Суку́ма (васукума) — народ групи банту в Танзанії, живе в саванах південного узбережжя між озерами Вікторія та Руква, місцевості Шиньянга та долині Серенгеті, незначними групами в містах Танзанії у історичній області Усукума («країна сукума»). 88 % народу сукума проживає на своїй історичній етнічній території (див. [ 24 квітня 2008 у Wayback Machine.]).
Сукума Sukuma | |
---|---|
Кількість | 3—5 млн осіб |
Ареал | Танзанія |
Близькі до: | ньямвезі, ірамба, ньятуру, сумбва, народи банту |
Мова | сукума (кісукума, ґве) |
Релігія | традиційні культи (анімізм); християни і мусульмани (частково) |
Чисельність і мова
Чисельність
Щодо чисельності народу сукума дані суперечливі. У «Народах світу» (М, 1988) названо число — бл. 1,1 млн осіб. За даними західних науковців чисельність сукума може сягати 5 млн осіб (1993), і ця етнічна група становить 12,6 % населення країни (1971) — . За іншими даними 3 млн чоловік (Orville Boyd Jenkins) або 3,2 млн осіб (Johnstone and Mandryk, 2001) -. Однозначно одне — сукума є чисельно найбільшою етнічною групою Танзанії.
Мова
Мова народу сукума — кісукума (ґве) належить до мов банту ніґеро-кордафанської (конґо-кордофанської мовної родини). Настільки близька мові ньямвезі (84 % лексичної спорідненості), що діалекти — власне сукума, кія та ґве є перехідними з мовою ньямвезі (див. [ 24 квітня 2008 у Wayback Machine.]). Також лексічна спорідненість з мовами ньятуру і сумбва (в межах 60 %). Мова писемна (Біблію перекладено у 1960 році).
Історія
Рання етнічна історія (до зустрічі з європейцями)
Історично пращури народу сукума є частиною бантумовних мігрантів (ранні банту) 1-го тисячоліття н. е. Сучасні землі сукума зайняли близько 1300 р.
Етнічна консолідація у сукума відбулася на початку XVII століття, коли вождівства (королівства) сукума являли значну потугу. У цей час сукума торгують з сусідніми ранньо-державними утвореннями, такими як Баґанда (сучасна Уганда), а на початку XIX століття навіть з арабами і суахілі Занзібару.
Початок контактів з європейцями і німецька колонізація
Перший зв'язок сукума з європейцями датується 1857-м роком під час подорожі Дж. Ханнінґ Спека (John Hanning Speke) до озера Вікторія. У 1870-ті роки сукума навідував відомий шотландський мандрівник і натурознавець Девід Лівінгстон. Після цього в межах володінь сукума з'являються християнські місії англійської анґліканської і французької католицької церков.
Наприкінці 19-го століття землі сукума колонізували німці. Чиновник Німецької Східно-Африканської торговельної Компанії (German East African Company) Карл Петерс (Carl Peters) виявився тим, хто одним з перших зрозумів усі вигоди загарбання цих земель. Так з'явилось німецьке володіння у Східній Африці Танганьїка. Німці чинили утиски місцевого населення, тому частими серед місцевих народів, в тому числі і сукума, були народні повстання проти колонізаторів. Внаслідок програшу Першої світової війни Німеччина втратила Німецьку Східну Африку; її як Танганьїку до складу своїх східноафриканських володінь (Уганда, Кенія) у 1918-му році включила Британія.
Розвиток за британської влади і утворення незалежної Танзанії
У подальшому сукума разом з іншими народами сучасної Танзанії не раз повставали проти британських колонізаторів. На початку 1950-х років ряд сільсько-господарських кооперативів на чолі з Джуліусом Ньєрере об'єдналися в партійну організацію ТАНУ (TANU — Tanganyika African National Union), девізом якої став вигук «uhuru na umoja» (мовою суахілі «свобода і єдність»).
У 1961 році Танґаньїка здобуває незалежність (як і більшість африканських держав у мирний, але з окремими сутичками, спосіб), і лідер ТАНУ стає першим президентом країни.
У 1963 році утворено Танзанію в результаті приєднання до Танганьїки Занзібару.
Сучасна історія (після набуття Танзанією незалежності)
За незалежності народи Танзанії, в тому числі і сукума, пройшли шлях від зближення з СРСР і соціалізму (офіційно його будівництво було оголошено у 1967 році) до перших багатопартійних виборів у жовтні 1995 року, коли на вибрах переміг ставленик все тієї ж чільної політичної партії президент Бенджамін Мкапа (лишався президентом до 2005 року).
Лише в 1990-х роках відбулися економічні перетворення в бік вільного ринку і капіталізму, проте й нині (2010-ті) за класифікацією ООН Танзанія — одна з найменш розвинених країн. В культурній сфері усі керівники Танзанії послідовно впроваджували суахілізацію, можливо завдяки й цьому в країні, де проживає 120 різних етнічних груп, значних міжнаціональних сутичок не було. Будучи достатньо великим народом, представникам сукума вдається зберігати свої національну ідентичність і мову.
Культура
Господарство, традиційне управління і матеріальна культура
Традиційні заняття сукума — підсічне землеробство (сорго, просо, кукурудза). Значну роль в господарстві відіграє тваринництво (зебу, кози, вівці). Раніше популярними були мисливство. Серед сукума багато рибалок. Розвинуті ремесла — ковальство, деревообробка у чоловіків, гончарство — у жінок.
Традиційна форма організації влади — вождівство, що поєднувало родові групи. Члени родини перебували у великій залежності від родової групи. У сукума існували (і існують досі) вікові класи і таємні союзи. У суспільстві значну роль відігравали і відіграють дотепер знахарі. У сучасній Танзінії у лікарській практиці поширено поєднання знань наукової і народної медицини
Традиційні поселення — великі і компактні, зазвичай обнесені тином. Житло сукума — мсонґе — хатина, часто круглої форми, з трав'яним конічним дахом. Одяг — накидки зі шкур і лика. Святкове вбрання дуже яскраве, доповнене численними прикрасами і окрашуванням тіла (переважно обличчя і ноги).
Вірування, духовна культура і фольклор
Сукума дотримуються традиційних вірувань (зокрема, культ предків). Ані християнство, занесене західними місіонерами, ані іслам від арабських торговців, значного поширення не набули. У сукума розвинуте гончарне мистецтво (ритуальні фігурки з гліни), своєрідний усний фольклор (див. [ 16 лютого 2008 у Wayback Machine.]).
Найвищого розвитку сукума досягли у танцювальному мистецтві. Кількість танців сукума дуже велика. На всю Східну Африку (і навіть широко у світі) відомі сукума-танцюристи. У сукума є декілька танцювальних спілок (на зразок шкіл), найвідоміші — Баґіка і Баґалу, які постійно змагаються у майстерності, час від час влаштовуючи турніри ().
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сукума |
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 419 (рос.)
- Сайт, присвячений культурі народу сукума, Танзанія (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- (англ.)
- Центр африканських досліджень Університету Пенсильванії — етнічні групи Танзанії [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Abrahams R.G. The People of Greater Unyamwezi (англ.)
- Ileffe J. A Modern History of Tanganyika (англ.)
- Itandala B. Nilotic Impact on the Babinza of Usukuma (англ.)
- Weule, Karl Deutsches Kolonial-Lexikon Том 3-й (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suku ma vasukuma narod grupi bantu v Tanzaniyi zhive v savanah pivdennogo uzberezhzhya mizh ozerami Viktoriya ta Rukva miscevosti Shinyanga ta dolini Serengeti neznachnimi grupami v mistah Tanzaniyi u istorichnij oblasti Usukuma krayina sukuma 88 narodu sukuma prozhivaye na svoyij istorichnij etnichnij teritoriyi div 24 kvitnya 2008 u Wayback Machine Sukuma SukumaKilkist 3 5 mln osibAreal TanzaniyaBlizki do nyamvezi iramba nyaturu sumbva narodi bantuMova sukuma kisukuma gve Religiya tradicijni kulti animizm hristiyani i musulmani chastkovo Chiselnist i movaChiselnist Shodo chiselnosti narodu sukuma dani superechlivi U Narodah svitu M 1988 nazvano chislo bl 1 1 mln osib Za danimi zahidnih naukovciv chiselnist sukuma mozhe syagati 5 mln osib 1993 i cya etnichna grupa stanovit 12 6 naselennya krayini 1971 Za inshimi danimi 3 mln cholovik Orville Boyd Jenkins abo 3 2 mln osib Johnstone and Mandryk 2001 Odnoznachno odne sukuma ye chiselno najbilshoyu etnichnoyu grupoyu Tanzaniyi Mova Mova narodu sukuma kisukuma gve nalezhit do mov bantu nigero kordafanskoyi kongo kordofanskoyi movnoyi rodini Nastilki blizka movi nyamvezi 84 leksichnoyi sporidnenosti sho dialekti vlasne sukuma kiya ta gve ye perehidnimi z movoyu nyamvezi div 24 kvitnya 2008 u Wayback Machine Takozh leksichna sporidnenist z movami nyaturu i sumbva v mezhah 60 Mova pisemna Bibliyu perekladeno u 1960 roci IstoriyaRannya etnichna istoriya do zustrichi z yevropejcyami Istorichno prashuri narodu sukuma ye chastinoyu bantumovnih migrantiv ranni bantu 1 go tisyacholittya n e Suchasni zemli sukuma zajnyali blizko 1300 r Korol vozhdivstva Bukumbi 1900 ti roki Etnichna konsolidaciya u sukuma vidbulasya na pochatku XVII stolittya koli vozhdivstva korolivstva sukuma yavlyali znachnu potugu U cej chas sukuma torguyut z susidnimi ranno derzhavnimi utvorennyami takimi yak Baganda suchasna Uganda a na pochatku XIX stolittya navit z arabami i suahili Zanzibaru Pochatok kontaktiv z yevropejcyami i nimecka kolonizaciya Pershij zv yazok sukuma z yevropejcyami datuyetsya 1857 m rokom pid chas podorozhi Dzh Hanning Speka John Hanning Speke do ozera Viktoriya U 1870 ti roki sukuma naviduvav vidomij shotlandskij mandrivnik i naturoznavec Devid Livingston Pislya cogo v mezhah volodin sukuma z yavlyayutsya hristiyanski misiyi anglijskoyi anglikanskoyi i francuzkoyi katolickoyi cerkov Naprikinci 19 go stolittya zemli sukuma kolonizuvali nimci Chinovnik Nimeckoyi Shidno Afrikanskoyi torgovelnoyi Kompaniyi German East African Company Karl Peters Carl Peters viyavivsya tim hto odnim z pershih zrozumiv usi vigodi zagarbannya cih zemel Tak z yavilos nimecke volodinnya u Shidnij Africi Tanganyika Nimci chinili utiski miscevogo naselennya tomu chastimi sered miscevih narodiv v tomu chisli i sukuma buli narodni povstannya proti kolonizatoriv Vnaslidok prograshu Pershoyi svitovoyi vijni Nimechchina vtratila Nimecku Shidnu Afriku yiyi yak Tanganyiku do skladu svoyih shidnoafrikanskih volodin Uganda Keniya u 1918 mu roci vklyuchila Britaniya Rozvitok za britanskoyi vladi i utvorennya nezalezhnoyi Tanzaniyi U podalshomu sukuma razom z inshimi narodami suchasnoyi Tanzaniyi ne raz povstavali proti britanskih kolonizatoriv Na pochatku 1950 h rokiv ryad silsko gospodarskih kooperativiv na choli z Dzhuliusom Nyerere ob yednalisya v partijnu organizaciyu TANU TANU Tanganyika African National Union devizom yakoyi stav viguk uhuru na umoja movoyu suahili svoboda i yednist U 1961 roci Tanganyika zdobuvaye nezalezhnist yak i bilshist afrikanskih derzhav u mirnij ale z okremimi sutichkami sposib i lider TANU staye pershim prezidentom krayini U 1963 roci utvoreno Tanzaniyu v rezultati priyednannya do Tanganyiki Zanzibaru Suchasna istoriya pislya nabuttya Tanzaniyeyu nezalezhnosti Za nezalezhnosti narodi Tanzaniyi v tomu chisli i sukuma projshli shlyah vid zblizhennya z SRSR i socializmu oficijno jogo budivnictvo bulo ogolosheno u 1967 roci do pershih bagatopartijnih viboriv u zhovtni 1995 roku koli na vibrah peremig stavlenik vse tiyeyi zh chilnoyi politichnoyi partiyi prezident Bendzhamin Mkapa lishavsya prezidentom do 2005 roku Lishe v 1990 h rokah vidbulisya ekonomichni peretvorennya v bik vilnogo rinku i kapitalizmu prote j nini 2010 ti za klasifikaciyeyu OON Tanzaniya odna z najmensh rozvinenih krayin V kulturnij sferi usi kerivniki Tanzaniyi poslidovno vprovadzhuvali suahilizaciyu mozhlivo zavdyaki j comu v krayini de prozhivaye 120 riznih etnichnih grup znachnih mizhnacionalnih sutichok ne bulo Buduchi dostatno velikim narodom predstavnikam sukuma vdayetsya zberigati svoyi nacionalnu identichnist i movu KulturaGospodarstvo tradicijne upravlinnya i materialna kultura Tradicijni zanyattya sukuma pidsichne zemlerobstvo sorgo proso kukurudza Znachnu rol v gospodarstvi vidigraye tvarinnictvo zebu kozi vivci Ranishe populyarnimi buli mislivstvo Sered sukuma bagato ribalok Rozvinuti remesla kovalstvo derevoobrobka u cholovikiv goncharstvo u zhinok Znahar ochishaye zemlyu vid zlih duhiv pered pochatkom tanciv Tradicijna forma organizaciyi vladi vozhdivstvo sho poyednuvalo rodovi grupi Chleni rodini perebuvali u velikij zalezhnosti vid rodovoyi grupi U sukuma isnuvali i isnuyut dosi vikovi klasi i tayemni soyuzi U suspilstvi znachnu rol vidigravali i vidigrayut doteper znahari U suchasnij Tanziniyi u likarskij praktici poshireno poyednannya znan naukovoyi i narodnoyi medicini Tradicijni poselennya veliki i kompaktni zazvichaj obneseni tinom Zhitlo sukuma msonge hatina chasto krugloyi formi z trav yanim konichnim dahom Odyag nakidki zi shkur i lika Svyatkove vbrannya duzhe yaskrave dopovnene chislennimi prikrasami i okrashuvannyam tila perevazhno oblichchya i nogi Viruvannya duhovna kultura i folklor Tradicijni tanci sukuma veresen 2016 roku Sukuma dotrimuyutsya tradicijnih viruvan zokrema kult predkiv Ani hristiyanstvo zanesene zahidnimi misionerami ani islam vid arabskih torgovciv znachnogo poshirennya ne nabuli U sukuma rozvinute goncharne mistectvo ritualni figurki z glini svoyeridnij usnij folklor div 16 lyutogo 2008 u Wayback Machine Najvishogo rozvitku sukuma dosyagli u tancyuvalnomu mistectvi Kilkist tanciv sukuma duzhe velika Na vsyu Shidnu Afriku i navit shiroko u sviti vidomi sukuma tancyuristi U sukuma ye dekilka tancyuvalnih spilok na zrazok shkil najvidomishi Bagika i Bagalu yaki postijno zmagayutsya u majsternosti chas vid chas vlashtovuyuchi turniri Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sukuma Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 419 ros Sajt prisvyachenij kulturi narodu sukuma Tanzaniya angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl angl Centr afrikanskih doslidzhen Universitetu Pensilvaniyi etnichni grupi Tanzaniyi 16 veresnya 2017 u Wayback Machine angl LiteraturaAbrahams R G The People of Greater Unyamwezi angl Ileffe J A Modern History of Tanganyika angl Itandala B Nilotic Impact on the Babinza of Usukuma angl Weule Karl Deutsches Kolonial Lexikon Tom 3 j nim