsij teritoriyi Gruzinskoyi RSR z nadannyam yim prava zberigati u svoyij bogosluzhbovij ta parafiyalnij praktici ti poryadki ta zvichayi yaki voni uspadkovuvali vid Rosijskoyi Cerkvi krim togo Sinod viznachiv prositi Svyatishogo Patriarha Katolikosa prijmati do svogo dozvolu cerkovni spravi i pravoslavnih rosijskih parafij sho znahodyatsya u Virmeniyi yaki hoch i prozhivayut poza mezhami Gruzinskoyi RSR ale za dalnistyu vidstani ta inshimi podibnimi zovnishnimi prichinami ne mozhut zvernutisya do nalezhnoyi rosijskoyi cerkovnoyi vladi U roki vijni Gruzinska Cerkva zbirala pozhertvuvannya na potrebi frontu za sho katolikos patriarh neodnorazovo otrimuvav telegrami podyaki vid I V Stalina 2 lyutogo 1943 roku u gazeti Izvestiya bulo opublikovano adresovane Stalinu povidomlennya Katolikosa Patriarha Kallistrata u tomu sho viruyuchi Gruzinskogo Katolikosatu vnosyat do viddilennya Derzhavnogo Banku 85 000 rubliv potrebi Chervonoyi Armiyi i korotku vidpovid Stalina 8 bereznya 1944 roku v Izvestiyah bulo opublikovano prohannya Katolikosa Patriarha Kalistrata prijnyati na svyatkovi podarunki geroyam zahisnikam Batkivshini neznachne prinoshennya v 150 000 rubliv z korotkoyu vidpoviddyu Stalina 28 bereznya 1945 roku ocholiv Cerkovnij Sobor Gruzinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi yakij prijnyav nove Polozhennya pro upravlinnya Gruzinskoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu Uchasnik Pomisnogo Soboru Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi sho prohodiv z 31 sichnya po 2 lyutogo 1945 roku Uchasnik urochistostej sho prohodili v lipni 1948 roku prisvyachenih 500 richchyu avtokefaliyi Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi ta naradi glav pomisnih Pravoslavnih Cerkov u Moskvi Yak najstarshij za vikom z usih prisutnih sidiv nezminno pravoruch Patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi Aleksiya I v chornij ryasi i chornomu lyalci z diamantovim hrestom 5 serpnya 1950 roku brav uchast u tristoronnij zustrichi v Tbilisi z patriarhom Moskovskim i vsiyeyi Rusi Oleksiyem I i katolikosom vsih virmen Gevorgom VI 23 lipnya 1951 roku buv uchasnikom zboriv predstoyateliv p yati avtokefalnih Pravoslavnih Cerkov u Troyice Sergiyevij Lavri Mogila Patriarha Kallistrata v Sionskomu sobori Pomer 3 lyutogo 1952 roku u Tbilisi Na jogo pohovanni u Tbiliskomu Sionskomu sobori bula delegaciya Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Pohovanij u Sionskomu sobori Imenem Kalistrata Cincadze nazvano vulicyu v Tbilisi PrimitkiTvoriAvtokefaliya Gruzinskoj Cerkvi Istoricheskij ocherk IV XI vv Tiflis 1905 Istoricheskaya spravka po voprosu ob avtokefalnosti Gruzinskoj Cerkvi Otvet G V Samuilovu Tiflis 1906 Telegramma Patriarshemu Mestoblyustitelyu Preosvyashennomu Aleksiyu Mitropolitu Leningradskomu i Novgorodskomu Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1944 7 S 6 K narodam vsego mira Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1945 2 S 1 s Patriarhom Aleksandrijskim Hristoforom II Patriarhom Antiohijskim Aleksandrom III Patriarhom Moskovskim Aleksiem I mitropolitom Fiatriskim Germanom Arhiepiskopom Sevastijskim Afinagorom mitropolitom Skoplyanskim Iosifom episkopom Arzheshskim Iosifom Privetstvennaya telegramma Svyatejshemu Patriarhu Aleksiyu ko dnyu novoletiya i k prazdniku Rozhdestva Hristova Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1947 1 S 9 Telegramma Svyatejshemu Patriarhu Aleksiyu pozdravlenie s 800 letiem prestolnogo grada Moskvy Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1947 10 S 7 Rech na torzhestvennom zasedanii 8 iyulya 1948 g v hrame Voskreseniya Hristova chto v Sokolnikah g Moskvy Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1948 8 S 9 10 Slovo na Svyatuyu Pashu skazannoe v Sionskom sobore v Tbilisi 24 aprelya 1949 g Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1949 5 S 34 35 Iosifu Vissarionovichu Stalinu pozdravlenie s 70 letiem Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1950 1 S 5 Otvetnaya telegramma Svyatejshemu Patriarhu Aleksiyu blagodarnost za pozdravlenie s dnyom pamyati ravnoapostolnoj Niny Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1950 3 S 6 Otvet na Obrashenie Svyatejshego Patriarha Aleksiya Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1950 7 S 12 Obrashenie Predstoyatelej Russkoj Gruzinskoj i Armyanskoj Cerkvej k hristianam vsego mira o borbe za mir Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1950 8 S 5 7 s Patriarhom Moskovskim Aleksiem i Aleksij I Verhovnym Patriarhom Katolikosom vseh armyan Georgom VI Obrashenie k hristianam vsego mira Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1951 8 S 3 5 s Patriarhom Antiohijskim Aleksandrom Patriarhom Moskovskim Aleksiem Patriarhom Rumynskim Yustinianom Mitropolitom Plovdivskim Kirillom Rech na Gruzinskoj Respublikanskoj Konferencii storonnikov mira v Tbilisi 19 sentyabrya 1951 g Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1951 11 S 26 27 Rech na Tretej Vsesoyuznoj konferencii storonnikov mira Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1951 12 S 18 19 Primitki3 თებერვალი წმინდა პატრიარქ კალისტრატეს ცინცაძე ხსენება Arhiv originalu za 8 travnya 2018 Procitovano 7 travnya 2018 Iz zhizni avtokefalnyh pravoslavnyh cerkvej Katolikos Patriarh vseya Gruzii Kallistrat nekrolog 2 fevral 1952 Mariya Saradzhishvili Otkrytye nebesa Nevydumannye rasskazy 2014 ISBN 978 5 98628 184 1 str 233 264 glava Patriarhi Iverii tekst Arhivovano serpen 2 2009 na sajti Wayback Machine Izvestiya 1942 263 7 noyabrya S 4 ZhMP 1944 3 s 7 Katolikos Patriarh vseya Gruzii Kallistrat K 85 letiyu so dnya rozhdeniya nedostupne posilannya z 01 07 2018 4 aprel 1951 ulica Kalistrata Cincadze Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 4 listopada 2018 Dzherela N T M Kallistrat Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2012 T XXIX S 558 563 ISBN 978 5 89572 025 7 ros K istorii vzaimootnoshenij Katolikosa Patriarha vseya Gruzii Kallistrata Cincadze s predsedatelem Soveta po delam Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi Karpovym G G v 1944 1945 gg Vestnik PSTGU II Istoriya Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi 2016 3 70 S 69 76 svyash K voprosu ob obnovlencheskom faktore vo vzaimootnosheniyah Russkoj i Gruzinskoj Cerkvej v 1920 1940 e gg Vestnik Stavropolskoj duhovnoj seminarii 2017 1 4 S 43 66 Melnikova I E Vosstanovlenie evharisticheskogo obsheniya mezhdu Russkoj i Gruzinskoj Pravoslavnymi Cerkvami 31 oktyabrya 1943 goda Sbornik statej po materialam VI Nauchnyh chtenij posvyashennyh pamyati Davida Ilicha Arsenishvili Trudy Centralnogo muzeya drevnerusskoj kultury i iskusstva im Andreya Rubleva T XVI M 2019 S 154 161 svyash Patriarh Sergij Stragorodskij o slozhnostyah vosstanovleniya obsheniya s Gruzinskoj cerkovyu v svete preodoleniya obnovlencheskogo raskola 1944 god Vestnik NGU Seriya Istoriya filologiya 2022 T 21 1 Istoriya S 137 144