Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кавказька лінія, Кавказька укріплена лінія, Кавказька прикордонна лінія — система кордонних (прикордонних) укріплень російських військ по річці Кубані, Малці та Тереку, на Кавказі у XVIII—XIX століттях.
(малюнок зі статті «Кавказька прикордонна лінія»
«Військова енциклопедія Ситіна»; 1813 рік)
Укріплена (прикордонна) лінія зводилася для захисту російських комунікацій, населення і використовувалася при забезпеченні дій російських військ під час Кавказької війни (1817—1864). Включала Кизлярську, Моздокську, Кубано-Чорноморську та інші лінії, об'єднані воєдино 1785 року. Початкова Кавказька кордонна лінія проходила річками Кубані, Малці та Тереку, з передовими лініями по Лабі та Сунжі, прикриваючи всі окуповані росіянами частини краю північний бік Головного Кавказького і Андійського хребтів. Підставою Кавказької лінії послужили козацькі поселення, створені в XVI—XVII століттях на Тереку та Кубані.
Кавказька кордонна лінія досягла повного розвитку у військовому відношенні наприкінці 1840-х та на початку 1850-х років. Її метою було:
- забезпечення зв'язку із Закавказзям,
- охорона південних губерній від набігів горян,
- утримання у покорі окупованих теренів.
Пізніше Кавказька укріплена лінія була поділена на лівий фланг, центр, правий фланг та Чорноморську кордонну лінію. Значні укріплення на Кавказькій лінії іменувалися фортецями: Грозна, Внєзапна, Владикавказька та інші. Їх доповнювали форти, редути, пікети, наглядові пости. На лінії несли службу Кавказьке та Чорноморське козацькі війська. Із закінченням Кавказької війни Кавказька лінія втратила своє значення. Скасовано 1860 року.
Кавказька лінія наприкінці XVIII століття та на початку XIX століття
Початок Кавказької лінії було покладено гребенськими (терськими) козаками.
Після завершення Великої Північної війни Петро I в 1722—1723 роках зробив похід на Персію.
У 1722 році в пониззі Терека Петро I заснував Фортецю Святого Хреста. Вона була заселена козаками, переведеними з Терського міста (закладеного ще 1588 року).
Після Перського походу цар призначив своїм представником на приєднаних територіях учасника походу бригадира Василя Левашова, який займався запровадженням нових форм та методів управління.
У 1735 році на березі річки Терек генерал-аншеф В. Левашов заснував Кизлярську фортецю. З фортеці Святого Хреста на Сулаку, зритої на вимогу Надер-шаха, сюди було переведено козаків, північнокавказців, які здавна перебували на службі Росії (чеченці-аккінці, кабардинці та інші), а також вірмени та грузини. Усі вони почали називатися Терско-Кизлярским козацьким військом. Кизляр став першою російською фортецею системи прикордонних Кавказьких укріплених ліній.
У 1759 власник Малої Кабарди Кургока Кончокін прийняв хрещення (нове ім'я — Андрій Іванов (Кончокін)) і переселився з підданими, що хрестилися в урочищі Мездогу. З-поміж переселенців, головним чином хрещених осетин і кабардинців, було створено гірську Моздокську козацьку команду, яка налічувала трохи більше 100 осіб.
У 1763 році на березі Терека на захід від Кізлярської фортеці була заснована фортеця Моздок. На основі цих фортець пізніше з'явилися Кизлярська та Моздокська лінії.
Після Російсько-турецької війни 1768—1774 років за умовами Кючук-Кайнарджійського миру Російська імперія на Північному Кавказі отримала Велику та Малу Кабарду.
Кубанська прикордонна лінія
У 1777 році, за указом імператриці Катерини II, на Північному Кавказі почалося будівництво лінії форпостів — Стара Лінія.
14 листопада 1777 командувачем Кубанським корпусом був призначений генерал-поручик Олександр Суворов. 16 січня 1778 року він прибув до Копила і, оглянувши місцевість, наказав випалити очерет і поставити наглядові пости по Кубані. Потім, відвідавши Темрюк та Тамань, командувач дійшов висновку, що найкращим засобом ізолювання ногайців від турків та попередження їх спільних дій з адигськими князями є лінія з фортифікаційних укріплень. Незабаром на Тамані почалося будівництво приморських фельдшанців Підгірного та Піщаного, біля некрасівських містечок (в гирлі урочища Суяк) — фельдшанця Духового, посилення оборонних споруд решти всіх укріплень, у тому числі й фортець Таманської та Катерининської. У Темрюку на місці ретраншементу Брінка почалося будівництво нової фортеці. Хоча Суворов і відзначив добротність оборонних споруд Новотроїцької фортеці, але полковнику Гамбому все ж таки довелося почати посилення фортеці новими фортифікаційними елементами: незабаром він повинен був виділити частину свого гарнізону на комплектацію гарнізонів новоприбудованих прикубанських фельдшанців Слов'янського, Сарського.
До березня 1778 року по річці Кубань (на її правому березі від гирла до річки Лаба і далі до Ставрополя) було збудовано шість укріплень з 10 запланованих, у тому числі Благовіщенська фортеця (нині хутір Трудобеліковський) поблизу зруйнованої турецької фортеці Ескі-Копил.
Ці укріплення річкою Кубань утворили Кубанську прикордонну лінію протяжністю 550 км. На ній стояли із восьми рот, Слов'янський та Острогозький гусарські полки, зведений батальйон гренадер та два полки козаків. Центром лінії стала Мар'їнська фортеця.
Восени 1782 року командування російською армією на Північному Кавказі прийняв генерал-поручик Павло Потьомкін, змінивши Федора Фабриціана, який помер у вересні. У 1782 році старшини Алагірського, Тагаурського і Туальського спільнот звернулися до російської адміністрації з проханням про будівництво на передгірній рівнині фортеці та надання їм права на поселення в ній. Восени 1783 року командувач Кавказької лінії Павло Потьомкін отримав від уряду вказівку про будівництво на Центральному Кавказі російської фортеці.
У 1783 році Павло Потьомкін спорудив фортецю на лівому березі Терека біля Ельхотова, назвавши її на честь свого дядька Г. А. Потьомкіна-Таврійського «Потьомкінської». Однак незабаром з низки вагомих причин було вирішено побудувати ближче до гор, напередодні Дар'яльської ущелини нову фортецю. У 1784 році була заснована фортеця Владикавказ. Про це 25 квітня того ж року командувач Кавказької лінії повідомляв генерал-фельдмаршалу князю Г. Потьомкіну: «…При вході гір наказав я заснувати фортецю на призначеному за оглядом моїм місці під ім'ям Владикавказ». Також у 1784 році були споруджені укріплення по Військово-Грузинській дорозі. До 1785 всі укріплення склали єдину Кавказьку укріплену лінію.
У 1793 році було покладено початок Чорноморської кордонної лінії. У жовтні 1793 року військовий отаман запорожців Чепіга, відразу ж після переселення останніх на Кубань, зайняв по її правому березі, за вказівкою генерал-аншефа Гудовича, зручніші для спостереження за ворогом місця укріпленнями, починаючи від Воронезького редута до Бугаза. За його наказом полковник Кузьма Білий розставив перші 10 постів чи кордонів, що утворили першу частину кордонної лінії.
Командувачі
- Карл Кноррінг
- Олександр Обресков
Кавказька лінія наприкінці 1840-х та на початку 1850-х років
Кавказька лінія була підпорядкована особливому начальнику і поділялася на такі частини: Чорноморська кордонна лінія, правий фланг, центр, лівий фланг і Владикавказький військовий округ.
- Чорноморська кордонна лінія сягала верст на 180 по Кубані, вгору від її усть.
- Правий фланг укладав Кубанську та Лабинську лінії.
- Центр, від Кам'яного мосту на річці Зеленчук до мосту Секретного, поблизу Моздока, ділився на лінії Кисловодську, внутрішню та передову Кабардинські та частину Військово-Грузинської дороги; він укладав у собі поселення волзьких і горських козаків, Велику та Малу Кабарду, Карачай та горські племена за Чорними горами до Владикавказького округу.
- Лівий фланг укладав у собі лінії Терську та Нижньо-Сунженську, Кумицьку площину, з її передовою лінією, та Чечню, з передовою Чеченською лінією. Останні три ділянки наприкінці 1850-х років. перетворені на праве та ліве крило.
- Владикавказький військовий округ — передова частина центру Кавказької лінії — простягався від нього на південь до півночі снігового хребта; у віданні начальника цього округу полягала і частина Військово-Грузинської дороги.
Начальник кожної частини був безпосередньо підпорядкований командувачу військ на Кавказькій лінії і завідував, з військових дій, регулярними військами, козацьким і тубільним населенням, а проти ворожих племен вживав ті заходи, які, за обставинами, визнавалися необхідними. По внутрішньому управлінню, війська та козаки полягали у віданні своїх безпосередніх начальників та наказного отамана. Кошти для відображення хижацьких партій і великих скупчень полягали: а) у місцевому, збройному козацькому населенні; б) у зміцненнях, укріплених станицях, постах та пікетах; в) у сприянні регулярних та донських козацьких військ.
Сам кордон Кавказької лінії неоднаково на всьому протязі був під загрозою набігів, а тому і заходи охорони були різні. Тільки на головній лінії станиці були приведені в оборонний стан, а на нових ділянках, що висуваються попереду, оселялися при укріпленнях. Проміжки зайняті були кордоном з постів та пікетів; останні на ніч замінювалися так званими секретами. Пости мали деяку оборону і складалися із землянки, сараю, спостережної вежі та якоїсь огорожі з ровом. Про прорив хижацьких партій давали знати сигналами та посиланими на сусідні посади навмисними.
Начальники Кавказької лінії
- Олексій Вельямінов
- Семен Портнягін
- Іван Дельпоццо
- Георгій Еммануель
- Сергій Булгаков
- Олександр Тормасов — призначений 5/17.03.1809
- Петро Мусін-Пушкін
Див. також
Примітки
- Кавказская линия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Кавказская пограничная линия // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Кавказская линия // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- Кавказская фортификация // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)Кавказская фортификация // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- , доктор исторических наук Вдоль по Тереку-реке «Родина» — популярный исторический журнал.
- Кубань 1776 — Деташамент!. оригіналу за 24 березня 2011. Процитовано 5 березня 2011.
- По следам пропавшей речки — Казачий ерик. оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2011.
- Соловьев В. А. — Суворов на Кубани. оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 28 лютого 2011.
- ЛЕТОПИСЬ города-курорта Пятигорск Раздел 1 (PDF). (PDF) оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 червня 2019.
Література
- Дебу И. Л. О Кавказской линии к присоединённом к ней Черноморском войске или Общие замечания о поселённых полках, ограждающих Кавказскую линию, и о соседственных горских народах. С 1816 по 1826 год / Ценсор В. Г. Анастасевич. — СПб. : Тип. Карла Крайя, 1829. — 504 с.
- Кавказская линия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Кавказская фортификация // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)Кавказская фортификация // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Потто В. А. Кавказская война в отдельных очерках, эпизодах, легендах и биографиях: в 5 томах. — 2-е изд. — СПб.: Тип. Е. Евдокимова, 1887. — Т. 1: От древнейших времён до Ермолова. — 738 с.
- Шпаковский А. Записки старого казака. Пластуны на Лабинской линии. — СПб.: Православное издательство Сатисъ, 2018. — 282 с. — ISBN 978–5–7868–0111–9.
Посилання
- Расширение военно-казачьей колонизации на Кавказской линии в 90-е г. XVIII - 60-е г. XIX в. Kvkz.ru.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavkazka liniya Kavkazka ukriplena liniya Kavkazka prikordonna liniya sistema kordonnih prikordonnih ukriplen rosijskih vijsk po richci Kubani Malci ta Tereku na Kavkazi u XVIII XIX stolittyah Kavkazka liniya do ta pislya 1783 roku malyunok zi statti Kavkazka prikordonna liniya Vijskova enciklopediya Sitina 1813 rik Ukriplena prikordonna liniya zvodilasya dlya zahistu rosijskih komunikacij naselennya i vikoristovuvalasya pri zabezpechenni dij rosijskih vijsk pid chas Kavkazkoyi vijni 1817 1864 Vklyuchala Kizlyarsku Mozdoksku Kubano Chornomorsku ta inshi liniyi ob yednani voyedino 1785 roku Pochatkova Kavkazka kordonna liniya prohodila richkami Kubani Malci ta Tereku z peredovimi liniyami po Labi ta Sunzhi prikrivayuchi vsi okupovani rosiyanami chastini krayu pivnichnij bik Golovnogo Kavkazkogo i Andijskogo hrebtiv Pidstavoyu Kavkazkoyi liniyi posluzhili kozacki poselennya stvoreni v XVI XVII stolittyah na Tereku ta Kubani Kavkazka kordonna liniya dosyagla povnogo rozvitku u vijskovomu vidnoshenni naprikinci 1840 h ta na pochatku 1850 h rokiv Yiyi metoyu bulo zabezpechennya zv yazku iz Zakavkazzyam ohorona pivdennih gubernij vid nabigiv goryan utrimannya u pokori okupovanih tereniv Piznishe Kavkazka ukriplena liniya bula podilena na livij flang centr pravij flang ta Chornomorsku kordonnu liniyu Znachni ukriplennya na Kavkazkij liniyi imenuvalisya fortecyami Grozna Vnyezapna Vladikavkazka ta inshi Yih dopovnyuvali forti reduti piketi naglyadovi posti Na liniyi nesli sluzhbu Kavkazke ta Chornomorske kozacki vijska Iz zakinchennyam Kavkazkoyi vijni Kavkazka liniya vtratila svoye znachennya Skasovano 1860 roku Kavkazka liniya naprikinci XVIII stolittya ta na pochatku XIX stolittyaPochatok Kavkazkoyi liniyi bulo pokladeno grebenskimi terskimi kozakami Pislya zavershennya Velikoyi Pivnichnoyi vijni Petro I v 1722 1723 rokah zrobiv pohid na Persiyu U 1722 roci v ponizzi Tereka Petro I zasnuvav Fortecyu Svyatogo Hresta Vona bula zaselena kozakami perevedenimi z Terskogo mista zakladenogo she 1588 roku Pislya Perskogo pohodu car priznachiv svoyim predstavnikom na priyednanih teritoriyah uchasnika pohodu brigadira Vasilya Levashova yakij zajmavsya zaprovadzhennyam novih form ta metodiv upravlinnya Fortecya Kizlyarska v atlasi Rosijskoyi imperiyi 1745 U 1735 roci na berezi richki Terek general anshef V Levashov zasnuvav Kizlyarsku fortecyu Z forteci Svyatogo Hresta na Sulaku zritoyi na vimogu Nader shaha syudi bulo perevedeno kozakiv pivnichnokavkazciv yaki zdavna perebuvali na sluzhbi Rosiyi chechenci akkinci kabardinci ta inshi a takozh virmeni ta gruzini Usi voni pochali nazivatisya Tersko Kizlyarskim kozackim vijskom Kizlyar stav pershoyu rosijskoyu forteceyu sistemi prikordonnih Kavkazkih ukriplenih linij U 1759 vlasnik Maloyi Kabardi Kurgoka Konchokin prijnyav hreshennya nove im ya Andrij Ivanov Konchokin i pereselivsya z piddanimi sho hrestilisya v urochishi Mezdogu Z pomizh pereselenciv golovnim chinom hreshenih osetin i kabardinciv bulo stvoreno girsku Mozdoksku kozacku komandu yaka nalichuvala trohi bilshe 100 osib U 1763 roci na berezi Tereka na zahid vid Kizlyarskoyi forteci bula zasnovana fortecya Mozdok Na osnovi cih fortec piznishe z yavilisya Kizlyarska ta Mozdokska liniyi Pislya Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv za umovami Kyuchuk Kajnardzhijskogo miru Rosijska imperiya na Pivnichnomu Kavkazi otrimala Veliku ta Malu Kabardu Kubanska prikordonna liniya U 1777 roci za ukazom imperatrici Katerini II na Pivnichnomu Kavkazi pochalosya budivnictvo liniyi forpostiv Stara Liniya 14 listopada 1777 komanduvachem Kubanskim korpusom buv priznachenij general poruchik Oleksandr Suvorov 16 sichnya 1778 roku vin pribuv do Kopila i oglyanuvshi miscevist nakazav vipaliti ocheret i postaviti naglyadovi posti po Kubani Potim vidvidavshi Temryuk ta Taman komanduvach dijshov visnovku sho najkrashim zasobom izolyuvannya nogajciv vid turkiv ta poperedzhennya yih spilnih dij z adigskimi knyazyami ye liniya z fortifikacijnih ukriplen Nezabarom na Tamani pochalosya budivnictvo primorskih feldshanciv Pidgirnogo ta Pishanogo bilya nekrasivskih mistechok v girli urochisha Suyak feldshancya Duhovogo posilennya oboronnih sporud reshti vsih ukriplen u tomu chisli j fortec Tamanskoyi ta Katerininskoyi U Temryuku na misci retranshementu Brinka pochalosya budivnictvo novoyi forteci Hocha Suvorov i vidznachiv dobrotnist oboronnih sporud Novotroyickoyi forteci ale polkovniku Gambomu vse zh taki dovelosya pochati posilennya forteci novimi fortifikacijnimi elementami nezabarom vin povinen buv vidiliti chastinu svogo garnizonu na komplektaciyu garnizoniv novopribudovanih prikubanskih feldshanciv Slov yanskogo Sarskogo Do bereznya 1778 roku po richci Kuban na yiyi pravomu berezi vid girla do richki Laba i dali do Stavropolya bulo zbudovano shist ukriplen z 10 zaplanovanih u tomu chisli Blagovishenska fortecya nini hutir Trudobelikovskij poblizu zrujnovanoyi tureckoyi forteci Eski Kopil Ci ukriplennya richkoyu Kuban utvorili Kubansku prikordonnu liniyu protyazhnistyu 550 km Na nij stoyali iz vosmi rot Slov yanskij ta Ostrogozkij gusarski polki zvedenij bataljon grenader ta dva polki kozakiv Centrom liniyi stala Mar yinska fortecya Voseni 1782 roku komanduvannya rosijskoyu armiyeyu na Pivnichnomu Kavkazi prijnyav general poruchik Pavlo Potomkin zminivshi Fedora Fabriciana yakij pomer u veresni U 1782 roci starshini Alagirskogo Tagaurskogo i Tualskogo spilnot zvernulisya do rosijskoyi administraciyi z prohannyam pro budivnictvo na peredgirnij rivnini forteci ta nadannya yim prava na poselennya v nij Voseni 1783 roku komanduvach Kavkazkoyi liniyi Pavlo Potomkin otrimav vid uryadu vkazivku pro budivnictvo na Centralnomu Kavkazi rosijskoyi forteci U 1783 roci Pavlo Potomkin sporudiv fortecyu na livomu berezi Tereka bilya Elhotova nazvavshi yiyi na chest svogo dyadka G A Potomkina Tavrijskogo Potomkinskoyi Odnak nezabarom z nizki vagomih prichin bulo virisheno pobuduvati blizhche do gor naperedodni Dar yalskoyi ushelini novu fortecyu U 1784 roci bula zasnovana fortecya Vladikavkaz Pro ce 25 kvitnya togo zh roku komanduvach Kavkazkoyi liniyi povidomlyav general feldmarshalu knyazyu G Potomkinu Pri vhodi gir nakazav ya zasnuvati fortecyu na priznachenomu za oglyadom moyim misci pid im yam Vladikavkaz Takozh u 1784 roci buli sporudzheni ukriplennya po Vijskovo Gruzinskij dorozi Do 1785 vsi ukriplennya sklali yedinu Kavkazku ukriplenu liniyu Fragment anglijskoyi karti 1808 roku iz zemlyami Chornomorskih kozakiv U 1793 roci bulo pokladeno pochatok Chornomorskoyi kordonnoyi liniyi U zhovtni 1793 roku vijskovij otaman zaporozhciv Chepiga vidrazu zh pislya pereselennya ostannih na Kuban zajnyav po yiyi pravomu berezi za vkazivkoyu general anshefa Gudovicha zruchnishi dlya sposterezhennya za vorogom miscya ukriplennyami pochinayuchi vid Voronezkogo reduta do Bugaza Za jogo nakazom polkovnik Kuzma Bilij rozstaviv pershi 10 postiv chi kordoniv sho utvorili pershu chastinu kordonnoyi liniyi KomanduvachiKarl Knorring Oleksandr ObreskovKavkazka liniya naprikinci 1840 h ta na pochatku 1850 h rokivKavkazka liniya na karti Pivnichnogo Kavkazu 1835 Kavkazka liniya bula pidporyadkovana osoblivomu nachalniku i podilyalasya na taki chastini Chornomorska kordonna liniya pravij flang centr livij flang i Vladikavkazkij vijskovij okrug Chornomorska kordonna liniya syagala verst na 180 po Kubani vgoru vid yiyi ust Pravij flang ukladav Kubansku ta Labinsku liniyi Centr vid Kam yanogo mostu na richci Zelenchuk do mostu Sekretnogo poblizu Mozdoka dilivsya na liniyi Kislovodsku vnutrishnyu ta peredovu Kabardinski ta chastinu Vijskovo Gruzinskoyi dorogi vin ukladav u sobi poselennya volzkih i gorskih kozakiv Veliku ta Malu Kabardu Karachaj ta gorski plemena za Chornimi gorami do Vladikavkazkogo okrugu Livij flang ukladav u sobi liniyi Tersku ta Nizhno Sunzhensku Kumicku ploshinu z yiyi peredovoyu liniyeyu ta Chechnyu z peredovoyu Chechenskoyu liniyeyu Ostanni tri dilyanki naprikinci 1850 h rokiv peretvoreni na prave ta live krilo Vladikavkazkij vijskovij okrug peredova chastina centru Kavkazkoyi liniyi prostyagavsya vid nogo na pivden do pivnochi snigovogo hrebta u vidanni nachalnika cogo okrugu polyagala i chastina Vijskovo Gruzinskoyi dorogi Nachalnik kozhnoyi chastini buv bezposeredno pidporyadkovanij komanduvachu vijsk na Kavkazkij liniyi i zaviduvav z vijskovih dij regulyarnimi vijskami kozackim i tubilnim naselennyam a proti vorozhih plemen vzhivav ti zahodi yaki za obstavinami viznavalisya neobhidnimi Po vnutrishnomu upravlinnyu vijska ta kozaki polyagali u vidanni svoyih bezposerednih nachalnikiv ta nakaznogo otamana Koshti dlya vidobrazhennya hizhackih partij i velikih skupchen polyagali a u miscevomu zbrojnomu kozackomu naselenni b u zmicnennyah ukriplenih stanicyah postah ta piketah v u spriyanni regulyarnih ta donskih kozackih vijsk Sam kordon Kavkazkoyi liniyi neodnakovo na vsomu protyazi buv pid zagrozoyu nabigiv a tomu i zahodi ohoroni buli rizni Tilki na golovnij liniyi stanici buli privedeni v oboronnij stan a na novih dilyankah sho visuvayutsya poperedu oselyalisya pri ukriplennyah Promizhki zajnyati buli kordonom z postiv ta piketiv ostanni na nich zaminyuvalisya tak zvanimi sekretami Posti mali deyaku oboronu i skladalisya iz zemlyanki sarayu sposterezhnoyi vezhi ta yakoyis ogorozhi z rovom Pro proriv hizhackih partij davali znati signalami ta posilanimi na susidni posadi navmisnimi Nachalniki Kavkazkoyi liniyiOleksij Velyaminov Semen Portnyagin Ivan Delpocco Georgij Emmanuel Sergij Bulgakov Oleksandr Tormasov priznachenij 5 17 03 1809 Petro Musin PushkinDiv takozhRosijski ukripleni liniyi Chornomorska kordonna liniyaPrimitkiKavkazskaya liniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kavkazskaya pogranichnaya liniya Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Kavkazskaya liniya Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Kavkazskaya fortifikaciya Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Kavkazskaya fortifikaciya Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros doktor istoricheskih nauk Vdol po Tereku reke Rodina populyarnyj istoricheskij zhurnal Kuban 1776 Detashament originalu za 24 bereznya 2011 Procitovano 5 bereznya 2011 Po sledam propavshej rechki Kazachij erik originalu za 14 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2011 Solovev V A Suvorov na Kubani originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2011 LETOPIS goroda kurorta Pyatigorsk Razdel 1 PDF PDF originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 16 chervnya 2019 LiteraturaDebu I L O Kavkazskoj linii k prisoedinyonnom k nej Chernomorskom vojske ili Obshie zamechaniya o poselyonnyh polkah ograzhdayushih Kavkazskuyu liniyu i o sosedstvennyh gorskih narodah S 1816 po 1826 god Censor V G Anastasevich SPb Tip Karla Krajya 1829 504 s Kavkazskaya liniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kavkazskaya fortifikaciya Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Kavkazskaya fortifikaciya Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Potto V A Kavkazskaya vojna v otdelnyh ocherkah epizodah legendah i biografiyah v 5 tomah 2 e izd SPb Tip E Evdokimova 1887 T 1 Ot drevnejshih vremyon do Ermolova 738 s Shpakovskij A Zapiski starogo kazaka Plastuny na Labinskoj linii SPb Pravoslavnoe izdatelstvo Satis 2018 282 s ISBN 978 5 7868 0111 9 PosilannyaRasshirenie voenno kazachej kolonizacii na Kavkazskoj linii v 90 e g XVIII 60 e g XIX v Kvkz ru