Йосипі вка в минулому до 01 02 1945 Іозефсталь нім Josephsthal село Маяківської сільської громади Одеського району Одесь

Йосипі́вка (в минулому до 01.02.1945 — Іозефсталь, нім. Josephsthal) — село Маяківської сільської громади Одеського району Одеської області, Україна. Населення становить 1429 осіб.

село Йосипівка
Стела на в'їзді до села з боку Мар'янівки Стела на в'їзді до села з боку Мар'янівки
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Одеський район
Громада	Маяківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51100210020099326
Основні дані
Засноване	29 березня 1804
Населення	1429
Площа	5,044 км²
Густота населення	283,31 осіб/км²
Поштовий індекс	67811
Телефонний код	+380 4851
Географічні дані
Географічні координати	46°24′20″ пн. ш. 30°26′08″ сх. д. / 46.40556° пн. ш. 30.43556° сх. д. / 46.40556; 30.43556Координати: 46°24′20″ пн. ш. 30°26′08″ сх. д. / 46.40556° пн. ш. 30.43556° сх. д. / 46.40556; 30.43556
Середня висота над рівнем моря	22 м
Водойми	р. Барабой


Місцева влада
Адреса ради	67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Богачова, 99
Карта
Йосипівка
Йосипівка
Мапа

Йосипівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Йосипівка.

Історія

Руїни церковно-приходської школи та Римсько-католицького костелу Св. Йосифа

Ще у 1792 році ці землі були виділені під дачу генерал-майору І. Е. Кисленському. Однак, згодом місцевість була передана німецьким переселенцям з Вюртембергу, Бадену, Пфальца, Ельзаса, Сілезії, Богемії, Швейцарії, Угорщини, які в 1804 році заснували тут село Йозефсталь (нім. Josephsthal — долина Йосипа). Село відносилося до Лібентальського колоністського округу Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії.

У 1805 році тут був заснований римсько-католицький прихід, першим пастором якого був Алоїз Лефлер. Римсько-католицький костел Святого Йосипа був зведений 1806 році, а в 1832 році — капітально відремонтований і перебудований. З 1832 року настоятелем у Йосифсталі кілька років працював майбутній єпископ — отець Каспер Боровський. У 1809 році при костелі було засновано нову церковно-приходську школу (стара існувала з моменту заснування села). До 1861 року старий костел став непридатним і коштом парафіян було зведено новий, на місці старого. 2 вересня 1862 року новий костел консекрував єпископ-помічник Тираспольський ^[pl]. Станом на 1886 рік у цій німецькій колонії мешкало 1153 особи, налічувалось 121 дворове господарство, діяла римо-католицька церква та школа. У 1896 році село було перейменовано на Сергіївку, в честь загиблого брата Миколая II, великого князя Сергія Олександровича. Ця назва проіснувала до 1917 року, після чого повернена стара назва.

В радянські часи костел було зруйновано. Село перейменовано 1 лютого 1945 року на Йосипівка, таким чином в назві збереглося ім'я святого. На даний час збереглася напівзруйнована будівля церковно-приходської школи, обік якої — залишки фундаменту від костелу. Збереглася також будівля парафіяльного будинку, яка у 1990-х роках була передана Московському патріархату, який відкрив у ній православну церкву Св. Андрія.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1457 осіб, з яких 682 чоловіки та 775 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1432 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	86,77 %
російська	10,78 %
болгарська	0,77 %
білоруська	0,70 %
румунська	0,42 %
гагаузька	0,28 %
німецька	0,07 %
інші	0,21 %

Примітки

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 925, 1029.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[2] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 925, 1029.

[населення_1989-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

[населення_2001-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.