Західна Двіна | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
56°51′19″ пн. ш. 32°32′30″ сх. д. / 56.85554080558333112° пн. ш. 32.54168769447221621° сх. д. | |
Витік | Валдайська височина Андреапольський район Тверської області |
• координати | 56°51′15″ пн. ш. 32°32′25″ сх. д. / 56.854333° пн. ш. 32.540389° сх. д. |
• висота, м | 215 м |
Гирло | Ризька затока Балтійського моря м. Рига |
• координати | 57°03′43″ пн. ш. 24°01′33″ сх. д. / 57.06194° пн. ш. 24.02583° сх. д. |
• висота, м | 0 м |
Похил, м/км | 0,21 м/км |
Басейн | Ризька затока → Балтійське море |
Країни: | |
Прирічкові країни: | |
Регіон | Тверська область, Смоленська область, Вітебська область |
Довжина | 1 020 км |
Площа басейну: | 87 900 км² |
Середньорічний стік | 700 м³/с |
Притоки: | праві: , Усв'яча, , , Оболь, , Полота, Дриса, (Росиця), (Дубна), Айвієксте, , (Огре); ліві: , , (Каспля), (Лучоса), , Улла, (Ушача), Дісна, (Друйка), , , |
|
За́хідна Двіна́ (рос. Западная Двина, біл. Заходняя Дзьвіна, латис. Daugava) — річка у Східній Європі, в Балтійському регіоні. Західна Двіна тече територією Росії, Білорусі і Латвії. Має виток на Валдайській височині, впадає в Ризьку затоку Балтійського моря. Довжина — 1020 км. Сточище — 87 900 км². Середня витрата води в гирлі близько 700 м³/сек. Живлення змішане, з переважанням снігового і великою часткою ґрунтового. Весняна повінь — від кінця березня до початку червня, літня межень уривається дощовими паводками, восени паводки частіші. Зимова межень з грудня до середини березня, але в окремі роки спостерігаються паводки, викликані відлигою.
З'єднана не діючою (Березинською водною системою) з річкою Дніпро.
Назва
- Ве́на (лів. Vēna) — первинна назва лівською мовою.
- Дауга́ва, або Давга́ва (латис. Daugava; лит. Dauguva; латг. Daugova) — балтська назва річки
- Двіна́, або Дзвіна (біл. Дзьвіна́; пол. Dźwina) — слов'янська назва річки.
- Дю́на (нім. і швед. Düna) — німецька назва річки.
- Ди́на (швед. Dyna) — старошведська назва, що походить від німецької.
- Західна Двіна (рос. Западная Двина, біл. Захо́дняя Дзьвіна́) — російська назва річки; на противагу річці Північна Двіна.
Географія
Довжина річки — 1020 км, з яких 325 км припадає на Росію, 328 км — на Білорусію і 367 км — на Латвію.
Витікає з озера (Корякіно) на висоті 221,2 м над рівнем моря, після чого протікає через озеро . Потім тече на південний захід, після Вітебська повертає на північний захід. Впадає у Ризьку затоку Балтійського моря в межах міста Риги, утворюючи ерозійну дельту у колишнього острова , який тепер є півостровом, оскільки гирло другого рукава було засипано в 1567 році.
Площа сточища — 87,9 тис. км² [5], щільність річкової мережі — 0,45 км/км², озерність — 3 %.
Долина річки трапецеїдальної форми, місцями глибоко врізана або невиразна. Ширина долини у верхній течії до 0,9 км, в середньому 1-1,5 км, в нижньому 5-6 км. Заплава переважно двостороння. Річище помірно звивисте, слабо розгалужене, місцями з порогами. Вище Вітебська вихід на поверхню девонських доломітів утворює пороги завдовжки 12 км.
Ширина річки за озером Охват — 15-20 метрів. Береги лісисті, помірно круті супіщані з валунами, на приморській рівнині низькі. Річище кам'янисте, з окремими перекатами й невеликими порогами.
На ділянці Андреаполь — Західна Двіна ширина річки збільшується до 50 метрів, а за містом Західна Двіна, подолавши ще одну порожисту ділянку, річка приймає великі притоки — , і , після чого розширюється до 100 метрів.
За гирлом Межі — велика запань, призначена для збору лісу, що сплавляється Межею. Нижче запані річка тече у високих берегах, покритих змішаним лісом. Ліс зникає перед містом Веліж. За Веліжем річка судноплавна.
Між і Даугава протікає у давній долині. Тут ширина річки сягає 200 метрів. На ділянці від (Краслави) до Даугавпілса знаходиться природний парк («Даугавські луки»). Минувши Даугавпілс, Даугава виходить на . Тут течія річки сповільнюється і береги стають низькими, через це під час весняного водопілля на цій ділянці часто утворюються крижані затори, що призводить до великих розливів.
Від Єкабпілс до (Плявіняс) Даугава тече в крутих берегах, зі стрімкими скелями, складеними з сірого доломіту. Особливо цікавою і красивою долина річки була від Плявіняс до Кегумс. У річищі було багато порогів і мілин. Береги прикрашали красиві скелі Олінькалнс, Авотиню-Калнс, Стабурагс. Після спорудження (Плавінської ГЕС) рівень води підвищився на 40 м і всю ділянку стародавньої долини було затоплено водами .
Від (Яунєлгава) до Кегумс простягається водосховище Кегумської ГЕС, а у Саласпілса шлях річці перегороджує гребля Ризької ГЕС.
Нижче острова Долес річка тече по (Приморській низовини). Тут її долину утворюють пухкі відкладення четвертинного періоду. Береги річки на цій ділянці низькі, а долина заповнена річковими відкладеннями. В районі Риги з'являються наносні піщані острови — , (Луцавсала), , Кіпсала тощо.
Ширина річки у ризьких мостів — близько 700 м, а в районі Мілгравіса досягає 1,5 км. Глибина річки становить тут приблизно 8-9 м. Середньорічна витрата води - 678 м³/с. Якість води на офіційних пляжах Риги відповідає нормам для купання.
Історія
- 1205 року в районі гирла річки засновано цистеріанський (Дюнамюндський монастир).
- 1305 року на місці монастиря закладено (Дюнамюндський замок) Лівонського ордену.
- 1567 року змінила річище в районі Риги, утворивши нове гирло.
- 1641 року шведи збудували Дюнамюндську фортецю в районі нового гирла.
- 1680 року шведи зруйнували Дюнамюндський замок в районі старого гирла.
Притоки
Міста
- (Андреаполь)
- Західна Двіна
- Веліж
- (Сураж)
- (Руба)
- Вітебськ
- Бешенковичі
- (Улла)
- Полоцьк
- Новополоцьк
- Дісна
- Верхньодвінськ
- Друя
- (Краслава)
- Даугавпілс
- Лівани
- Єкабпілс
- (Плявіняс)
- Айзкраукле
- (Яун'єлгава)
- Лієлварде
- Кегумс
- Огре (місто)
- Ікшкіле
- (Саулкалне)
- (Саласпілс)
- Рига
ГЕС
- діючі
- (ГЕС Кегумс І, ІІ)
- (ГЕС Плавінас)
- (Ризька ГЕС)
- (Полоцька ГЕС)
- (Вітебська ГЕС)
- плановані
- .
Див. також
- (Березинська водна система)
- Найдовші річки Росії
- (23617 Дюна) — астероїд, названий на честь річки (одна зі старих назв).
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
- Западная Двина (река) // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978
- Л.С.Аносова и др.; под общ. ред. В.Ф.Логинова, Г.Я.Сегаля. Архівована копія. Архівовано з джерела 14 жовтня 2007
- Блакітная кніга Беларусі: Энцыклапедыя / рэдкал.: Н. А. Дзісько i інш. — Мінск: БелЭн, 1994. — С. 176—178. — 10 000 экз. — . (белор.)
- Аркуш карти O-36-113 Охват. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1987 р. Видання 1992 р. (рос.)
- Рижане спрашивают: чистая ли в Даугаве вода?. www.riga.lv (рос.). оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 17 січня 2019. / Информационный портал Рижской думы riga.lv
Посилання
- Двіна Західна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Західна Двіна |
- Western Dvina River (river, Europe) [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Западная Двина / Научно-популярная энциклопедия «Вода России» [ 2 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет