Збігнєв Пронашко (пол. Zbigniew Pronaszko, 15 травня 1885, Деребчин — 8 лютого 1958, Краків) — українсько-польський художник, скульптор, графік, один з найбільш відомих представників польського авангардизму.
Збігнєв Пронашко | |
---|---|
пол. Zbigniew Pronaszko | |
Народився | 27 травня 1885[1][4][…] Деребчин, Шаргородський район, Україна |
Помер | 8 лютого 1958[1][3] (72 роки) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка[1] |
Поховання | Сальваторський цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | художник, скульптор, викладач університету |
Знання мов | польська |
Заклад | Вільнюський університет |
Посада | ректор |
Нагороди | |
|
Походження
Походив із збіднілого шляхетського роду, який брав початок у Литві. Народився в Деребчині Ямпільського повіту. Був онуком Люціана, учасника Січневого повстання, і Юзефи з Кайсевичів (рідної сестри кс. Г. Кайсевича, відомого релігійного діяча), найстаршим сином Францішека, інженера-технолога, директора деребчинської цукроварні (за даними на 1914 p.), і Фелікси Бони із Савіцьких. Мав сестру Гелену, у шлюбі Жуковську, і братів: Анджея (1888—1961), Стефана (20.11.1896, Вінниця — 1943), майора Війська Польського, замученого гестапо під час втечі полонених з табору для військовополонених офіцерів у Досселі, та Лєха (11 .08. 1899, Вінниця — 1921), офіцера Війська Польського
Мати Збігнєва, художньо обдарована людина, ліпила з глини мініатюрні скульптури. Вона зробила великий вплив на розвиток мистецьких зацікавлень як Збігнєва так і його брата Анджея.
Життєпис
Від 1895 р. Збігнєв навчався у Вінницькому реальному училищі, після закінчення якого повернувся до родинного дому в Деребчин. Там почав малювати, передусім портрети членів родини.
Через деякий час навчався у Київському художньому училищі, у 1906—1911 pp. — у Краківській AM у майстерні Т. Аксентовича.
Улітку 1907 р. виїхав у першу закордонну подорож через Відень до Мюнхена, де в пінакотеці копіював портрети Веласкеса, Тиціана, Веронезе, та Парижа, де оглядав роботи імпресіоністів і Матісса. Весною 1910 р. відвідав Венецію, Флоренцію, Мілан, Рим, звертаючи особливу увагу на творчість Джотто, Мазаччо, Рафаеля.
У 1907—1912 pp. написав низку картин (частково втрачені): «Відвічна пісня», «Золотий тілець», «Останній акомпанемент», «Меланхолія» (1909), «Старий рибалка» (1910), «Діди» (1910), портрети матері та брата Анджея. У них застосував анатуральний колорит з домінуванням фіолетового й зеленого кольорів.
У 1909 р. брав участь у II виставці групи «Zero» в Палаці мистецтв у Кракові. Ініціював разом з братом Анджеєм і Т. Чижевським І і II Виставки Незалежних під патронатом Союзу пол. митців у Кракові (1911, 1912), які оголошували бунт проти рутини в мистецтві. В обох узяв участь, зокрема на першій виставив картину, сьогодні невідому навіть з репродукції, — «На снігу».
У 1912 р. розпочав проект малярсько-скульптурного оформлення костьолу місіонерів у Кракові (як гонорар зажадав лише повернення коштів за малярські матеріали). Однак проект П., який став предтечею пол. формізму, був визнаний за скандальний і відхилений ченцями, а потім знищений автором. Свою реакцію на різку оцінку проекту П. опублікував у статті «Przed wielkim jutrem» («Перед великим завтра», «Rydwan», 1914), яка закликала до творення в царині ідей, вражень і переживань.
У травні- червні 1914 р. взяв уперше участь у Театральній виставці в Кракові, на якій представив 4 проекти декорацій, опрацьовані спільно з братом, до п'єси «Judasz z Kariothu» Кароля Губерта Ростворовського, у серпні — у черговій Виставці Незалежних.
На поч. І світової війни у зв'язку з важкими матеріальними умовами й відсутністю австр. паспорта виїхав з братом Анджеєм до Закопаного. Залишався там до 1917 p., користуючись гостинністю В. Оркана, у домі якого познайомився зі С. Жеромським і Я. Каспровичем. Заробляв на життя, працюючи влітку на лісопильні, узимку ж копаючи льодовий жолоб для швидкісного спуску на санках. У Закопаному дебютував як сценограф 1915 р.: для театру в залі «Morskie Око» спроектував разом з братом декорації до фрагментів п'єс «Lilla Weneda» Ю. Словацького й «Legion» С. Виспянського, режисером яких був С. Жеромський. З того ж часу походить сценографія П. до опери «Aida» Верді, балету «Taniec ognia», п'єси «Dziady» А. Міцкевича (остання має характер монументальної сценографії). У закопанський період захопився підгальським народним мистецтвом — різьбленням по дереву й малярством на склі, натхненність яких буде використана пізніше формізмом. Тоді ж виникли перші різьбярські праці П. (портрети Жеромського, Ростворовського, С. Бистроня) і фреска на фасаді Торгової спілки Замойського, на якій у зображенні Мадонни кубістичні й екпресіоністські елементи поєднувалися з декоративністю, близькою народним картинам на склі (обурені ґуралі замалювали її вже через кілька днів після завершення).
У 1916 р. П. повернувся до Кракова. Там у театральному сезоні 1916/17 р. співпрацював з театром ім. Ю. Словацького, проектуючи спільно з братом костюми до п'єси «Akropolis» Виспянського та сценографію до п'єси «Nіеbіеsкі рtак» М. Метерлінка (нереалізована), а також спільно із 3. Вєрцяком декорації та самостійно костюми до прем'єри п'єси «Powrot Odysa» Виспянського.
Від лютого 1917 р. був головним реквізитором Народного театру в Кракові. Того ж року створив разом з братом і Т. Чижевським авангардну мистецьку групу формістів, яка в розширеному складі організувала в Т-ві друзів мистецтва в Кракові в листопаді 1917 р. першу виставку під назвою «Польські експресіоністи». Того ж року П. надіслав свої роботи на виставку Пол. мистецького клубу у Варшаві. З 1917 р. походить картина П. «Христос скорботний», з 1918 р.- різьби «Pieta» («Скорбота»), «Сибілла», «Христос у саду», «Христос благословляє», виконані під виразним впливом підгальського різьблення по дереву, а також картини з рисами пол. формізму, зокрема «Жінка з книгою на фоні краєвиду». В опублікованій на сторінках часопису «Мазкі» статті «О екsрresjопіzтіе» («Про експресіонізм») П. дав визначення цієї течії та зробив синтез її основних принципів.
У 1918 р. взяв участь у Виставці пол. графіки й експресіоністів у Львові та в II Виставці пол. експресіоністів у Кракові.
У 1919 р. перебував у Варшаві, де брав участь у мистецькому житті, зокрема експонував свої роботи на виставці Т-ва сприяння мистецтву та на І Виставці формістів, під час І з'їзду художників увійшов до виконавчого комітету Союзу художників. Крім того, влаштовував з В. Лєонгардом кав'ярню «Zіеmіаnsка» на вул. Кредитовій, для театру «Reduta» виконав сценографію до п'єси «Ponad snieg» Жеромського. Того ж року створив картину «Музикант», портрети І. Сольської й архітектора Васільковського. Брав участь у Виставці формістів у Познані (1919—1920). З 1920 р. походять кілька важливих формістичних робіт П.: цикл пейзажів з Вадовіц, монументальний портрет його дружини, різьба «Погруддя Титуса Чижевського» і проект (нереалізований) пам'ятника Болєславу Сміливому.
У 1921 р. П. експонував свої малярські роботи та різьби на IV Виставці формістів у Кракові та на Виставці формістів у варшавській галереї «Zacheta». У той період в малярстві П. відбувався поступовий відхід від формізму й пошук нових форм, що проявилося, зокрема, у щораз частішій участі П. в офіційних виставках, які влаштовувалися Т-вом друзів мистецтва, в його зближенні з членами Т-ва пол. митців «Sztuка» (показував свої роботи з ними на виставках у Кракові: XXIV (1922), XXVI (1923) і XXXVI (1926)). У червні 1922 р. Т-во сприяння мистецтву навіть влаштувало виставку П. Того ж року він брав участь у Виставці пол. мистецтва в Музеї Крільйон у Парижі та проектував ляльки до сатиричного вертепу в мистецькому кабаре «Pikador» у Варшаві, який мав великий успіх.
Крім того, 1923 р. П. в Театрі ім. Словацького в Кракові проектував спільно з братом Анджеєм декорації для п'єси «Czupurek», спільно з С. Поплавським — для п'єси «Zmartwychwstanie» Ростворовського, сам — сценографію п'єси «Dardamella rogacz». Того ж року в Краківській опереті проектував декорації для вистави «Ostatni walc».
У 1923 p. виїхав до Вільна, де посів кафедру декораторського малярства на фак. мистецтв університету Стефана Баторія. Там 2 роки працював над пам'ятником А. Міцкевичу, визнаним за пік формізму, хоч і створеним уже в поформістичний період. 12-метровий дерев'яний проект пам'ятника, який з'явився над р. Вілією, був визнаний за один з найкращих пам'ятників Міцкевича, однак міська влада його відкинула. Був знищений під час розливу р. Вілії 1938 р. (відомий з мініатюрного проекту, випаленого в глині, який зберігається в Національному музеї в Кракові, і зі світлини).
У Вільні проектував також декорації для опери до «Opowiesci Hoffmana» і для Пол. театру для п'єси «Zlote wiezy».
У 1924 p. повернувся до Кракова, де розпочав педагогічну працю у Вільній малярській школі. Його творчість у 1925—1932 pp. характеризували відхід від формізму, зацікавлення кольором, відображення форми виключно кольором, у моделюванні перехід від гострого, кубістичного до округлого та спокійного. З 1925—1926 pp. походять картини П. «Дівчина з фруктами» і «Каролька», портрет Л. Сервіна, натюрморти, краєвидні композиції та жанрові сцени, зокрема «Пиятика» і «Партія шахів», з 1929 1932 pp. — портрети дружини, матері і дружини, д-ра Сльончека з дружиною. У 1929 р. в малярських композиціях П. з'явився мотив портрету з мандоліною чи гітарою, який часто повторювався аж до 1946 р.
П. брав активну участь у мистецькому житті краю, зокрема в бойкоті Т-ва друзів мистецтва, чергових Виставках Незалежних (1927—1929), у виставках у салоні Т-ва сприяння мистецтву (1927, 1929), у Крайовій виставці в Познані (1929), у Палаці мистецтв у Кракові (1929, акварелі).
У 1928 р. виконав поліхромію кількох кам'яниць у Старому Місті у Варшаві.
За кордоном брав участь у виставках, які влаштовувались Т-вом поширення пол. мистецтва серед іноземців у Гельсінкі (1927) і Венеції (1928), 1928 р. — у виставці екслібрису в Лос-Анджелесі та в Осінньому салоні в Парижі. Від 1927 р. дружив з Е. Зеґадловичем, якого кілька разів портретував, а 1929 р. виконав ілюстрації (10 гравюр) до його твору «Ballady o powsinogach beskidzkich» (П., 1929).
Поступово здобував популярність серед мистецької молоді Кракова, особливо в групі учнів Ф. Коварського, який 1929 р. пропонував міністерству призначити П. професором в AM. Того ж року П. брав участь в оформленні інтер'єру кав'ярні «Esplanada», де виник Клуб краківських футуристів і формістів. У той період діяв і як сценограф, зокрема в 1924—1926 pp. спільно з братом Анджеєм створив 7 сценографічних праць у варшавському Театрі ім. Боґуславського. У 1929 р. проектував декорації до «Aida» у Варшавській опері.
У 1930 р. виїхав до Парижа й Італії для студій над малярством Тьєполо, Веронезе, Тінторетто.
У 1931 р. брав участь у Виставці робіт чотирьох модерністів у Варшаві, 1932 р. — у Виставці «Групи десяти» в Т-ві друзів мистецтва в Кракові, у поточній виставці того ж Т-ва та виставці групи «Нова генерація» в Палаці мистецтв Т-ва друзів мистецтва у Львові, у виставці Союзу пол. художників у Палаці мистецтв у Кракові, 1936 р. і 1937 pp. — в Інституті пропаганди мистецтва у Варшаві, 1937 p. — у «Салоні 35» в Познані.
П. презентував пол. мистецтво на XVIII Міжнародному бієнале у Венеції.
У 1931 р. був серед молодих митців, запрошених Вавельським комітетом для проектування малярських декорацій у замку на Вавелі (Краків), зокрема 1933 р. виконав розписи в спальні Вазів на склепінні та на фризі, у 1936—1937 pp. — малярську декорацію на 2 поверсі вежі Зиґмунта III в передпокої та покої. Був одним з ініціаторів утворення в Кракові театру «Cricot» (1933), кілька разів проектував декорації та костюми до різних його спектаклів. Зв'язався в той час з об'єднанням художників «Zwornik» і брав участь у його виставках, зокрема вперше 1933 р. (як гість) у XI виставці в Кракові, 1935 p. — у Белграді, де було представлене пол. малярство колористичної орієнтації, і в XVII виставці в Галереї мистецтв у Лудзі. Крім того, долучився до редакційної роботи в часописі об'єднання «Zwornik» «Halo, Halo plastycy mówia». На той період припадають найвищі малярські досягнення П., зокрема монументальні «Три акти в майстерні» (1934), портрет скрипаля В. Сиревича, «Автопортрет» (1935), «Натюрморт з кавуном» (1937), «Моделі в майстерні» (1938). Він брав участь у Виставці сучасного мистецтва в Брюсселі 1935 p., у Всесвітній виставці в Парижі 1937 р. (золота медаль за картину «Моделі»), у виставці в Пол. павільйоні в Нью-Йорку 1939 р. Ще раз висловився на тему формізму в статті «Jak to bylo wlasciwie» («Як то власне було», «Glos Plastyka», 1938). У 1933—1938 pp. також співпрацював з краківським театром «Cricot», де проектував, м. ін., сценографію вистав «Reportaz z przedmiescia» (1934) і «Mez і zona» (1938), маски й костюми для політичного вертепу «Herod і Ariowie» (1937).
У воєнні роки (1939—1945) включився в конспіративну діяльність, переховувався в Радзішуві під Краковом. З того часу походять акварелі з краєвидними мотивами, зокрема з околиць Радзішува, і кілька олійних композицій, у тому числі «Портрет дружини за столом».
Від 1945 р. був професором, а в 1948—1949 pp. — ректором AM у Кракові. Тут його учнями були, зокрема, В. Боровчик і С. Ґєровський.
У 40-ві роки П. продовжував у малярстві програми, розпочаті перед війною, зокрема вдосконалював тему гітариста. У 1946 р. виникла картина, яку вважають вершиною творчості П., — «Гітарист II», 1948 р. датується один з найцінніших портретів П. «Портрет дружини в білому капелюсі», 1949 р. — портрет Г. Блюм, відомий як «Портрет історика мистецтва». Одночасно П. створив ряд ескізів до «Портрету дружини в чорному», «Відпочинку», «Портрету дружини на фоні килима».
У 1950 р. надіслав 5 картин на І Загальнопол. виставку образотворчого мистецтва, але кваліфікаційна комісія прийняла тільки «Портрет Анджея Пронашка». З тих років походить лише кілька картин, які П. прагнув витримати в рамках обов'язкового канону, а саме «Передовиця» (1950), «Нарада молодіжного активу» (1951), «Сільськогосподарська реформа» (1952—1953), «Перед демонстрацією» (1955) і «Після демонстрації» (1955). Останні дві картини замикали період соцреалізму в його творчості. Попри це, П. творив роботи, які були продовженням його зацікавлень, зокрема «Портрет Людвіка Сольського» (нагорода на III Загальнопол. виставці1952 p.), синтетичний «Натюрморт з лимоном» (1955), портрети Е. Крхи та К. Дуніковського.
Отримав, III нагороду на II Загальнопол. виставці образотворчого мистецтва у Варшаві (1951), II нагороду — на III такій же виставці (1952), Державну мистецьку нагороду II ст.1953 р. за творчість у царині портрету та Державну мистецьку нагороду 1955 р. за свою малярську творчість у цілому.
У 1955 р. починається останній етап творчості П. У березні того року померла його дружина, якій він присвятив картину «Самотнє крісло» (1956) і «Смерть Елленаї» (1957); одночасно виникли картини П., які були рефлексією над старістю та самотністю старої людини, — «Стара людина над книгою», «Стара людина над келишком абсенту», «Перерване читання» (всі з 1956 р.) й екпресивна картина, яка замикала той цикл, — «loe, який падає під тягарем». У його майстерні залишився незакінченним портрет старого маляра, який сидить перед мольбертом з безсило опущеною рукою.
У 1957 р. в Т-ві сприяння мистецтву в Кракові відбулась велика виставка робіт П. з нагоди 50-ліття його мистецької праці. П. був відзначений орденом Штандарту праці V ст. та командорським хрестом ордена Відродження Польщі.
Помер 8.02.1958 в Кракові, похований на Сальваторському цвинтарі міста.
Був одружений від 1919 р. з Марією Нормою Таубе, доктором медицини. Той шлюб був бездітним. Більшість праць П. (за його заповітом) зберігається у фондах Національного музею в Кракові. Крім того, вони є в колекціях національних музеїв у Варшаві, Познані, Вроцлаві, Ґданську, у Музеї мистецтв у Лодзі, Ґурношльонському музеї в Битомі, окружних музеях у Ґрудзьонді та Ченстохові, а також у приватних колекціях.
Джерела
- Колесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини: Біографічний словник. — Вінниця : ВМГО «Розвиток», 2007. — 1008 с., іл.
- Колишнє художнє училище [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #137420161 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Włodarczyk W. Pronaszko, Zbigniew // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T069813
- The Fine Art Archive — 2003.
- Zbigniew Pronaszko
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Zbignyev Zbignyev Pronashko pol Zbigniew Pronaszko 15 travnya 1885 18850515 Derebchin 8 lyutogo 1958 Krakiv ukrayinsko polskij hudozhnik skulptor grafik odin z najbilsh vidomih predstavnikiv polskogo avangardizmu Zbignyev Pronashkopol Zbigniew PronaszkoNarodivsya27 travnya 1885 1885 05 27 1 4 Derebchin Shargorodskij rajon UkrayinaPomer8 lyutogo 1958 1958 02 08 1 3 72 roki Krakiv Krakivske voyevodstvo d Polska Narodna Respublika 1 PohovannyaSalvatorskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnisthudozhnik skulptor vikladach universitetuZnannya movpolskaZakladVilnyuskij universitetPosadarektorNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pronashko PohodzhennyaPohodiv iz zbidnilogo shlyahetskogo rodu yakij brav pochatok u Litvi Narodivsya v Derebchini Yampilskogo povitu Buv onukom Lyuciana uchasnika Sichnevogo povstannya i Yuzefi z Kajsevichiv ridnoyi sestri ks G Kajsevicha vidomogo religijnogo diyacha najstarshim sinom Francisheka inzhenera tehnologa direktora derebchinskoyi cukrovarni za danimi na 1914 p i Feliksi Boni iz Savickih Mav sestru Gelenu u shlyubi Zhukovsku i brativ Andzheya 1888 1961 Stefana 20 11 1896 Vinnicya 1943 majora Vijska Polskogo zamuchenogo gestapo pid chas vtechi polonenih z taboru dlya vijskovopolonenih oficeriv u Dosseli ta Lyeha 11 08 1899 Vinnicya 1921 oficera Vijska Polskogo Mati Zbignyeva hudozhno obdarovana lyudina lipila z glini miniatyurni skulpturi Vona zrobila velikij vpliv na rozvitok misteckih zacikavlen yak Zbignyeva tak i jogo brata Andzheya ZhittyepisVid 1895 r Zbignyev navchavsya u Vinnickomu realnomu uchilishi pislya zakinchennya yakogo povernuvsya do rodinnogo domu v Derebchin Tam pochav malyuvati peredusim portreti chleniv rodini Cherez deyakij chas navchavsya u Kiyivskomu hudozhnomu uchilishi u 1906 1911 pp u Krakivskij AM u majsterni T Aksentovicha Ulitku 1907 r viyihav u pershu zakordonnu podorozh cherez Viden do Myunhena de v pinakoteci kopiyuvav portreti Velaskesa Ticiana Veroneze ta Parizha de oglyadav roboti impresionistiv i Matissa Vesnoyu 1910 r vidvidav Veneciyu Florenciyu Milan Rim zvertayuchi osoblivu uvagu na tvorchist Dzhotto Mazachcho Rafaelya U 1907 1912 pp napisav nizku kartin chastkovo vtracheni Vidvichna pisnya Zolotij tilec Ostannij akompanement Melanholiya 1909 Starij ribalka 1910 Didi 1910 portreti materi ta brata Andzheya U nih zastosuvav anaturalnij kolorit z dominuvannyam fioletovogo j zelenogo koloriv U 1909 r brav uchast u II vistavci grupi Zero v Palaci mistectv u Krakovi Iniciyuvav razom z bratom Andzheyem i T Chizhevskim I i II Vistavki Nezalezhnih pid patronatom Soyuzu pol mitciv u Krakovi 1911 1912 yaki ogoloshuvali bunt proti rutini v mistectvi V oboh uzyav uchast zokrema na pershij vistaviv kartinu sogodni nevidomu navit z reprodukciyi Na snigu U 1912 r rozpochav proekt malyarsko skulpturnogo oformlennya kostolu misioneriv u Krakovi yak gonorar zazhadav lishe povernennya koshtiv za malyarski materiali Odnak proekt P yakij stav predtecheyu pol formizmu buv viznanij za skandalnij i vidhilenij chencyami a potim znishenij avtorom Svoyu reakciyu na rizku ocinku proektu P opublikuvav u statti Przed wielkim jutrem Pered velikim zavtra Rydwan 1914 yaka zaklikala do tvorennya v carini idej vrazhen i perezhivan U travni chervni 1914 r vzyav upershe uchast u Teatralnij vistavci v Krakovi na yakij predstaviv 4 proekti dekoracij opracovani spilno z bratom do p yesi Judasz z Kariothu Karolya Guberta Rostvorovskogo u serpni u chergovij Vistavci Nezalezhnih Na poch I svitovoyi vijni u zv yazku z vazhkimi materialnimi umovami j vidsutnistyu avstr pasporta viyihav z bratom Andzheyem do Zakopanogo Zalishavsya tam do 1917 p koristuyuchis gostinnistyu V Orkana u domi yakogo poznajomivsya zi S Zheromskim i Ya Kasprovichem Zaroblyav na zhittya pracyuyuchi vlitku na lisopilni uzimku zh kopayuchi lodovij zholob dlya shvidkisnogo spusku na sankah U Zakopanomu debyutuvav yak scenograf 1915 r dlya teatru v zali Morskie Oko sproektuvav razom z bratom dekoraciyi do fragmentiv p yes Lilla Weneda Yu Slovackogo j Legion S Vispyanskogo rezhiserom yakih buv S Zheromskij Z togo zh chasu pohodit scenografiya P do operi Aida Verdi baletu Taniec ognia p yesi Dziady A Mickevicha ostannya maye harakter monumentalnoyi scenografiyi U zakopanskij period zahopivsya pidgalskim narodnim mistectvom rizblennyam po derevu j malyarstvom na skli nathnennist yakih bude vikoristana piznishe formizmom Todi zh vinikli pershi rizbyarski praci P portreti Zheromskogo Rostvorovskogo S Bistronya i freska na fasadi Torgovoyi spilki Zamojskogo na yakij u zobrazhenni Madonni kubistichni j ekpresionistski elementi poyednuvalisya z dekorativnistyu blizkoyu narodnim kartinam na skli obureni gurali zamalyuvali yiyi vzhe cherez kilka dniv pislya zavershennya U 1916 r P povernuvsya do Krakova Tam u teatralnomu sezoni 1916 17 r spivpracyuvav z teatrom im Yu Slovackogo proektuyuchi spilno z bratom kostyumi do p yesi Akropolis Vispyanskogo ta scenografiyu do p yesi Niebieski rtak M Meterlinka nerealizovana a takozh spilno iz 3 Vyercyakom dekoraciyi ta samostijno kostyumi do prem yeri p yesi Powrot Odysa Vispyanskogo Vid lyutogo 1917 r buv golovnim rekvizitorom Narodnogo teatru v Krakovi Togo zh roku stvoriv razom z bratom i T Chizhevskim avangardnu mistecku grupu formistiv yaka v rozshirenomu skladi organizuvala v T vi druziv mistectva v Krakovi v listopadi 1917 r pershu vistavku pid nazvoyu Polski ekspresionisti Togo zh roku P nadislav svoyi roboti na vistavku Pol misteckogo klubu u Varshavi Z 1917 r pohodit kartina P Hristos skorbotnij z 1918 r rizbi Pieta Skorbota Sibilla Hristos u sadu Hristos blagoslovlyaye vikonani pid viraznim vplivom pidgalskogo rizblennya po derevu a takozh kartini z risami pol formizmu zokrema Zhinka z knigoyu na foni krayevidu V opublikovanij na storinkah chasopisu Mazki statti O eksrresjopiztie Pro ekspresionizm P dav viznachennya ciyeyi techiyi ta zrobiv sintez yiyi osnovnih principiv U 1918 r vzyav uchast u Vistavci pol grafiki j ekspresionistiv u Lvovi ta v II Vistavci pol ekspresionistiv u Krakovi U 1919 r perebuvav u Varshavi de brav uchast u misteckomu zhitti zokrema eksponuvav svoyi roboti na vistavci T va spriyannya mistectvu ta na I Vistavci formistiv pid chas I z yizdu hudozhnikiv uvijshov do vikonavchogo komitetu Soyuzu hudozhnikiv Krim togo vlashtovuvav z V Lyeongardom kav yarnyu Ziemianska na vul Kreditovij dlya teatru Reduta vikonav scenografiyu do p yesi Ponad snieg Zheromskogo Togo zh roku stvoriv kartinu Muzikant portreti I Solskoyi j arhitektora Vasilkovskogo Brav uchast u Vistavci formistiv u Poznani 1919 1920 Z 1920 r pohodyat kilka vazhlivih formistichnih robit P cikl pejzazhiv z Vadovic monumentalnij portret jogo druzhini rizba Pogruddya Titusa Chizhevskogo i proekt nerealizovanij pam yatnika Bolyeslavu Smilivomu U 1921 r P eksponuvav svoyi malyarski roboti ta rizbi na IV Vistavci formistiv u Krakovi ta na Vistavci formistiv u varshavskij galereyi Zacheta U toj period v malyarstvi P vidbuvavsya postupovij vidhid vid formizmu j poshuk novih form sho proyavilosya zokrema u shoraz chastishij uchasti P v oficijnih vistavkah yaki vlashtovuvalisya T vom druziv mistectva v jogo zblizhenni z chlenami T va pol mitciv Sztuka pokazuvav svoyi roboti z nimi na vistavkah u Krakovi XXIV 1922 XXVI 1923 i XXXVI 1926 U chervni 1922 r T vo spriyannya mistectvu navit vlashtuvalo vistavku P Togo zh roku vin brav uchast u Vistavci pol mistectva v Muzeyi Kriljon u Parizhi ta proektuvav lyalki do satirichnogo vertepu v misteckomu kabare Pikador u Varshavi yakij mav velikij uspih Krim togo 1923 r P v Teatri im Slovackogo v Krakovi proektuvav spilno z bratom Andzheyem dekoraciyi dlya p yesi Czupurek spilno z S Poplavskim dlya p yesi Zmartwychwstanie Rostvorovskogo sam scenografiyu p yesi Dardamella rogacz Togo zh roku v Krakivskij opereti proektuvav dekoraciyi dlya vistavi Ostatni walc U 1923 p viyihav do Vilna de posiv kafedru dekoratorskogo malyarstva na fak mistectv universitetu Stefana Batoriya Tam 2 roki pracyuvav nad pam yatnikom A Mickevichu viznanim za pik formizmu hoch i stvorenim uzhe v poformistichnij period 12 metrovij derev yanij proekt pam yatnika yakij z yavivsya nad r Viliyeyu buv viznanij za odin z najkrashih pam yatnikiv Mickevicha odnak miska vlada jogo vidkinula Buv znishenij pid chas rozlivu r Viliyi 1938 r vidomij z miniatyurnogo proektu vipalenogo v glini yakij zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi v Krakovi i zi svitlini U Vilni proektuvav takozh dekoraciyi dlya operi do Opowiesci Hoffmana i dlya Pol teatru dlya p yesi Zlote wiezy U 1924 p povernuvsya do Krakova de rozpochav pedagogichnu pracyu u Vilnij malyarskij shkoli Jogo tvorchist u 1925 1932 pp harakterizuvali vidhid vid formizmu zacikavlennya kolorom vidobrazhennya formi viklyuchno kolorom u modelyuvanni perehid vid gostrogo kubistichnogo do okruglogo ta spokijnogo Z 1925 1926 pp pohodyat kartini P Divchina z fruktami i Karolka portret L Servina natyurmorti krayevidni kompoziciyi ta zhanrovi sceni zokrema Piyatika i Partiya shahiv z 1929 1932 pp portreti druzhini materi i druzhini d ra Sloncheka z druzhinoyu U 1929 r v malyarskih kompoziciyah P z yavivsya motiv portretu z mandolinoyu chi gitaroyu yakij chasto povtoryuvavsya azh do 1946 r P brav aktivnu uchast u misteckomu zhitti krayu zokrema v bojkoti T va druziv mistectva chergovih Vistavkah Nezalezhnih 1927 1929 u vistavkah u saloni T va spriyannya mistectvu 1927 1929 u Krajovij vistavci v Poznani 1929 u Palaci mistectv u Krakovi 1929 akvareli U 1928 r vikonav polihromiyu kilkoh kam yanic u Staromu Misti u Varshavi Za kordonom brav uchast u vistavkah yaki vlashtovuvalis T vom poshirennya pol mistectva sered inozemciv u Gelsinki 1927 i Veneciyi 1928 1928 r u vistavci ekslibrisu v Los Andzhelesi ta v Osinnomu saloni v Parizhi Vid 1927 r druzhiv z E Zegadlovichem yakogo kilka raziv portretuvav a 1929 r vikonav ilyustraciyi 10 gravyur do jogo tvoru Ballady o powsinogach beskidzkich P 1929 Postupovo zdobuvav populyarnist sered misteckoyi molodi Krakova osoblivo v grupi uchniv F Kovarskogo yakij 1929 r proponuvav ministerstvu priznachiti P profesorom v AM Togo zh roku P brav uchast v oformlenni inter yeru kav yarni Esplanada de vinik Klub krakivskih futuristiv i formistiv U toj period diyav i yak scenograf zokrema v 1924 1926 pp spilno z bratom Andzheyem stvoriv 7 scenografichnih prac u varshavskomu Teatri im Boguslavskogo U 1929 r proektuvav dekoraciyi do Aida u Varshavskij operi U 1930 r viyihav do Parizha j Italiyi dlya studij nad malyarstvom Tyepolo Veroneze Tintoretto U 1931 r brav uchast u Vistavci robit chotiroh modernistiv u Varshavi 1932 r u Vistavci Grupi desyati v T vi druziv mistectva v Krakovi u potochnij vistavci togo zh T va ta vistavci grupi Nova generaciya v Palaci mistectv T va druziv mistectva u Lvovi u vistavci Soyuzu pol hudozhnikiv u Palaci mistectv u Krakovi 1936 r i 1937 pp v Instituti propagandi mistectva u Varshavi 1937 p u Saloni 35 v Poznani P prezentuvav pol mistectvo na XVIII Mizhnarodnomu biyenale u Veneciyi U 1931 r buv sered molodih mitciv zaproshenih Vavelskim komitetom dlya proektuvannya malyarskih dekoracij u zamku na Vaveli Krakiv zokrema 1933 r vikonav rozpisi v spalni Vaziv na sklepinni ta na frizi u 1936 1937 pp malyarsku dekoraciyu na 2 poversi vezhi Zigmunta III v peredpokoyi ta pokoyi Buv odnim z iniciatoriv utvorennya v Krakovi teatru Cricot 1933 kilka raziv proektuvav dekoraciyi ta kostyumi do riznih jogo spektakliv Zv yazavsya v toj chas z ob yednannyam hudozhnikiv Zwornik i brav uchast u jogo vistavkah zokrema vpershe 1933 r yak gist u XI vistavci v Krakovi 1935 p u Belgradi de bulo predstavlene pol malyarstvo koloristichnoyi oriyentaciyi i v XVII vistavci v Galereyi mistectv u Ludzi Krim togo doluchivsya do redakcijnoyi roboti v chasopisi ob yednannya Zwornik Halo Halo plastycy mowia Na toj period pripadayut najvishi malyarski dosyagnennya P zokrema monumentalni Tri akti v majsterni 1934 portret skripalya V Sirevicha Avtoportret 1935 Natyurmort z kavunom 1937 Modeli v majsterni 1938 Vin brav uchast u Vistavci suchasnogo mistectva v Bryusseli 1935 p u Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1937 r zolota medal za kartinu Modeli u vistavci v Pol paviljoni v Nyu Jorku 1939 r She raz vislovivsya na temu formizmu v statti Jak to bylo wlasciwie Yak to vlasne bulo Glos Plastyka 1938 U 1933 1938 pp takozh spivpracyuvav z krakivskim teatrom Cricot de proektuvav m in scenografiyu vistav Reportaz z przedmiescia 1934 i Mez i zona 1938 maski j kostyumi dlya politichnogo vertepu Herod i Ariowie 1937 U voyenni roki 1939 1945 vklyuchivsya v konspirativnu diyalnist perehovuvavsya v Radzishuvi pid Krakovom Z togo chasu pohodyat akvareli z krayevidnimi motivami zokrema z okolic Radzishuva i kilka olijnih kompozicij u tomu chisli Portret druzhini za stolom Vid 1945 r buv profesorom a v 1948 1949 pp rektorom AM u Krakovi Tut jogo uchnyami buli zokrema V Borovchik i S Gyerovskij U 40 vi roki P prodovzhuvav u malyarstvi programi rozpochati pered vijnoyu zokrema vdoskonalyuvav temu gitarista U 1946 r vinikla kartina yaku vvazhayut vershinoyu tvorchosti P Gitarist II 1948 r datuyetsya odin z najcinnishih portretiv P Portret druzhini v bilomu kapelyusi 1949 r portret G Blyum vidomij yak Portret istorika mistectva Odnochasno P stvoriv ryad eskiziv do Portretu druzhini v chornomu Vidpochinku Portretu druzhini na foni kilima U 1950 r nadislav 5 kartin na I Zagalnopol vistavku obrazotvorchogo mistectva ale kvalifikacijna komisiya prijnyala tilki Portret Andzheya Pronashka Z tih rokiv pohodit lishe kilka kartin yaki P pragnuv vitrimati v ramkah obov yazkovogo kanonu a same Peredovicya 1950 Narada molodizhnogo aktivu 1951 Silskogospodarska reforma 1952 1953 Pered demonstraciyeyu 1955 i Pislya demonstraciyi 1955 Ostanni dvi kartini zamikali period socrealizmu v jogo tvorchosti Popri ce P tvoriv roboti yaki buli prodovzhennyam jogo zacikavlen zokrema Portret Lyudvika Solskogo nagoroda na III Zagalnopol vistavci1952 p sintetichnij Natyurmort z limonom 1955 portreti E Krhi ta K Dunikovskogo Otrimav III nagorodu na II Zagalnopol vistavci obrazotvorchogo mistectva u Varshavi 1951 II nagorodu na III takij zhe vistavci 1952 Derzhavnu mistecku nagorodu II st 1953 r za tvorchist u carini portretu ta Derzhavnu mistecku nagorodu 1955 r za svoyu malyarsku tvorchist u cilomu mogila Z Pronashka U 1955 r pochinayetsya ostannij etap tvorchosti P U berezni togo roku pomerla jogo druzhina yakij vin prisvyativ kartinu Samotnye krislo 1956 i Smert Ellenayi 1957 odnochasno vinikli kartini P yaki buli refleksiyeyu nad staristyu ta samotnistyu staroyi lyudini Stara lyudina nad knigoyu Stara lyudina nad kelishkom absentu Perervane chitannya vsi z 1956 r j ekpresivna kartina yaka zamikala toj cikl loe yakij padaye pid tyagarem U jogo majsterni zalishivsya nezakinchennim portret starogo malyara yakij sidit pered molbertom z bezsilo opushenoyu rukoyu U 1957 r v T vi spriyannya mistectvu v Krakovi vidbulas velika vistavka robit P z nagodi 50 littya jogo misteckoyi praci P buv vidznachenij ordenom Shtandartu praci V st ta komandorskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi Pomer 8 02 1958 v Krakovi pohovanij na Salvatorskomu cvintari mista Buv odruzhenij vid 1919 r z Mariyeyu Normoyu Taube doktorom medicini Toj shlyub buv bezditnim Bilshist prac P za jogo zapovitom zberigayetsya u fondah Nacionalnogo muzeyu v Krakovi Krim togo voni ye v kolekciyah nacionalnih muzeyiv u Varshavi Poznani Vroclavi Gdansku u Muzeyi mistectv u Lodzi Gurnoshlonskomu muzeyi v Bitomi okruzhnih muzeyah u Grudzondi ta Chenstohovi a takozh u privatnih kolekciyah DzherelaKolesnik V Vidomi polyaki v istoriyi Vinnichchini Biografichnij slovnik Vinnicya VMGO Rozvitok 2007 1008 s il Kolishnye hudozhnye uchilishe 23 grudnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 137420161 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Wlodarczyk W Pronaszko Zbigniew Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T069813 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103962780d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Zbigniew Pronaszko d Track Q17299517 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776Posilannya