Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іва но Франкі вськ головна вузлова залізнична станція Івано Франківської дирекції Львівської залізниці розташований на п

Залізничний вокзал (Івано-Франківськ)

Залізничний вокзал (Івано-Франківськ)

Іва́но-Франкі́вськ — головна вузлова залізнична станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці, розташований на перетині двох ліній Ходорів — Хриплин та Івано-Франківськ — Стрий.

Станція Івано-Франківськ

Ходорів — Хриплин
Івано-Франківськ — Стрий
Львівська залізниця
Івано-Франківська дирекція
м. Івано-Франківськ

image
48°55′30″ пн. ш. 24°43′24″ сх. д. / 48.9252306° пн. ш. 24.7234750° сх. д. / 48.9252306; 24.7234750Координати: 48°55′30″ пн. ш. 24°43′24″ сх. д. / 48.9252306° пн. ш. 24.7234750° сх. д. / 48.9252306; 24.7234750
Дата відкриття 1 вересня
Рік відкриття 1866 (158 років)
Попередня назва Станиславів, Stanisławów, Stanislau
Тип пасажирська
Колій 8
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бічна та 2 острівні
Форма платформи пряма
Вулиця Привокзальна
Пересадка на тролейбус: №№ 2, 3, 6, 8

автобуси: №№ 21, 22, 23, 24, 27, 28, 30, 37, 40, 41, 44, 48

Відстань до Києва, км через Львів (маршрутом через Здолбунів або Жмеринку) від 699 до 748;
через Стефанешти — 749
Відстань до Львова, км 141
Відстань до Чернівців, км 126
Код станції 388404 ?
Код «Експрес-3» 2218200 ?
Послуги image image image image
Супутні послуги image image image image image
image
image
Івано-Франківськ
Івано-Франківськ на Вікісховищі

Історія

Залізничний вокзал Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці у місті Станиславові (нині Івано-Франківськ) побудований у 1866 році Ця дата зафіксована на металевих стовпах на пероні станції. Минуло ще три роки, як перший поїзд пройшов через Харків, а ще через рік залізничним вузлом став сам Київ (на той момент губернське місто).

У будівництві вокзалу були використані елементи мавританського стилю: вузькі напівкруглі вікна, ребристі колони.

1 вересня 1866 року поїзд із декількома сотнями галичан виїхав зі Львова до Чернівців. Цей рейс тривав 12 годин, і майже на годину (точніше 47 хвилин) поїзд зупинявся у Станиславові.

Вже на початку 1890-х років Станиславів став залізничним вузлом, колії від якого розходились у п'яти напрямках: до Львова, Чернівців — Ясси (1866 – 1869), Стрия (1875), Гусятина (1884), Вороненко (1891).

Залізничний вокзал увійшов в історію електрифікації міста як перша споруда, яка була освітлена електричними лампами. Роботи з електрифікації проводила відома німецька фірма «Сіменс і Гальске», перші лампи на вокзалі засвітились 13 січня 1897 року.

У 1904 році міська дирекція залізниці знову звернулась до міністерства з питанням про розширення вокзалу. Роботи з перебудови вокзалу були розпочаті навесні 1903 року та закінчені у 1906 році під керівництвом віденського інженера будівництва пана Є. Балдішу. Одночасно поруч із вокзалом будувався будинок залізничної пошти, який у кінці 1905 року був зданий в експлуатацію. Після перебудови вокзалу його вестибюль мав висоту 20 м, в основі 20,5×14,3 м, довжина фасаду 200 м.

Вокзал побудований із цегли в стилі неоренесанс. У плані має форму, яка наближається до сильно витягнутого прямокутника. Архітектурним акцентом споруди є великий купол, який видніється з різних точок міста. В перші десятиліття після зведення над куполом була скульптура крилатої богині, яка з часом була втрачена та так і не відновлена досі.

  • image
  • image

У 1999 році проведена реконструкція головної будівлі вокзалу, посадкових платформ, привокзальної площі. Після цього вокзал набув сучасного та естетичного вигляду. Вокзал був наново відремонтований ззовні, відновлені інтер'єри, розширені та вистелені новою тротуарною плиткою посадкові платформи, встановлені сучасні світильники.

Будівля розташована за приблизно за 600 м на схід від вулиці Грушевського та на північ від вулиці Богдана Лепкого, що є межею історико-архітектурного заповідника Івано-Франківська.

На перон вокзалу виходили: цісар Франц Йосиф I, відомий композитор Микола Лисенко, звитяжці польські, румунські, німецькі, українські.

У 1930-ті роки з вокзалу можна було без пересадок дістатися до Відня та Берліна.

Пасажирське сполучення

Івано-Франківськ є транспортним хабом, де є можливість здійснити пересадку на міжміські та приміські автобусні лінії до Карпат або за кордон. Станція Івано-Франківськ щоденно приймає і відправляє поїзди, які є в Івано-Франківську кінцевим пунктом призначення, а також транзитні поїзди. Усі пасажирські поїзди (крім групових замовлень), які прямують через Івано-Франківськ, мають на станції тривалі зупинки.

Поїзди приміського сполучення прямують у напрямках на:

У 2006 році курсував рейковий автобус PESA Bydgoszcz за маршрутом Львів — Ворохта, який доїжджав до Львова за півтори години, проте згодом був скасований.

Вранці приміські поїзди до станцій Яремче та Стрия чекають прибуття швидкого поїзда із Києва й таким чином забезпечується пересадка пасажирів.

Поїзди далекого сполучення курсують до станцій:

З 11 грудня 2016 року курсував поїзд до Миколаєва через Білу Церкву, Імені Тараса Шевченка, Апостолове, Херсон (скасований через російське вторгнення в Україну, а також поїзди до станцій Миколаїв, Новоолексіївка, Херсон, Маріуполь).

До 2011 року курсував пасажирський поїзд № 675/676 сполученням Шепетівка — Івано-Франківськ.

До 18 березня 2020 року курсували поїзди сполученням Львів — Рахів, Чернівці — Львів — Ковель, в складі яких були вагони із загальними місцями.

Шв

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iva no Franki vsk golovna vuzlova zaliznichna stanciya Ivano Frankivskoyi direkciyi Lvivskoyi zaliznici roztashovanij na peretini dvoh linij Hodoriv Hriplin ta Ivano Frankivsk Strij Stanciya Ivano Frankivsk Hodoriv Hriplin Ivano Frankivsk Strij Lvivska zaliznicya Ivano Frankivska direkciya m Ivano Frankivsk48 55 30 pn sh 24 43 24 sh d 48 9252306 pn sh 24 7234750 sh d 48 9252306 24 7234750 Koordinati 48 55 30 pn sh 24 43 24 sh d 48 9252306 pn sh 24 7234750 sh d 48 9252306 24 7234750Data vidkrittya 1 veresnyaRik vidkrittya 1866 158 rokiv Poperednya nazva Stanislaviv Stanislawow StanislauTip pasazhirskaKolij 8Platform 3Tip platform i 1 bichna ta 2 ostrivniForma platformi pryamaVulicya PrivokzalnaPeresadka na trolejbus 2 3 6 8 avtobusi 21 22 23 24 27 28 30 37 40 41 44 48Vidstan do Kiyeva km cherez Lviv marshrutom cherez Zdolbuniv abo Zhmerinku vid 699 do 748 cherez Stefaneshti 749Vidstan do Lvova km 141Vidstan do Chernivciv km 126Kod stanciyi 388404 Kod Ekspres 3 2218200 PoslugiSuputni poslugiIvano FrankivskIvano Frankivsk na VikishovishiprIvano Frankivsk KolomiyaLegenda Hodoriv Strij YamnicyaUgriniv140 1 Ivano Frankivsk142 2 Bistricyar Bistricya Nadvirnyanska144 2 Hriplin Nadvirna r UnyavaN10150 5 Dibrova152 9 Markivcir Strimba159 Vorona163 Otiniyar Bilenkar Serben166 5 166 km167 7 Goloskivr SerbenN10171 Hlibichin174 Cheremhiv179 6 Korshivr Turka187 4 Godi Turka192 P yadikir KosachivkaN10 Delyatin 195 4 Kolomiya Stefaneshti Chernivci prDilnicya Ivano Frankivsk StrijLegenda Lviv Hodoriv Sambir 0 StrijT 1418 Mukachevo M06r Strij2 Mirtyuki912 Dovge Morshinske14 4 Morshin17 4 Lisovichir SukilLvivska oblastIvano Frankivska oblast24 4 Bolehivr Svicha28 5 Svicha32 8 Yavoriv9 Vigoda037 2 Dolina41 5 Rahinya44 5 Nadiyiv47 2 Rakiv51 5 Rozhnyativr Sivka54 2 Broshniv57 6 Golin65 7 KalushN10r Limnicya74 4 VistovaN1079 7 BodnarivN10r Lukva86 Majdanr LukvicyaN1091 4 Cenzhiv99 3 PavlivkaN09 Hodoriv 104 5 Ugrinivr Bistricya Solotvinskavul Nadrichna107 8 Ivano Frankivskr Bistricya Nadvirnyanska Kolomiya Delyatin porDilnicya Lviv Ivano FrankivskLegenda Rudne Rava Ruska Klepariv Krasne 0 Lviv Peremishl Strij vul Gorodocka2 Gorodockavul Lyubinskavul Kulparkivska4 Konovalcyavul Knyagini Olgi4 7 Knyagini Olgivul Strijska6 8 Persenkivkapr t Chervonoyi Kalinivul Zubrivska10 Zubrivskavul Sihivska11 2 SihivLvivPustomitivskij rajonM0618 8 Davidiv21 5 22 km24 5 Stare Selo27 7 Buckiv30 Pidmonastir32 4 33 km35 3 Glibovichi39 40 km43 4 Vibranivka48 Borusiv50 6 Borinichi57 Chornij Ostriv59 Gorodishe Pisochna M30 Ternopil 63 4 Hodoriv Strij r Lug70 5 Bortniki74 5 MolodincheLvivska oblastIvano Frankivska oblast77 1 ZhuravnoLvivska oblastIvano Frankivska oblast81 8 Cherniv85 5 Selo Chernivr Svirzh87 8 Bukachivci92 TenetnikiT 091096 2 Martiniv100 3 Burshtin103 GRES105 1 BovshivN09111 3 Galichr Gnila LipaT 0903115 6 Tustan118 5 Dubivcir DnisterR20125 3 Yezupil131 1 Tosr Yamnicya133 2 Yamnicya Kalush 136 7 Ugrinivr Bistricya Solotvinska140 1 Ivano Frankivsk Nadvirna Kolomiya prDilnicya Ivano Frankivsk DelyatinLegenda Lviv Strij 7 5 Ugrinivr Bistricya Solotvinskavul Nadrichna4 2 Ivano Frankivskvul Nezalezhnosti N182 Bistricyar Bistricya Nadvirnyanska0 Hriplin Kolomiya 6 5 DruzhbaN108 Bratkivci11 4 Dachnik15 8 Tismenichani19 3 Cuciliv24 9 Tarnovicyar Strimba32 9 Nadvirna41 1 LoyevaN09r Lyubizhnya47 4 Lyubizhnya Kolomiya 50 5 Delyatin Rahiv IstoriyaZaliznichnij vokzal Lvivsko Chernivecko Yasskoyi zaliznici u misti Stanislavovi nini Ivano Frankivsk pobudovanij u 1866 roci Cya data zafiksovana na metalevih stovpah na peroni stanciyi Minulo she tri roki yak pershij poyizd projshov cherez Harkiv a she cherez rik zaliznichnim vuzlom stav sam Kiyiv na toj moment gubernske misto U budivnictvi vokzalu buli vikoristani elementi mavritanskogo stilyu vuzki napivkrugli vikna rebristi koloni 1 veresnya 1866 roku poyizd iz dekilkoma sotnyami galichan viyihav zi Lvova do Chernivciv Cej rejs trivav 12 godin i majzhe na godinu tochnishe 47 hvilin poyizd zupinyavsya u Stanislavovi Vzhe na pochatku 1890 h rokiv Stanislaviv stav zaliznichnim vuzlom koliyi vid yakogo rozhodilis u p yati napryamkah do Lvova Chernivciv Yassi 1866 1869 Striya 1875 Gusyatina 1884 Voronenko 1891 Zaliznichnij vokzal uvijshov v istoriyu elektrifikaciyi mista yak persha sporuda yaka bula osvitlena elektrichnimi lampami Roboti z elektrifikaciyi provodila vidoma nimecka firma Simens i Galske pershi lampi na vokzali zasvitilis 13 sichnya 1897 roku U 1904 roci miska direkciya zaliznici znovu zvernulas do ministerstva z pitannyam pro rozshirennya vokzalu Roboti z perebudovi vokzalu buli rozpochati navesni 1903 roku ta zakincheni u 1906 roci pid kerivnictvom videnskogo inzhenera budivnictva pana Ye Baldishu Odnochasno poruch iz vokzalom buduvavsya budinok zaliznichnoyi poshti yakij u kinci 1905 roku buv zdanij v ekspluataciyu Pislya perebudovi vokzalu jogo vestibyul mav visotu 20 m v osnovi 20 5 14 3 m dovzhina fasadu 200 m Vokzal pobudovanij iz cegli v stili neorenesans U plani maye formu yaka nablizhayetsya do silno vityagnutogo pryamokutnika Arhitekturnim akcentom sporudi ye velikij kupol yakij vidniyetsya z riznih tochok mista V pershi desyatilittya pislya zvedennya nad kupolom bula skulptura krilatoyi bogini yaka z chasom bula vtrachena ta tak i ne vidnovlena dosi U 1999 roci provedena rekonstrukciya golovnoyi budivli vokzalu posadkovih platform privokzalnoyi ploshi Pislya cogo vokzal nabuv suchasnogo ta estetichnogo viglyadu Vokzal buv nanovo vidremontovanij zzovni vidnovleni inter yeri rozshireni ta visteleni novoyu trotuarnoyu plitkoyu posadkovi platformi vstanovleni suchasni svitilniki Budivlya roztashovana za priblizno za 600 m na shid vid vulici Grushevskogo ta na pivnich vid vulici Bogdana Lepkogo sho ye mezheyu istoriko arhitekturnogo zapovidnika Ivano Frankivska Na peron vokzalu vihodili cisar Franc Josif I vidomij kompozitor Mikola Lisenko zvityazhci polski rumunski nimecki ukrayinski U 1930 ti roki z vokzalu mozhna bulo bez peresadok distatisya do Vidnya ta Berlina Pasazhirske spoluchennyaIvano Frankivsk ye transportnim habom de ye mozhlivist zdijsniti peresadku na mizhmiski ta primiski avtobusni liniyi do Karpat abo za kordon Stanciya Ivano Frankivsk shodenno prijmaye i vidpravlyaye poyizdi yaki ye v Ivano Frankivsku kincevim punktom priznachennya a takozh tranzitni poyizdi Usi pasazhirski poyizdi krim grupovih zamovlen yaki pryamuyut cherez Ivano Frankivsk mayut na stanciyi trivali zupinki Poyizdi primiskogo spoluchennya pryamuyut u napryamkah na Kolomiyu Chernivci Hodoriv Lviv Nadvirnu Yaremche Rahiv Strij U 2006 roci kursuvav rejkovij avtobus PESA Bydgoszcz za marshrutom Lviv Vorohta yakij doyizhdzhav do Lvova za pivtori godini prote zgodom buv skasovanij Vranci primiski poyizdi do stancij Yaremche ta Striya chekayut pributtya shvidkogo poyizda iz Kiyeva j takim chinom zabezpechuyetsya peresadka pasazhiriv Poyizdi dalekogo spoluchennya kursuyut do stancij Chernivci Rahiv Kovel Kiyiv Pasazhirskij cherez Lviv Ternopil Hmelnickij Vinnicyu ta cherez Zdolbuniv Shepetivku Korosten Kostyantinivka Odesa Golovna Harkiv Pasazhirskij Dnipro Golovnij Zaporizhzhya I Z 11 grudnya 2016 roku kursuvav poyizd do Mikolayeva cherez Bilu Cerkvu Imeni Tarasa Shevchenka Apostolove Herson skasovanij cherez rosijske vtorgnennya v Ukrayinu a takozh poyizdi do stancij Mikolayiv Novooleksiyivka Herson Mariupol Do 2011 roku kursuvav pasazhirskij poyizd 675 676 spoluchennyam Shepetivka Ivano Frankivsk Do 18 bereznya 2020 roku kursuvali poyizdi spoluchennyam Lviv Rahiv Chernivci Lviv Kovel v skladi yakih buli vagoni iz zagalnimi miscyami Shv

Дата публікації:
Топ