Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зузанна Ґінчанка справжнє ім я Зузанна Поліна Ґінзбург 22 березня 1917 січень 1945 польська поетеса та феміністка міжвоє

Зузанна Ґінчанка

Зузанна Ґінчанка

Зузанна Ґінчанка (справжнє ім'я: Зузанна Поліна Ґінзбург; 22 березня 1917 — січень 1945) — польська поетеса та феміністка міжвоєнного періоду. Хоча за життя видала тільки одну збірку віршів (Про кентаврів, 1936), її творчість стала сенсацією в літературних колах Польщі. Заарештована в Кракові та страчена незадовго до закінчення Другої Світової Війни.

Зузанна Ґінчанка
Зузанна Поліна Ґінзбург
image
Ім'я при народженнірос. Сусана Полина Гинзбург[1]
пол. Sara Polina Gincburg[2]
ПсевдоSana Ginsburg
Народилася22 березня 1917(1917-03-22)
Київ, Україна
Померла17 січня 1945(1945-01-17) (27 років)
Краків, Генерал-Губернаторство
·вогнепальне поранення
Громадянствобіженка
Національністьєврейка
Діяльністьпоезія, фемінізм
Alma materВаршавський університет[2]
Знання мовпольська
Роки активності1931-1944
Родичіd
У шлюбі зd
СайтZuzanna Ginczanka на culture.pl

Біографія

Зузанна Поліна Ґінзбург народилася в єврейській родині у Києві на початку визвольних змагань. Батьки того ж року залишили Київ і оселились у Рівному, зрештою опинившись на Східних Кресах міжвоєнної Польщі.

Батько, Семен Ґінзбург, був юристом, мати, Цецилія Ґінзбург (до шлюбу Сандберг) — домогосподаркою. Після розлучення Зузанна залишилась під опікою бабусі (батько виїхав у Берлін і пізніше в Америку, мати, другим шлюбом — в Іспанію). Бабуся Зузанни, Клара Сандберг, мала в центрі Рівного багатий будинок з аптекою на нижньому поверсі.

Зузанна Ґінчанка була біженкою, власницею Нансенівского паспорту, так і не отримавши громадянства Польщі до початку війни. Серед друзів звалася «Сана».

У 1927—1935 роках навчалася в рівненській Гімназії ім. Т. Костюшко, а 1935 року переїхала до Варшави, щоб стати студенткою Варшавського університету. Навчання там невдовзі закінчилося, швидше за все, внаслідок антисемітських інцидентів у виші. Проте маючи вже кілька публікацій та нагороду національного конкурсу, поетеса лишилася в Варшаві заради участі в літературному житті міста. Варшава дарувала Ґінчанці натхнення, знайомства, успіхи та, зрештою, славу легенди міжвоєнної польської літератури. Сучасники відзначали вражаючу харизму Зузанни, що привертала увагу численних шанувальників. Варшавський період життя поетеси залишився у споминах та присвятах найвидатніших її сучасників. Зокрема, Вітольда Ґомбровича, Чеслава Мілоша, Яна Котта, Казимєжа Брандиса, Яна Спєвака, Станіслава Пєнтака. Її портрет, створений Александром Рафаловським (Aleksander Rafałowski, 1894—1980), у 1937 році надрукував тижневик Wiadomości Literackie.

Літом поетеса часто відвідувала бабусю в Рівному. Під час відвідин 1939 року почалася Друга світова. В середині вересня Рівне окупували радянські війська. Клара Сандберг, втративши аптеку та будинок, відіслала онуку з залишками сімейного майна у Львів. Там поетеса зі знайомими-митцями орендувала помешкання в будинку № 8 на вулиці Яблоновських.

На початку 1940 року 22-річна Зузанна одружилася зі старшим на 14 років істориком, критиком і громадським діячем . Друзі не знаходили пояснення її вчинку, тим паче, що вона перебувала в стосунках із художником-графіком Янушем Возняковським.

Після початку німецької окупації Львова становище Ґінчанки стало ризиковим. Її чоловік підтримував контакти з лівими групами, та й сама поетеса, крім походження, могла наразитись на звинувачення в співпраці з радянською владою. В перші місяці нацистської окупації з Рівного надійшла звістка, що її бабусю заарештовано і вона померла від серцевого нападу при транспортуванні в Здолбунів, де відбувалися масові страти. Влітку 1942 року після доносу конс'єржки в будинку, де проживала Ґінчанка, поліція зробила ряд облав і зрештою заарештувала поетесу, проте їй вдалося вирватися на волю. В цей період Ґінчанка активно пише, хоча автографів не збереглося, деякі твори були відновлені за спогадами її слухачів. Чи не єдиним виключенням є твір «Non omnis moriar», написаний за враженнями першого затримання і збережений подругою поетеси.

В вересні 1942 Міхал Вайнцихер слідом за Ґінчанкою переїжджає в Краків. Вона переховується там у тітки Януша Возняковського, який допомагає подружжю оформити фальшиві документи (згідно з якими, Зузанна — вірменка). Поетеса часто змінює сховки, зокрема, живе в курортному передмісті Свошовіці (нині район Кракова), щоб зменшити кількість контактів, небезпечних через її зовнішність. Її супутницею стає Блумка Фрадіс, подруга з дитячих років, що так само переховується від нацистів.

На початку 1944 року Возняковський потрапляє в облаву на вулицях Кракова, під час обшуку в нього знаходять зачіпки, що виводять слідчих на старий сховок Ґінчанки, де все ще мешкає її чоловік. Його також арештовують. Імена Міхала та Януша з'являються в повідомленні нацистського трибуналу від 6 квітня 1944 року про 112 страчених і засуджених до страти громадян.

Восени 1944 року поліція прийшла з обшуком до помешкання знайомої Міхала, , де на той час переховувались Блумка Фрадіс і Зузанна Ґінчанка. Свідки події та обізнані з ситуацією сучасники вважали найімовірнішою причиною раптової появи людоловів іще один донос.

Щодо точної дати й місця смерті Зузанни Ґінчанки немає певних даних. Імовірно, вона пережила тортури та була розстріляна в одній з краківських в'язниць восени 1944 або навіть в перші тижні 1945 року (звільнення міста від нацистів відбулося 18 січня). 

Творчість

Ранній період

З дитячих років Зузанна Ґінчанка спілкувалася російською, наслідуючи асимільованих батьків, і польською, яку чула від однолітків-друзів; їдиш або українською не володіла. Зрештою, зацікавившись поезією Юліана Тувіма та літературним життям Польщі, обрала польську. За свідченнями матері, Зузанна почала віршувати у 4 роки, а в 8 склала баладу. Опублікувала свої перші твори ще в школі 1931 року, дебютувавши віршем «Uczta wakacyjna» (Свято канікул) в шкільній газеті «Відлуння школи» (Еха Szkolne), редактором якої був Чеслав Янчарський. Також у цей період знана як авторка пісень.

Дебют у масовій літературі відбувся в серпні 1933 року на сторінках Кур'єру Літературно-Наукового, недільного доповнення відомого видання — Ілюстрованого Щоденного Кур'єру (Kuryer Literacko-Naukowy — Ilustrowany Kuryer Codzienny), публікацією 16-рядкового вірша «Żyzność sierpniowa» (Плідність серпня). У ньому 16-річна поетеса мовить голосом зрілої жінки, задумливо оглядаючись на юнацтво, що є в розквіті сил і дозрілі для любові (звідки й назва); свідомий і поблажливий погляд особи, чиє життя нібито давно минуло, міг змусити читача гадати, що авторка віршів є особою літнього віку. В останніх двох рядках, крім іншого, присутні мотиви[1] катастрофи, що завжди будуть притаманні поезії Ґінчанки:

W gałęziach gruszy zawisł wam księżyc, jak choinkowe złociste czółno, a w wargach malin milczą legendy o sercach, które skrwawiła północ       

В галуззі груші Місяць сів на мілину, немов золотистий човен різдвяної ялини, а на губах малинових легенди змовкають, легенди про серця, скривавлені північним краєм

Юліан Тувім заохотив Ґінчанку до участі у Конкурсі юних поетів (Turniej Młodych Poetów), організованому наступної весни виданням Wiadomości Literackie, найважливішим тогочасним літературний журналом Польщі. 17-річна поетеса отримала третю почесну нагороду з віршем «Gramatyka» (Граматика); більшість, якщо не всі інші 22 фіналісти були старші. Ґінчанка отримала додаткову премію: колекцію поезії Мікеланджело в перекладі Леопольда Стаффа. Її конкурсний вірш, на початку якого стоїть знак пунктуації (ліва дужка), присвячений частинам мови, кожна з яких описана в поетичній формі, закінчується рядками:

a pokochać słowa tak łatwo: trzeba tylko wziąć je do ręki i obejrzeć jak burgund — pod światło

       

а покохати слова легко: ти лиш візьми їх в руку і дивись, як крізь бургундське, крізь них на світло.

image
Будівля в Варшаві, де в 1930-ті роки мешкала Зузанна Ґінчанка

Варшавський період

Для перших років участі Зузанни Ґінчанки в літературному житті Польщі важливою була підтримка Юліана Тувіма. Вплив цього автора зазначали критики, наприклад, Кароль Віктор Заводзінський вважав ліризм творів Ґінчанки поетичним досягненням Тувіма, вважаючи їх неповторними, у обох відмічав первинну увагу до слова, свіжість поезії, максимальну стислість і виразність у роботі з поетичними образами. Натомість, Ярослав Івашкевич відмічав, наскільки майстерною поетесою Ґінчанка була від початку, оминувши етап становлення, пов'язаний з участю в літературних тусовках, зокрема, її дистанціювання від групи Скамандер (співзасновником якої був Тувім). Зузанну Ґінчанку згадують як одну з небагатьох (якщо не єдину) жінку, що публікувала сатиричні твори, присвячені варшавській богемі.

1936 року вийшла єдина прижиттєва збірка Зузанни Ґінчанки «Про кентаврів», що стала сенсацією в польській літературі міжвоєнного часу. Авторка співпрацює з багатьма часописами та виданнями, у 1937 і 1938 році має власні програми на Польському радіо.

Воєнний період

За совітів Зузанна Ґінчанка стала членкинею Спілки письменників і працювала редакторкою. Проте вона опублікувала лише кілька творів, що відповідали кон'юнктурі радянської пропаганди. Компромісом стала перекладацька робота, в якій поетесі нагодилося знання російської, згадуються її переклади польською Тараса Шевченка, Павла Тичини та Лесі Українки. У 1940 році вона видала збірку перекладів поезії Володимира Маяковського.

Після 22 червня 1941 року Ґінчанка, живучі в конспірації, мала змогу читати свої твори лише малому колу найбільш довірених людей. Проте, за спогадами близьких, що зустрічалися з Зузанною в її сховках, поетеса продовжувала активно працювати. Декілька творів відновлені зі спогадів її близьких та видані уже після війни. Єдиний відомий автограф Ґінчанки з тої пори, «Non omnis moriar», вважається чи не найвидатнішим її твором.

Посмертне вшанування

В січні 1946 за звинуваченням у колабораціонізмі з нацистами були притягнуті до суду Зоф'я Хомінова (Zofja Chomin) та її син Мар'ян Хомін. Жінка згадана в поемі Зузанни Ґінчанки «Non omnis moriar», як та, що повідомила людоловів про єврейку, яка переховується в будинку (ймовірно, це унікальний випадок, коли поетичний твір був долучений до кримінальної справи як свідчення жертви). Газета Express Wieczorny від 5 липня 1948 повідомила, що Зоф'я Хомінова, консьєржка будинку № 8 на вулиці Яблоновських, де переховувалась Ґінчанка, засуджена до позбавлення волі на чотири роки за донос на поетесу — вірш «Non omnis moriar» згаданий у постанові суду — її син (що працював у Baudienst) був виправданий.

Попри високу якість поезії та передвоєнну славу, в комуністичній Польщі доля та творчість Зузанни Ґінчанки переважно замовчувались. Винятками є присвячена їй Сидором Реєм відео-поема «Smak słowa i śmierci» (Смак слова і смерті) 1967 року та поема «Zuzanna Ginczanka» Дороти Хрошелевської (1948—1996).

Лише в сучасній Польщі, з 1990-х років, почалось справжнє відродження інтересу до особи Ґінчанки та її творчості.

В Україні, в містах, де народилась і зростала поетеса, інтерес до неї пробуджується лише в 2010-ті роки, в зв'язку зі 100-річчям від народження переважно зусиллями польської громади та культурних інституцій. Наприкінці 2017 року ГО Форум видавців за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку та ряду осіб і інституцій з України та Польщі першими в Україні випустили збірку поезій Зузанни Ґінчанки. Книга надрукована у Львові видавництвом Майстер книг і містить вірші різних періодів творчості в оригіналі (польською) та в україномовних перекладах Ярослава Поліщука, ілюстрована мистецькими портретами поетеси зробленими сучасною польською мисткинею Кристиною Пйотровською.

Публікації

  • O centaurach (1936)
  • Wiersze wybrane (1953)
  • Zuzanna Ginczanka [: wiersze] (1980)
  • Udźwignąć własne szczęście (1991)
  • Krzątanina mglistych pozorów: wiersze wybrane = Un viavai di brumose apparenze: poesie scelte (2011; bilingual edition: text in Polish and Italian)

Переклади

  • Vladimir Mayakovsky, Wiersze, переклад на польську Зузанни Ґінчанки (1940)

Публікації в збірках

Редакції [it]» (до 1990)

  • Sh. L. [Shemuʾel-Leyb] Shnayderman, Between Fear and Hope, tr. N. Guterman, New York, Arco Publishing Co., 1947. (Includes an English translation of «Non omnis moriar», pp. 262–263, perhaps the first publication of the poem, in any language, in book form. Important also for the background information on the situation of the Jews within the Polish society in the immediate aftermath of the Second World War, shedding light on their situation before and during the War.)
  • Poezja Polski Ludowej: antologia, ed. R. Matuszewski & S. Pollak, Warsaw, Czytelnik, 1955. (Includes the original text of «Non omnis moriar», p. 397.)
  • Ryszard Marek Groński, Od Stańczyka do STS-u: satyra polska lat 1944—1956, Warsaw, Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, 1975. (Includes the original text of «Non omnis moriar», p. 9.)
  • Męczeństwo i zagłada Żydów w zapisach literatury polskiej, ed. I. Maciejewska, Warsaw, Krajowa Agencja Wydawnicza, 1988. . (Includes the original text of «Non omnis moriar», p. 147.)

Інші поезії (до 1990)

  • Poezja polska 1914—1939: antologia, comp. & ed. R. Matuszewski & S. Pollak, Warsaw, Czytelnik, 1962.
  • Szczutek. Cyrulik Warszawski. Szpilki: 1919—1939, comp. & ed. E. Lipiński, introd. W. Filler, Warsaw, Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, 1975. (Includes Ginczanka's poem «Słówka», p. 145.)
  • Poezja polska okresu międzywojennego: antologia, 2 vols., comp. & ed. M. Głowiński & J. Sławiński, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987.

Примітки

  1. http://culture.pl/sites/default/files/images/imported/RU/WYDARZENIA/2018/Zuzanna_Ginczanka/1164_0001_0517_0038_1.jpg
  2. https://culture.pl/en/artist/zuzanna-ginczanka
  3. Наталія Бельченко, «Київська чарівнице, Суламіто…» [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.], culture.pl., 28.02.2018
  4. Cf. Mariola Krzyworączka, «Ironia — bronią poetów», Polonistyka: czasopismo dla nauczycieli, vol. 59, No. 9, November 2006, pp. 54 – 58.
  5. For the date of Ginczanka's arrival at Równe (1922), see Mały słownik pisarzy polskich, pt. 2, ed.
  6. Współcześni polscy pisarze i badacze literatury: słownik biobibliograficzny, ed.
  7. Krystyna Kłosińska, "Wypowiadam wam moje życie. [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
  8. Letter of Ginczanka's mother to [en], written in Russian after the Second World War; cited in: Izolda Kiec, «Trochę wierszy, trochę fotografii, wspomnienia kilku przyjaciół», Czas Kultury (Poznań), No. 16, May 1990, p. 107.
  9. Cf. Współcześni polscy pisarze i badacze literatury: słownik biobibliograficzny, ed.
  10. See Wiadomości Literackie, vol. 11, No. 29 (556), 15 July 1934, p. 3.
  11. «Turniej Młodych Poetów», Wiadomości Literackie, vol. 11, No. 36 (563), 2 September 1934, p. 6.
  12. Zuzanna Ginczanka, «Gramatyka» (lines 2–4), Wiadomości Literackie, vol. 11, No. 29 (556), 15 July 1934, p. 3.
  13. Józef Łobodowski, Pamięci Sulamity, Toronto, Polski Fundusz Wydawniczy w Kanadzie, 1987, p. 9.
  14. [en], «Liryka polska w dobie jej kryzysu» (Polish Lyric Poetry in the Age of Its Crisis), Przegląd Współczesny (Warsaw), vol. 69, No. 206, June 1939, pp. 14–15 (302—303).
  15. [pl], Portret Dziewczyny z różą, Łódź, Wydawnictwo Łódzkie, 1972, p. 30.

Мемуари, літературознавчі розвідки

  • Наталія Бельченко. «Київська чарівнице, Суламіто...» [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Міколай Ґлінський. Сана, Санечка, Ґіна: краса і тавро Зузанни Ґінчанки [ 8 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  • Христина Семерин. Феміністичні проекції в поезії Зузанни Ґінчанки [ 24 березня 2022 у Wayback Machine.]. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2018. Вип. 4(72), грудень. С. 194–196.
  • Христина Семерин. Поезія як особисте одкровення: єврейська ідентичність польської поетки Зузанни Ґінчанки. SLAVIA časopis pro slovanskou filologii. 2022.
  • Khrystyna Semeryn. Poetry of Bohdan-Ihor Antonych and Zuzanna Ginchanka in the Context of European Modernism. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 2019, 6, 177–190.
  • Христина Семерин. Життя, смерть і безсмертя Зузанни Ґінчанки // Посестри. Часопис. 2023. № 74
  • W 3-cią rocznicę zagłady ghetta w Krakowie (13.III.1943–13.III.1946), [ed. M. M. Borwicz, N. Rost, J. Wulf], Cracow, Centralny Komitet Żydów Polskich [Central Committee of Polish Jewry], 1946, page 83.
  • Michał Głowiński, «O liryce i satyrze Zuzanny Ginczanki», Twórczość, No. 8, 1955.
  • Jan Śpiewak (1908—1967), «Zuzanna: gawęda tragiczna»; in id., Przyjaźnie i animozje, Warsaw, Państwowy Instytut Wydawniczy, 1965, pages 167—219.
  • Jan Śpiewak, «Zuzanna»; in id., Pracowite zdziwienia: szkice poetyckie, ed. A. Kamieńska, Warsaw, Czytelnik, 1971, pages 26–49.
  • Józef Łobodowski, Pamięci Sulamity, Toronto, Polski Fundusz Wydawniczy w Kanadzie, 1987. (The introduction critiques, in part, Śpiewak's contribution «Zuzanna: gawęda tragiczna» (see above), pointing out inaccuracies in his text and his lapses of memory.)
  • Aleksander Hertz, The Jews in Polish Culture, tr. R. Lourie, ed. L. Dobroszycki, foreword by Cz. Miłosz, Evanston (Illinois), Northwestern University Press, 1988, page 128. . (1st Polish ed., Paris, 1961.)
  • Tadeusz Wittlin, Ostatnia cyganeria, Warsaw, Czytelnik, 1989, pages 241—248. . (1st ed., London, 1974. Recollections of a personal acquaintance of Ginczanka.)
  • Natan Gross, Poeci i Szoa: obraz zagłady Żydów w poezji polskiej, Sosnowiec, Offmax, 1993, pages 118ff. .
  • Izolda Kiec, Zuzanna Ginczanka: życie i twórczość, Poznań, Obserwator, 1994. .
  • Mieczysław Inglot, «Non omnis moriar Zuzanny Ginczanki w kręgu konwencji literackiej»; in: Studia Historyczno-Demograficzne, ed. T. Jurek & K. Matwijowski, Wrocław, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1996, pages 135—146. (With a summary in German.)
  • Żydzi w Polsce: antologia literacka, ed. H. Markiewicz, Cracow, Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych Universitas, 1997, page 416. . (Includes the original text of «Non omnis moriar».)
  • Jadwiga Sawicka, Wołyń poetycki w przestrzeni kresowej, Warsaw, DiG, 1999, passim. .
  • Rafael F. Scharf, «Literature in the Ghetto in the Polish Language: Z otchlani — From the Abyss»; in: Holocaust Chronicles: Individualizing the Holocaust through Diaries and other Contemporaneous Personal Accounts, ed. R. M. Shapiro, introd. R. R. Wisse, Hoboken (New Jersey), Ktav, 1999, page 39. .
  • Agata Araszkiewicz, Wypowiadam wam moje życie: melancholia Zuzanny Ginczanki, Warsaw, Fundacja Ośka, 2001. .
  • Bożena Umińska, Postać z cieniem: portrety Żydówek w polskiej literaturze od końca XIX wieku do 1939 roku, Warsaw, Sic!, 2001, pages 353ff. .
  • Ryszard Matuszewski (1914—2010), Alfabet: wybór z pamięci 90-latka, Warsaw, Iskry, 2004, page 125. . (Recollections of a former personal acquaintance of Ginczanka.)
  • Elzbieta Adamiak, «Von Schräubchen, Pfeilern und Brücken… Dichterinnen und Theologinnen mittel- und osteuropäischer Kontexte ins Wort gebracht»; in: Building Bridges in a Multifaceted Europe: Religious Origins, Traditions, Contexts and Identities…, ed. S. Bieberstein, K. Buday & U. Rapp, Louvain, Peeters, 2006, pages 9–24. , . (Includes a German translation of the poem «Non omnis moriar», p. 19. Together with «Non omnis moriar», the article considers two other poems, by Kazimiera Iłłakowiczówna and Wisława Szymborska respectively, from the point of view of the Feminist literary theory.)
  • Sylwia Chutnik, «Kobiety Ziemiańskiej», Polityka, No. 13 (2698), 28 March 2009, p. 63. (See online [ 28 липня 2017 у Wayback Machine.])
  • Bożena Shallcross, Rzeczy i zagłada, Cracow, Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych Universitas, 2010. , . (Includes the original text of «Non omnis moriar», p. 32; and an English summary of the entire book, pp. 207–208.)
  • Bożena Shallcross, The Holocaust Object in Polish and Polish-Jewish Culture, Bloomington (Indiana), Indiana University Press, 2011, esp. pages 13–50, and passim. , . (Includes a translation of the poem «Non omnis moriar», pp. 37–38, more accurate than the one given above, and a detailed, deconstructive analysis of the work.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зузанна Ґінчанка

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zuzanna Ginchanka spravzhnye im ya Zuzanna Polina Ginzburg 22 bereznya 1917 sichen 1945 polska poetesa ta feministka mizhvoyennogo periodu Hocha za zhittya vidala tilki odnu zbirku virshiv Pro kentavriv 1936 yiyi tvorchist stala sensaciyeyu v literaturnih kolah Polshi Zaareshtovana v Krakovi ta strachena nezadovgo do zakinchennya Drugoyi Svitovoyi Vijni Zuzanna GinchankaZuzanna Polina GinzburgIm ya pri narodzhenniros Susana Polina Ginzburg 1 pol Sara Polina Gincburg 2 PsevdoSana GinsburgNarodilasya22 bereznya 1917 1917 03 22 Kiyiv UkrayinaPomerla17 sichnya 1945 1945 01 17 27 rokiv Krakiv General Gubernatorstvo vognepalne poranennyaGromadyanstvobizhenkaNacionalnistyevrejkaDiyalnistpoeziya feminizmAlma materVarshavskij universitet 2 Znannya movpolskaRoki aktivnosti1931 1944RodichidU shlyubi zdSajtZuzanna Ginczanka na culture pl Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZuzanna Polina Ginzburg narodilasya v yevrejskij rodini u Kiyevi na pochatku vizvolnih zmagan Batki togo zh roku zalishili Kiyiv i oselilis u Rivnomu zreshtoyu opinivshis na Shidnih Kresah mizhvoyennoyi Polshi Batko Semen Ginzburg buv yuristom mati Ceciliya Ginzburg do shlyubu Sandberg domogospodarkoyu Pislya rozluchennya Zuzanna zalishilas pid opikoyu babusi batko viyihav u Berlin i piznishe v Ameriku mati drugim shlyubom v Ispaniyu Babusya Zuzanni Klara Sandberg mala v centri Rivnogo bagatij budinok z aptekoyu na nizhnomu poversi Zuzanna Ginchanka bula bizhenkoyu vlasniceyu Nansenivskogo pasportu tak i ne otrimavshi gromadyanstva Polshi do pochatku vijni Sered druziv zvalasya Sana U 1927 1935 rokah navchalasya v rivnenskij Gimnaziyi im T Kostyushko a 1935 roku pereyihala do Varshavi shob stati studentkoyu Varshavskogo universitetu Navchannya tam nevdovzi zakinchilosya shvidshe za vse vnaslidok antisemitskih incidentiv u vishi Prote mayuchi vzhe kilka publikacij ta nagorodu nacionalnogo konkursu poetesa lishilasya v Varshavi zaradi uchasti v literaturnomu zhitti mista Varshava daruvala Ginchanci nathnennya znajomstva uspihi ta zreshtoyu slavu legendi mizhvoyennoyi polskoyi literaturi Suchasniki vidznachali vrazhayuchu harizmu Zuzanni sho privertala uvagu chislennih shanuvalnikiv Varshavskij period zhittya poetesi zalishivsya u spominah ta prisvyatah najvidatnishih yiyi suchasnikiv Zokrema Vitolda Gombrovicha Cheslava Milosha Yana Kotta Kazimyezha Brandisa Yana Spyevaka Stanislava Pyentaka Yiyi portret stvorenij Aleksandrom Rafalovskim Aleksander Rafalowski 1894 1980 u 1937 roci nadrukuvav tizhnevik Wiadomosci Literackie Litom poetesa chasto vidviduvala babusyu v Rivnomu Pid chas vidvidin 1939 roku pochalasya Druga svitova V seredini veresnya Rivne okupuvali radyanski vijska Klara Sandberg vtrativshi apteku ta budinok vidislala onuku z zalishkami simejnogo majna u Lviv Tam poetesa zi znajomimi mitcyami orenduvala pomeshkannya v budinku 8 na vulici Yablonovskih Na pochatku 1940 roku 22 richna Zuzanna odruzhilasya zi starshim na 14 rokiv istorikom kritikom i gromadskim diyachem Druzi ne znahodili poyasnennya yiyi vchinku tim pache sho vona perebuvala v stosunkah iz hudozhnikom grafikom Yanushem Voznyakovskim Pislya pochatku nimeckoyi okupaciyi Lvova stanovishe Ginchanki stalo rizikovim Yiyi cholovik pidtrimuvav kontakti z livimi grupami ta j sama poetesa krim pohodzhennya mogla narazitis na zvinuvachennya v spivpraci z radyanskoyu vladoyu V pershi misyaci nacistskoyi okupaciyi z Rivnogo nadijshla zvistka sho yiyi babusyu zaareshtovano i vona pomerla vid sercevogo napadu pri transportuvanni v Zdolbuniv de vidbuvalisya masovi strati Vlitku 1942 roku pislya donosu kons yerzhki v budinku de prozhivala Ginchanka policiya zrobila ryad oblav i zreshtoyu zaareshtuvala poetesu prote yij vdalosya virvatisya na volyu V cej period Ginchanka aktivno pishe hocha avtografiv ne zbereglosya deyaki tvori buli vidnovleni za spogadami yiyi sluhachiv Chi ne yedinim viklyuchennyam ye tvir Non omnis moriar napisanij za vrazhennyami pershogo zatrimannya i zberezhenij podrugoyu poetesi V veresni 1942 Mihal Vajnciher slidom za Ginchankoyu pereyizhdzhaye v Krakiv Vona perehovuyetsya tam u titki Yanusha Voznyakovskogo yakij dopomagaye podruzhzhyu oformiti falshivi dokumenti zgidno z yakimi Zuzanna virmenka Poetesa chasto zminyuye shovki zokrema zhive v kurortnomu peredmisti Svoshovici nini rajon Krakova shob zmenshiti kilkist kontaktiv nebezpechnih cherez yiyi zovnishnist Yiyi suputniceyu staye Blumka Fradis podruga z dityachih rokiv sho tak samo perehovuyetsya vid nacistiv Na pochatku 1944 roku Voznyakovskij potraplyaye v oblavu na vulicyah Krakova pid chas obshuku v nogo znahodyat zachipki sho vivodyat slidchih na starij shovok Ginchanki de vse she meshkaye yiyi cholovik Jogo takozh areshtovuyut Imena Mihala ta Yanusha z yavlyayutsya v povidomlenni nacistskogo tribunalu vid 6 kvitnya 1944 roku pro 112 strachenih i zasudzhenih do strati gromadyan Voseni 1944 roku policiya prijshla z obshukom do pomeshkannya znajomoyi Mihala de na toj chas perehovuvalis Blumka Fradis i Zuzanna Ginchanka Svidki podiyi ta obiznani z situaciyeyu suchasniki vvazhali najimovirnishoyu prichinoyu raptovoyi poyavi lyudoloviv ishe odin donos Shodo tochnoyi dati j miscya smerti Zuzanni Ginchanki nemaye pevnih danih Imovirno vona perezhila torturi ta bula rozstrilyana v odnij z krakivskih v yaznic voseni 1944 abo navit v pershi tizhni 1945 roku zvilnennya mista vid nacistiv vidbulosya 18 sichnya TvorchistRannij period Z dityachih rokiv Zuzanna Ginchanka spilkuvalasya rosijskoyu nasliduyuchi asimilovanih batkiv i polskoyu yaku chula vid odnolitkiv druziv yidish abo ukrayinskoyu ne volodila Zreshtoyu zacikavivshis poeziyeyu Yuliana Tuvima ta literaturnim zhittyam Polshi obrala polsku Za svidchennyami materi Zuzanna pochala virshuvati u 4 roki a v 8 sklala baladu Opublikuvala svoyi pershi tvori she v shkoli 1931 roku debyutuvavshi virshem Uczta wakacyjna Svyato kanikul v shkilnij gazeti Vidlunnya shkoli Eha Szkolne redaktorom yakoyi buv Cheslav Yancharskij Takozh u cej period znana yak avtorka pisen Debyut u masovij literaturi vidbuvsya v serpni 1933 roku na storinkah Kur yeru Literaturno Naukovogo nedilnogo dopovnennya vidomogo vidannya Ilyustrovanogo Shodennogo Kur yeru Kuryer Literacko Naukowy Ilustrowany Kuryer Codzienny publikaciyeyu 16 ryadkovogo virsha Zyznosc sierpniowa Plidnist serpnya U nomu 16 richna poetesa movit golosom zriloyi zhinki zadumlivo oglyadayuchis na yunactvo sho ye v rozkviti sil i dozrili dlya lyubovi zvidki j nazva svidomij i poblazhlivij poglyad osobi chiye zhittya nibito davno minulo mig zmusiti chitacha gadati sho avtorka virshiv ye osoboyu litnogo viku V ostannih dvoh ryadkah krim inshogo prisutni motivi 1 katastrofi sho zavzhdi budut pritamanni poeziyi Ginchanki W galeziach gruszy zawisl wam ksiezyc jak choinkowe zlociste czolno a w wargach malin milcza legendy o sercach ktore skrwawila polnoc V galuzzi grushi Misyac siv na milinu nemov zolotistij choven rizdvyanoyi yalini a na gubah malinovih legendi zmovkayut legendi pro sercya skrivavleni pivnichnim krayem Yulian Tuvim zaohotiv Ginchanku do uchasti u Konkursi yunih poetiv Turniej Mlodych Poetow organizovanomu nastupnoyi vesni vidannyam Wiadomosci Literackie najvazhlivishim togochasnim literaturnij zhurnalom Polshi 17 richna poetesa otrimala tretyu pochesnu nagorodu z virshem Gramatyka Gramatika bilshist yaksho ne vsi inshi 22 finalisti buli starshi Ginchanka otrimala dodatkovu premiyu kolekciyu poeziyi Mikelandzhelo v perekladi Leopolda Staffa Yiyi konkursnij virsh na pochatku yakogo stoyit znak punktuaciyi liva duzhka prisvyachenij chastinam movi kozhna z yakih opisana v poetichnij formi zakinchuyetsya ryadkami a pokochac slowa tak latwo trzeba tylko wziac je do reki i obejrzec jak burgund pod swiatlo a pokohati slova legko ti lish vizmi yih v ruku i divis yak kriz burgundske kriz nih na svitlo Budivlya v Varshavi de v 1930 ti roki meshkala Zuzanna GinchankaVarshavskij period Dlya pershih rokiv uchasti Zuzanni Ginchanki v literaturnomu zhitti Polshi vazhlivoyu bula pidtrimka Yuliana Tuvima Vpliv cogo avtora zaznachali kritiki napriklad Karol Viktor Zavodzinskij vvazhav lirizm tvoriv Ginchanki poetichnim dosyagnennyam Tuvima vvazhayuchi yih nepovtornimi u oboh vidmichav pervinnu uvagu do slova svizhist poeziyi maksimalnu stislist i viraznist u roboti z poetichnimi obrazami Natomist Yaroslav Ivashkevich vidmichav naskilki majsternoyu poetesoyu Ginchanka bula vid pochatku ominuvshi etap stanovlennya pov yazanij z uchastyu v literaturnih tusovkah zokrema yiyi distanciyuvannya vid grupi Skamander spivzasnovnikom yakoyi buv Tuvim Zuzannu Ginchanku zgaduyut yak odnu z nebagatoh yaksho ne yedinu zhinku sho publikuvala satirichni tvori prisvyacheni varshavskij bogemi 1936 roku vijshla yedina prizhittyeva zbirka Zuzanni Ginchanki Pro kentavriv sho stala sensaciyeyu v polskij literaturi mizhvoyennogo chasu Avtorka spivpracyuye z bagatma chasopisami ta vidannyami u 1937 i 1938 roci maye vlasni programi na Polskomu radio Voyennij period Za sovitiv Zuzanna Ginchanka stala chlenkineyu Spilki pismennikiv i pracyuvala redaktorkoyu Prote vona opublikuvala lishe kilka tvoriv sho vidpovidali kon yunkturi radyanskoyi propagandi Kompromisom stala perekladacka robota v yakij poetesi nagodilosya znannya rosijskoyi zgaduyutsya yiyi perekladi polskoyu Tarasa Shevchenka Pavla Tichini ta Lesi Ukrayinki U 1940 roci vona vidala zbirku perekladiv poeziyi Volodimira Mayakovskogo Pislya 22 chervnya 1941 roku Ginchanka zhivuchi v konspiraciyi mala zmogu chitati svoyi tvori lishe malomu kolu najbilsh dovirenih lyudej Prote za spogadami blizkih sho zustrichalisya z Zuzannoyu v yiyi shovkah poetesa prodovzhuvala aktivno pracyuvati Dekilka tvoriv vidnovleni zi spogadiv yiyi blizkih ta vidani uzhe pislya vijni Yedinij vidomij avtograf Ginchanki z toyi pori Non omnis moriar vvazhayetsya chi ne najvidatnishim yiyi tvorom Posmertne vshanuvannyaV sichni 1946 za zvinuvachennyam u kolaboracionizmi z nacistami buli prityagnuti do sudu Zof ya Hominova Zofja Chomin ta yiyi sin Mar yan Homin Zhinka zgadana v poemi Zuzanni Ginchanki Non omnis moriar yak ta sho povidomila lyudoloviv pro yevrejku yaka perehovuyetsya v budinku jmovirno ce unikalnij vipadok koli poetichnij tvir buv doluchenij do kriminalnoyi spravi yak svidchennya zhertvi Gazeta Express Wieczorny vid 5 lipnya 1948 povidomila sho Zof ya Hominova konsyerzhka budinku 8 na vulici Yablonovskih de perehovuvalas Ginchanka zasudzhena do pozbavlennya voli na chotiri roki za donos na poetesu virsh Non omnis moriar zgadanij u postanovi sudu yiyi sin sho pracyuvav u Baudienst buv vipravdanij Popri visoku yakist poeziyi ta peredvoyennu slavu v komunistichnij Polshi dolya ta tvorchist Zuzanni Ginchanki perevazhno zamovchuvalis Vinyatkami ye prisvyachena yij Sidorom Reyem video poema Smak slowa i smierci Smak slova i smerti 1967 roku ta poema Zuzanna Ginczanka Doroti Hroshelevskoyi 1948 1996 Lishe v suchasnij Polshi z 1990 h rokiv pochalos spravzhnye vidrodzhennya interesu do osobi Ginchanki ta yiyi tvorchosti V Ukrayini v mistah de narodilas i zrostala poetesa interes do neyi probudzhuyetsya lishe v 2010 ti roki v zv yazku zi 100 richchyam vid narodzhennya perevazhno zusillyami polskoyi gromadi ta kulturnih institucij Naprikinci 2017 roku GO Forum vidavciv za pidtrimki Generalnogo konsulstva Respubliki Polsha v Lucku ta ryadu osib i institucij z Ukrayini ta Polshi pershimi v Ukrayini vipustili zbirku poezij Zuzanni Ginchanki Kniga nadrukovana u Lvovi vidavnictvom Majster knig i mistit virshi riznih periodiv tvorchosti v originali polskoyu ta v ukrayinomovnih perekladah Yaroslava Polishuka ilyustrovana misteckimi portretami poetesi zroblenimi suchasnoyu polskoyu mistkineyu Kristinoyu Pjotrovskoyu PublikaciyiO centaurach 1936 Wiersze wybrane 1953 Zuzanna Ginczanka wiersze 1980 Udzwignac wlasne szczescie 1991 Krzatanina mglistych pozorow wiersze wybrane Un viavai di brumose apparenze poesie scelte 2011 bilingual edition text in Polish and Italian Perekladi Vladimir Mayakovsky Wiersze pereklad na polsku Zuzanni Ginchanki 1940 Publikaciyi v zbirkah Redakciyi it do 1990 Sh L Shemuʾel Leyb Shnayderman Between Fear and Hope tr N Guterman New York Arco Publishing Co 1947 Includes an English translation of Non omnis moriar pp 262 263 perhaps the first publication of the poem in any language in book form Important also for the background information on the situation of the Jews within the Polish society in the immediate aftermath of the Second World War shedding light on their situation before and during the War Poezja Polski Ludowej antologia ed R Matuszewski amp S Pollak Warsaw Czytelnik 1955 Includes the original text of Non omnis moriar p 397 Ryszard Marek Gronski Od Stanczyka do STS u satyra polska lat 1944 1956 Warsaw Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe 1975 Includes the original text of Non omnis moriar p 9 Meczenstwo i zaglada Zydow w zapisach literatury polskiej ed I Maciejewska Warsaw Krajowa Agencja Wydawnicza 1988 ISBN 8303022792 Includes the original text of Non omnis moriar p 147 Inshi poeziyi do 1990 Poezja polska 1914 1939 antologia comp amp ed R Matuszewski amp S Pollak Warsaw Czytelnik 1962 Szczutek Cyrulik Warszawski Szpilki 1919 1939 comp amp ed E Lipinski introd W Filler Warsaw Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe 1975 Includes Ginczanka s poem Slowka p 145 Poezja polska okresu miedzywojennego antologia 2 vols comp amp ed M Glowinski amp J Slawinski Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1987 Primitkihttp culture pl sites default files images imported RU WYDARZENIA 2018 Zuzanna Ginczanka 1164 0001 0517 0038 1 jpg https culture pl en artist zuzanna ginczanka Nataliya Belchenko Kiyivska charivnice Sulamito 4 bereznya 2018 u Wayback Machine culture pl 28 02 2018 Cf Mariola Krzyworaczka Ironia bronia poetow Polonistyka czasopismo dla nauczycieli vol 59 No 9 November 2006 pp 54 58 For the date of Ginczanka s arrival at Rowne 1922 see Maly slownik pisarzy polskich pt 2 ed Wspolczesni polscy pisarze i badacze literatury slownik biobibliograficzny ed Krystyna Klosinska Wypowiadam wam moje zycie 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Letter of Ginczanka s mother to en written in Russian after the Second World War cited in Izolda Kiec Troche wierszy troche fotografii wspomnienia kilku przyjaciol Czas Kultury Poznan No 16 May 1990 p 107 Cf Wspolczesni polscy pisarze i badacze literatury slownik biobibliograficzny ed See Wiadomosci Literackie vol 11 No 29 556 15 July 1934 p 3 Turniej Mlodych Poetow Wiadomosci Literackie vol 11 No 36 563 2 September 1934 p 6 Zuzanna Ginczanka Gramatyka lines 2 4 Wiadomosci Literackie vol 11 No 29 556 15 July 1934 p 3 Jozef Lobodowski Pamieci Sulamity Toronto Polski Fundusz Wydawniczy w Kanadzie 1987 p 9 en Liryka polska w dobie jej kryzysu Polish Lyric Poetry in the Age of Its Crisis Przeglad Wspolczesny Warsaw vol 69 No 206 June 1939 pp 14 15 302 303 pl Portret Dziewczyny z roza Lodz Wydawnictwo Lodzkie 1972 p 30 Memuari literaturoznavchi rozvidkiNataliya Belchenko Kiyivska charivnice Sulamito 14 travnya 2021 u Wayback Machine Mikolaj Glinskij Sana Sanechka Gina krasa i tavro Zuzanni Ginchanki 8 listopada 2018 u Wayback Machine Hristina Semerin Feministichni proekciyi v poeziyi Zuzanni Ginchanki 24 bereznya 2022 u Wayback Machine Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya seriya Filologiya Ostrog Vid vo NaUOA 2018 Vip 4 72 gruden S 194 196 Hristina Semerin Poeziya yak osobiste odkrovennya yevrejska identichnist polskoyi poetki Zuzanni Ginchanki SLAVIA casopis pro slovanskou filologii 2022 Khrystyna Semeryn Poetry of Bohdan Ihor Antonych and Zuzanna Ginchanka in the Context of European Modernism Kyiv Mohyla Humanities Journal 2019 6 177 190 Hristina Semerin Zhittya smert i bezsmertya Zuzanni Ginchanki Posestri Chasopis 2023 74 W 3 cia rocznice zaglady ghetta w Krakowie 13 III 1943 13 III 1946 ed M M Borwicz N Rost J Wulf Cracow Centralny Komitet Zydow Polskich Central Committee of Polish Jewry 1946 page 83 Michal Glowinski O liryce i satyrze Zuzanny Ginczanki Tworczosc No 8 1955 Jan Spiewak 1908 1967 Zuzanna gaweda tragiczna in id Przyjaznie i animozje Warsaw Panstwowy Instytut Wydawniczy 1965 pages 167 219 Jan Spiewak Zuzanna in id Pracowite zdziwienia szkice poetyckie ed A Kamienska Warsaw Czytelnik 1971 pages 26 49 Jozef Lobodowski Pamieci Sulamity Toronto Polski Fundusz Wydawniczy w Kanadzie 1987 The introduction critiques in part Spiewak s contribution Zuzanna gaweda tragiczna see above pointing out inaccuracies in his text and his lapses of memory Aleksander Hertz The Jews in Polish Culture tr R Lourie ed L Dobroszycki foreword by Cz Milosz Evanston Illinois Northwestern University Press 1988 page 128 ISBN 0810107589 1st Polish ed Paris 1961 Tadeusz Wittlin Ostatnia cyganeria Warsaw Czytelnik 1989 pages 241 248 ISBN 8307016738 1st ed London 1974 Recollections of a personal acquaintance of Ginczanka Natan Gross Poeci i Szoa obraz zaglady Zydow w poezji polskiej Sosnowiec Offmax 1993 pages 118ff ISBN 8390014939 Izolda Kiec Zuzanna Ginczanka zycie i tworczosc Poznan Obserwator 1994 ISBN 8390172003 Mieczyslaw Inglot Non omnis moriar Zuzanny Ginczanki w kregu konwencji literackiej in Studia Historyczno Demograficzne ed T Jurek amp K Matwijowski Wroclaw Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego 1996 pages 135 146 With a summary in German Zydzi w Polsce antologia literacka ed H Markiewicz Cracow Towarzystwo Autorow i Wydawcow Prac Naukowych Universitas 1997 page 416 ISBN 8370524524 Includes the original text of Non omnis moriar Jadwiga Sawicka Wolyn poetycki w przestrzeni kresowej Warsaw DiG 1999 passim ISBN 837181030X Rafael F Scharf Literature in the Ghetto in the Polish Language Z otchlani From the Abyss in Holocaust Chronicles Individualizing the Holocaust through Diaries and other Contemporaneous Personal Accounts ed R M Shapiro introd R R Wisse Hoboken New Jersey Ktav 1999 page 39 ISBN 0881256307 Agata Araszkiewicz Wypowiadam wam moje zycie melancholia Zuzanny Ginczanki Warsaw Fundacja Oska 2001 ISBN 8390982080 Bozena Uminska Postac z cieniem portrety Zydowek w polskiej literaturze od konca XIX wieku do 1939 roku Warsaw Sic 2001 pages 353ff ISBN 8386056940 Ryszard Matuszewski 1914 2010 Alfabet wybor z pamieci 90 latka Warsaw Iskry 2004 page 125 ISBN 8320717647 Recollections of a former personal acquaintance of Ginczanka Elzbieta Adamiak Von Schraubchen Pfeilern und Brucken Dichterinnen und Theologinnen mittel und osteuropaischer Kontexte ins Wort gebracht in Building Bridges in a Multifaceted Europe Religious Origins Traditions Contexts and Identities ed S Bieberstein K Buday amp U Rapp Louvain Peeters 2006 pages 9 24 ISBN 9789042918955 ISBN 9042918950 Includes a German translation of the poem Non omnis moriar p 19 Together with Non omnis moriar the article considers two other poems by Kazimiera Illakowiczowna and Wislawa Szymborska respectively from the point of view of the Feminist literary theory Sylwia Chutnik Kobiety Ziemianskiej Polityka No 13 2698 28 March 2009 p 63 See online 28 lipnya 2017 u Wayback Machine Bozena Shallcross Rzeczy i zaglada Cracow Towarzystwo Autorow i Wydawcow Prac Naukowych Universitas 2010 ISBN 9788324213856 ISBN 9788324211104 Includes the original text of Non omnis moriar p 32 and an English summary of the entire book pp 207 208 Bozena Shallcross The Holocaust Object in Polish and Polish Jewish Culture Bloomington Indiana Indiana University Press 2011 esp pages 13 50 and passim ISBN 9780253355645 ISBN 0253355648 Includes a translation of the poem Non omnis moriar pp 37 38 more accurate than the one given above and a detailed deconstructive analysis of the work PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zuzanna Ginchanka

Дата публікації:
Топ