Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зако н Украї ни Про осві ту закон що визначає правові засади організації та діяльності закладів освіти Ухвалений Верховн

Закон України «Про освіту»

Закон України «Про освіту»

Зако́н Украї́ни «Про осві́ту» — закон, що визначає правові засади організації та діяльності закладів освіти. Ухвалений Верховною Радою 5 вересня 2017 року на заміну застарілому чинному закону про освіту. Закон відрізнився рядом нововведень — терміном освіти в 12 років, більшою автономією шкіл, збільшенням оплати вчителям, зміною правил атестації вчителів та правил підвищення їх кваліфікації, уточненнями повноважень директорів шкіл та регламентація їх каденції та обрання, ширшим впровадженням державної мови навчання.

Про освіту
Закон України
image
Загальна інформація
Номер:2145-VIII
Номер проєкту:3491-д
Ініціатор(и):Скрипник Олексій Олексійович (VIII скликання)

Литвин Володимир Михайлович (VIII скликання)
Кремінь Тарас Дмитрович (VIII скликання)

Кириленко Іван Григорович (VIII скликання)
Попередній закон:Закон України від 23.05.1991 № 1060-XII «Про освіту»
Дати
Прийнятий:5 вересня 2017
Підписаний Президентом:25 вересня 2017
Інші закони
Пов'язані закони:Конституція України
Статус: Чинний

Попередні події

Новий закон замінить старий, який діяв з 1991 року. Міносвіти, депутати й експерти готували закон близько трьох років. Рада ухвалила документ після одного дня дискусій 255 голосами «За». Проти — 20 (Брензович Василь Іванович, Головко Михайло Йосифович, Іллєнко Андрій Юрійович, Марченко Олександр Олександрович, Петренко Олег Миколайович, Левченко Юрій Володимирович та ін.), утрималось — 16, не голосувало — 68.

Нововведення

Мова навчання

Мову навчання регулює 7-ма стаття закону. Згідно з нею, вільний вибір мови навчання є невіддільним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього Закону, за умови обов'язкового вивчення державної мови в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство. Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин. Це право забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, яка створюється відповідно до потреб громадян згідно із законодавством України про освіту.

Директор школи

Директору школи надається більше повноважень у розв'язанні кадрових питань (прийняття та звільнення з роботи), більше обов'язків із організації навчального процесу, включно із розглядом навчальних планів і шкільних програм. Директор на посаду обирається за конкурсом, на період не більше двох термінів, що у сумі складає 12 років. При цьому, комісія, яка ухвалюватиме відповідне рішення, складатиметься в тому числі з вчителів цього навчального закладу. Крім них, така комісія має включати представників із засновників школи, громадського об'єднання батьків та учнів закладу, громадське об'єднання директорів шкіл цієї місцевості.[]

Термін освіти

Одним з основних нововведень закону є 12-річна середня освіта. Мова навчання — українська, мова навчання національних меншин реалізується через окремі групи, або викладання окремих предметів мовою національних меншин. За законом, нацменшини зможуть вчитися рідною мовою до 5-го класу, після чого всі предмети (за деякими винятками) будуть викладати тільки українською мовою.

Розподіл освіти

Школа буде трирівнева: початкова — 4 роки, вводиться з 2018 року, базова середня освіта — 5 років (гімназії), вводиться з 2022 року, профільна середня освіта — 3 роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), вводиться з 2027 року.

Прийом учнів до першого класу

З 2018 року дітей мають брати до школи винятково за місцем проживання, а не за результатами співбесіди і тестування, як це було раніше. Згідно з новим законом, кожна школа матиме закріплену за собою територію, і по досягненні дитиною шестирічного віку вона гарантовано отримає місце в цьому навчальному закладі. Спеціалізація закладу врахуватись не буде.

Варіативна складова

Див. також: Навчальна програма

Управління освіти також не братимуть участі в розробці та реалізації варіативної складової навчальної програми, не контролюватимуть додержання законів та обов'язкове виконання Держстандарту та не втручатимуться у формування педагогічного навантаження вчителя, подібні речі контролюватимуться на рівні школи.

Атестація вчителів

Див. також: Атестація педагогічних працівників

Атестацію шкіл та інспекції районних управлінь освіти новий закон повністю ліквідовує, натомість вводиться добровільна сертифікація для педпрацівників як стимул для підвищення своєї кваліфікаційної категорії раніше терміну. Спочатку, допоки така перевірка не буде відпрацьована, вона буде добровільною. Нововведення передбачає стимул для професійного зростання серед педагогів. Вчитель більше не буде зобов'язаним слухати лекції в Інституті післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Крім того, за власний кошт вчителям надається можливість відвідування тих тренінгів, які вважають потрібними для своєї роботи.[] Вчителі самі аналізують, де вони хочуть підвищити кваліфікацію. Після цього подають заявку до адміністрації школи. Тоді збирається педрада, яка вирішує, кого й куди направляти на підвищення кваліфікації. Відтак Педрада ухвалює рішення. Далі, відповідно до цього плану, вчителі відвідують курси, семінари чи тренінги, а кошти на їх оплату перераховує школа (а не управління освіти). Закон дозволяє іншим фізичним та юридичним особам фінансувати такі курси для вчителів.

Педрада

Див. також: Педагогічна рада

Закон передбачає, що всі вчителі повинні брати участь у засіданнях педагогічних рад. Таким чином усі вчителі будуть залучені до прийняття управлінських рішень своєї школи. Педрада планує роботу закладу, схвалює освітні програми, обговорює питання підвищення кваліфікації вчителів, має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та обговорює механізми забезпечення академічної доброчесності у своїй школі. Уся інформація про ресурси школи (фінансові, матеріальні та кадрові) має бути опублікована онлайн.[]

Оплата праці

Див. також: Заробітна плата

Новий закон передбачає мінімальну зарплату вчителя в розмірі не менше 3 мінімальних зарплат, що складає 9600 грн станом на вересень 2017 року. Поправками також передбачався варіант у 4 прожиткових мінімуми, що складало 6736 грн станом на вересень 2017 року.

Різне

Щорічні виділення коштів із державного бюджету на освіту складають не менше 7 % ВВП. Також вводиться посада омбудсмена для забезпечення належних умов реалізації права на освіту.

Див. також: Освітній омбудсмен

Набрання чинності

5 вересня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон. 19 вересня його підписав голова Верховної Ради Андрій Парубій. 25 вересня новий закон підписав президент України Петро Порошенко.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців першого і третього частини 2-ї статті 61 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2018 року та реалізуються відповідно до підпункту 1 пункту 6 цього розділу; абзацу другого підпункту 6 пункту 4 цього розділу, який набирає чинності з 1 січня 2030 року.

Реакція

Підтримка

Петро Порошенко позитивно оцінив новий закон. Після схвалення проєкту закону у Верховній Раді він заявив що закон стане «інвестицією України в майбутнє».

Міністр освіти і науки Латвії Карліс Шадурскіс підтримав закон «Про освіту».

Критика

«У жодній з країн, які стурбовані новим законом про освіту, немає української школи.»
—Гриневич Лілія Михайлівна

Найбільші суперечки викликала 7-ма стаття закону про мову навчання. Саме ця стаття викликала невдоволення серед частини країн другого світу на міжнародному рівні. При цьому закордонні критики вказують на невідповідність закону 7-й статті як Конституції, так і міжнародним зобов'язанням України, як-от Європейська хартія регіональних мов, ратифікованою Україною 2003 р.:

  • Румунія та Угорщина розкритикували закон через можливі порушення прав національних меншин.

  • 26.09.2017 МЗС Угорщини повідомило що Угорщина блокуватиме всі кроки в напрямку євроінтеграції України в рамках програми «Східного партнерства» через те, що президент Петро Порошенко підписав закон «Про освіту».

Відповідь на критику

image Зовнішні відеофайли
image image Нюанси закону від Тараса Шамайди на YouTube

Внаслідок неодноразової критики, стаття 7 закону про освіту направлена на експертизу до Ради Європи щодо її відповідності європейським стандартам. За очікуваннями, експертиза має тривати півроку, за цей час проводитиметься консультації з країнами-сусідами та донесення позиції, що збереженню культурної ідентичності національних менших в Україні нічого не загрожує.

Міністром освіти Лілією Гриневич була анонсована зустріч з міністром, який відповідає за освіту в Угорщині, вказуючи, що характер розмови буде не тільки в політичній, а й у професійній, педагогічній, освітній площині. У передісторії зустрічі міністром Гриневич порушувалось питання щодо порушення прав дітей угорського походження, які хочуть здобувати вищу освіту, але не володіють українською мовою. Також, зазначалось, що частину викладання угорською мовою буде збережено, діти будуть вчити угорську мову, але при цьому, вивчатимуть і українську мову та зможуть повністю інтегруватися в українське суспільство.

Конституційність

За поданням 48 народних депутатів Конституційний Суд України розглядав питання конституційності Закону, зокрема тих його положень, що — на думку авторів подання — звужували об'єм прав національних меншин на здобуття освіти рідною мовою.

Рішенням від 16 липня 2019 року Конституційний Суд визнав Закон таким, що повністю відповідає Основному Закону, зазначивши:

image

Держава створила умови для повноцінної реалізації відповідних прав національних меншин, в тому числі корінних народів України, вивчати рідну мову, а також отримувати освіту державною мовою незалежно від походження, повноцінно реалізовувати визначені Конституцією України права. У такий спосіб забезпечується рівність кожної особи у реалізації вказаних прав незалежно від національності та мови спілкування.

Закон сприяє повноцінній реалізації конституційного права на освіту, яким можуть скористатися представники національних меншин. Визначене у Законі нормативне регулювання забезпечує реалізацію прав громадян в усіх сферах суспільного життя, у тому числі доступ до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

image

— Конституційний Суд України,

Проблема мовних анклавів

image
Поширення угорської мови на території Закарпатської області. (перепис населення у 2001 р.)
image
Поширення румунської (молдавської) мови на території Чернівецької області (перепис населення у 2001 р.)
Див. також: Угорська мова в Україні, Румунська мова в Україні, Подвійне громадянство та Притисянська автономія

Проживання на прикордонних територіях великої частки етнічних угорців та румунів, що майже не розуміють українську мову, стало передісторією конфліктів та шантажів. Цілеспрямована політика асиміляції своїх закордонних етнічних вихідців в угорське та румунське суспільство, постійне лобіювання своїх мовних, національних та культурних свобод на території України носить системний характер. Спрощене надання румунського та угорського громадянства для прикордонних поселень громадян України стало з часом взагалі звичною практикою для країн-сусідів. Показово, що випускники шкіл прикордонних районів з року в рік провалюють ЗНО з української мови, так, у Берегівському районі тестування з української мови провалили  63 % абітурієнтів, в окремих навчальних закладах цей рівень перевищує 90 %: Гатянська ЗОШ — 94 %, Яношівський ліцей — 92 %, Варівська ЗОШ — 89 %. У згаданому районі 100 % абітурієнтів Гатянської ЗОШ не склали іспит із Історії України.

В окремих районах Закарпаття та Буковини випускники шкіл, як потенційні здобувачі вищої освіти з румуномовних та угорськомовних шкіл, часом взагалі не володіють українською мовою. За деякими оціночними судженнями, проблема етнічних анклавів на Закарпатті з року в рік накопичувалась, підтримувалась політикою замовчування i, можливо, закріплювалась договорами про добросусідство та щедро фінансувалась з-за кордону. Мовна ситуація у навчанні, відмінність та несхожість угорської та румунської мов до української, зробила неможливою інтеграцію багатьох українських угорців до українського суспільства поза межами свого регіону, по факту, зробивши вступ в українськомовні ВНЗ важкодоступним.

Румунія та Угорщина, попри явну заборону в Україні мати подвійне громадянство, різними способами підтримують автономність таких поселень, видаючи паспорти та громадянство, забезпечуючи безоплатні пологи, закуповують підручники в школи, які в Україні не видаються угорською мовою. Правом отримати паспорт Угорщини користуються громадяни України для чисельних пільг: право працювати за вищу оплату праці, безвізовий перетин кордону, ненормоване перебування, виїзду на відпочинок, вигідну купівлю автомобіля. Причому, попри очевидність ситуації, законних підстав боротись із таким явищем майже немає.

Наразі на території Закарпаття угорська сторона відтворила повноцінну систему освіти, у якій навчальний процес відбувається переважно угорською мовою. Цю систему складають 91 школа, 21 з яких — україно-угорські, 70 — угорські; Центр гунгарології на базі Ужгородського національного університету, приватний вищий навчальний заклад — Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, що розташований в м. Берегово. Офіційний Будапешт через угорські благодійні фонди виділяє на функціонування цієї системи близько 2 млн євро щорічно. Варто зазначити, що в 2015 році було виділено 45 млн грн, у 2016 році — 60 млн грн.

Гостроту мовного питання, яке тільки посилилось з прийняттям закону, багато ЗМІ пояснюють можливими майбутніми блокуваннями будь-яких Євроінтеграційних ініціатив вказаними країнами зі сторони України та погіршенням дипломатичних відносин, про що трохи згодом офіційно заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто під час його візиту до Сінгапуру. На думку деяких ЗМІ, було зазначено, що Угорщина готувалася до такого рішення.

Див. також

Примітки

  1. На Закарпатті угорці складають більшість населення у Берегівському районі, а також близько третини населення в Ужгородському та Виноградівському районах («Закон про освіту: куди заведуть мовні пристрасті на Закарпатті» [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.], BBC, 15.09.2017)
  1. . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
  2. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 29 вересня 2017.
  3. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
  4. «Парубій підписав закон „Про освіту“» [ 21 вересня 2017 у Wayback Machine.], BBC, 19.09.2017
  5. . 24 канал. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.
  6. . Львівська газета (укр.). 15 лютого 2018. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.
  7. . zik.ua. 2.05.2017. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  8. . nus.org.ua. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
  9. Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2018.
  10. «Угорщина хоче блокувати зближення України з ЄС через закон про освіту» [ 27 вересня 2017 у Wayback Machine.], BBC, 26.09.2017
  11. «Закон про освіту: куди заведуть мовні пристрасті на Закарпатті» [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.], BBC, 15.09.2017
  12. . Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  13. . ua.censor.net.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
  14. . bbc.com. BBC. 6.09.2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  15. . Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
  16. . https://ukr.lb.ua. Лівий берег. 26 вересня 2017. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
  17. Румунія стурбована через прийнятий Радою закон про освіту [ 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2017. — 7 вересня.
  18. «Ніж у спину»: Угорщина розкритикувала український закон про освіту [ 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2017. — 8 вересня.
  19. . Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
  20. «РФ обурилась новим українським законом про освіту» [ 14 вересня 2017 у Wayback Machine.], BBC, 12.09.2017
  21. «Чотири країни ЄС просять Київ не обмежувати мови нацменшин» [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.], BBC, 14.09.2017
  22. . 18.09.2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  23. Закон про освіту направлять на експертизу Ради Європи після підписання президентом. dt.ua. 20.19.2017.
  24. . unian.ua. 26.09.2017. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  25. . pravda.com.ua. 26.09.2017. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  26. . КСУ, 2019
  27. . beregszasz.com.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  28. . ednist.info. 27.10.2016. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 26 вересня 2017.
  29. . mukachevo.net. 4.09.2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  30. . rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  31. . nedilya.net. 31.03.2015. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  32. . pedpresa.ua. 16.11.2015. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  33. . kmfr.kmf.uz.ua. 12.11.2015. Архів оригіналу за 27.09.2017. Процитовано 27.09.2017.
  34. . zak.depo.ua. 4.07.2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  35. . 26.09.2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  36. Угорщина блокуватиме будь-яке зближення України та ЄС – офіційна заява. eurointegration.com.ua. 26.09.2017. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()

Посилання

  • Картка законопроєкту [ 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] на офіційному порталі Верховної Ради України
  • Закон України «Про освіту» [ 28 вересня 2017 у Wayback Machine.] на офіційному порталі Верховної Ради України
  • Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва? [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.], Олександр Гаврош, Радіо «Свобода», 10.10.2017

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zako n Ukrayi ni Pro osvi tu zakon sho viznachaye pravovi zasadi organizaciyi ta diyalnosti zakladiv osviti Uhvalenij Verhovnoyu Radoyu 5 veresnya 2017 roku na zaminu zastarilomu chinnomu zakonu pro osvitu Zakon vidriznivsya ryadom novovveden terminom osviti v 12 rokiv bilshoyu avtonomiyeyu shkil zbilshennyam oplati vchitelyam zminoyu pravil atestaciyi vchiteliv ta pravil pidvishennya yih kvalifikaciyi utochnennyami povnovazhen direktoriv shkil ta reglamentaciya yih kadenciyi ta obrannya shirshim vprovadzhennyam derzhavnoyi movi navchannya Pro osvituZakon UkrayiniZagalna informaciyaNomer 2145 VIIINomer proyektu 3491 dIniciator i Skripnik Oleksij Oleksijovich VIII sklikannya Litvin Volodimir Mihajlovich VIII sklikannya Kremin Taras Dmitrovich VIII sklikannya Kirilenko Ivan Grigorovich VIII sklikannya Poperednij zakon Zakon Ukrayini vid 23 05 1991 1060 XII Pro osvitu DatiPrijnyatij 5 veresnya 2017Pidpisanij Prezidentom 25 veresnya 2017Inshi zakoniPov yazani zakoni Konstituciya UkrayiniStatus ChinnijPoperedni podiyiNovij zakon zaminit starij yakij diyav z 1991 roku Minosviti deputati j eksperti gotuvali zakon blizko troh rokiv Rada uhvalila dokument pislya odnogo dnya diskusij 255 golosami Za Proti 20 Brenzovich Vasil Ivanovich Golovko Mihajlo Josifovich Illyenko Andrij Yurijovich Marchenko Oleksandr Oleksandrovich Petrenko Oleg Mikolajovich Levchenko Yurij Volodimirovich ta in utrimalos 16 ne golosuvalo 68 NovovvedennyaMova navchannya Movu navchannya regulyuye 7 ma stattya zakonu Zgidno z neyu vilnij vibir movi navchannya ye neviddilnim pravom gromadyan Ukrayini yake realizuyetsya v ramkah cogo Zakonu za umovi obov yazkovogo vivchennya derzhavnoyi movi v obsyazi dostatnomu dlya integraciyi v ukrayinske suspilstvo Gromadyanam Ukrayini garantuyetsya pravo otrimannya osviti derzhavnoyu movoyu i regionalnimi movami abo movami menshin Ce pravo zabezpechuyetsya cherez merezhu doshkilnih dityachih ustanov zagalnih serednih pozashkilnih profesijno tehnichnih i vishih derzhavnih i komunalnih navchalnih zakladiv z ukrayinskoyu abo inshimi movami navchannya yaka stvoryuyetsya vidpovidno do potreb gromadyan zgidno iz zakonodavstvom Ukrayini pro osvitu Direktor shkoli Direktoru shkoli nadayetsya bilshe povnovazhen u rozv yazanni kadrovih pitan prijnyattya ta zvilnennya z roboti bilshe obov yazkiv iz organizaciyi navchalnogo procesu vklyuchno iz rozglyadom navchalnih planiv i shkilnih program Direktor na posadu obirayetsya za konkursom na period ne bilshe dvoh terminiv sho u sumi skladaye 12 rokiv Pri comu komisiya yaka uhvalyuvatime vidpovidne rishennya skladatimetsya v tomu chisli z vchiteliv cogo navchalnogo zakladu Krim nih taka komisiya maye vklyuchati predstavnikiv iz zasnovnikiv shkoli gromadskogo ob yednannya batkiv ta uchniv zakladu gromadske ob yednannya direktoriv shkil ciyeyi miscevosti dzherelo Termin osviti Odnim z osnovnih novovveden zakonu ye 12 richna serednya osvita Mova navchannya ukrayinska mova navchannya nacionalnih menshin realizuyetsya cherez okremi grupi abo vikladannya okremih predmetiv movoyu nacionalnih menshin Za zakonom nacmenshini zmozhut vchitisya ridnoyu movoyu do 5 go klasu pislya chogo vsi predmeti za deyakimi vinyatkami budut vikladati tilki ukrayinskoyu movoyu Rozpodil osviti Shkola bude tririvneva pochatkova 4 roki vvoditsya z 2018 roku bazova serednya osvita 5 rokiv gimnaziyi vvoditsya z 2022 roku profilna serednya osvita 3 roki liceyi ta zakladi profesijnoyi serednoyi osviti vvoditsya z 2027 roku Prijom uchniv do pershogo klasu Z 2018 roku ditej mayut brati do shkoli vinyatkovo za miscem prozhivannya a ne za rezultatami spivbesidi i testuvannya yak ce bulo ranishe Zgidno z novim zakonom kozhna shkola matime zakriplenu za soboyu teritoriyu i po dosyagnenni ditinoyu shestirichnogo viku vona garantovano otrimaye misce v comu navchalnomu zakladi Specializaciya zakladu vrahuvatis ne bude Variativna skladova Div takozh Navchalna programa Upravlinnya osviti takozh ne bratimut uchasti v rozrobci ta realizaciyi variativnoyi skladovoyi navchalnoyi programi ne kontrolyuvatimut doderzhannya zakoniv ta obov yazkove vikonannya Derzhstandartu ta ne vtruchatimutsya u formuvannya pedagogichnogo navantazhennya vchitelya podibni rechi kontrolyuvatimutsya na rivni shkoli Atestaciya vchiteliv Div takozh Atestaciya pedagogichnih pracivnikiv Atestaciyu shkil ta inspekciyi rajonnih upravlin osviti novij zakon povnistyu likvidovuye natomist vvoditsya dobrovilna sertifikaciya dlya pedpracivnikiv yak stimul dlya pidvishennya svoyeyi kvalifikacijnoyi kategoriyi ranishe terminu Spochatku dopoki taka perevirka ne bude vidpracovana vona bude dobrovilnoyu Novovvedennya peredbachaye stimul dlya profesijnogo zrostannya sered pedagogiv Vchitel bilshe ne bude zobov yazanim sluhati lekciyi v Instituti pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti IPPO Krim togo za vlasnij kosht vchitelyam nadayetsya mozhlivist vidviduvannya tih treningiv yaki vvazhayut potribnimi dlya svoyeyi roboti dzherelo Vchiteli sami analizuyut de voni hochut pidvishiti kvalifikaciyu Pislya cogo podayut zayavku do administraciyi shkoli Todi zbirayetsya pedrada yaka virishuye kogo j kudi napravlyati na pidvishennya kvalifikaciyi Vidtak Pedrada uhvalyuye rishennya Dali vidpovidno do cogo planu vchiteli vidviduyut kursi seminari chi treningi a koshti na yih oplatu pererahovuye shkola a ne upravlinnya osviti Zakon dozvolyaye inshim fizichnim ta yuridichnim osobam finansuvati taki kursi dlya vchiteliv Pedrada Div takozh Pedagogichna rada Zakon peredbachaye sho vsi vchiteli povinni brati uchast u zasidannyah pedagogichnih rad Takim chinom usi vchiteli budut zalucheni do prijnyattya upravlinskih rishen svoyeyi shkoli Pedrada planuye robotu zakladu shvalyuye osvitni programi obgovoryuye pitannya pidvishennya kvalifikaciyi vchiteliv maye pravo iniciyuvati provedennya pozaplanovogo institucijnogo auditu zakladu ta obgovoryuye mehanizmi zabezpechennya akademichnoyi dobrochesnosti u svoyij shkoli Usya informaciya pro resursi shkoli finansovi materialni ta kadrovi maye buti opublikovana onlajn dzherelo Oplata praci Div takozh Zarobitna plata Novij zakon peredbachaye minimalnu zarplatu vchitelya v rozmiri ne menshe 3 minimalnih zarplat sho skladaye 9600 grn stanom na veresen 2017 roku Popravkami takozh peredbachavsya variant u 4 prozhitkovih minimumi sho skladalo 6736 grn stanom na veresen 2017 roku Rizne Shorichni vidilennya koshtiv iz derzhavnogo byudzhetu na osvitu skladayut ne menshe 7 VVP Takozh vvoditsya posada ombudsmena dlya zabezpechennya nalezhnih umov realizaciyi prava na osvitu Div takozh Osvitnij ombudsmenNabrannya chinnosti5 veresnya 2017 roku Verhovna Rada uhvalila zakon 19 veresnya jogo pidpisav golova Verhovnoyi Radi Andrij Parubij 25 veresnya novij zakon pidpisav prezident Ukrayini Petro Poroshenko Zakon nabiraye chinnosti z dnya nastupnogo za dnem jogo opublikuvannya krim abzaciv pershogo i tretogo chastini 2 yi statti 61 cogo Zakonu yaki nabirayut chinnosti z 1 sichnya 2018 roku ta realizuyutsya vidpovidno do pidpunktu 1 punktu 6 cogo rozdilu abzacu drugogo pidpunktu 6 punktu 4 cogo rozdilu yakij nabiraye chinnosti z 1 sichnya 2030 roku ReakciyaPidtrimka Petro Poroshenko pozitivno ociniv novij zakon Pislya shvalennya proyektu zakonu u Verhovnij Radi vin zayaviv sho zakon stane investiciyeyu Ukrayini v majbutnye Ministr osviti i nauki Latviyi Karlis Shadurskis pidtrimav zakon Pro osvitu Kritika U zhodnij z krayin yaki sturbovani novim zakonom pro osvitu nemaye ukrayinskoyi shkoli Grinevich Liliya Mihajlivna Najbilshi superechki viklikala 7 ma stattya zakonu pro movu navchannya Same cya stattya viklikala nevdovolennya sered chastini krayin drugogo svitu na mizhnarodnomu rivni Pri comu zakordonni kritiki vkazuyut na nevidpovidnist zakonu 7 j statti yak Konstituciyi tak i mizhnarodnim zobov yazannyam Ukrayini yak ot Yevropejska hartiya regionalnih mov ratifikovanoyu Ukrayinoyu 2003 r Rumuniya ta Ugorshina rozkritikuvali zakon cherez mozhlivi porushennya prav nacionalnih menshin 8 veresnya 2017 roku golova Zakarpatskoyi oblasnoyi administraciyi Gennadij Moskal kotrij ranish na dumku miscevih aktivistiv zokrema veteraniv Karpatskoyi Sichi zahishav povzuchu ekspansiyu madyar na Zakarpatti na svoyemu sajti zvernuvsya do Prezidenta Ukrayini z prohannyam vetuvati prijnyatij zakon abo povernuti jogo u Verhovnu Radu z pravkami cherez te sho vin ne vidpovidaye Yevropejskij hartiyi regionalnih mov abo mov menshin vid 5 listopada 1992 roku yaku Ukrayina ratifikuvala 15 travnya 2003 roku i yaka nabrala chinnosti 1 sichnya 2006 roku Zakonu Ukrayini vid 25 chervnya 1992 roku 2494 XII ru ta mizhnarodnim dogovoram ukladenim Ukrayinoyu iz susidnimi krayinami Div takozh vishe MZS Rosiyi vislovilo nevdovolennya u novomu zakoni nazvavshi jogo metoyu maksimalne obmezhennya interesiv rosijskomovnih gromadyan Ukrayini Bolgariya Greciya Rumuniya i Ugorshina zaklikali Ukrayinu ne vvoditi v diyu normu zakonu pro osvitu shodo movi navchannya 14 veresnya 2017 roku ministri zakordonnih sprav cih krayin zvernulisya z vidpovidnim prohannyam u listi do ministra zakordonnih sprav Pavla Klimkina genseka Radi Yevropi Turb yerna Yaglanda ta verhovnogo komisara OBSYe 26 09 2017 MZS Ugorshini povidomilo sho Ugorshina blokuvatime vsi kroki v napryamku yevrointegraciyi Ukrayini v ramkah programi Shidnogo partnerstva cherez te sho prezident Petro Poroshenko pidpisav zakon Pro osvitu Vidpovid na kritiku Zovnishni videofajli Nyuansi zakonu vidTarasa Shamajdi na YouTube Vnaslidok neodnorazovoyi kritiki stattya 7 zakonu pro osvitu napravlena na ekspertizu do Radi Yevropi shodo yiyi vidpovidnosti yevropejskim standartam Za ochikuvannyami ekspertiza maye trivati pivroku za cej chas provoditimetsya konsultaciyi z krayinami susidami ta donesennya poziciyi sho zberezhennyu kulturnoyi identichnosti nacionalnih menshih v Ukrayini nichogo ne zagrozhuye Ministrom osviti Liliyeyu Grinevich bula anonsovana zustrich z ministrom yakij vidpovidaye za osvitu v Ugorshini vkazuyuchi sho harakter rozmovi bude ne tilki v politichnij a j u profesijnij pedagogichnij osvitnij ploshini U peredistoriyi zustrichi ministrom Grinevich porushuvalos pitannya shodo porushennya prav ditej ugorskogo pohodzhennya yaki hochut zdobuvati vishu osvitu ale ne volodiyut ukrayinskoyu movoyu Takozh zaznachalos sho chastinu vikladannya ugorskoyu movoyu bude zberezheno diti budut vchiti ugorsku movu ale pri comu vivchatimut i ukrayinsku movu ta zmozhut povnistyu integruvatisya v ukrayinske suspilstvo Konstitucijnist Za podannyam 48 narodnih deputativ Konstitucijnij Sud Ukrayini rozglyadav pitannya konstitucijnosti Zakonu zokrema tih jogo polozhen sho na dumku avtoriv podannya zvuzhuvali ob yem prav nacionalnih menshin na zdobuttya osviti ridnoyu movoyu Rishennyam vid 16 lipnya 2019 roku Konstitucijnij Sud viznav Zakon takim sho povnistyu vidpovidaye Osnovnomu Zakonu zaznachivshi Derzhava stvorila umovi dlya povnocinnoyi realizaciyi vidpovidnih prav nacionalnih menshin v tomu chisli korinnih narodiv Ukrayini vivchati ridnu movu a takozh otrimuvati osvitu derzhavnoyu movoyu nezalezhno vid pohodzhennya povnocinno realizovuvati viznacheni Konstituciyeyu Ukrayini prava U takij sposib zabezpechuyetsya rivnist kozhnoyi osobi u realizaciyi vkazanih prav nezalezhno vid nacionalnosti ta movi spilkuvannya Zakon spriyaye povnocinnij realizaciyi konstitucijnogo prava na osvitu yakim mozhut skoristatisya predstavniki nacionalnih menshin Viznachene u Zakoni normativne regulyuvannya zabezpechuye realizaciyu prav gromadyan v usih sferah suspilnogo zhittya u tomu chisli dostup do derzhavnoyi sluzhbi ta sluzhbi v organah miscevogo samovryaduvannya Konstitucijnij Sud Ukrayini Problema movnih anklavivPoshirennya ugorskoyi movi na teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti perepis naselennya u 2001 r Poshirennya rumunskoyi moldavskoyi movi na teritoriyi Cherniveckoyi oblasti perepis naselennya u 2001 r Div takozh Ugorska mova v Ukrayini Rumunska mova v Ukrayini Podvijne gromadyanstvo ta Pritisyanska avtonomiya Prozhivannya na prikordonnih teritoriyah velikoyi chastki etnichnih ugorciv ta rumuniv sho majzhe ne rozumiyut ukrayinsku movu stalo peredistoriyeyu konfliktiv ta shantazhiv Cilespryamovana politika asimilyaciyi svoyih zakordonnih etnichnih vihidciv v ugorske ta rumunske suspilstvo postijne lobiyuvannya svoyih movnih nacionalnih ta kulturnih svobod na teritoriyi Ukrayini nosit sistemnij harakter Sproshene nadannya rumunskogo ta ugorskogo gromadyanstva dlya prikordonnih poselen gromadyan Ukrayini stalo z chasom vzagali zvichnoyu praktikoyu dlya krayin susidiv Pokazovo sho vipuskniki shkil prikordonnih rajoniv z roku v rik provalyuyut ZNO z ukrayinskoyi movi tak u Beregivskomu rajoni testuvannya z ukrayinskoyi movi provalili 63 abituriyentiv v okremih navchalnih zakladah cej riven perevishuye 90 Gatyanska ZOSh 94 Yanoshivskij licej 92 Varivska ZOSh 89 U zgadanomu rajoni 100 abituriyentiv Gatyanskoyi ZOSh ne sklali ispit iz Istoriyi Ukrayini V okremih rajonah Zakarpattya ta Bukovini vipuskniki shkil yak potencijni zdobuvachi vishoyi osviti z rumunomovnih ta ugorskomovnih shkil chasom vzagali ne volodiyut ukrayinskoyu movoyu Za deyakimi ocinochnimi sudzhennyami problema etnichnih anklaviv na Zakarpatti z roku v rik nakopichuvalas pidtrimuvalas politikoyu zamovchuvannya i mozhlivo zakriplyuvalas dogovorami pro dobrosusidstvo ta shedro finansuvalas z za kordonu Movna situaciya u navchanni vidminnist ta neshozhist ugorskoyi ta rumunskoyi mov do ukrayinskoyi zrobila nemozhlivoyu integraciyu bagatoh ukrayinskih ugorciv do ukrayinskogo suspilstva poza mezhami svogo regionu po faktu zrobivshi vstup v ukrayinskomovni VNZ vazhkodostupnim Rumuniya ta Ugorshina popri yavnu zaboronu v Ukrayini mati podvijne gromadyanstvo riznimi sposobami pidtrimuyut avtonomnist takih poselen vidayuchi pasporti ta gromadyanstvo zabezpechuyuchi bezoplatni pologi zakupovuyut pidruchniki v shkoli yaki v Ukrayini ne vidayutsya ugorskoyu movoyu Pravom otrimati pasport Ugorshini koristuyutsya gromadyani Ukrayini dlya chiselnih pilg pravo pracyuvati za vishu oplatu praci bezvizovij peretin kordonu nenormovane perebuvannya viyizdu na vidpochinok vigidnu kupivlyu avtomobilya Prichomu popri ochevidnist situaciyi zakonnih pidstav borotis iz takim yavishem majzhe nemaye Narazi na teritoriyi Zakarpattya ugorska storona vidtvorila povnocinnu sistemu osviti u yakij navchalnij proces vidbuvayetsya perevazhno ugorskoyu movoyu Cyu sistemu skladayut 91 shkola 21 z yakih ukrayino ugorski 70 ugorski Centr gungarologiyi na bazi Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu privatnij vishij navchalnij zaklad Zakarpatskij ugorskij institut imeni Ferenca Rakoci II sho roztashovanij v m Beregovo Oficijnij Budapesht cherez ugorski blagodijni fondi vidilyaye na funkcionuvannya ciyeyi sistemi blizko 2 mln yevro shorichno Varto zaznachiti sho v 2015 roci bulo vidileno 45 mln grn u 2016 roci 60 mln grn Gostrotu movnogo pitannya yake tilki posililos z prijnyattyam zakonu bagato ZMI poyasnyuyut mozhlivimi majbutnimi blokuvannyami bud yakih Yevrointegracijnih iniciativ vkazanimi krayinami zi storoni Ukrayini ta pogirshennyam diplomatichnih vidnosin pro sho trohi zgodom oficijno zayaviv ministr zakordonnih sprav Ugorshini Peter Siyarto pid chas jogo vizitu do Singapuru Na dumku deyakih ZMI bulo zaznacheno sho Ugorshina gotuvalasya do takogo rishennya Div takozhIstoriya osviti v UkrayiniPrimitkiNa Zakarpatti ugorci skladayut bilshist naselennya u Beregivskomu rajoni a takozh blizko tretini naselennya v Uzhgorodskomu ta Vinogradivskomu rajonah Zakon pro osvitu kudi zavedut movni pristrasti na Zakarpatti 16 veresnya 2017 u Wayback Machine BBC 15 09 2017 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 29 veresnya 2017 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2017 Arhiv originalu za 29 veresnya 2017 Procitovano 29 veresnya 2017 Parubij pidpisav zakon Pro osvitu 21 veresnya 2017 u Wayback Machine BBC 19 09 2017 24 kanal Arhiv originalu za 27 kvitnya 2018 Procitovano 27 kvitnya 2018 Lvivska gazeta ukr 15 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2018 Procitovano 27 kvitnya 2018 zik ua 2 05 2017 Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 nus org ua Arhiv originalu za 9 veresnya 2017 Procitovano 9 veresnya 2017 Rbc ua RBK Ukraina ukr Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 21 lyutogo 2018 Ugorshina hoche blokuvati zblizhennya Ukrayini z YeS cherez zakon pro osvitu 27 veresnya 2017 u Wayback Machine BBC 26 09 2017 Zakon pro osvitu kudi zavedut movni pristrasti na Zakarpatti 16 veresnya 2017 u Wayback Machine BBC 15 09 2017 Arhiv originalu za 30 veresnya 2017 Procitovano 30 veresnya 2017 ua censor net ua Arhiv originalu za 24 veresnya 2017 Procitovano 24 veresnya 2017 bbc com BBC 6 09 2017 Arhiv originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2017 Arhiv originalu za 11 veresnya 2017 Procitovano 11 veresnya 2017 https ukr lb ua Livij bereg 26 veresnya 2017 Arhiv originalu za 28 veresnya 2017 Procitovano 28 veresnya 2017 Rumuniya sturbovana cherez prijnyatij Radoyu zakon pro osvitu 11 veresnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 2017 7 veresnya Nizh u spinu Ugorshina rozkritikuvala ukrayinskij zakon pro osvitu 11 veresnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 2017 8 veresnya Arhiv originalu za 19 veresnya 2017 Procitovano 19 veresnya 2017 RF oburilas novim ukrayinskim zakonom pro osvitu 14 veresnya 2017 u Wayback Machine BBC 12 09 2017 Chotiri krayini YeS prosyat Kiyiv ne obmezhuvati movi nacmenshin 15 veresnya 2017 u Wayback Machine BBC 14 09 2017 18 09 2017 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 Zakon pro osvitu napravlyat na ekspertizu Radi Yevropi pislya pidpisannya prezidentom dt ua 20 19 2017 unian ua 26 09 2017 Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 pravda com ua 26 09 2017 Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 KSU 2019 beregszasz com ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 ednist info 27 10 2016 Arhiv originalu za 16 grudnya 2016 Procitovano 26 veresnya 2017 mukachevo net 4 09 2017 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 rada gov ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 nedilya net 31 03 2015 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 27 veresnya 2017 pedpresa ua 16 11 2015 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 27 veresnya 2017 kmfr kmf uz ua 12 11 2015 Arhiv originalu za 27 09 2017 Procitovano 27 09 2017 zak depo ua 4 07 2017 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 26 09 2017 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 Ugorshina blokuvatime bud yake zblizhennya Ukrayini ta YeS oficijna zayava eurointegration com ua 26 09 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka PosilannyaKartka zakonoproyektu 11 veresnya 2017 u Wayback Machine na oficijnomu portali Verhovnoyi Radi Ukrayini Zakon Ukrayini Pro osvitu 28 veresnya 2017 u Wayback Machine na oficijnomu portali Verhovnoyi Radi Ukrayini Osvita i mova Chi vikonuvav Budapesht te sho nini vimagaye vid Kiyeva 15 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Oleksandr Gavrosh Radio Svoboda 10 10 2017

Дата публікації:
Топ