Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ринок землі в Україні сукупність суспільних відносин щодо відчуження та набуття земельних ділянок У процесі їх ринкового

Земельний мораторій

Земельний мораторій

Ринок землі в Україні — сукупність суспільних відносин щодо відчуження та набуття земельних ділянок. У процесі їх ринкового обігу відбувається конкурентна зміна землевласників або землекористувачів.

Фактично, весь період незалежності України триває земельна реформа, що за часом є рекордною (земельна реформа в Мексиці тривала 23 роки). Від створення ефективного ринку сільськогосподарських земель в Україні залежить динаміка розвитку АПК, земельних відносин та національної економіки загалом.

Загальний правовий огляд

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

image
Документ, що підтверджує право постійного користування земельною ділянкою (2015)

Суб'єктами права власності на землю можуть бути:

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

  1. купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, за іншими цивільно-правовими угодами;
  2. безоплатної передачі із державної і комунальної власності;
  3. приватизації ділянок, що були раніше надані їм у користування;
  4. прийняття спадщини;
  5. виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Земельним кодексом визначені категорії земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв відповідно до міжнародних договорів.

Земля може перебувати також у спільній власності.

З 2017 року в Україні проводилися , на яких продавалися переважно земельні ділянки державної та комунальної власності (не сільськогосподарські) та права на їх оренду. Вони організовувалися Держгеокадастром. З липня 2021 року земельні торги ділянками всіх форм власності (у т.ч. купівля/продаж як самої земельної ділянки, так і права оренди) відбуваються у формі електронних аукціонів на платформі Прозорро.Продажі.

Водночас, забороняється розпоряджатися (крім передачі у спадщину) земельними ділянками, розташованими на тимчасово окупованих територіях.

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть громадяни України, юридичні особи (їх власниками не можуть бути іноземці), територіальні громади, держава.

За будь-яких умов заборона поширюється на:

  • іноземців та їх юридичних осіб — в частині земель, що розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України;
  • громадян держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом;
  • осіб, які належать або належали до терористичних організацій;
  • юридичних осіб, що належать іноземним державам;
  • юридичних осіб, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
  • юридичних осіб, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах або державах з «чорного списку» FATF;
  • осіб, стосовно яких застосовано санкції.

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності особи не може перевищувати десяти тисяч гектарів.

Розрахунки за цивільно-правовими угодами про відчуження землі провадяться в безготівковій формі; обов'язкова наявність у набувача землі документів, які підтверджують джерела походження коштів. Переважне право на придбання земельної ділянки [яке належить поточному орендарю] може бути передано ним іншій особі.

Ціна продажу виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності заборонено.

Зміни з 2030

Скасовується мінімальна ціна продажу виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв).

Функціонування українського ринку землі до відкриття ринку

image
Розподіл земельних угідь за категоріями землевласників і землекористувачів з 1990 по 2016 рр.
   Державні сільськогосподарські підприємства
   Фермерські господарства
   Інші недержавні господарства (крім фермерських)
   Господарства громадян

Україна володіє значним земельним потенціалом, який становить 5,7 % території Європи. Із 60,3 млн гектарів майже 70 % становлять сільськогосподарські угіддя з високою родючістю.

Станом на 1 січня 2017 в Державному земельному кадастрі було зареєстровано 18,3 млн земельних ділянок. 87,8 % земельних ділянок знаходяться в приватній власності, 6,7 % у державній, а 5,5 % в комунальній. Середній розмір земельної ділянки становить 1,8 га.

image
Земельні ділянки станом на 21 березня 2018 за правом власності та за розміром

У соціологічному дослідженні 2019 року 45 % жителів країни визнали, що володіють земельним паєм або землею. У селі мають землю 70 %, у місті — 44 %. 51 % здає землю в оренду.

З липня 2015 по червень 2017 року було здійснено 3,6 млн транзакцій зі зміни власника/користувача земельної ділянки, причому 89,5 % з них стосувалися саме сільськогосподарських земель. Рух земельних ділянок відбувається шляхом оренди, набуття спадщини, купівлі-продажу, дарування, емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб), іпотеки. 76,1 % транзакцій сільськогосподарських земель припадав у цей період на оренду. Щодо несільськогосподарських, то серед них 36,8 % були відчужені купівлею-продажем, 26,8 % спадщиною і лише 19,2 % орендою.

image
Загальна кількість транзакцій зі зміни власника/користувача земельної ділянки, в цілому по Україні, за період січень 2013–червень 2017

У 2017 році за кількістю проданих ділянок несільськогосподарського призначення лідирували Закарпатська, Львівська, Рівненська області. Найбільшим попитом користувались земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки). Середня ціна незалежно від області та призначення таких ділянок становила 105 грн/кв. м. Найдорожчі землі в Києві, найдешевші — в смт Чернігівської області.

Середній розмір орендної плати за 1 га сільськогосподарської землі склав 8218 грн, у тому числі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва — 4631 грн. Орендна плата не може бути меншою розміру земельного податку для відповідної категорії земельних ділянок і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За розміром надходжень до місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення лідирує Одеська область (більше 16 млн грн річної орендної плати); аутсайдер — Дніпропетровська область (162 300 грн).

З 2015 до вересня 2017 на аукціони було виставлено для продажу прав оренди державних та комунальних земель: 7371 ділянок сільськогосподарського (155 864 га) і 2873 ділянок несільськогосподарського призначення (6040 га). Результативними (торги відбулися) були 69 % усіх операцій

Земельний мораторій та відкриття ринку

Заборона (мораторій) на продаж та відчуження сільськогосподарських земель (пункти 14-15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України в попередній редакції) означав, що власники землі не можуть вільно розпоряджатися нею, а практично єдиним способом передачі землі іншим особам є укладання договору про оренду. Заявлена причина заборони — відсутність в Україні інфраструктури для запровадження ринку купівлі та продажу сільськогосподарської землі.

Під дію мораторію підпадали 96 % сільськогосподарських земель, при чому 68 % (27,7 млн га) у власності селян — власників паїв. Загалом це 66 % території України.

В останні роки перед скасуванням мораторію, аналогічні заборони діяли в законодавствах ДР Конго, Венесуели, Куби, Таджикистану, Північної Кореї, Білорусі. Водночас, у деяких демократичних країнах найбільшим земельним власником залишається держава, не зазіхаючи при цьому на сформовані ринкові відносини (Канада, Австралія, Ізраїль).

Історія питання

Цивільний обіг землі в Україні був скасований у 1917 році під час національної революції. В часи СРСР дозволених ринкових відносин як таких не існувало.

У березні 1991 набув чинності перший український Земельний кодекс. Умовою прийняття кодексу з приватною власністю на землю комуністи та висунули вимогу запровадження відповідного мораторію на 6 років. Це було реалізовано в новій редакції Земельного кодексу в березні 1992 року.

Власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку, крім передачі її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана. При наявності поважних причин суд за позовом власника може скоротити зазначений строк.

У 1990-х роках велика частина земель сільськогосподарського призначення в країні належала колишнім радгоспам і колгоспам, які відповідно до Закону від 14 лютого 1992 року були перейменовані на «колективні сільськогосподарські підприємства» (КСП або колективні підприємства).

Указ Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 передбачив програму поступового реформування КСП шляхом надання їхнім дійсним і колишнім членам земельних часток (паїв), тобто прав на землю у формі часток (паїв) без зазначення конкретного фізичного розташування або визначених меж. Указ передбачав, що паї мали бути розподілені між дійсними та колишніми членами КСП, а також певними категоріями працівників, зайнятими в соціальній сфері (освіта, медицина тощо) у сільських місцевостях. Хоча Указ надав членам КСП можливість виходу з КСП разом зі своїми частками (паями), масовий процес ліквідації КСП шляхом видачі паїв фактично розпочався лише в 1999 році.

Наприкінці 1990-х відбулось прискорення земельної реформи шляхом розпаювання земель колишніх радгоспів/колгоспів серед працівників та пенсіонерів цих підприємств. Указ Президента України від 3 грудня 1999 року встановив вимогу щодо ліквідації всіх КСП до квітня 2000 шляхом розподілу земельних часток (паїв) та іншого майна між його членами. У процесі ліквідації КСП значна частина сільського населення набула права на земельні паї.

Потім було організовано масовий процес виділення часток (паїв) у земельні ділянки в натурі (визначені на місцевості). У результаті цього процесу мільйонам нових власників були видані акти на право власності на конкретні земельні ділянки.

Зі збігом терміну 6 років, передбаченого кодексом, ця земля почала вільно купуватись та продаватись. Об'єми купівлі були незначними, тим не менш у 2001 році було пролобійовано введення тимчасового мораторію спочатку на 1 рік, а потім на 4 роки.

Встановити, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України — власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

image
Верховна Рада України

Наприкінці 2004 року, коли збігав термін 4-річного мораторію, Верховна Рада подовжила його на 2 роки; наприкінці 2006-го — ще на один рік.

У 2008 році до ЗК внесли норму про те, що мораторій припиняється з набранням чинності двох законів (про земельний кадастр та про ринок земель).

На початку 2010 року Верховна Рада напередодні президентських виборів створила законодавчу конструкцію, згідно якої мораторій діє до прийняття закону про ринок землі, але втрачає силу не раніше точної дати — 1 січня 2012 року. Президентське вето Віктора Ющенка на цей Закон Рада подолала з другої спроби.

У 2011 році знову подовжили на рік; у 2012 — на чотири роки; протягом 2015—2018 років — чотири рази по одному року.

Поширена думка, що регулярне голосування за продовження мораторію забезпечувалося «аграрним лобі» Верховної Ради — великим агробізнесом, що не бажав платити реальну ціну за землю.

Дискусія щодо скасування заборони

image
Ферма в с. Первомайське Шевченківського району Харківської області

У 1990-х роках ринку землі не було, тому запровадження мораторію зберегло статус-кво і не стало значною зміною правил гри.

У 2000 році уряд Ющенка остаточно лібералізував ціни на сільськогосподарську продукцію, що створило економічні стимули для виробників та активізувало дискусію навколо продовження мораторію. За останнє десятиліття урожайність різних культур в Україні зросла майже вдвічі (однак, все ще залишається у 2-3 рази нижчою від європейської) попри мораторій. Вважають, що вона могла б зростати набагато швидшими темпами, якби ринок землі було запроваджено ще на початку 2000-х — оскільки за наявності ринку активи переходять від менш ефективних до більш ефективних власників. Натомість, існування мораторію та незахищеність прав землекористувачів перешкоджають залученню нових технологій та інвестиціям у виробництва із високою доданою вартістю.

2017 рік відзначився появою масштабної, насиченої, досить професійної суспільної дискусії про те, в якому напрямку має розвиватися сільське господарство, якого формату земельної реформи потребує та яке в цьому місце мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Протистояння двох сторін виходить за рамки земельного питання. Одна частина суспільства вважає, що держава може й повинна зробити все необхідне для успіху певної галузі, інша — покладає великі надії на ринок та його невидиму руку.

image Це боротьба світоглядів, а в даному конкретному випадку — ще і протистояння поколінь … Прихильники мораторію — це здебільшого представники старшого покоління, яке сформувалося при СРСР, а противники — відносно молоді люди, що їм далекий радянський патерналізм і які, мабуть, поїздили світом і на власні очі бачили, наскільки результативною може бути ринкова економіка. image

Запровадження ринку землі в Україні було чи не найдовше очікуваною, і чи не найбільш суперечливою реформою. Оцінки оглядачів різнилися від можливості «відновлення історичної справедливості» до неминучості «останнього дерибану».

За розрахунками Ольги Галиці та Олега Нів'євського (Київська школа економіки), якби не мораторій, то у 2018 році сільське господарство могло б згенерувати близько $35,8 млрд доданої вартості замість фактичних $13,3 млрд. Без мораторію ВВП України у 2018 році міг би бути на 17 % більшим від фактичного рівня. ЄБРР вважає, що ситуація з відсутністю ринку знижує український ВВП приблизно на 1 %. За оцінкою Міністерства аграрної політики і продовольства, нормально функціонуючий ринок як оренди, так і продажу землі може забезпечити від $700 млн. до $1,5 млрд. надходжень щороку плюс мінімум 1,5 % до росту ВВП. Оцінка Світового банку — 2 %.

Підраховуючи випадки маніпуляцій та брехні серед українських політиків, проєкт VoxUkraine відзначає, що найбільше їх у другій половині 2019 року стосувалося відкриття ринку землі.

Аргументи противників зняття заборони

  • Противники ринку бояться, що в людей заберуть землю за безцінь. Приклад — наслідки приватизації 1990-х. Дехто розбагатів, але більшість не отримала нічого.
  • Після відкриття ринку землю скуплять іноземці.
  • Скасування мораторію вигідне крупним землевласникам, які скуплять занадто багато землі.
  • Ринок запроваджувати потрібно, але після ретельної підготовки процедури «запуску». Крім необхідних законів, називають побудову справедливої судової та правоохоронної систем, організацію дешевого кредитування фермерів.
  • Під час провадження в ЄСПЛ[⇨] Уряд України стверджував, що мораторій є необхідним для уникнення таких ключових ризиків: зубожіння сільського населення; надмірної концентрації землі в руках заможних осіб або ворожих сил; припинення її обробки.
  • Для багатьох українців земля — це щось особливе. Це точно не товар.

Контраргументи прихильників ринку

  • Створення ринку землі ніяк не вплине на права власності громадян, зокрема селян-пайовиків. Приблизно 1,5 мільйони з них померли за час довготривалої земельної реформи, так і не скориставшись своєю власністю, а 0,5 млн з них не мали спадкоємців. Оформлення спадщини коштує більше, ніж прибуток від оренди цієї землі.
  • Заборона розпоряджатися своєю власністю — ознака недемократичної держави.
  • За підрахунками аналітиків проєкту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні», нині власники землі отримують від неї в 12 разів менше, ніж могли б. Вартість оренди могла б сягати 455 доларів за гектар замість нинішніх 37, якби діяв ринок. Щороку в державі переукладається понад мільйон договорів оренди. Якби мораторій був скасований, то протягом року переваги ринку відчув би мільйон власників паїв.
  • Інвестиції в український ринок землі створять робочі місця, виробництво. Відсутність цивілізованого ринку землі є головним маркером для інвестора.
  • Продаж земельної ділянки залежить від бажання продавця. Він же зможе обирати покупця і домовлятися про вигідну ціну.
  • Держава не є ефективним власником і менеджером земель: у середньому в розрахунку на 1 га державні аграрні підприємства генерують менше від приватних підприємств доданої вартості на $106, чистого прибутку — на $55, виручки — на $218. Виходом може бути приватизація державних підприємств та земель, для чого потрібно запустити ринок.
  • Мораторій не дозволяє фермерським господарствам та великим аграрним виробникам купувати землю, а отже, позбавляє їх можливості займатися довгостроковим фінансовим плануванням бізнесу. Земля таких фермерів не є активом, який можна використовувати для залучення банківського фінансування на розвиток справи, купівлю пального та добрив, будівництво сховищ для зберігання продукції. Мораторій обмежує доступ фермерів до фінансових ресурсів та уповільнює економічне зростання.
  • Місцеві громади та державний бюджет, за оцінками Центру економічних стратегій, недоотримують близько ₴2,8 млрд. податкових надходжень щороку через відсутність легального оформлення угод з фактичного продажу землі.
  • Результатом дії мораторію, що продукує правову невизначеність, є рейдерські захоплення земель.

Громадська думка

image
Присадибні земельні ділянки в с. Мощун Києво-Святошинського району Київської області

Знання українців про мораторій переважно базуються на інформаційному контенті, який створюють ЗМІ, а їх відповіді в соціологічних опитуваннях сильно залежать від того, як поставлене питання. Якщо людина очікує, що в разі застосування певної політики позитивні наслідки будуть вагомішими, то ставитиметься до неї схвально. Якщо ж очікує переважно негативних наслідків — буде проти.

Так, за результатами дослідження «Актуальні питання земельної реформи в Україні», проведеного проєктом USAID АгроІнвест у 2017 році, майже 2/3 громадян висловилися проти скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення, але майже 1/2 — за можливість продати свою землю. При цьому лише 7 % опитаних вважають, що володіють професійною інформацією про тему; 30 % «щось чули».

Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним у 2018 році Київським міжнародним інститутом соціології, понад 66 % респондентів вважають, що громадяни, які володіють землею, повинні мати право вільно розпоряджатися нею, в тому числі продавати.

У розрізі регіонів, переважна частина населення східних (57,1 %) та південних (48,2 %) областей не має чіткої позиції щодо реформи. У східних регіонах рекордно низька кількість противників реформи — 26,2 %. На півночі спостерігається найбільша поляризація суспільства — рівень підтримки і непідтримки становить відповідно 16,5 % та 52,5 %, а тих, хто не визначився з реформою, досить мало — 31 %. Найбільша підтримка реформи у Києві (44,9 %) та на заході (34,7 %).

За домінування державної власності на землю виступають частіше старші та бідніші опитані, та ті, у кого немає паїв, за іншу модель — більш молодші, заможніші та власники паїв, які їх самостійно обробляють.

21 червня 2018 представники низки громадських організацій, фермерських господарств, сільськогосподарських компаній, банківської спільноти, політики, економісти, правозахисники та журналісти утворили Громадську коаліцію за скасування мораторію щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.

Якби референдум з земельних питань відбувся у червні 2021 року, 65,2 % респондентів висловилися б за заборону продажу сільськогосподарської землі, а 84,1 % за заборону іноземцям.

Способи обходу мораторію

Доки відносини довкола землі не були легітимізовані, вони визначалися тіньовим ринком, який працював попри формальний мораторій на продаж. Земельний ринок був найбільшим тіньовим ринком країни, який оцінювався десятками мільярдів доларів.

Перехідні положення Земельного кодексу забороняли, зокрема, легально продати земельну ділянку, змінити її цільове призначення, внести право на пай до статутного капіталу господарського товариства, передати його в заставу. З іншої сторони, не було заборонено здати пай в оренду, обміняти на іншу земельну ділянку, передати у спадщину, а також продати неофіційно через різноманітні схеми.

По-перше, можна було передати земельну ділянку державі або місцевій громаді, за хабар змінити її цільове призначення і продати після того.

По-друге, товариство могло взяти паї в оренду на 49 років, а потім продати свої корпоративні права.

По-третє, можна було створити фіктивні борги у власника паю, а потім звернути стягнення на земельну ділянку через суд і виконавче провадження.

По-четверте, здійснити передачу паю за договором довічного утримання або міни.

І по-п'яте, укласти фактично безстроковий договір емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб). В Україні не є рідкістю емфітевзис, укладений на 100, 200 чи 500 років, з одноразовою виплатою власнику плати за користування землею. У 2016 році найбільше транзакцій емфітевзису було в Полтавській (1664), Одеській (1438) та Сумській (1424) областях.

Усі наведені схеми мають свої недоліки.

Поза тим, у 2020 році експерти НАЗК визначили та проаналізували найбільш поширені корупційні схеми, якими користуються для незаконного отримання землі як фізичні особи, так і великі агрохолдинги. Це, зокрема:

  • самовільне зайняття земель державної та комунальної власності «за згоди» посадових осіб;
  • укладання договорів про спільну діяльність для користування земельними ділянками державної та комунальної власності;
  • використання безоплатної приватизації як корупційного інструменту для виведення земельних активів.

Рішення Європейського суду

image
Європейський суд з прав людини

22 травня 2018 року Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі «Зеленчук і Цицюра проти України». Суд визнав земельний мораторій порушенням права людини розпоряджатися своєю власністю, гарантованого статтею 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини, а також статтею 41 Конституції України, за відсутності дієвого ринку землі сільськогосподарського призначення.

Заявники — звичайні власники паїв Софія Степанівна Зеленчук і Віктор Антонович Цицюра — скаржились, що постійні пролонгації мораторію зробили його «фактично безстроковим», а відповідне законодавство — непередбачуваним. Раніше Суд вже дорікав українським органам влади за нездатність врегулювати ті чи інші відносини протягом певного часу та усунути юридичну невизначеність.

У той же час, Уряд не навів жодних причин, чому тимчасову повну заборону продажу землі слід вважати єдиним належним заходом для досягнення бажаних соціальних та економічних цілей, чи вони дійсно розглядали інші заходи їх досягнення, окрім повної заборони, або оцінювали пропорційність повної заборони переслідуваним цілям.

Суд дійшов висновку, що на заявників як на фізичних осіб було покладено тягар нездатності органів влади дотриматися встановлених ними самими цілей та кінцевих строків, і цей тягар є надмірним.

image З огляду на зазначені міркування та ненадання Урядом достатніх аргументів для обґрунтування заходів, застосованих до землі заявників, Суд доходить висновку, що держава-відповідач вийшла за межі своєї широкої свободи розсуду у цій сфері та не забезпечила справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та майновими правами заявників. image

Суд одноголосно постановив, що було порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, та присудив заявникам по 3000 євро в якості компенсації судових та інших витрат.

Суд також закликав Україну забезпечити справедливий баланс між інтересами власників сільськогосподарської землі, з одного боку, та загальними інтересами громади, з іншого боку; проте це не означає, що необмежений ринок землі має бути запроваджено негайно.

Та все ж, якщо Україна необґрунтовано затягуватиме вжиття таких заходів, для Суду відкриється можливість присуджувати майбутнім заявникам ще й відшкодування моральної шкоди.

Рішення набуло статусу остаточного 22 серпня 2018 року.

Аналогічним чином вирішена справа Antonenko and Others v. Ukraine (App. 45009/13, 20 February 2020).

image Ця стаття є частиною
серії статей про
Володимира Зеленського

Вибори

Бізнес

Сім'я

image


image

Відкриття ринку землі

Закон «Про державний земельний кадастр» Верховна Рада ухвалила 7 липня 2011 року. До його прийняття земельні ділянки були, по суті, не ідентифіковані. З тексту рішень про їх надання взагалі неможливо було дізнатись про місцезнаходження (вказувалися лише розмір, район та населений пункт).

Електронний Державний земельний кадастр запустили у 2013 році, а в 2015 на базі Держземкадастру почали впроваджуватися електронні послуги. У 2017 році Світовий банк визнав український земельний кадастр одним з найдосконаліших у світі.

9 грудня 2011 року парламент ухвалив проєкт закону «Про ринок земель» у першому читанні. Він передбачав, що лише громадяни України, органи місцевого самоврядування та держава могли набувати право власності на землю сільськогосподарського призначення. Один громадянин не матиме права володіти землею, призначеною для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею більше ніж 100 га або орендувати більше ніж 6000 га такої землі у будь-якому одному районі або більше 5 % землі у будь-якій одній області. Земля не може бути продана за ціною, нижчою за визначену експертом, а порядок має встановлюватись законом. Зміна цільового призначення землі сільськогосподарського призначення, яка раніше належала державі, буде заборонена протягом десяти років після придбання. Після першого читання рух законопроєкту відсутній.

3 квітня 2017 року Кабінет Міністрів затвердив свій середньостроковий план дій до 2020 року. План описує продовження дії мораторію як одну з основних проблем сільськогосподарського сектора, яка позбавляє велику кількість громадян України можливості здійснювати своє конституційне право на власність і заважає розвитку сільськогосподарського ринку. План передбачає, що проблема, створена мораторієм, може бути вирішена шляхом національного обговорення та впровадження земельного ринку на основі моделі, прийнятної для населення.

У Посланні Президента України Петра Порошенка «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році» зроблені такі зауваження: «Мільйони людей формально володіють землею, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися, і запровадили абсолютно неконституційний мораторій. Чому ми тоді дозволяємо людям продавати квартири? Теж хтось їх може всі скупити… Як державний діяч при ухваленні рішень я маю зважувати на громадську думку. І наразі, на жаль, її сформували популісти. Я не збираюся витискувати із Верховної Ради земельну реформу, не буду цього робити. Але прошу ухвалити, — хоча б усно, в умі і в серці, — політичне рішення на її користь».

Єдиним законом, що залишався для запуску ринку, довгий час був закон про обіг земель сільськогосподарського призначення (див.)

Другим варіантом скасування мораторію є визнання неконституційності окремих норм Земельного кодексу, тобто шляхом діяльності Конституційного Суду України.

17 лютого 2017 року 55 народних депутатів звернулись до Конституційного Суду з поданням, у якому просили визнати Закон, яким було продовжено дію мораторію, неконституційним. 14 лютого 2018 року орган конституційної юстиції відхилив подання, не розглянувши його по суті.

1 листопада 2018 така ж доля чекала на друге подання 69 народних депутатів щодо конституційності мораторію.

Третій шлях передбачає безпосередню імплементацію Рішення «Зеленчук і Цицюра» в індивідуальних судових спорах, адже практика Європейського суду з прав людини має застосовуватися українськими судами як джерело права. Відразу після набуття Рішенням статусу остаточного до судів загальної юрисдикції було подано кілька позовів, у яких власники земель сільськогосподарського призначення відстоюють своє право на їх відчуження, посилаючись на висновок Суду про незаконність мораторію.

Так, 10 жовтня 2018 набрало чинності рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області, за яким українець вперше захистив своє право на обмін землею. Прокурору, який звертався з вимогою визнати обмін землі недійсним у зв'язку з мораторієм, було відмовлено. При вирішенні справи суд посилався на висновки ЄСПЛ у справі «Зеленчук і Цицюра проти України», статтю 14 Конституції України та норми цивільного і земельного законодавства, які регулюють виниклі у справі правовідносини.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 15 травня 2019 року остаточно постановила, що закон не забороняє можливість обміну земельними ділянками сільськогосподарського призначення. У травні 2021 року Верховний Суд зробив висновок, що мораторій не поширюється на ділянки з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства».

За словами дотичного урядовця, технічних перешкод для запровадження ринку сільськогосподарських земель в Україні не існувало вже станом на 2018 рік. Такої ж думки притримувався НБУ.

Ухвалення законодавства про ринок землі

Після зміни влади у 2019 році новий Президент Зеленський дав доручення ухвалити до 1 грудня законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій.

Уряд Гончарука планував запустити ринок землі з 1 жовтня 2020 року тільки для резидентів України (у тому числі юридичних осіб з власниками-іноземцями), при чому малим фермерам планувалось частково компенсувати процентну ставку за кредитами, щоб вони могли конкурувати за купівлю землі з великими агрохолдингами. Також передбачалось скасування права постійного користування землею, ліквідацію більшості функцій Держгеокадастру, скорочення корупціогенних адміністративних процедур, радикальне обмеження права безоплатної приватизації земель.

Текст чотиристорінкового урядового законопроєкту, що з'явився 20 вересня, уточнював, що пріоритетне право купівлі землі матимуть орендарі. Українці з правом постійного користування, правом успадкованого володіння ділянками матимуть право на їх викуп із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок без проведення земельних торгів.

В одному з десяти альтернативних законопроєктів, поданому до Верховної Ради 10 жовтня 2019, додавалося, що до 2024 року не допускається набуття права власності на земельні ділянки юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та держави. Саме цей законопроєкт був прийнятий у першому читанні 240 голосами 13 листопада 2019 року.

Відкриття ринку сільськогосподарських земель підтримали Світовий банк, ЄБРР та Євросоюз, проте напередодні ключового голосування Україною прокотилися протести аграріїв проти запропонованої моделі ринку.

Результати голосування за проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення [ 14 листопада 2019 у Wayback Machine.]
31 березня 2020
Фракція За Проти Утрим. Не гол. Відсутні
Слуга народу 206 2 2 3 35
ОПЗЖ 0 2 0 23 19
Європейська Солідарність 23 1 0 0 3
Батьківщина 0 12 0 0 12
Група «За майбутнє» 0 2 1 1 18
Голос 13 0 0 0 7
Група «Довіра» 12 1 0 0 4
Позафракційні 5 4 0 2 10
Загалом 259 24 3 29 108

При підготовці основного законопроєкту до другого читання, до нього були внесені суттєві правки, що істотно скоротили наповнення реформи (див.) На фоні погіршення економічної ситуації та у зв'язку з нагальною необхідністю отримання допомоги від МВФ, закон був прийнятий в другому читанні та в цілому в ніч 30 на 31 березня 2020 року 259-ма голосами. Він набрав чинності з 1 липня 2021 року.

Інші закони, необхідні для функціонування ринку землі:

  1. закон, що автоматизує обмін інформацією між реєстром прав і земельним кадастром, зобов'язує оцифровувати і заносити до реєстру прав інформацію на паперових носіях, реєструвати ціни транзакцій із землею. Набрав чинності 16.01.2020 р.
  2. закон, що запроваджує прозорий процес земельних електронних аукціонів та зобов'язує продавати державні та комунальні землі винятково через такі аукціони. Набрав чинності 06.07.2021 р.
  3. закон, що спрощує процедури передавання земель, децентралізує управління землями, передає державні землі за межами населених пунктів у комунальну власність громад та передає функції контролю Держгеокадастру відповідним місцевим органам. Набрав чинності 27.05.2021 р.
  4. закон, що відкриває вільний доступ до даних кадастру і забезпечує обмін інформацією між реєстром прав та кадастром. Набрав чинності 01.01.2021 р.
  5. закон, що врегульовує питання встановлення меж громад, просторового планування їх територій. Набрав чинності 24.07.2021 р.
  6. закон, що створює Фонд часткового гарантування кредитів для малих та середніх виробників, щоб покращити їх доступ до кредитування, у тому числі для купівлі аграрної землі. Набрав чинності 24.11.2021 р..

Функціонування ринку землі після відкриття ринку

image
Помісячна динаміка щодо кількості, площі та середньої вартості відчужених земельних ділянок. Липень 2021 — квітень 2023.
Інтерактивна версія

Початок функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення був досить спокійним, і ціни залишалися відносно стабільними протягом 2021 року. У 2021 році місячний обсяг операцій становив близько 10 000 угод на місяць, а середній розмір угоди — 2,5 га. Середній рівень цін становив близько 30 000 грн/га.

В розрізі областей, Львівська, Івано-Франківська, Рівненська, Закарпатська та Київська області мали найвищу медіанну ціну на землю, яка значно перевищувала законодавчо встановлену нижню межу. У решті країни сільськогосподарська земля торгувалася близько до мінімальної ціни, що свідчило про те, що на українському земельному ринку домінувала пропозиція.

Протягом березня-квітня 2022 року (повномасштабне вторгнення Росії) ринок не діяв, оскільки влада обмежила доступ до бази даних про право власності на землю. У травні 2022 уряд видав тимчасове положення про реєстр власності на землю, і ринок землі поволі запрацював. Через війну кількість угод зменшилася вдвічі, приблизно до 5000 на місяць, середній розмір угоди — до 2 га.

Водночас, коли ринок знову відкрився у травні 2022 року, ціна землі в гривнях стала вищою за довоєнну, і становила близько 35 000 грн/га в наступні місяці. Після девальвації гривні на 25 % ціна в доларах стабілізувалася на значеннях дещо нижчих за довоєнні.

Після травня 2022 ціни істотно зросли у Житомирській та Вінницькій областях, проте знизились у регіонах активних бойових дій. Торгівля в Луганській і Донецькій, а також у Запорізькій та Херсонській областях впала практично до нуля.

В умовах обмеженого попиту, жорсткого регулювання та геополітичної напруги в регіоні ціна на землю в Україні значно нижча, ніж у її найближчих сусідах із ЄС. Наприклад, середня вартість української землі у 2021 році становила близько 1464,9 євро, а в Польщі тоді ж — більше 10 000 євро.

За два роки, що минули з часу відкриття ринку землі, в Україні було продано 365 тис. га, середня вартість гектара становила 39-45 тис. грн.

З 1 січня 2024 року стартував черговий етап земельної реформи:

  • юридичні особи отримали право купувати землі сільськогосподарського призначення;
  • дозволяється придбання земельних ділянок загальною площею до 10 тис. га (раніше до 100 га).

За 2,5 роки від відкриття ринку продано 1% сільськогосподарських земель, з яких 99,5% залишилися в аграрному виробництві. Здача громадами в оренду сільськогосподарських земель комунальної власності через Prozorro.Продажі принесла їм у середньому 355 млн. грн. щорічного доходу. У 2023 році середньозважена вартість землі зросла на 10,4% — до 38,5 тис. грн./га, а капіталізація ринку сільськогосподарських земель збільшилась на 115,1 млрд. грн. 87% угод – купівля-продаж на вторинному ринку (тобто у тих, хто купував ділянки як фізична особа на першому етапі).

Див. також

Примітки

  1. . 24 канал. 6 лютого 2019. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 22.02.2019.
  2. . Держгеокадастр. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 22.02.2019.
  3. Конституція України, ст.ст. 13, 14, 41.
  4. Закон України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III «Земельний кодекс України»
  5. . Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  6. . prozorro.sale (укр.). Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  7. Перші земельні торги у формі електронних аукціонів вже оголошено. decentralization.gov.ua. 13.10.2021. Процитовано 30 березня 2023.
  8. . ЕП. 31.03.2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 31.03.2020.
  9. . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 14 травня 2020.
  10. . РБК-Україна. 10.09.2019. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 20.09.2019.
  11. . Сьогодні. 20 грудня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 23.02.2019.
  12. . Держгеокадастр. 17.04.2018. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 23.02.2019.
  13. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
  14. . ЕП. 24.06.2019. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 28.06.2019.
  15. . ЗІК. 12 лютого 2018. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 23.08.2019.
  16. Х. Э. Таймасханов, М. А. Абдулкадырова, З. Х. Таймасханов. Государственное регулирование земельных отношений в АПК // TERRA ECONOMICUS, Южный федеральный університет, том 10, № 2, часть 2, 2012, стр. 130—134.
  17. Закон України від 18 грудня 1990 року № 561-XII «Земельний кодекс України»
  18. Закон України від 13 березня 1992 року № 2196-XII «Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР»
  19. Закон України від 14 лютого 1992 року № 2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство»
  20. . Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 2 березня 2019.
  21. . Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  22. . Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 2 березня 2019.
  23. Кодекс України «Земельний кодекс України» від 25.10.2001 № 2768-III
  24. Закон України від 6 жовтня 2004 року № 2059-IV «Про внесення змін до Земельного кодексу України»
  25. Закон України від 19 грудня 2006 року № 490-V «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів»
  26. Закон України від 3 червня 2008 року № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»
  27. Закон України від 19 січня 2010 року № 1783-VI «Про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок»
  28. Закон України від 20 грудня 2011 року № 4174-VI «Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення»
  29. Закон України від 20 листопада 2012 року № 5494-VI «Про внесення змін до Земельного кодексу України»
  30. Закон України від 10 листопада 2015 року № 767-VIII «Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель»
  31. Закон України від 6 жовтня 2016 року № 1669-VIII «Про внесення зміни до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель»
  32. Закон України від 7 грудня 2017 року № 2236-VIII «Про внесення зміни до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України»
  33. Закон України від 20 грудня 2018 року № 2666-VIII «Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель»
  34. . УП:Блоги. 18 січня 2019. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27.02.2019.
  35. . Агробізнес Сьогодні. 18 червня 2017. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 27.02.2019.
  36. . ЄП. 23.05.2018. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 27.02.2019.
  37. . ЕП. 30.11.2012. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27.02.2019.
  38. . Слово і Діло. 25 травня 2018. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27.02.2019.
  39. . VoxUkraine. 16.03.2017. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28.02.2019.
  40. Мораторій на дебати про мораторій. Тиждень.ua. 9 січня 2018. Процитовано 28.02.2019.
  41. . ВВС Україна. 29 травня 2017. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 28.02.2019.
  42. . ЕП. 12.07.2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 12.07.2019.
  43. . ЕП. 28.08.2019. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 29.08.2019.
  44. . ЕП. 29.08.2019. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 29.08.2019.
  45. . VoxUkraine. 28.01.2020. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28.01.2020.
  46. . ЕП. 16.05.2018. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 01.03.2019.
  47. . Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  48. . УП. 8 жовтня 2019. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  49. . ЕП. 31.01.2019. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 01.03.2019.
  50. . ЕП. 10.05.2018. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 01.03.2019.
  51. . ЕП. 29.11.2018. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 01.03.2019.
  52. . ВВС News Україна. 17 грудня 2018. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 01.03.2019.
  53. . ЕП. 18.01.2019. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 01.03.2019.
  54. . ЕП. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 03.03.2019.
  55. . ЕП. 14.05.2020. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 14.05.2020.
  56. . AgroPolit.com. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 03.03.2019.
  57. . ЕП. 19 грудня 2018. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 04.03.2019.
  58. . Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). 05.07.2021. Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 05.07.2021.
  59. . ЕП. 18.01.2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 19.01.2021.
  60. . AgroPortal. 18 серпня 2017. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 01.03.2019.
  61. . БизнесЦензор. 10.10.2018. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 01.03.2019.
  62. Схеми тіньового обігу землі в умовах мораторію: аналітичний огляд [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (НАЗК, грудень 2020)
  63. . Судово-юридична газета. 11 липня 2018. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 02.03.2019.
  64. ANTONENKO AND OTHERS v. UKRAINE — 45009/13 (Judgment: Protection of property: Fifth Section Committee) 2020 ECHR 168 (20 February 2020)
  65. Закон України від 7 липня 2011 року № 3613-VI «Про державний земельний кадастр»
  66. . UBR.ua. 22 ноября 2017. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 15.03.2019.
  67. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 3 березня 2019.
  68. . Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  69. . Офіційне інтернет-представництво Президента України. 7 вересня 2017. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 03.03.2019.
  70. . Главком. 3 листопада 2018. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 05.03.2019.
  71. . Закон і Бізнес. 02.02.2019. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 05.03.2019.
  72. . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 березня 2019.
  73. . Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
  74. . Закон і Бізнес. 12.06.2021. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16.06.2021.
  75. . Central European Financial Observer. 08.08.2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 08.08.2019.
  76. . УП. 2 вересня 2019. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  77. . ЕП. 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  78. . ЕП. 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  79. . ЕП. 20 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  80. . РБК-Україна. 20.09.2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20.09.2019.
  81. . Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  82. . УП. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  83. . УП. 9 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
  84. . УП. 9 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
  85. . ЄП. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  86. . УП. 11 листопада 2019. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
  87. . Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 31 березня 2020.
  88. . Ракурс. 27.03.2020. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 31.03.2020.
  89. . Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 31 березня 2020.
  90. . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  91. . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  92. . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  93. . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  94. . Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  95. Тимчасово призупинено роботу Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України. nais.gov.ua (рос.). 24 лютого 2022. Процитовано 5 травня 2023.
  96. Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
  97. Матвєєв, Михайло (2 травня 2023). Сільське господарство та ринок сільськогосподарських земель України: вплив війни. voxukraine.org (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
  98. Понад 365 тисяч гектарів української землі продано за два роки — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2023.
  99. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 24 січня 2024.

Посилання

  • Публічна кадастрова карта України [ 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (Держгеокадастр)
  • Портал нормативної грошової оцінки земельних ділянок [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.] (Держгеокадастр)
  • Статистичний щорічник «Моніторинг земельних відносин в Україні: 2016—2017» [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (Проєкт «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні»)
  • Земельні торги [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (Держгеокадастр)
  • Земельні торги [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (СЕТАМ)
  • Геодезичний калькулятор [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (Держгеокадастр)
  • Роман Якель. Ринок землі: відкривати чи зачекати [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (ZN.UA, 20 липня 2018)
  • «Роздерибанять країну між олігархами й агрохолдингами» й інші маніпуляції про відкриття ринку землі. Як різні політичні сили та експерти коментували зняття мораторію на продаж сільгоспземель [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.] (VoxUkraine, 27 січня 2020)
  • Ціна на оренду землі не зростає і складає лише 3,5 тисячі грн/га [ 8 травня 2020 у Wayback Machine.] (Опендатабот, 28.04.2020)
  • «Країна фактично розграбована, землю вже поділили». Інтерв'ю з головою Держгеокадастру [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (Економічна правда, 20.10.2020)
  • Моделі відкриття ринку землі та перелік наступних кроків для уряду. Аналітичний звіт Easy Business, жовтень 2019 [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Ринок землі в ЄС: як він працює та до чого варто готуватися Україні (Європейська правда, 23 квітня 2024)

Публікації

  • Амбросов, В. Я., and Т. Г. Маренич. «Розвиток земельного ринку та іпотечне кредитування.» Економіка АПК 10 (2009): 104—108.
  • Артюшин, В. І., М. І. Кобець, and М. І. Пугачов. «Проблеми становлення та функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні.» К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН (2007).
  • Вівчаренко, О. А. «Гарантії права власності на землю в Україні.» Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00. 06 (2005).
  • Вірченко, О. В. «Державне регулювання земельних відносин в умовах формування ринку земель сільськогосподарського призначення.» Бізнес Інформ 10 (2013): 207—211.
  • Вірченко, О. В. «Інституційні особливості формування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні.» Ефективна економіка 9 (2013).
  • Зінчук, Т. О., et al. «Європейський досвід формування ринку сільськогосподарських земель.» (2016).
  • Кадикова, І. М. Формування ринку землі в умовах ринкової трансформації. Diss. ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВН КАРАЗІНА, 2008.
  • Котикова, Олена Іванівна, et al. «Ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні: перспективи розвитку.» (2013).
  • Кузьменко, Олександр. «Розвиток органічного землеробства в умовах ринку землі в Україні.» Економіст 3 (2013): 38-39.
  • Лупенко, Ю. О., and О. В. Ходаківська. «Наукові засади запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення.» Економіка АПК 12 (2016): 5-15.
  • Пасхавер, Б. Й. «Ринок землі: світовий досвід та національна стратегія.» Економіка АПК 3 (2009): 47-53.
  • Потлатюк, В. С. «Ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні: сучасний стан та проблеми розвитку в системі банківського кредитування.» Вісник Сумського національного аграрного університету. Фінанси і кредит 1 (2013): 200—206.
  • Сапсай, О. В. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Diss. Сумський державний університет, 2016.
  • Сафонова, В. І. «Формування ринку земель в аграрному природокористуванні та його інфраструктури.» Економіка АПК 4 (2009): 45-51.
  • Семеряк, Ю. А. «Державне регулювання ринку землі в Україні і досвід країн ЄС.» Науковий вісник НЛТУ України 20.12 (2010).
  • Ступень, М., and Ю. Дума. «Ринок земель в Україні: основні проблеми та перспективи розвитку.» Економіст 4 (2015): 40-41.
  • Шульга, Ольга. «Формування ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні.» Вісник Київського національного торговельно-економічного університету 1 (2012): 13-23.

Коментарі

  1. Наприклад, тільки за проєктом Світового банку з Україною «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру», який тривав з 2003 до 2013 року, було профінансовано видачу 711 678 актів на право власності на землю та реєстрацію 16,7 мільйонів актів на право власності в електронній формі [1] [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] [2] [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.].
  2. До найбільших агрохолдингів України за величиною земельного банку належать UkrLandFarming, Агропросперіс (NCH), Миронівський хлібопродукт, Національна академія аграрних наук України, Астарта-Київ, Мрія (придбана саудівською Saudi Agricultural & Livestock Investment Co., SALIC), , ІМК, Агротон. За даними на березень 2019, вони сконцентрували сукупно 3 151 000 га [3].
  3. Порівн. зі словами секретаря РНБО Олексія Данілова: «Десятки років в Україні саме латифундисти, яким потрібен був час, щоб накопичити свої земельні… користувалися можливістю, корумпували нашу Верховну Раду, і вона постійно відмовляла у вільному продажі землі.» [4] [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  4. Так, за даними Світового банку, додана вартість в сільському господарстві в Україні на 1 га становила 416 дол, тоді як у Польщі — 1 135 дол, у Франції — 2 445 дол. Оскільки Україна має більш родючі ґрунти та більші площі ріллі, однією з причин такого стану вважається слабке землеврядування [5] [ 23 серпня 2019 у Wayback Machine.].
  5. Читай — зняття мораторію.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rinok zemli v Ukrayini sukupnist suspilnih vidnosin shodo vidchuzhennya ta nabuttya zemelnih dilyanok U procesi yih rinkovogo obigu vidbuvayetsya konkurentna zmina zemlevlasnikiv abo zemlekoristuvachiv Faktichno ves period nezalezhnosti Ukrayini trivaye zemelna reforma sho za chasom ye rekordnoyu zemelna reforma v Meksici trivala 23 roki Vid stvorennya efektivnogo rinku silskogospodarskih zemel v Ukrayini zalezhit dinamika rozvitku APK zemelnih vidnosin ta nacionalnoyi ekonomiki zagalom Zagalnij pravovij oglyadZemlya yiyi nadra atmosferne povitrya vodni ta inshi prirodni resursi yaki znahodyatsya v mezhah teritoriyi Ukrayini prirodni resursi yiyi kontinentalnogo shelfu viklyuchnoyi morskoyi ekonomichnoyi zoni ye ob yektami prava vlasnosti ukrayinskogo narodu Derzhava zabezpechuye zahist prav usih sub yektiv prava vlasnosti i gospodaryuvannya socialnu spryamovanist ekonomiki Usi sub yekti prava vlasnosti rivni pered zakonom Zemlya ye osnovnim nacionalnim bagatstvom sho perebuvaye pid osoblivoyu ohoronoyu derzhavi Pravo vlasnosti na zemlyu garantuyetsya Ce pravo nabuvayetsya i realizuyetsya gromadyanami yuridichnimi osobami ta derzhavoyu viklyuchno vidpovidno do zakonu Kozhen maye pravo voloditi koristuvatisya i rozporyadzhatisya svoyeyu vlasnistyu rezultatami svoyeyi intelektualnoyi tvorchoyi diyalnosti Nihto ne mozhe buti protipravno pozbavlenij prava vlasnosti Pravo privatnoyi vlasnosti ye neporushnim Dokument sho pidtverdzhuye pravo postijnogo koristuvannya zemelnoyu dilyankoyu 2015 Sub yektami prava vlasnosti na zemlyu mozhut buti gromadyani ta yuridichni osobi na zemli privatnoyi vlasnosti teritorialni gromadi bezposeredno abo cherez organi miscevogo samovryaduvannya na zemli komunalnoyi vlasnosti derzhava cherez vidpovidni organi derzhavnoyi vladi na zemli derzhavnoyi vlasnosti Gromadyani Ukrayini nabuvayut prava vlasnosti na zemelni dilyanki na pidstavi kupivli prodazhu renti daruvannya mini za inshimi civilno pravovimi ugodami bezoplatnoyi peredachi iz derzhavnoyi i komunalnoyi vlasnosti privatizaciyi dilyanok sho buli ranishe nadani yim u koristuvannya prijnyattya spadshini vidilennya v naturi na miscevosti nalezhnoyi yim zemelnoyi chastki payu Inozemci ta osobi bez gromadyanstva mozhut nabuvati prava vlasnosti na zemelni dilyanki nesilskogospodarskogo priznachennya Yuridichni osobi zasnovani gromadyanami Ukrayini abo yuridichnimi osobami Ukrayini mozhut nabuvati u vlasnist zemelni dilyanki dlya zdijsnennya pidpriyemnickoyi diyalnosti Zemli yaki nalezhat na pravi vlasnosti teritorialnim gromadam sil selish mist ye komunalnoyu vlasnistyu U derzhavnij vlasnosti perebuvayut usi zemli Ukrayini krim zemel komunalnoyi ta privatnoyi vlasnosti Zemelnim kodeksom viznacheni kategoriyi zemel derzhavnoyi vlasnosti yaki ne mozhut peredavatis u privatnu vlasnist Inozemni derzhavi mozhut nabuvati u vlasnist zemelni dilyanki dlya rozmishennya budivel i sporud diplomatichnih predstavnictv vidpovidno do mizhnarodnih dogovoriv Zemlya mozhe perebuvati takozh u spilnij vlasnosti Z 2017 roku v Ukrayini provodilisya na yakih prodavalisya perevazhno zemelni dilyanki derzhavnoyi ta komunalnoyi vlasnosti ne silskogospodarski ta prava na yih orendu Voni organizovuvalisya Derzhgeokadastrom Z lipnya 2021 roku zemelni torgi dilyankami vsih form vlasnosti u t ch kupivlya prodazh yak samoyi zemelnoyi dilyanki tak i prava orendi vidbuvayutsya u formi elektronnih aukcioniv na platformi Prozorro Prodazhi Vodnochas zaboronyayetsya rozporyadzhatisya krim peredachi u spadshinu zemelnimi dilyankami roztashovanimi na timchasovo okupovanih teritoriyah Nabuvati pravo vlasnosti na zemelni dilyanki silskogospodarskogo priznachennya mozhut gromadyani Ukrayini yuridichni osobi yih vlasnikami ne mozhut buti inozemci teritorialni gromadi derzhava Za bud yakih umov zaborona poshiryuyetsya na inozemciv ta yih yuridichnih osib v chastini zemel sho roztashovani blizhche 50 kilometriv vid derzhavnogo kordonu Ukrayini gromadyan derzhavi viznanoyi derzhavoyu agresorom abo derzhavoyu okupantom osib yaki nalezhat abo nalezhali do teroristichnih organizacij yuridichnih osib sho nalezhat inozemnim derzhavam yuridichnih osib u yakih nemozhlivo vstanoviti beneficiarnogo vlasnika kontrolera yuridichnih osib beneficiarni vlasniki kontroleri yakih zareyestrovani v ofshornih zonah abo derzhavah z chornogo spisku FATF osib stosovno yakih zastosovano sankciyi Zagalna plosha zemelnih dilyanok silskogospodarskogo priznachennya u vlasnosti osobi ne mozhe perevishuvati desyati tisyach gektariv Rozrahunki za civilno pravovimi ugodami pro vidchuzhennya zemli provadyatsya v bezgotivkovij formi obov yazkova nayavnist u nabuvacha zemli dokumentiv yaki pidtverdzhuyut dzherela pohodzhennya koshtiv Perevazhne pravo na pridbannya zemelnoyi dilyanki yake nalezhit potochnomu orendaryu mozhe buti peredano nim inshij osobi Cina prodazhu vidilenih v naturi na miscevosti zemelnih chastok payiv ne mozhe buti menshoyu za yih normativnu groshovu ocinku Prodazh zemelnih dilyanok silskogospodarskogo priznachennya derzhavnoyi i komunalnoyi vlasnosti zaboroneno Zmini z 2030 Skasovuyetsya minimalna cina prodazhu vidilenih v naturi na miscevosti zemelnih chastok payiv Funkcionuvannya ukrayinskogo rinku zemli do vidkrittya rinkuRozpodil zemelnih ugid za kategoriyami zemlevlasnikiv i zemlekoristuvachiv z 1990 po 2016 rr Derzhavni silskogospodarski pidpriyemstva Fermerski gospodarstva Inshi nederzhavni gospodarstva krim fermerskih Gospodarstva gromadyan Ukrayina volodiye znachnim zemelnim potencialom yakij stanovit 5 7 teritoriyi Yevropi Iz 60 3 mln gektariv majzhe 70 stanovlyat silskogospodarski ugiddya z visokoyu rodyuchistyu Stanom na 1 sichnya 2017 v Derzhavnomu zemelnomu kadastri bulo zareyestrovano 18 3 mln zemelnih dilyanok 87 8 zemelnih dilyanok znahodyatsya v privatnij vlasnosti 6 7 u derzhavnij a 5 5 v komunalnij Serednij rozmir zemelnoyi dilyanki stanovit 1 8 ga Zemelni dilyanki stanom na 21 bereznya 2018 za pravom vlasnosti ta za rozmirom U sociologichnomu doslidzhenni 2019 roku 45 zhiteliv krayini viznali sho volodiyut zemelnim payem abo zemleyu U seli mayut zemlyu 70 u misti 44 51 zdaye zemlyu v orendu Z lipnya 2015 po cherven 2017 roku bulo zdijsneno 3 6 mln tranzakcij zi zmini vlasnika koristuvacha zemelnoyi dilyanki prichomu 89 5 z nih stosuvalisya same silskogospodarskih zemel Ruh zemelnih dilyanok vidbuvayetsya shlyahom orendi nabuttya spadshini kupivli prodazhu daruvannya emfitevzisu pravo koristuvannya chuzhoyu zemelnoyu dilyankoyu dlya silskogospodarskih potreb ipoteki 76 1 tranzakcij silskogospodarskih zemel pripadav u cej period na orendu Shodo nesilskogospodarskih to sered nih 36 8 buli vidchuzheni kupivleyu prodazhem 26 8 spadshinoyu i lishe 19 2 orendoyu Zagalna kilkist tranzakcij zi zmini vlasnika koristuvacha zemelnoyi dilyanki v cilomu po Ukrayini za period sichen 2013 cherven 2017 U 2017 roci za kilkistyu prodanih dilyanok nesilskogospodarskogo priznachennya lidiruvali Zakarpatska Lvivska Rivnenska oblasti Najbilshim popitom koristuvalis zemelni dilyanki dlya budivnictva ta obslugovuvannya budivel torgivli rozmishennya ta ekspluataciyi osnovnih pidsobnih i dopomizhnih budivel ta sporud pidpriyemstv pererobnoyi mashinobudivnoyi ta inshoyi promislovosti ta budivnictva i obslugovuvannya zhitlovogo budinku gospodarskih budivel i sporud prisadibni dilyanki Serednya cina nezalezhno vid oblasti ta priznachennya takih dilyanok stanovila 105 grn kv m Najdorozhchi zemli v Kiyevi najdeshevshi v smt Chernigivskoyi oblasti Serednij rozmir orendnoyi plati za 1 ga silskogospodarskoyi zemli sklav 8218 grn u tomu chisli dlya vedennya tovarnogo silskogospodarskogo virobnictva 4631 grn Orendna plata ne mozhe buti menshoyu rozmiru zemelnogo podatku dlya vidpovidnoyi kategoriyi zemelnih dilyanok i ne mozhe perevishuvati 12 vidsotkiv normativnoyi groshovoyi ocinki Za rozmirom nadhodzhen do miscevih byudzhetiv vid orendnoyi plati za zemelni dilyanki silskogospodarskogo priznachennya lidiruye Odeska oblast bilshe 16 mln grn richnoyi orendnoyi plati autsajder Dnipropetrovska oblast 162 300 grn Z 2015 do veresnya 2017 na aukcioni bulo vistavleno dlya prodazhu prav orendi derzhavnih ta komunalnih zemel 7371 dilyanok silskogospodarskogo 155 864 ga i 2873 dilyanok nesilskogospodarskogo priznachennya 6040 ga Rezultativnimi torgi vidbulisya buli 69 usih operacijZemelnij moratorij ta vidkrittya rinkuZaborona moratorij na prodazh ta vidchuzhennya silskogospodarskih zemel punkti 14 15 rozdilu X Perehidni polozhennya Zemelnogo kodeksu Ukrayini v poperednij redakciyi oznachav sho vlasniki zemli ne mozhut vilno rozporyadzhatisya neyu a praktichno yedinim sposobom peredachi zemli inshim osobam ye ukladannya dogovoru pro orendu Zayavlena prichina zaboroni vidsutnist v Ukrayini infrastrukturi dlya zaprovadzhennya rinku kupivli ta prodazhu silskogospodarskoyi zemli Pid diyu moratoriyu pidpadali 96 silskogospodarskih zemel pri chomu 68 27 7 mln ga u vlasnosti selyan vlasnikiv payiv Zagalom ce 66 teritoriyi Ukrayini V ostanni roki pered skasuvannyam moratoriyu analogichni zaboroni diyali v zakonodavstvah DR Kongo Venesueli Kubi Tadzhikistanu Pivnichnoyi Koreyi Bilorusi Vodnochas u deyakih demokratichnih krayinah najbilshim zemelnim vlasnikom zalishayetsya derzhava ne zazihayuchi pri comu na sformovani rinkovi vidnosini Kanada Avstraliya Izrayil Istoriya pitannya Civilnij obig zemli v Ukrayini buv skasovanij u 1917 roci pid chas nacionalnoyi revolyuciyi V chasi SRSR dozvolenih rinkovih vidnosin yak takih ne isnuvalo U berezni 1991 nabuv chinnosti pershij ukrayinskij Zemelnij kodeks Umovoyu prijnyattya kodeksu z privatnoyu vlasnistyu na zemlyu komunisti ta visunuli vimogu zaprovadzhennya vidpovidnogo moratoriyu na 6 rokiv Ce bulo realizovano v novij redakciyi Zemelnogo kodeksu v berezni 1992 roku Vlasniki zemelnih dilyanok peredanih yim Radoyu narodnih deputativ ne vpravi protyagom shesti rokiv z chasu nabuttya prava vlasnosti prodavati abo inshimi sposobami vidchuzhuvati nalezhnu yim zemelnu dilyanku krim peredachi yiyi u spadshinu abo Radi narodnih deputativ na tih zhe umovah na yakih vona bula yim peredana Pri nayavnosti povazhnih prichin sud za pozovom vlasnika mozhe skorotiti zaznachenij strok U 1990 h rokah velika chastina zemel silskogospodarskogo priznachennya v krayini nalezhala kolishnim radgospam i kolgospam yaki vidpovidno do Zakonu vid 14 lyutogo 1992 roku buli perejmenovani na kolektivni silskogospodarski pidpriyemstva KSP abo kolektivni pidpriyemstva Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 8 serpnya 1995 roku 720 95 peredbachiv programu postupovogo reformuvannya KSP shlyahom nadannya yihnim dijsnim i kolishnim chlenam zemelnih chastok payiv tobto prav na zemlyu u formi chastok payiv bez zaznachennya konkretnogo fizichnogo roztashuvannya abo viznachenih mezh Ukaz peredbachav sho payi mali buti rozpodileni mizh dijsnimi ta kolishnimi chlenami KSP a takozh pevnimi kategoriyami pracivnikiv zajnyatimi v socialnij sferi osvita medicina tosho u silskih miscevostyah Hocha Ukaz nadav chlenam KSP mozhlivist vihodu z KSP razom zi svoyimi chastkami payami masovij proces likvidaciyi KSP shlyahom vidachi payiv faktichno rozpochavsya lishe v 1999 roci Naprikinci 1990 h vidbulos priskorennya zemelnoyi reformi shlyahom rozpayuvannya zemel kolishnih radgospiv kolgospiv sered pracivnikiv ta pensioneriv cih pidpriyemstv Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 grudnya 1999 roku vstanoviv vimogu shodo likvidaciyi vsih KSP do kvitnya 2000 shlyahom rozpodilu zemelnih chastok payiv ta inshogo majna mizh jogo chlenami U procesi likvidaciyi KSP znachna chastina silskogo naselennya nabula prava na zemelni payi Potim bulo organizovano masovij proces vidilennya chastok payiv u zemelni dilyanki v naturi viznacheni na miscevosti U rezultati cogo procesu miljonam novih vlasnikiv buli vidani akti na pravo vlasnosti na konkretni zemelni dilyanki Zi zbigom terminu 6 rokiv peredbachenogo kodeksom cya zemlya pochala vilno kupuvatis ta prodavatis Ob yemi kupivli buli neznachnimi tim ne mensh u 2001 roci bulo prolobijovano vvedennya timchasovogo moratoriyu spochatku na 1 rik a potim na 4 roki Vstanoviti sho gromadyani ta yuridichni osobi yaki mayut u vlasnosti zemelni dilyanki dlya vedennya selyanskogo fermerskogo gospodarstva ta inshogo tovarnogo silskogospodarskogo virobnictva a takozh gromadyani Ukrayini vlasniki zemelnih chastok payiv ne vpravi do 1 sichnya 2005 roku prodavati abo inshim sposobom vidchuzhuvati nalezhni yim zemelni dilyanki ta zemelni chastki payi krim mini peredachi yih u spadshinu ta pri viluchenni zemel dlya suspilnih potreb Verhovna Rada Ukrayini Naprikinci 2004 roku koli zbigav termin 4 richnogo moratoriyu Verhovna Rada podovzhila jogo na 2 roki naprikinci 2006 go she na odin rik U 2008 roci do ZK vnesli normu pro te sho moratorij pripinyayetsya z nabrannyam chinnosti dvoh zakoniv pro zemelnij kadastr ta pro rinok zemel Na pochatku 2010 roku Verhovna Rada naperedodni prezidentskih viboriv stvorila zakonodavchu konstrukciyu zgidno yakoyi moratorij diye do prijnyattya zakonu pro rinok zemli ale vtrachaye silu ne ranishe tochnoyi dati 1 sichnya 2012 roku Prezidentske veto Viktora Yushenka na cej Zakon Rada podolala z drugoyi sprobi U 2011 roci znovu podovzhili na rik u 2012 na chotiri roki protyagom 2015 2018 rokiv chotiri razi po odnomu roku Poshirena dumka sho regulyarne golosuvannya za prodovzhennya moratoriyu zabezpechuvalosya agrarnim lobi Verhovnoyi Radi velikim agrobiznesom sho ne bazhav platiti realnu cinu za zemlyu Diskusiya shodo skasuvannya zaboroni Ferma v s Pervomajske Shevchenkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti U 1990 h rokah rinku zemli ne bulo tomu zaprovadzhennya moratoriyu zbereglo status kvo i ne stalo znachnoyu zminoyu pravil gri U 2000 roci uryad Yushenka ostatochno liberalizuvav cini na silskogospodarsku produkciyu sho stvorilo ekonomichni stimuli dlya virobnikiv ta aktivizuvalo diskusiyu navkolo prodovzhennya moratoriyu Za ostannye desyatilittya urozhajnist riznih kultur v Ukrayini zrosla majzhe vdvichi odnak vse she zalishayetsya u 2 3 razi nizhchoyu vid yevropejskoyi popri moratorij Vvazhayut sho vona mogla b zrostati nabagato shvidshimi tempami yakbi rinok zemli bulo zaprovadzheno she na pochatku 2000 h oskilki za nayavnosti rinku aktivi perehodyat vid mensh efektivnih do bilsh efektivnih vlasnikiv Natomist isnuvannya moratoriyu ta nezahishenist prav zemlekoristuvachiv pereshkodzhayut zaluchennyu novih tehnologij ta investiciyam u virobnictva iz visokoyu dodanoyu vartistyu 2017 rik vidznachivsya poyavoyu masshtabnoyi nasichenoyi dosit profesijnoyi suspilnoyi diskusiyi pro te v yakomu napryamku maye rozvivatisya silske gospodarstvo yakogo formatu zemelnoyi reformi potrebuye ta yake v comu misce moratoriyu na prodazh zemel silskogospodarskogo priznachennya Protistoyannya dvoh storin vihodit za ramki zemelnogo pitannya Odna chastina suspilstva vvazhaye sho derzhava mozhe j povinna zrobiti vse neobhidne dlya uspihu pevnoyi galuzi insha pokladaye veliki nadiyi na rinok ta jogo nevidimu ruku Ce borotba svitoglyadiv a v danomu konkretnomu vipadku she i protistoyannya pokolin Prihilniki moratoriyu ce zdebilshogo predstavniki starshogo pokolinnya yake sformuvalosya pri SRSR a protivniki vidnosno molodi lyudi sho yim dalekij radyanskij paternalizm i yaki mabut poyizdili svitom i na vlasni ochi bachili naskilki rezultativnoyu mozhe buti rinkova ekonomika Zaprovadzhennya rinku zemli v Ukrayini bulo chi ne najdovshe ochikuvanoyu i chi ne najbilsh superechlivoyu reformoyu Ocinki oglyadachiv riznilisya vid mozhlivosti vidnovlennya istorichnoyi spravedlivosti do neminuchosti ostannogo deribanu Za rozrahunkami Olgi Galici ta Olega Niv yevskogo Kiyivska shkola ekonomiki yakbi ne moratorij to u 2018 roci silske gospodarstvo moglo b zgeneruvati blizko 35 8 mlrd dodanoyi vartosti zamist faktichnih 13 3 mlrd Bez moratoriyu VVP Ukrayini u 2018 roci mig bi buti na 17 bilshim vid faktichnogo rivnya YeBRR vvazhaye sho situaciya z vidsutnistyu rinku znizhuye ukrayinskij VVP priblizno na 1 Za ocinkoyu Ministerstva agrarnoyi politiki i prodovolstva normalno funkcionuyuchij rinok yak orendi tak i prodazhu zemli mozhe zabezpechiti vid 700 mln do 1 5 mlrd nadhodzhen shoroku plyus minimum 1 5 do rostu VVP Ocinka Svitovogo banku 2 Pidrahovuyuchi vipadki manipulyacij ta brehni sered ukrayinskih politikiv proyekt VoxUkraine vidznachaye sho najbilshe yih u drugij polovini 2019 roku stosuvalosya vidkrittya rinku zemli Argumenti protivnikiv znyattya zaboroni Protivniki rinku boyatsya sho v lyudej zaberut zemlyu za bezcin Priklad naslidki privatizaciyi 1990 h Dehto rozbagativ ale bilshist ne otrimala nichogo Pislya vidkrittya rinku zemlyu skuplyat inozemci Skasuvannya moratoriyu vigidne krupnim zemlevlasnikam yaki skuplyat zanadto bagato zemli Rinok zaprovadzhuvati potribno ale pislya retelnoyi pidgotovki proceduri zapusku Krim neobhidnih zakoniv nazivayut pobudovu spravedlivoyi sudovoyi ta pravoohoronnoyi sistem organizaciyu deshevogo kredituvannya fermeriv Pid chas provadzhennya v YeSPL Uryad Ukrayini stverdzhuvav sho moratorij ye neobhidnim dlya uniknennya takih klyuchovih rizikiv zubozhinnya silskogo naselennya nadmirnoyi koncentraciyi zemli v rukah zamozhnih osib abo vorozhih sil pripinennya yiyi obrobki Dlya bagatoh ukrayinciv zemlya ce shos osoblive Ce tochno ne tovar Kontrargumenti prihilnikiv rinku Stvorennya rinku zemli niyak ne vpline na prava vlasnosti gromadyan zokrema selyan pajovikiv Priblizno 1 5 miljoni z nih pomerli za chas dovgotrivaloyi zemelnoyi reformi tak i ne skoristavshis svoyeyu vlasnistyu a 0 5 mln z nih ne mali spadkoyemciv Oformlennya spadshini koshtuye bilshe nizh pributok vid orendi ciyeyi zemli Zaborona rozporyadzhatisya svoyeyu vlasnistyu oznaka nedemokratichnoyi derzhavi Za pidrahunkami analitikiv proyektu Pidtrimka reform u silskomu gospodarstvi ta zemelnih vidnosinah v Ukrayini nini vlasniki zemli otrimuyut vid neyi v 12 raziv menshe nizh mogli b Vartist orendi mogla b syagati 455 dolariv za gektar zamist ninishnih 37 yakbi diyav rinok Shoroku v derzhavi pereukladayetsya ponad miljon dogovoriv orendi Yakbi moratorij buv skasovanij to protyagom roku perevagi rinku vidchuv bi miljon vlasnikiv payiv Investiciyi v ukrayinskij rinok zemli stvoryat robochi miscya virobnictvo Vidsutnist civilizovanogo rinku zemli ye golovnim markerom dlya investora Prodazh zemelnoyi dilyanki zalezhit vid bazhannya prodavcya Vin zhe zmozhe obirati pokupcya i domovlyatisya pro vigidnu cinu Derzhava ne ye efektivnim vlasnikom i menedzherom zemel u serednomu v rozrahunku na 1 ga derzhavni agrarni pidpriyemstva generuyut menshe vid privatnih pidpriyemstv dodanoyi vartosti na 106 chistogo pributku na 55 viruchki na 218 Vihodom mozhe buti privatizaciya derzhavnih pidpriyemstv ta zemel dlya chogo potribno zapustiti rinok Moratorij ne dozvolyaye fermerskim gospodarstvam ta velikim agrarnim virobnikam kupuvati zemlyu a otzhe pozbavlyaye yih mozhlivosti zajmatisya dovgostrokovim finansovim planuvannyam biznesu Zemlya takih fermeriv ne ye aktivom yakij mozhna vikoristovuvati dlya zaluchennya bankivskogo finansuvannya na rozvitok spravi kupivlyu palnogo ta dobriv budivnictvo shovish dlya zberigannya produkciyi Moratorij obmezhuye dostup fermeriv do finansovih resursiv ta upovilnyuye ekonomichne zrostannya Miscevi gromadi ta derzhavnij byudzhet za ocinkami Centru ekonomichnih strategij nedootrimuyut blizko 2 8 mlrd podatkovih nadhodzhen shoroku cherez vidsutnist legalnogo oformlennya ugod z faktichnogo prodazhu zemli Rezultatom diyi moratoriyu sho produkuye pravovu neviznachenist ye rejderski zahoplennya zemel Gromadska dumka Prisadibni zemelni dilyanki v s Moshun Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Znannya ukrayinciv pro moratorij perevazhno bazuyutsya na informacijnomu kontenti yakij stvoryuyut ZMI a yih vidpovidi v sociologichnih opituvannyah silno zalezhat vid togo yak postavlene pitannya Yaksho lyudina ochikuye sho v razi zastosuvannya pevnoyi politiki pozitivni naslidki budut vagomishimi to stavitimetsya do neyi shvalno Yaksho zh ochikuye perevazhno negativnih naslidkiv bude proti Tak za rezultatami doslidzhennya Aktualni pitannya zemelnoyi reformi v Ukrayini provedenogo proyektom USAID AgroInvest u 2017 roci majzhe 2 3 gromadyan vislovilisya proti skasuvannya moratoriyu na prodazh zemel silgosppriznachennya ale majzhe 1 2 za mozhlivist prodati svoyu zemlyu Pri comu lishe 7 opitanih vvazhayut sho volodiyut profesijnoyu informaciyeyu pro temu 30 shos chuli Zgidno z sociologichnim opituvannyam provedenim u 2018 roci Kiyivskim mizhnarodnim institutom sociologiyi ponad 66 respondentiv vvazhayut sho gromadyani yaki volodiyut zemleyu povinni mati pravo vilno rozporyadzhatisya neyu v tomu chisli prodavati U rozrizi regioniv perevazhna chastina naselennya shidnih 57 1 ta pivdennih 48 2 oblastej ne maye chitkoyi poziciyi shodo reformi U shidnih regionah rekordno nizka kilkist protivnikiv reformi 26 2 Na pivnochi sposterigayetsya najbilsha polyarizaciya suspilstva riven pidtrimki i nepidtrimki stanovit vidpovidno 16 5 ta 52 5 a tih hto ne viznachivsya z reformoyu dosit malo 31 Najbilsha pidtrimka reformi u Kiyevi 44 9 ta na zahodi 34 7 Za dominuvannya derzhavnoyi vlasnosti na zemlyu vistupayut chastishe starshi ta bidnishi opitani ta ti u kogo nemaye payiv za inshu model bilsh molodshi zamozhnishi ta vlasniki payiv yaki yih samostijno obroblyayut 21 chervnya 2018 predstavniki nizki gromadskih organizacij fermerskih gospodarstv silskogospodarskih kompanij bankivskoyi spilnoti politiki ekonomisti pravozahisniki ta zhurnalisti utvorili Gromadsku koaliciyu za skasuvannya moratoriyu shodo kupivli prodazhu zemel silskogospodarskogo priznachennya Yakbi referendum z zemelnih pitan vidbuvsya u chervni 2021 roku 65 2 respondentiv vislovilisya b za zaboronu prodazhu silskogospodarskoyi zemli a 84 1 za zaboronu inozemcyam Sposobi obhodu moratoriyu Doki vidnosini dovkola zemli ne buli legitimizovani voni viznachalisya tinovim rinkom yakij pracyuvav popri formalnij moratorij na prodazh Zemelnij rinok buv najbilshim tinovim rinkom krayini yakij ocinyuvavsya desyatkami milyardiv dolariv Perehidni polozhennya Zemelnogo kodeksu zaboronyali zokrema legalno prodati zemelnu dilyanku zminiti yiyi cilove priznachennya vnesti pravo na paj do statutnogo kapitalu gospodarskogo tovaristva peredati jogo v zastavu Z inshoyi storoni ne bulo zaboroneno zdati paj v orendu obminyati na inshu zemelnu dilyanku peredati u spadshinu a takozh prodati neoficijno cherez riznomanitni shemi Po pershe mozhna bulo peredati zemelnu dilyanku derzhavi abo miscevij gromadi za habar zminiti yiyi cilove priznachennya i prodati pislya togo Po druge tovaristvo moglo vzyati payi v orendu na 49 rokiv a potim prodati svoyi korporativni prava Po tretye mozhna bulo stvoriti fiktivni borgi u vlasnika payu a potim zvernuti styagnennya na zemelnu dilyanku cherez sud i vikonavche provadzhennya Po chetverte zdijsniti peredachu payu za dogovorom dovichnogo utrimannya abo mini I po p yate uklasti faktichno bezstrokovij dogovir emfitevzisu pravo koristuvannya chuzhoyu zemelnoyu dilyankoyu dlya silskogospodarskih potreb V Ukrayini ne ye ridkistyu emfitevzis ukladenij na 100 200 chi 500 rokiv z odnorazovoyu viplatoyu vlasniku plati za koristuvannya zemleyu U 2016 roci najbilshe tranzakcij emfitevzisu bulo v Poltavskij 1664 Odeskij 1438 ta Sumskij 1424 oblastyah Usi navedeni shemi mayut svoyi nedoliki Poza tim u 2020 roci eksperti NAZK viznachili ta proanalizuvali najbilsh poshireni korupcijni shemi yakimi koristuyutsya dlya nezakonnogo otrimannya zemli yak fizichni osobi tak i veliki agroholdingi Ce zokrema samovilne zajnyattya zemel derzhavnoyi ta komunalnoyi vlasnosti za zgodi posadovih osib ukladannya dogovoriv pro spilnu diyalnist dlya koristuvannya zemelnimi dilyankami derzhavnoyi ta komunalnoyi vlasnosti vikoristannya bezoplatnoyi privatizaciyi yak korupcijnogo instrumentu dlya vivedennya zemelnih aktiviv Rishennya Yevropejskogo sudu Yevropejskij sud z prav lyudini 22 travnya 2018 roku Yevropejskij sud z prav lyudini oprilyudniv rishennya u spravi Zelenchuk i Cicyura proti Ukrayini Sud viznav zemelnij moratorij porushennyam prava lyudini rozporyadzhatisya svoyeyu vlasnistyu garantovanogo statteyu 1 Protokolu do Yevropejskoyi konvenciyi pro zahist prav lyudini a takozh statteyu 41 Konstituciyi Ukrayini za vidsutnosti diyevogo rinku zemli silskogospodarskogo priznachennya Zayavniki zvichajni vlasniki payiv Sofiya Stepanivna Zelenchuk i Viktor Antonovich Cicyura skarzhilis sho postijni prolongaciyi moratoriyu zrobili jogo faktichno bezstrokovim a vidpovidne zakonodavstvo neperedbachuvanim Ranishe Sud vzhe dorikav ukrayinskim organam vladi za nezdatnist vregulyuvati ti chi inshi vidnosini protyagom pevnogo chasu ta usunuti yuridichnu neviznachenist U toj zhe chas Uryad ne naviv zhodnih prichin chomu timchasovu povnu zaboronu prodazhu zemli slid vvazhati yedinim nalezhnim zahodom dlya dosyagnennya bazhanih socialnih ta ekonomichnih cilej chi voni dijsno rozglyadali inshi zahodi yih dosyagnennya okrim povnoyi zaboroni abo ocinyuvali proporcijnist povnoyi zaboroni peresliduvanim cilyam Sud dijshov visnovku sho na zayavnikiv yak na fizichnih osib bulo pokladeno tyagar nezdatnosti organiv vladi dotrimatisya vstanovlenih nimi samimi cilej ta kincevih strokiv i cej tyagar ye nadmirnim Z oglyadu na zaznacheni mirkuvannya ta nenadannya Uryadom dostatnih argumentiv dlya obgruntuvannya zahodiv zastosovanih do zemli zayavnikiv Sud dohodit visnovku sho derzhava vidpovidach vijshla za mezhi svoyeyi shirokoyi svobodi rozsudu u cij sferi ta ne zabezpechila spravedlivogo balansu mizh zagalnim interesom suspilstva ta majnovimi pravami zayavnikiv Sud odnogolosno postanoviv sho bulo porushennya statti 1 Pershogo protokolu do Konvenciyi ta prisudiv zayavnikam po 3000 yevro v yakosti kompensaciyi sudovih ta inshih vitrat Sud takozh zaklikav Ukrayinu zabezpechiti spravedlivij balans mizh interesami vlasnikiv silskogospodarskoyi zemli z odnogo boku ta zagalnimi interesami gromadi z inshogo boku prote ce ne oznachaye sho neobmezhenij rinok zemli maye buti zaprovadzheno negajno Ta vse zh yaksho Ukrayina neobgruntovano zatyaguvatime vzhittya takih zahodiv dlya Sudu vidkriyetsya mozhlivist prisudzhuvati majbutnim zayavnikam she j vidshkoduvannya moralnoyi shkodi Rishennya nabulo statusu ostatochnogo 22 serpnya 2018 roku Analogichnim chinom virishena sprava Antonenko and Others v Ukraine App 45009 13 20 February 2020 Cya stattya ye chastinoyu seriyi statej pro Volodimira Zelenskogo6 j Prezident Ukrayini 2019 doteper Debati kandidativ u Prezidenti Ukrayini 2019 na stadioni Olimpijskij Inavguraciya Prezidenstvo Ni kapitulyaciyi Formula Shtajnmayera Viziti 2019 2020 Parlamentski vibori 2019 Derzhava v smartfoni Rinok zemli Uryad Goncharuka Uryad Shmigalya Velike budivnictvo Krimska platforma Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu Vibori 2019Sluga narodu Biznes Studiya Kvartal 95 Sim ya Oleksandr Zelenskij Olena Zelenska prVidkrittya rinku zemli Zakon Pro derzhavnij zemelnij kadastr Verhovna Rada uhvalila 7 lipnya 2011 roku Do jogo prijnyattya zemelni dilyanki buli po suti ne identifikovani Z tekstu rishen pro yih nadannya vzagali nemozhlivo bulo diznatis pro misceznahodzhennya vkazuvalisya lishe rozmir rajon ta naselenij punkt Elektronnij Derzhavnij zemelnij kadastr zapustili u 2013 roci a v 2015 na bazi Derzhzemkadastru pochali vprovadzhuvatisya elektronni poslugi U 2017 roci Svitovij bank viznav ukrayinskij zemelnij kadastr odnim z najdoskonalishih u sviti 9 grudnya 2011 roku parlament uhvaliv proyekt zakonu Pro rinok zemel u pershomu chitanni Vin peredbachav sho lishe gromadyani Ukrayini organi miscevogo samovryaduvannya ta derzhava mogli nabuvati pravo vlasnosti na zemlyu silskogospodarskogo priznachennya Odin gromadyanin ne matime prava voloditi zemleyu priznachenoyu dlya vedennya tovarnogo silskogospodarskogo virobnictva plosheyu bilshe nizh 100 ga abo orenduvati bilshe nizh 6000 ga takoyi zemli u bud yakomu odnomu rajoni abo bilshe 5 zemli u bud yakij odnij oblasti Zemlya ne mozhe buti prodana za cinoyu nizhchoyu za viznachenu ekspertom a poryadok maye vstanovlyuvatis zakonom Zmina cilovogo priznachennya zemli silskogospodarskogo priznachennya yaka ranishe nalezhala derzhavi bude zaboronena protyagom desyati rokiv pislya pridbannya Pislya pershogo chitannya ruh zakonoproyektu vidsutnij 3 kvitnya 2017 roku Kabinet Ministriv zatverdiv svij serednostrokovij plan dij do 2020 roku Plan opisuye prodovzhennya diyi moratoriyu yak odnu z osnovnih problem silskogospodarskogo sektora yaka pozbavlyaye veliku kilkist gromadyan Ukrayini mozhlivosti zdijsnyuvati svoye konstitucijne pravo na vlasnist i zavazhaye rozvitku silskogospodarskogo rinku Plan peredbachaye sho problema stvorena moratoriyem mozhe buti virishena shlyahom nacionalnogo obgovorennya ta vprovadzhennya zemelnogo rinku na osnovi modeli prijnyatnoyi dlya naselennya U Poslanni Prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka Pro vnutrishnye ta zovnishnye stanovishe Ukrayini v 2017 roci zrobleni taki zauvazhennya Miljoni lyudej formalno volodiyut zemleyu ale za nih virishili sho voni ne zdatni neyu rozporyadzhatisya i zaprovadili absolyutno nekonstitucijnij moratorij Chomu mi todi dozvolyayemo lyudyam prodavati kvartiri Tezh htos yih mozhe vsi skupiti Yak derzhavnij diyach pri uhvalenni rishen ya mayu zvazhuvati na gromadsku dumku I narazi na zhal yiyi sformuvali populisti Ya ne zbirayusya vitiskuvati iz Verhovnoyi Radi zemelnu reformu ne budu cogo robiti Ale proshu uhvaliti hocha b usno v umi i v serci politichne rishennya na yiyi korist Yedinim zakonom sho zalishavsya dlya zapusku rinku dovgij chas buv zakon pro obig zemel silskogospodarskogo priznachennya div Drugim variantom skasuvannya moratoriyu ye viznannya nekonstitucijnosti okremih norm Zemelnogo kodeksu tobto shlyahom diyalnosti Konstitucijnogo Sudu Ukrayini 17 lyutogo 2017 roku 55 narodnih deputativ zvernulis do Konstitucijnogo Sudu z podannyam u yakomu prosili viznati Zakon yakim bulo prodovzheno diyu moratoriyu nekonstitucijnim 14 lyutogo 2018 roku organ konstitucijnoyi yusticiyi vidhiliv podannya ne rozglyanuvshi jogo po suti 1 listopada 2018 taka zh dolya chekala na druge podannya 69 narodnih deputativ shodo konstitucijnosti moratoriyu Tretij shlyah peredbachaye bezposerednyu implementaciyu Rishennya Zelenchuk i Cicyura v individualnih sudovih sporah adzhe praktika Yevropejskogo sudu z prav lyudini maye zastosovuvatisya ukrayinskimi sudami yak dzherelo prava Vidrazu pislya nabuttya Rishennyam statusu ostatochnogo do sudiv zagalnoyi yurisdikciyi bulo podano kilka pozoviv u yakih vlasniki zemel silskogospodarskogo priznachennya vidstoyuyut svoye pravo na yih vidchuzhennya posilayuchis na visnovok Sudu pro nezakonnist moratoriyu Tak 10 zhovtnya 2018 nabralo chinnosti rishennya Dobropilskogo miskrajonnogo sudu Doneckoyi oblasti za yakim ukrayinec vpershe zahistiv svoye pravo na obmin zemleyu Prokuroru yakij zvertavsya z vimogoyu viznati obmin zemli nedijsnim u zv yazku z moratoriyem bulo vidmovleno Pri virishenni spravi sud posilavsya na visnovki YeSPL u spravi Zelenchuk i Cicyura proti Ukrayini stattyu 14 Konstituciyi Ukrayini ta normi civilnogo i zemelnogo zakonodavstva yaki regulyuyut vinikli u spravi pravovidnosini Okrim togo Velika Palata Verhovnogo Sudu u Postanovi vid 15 travnya 2019 roku ostatochno postanovila sho zakon ne zaboronyaye mozhlivist obminu zemelnimi dilyankami silskogospodarskogo priznachennya U travni 2021 roku Verhovnij Sud zrobiv visnovok sho moratorij ne poshiryuyetsya na dilyanki z cilovim priznachennyam dlya vedennya fermerskogo gospodarstva Za slovami dotichnogo uryadovcya tehnichnih pereshkod dlya zaprovadzhennya rinku silskogospodarskih zemel v Ukrayini ne isnuvalo vzhe stanom na 2018 rik Takoyi zh dumki pritrimuvavsya NBU Uhvalennya zakonodavstva pro rinok zemli Pislya zmini vladi u 2019 roci novij Prezident Zelenskij dav doruchennya uhvaliti do 1 grudnya zakonoproyekt pro rinok zemel silskogospodarskogo priznachennya ta skasuvati moratorij Uryad Goncharuka planuvav zapustiti rinok zemli z 1 zhovtnya 2020 roku tilki dlya rezidentiv Ukrayini u tomu chisli yuridichnih osib z vlasnikami inozemcyami pri chomu malim fermeram planuvalos chastkovo kompensuvati procentnu stavku za kreditami shob voni mogli konkuruvati za kupivlyu zemli z velikimi agroholdingami Takozh peredbachalos skasuvannya prava postijnogo koristuvannya zemleyu likvidaciyu bilshosti funkcij Derzhgeokadastru skorochennya korupciogennih administrativnih procedur radikalne obmezhennya prava bezoplatnoyi privatizaciyi zemel Tekst chotiristorinkovogo uryadovogo zakonoproyektu sho z yavivsya 20 veresnya utochnyuvav sho prioritetne pravo kupivli zemli matimut orendari Ukrayinci z pravom postijnogo koristuvannya pravom uspadkovanogo volodinnya dilyankami matimut pravo na yih vikup iz rozstrochkoyu platezhu do 5 rokiv za cinoyu yaka dorivnyuye normativnij groshovij ocinci takih zemelnih dilyanok bez provedennya zemelnih torgiv V odnomu z desyati alternativnih zakonoproyektiv podanomu do Verhovnoyi Radi 10 zhovtnya 2019 dodavalosya sho do 2024 roku ne dopuskayetsya nabuttya prava vlasnosti na zemelni dilyanki yuridichnimi osobami beneficiarnim vlasnikom kontrolerom yakih ye inozemci osobi bez gromadyanstva inozemni yuridichni osobi ta derzhavi Same cej zakonoproyekt buv prijnyatij u pershomu chitanni 240 golosami 13 listopada 2019 roku Vidkrittya rinku silskogospodarskih zemel pidtrimali Svitovij bank YeBRR ta Yevrosoyuz prote naperedodni klyuchovogo golosuvannya Ukrayinoyu prokotilisya protesti agrariyiv proti zaproponovanoyi modeli rinku Rezultati golosuvannya za proyekt Zakonu pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo obigu zemel silskogospodarskogo priznachennya 14 listopada 2019 u Wayback Machine 31 bereznya 2020 Frakciya Za Proti Utrim Ne gol VidsutniSluga narodu 206 2 2 3 35OPZZh 0 2 0 23 19Yevropejska Solidarnist 23 1 0 0 3Batkivshina 0 12 0 0 12Grupa Za majbutnye 0 2 1 1 18Golos 13 0 0 0 7Grupa Dovira 12 1 0 0 4Pozafrakcijni 5 4 0 2 10Zagalom 259 24 3 29 108 Pri pidgotovci osnovnogo zakonoproyektu do drugogo chitannya do nogo buli vneseni suttyevi pravki sho istotno skorotili napovnennya reformi div Na foni pogirshennya ekonomichnoyi situaciyi ta u zv yazku z nagalnoyu neobhidnistyu otrimannya dopomogi vid MVF zakon buv prijnyatij v drugomu chitanni ta v cilomu v nich 30 na 31 bereznya 2020 roku 259 ma golosami Vin nabrav chinnosti z 1 lipnya 2021 roku Inshi zakoni neobhidni dlya funkcionuvannya rinku zemli zakon sho avtomatizuye obmin informaciyeyu mizh reyestrom prav i zemelnim kadastrom zobov yazuye ocifrovuvati i zanositi do reyestru prav informaciyu na paperovih nosiyah reyestruvati cini tranzakcij iz zemleyu Nabrav chinnosti 16 01 2020 r zakon sho zaprovadzhuye prozorij proces zemelnih elektronnih aukcioniv ta zobov yazuye prodavati derzhavni ta komunalni zemli vinyatkovo cherez taki aukcioni Nabrav chinnosti 06 07 2021 r zakon sho sproshuye proceduri peredavannya zemel decentralizuye upravlinnya zemlyami peredaye derzhavni zemli za mezhami naselenih punktiv u komunalnu vlasnist gromad ta peredaye funkciyi kontrolyu Derzhgeokadastru vidpovidnim miscevim organam Nabrav chinnosti 27 05 2021 r zakon sho vidkrivaye vilnij dostup do danih kadastru i zabezpechuye obmin informaciyeyu mizh reyestrom prav ta kadastrom Nabrav chinnosti 01 01 2021 r zakon sho vregulovuye pitannya vstanovlennya mezh gromad prostorovogo planuvannya yih teritorij Nabrav chinnosti 24 07 2021 r zakon sho stvoryuye Fond chastkovogo garantuvannya kreditiv dlya malih ta serednih virobnikiv shob pokrashiti yih dostup do kredituvannya u tomu chisli dlya kupivli agrarnoyi zemli Nabrav chinnosti 24 11 2021 r Funkcionuvannya rinku zemli pislya vidkrittya rinkuPomisyachna dinamika shodo kilkosti ploshi ta serednoyi vartosti vidchuzhenih zemelnih dilyanok Lipen 2021 kviten 2023 Interaktivna versiya Pochatok funkcionuvannya rinku zemel silskogospodarskogo priznachennya buv dosit spokijnim i cini zalishalisya vidnosno stabilnimi protyagom 2021 roku U 2021 roci misyachnij obsyag operacij stanoviv blizko 10 000 ugod na misyac a serednij rozmir ugodi 2 5 ga Serednij riven cin stanoviv blizko 30 000 grn ga V rozrizi oblastej Lvivska Ivano Frankivska Rivnenska Zakarpatska ta Kiyivska oblasti mali najvishu mediannu cinu na zemlyu yaka znachno perevishuvala zakonodavcho vstanovlenu nizhnyu mezhu U reshti krayini silskogospodarska zemlya torguvalasya blizko do minimalnoyi cini sho svidchilo pro te sho na ukrayinskomu zemelnomu rinku dominuvala propoziciya Protyagom bereznya kvitnya 2022 roku povnomasshtabne vtorgnennya Rosiyi rinok ne diyav oskilki vlada obmezhila dostup do bazi danih pro pravo vlasnosti na zemlyu U travni 2022 uryad vidav timchasove polozhennya pro reyestr vlasnosti na zemlyu i rinok zemli povoli zapracyuvav Cherez vijnu kilkist ugod zmenshilasya vdvichi priblizno do 5000 na misyac serednij rozmir ugodi do 2 ga Vodnochas koli rinok znovu vidkrivsya u travni 2022 roku cina zemli v grivnyah stala vishoyu za dovoyennu i stanovila blizko 35 000 grn ga v nastupni misyaci Pislya devalvaciyi grivni na 25 cina v dolarah stabilizuvalasya na znachennyah desho nizhchih za dovoyenni Pislya travnya 2022 cini istotno zrosli u Zhitomirskij ta Vinnickij oblastyah prote znizilis u regionah aktivnih bojovih dij Torgivlya v Luganskij i Doneckij a takozh u Zaporizkij ta Hersonskij oblastyah vpala praktichno do nulya V umovah obmezhenogo popitu zhorstkogo regulyuvannya ta geopolitichnoyi naprugi v regioni cina na zemlyu v Ukrayini znachno nizhcha nizh u yiyi najblizhchih susidah iz YeS Napriklad serednya vartist ukrayinskoyi zemli u 2021 roci stanovila blizko 1464 9 yevro a v Polshi todi zh bilshe 10 000 yevro Za dva roki sho minuli z chasu vidkrittya rinku zemli v Ukrayini bulo prodano 365 tis ga serednya vartist gektara stanovila 39 45 tis grn Z 1 sichnya 2024 roku startuvav chergovij etap zemelnoyi reformi yuridichni osobi otrimali pravo kupuvati zemli silskogospodarskogo priznachennya dozvolyayetsya pridbannya zemelnih dilyanok zagalnoyu plosheyu do 10 tis ga ranishe do 100 ga Za 2 5 roki vid vidkrittya rinku prodano 1 silskogospodarskih zemel z yakih 99 5 zalishilisya v agrarnomu virobnictvi Zdacha gromadami v orendu silskogospodarskih zemel komunalnoyi vlasnosti cherez Prozorro Prodazhi prinesla yim u serednomu 355 mln grn shorichnogo dohodu U 2023 roci serednozvazhena vartist zemli zrosla na 10 4 do 38 5 tis grn ga a kapitalizaciya rinku silskogospodarskih zemel zbilshilas na 115 1 mlrd grn 87 ugod kupivlya prodazh na vtorinnomu rinku tobto u tih hto kupuvav dilyanki yak fizichna osoba na pershomu etapi Div takozhZemelne pravo Zemelna reforma Zemelna reforma v Ukrayini Zemelni vidnosini Zemelna dilyanka Zemelna renta Ugiddya Vilnij rinok Agrarnij rinok en en en Primitki 24 kanal 6 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 22 02 2019 Derzhgeokadastr Arhiv originalu za 1 kvitnya 2020 Procitovano 22 02 2019 Konstituciya Ukrayini st st 13 14 41 Zakon Ukrayini vid 25 zhovtnya 2001 roku 2768 III Zemelnij kodeks Ukrayini Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 26 bereznya 2022 prozorro sale ukr Arhiv originalu za 30 bereznya 2023 Procitovano 30 bereznya 2023 Pershi zemelni torgi u formi elektronnih aukcioniv vzhe ogolosheno decentralization gov ua 13 10 2021 Procitovano 30 bereznya 2023 EP 31 03 2020 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2020 Procitovano 31 03 2020 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 14 travnya 2020 RBK Ukrayina 10 09 2019 Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 20 09 2019 Sogodni 20 grudnya 2018 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2019 Procitovano 23 02 2019 Derzhgeokadastr 17 04 2018 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2019 Procitovano 23 02 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 6 bereznya 2019 Procitovano 5 bereznya 2019 EP 24 06 2019 Arhiv originalu za 2 lipnya 2019 Procitovano 28 06 2019 ZIK 12 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 23 08 2019 H E Tajmashanov M A Abdulkadyrova Z H Tajmashanov Gosudarstvennoe regulirovanie zemelnyh otnoshenij v APK TERRA ECONOMICUS Yuzhnyj federalnyj universitet tom 10 2 chast 2 2012 str 130 134 Zakon Ukrayini vid 18 grudnya 1990 roku 561 XII Zemelnij kodeks Ukrayini Zakon Ukrayini vid 13 bereznya 1992 roku 2196 XII Pro vnesennya zmin i dopovnen do Zemelnogo kodeksu Ukrayinskoyi RSR Zakon Ukrayini vid 14 lyutogo 1992 roku 2114 XII Pro kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 2 bereznya 2019 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2019 Procitovano 24 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 2 bereznya 2019 Kodeks Ukrayini Zemelnij kodeks Ukrayini vid 25 10 2001 2768 III Zakon Ukrayini vid 6 zhovtnya 2004 roku 2059 IV Pro vnesennya zmin do Zemelnogo kodeksu Ukrayini Zakon Ukrayini vid 19 grudnya 2006 roku 490 V Pro vnesennya zmin do Zemelnogo kodeksu Ukrayini shodo zaboroni prodazhu zemel silskogospodarskogo priznachennya do prijnyattya vidpovidnih zakonodavchih aktiv Zakon Ukrayini vid 3 chervnya 2008 roku 309 VI Pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini Zakon Ukrayini vid 19 sichnya 2010 roku 1783 VI Pro vnesennya zmin do punktiv 14 i 15 rozdilu X Perehidni polozhennya Zemelnogo kodeksu Ukrayini shodo terminu na prodazh zemelnih dilyanok Zakon Ukrayini vid 20 grudnya 2011 roku 4174 VI Pro vnesennya zmin do rozdilu X Perehidni polozhennya Zemelnogo kodeksu Ukrayini shodo zaboroni na vidchuzhennya ta zminu cilovogo priznachennya zemel silskogospodarskogo priznachennya Zakon Ukrayini vid 20 listopada 2012 roku 5494 VI Pro vnesennya zmin do Zemelnogo kodeksu Ukrayini Zakon Ukrayini vid 10 listopada 2015 roku 767 VIII Pro vnesennya zmin do rozdilu X Perehidni polozhennya Zemelnogo kodeksu Ukrayini shodo prodovzhennya zaboroni vidchuzhennya silskogospodarskih zemel Zakon Ukrayini vid 6 zhovtnya 2016 roku 1669 VIII Pro vnesennya zmini do rozdilu X Perehidni polozhennya Zemelnogo kodeksu Ukrayini shodo prodovzhennya zaboroni vidchuzhennya silskogospodarskih zemel Zakon Ukrayini vid 7 grudnya 2017 roku 2236 VIII Pro vnesennya zmini do rozdilu H Perehidni polozhennya Zemelnogo kodeksu Ukrayini Zakon Ukrayini vid 20 grudnya 2018 roku 2666 VIII Pro vnesennya zmin do rozdilu X Perehidni polozhennya Zemelnogo kodeksu Ukrayini shodo prodovzhennya zaboroni vidchuzhennya silskogospodarskih zemel UP Blogi 18 sichnya 2019 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 02 2019 Agrobiznes Sogodni 18 chervnya 2017 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 27 02 2019 YeP 23 05 2018 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 27 02 2019 EP 30 11 2012 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 02 2019 Slovo i Dilo 25 travnya 2018 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 02 2019 VoxUkraine 16 03 2017 Arhiv originalu za 1 bereznya 2019 Procitovano 28 02 2019 Moratorij na debati pro moratorij Tizhden ua 9 sichnya 2018 Procitovano 28 02 2019 VVS Ukrayina 29 travnya 2017 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 28 02 2019 EP 12 07 2019 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 12 07 2019 EP 28 08 2019 Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 29 08 2019 EP 29 08 2019 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 29 08 2019 VoxUkraine 28 01 2020 Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 28 01 2020 EP 16 05 2018 Arhiv originalu za 2 bereznya 2019 Procitovano 01 03 2019 Arhiv originalu za 20 bereznya 2019 Procitovano 2 bereznya 2019 UP 8 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2019 EP 31 01 2019 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2020 Procitovano 01 03 2019 EP 10 05 2018 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2020 Procitovano 01 03 2019 EP 29 11 2018 Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 01 03 2019 VVS News Ukrayina 17 grudnya 2018 Arhiv originalu za 31 bereznya 2020 Procitovano 01 03 2019 EP 18 01 2019 Arhiv originalu za 31 bereznya 2020 Procitovano 01 03 2019 EP 22 chervnya 2018 Arhiv originalu za 25 lipnya 2019 Procitovano 03 03 2019 EP 14 05 2020 Arhiv originalu za 21 travnya 2020 Procitovano 14 05 2020 AgroPolit com 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 03 03 2019 EP 19 grudnya 2018 Arhiv originalu za 23 travnya 2019 Procitovano 04 03 2019 Kiyivskij mizhnarodnij institut sociologiyi KMIS 05 07 2021 Arhiv originalu za 5 lipnya 2021 Procitovano 05 07 2021 EP 18 01 2021 Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 19 01 2021 AgroPortal 18 serpnya 2017 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 01 03 2019 BiznesCenzor 10 10 2018 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2020 Procitovano 01 03 2019 Shemi tinovogo obigu zemli v umovah moratoriyu analitichnij oglyad 19 sichnya 2021 u Wayback Machine NAZK gruden 2020 Sudovo yuridichna gazeta 11 lipnya 2018 Arhiv originalu za 17 lipnya 2019 Procitovano 02 03 2019 ANTONENKO AND OTHERS v UKRAINE 45009 13 Judgment Protection of property Fifth Section Committee 2020 ECHR 168 20 February 2020 Zakon Ukrayini vid 7 lipnya 2011 roku 3613 VI Pro derzhavnij zemelnij kadastr UBR ua 22 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 14 veresnya 2019 Procitovano 15 03 2019 Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 3 bereznya 2019 Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 26 bereznya 2022 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 7 veresnya 2017 Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 03 03 2019 Glavkom 3 listopada 2018 Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 05 03 2019 Zakon i Biznes 02 02 2019 Arhiv originalu za 1 lipnya 2019 Procitovano 05 03 2019 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 5 bereznya 2019 Arhiv originalu za 30 lipnya 2019 Procitovano 30 lipnya 2019 Zakon i Biznes 12 06 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 06 2021 Central European Financial Observer 08 08 2019 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 08 08 2019 UP 2 veresnya 2019 Arhiv originalu za 14 veresnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2019 EP 19 veresnya 2019 Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2019 EP 19 veresnya 2019 Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2019 EP 20 veresnya 2019 Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2019 RBK Ukrayina 20 09 2019 Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 20 09 2019 Arhiv originalu za 14 listopada 2019 Procitovano 13 listopada 2019 UP 13 listopada 2019 Arhiv originalu za 13 listopada 2019 Procitovano 13 listopada 2019 UP 9 listopada 2019 Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 9 listopada 2019 UP 9 listopada 2019 Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 9 listopada 2019 YeP 13 listopada 2019 Arhiv originalu za 13 listopada 2019 Procitovano 13 listopada 2019 UP 11 listopada 2019 Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 11 listopada 2019 Arhiv originalu za 31 bereznya 2020 Procitovano 31 bereznya 2020 Rakurs 27 03 2020 Arhiv originalu za 31 bereznya 2020 Procitovano 31 03 2020 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 31 bereznya 2020 Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 18 travnya 2021 Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 18 travnya 2021 Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 Timchasovo prizupineno robotu Yedinih ta Derzhavnih reyestriv Ministerstva yusticiyi Ukrayini nais gov ua ros 24 lyutogo 2022 Procitovano 5 travnya 2023 Deyaki pitannya vedennya ta funkcionuvannya Derzhavnogo zemelnogo kadastru v umovah voyennogo stanu Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 5 travnya 2023 Matvyeyev Mihajlo 2 travnya 2023 Silske gospodarstvo ta rinok silskogospodarskih zemel Ukrayini vpliv vijni voxukraine org ukr Procitovano 5 travnya 2023 Ponad 365 tisyach gektariv ukrayinskoyi zemli prodano za dva roki Opendatabot opendatabot ua ukr Procitovano 27 listopada 2023 Facebook www facebook com Procitovano 24 sichnya 2024 PosilannyaPublichna kadastrova karta Ukrayini 25 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Derzhgeokadastr Portal normativnoyi groshovoyi ocinki zemelnih dilyanok 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine Derzhgeokadastr Statistichnij shorichnik Monitoring zemelnih vidnosin v Ukrayini 2016 2017 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Proyekt Pidtrimka reform u silskomu gospodarstvi ta zemelnih vidnosinah v Ukrayini Zemelni torgi 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Derzhgeokadastr Zemelni torgi 19 sichnya 2021 u Wayback Machine SETAM Geodezichnij kalkulyator 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Derzhgeokadastr Roman Yakel Rinok zemli vidkrivati chi zachekati 6 bereznya 2019 u Wayback Machine ZN UA 20 lipnya 2018 Rozderibanyat krayinu mizh oligarhami j agroholdingami j inshi manipulyaciyi pro vidkrittya rinku zemli Yak rizni politichni sili ta eksperti komentuvali znyattya moratoriyu na prodazh silgospzemel 28 sichnya 2020 u Wayback Machine VoxUkraine 27 sichnya 2020 Cina na orendu zemli ne zrostaye i skladaye lishe 3 5 tisyachi grn ga 8 travnya 2020 u Wayback Machine Opendatabot 28 04 2020 Krayina faktichno rozgrabovana zemlyu vzhe podilili Interv yu z golovoyu Derzhgeokadastru 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ekonomichna pravda 20 10 2020 Modeli vidkrittya rinku zemli ta perelik nastupnih krokiv dlya uryadu Analitichnij zvit Easy Business zhovten 2019 18 sichnya 2021 u Wayback Machine Rinok zemli v YeS yak vin pracyuye ta do chogo varto gotuvatisya Ukrayini Yevropejska pravda 23 kvitnya 2024 PublikaciyiAmbrosov V Ya and T G Marenich Rozvitok zemelnogo rinku ta ipotechne kredituvannya Ekonomika APK 10 2009 104 108 Artyushin V I M I Kobec and M I Pugachov Problemi stanovlennya ta funkcionuvannya rinku zemel silskogospodarskogo priznachennya v Ukrayini K Analitichno doradchij centr Blakitnoyi strichki PROON 2007 Vivcharenko O A Garantiyi prava vlasnosti na zemlyu v Ukrayini Avtoref dis kand yurid nauk 12 00 06 2005 Virchenko O V Derzhavne regulyuvannya zemelnih vidnosin v umovah formuvannya rinku zemel silskogospodarskogo priznachennya Biznes Inform 10 2013 207 211 Virchenko O V Institucijni osoblivosti formuvannya rinku zemel silskogospodarskogo priznachennya v Ukrayini Efektivna ekonomika 9 2013 Zinchuk T O et al Yevropejskij dosvid formuvannya rinku silskogospodarskih zemel 2016 Kadikova I M Formuvannya rinku zemli v umovah rinkovoyi transformaciyi Diss HARKIVSKIJ NACIONALNIJ UNIVERSITET imeni VN KARAZINA 2008 Kotikova Olena Ivanivna et al Rinok zemel silskogospodarskogo priznachennya v Ukrayini perspektivi rozvitku 2013 Kuzmenko Oleksandr Rozvitok organichnogo zemlerobstva v umovah rinku zemli v Ukrayini Ekonomist 3 2013 38 39 Lupenko Yu O and O V Hodakivska Naukovi zasadi zaprovadzhennya rinkovogo obigu zemel silskogospodarskogo priznachennya Ekonomika APK 12 2016 5 15 Pashaver B J Rinok zemli svitovij dosvid ta nacionalna strategiya Ekonomika APK 3 2009 47 53 Potlatyuk V S Rinok zemel silskogospodarskogo priznachennya v Ukrayini suchasnij stan ta problemi rozvitku v sistemi bankivskogo kredituvannya Visnik Sumskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu Finansi i kredit 1 2013 200 206 Sapsaj O V Moratorij na prodazh zemel silskogospodarskogo priznachennya Diss Sumskij derzhavnij universitet 2016 Safonova V I Formuvannya rinku zemel v agrarnomu prirodokoristuvanni ta jogo infrastrukturi Ekonomika APK 4 2009 45 51 Semeryak Yu A Derzhavne regulyuvannya rinku zemli v Ukrayini i dosvid krayin YeS Naukovij visnik NLTU Ukrayini 20 12 2010 Stupen M and Yu Duma Rinok zemel v Ukrayini osnovni problemi ta perspektivi rozvitku Ekonomist 4 2015 40 41 Shulga Olga Formuvannya rinku zemli silskogospodarskogo priznachennya v Ukrayini Visnik Kiyivskogo nacionalnogo torgovelno ekonomichnogo universitetu 1 2012 13 23 KomentariNapriklad tilki za proyektom Svitovogo banku z Ukrayinoyu Vidacha derzhavnih aktiv na pravo vlasnosti na zemlyu u silskij miscevosti ta rozvitok sistemi kadastru yakij trivav z 2003 do 2013 roku bulo profinansovano vidachu 711 678 aktiv na pravo vlasnosti na zemlyu ta reyestraciyu 16 7 miljoniv aktiv na pravo vlasnosti v elektronnij formi 1 6 bereznya 2019 u Wayback Machine 2 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Do najbilshih agroholdingiv Ukrayini za velichinoyu zemelnogo banku nalezhat UkrLandFarming Agroprosperis NCH Mironivskij hliboprodukt Nacionalna akademiya agrarnih nauk Ukrayini Astarta Kiyiv Mriya pridbana saudivskoyu Saudi Agricultural amp Livestock Investment Co SALIC IMK Agroton Za danimi na berezen 2019 voni skoncentruvali sukupno 3 151 000 ga 3 Porivn zi slovami sekretarya RNBO Oleksiya Danilova Desyatki rokiv v Ukrayini same latifundisti yakim potriben buv chas shob nakopichiti svoyi zemelni koristuvalisya mozhlivistyu korumpuvali nashu Verhovnu Radu i vona postijno vidmovlyala u vilnomu prodazhi zemli 4 11 veresnya 2021 u Wayback Machine Tak za danimi Svitovogo banku dodana vartist v silskomu gospodarstvi v Ukrayini na 1 ga stanovila 416 dol todi yak u Polshi 1 135 dol u Franciyi 2 445 dol Oskilki Ukrayina maye bilsh rodyuchi grunti ta bilshi ploshi rilli odniyeyu z prichin takogo stanu vvazhayetsya slabke zemlevryaduvannya 5 23 serpnya 2019 u Wayback Machine Chitaj znyattya moratoriyu

Дата публікації:
Топ