Семе́н Іса́йович Йо́ффе (12 березня 1909, Конотоп — 6 грудня 1991, Харків) — український радянський художник театру; член Об'єднання молодих митців України з 1931 року та Харківської організації Спілки художників України з 1944 року.
Йоффе Семен Ісайович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 12 березня 1909 Конотоп, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 6 грудня 1991 (82 роки) | |||
Харків, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | Харківський художній інститут | |||
Діяльність | сценограф | |||
Вчитель | Падалка Іван Іванович, Єрмилов Василь Дмитрович і Кокель Олексій Опанасович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
|
Біографія
Народився 12 березня 1909 року у місті Конотопі (нині Сумська область, Україна). Впродовж 1926—1929 років навчався у Харківському художньому інституті, був учнем Івана Падалки, Василя Єрмилова, Олексія Кокеля.
Був одним із організаторів «Бригади трьох» (Семен Йоффе, Борис Чернишов, Олексій Щеглов) у якій протягом 1929—1937 років працював художником-постановником Харківського театру робітничої молоді; у 1929 році і у 1938—1972 роках (з переврою на німецько-радянську війну, в якій брав участь) — художник-постановник Харківського театру музичної комедії (з 1964 року обіймав посаду головного художника). Мешкав у Харкові, в будинку на вулиці Культури № 12, квартира № 29. Помер у Харкові 6 грудня 1991 року.
Творчість
Працював у галузі театрально-декораційного мистецтва. У Харківському театрі робітничої молоді оформив вистави:
- «Бойові дні» А. Лейна (1929);
- «Чудовий сплав» Володимира Киршона (1934);
- «Аристократи» Миколи Погодіна (1934);
- «Далі буде» (1935);
- «Устин Кармелюк» Володимира Суходольського (1935).
- «Орфей у пеклі» Жака Оффенбаха (1929, у співавторстві з Борисом Чернишовим і Олексієм Щегловим);
- «Солов'їний сад» (1938);
- «Фраскіта» Франца Легара (1940);
- «Принцеса цирку» Імре Кальмана (1945);
- «Одинадцять невідомих» Микити Богословського (1947);
- «У краю блакитних озер» (1957);
- «Сто чортів і одна дівчина» Тихона Хреннікова (1959; 1971, частина ескізів — темпера, вугілля; Музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України);
- «Терезина» (1960);
- «Кажан» Йоганна Штрауса (1965);
- «На світанку» Оскара Сандлера (1966);
- «Вам — моє життя, сеньйора» (1967);
- «Графиня Маріца» Імре Кальмана (1968);
- [en]» Коула Потера (1968, частина ескізів костюмів — темпера; Харківський художній музей);
- «Любить? Не любить?» Дмитра Клебанова (1971);
- «Вірка і червоні вітрила» (1971, частина ескізів — темпера; Харківський художній музей);
- «Ходжа Насреддін» (1972, варіант ескізу завіси у Харківському художньому музеї);
- «Дорога в Нью-Йорк» Роберта Ріскіна (1946);
- «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера (1948);
- «Овід» за Етель Ліліан Войнич (1949);
- «По той бік» (1949);
- «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського (1951, постановка не здійснена);
- «З коханням не жартують» Педро Кальдерона (1952);
- «Дядя Ваня» Антона Чехова (1954);
- «Марія Стюарт» Фрідріха Шиллера (1963);
- «Хто є хто» і (1968);
- «Катрін Лефевр» Віктор'єна Сарду і (1973);
- «Орфей спускається в пекло» Теннессі Вільямса (1975).
- Виконав афіші до вистав
- «Графиня Маріца» Імре Кальмана (1956);
- «Сто чортів і одна дівчина» Тихона Хреннікова (1959);
- «Пограбування опівночі» (1965);
- «Вам — моє життя, сеньйора» Віталія Беренкова (1967);
- «Роздуми» на музику Петра Чайковського (1970) та інші.
Виконав «Автопортрет» (туш, 1970). В останні роки працював у техніці металопластики, виконав портрети режисерів Костянтина Станіславського, Всеволода Мейєрхольда, Леся Курбаса, Соломона Міхоелса та інших (усі — дерево, латунь, 1972), низку дружніх шаржів на художників і режисерів (туш, перо, 1962). Серед його робіт також: «Дон Кіхот», «Санчо Панса», «Веселий чорт» та інші (усі — дерево, латунь, 1972).
У роки війни малював політичні карикатури (туш, пензель): «Народжений повзати літати не може!..» (1943), «Геть з нашої хати!..» (1944) та інші.
Брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках з 1927 року. Його твори експонувалися на Міжнародній виставці театрально-декораційного мистецтва в Нью-Йорку у 1934 році. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1973 та 1989 роках.
Література
- Йоффе Семен Ісайович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 181.;
- Йоффе Семен Ісайович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 94.;
- Иоффе, Семен Исаевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1983. — Том 4, книга 1 (Елева—Кадышева). С. 542. (рос.);
- А. З. Житницький. Йоффе Семен Ісайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Joffe Seme n Isa jovich Jo ffe 12 bereznya 1909 Konotop 6 grudnya 1991 Harkiv ukrayinskij radyanskij hudozhnik teatru chlen Ob yednannya molodih mitciv Ukrayini z 1931 roku ta Harkivskoyi organizaciyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1944 roku Joffe Semen IsajovichNarodzhennya 12 bereznya 1909 1909 03 12 Konotop Konotopskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 6 grudnya 1991 1991 12 06 82 roki Harkiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNavchannya Harkivskij hudozhnij institutDiyalnist scenografVchitel Padalka Ivan Ivanovich Yermilov Vasil Dmitrovich i Kokel Oleksij OpanasovichChlen Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniBiografiyaNarodivsya 12 bereznya 1909 roku u misti Konotopi nini Sumska oblast Ukrayina Vprodovzh 1926 1929 rokiv navchavsya u Harkivskomu hudozhnomu instituti buv uchnem Ivana Padalki Vasilya Yermilova Oleksiya Kokelya Buv odnim iz organizatoriv Brigadi troh Semen Joffe Boris Chernishov Oleksij Sheglov u yakij protyagom 1929 1937 rokiv pracyuvav hudozhnikom postanovnikom Harkivskogo teatru robitnichoyi molodi u 1929 roci i u 1938 1972 rokah z perevroyu na nimecko radyansku vijnu v yakij brav uchast hudozhnik postanovnik Harkivskogo teatru muzichnoyi komediyi z 1964 roku obijmav posadu golovnogo hudozhnika Meshkav u Harkovi v budinku na vulici Kulturi 12 kvartira 29 Pomer u Harkovi 6 grudnya 1991 roku TvorchistScenografiya vistavi za p yesoyu D Moduno Chornij drakon 1983 Pracyuvav u galuzi teatralno dekoracijnogo mistectva U Harkivskomu teatri robitnichoyi molodi oformiv vistavi Bojovi dni A Lejna 1929 Chudovij splav Volodimira Kirshona 1934 Aristokrati Mikoli Pogodina 1934 Dali bude 1935 Ustin Karmelyuk Volodimira Suhodolskogo 1935 Stvoriv eskizi dekoracij ta kostyumiv do vistav Harkivskij teatr muzichnoyi komediyi dd Orfej u pekli Zhaka Offenbaha 1929 u spivavtorstvi z Borisom Chernishovim i Oleksiyem Sheglovim Solov yinij sad 1938 Fraskita Franca Legara 1940 Princesa cirku Imre Kalmana 1945 Odinadcyat nevidomih Mikiti Bogoslovskogo 1947 U krayu blakitnih ozer 1957 Sto chortiv i odna divchina Tihona Hrennikova 1959 1971 chastina eskiziv tempera vugillya Muzej teatralnogo muzichnogo ta kino mistectva Ukrayini Terezina 1960 Kazhan Joganna Shtrausa 1965 Na svitanku Oskara Sandlera 1966 Vam moye zhittya senjora 1967 Grafinya Marica Imre Kalmana 1968 en Koula Potera 1968 chastina eskiziv kostyumiv tempera Harkivskij hudozhnij muzej Lyubit Ne lyubit Dmitra Klebanova 1971 Virka i chervoni vitrila 1971 chastina eskiziv tempera Harkivskij hudozhnij muzej Hodzha Nasreddin 1972 variant eskizu zavisi u Harkivskomu hudozhnomu muzeyi Harkivskij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka dd Doroga v Nyu Jork Roberta Riskina 1946 Pidstupnist i kohannya Fridriha Shillera 1948 Ovid za Etel Lilian Vojnich 1949 Po toj bik 1949 Nezabutnij 1919 j Vsevoloda Vishnevskogo 1951 postanovka ne zdijsnena Z kohannyam ne zhartuyut Pedro Kalderona 1952 Harkivskij rosijskij dramatichnij teatr imeni Oleksandra Pushkina dd Dyadya Vanya Antona Chehova 1954 Mariya Styuart Fridriha Shillera 1963 Hto ye hto i 1968 Katrin Lefevr Viktor yena Sardu i 1973 Orfej spuskayetsya v peklo Tennessi Vilyamsa 1975 Vikonav afishi do vistav Grafinya Marica Imre Kalmana 1956 Sto chortiv i odna divchina Tihona Hrennikova 1959 Pograbuvannya opivnochi 1965 Vam moye zhittya senjora Vitaliya Berenkova 1967 Rozdumi na muziku Petra Chajkovskogo 1970 ta inshi Vikonav Avtoportret tush 1970 V ostanni roki pracyuvav u tehnici metaloplastiki vikonav portreti rezhiseriv Kostyantina Stanislavskogo Vsevoloda Mejyerholda Lesya Kurbasa Solomona Mihoelsa ta inshih usi derevo latun 1972 nizku druzhnih sharzhiv na hudozhnikiv i rezhiseriv tush pero 1962 Sered jogo robit takozh Don Kihot Sancho Pansa Veselij chort ta inshi usi derevo latun 1972 U roki vijni malyuvav politichni karikaturi tush penzel Narodzhenij povzati litati ne mozhe 1943 Get z nashoyi hati 1944 ta inshi Brav uchast u respublikanskih vsesoyuznih i mizhnarodnih vistavkah z 1927 roku Jogo tvori eksponuvalisya na Mizhnarodnij vistavci teatralno dekoracijnogo mistectva v Nyu Jorku u 1934 roci Personalni vistavki vidbulisya u Harkovi u 1973 ta 1989 rokah LiteraturaJoffe Semen Isajovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 181 Joffe Semen Isajovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 94 Ioffe Semen Isaevich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar v 6 tomah Moskva Izdatelstvo Iskusstvo 1983 Tom 4 kniga 1 Eleva Kadysheva S 542 ros A Z Zhitnickij Joffe Semen Isajovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak 710 s ISBN 978 966 02 6092 4