Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Іванович Кавтарадзе (груз. სერგო ქავთარაძე; 15 серпня 1885, с. Зовреті, Кутаїська губернія, Російська імперія — 17 жовтня 1971, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — активний учасник революційного руху у Грузії та Росії, державний діяч.
| Сергій Кавтарадзе груз. სერგო ქავთარაძე | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 28 лютого 1922 — січень 1923 | |||
| Попередник: | Буду Мдівані | ||
| Наступник: | Шалва Еліава | ||
| Народження: | 15 серпня 1885 Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія | ||
| Смерть: | 17 жовтня 1971[1] (86 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1] | ||
| Поховання: | Дідубійський пантеон | ||
| Національність: | грузин | ||
| Країна: |  Російська імперія→ СРСР | ||
| Освіта: | Петербурзький університет | ||
| Партія: | ВКП(б) | ||
| Нагороди: |   | ||
| | |||
Життєпис
Народився 15 серпня 1885 року в селі Зовреті Кутаїської губернії у шляхетській родині.
1903 року вступив до лав РСДРП
Був членом Імеретінсько-Мінгрельського комітету РСДРП з 1904 до 1906 року. З 1912 до 1914 працював у газеті «Правда», а 1915 року закінчив Петербурзький університет. Після лютневої революції був редактором газети «Кавказький робітник». Брав участь у роботі 6-го з'їзду РСДРП(б). У червні 1918 очолював виконавчий комітет Владикавказької ради. З листопада 1917 до 1919 року був членом Кавказького крайового комітету РСДРП(б) — РКП(б).
З травня 1920 до лютого 1921 року займав посаду радника Повноважного представництва РРФСР у Грузії, до травня 1921 очолював Батумський та Аджарський ревкоми. Після встановлення радянської влади у Грузії був заступником голови Ревкому Грузії та народним комісаром юстиції, а з 28 лютого 1922 до січня 1923 року працював головою Ради народних комісарів Грузії.
1922 року разом із Філіпом Махарадзе, Буду Мдівані та низкою інших грузинських більшовиків виступив проти Сталіна у питанні про автономізацію Грузії, за що був звинувачений у націонал-уклонизмі. З 1923 до 1924 року працював радником радянського посольства в Анкарі, а з 1924 до 1927 — першим заступником прокурора Верховного суду СРСР.
З 1923 року Кавтарадзе належав до Лівої опозиції, а у грудні 1927, на XV з'їзді ВКП(б), серед 75 «активних діячів троцькістської опозиції» був виключений з партії та засланий до Оренбурзької губернії. 24 грудня 1928 року був заарештований у засланні та 5 січня 1929 року засланий на 3 роки до Середньої Азії, проте 25 січня того ж року постанову про заслання було скасовано, Кавтарадзе був засуджений до 3 років позбавлення волі та ув'язнений у Тобольському політізоляторі. Після подання заяви про відхід від опозиції 1931 року був звільнений.
З 1931 до 1936 року працював у редакції художньої літератури у Москві. 7 жовтня 1936 року знову був заарештований, але, на відміну від інших опозиціонерів, не був засуджений, за іншими даними був засуджений до розстрілу за звинуваченням у спробі вбивства Сталіна та пробув у камері смертників один рік. 13 грудня 1939 був звільнений. 1940 року його відновили в партії.
З 1941 року Кавтарадзе перебував на службі в міністерстві (до 1946 року — наркомат) закордонних справ СРСР. У 1941—1943 роках — завідувач Середньосхідного відділу НКЗС СРСР. З 1943 до 1945 року був заступником наркома закордонних справ СРСР, брав участь у Ялтинській та Потсдамській конференціях.
З 15 серпня 1945 до 7 липня 1952 року обіймав пост посла СРСР у Румунії. З липня 1952 до 1954 року був радником МЗС СРСР.
1954 року вийшов у відставку. 1961 брав участь як делегат у 22-му з'їзді КПРС.
Нагороди
- Три ордени Леніна;
- два ордени Трудового Червоного Прапора;
- медалі.
Примітки
- Кавтарадзе Сергей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Сергій Іванович Кавтарадзе[недоступне посилання з липня 2019] у ВРЕ
- . Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 28 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 28 квітня 2014.
- В. З. Роговін. Партія розстріляних [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 28 квітня 2014.
Посилання
- Коротка біографія [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kavtaradze Sergij Ivanovich Kavtaradze gruz სერგო ქავთარაძე 15 serpnya 1885 s Zovreti Kutayiska guberniya Rosijska imperiya 17 zhovtnya 1971 Tbilisi Gruzinska RSR SRSR aktivnij uchasnik revolyucijnogo ruhu u Gruziyi ta Rosiyi derzhavnij diyach Sergij Kavtaradze gruz სერგო ქავთარაძეSergij Kavtaradze Prapor Golova Radi narodnih komisariv Gruzinskoyi RSR 28 lyutogo 1922 sichen 1923 Poperednik Budu Mdivani Nastupnik Shalva Eliava Narodzhennya 15 serpnya 1885 1885 08 15 Kutayisi Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiyaSmert 17 zhovtnya 1971 1971 10 17 1 86 rokiv Tbilisi Gruzinska RSR SRSR 1 Pohovannya Didubijskij panteonNacionalnist gruzinKrayina Rosijska imperiya SRSROsvita Peterburzkij universitetPartiya VKP b Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 15 serpnya 1885 roku v seli Zovreti Kutayiskoyi guberniyi u shlyahetskij rodini 1903 roku vstupiv do lav RSDRP Buv chlenom Imeretinsko Mingrelskogo komitetu RSDRP z 1904 do 1906 roku Z 1912 do 1914 pracyuvav u gazeti Pravda a 1915 roku zakinchiv Peterburzkij universitet Pislya lyutnevoyi revolyuciyi buv redaktorom gazeti Kavkazkij robitnik Brav uchast u roboti 6 go z yizdu RSDRP b U chervni 1918 ocholyuvav vikonavchij komitet Vladikavkazkoyi radi Z listopada 1917 do 1919 roku buv chlenom Kavkazkogo krajovogo komitetu RSDRP b RKP b Z travnya 1920 do lyutogo 1921 roku zajmav posadu radnika Povnovazhnogo predstavnictva RRFSR u Gruziyi do travnya 1921 ocholyuvav Batumskij ta Adzharskij revkomi Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi u Gruziyi buv zastupnikom golovi Revkomu Gruziyi ta narodnim komisarom yusticiyi a z 28 lyutogo 1922 do sichnya 1923 roku pracyuvav golovoyu Radi narodnih komisariv Gruziyi 1922 roku razom iz Filipom Maharadze Budu Mdivani ta nizkoyu inshih gruzinskih bilshovikiv vistupiv proti Stalina u pitanni pro avtonomizaciyu Gruziyi za sho buv zvinuvachenij u nacional uklonizmi Z 1923 do 1924 roku pracyuvav radnikom radyanskogo posolstva v Ankari a z 1924 do 1927 pershim zastupnikom prokurora Verhovnogo sudu SRSR Z 1923 roku Kavtaradze nalezhav do Livoyi opoziciyi a u grudni 1927 na XV z yizdi VKP b sered 75 aktivnih diyachiv trockistskoyi opoziciyi buv viklyuchenij z partiyi ta zaslanij do Orenburzkoyi guberniyi 24 grudnya 1928 roku buv zaareshtovanij u zaslanni ta 5 sichnya 1929 roku zaslanij na 3 roki do Serednoyi Aziyi prote 25 sichnya togo zh roku postanovu pro zaslannya bulo skasovano Kavtaradze buv zasudzhenij do 3 rokiv pozbavlennya voli ta uv yaznenij u Tobolskomu politizolyatori Pislya podannya zayavi pro vidhid vid opoziciyi 1931 roku buv zvilnenij Z 1931 do 1936 roku pracyuvav u redakciyi hudozhnoyi literaturi u Moskvi 7 zhovtnya 1936 roku znovu buv zaareshtovanij ale na vidminu vid inshih opozicioneriv ne buv zasudzhenij za inshimi danimi buv zasudzhenij do rozstrilu za zvinuvachennyam u sprobi vbivstva Stalina ta probuv u kameri smertnikiv odin rik 13 grudnya 1939 buv zvilnenij 1940 roku jogo vidnovili v partiyi Z 1941 roku Kavtaradze perebuvav na sluzhbi v ministerstvi do 1946 roku narkomat zakordonnih sprav SRSR U 1941 1943 rokah zaviduvach Serednoshidnogo viddilu NKZS SRSR Z 1943 do 1945 roku buv zastupnikom narkoma zakordonnih sprav SRSR brav uchast u Yaltinskij ta Potsdamskij konferenciyah Z 15 serpnya 1945 do 7 lipnya 1952 roku obijmav post posla SRSR u Rumuniyi Z lipnya 1952 do 1954 roku buv radnikom MZS SRSR 1954 roku vijshov u vidstavku 1961 brav uchast yak delegat u 22 mu z yizdi KPRS Pomer 17 zhovtnya 1971 roku u Tbilisi NagorodiTri ordeni Lenina dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora medali PrimitkiKavtaradze Sergej Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Sergij Ivanovich Kavtaradze nedostupne posilannya z lipnya 2019 u VRE Arhiv originalu za 9 sichnya 2014 Procitovano 28 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 28 kvitnya 2014 V Z Rogovin Partiya rozstrilyanih 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 19 lipnya 2010 Procitovano 28 kvitnya 2014 PosilannyaKorotka biografiya 9 sichnya 2014 u Wayback Machine