Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заміоку́лькас (Zamioculcas) — рід рослин із родини кліщинцевих, який у сучасній ботаніці розглядають як монотипний. Єдиним його представником є заміоку́лькас замієли́стий (Zamioculcas zamiifolia) —багаторічна рослина з бульбоподібним кореневищем, темно-зеленим пірчастим листям та непоказними квітками, зібраними у початок. Вид поширений у Східній Африці. Належить до лікарських і декоративних культур.
| Заміокулькас | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
| Родина: | Кліщинцеві (Araceae) |
| Підродина: | |
| Рід: | Заміокулькас (Zamioculcas) Schott |
| Вид: | Заміокулькас (Z. zamiifolia) |
| Біноміальна назва | |
| Zamioculcas zamiifolia () Engl. | |
Таксономія
Перший науковий опис заміокулькаса замієлистого здійснив у 1828 році англійський ботанік і колекціонер рослин . Науковець відніс рослину до роду каладіум під назвою кала́діум замієли́стий (Caladium zamiifolium). Однак 1856 року австрійський ботанік Генріх Вільгельм Шотт переглянув систематичне положення означеного виду і виділив його в окремий рід заміокулькас під назвою заміоку́лькас Ло́ддіджеза (Zamioculcas loddigesii). У 1908 році Адольф Енглер дав цій рослині сучасну наукову назву.
Слід зазначити, що окрім єдиного на цей час виду до роду заміокулькас відносили й інші рослини. Так, у 1870 році Жозеф Декен описав заміокулькас Буавена (Zamioculcas boivinii), який пізніше той же Адольф Енглер перевизначив як (Gonatopus boivinii). 1829 року німецький ботанік описав заміоку́лькас ланцетоподі́бний (Zamioculcas lanceolata), втім, у сучасній систематиці самостійність цього таксону не визнано. Згідно сайту The Plant List, до роду належить один вид — заміокулькас замієлистий, а інші назви слід вважати її синонімами.
Етимологія
Вже у першій науковій назві цієї рослини відображена її характерна особливість — листя, формою схоже на листя замії (звідси й «замієлистий»). У другій науковій назві родова частина вказувала одночасно на замію і колоказію, чия латинська назва Colocasia походила від давньої арабської назви «qolqas», переінакшеної на «colcas» — «колкас» або «culcas» — «кулькас». Видова частина назви була згадкою про першовідкривача виду.
Опис
Заміокулькас замієлистий — трав'яниста рослина, яку відносять до групи вічнозелених. Втім, при настанні посухи він може скидати листя, яке відновлює за сприятливих умов. Усі частини заміокулькаса отруйні для людини і свійських тварин.
Підземні органи представлені кореневищем, що має вигляд округлої бульби, з верхівки якої відходить пучка відносно товстих і коротких коренів. Бульба і корінці мають колір від білого до блідо-коричневого. Вони містять не тільки запас поживних речовин, але і воду, яка необхідна рослині для того, щоб пережити посуху.
Листки зібрані в розетку, тобто виходять безпосередньо з кореневища. Листкові черешки заввишки 45—60 см (зрідка до 1 м), прямостоячі, грубі, дуже соковиті, при основі ледь потовщені, блідо-зеленого кольору (при основі білі), інколи зі слабким пурпуровим напиленням, яке може бути рівномірним або поперечно-смугастим. Листки складні, непарно-пірчасті, залежно від віку і розміру можуть складатися з 6—12 пар листочків завдовжки 7—15 см. Листочки овальні, з гострим кінцем і добре вираженою на споді центральною жилкою, щільні, гладенькі, від насичено-зеленого до темно-зеленого кольору, зверху блискучі, зісподу тьмяні. Відносно до горизонтальної площини черешка листочки трохи підняті. Серед культиварів відомі й інші кольорові форми: з листям майже чорним, жовто- чи біло-строкатим.
Квітконоси нечисленні (1—2 штуки), виходять із бульби. Вони такі само товсті, як і черешки листків, але значно коротші і пониклі. Суцвіття — початок завдовжки 5—7 см, складений з багатьох дрібних квіток білого, рожевого або кремового кольору. Покривало суцвіття зеленкувато-білого кольору. У фазі бутонізації воно охоплює суцвіття гострим конусом, на початку цвітіння оточує початок на кшталт вушка, наприкінці цвітіння відгинається і поникає. Початок при відцвітанні буріє. Квітки одностатеві, дуже дрібні, з чотирма призматичними пелюстками. Тичинкові квітки мають по чотири тичинки, коротші за пелюстки, з вільними, довгими тонкими тичинковими нитками. Маточкові квітки містять яйцеподібну маточку з двогніздою зав'яззю. Плід — одно- або двонасінна ягода.
Хімічний склад
Достеменно хімічний склад тканин заміокулькаса не досліджений, але ряд дослідів показали, що він містить ацетильований C-глікозілфлавон апігенін.
 |  |  |  |  |
Початок у бутоні. | Розквітле біле суцвіття. | Рожеве суцвіття. | Квітки у збільшеному вигляді. | Початок з плодами. |
Поширення та екологія
Заміокулькас поширений у Східній Африці — від півдня Кенії до Квазулу-Наталя (північно-східної провінції Південно-Африканської Республіки). Весь ареал цієї рослини лежить у тропічному поясі.
З огляду на природні умови цього виду оптимальною температурою для росту заміокулькаса є +18—26 °C, хоча короткотривале пониження температури до +15 °C він переносить добре. Ця рослина дуже світлолюбна, але віддає перевагу непрямому освітленню. За достатньої кількості розсіяного світла вона швидко росте і утворює яскраво-зелені листки, за браком світла її ріст уповільнюється і рослина утворює листки темно-зеленого кольору. Заміокулькас помірно вологолюбний: надмір вологи викликає в нього гниття бульб і коренів, натомість нетривалу посуху ця рослина переносить дуже добре, хоча і може втрачати декоративність. Скидання листя (часткова листопадність) носить в нього запрограмований характер. При цьому з листка до кореневища відтікає майже увесь сік і на висоті 10—15 см від основи черешка формується зона крихкості, в якій черешок ламається; відмерлий залишок черешка зберігається протягом декількох років. До незначної вологості повітря цей вид толерантний, але добре реагує на обприскування. До хімічного складу ґрунтів невимогливий, втім, віддає перевагу рихлим, вологоємним і повітропроникним. У культурі цій рослині притаманна висока енергія росту підземних органів, інколи розросла бульба може навіть зруйнувати горщик, в якому знаходиться, тому для вирощування замікулькасів радять користуватися невисокими, але широкими посудинами.
Заміокулькас розмножується вегетативно і насінням. Вегетативне розмноження застосовують переважно у культурі, вдаючись до двох способів: поділу бульб і живцювання листків. У разі поділу бульб, успіх розмноження залежить від правильності розрізу посадкового матеріалу: найкраще проростають частки бульб, що мають вже сформовані бруньки відновлення, частки без бруньок майже не дають паростків. З огляду на це, поділ бульб застосовують рідше, ніж живцювання. Другий спосіб значно простіший, для успішного укорінення живців достатньо посадити зрізані листки у дрібнозерний перліт, вермикуліт або воду. У природі переважає насіннєве розмноження, у культурі ж, навпаки, його майже не застосовують, оскільки в штучних умовах заміокулькас квітне нечасто, а зав'язує насіння ще рідше.
За спостереженнями у культурі заміокулькаси можуть уражати фізіологічні, інфекційні хвороби та шкідники. З фізіологічних порушень часто трапляється витягування листків, при якому кількість листочків залишається малою. Такого вигляду рослини набувають за нестачі світла, особливо якщо вона припадає на час інтенсивного росту. З інфекційних хвороб поширена коренева гниль, показниками якої є не тільки гниття бульб, а й пожовтіння та опадання листків. Кореневу гниль спричинює надмір вологи у ґрунті, особливо в поєднанні зі слабкою освітленістю. З-поміж шкідників на заміокулькасі можуть паразитувати павутинні кліщі, попелиці, щитівки.
Значення
Народна медицина Малаві широко використовує заміокулькас, зокрема таке застосування описане у місцевих жителів . В Танзанії горці, що мешкають в , соком з листя заміокулькаса лікують біль у вусі, а припарками з товченої рослини борються із запальним станом, відомим під назвою «мшипа». На північному заході країни плем'я сукума прикладає коріння заміокулькаса до виразок на тілі. Втім, досвід місцевих жителів не досліджений науковцями і не вплинув на медицину розвинутих країн.
В Європі заміокулькас довгий час залишався відомим лише вузьким колам спеціалістів. У 1996 році голландські квітникарі почали повсюдно вводити цю культуру у виробництво, одночасно поширюючи її серед любителів кімнатних рослин. Рослина швидко набула розголосу завдяки соковитій зелені, невибагливості, зручному габітусу. В Україні вона стала загальновідомою у XXI столітті і тепер належить до вельми поширених декоративних рослин. У практиці озеленення заміокулькас використовують здебільшого для прикрашання приміщень. Нещодавні дослідження показали, що він дуже добре очищує повітря у кімнаті від парів бензену, толуену, етилбензену і ксиленів.
Примітки
- Zamioculcas. The Plant List. Процитовано 31 серпня 2019.(англ.)
- . The Plant List. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.(англ.)
- Zamioculcas boivinii Decne. The Plant List. Процитовано 31 серпня 2019.(англ.)
- . The Plant List. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.(англ.)
- . The Plant List. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.(англ.)
- S. J. Mayo Flora of Tropical East Africa — Araceae. — CRC Press, 1985. — С. 15.(англ.)
- First identification of natural products from the African medicinal plant Zamioculcas zamiifolia — A drought resistant survivor through millions of years /Angharad Moullec // Fitoterapia. — 2015. — № 106. — С. 280—285.(англ.)
- Watt J. M., Breyer-Brandwijk M. G. The Medicinal and Poisonous Plants of Southern and Eastern Africa, Being and Account of Their Medicinal and Other Uses, Chemical Composition, Pharmacological Effects and Toxicology in Man and Animal. — E. & S. Livingstone Ltd., 1962.(англ.)
- Native Medicinal and Poisonous Plants of East Africa / Bally P. R. O. // Bulletin of Miscellaneous Information. — 1037. — № 1. — С. 10—26.(англ.)
Посилання
- Заміокулькас // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 222. — 224 с.
- Заміокулькас (замія) // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 163. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamioku lkas Zamioculcas rid roslin iz rodini klishincevih yakij u suchasnij botanici rozglyadayut yak monotipnij Yedinim jogo predstavnikom ye zamioku lkas zamiyeli stij Zamioculcas zamiifolia bagatorichna roslina z bulbopodibnim korenevishem temno zelenim pirchastim listyam ta nepokaznimi kvitkami zibranimi u pochatok Vid poshirenij u Shidnij Africi Nalezhit do likarskih i dekorativnih kultur Zamiokulkas Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Chastuhocviti Alismatales Rodina Klishincevi Araceae Pidrodina Rid Zamiokulkas Zamioculcas Schott Vid Zamiokulkas Z zamiifolia Binomialna nazva Zamioculcas zamiifolia Engl TaksonomiyaPershij naukovij opis zamiokulkasa zamiyelistogo zdijsniv u 1828 roci anglijskij botanik i kolekcioner roslin Naukovec vidnis roslinu do rodu kaladium pid nazvoyu kala dium zamiyeli stij Caladium zamiifolium Odnak 1856 roku avstrijskij botanik Genrih Vilgelm Shott pereglyanuv sistematichne polozhennya oznachenogo vidu i vidiliv jogo v okremij rid zamiokulkas pid nazvoyu zamioku lkas Lo ddidzheza Zamioculcas loddigesii U 1908 roci Adolf Engler dav cij roslini suchasnu naukovu nazvu Slid zaznachiti sho okrim yedinogo na cej chas vidu do rodu zamiokulkas vidnosili j inshi roslini Tak u 1870 roci Zhozef Deken opisav zamiokulkas Buavena Zamioculcas boivinii yakij piznishe toj zhe Adolf Engler pereviznachiv yak Gonatopus boivinii 1829 roku nimeckij botanik opisav zamioku lkas lancetopodi bnij Zamioculcas lanceolata vtim u suchasnij sistematici samostijnist cogo taksonu ne viznano Zgidno sajtu The Plant List do rodu nalezhit odin vid zamiokulkas zamiyelistij a inshi nazvi slid vvazhati yiyi sinonimami EtimologiyaVzhe u pershij naukovij nazvi ciyeyi roslini vidobrazhena yiyi harakterna osoblivist listya formoyu shozhe na listya zamiyi zvidsi j zamiyelistij U drugij naukovij nazvi rodova chastina vkazuvala odnochasno na zamiyu i kolokaziyu chiya latinska nazva Colocasia pohodila vid davnoyi arabskoyi nazvi qolqas pereinakshenoyi na colcas kolkas abo culcas kulkas Vidova chastina nazvi bula zgadkoyu pro pershovidkrivacha vidu OpisZamiokulkas zamiyelistij trav yanista roslina yaku vidnosyat do grupi vichnozelenih Vtim pri nastanni posuhi vin mozhe skidati listya yake vidnovlyuye za spriyatlivih umov Usi chastini zamiokulkasa otrujni dlya lyudini i svijskih tvarin Pidzemni organi predstavleni korenevishem sho maye viglyad okrugloyi bulbi z verhivki yakoyi vidhodit puchka vidnosno tovstih i korotkih koreniv Bulba i korinci mayut kolir vid bilogo do blido korichnevogo Voni mistyat ne tilki zapas pozhivnih rechovin ale i vodu yaka neobhidna roslini dlya togo shob perezhiti posuhu Listki zibrani v rozetku tobto vihodyat bezposeredno z korenevisha Listkovi chereshki zavvishki 45 60 sm zridka do 1 m pryamostoyachi grubi duzhe sokoviti pri osnovi led potovsheni blido zelenogo koloru pri osnovi bili inkoli zi slabkim purpurovim napilennyam yake mozhe buti rivnomirnim abo poperechno smugastim Listki skladni neparno pirchasti zalezhno vid viku i rozmiru mozhut skladatisya z 6 12 par listochkiv zavdovzhki 7 15 sm Listochki ovalni z gostrim kincem i dobre virazhenoyu na spodi centralnoyu zhilkoyu shilni gladenki vid nasicheno zelenogo do temno zelenogo koloru zverhu bliskuchi zispodu tmyani Vidnosno do gorizontalnoyi ploshini chereshka listochki trohi pidnyati Sered kultivariv vidomi j inshi kolorovi formi z listyam majzhe chornim zhovto chi bilo strokatim Kvitkonosi nechislenni 1 2 shtuki vihodyat iz bulbi Voni taki samo tovsti yak i chereshki listkiv ale znachno korotshi i ponikli Sucvittya pochatok zavdovzhki 5 7 sm skladenij z bagatoh dribnih kvitok bilogo rozhevogo abo kremovogo koloru Pokrivalo sucvittya zelenkuvato bilogo koloru U fazi butonizaciyi vono ohoplyuye sucvittya gostrim konusom na pochatku cvitinnya otochuye pochatok na kshtalt vushka naprikinci cvitinnya vidginayetsya i ponikaye Pochatok pri vidcvitanni buriye Kvitki odnostatevi duzhe dribni z chotirma prizmatichnimi pelyustkami Tichinkovi kvitki mayut po chotiri tichinki korotshi za pelyustki z vilnimi dovgimi tonkimi tichinkovimi nitkami Matochkovi kvitki mistyat yajcepodibnu matochku z dvognizdoyu zav yazzyu Plid odno abo dvonasinna yagoda Himichnij sklad Dostemenno himichnij sklad tkanin zamiokulkasa ne doslidzhenij ale ryad doslidiv pokazali sho vin mistit acetilovanij C glikozilflavon apigenin Pochatok u butoni Rozkvitle bile sucvittya Rozheve sucvittya Kvitki u zbilshenomu viglyadi Pochatok z plodami Poshirennya ta ekologiyaBulbi molodih sadzhanciv zamiokulkasa Zamiokulkas poshirenij u Shidnij Africi vid pivdnya Keniyi do Kvazulu Natalya pivnichno shidnoyi provinciyi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Ves areal ciyeyi roslini lezhit u tropichnomu poyasi Z oglyadu na prirodni umovi cogo vidu optimalnoyu temperaturoyu dlya rostu zamiokulkasa ye 18 26 C hocha korotkotrivale ponizhennya temperaturi do 15 C vin perenosit dobre Cya roslina duzhe svitlolyubna ale viddaye perevagu nepryamomu osvitlennyu Za dostatnoyi kilkosti rozsiyanogo svitla vona shvidko roste i utvoryuye yaskravo zeleni listki za brakom svitla yiyi rist upovilnyuyetsya i roslina utvoryuye listki temno zelenogo koloru Zamiokulkas pomirno vologolyubnij nadmir vologi viklikaye v nogo gnittya bulb i koreniv natomist netrivalu posuhu cya roslina perenosit duzhe dobre hocha i mozhe vtrachati dekorativnist Skidannya listya chastkova listopadnist nosit v nogo zaprogramovanij harakter Pri comu z listka do korenevisha vidtikaye majzhe uves sik i na visoti 10 15 sm vid osnovi chereshka formuyetsya zona krihkosti v yakij chereshok lamayetsya vidmerlij zalishok chereshka zberigayetsya protyagom dekilkoh rokiv Do neznachnoyi vologosti povitrya cej vid tolerantnij ale dobre reaguye na obpriskuvannya Do himichnogo skladu gruntiv nevimoglivij vtim viddaye perevagu rihlim vologoyemnim i povitroproniknim U kulturi cij roslini pritamanna visoka energiya rostu pidzemnih organiv inkoli rozrosla bulba mozhe navit zrujnuvati gorshik v yakomu znahoditsya tomu dlya viroshuvannya zamikulkasiv radyat koristuvatisya nevisokimi ale shirokimi posudinami Zamiokulkas rozmnozhuyetsya vegetativno i nasinnyam Vegetativne rozmnozhennya zastosovuyut perevazhno u kulturi vdayuchis do dvoh sposobiv podilu bulb i zhivcyuvannya listkiv U razi podilu bulb uspih rozmnozhennya zalezhit vid pravilnosti rozrizu posadkovogo materialu najkrashe prorostayut chastki bulb sho mayut vzhe sformovani brunki vidnovlennya chastki bez brunok majzhe ne dayut parostkiv Z oglyadu na ce podil bulb zastosovuyut ridshe nizh zhivcyuvannya Drugij sposib znachno prostishij dlya uspishnogo ukorinennya zhivciv dostatno posaditi zrizani listki u dribnozernij perlit vermikulit abo vodu U prirodi perevazhaye nasinnyeve rozmnozhennya u kulturi zh navpaki jogo majzhe ne zastosovuyut oskilki v shtuchnih umovah zamiokulkas kvitne nechasto a zav yazuye nasinnya she ridshe Za sposterezhennyami u kulturi zamiokulkasi mozhut urazhati fiziologichni infekcijni hvorobi ta shkidniki Z fiziologichnih porushen chasto traplyayetsya vityaguvannya listkiv pri yakomu kilkist listochkiv zalishayetsya maloyu Takogo viglyadu roslini nabuvayut za nestachi svitla osoblivo yaksho vona pripadaye na chas intensivnogo rostu Z infekcijnih hvorob poshirena koreneva gnil pokaznikami yakoyi ye ne tilki gnittya bulb a j pozhovtinnya ta opadannya listkiv Korenevu gnil sprichinyuye nadmir vologi u grunti osoblivo v poyednanni zi slabkoyu osvitlenistyu Z pomizh shkidnikiv na zamiokulkasi mozhut parazituvati pavutinni klishi popelici shitivki ZnachennyaNarodna medicina Malavi shiroko vikoristovuye zamiokulkas zokrema take zastosuvannya opisane u miscevih zhiteliv V Tanzaniyi gorci sho meshkayut v sokom z listya zamiokulkasa likuyut bil u vusi a priparkami z tovchenoyi roslini boryutsya iz zapalnim stanom vidomim pid nazvoyu mshipa Na pivnichnomu zahodi krayini plem ya sukuma prikladaye korinnya zamiokulkasa do virazok na tili Vtim dosvid miscevih zhiteliv ne doslidzhenij naukovcyami i ne vplinuv na medicinu rozvinutih krayin V Yevropi zamiokulkas dovgij chas zalishavsya vidomim lishe vuzkim kolam specialistiv U 1996 roci gollandski kvitnikari pochali povsyudno vvoditi cyu kulturu u virobnictvo odnochasno poshiryuyuchi yiyi sered lyubiteliv kimnatnih roslin Roslina shvidko nabula rozgolosu zavdyaki sokovitij zeleni nevibaglivosti zruchnomu gabitusu V Ukrayini vona stala zagalnovidomoyu u XXI stolitti i teper nalezhit do velmi poshirenih dekorativnih roslin U praktici ozelenennya zamiokulkas vikoristovuyut zdebilshogo dlya prikrashannya primishen Neshodavni doslidzhennya pokazali sho vin duzhe dobre ochishuye povitrya u kimnati vid pariv benzenu toluenu etilbenzenu i ksileniv PrimitkiZamioculcas The Plant List Procitovano 31 serpnya 2019 angl The Plant List Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2019 Procitovano 31 serpnya 2019 angl Zamioculcas boivinii Decne The Plant List Procitovano 31 serpnya 2019 angl The Plant List Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2019 Procitovano 31 serpnya 2019 angl The Plant List Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2019 Procitovano 31 serpnya 2019 angl S J Mayo Flora of Tropical East Africa Araceae CRC Press 1985 S 15 angl First identification of natural products from the African medicinal plant Zamioculcas zamiifolia A drought resistant survivor through millions of years Angharad Moullec Fitoterapia 2015 106 S 280 285 angl Watt J M Breyer Brandwijk M G The Medicinal and Poisonous Plants of Southern and Eastern Africa Being and Account of Their Medicinal and Other Uses Chemical Composition Pharmacological Effects and Toxicology in Man and Animal E amp S Livingstone Ltd 1962 angl Native Medicinal and Poisonous Plants of East Africa Bally P R O Bulletin of Miscellaneous Information 1037 1 S 10 26 angl PosilannyaZamiokulkas Enciklopediya roslin sadovih ta kimnatnih dovidkove vidannya uklad S V Anufriyeva Doneck Gloriya Trejd 2013 S 222 224 s Zamiokulkas zamiya Nova enciklopediya kimnatnih roslin M Cvyetkova Harkiv VD ShKOLA 2013 S 163 ISBN 978 966 429 165 8