Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жіноча літературна премія англ Women s Prize for Fiction раніше мала спонсорські назви Бейліс та Орандж одна з найпрести

Жіноча літературна премія

Жіноча літературна премія

Жіноча літературна премія (англ. Women's Prize for Fiction; раніше мала спонсорські назви Бейліс та Орандж) — одна з найпрестижніших літературних премій Великої Британії. Цією премією щороку нагороджують письменницю будь-якої національності за найкращий роман, написаний англійською мовою, і опублікований у Великій Британії у попередній рік. Заснована в 1996 році.

Жіноча літературна премія image
англ. Women's Prize for Fiction
Присуджується заза найкращий роман, написаний жінкою англійською мовою, і опублікований у Великій Британії за минулий рік.
Країнаimage Велика Британія
Рік заснування1996
womensprizeforfiction.co.uk

Назви

У попередні роки мала спонсорські назви:

  • 1996—2006: Літературна премія Орандж (англ. Orange Prize for Fiction)
  • 2007—2008: Літературна премія Орандж Бродбанд (англ. Orange Broadband Prize for Fiction)
  • 2009—2012: Літературна премія Орандж (англ. Orange Prize for Fiction)
  • 2013: Жіноча літературна премія (англ. Women's Prize for Fiction)
  • 2014—2017: Жіноча літературна премія Бейліс (англ. Baileys Women's Prize for Fiction)
  • з 2018: Жіноча літературна премія (англ. Women's Prize for Fiction)

Історія

Премія була заснована для того, щоб відзначати літературні досягнення письменниць. На створення премії організаторів підштовхнула Букерівська премія 1991 року, коли серед авторів книг, котрі потрапили до короткого списку, не виявилося жодної жінки, незважаючи на те, що 60 % опублікованих книг того року були написані жінками. Тоді група чоловіків та жінок, які працюють у книжковій індустрії — автори, видавці, літературні агенти, продавці книг, бібліотекарі, журналісти — зібралися, щоб обговорити цю проблему. Їх дослідження показало, що досягнення жінок у галузі літератури часто не відзначали основними літературними нагородами. 

Переможниця премії отримує 30 000 фунтів стерлінгів, а також бронзову скульптуру під назвою «Бессі», яку створила мисткиня Грізель Нівен, сестра актора та письменника Дейвіда Нівена. Сама скульптура зображає жіночу фігуру і заввишки 12 сантиметрів.

Зазвичай, довгий список номінанток оголошується щороку в березні, а короткий список — у червні; переможницю називають кілька днів потому. Щороку переможницю обирає комітет з «п'яти видатних жінок». Перша п'ятірка номінанток та переможниця отримують право на видання свого роману у шкіряній палітурці.

Спочатку спонсором премії виступав оператор мобільного зв'язку «Orange». Проте 2012 року компанія припинила фінансування премії. У 2014—2017 роках спонсором премії був бренд алкогольних напоїв «Бейліс». З 2018 призовий фонд складається з приватних пожертвувань.

Переможниці

Переможниці премії:

#ThisBook

У травні 2014 року «Жіноча літературна премія» запустила кампанію #ThisBook. Метою кампанії було з'ясувати, які книги, написані жінками, справили найбільший вплив на читачів. Для запуску кампанії вибрали дев'ятнадцять жінок, «що надихають», і потім тисячі людей з «широкої громадськості» висловили своє бачення таких книг через Твіттер. Список з 20 переможниць оголосили 29 липня 2014 року. Організатори зазначили, що половина книг, що увійшли до цього списку, були опубліковані до 1960 року.

Книги обрані в межах кампанії «#ThisBook»:

  1. Убити пересмішника, Гарпер Лі
  2. Оповідь служниці, Марґарет Етвуд
  3. Джейн Ейр, Шарлотта Бронте
  4. Гаррі Поттер, Джоан Роулінг
  5. Буремний перевал, Емілі Бронте
  6. Гордість і упередження, Джейн Остін
  7. Ребекка, Дафна дю Мор'є
  8. Маленькі жінки, Луїза Мей Елкотт
  9. Таємна історія, Донна Тартт
  10. [en], Доді Сміт
  11. Під скляним ковпаком, Сильвія Плат
  12. Кохана, Тоні Моррісон
  13. Звіяні вітром, Марґарет Мітчелл
  14. [en], [en]
  15. Дружина мандрівника в часі, Одрі Ніффенеггер
  16. Міддлмарч, Джордж Еліот
  17. [en], Майя Енджелоу
  18. [en], Доріс Лессінг
  19. Барва пурпурова, Еліс Вокер
  20. [en], [en]

Повернути її ім'я

До 25-ї річниці премії організатори у співпраці зі спонсором Бейліс організували перевидання 25 книг, написаних жінками-авторами, які спочатку були видані під чоловічими псевдонімами, наприклад Міддлмарч Мері Енн Еванс (Джордж Еліот). Справжнє ім'я автора надруковане на суперобкладинці книг у серії під назвою «Повернути її ім'я» (англ. Reclaim Her Name).

Примітки

  1. Pryor, Fiona (28 грудня 2007). . BBC News. Архів оригіналу за 31 грудня 2007. Процитовано 7 червня 2009.(англ.)
  2. Reynolds, Nigel (12 квітня 2008). . Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 22 серпня 2009. Процитовано 7 червня 2009.(англ.)
  3. Forna, Aminatta (11 червня 2005). . The Guardian. London. Архів оригіналу за 21 липня 2009. Процитовано 7 червня 2009.(англ.)
  4. . Women's Prize for Fiction. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  5. Merritt, Stephanie (28 жовтня 2007). . The Guardian. London. Архів оригіналу за 23 серпня 2009. Процитовано 10 червня 2009.(англ.)
  6. . Women's Prize for Fiction. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  7. Benedicte Page (22 травня 2012). . The Bookseller. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 23 травня 2012.(англ.)
  8. Alison Flood (3 червня 2013). . The Guardian. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 4 червня 2013.(англ.)
  9. . Women's Prize for Fiction. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 12 січня 2021.
  10. . the Guardian (англ.). 10 червня 2001. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  11. Shilling, Jane (17 травня 2009). . The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 22 серпня 2009. Процитовано 7 червня 2009.(англ.)
  12. . BBC News. 3 червня 2003. Архів оригіналу за 6 червня 2003. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  13. Boyd Tonkin (22 жовтня 2011). . The Independent. Архів оригіналу за 27 серпня 2009. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  14. . the Guardian. 7 червня 2000. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  15. . the Guardian. 19 травня 2001. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  16. Helen Brown (13 червня 2002). . The Telegraph. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  17. . The Independent. 10 жовтня 2011. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  18. . The Sydney Morning Herald. 9 червня 2005. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  19. . the Guardian. 7 червня 2006. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  20. John Ezard (6 червня 2007). . the Guardian. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  21. . The Independent. 22 жовтня 2011. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  22. . the Guardian. 3 червня 2009. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  23. . BBC News. 9 червня 2010. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  24. . BBC News. 8 червня 2011. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  25. . the Guardian. 30 травня 2012. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  26. . the Guardian. 8 грудня 2013. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  27. . the Guardian. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  28. . The Independent. 4 червня 2015. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  29. . the Guardian. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  30. . The Independent. 3 квітня 2017. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  31. . the Guardian. 23 квітня 2018. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  32. . Women's Prize for Fiction. 28 квітня 2019. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  33. . BBC News. 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  34. Announcing the 2021 winner of the Women's Prize! [1] [ 9 вересня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  35. Marta Bausells (29 липня 2014). . The Guardian. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2014.(англ.)
  36. . Women's Prize for Fiction. 29 липня 2014. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  37. . BBC News. 12 серпня 2020. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)

Посилання

  • Women's Prize for Fiction [ 13 листопада 2020 у Wayback Machine.], офіційний сайт(англ.)
  • Літературні премії світу [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  • Архів переможців жіночої літературної премії [ 9 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhinocha literaturna premiya angl Women s Prize for Fiction ranishe mala sponsorski nazvi Bejlis ta Orandzh odna z najprestizhnishih literaturnih premij Velikoyi Britaniyi Ciyeyu premiyeyu shoroku nagorodzhuyut pismennicyu bud yakoyi nacionalnosti za najkrashij roman napisanij anglijskoyu movoyu i opublikovanij u Velikij Britaniyi u poperednij rik Zasnovana v 1996 roci Zhinocha literaturna premiyaangl Women s Prize for FictionPrisudzhuyetsya zaza najkrashij roman napisanij zhinkoyu anglijskoyu movoyu i opublikovanij u Velikij Britaniyi za minulij rik Krayina Velika BritaniyaRik zasnuvannya1996womensprizeforfiction co ukNazviU poperedni roki mala sponsorski nazvi 1996 2006 Literaturna premiya Orandzh angl Orange Prize for Fiction 2007 2008 Literaturna premiya Orandzh Brodband angl Orange Broadband Prize for Fiction 2009 2012 Literaturna premiya Orandzh angl Orange Prize for Fiction 2013 Zhinocha literaturna premiya angl Women s Prize for Fiction 2014 2017 Zhinocha literaturna premiya Bejlis angl Baileys Women s Prize for Fiction z 2018 Zhinocha literaturna premiya angl Women s Prize for Fiction IstoriyaPremiya bula zasnovana dlya togo shob vidznachati literaturni dosyagnennya pismennic Na stvorennya premiyi organizatoriv pidshtovhnula Bukerivska premiya 1991 roku koli sered avtoriv knig kotri potrapili do korotkogo spisku ne viyavilosya zhodnoyi zhinki nezvazhayuchi na te sho 60 opublikovanih knig togo roku buli napisani zhinkami Todi grupa cholovikiv ta zhinok yaki pracyuyut u knizhkovij industriyi avtori vidavci literaturni agenti prodavci knig bibliotekari zhurnalisti zibralisya shob obgovoriti cyu problemu Yih doslidzhennya pokazalo sho dosyagnennya zhinok u galuzi literaturi chasto ne vidznachali osnovnimi literaturnimi nagorodami Peremozhnicya premiyi otrimuye 30 000 funtiv sterlingiv a takozh bronzovu skulpturu pid nazvoyu Bessi yaku stvorila mistkinya Grizel Niven sestra aktora ta pismennika Dejvida Nivena Sama skulptura zobrazhaye zhinochu figuru i zavvishki 12 santimetriv Zazvichaj dovgij spisok nominantok ogoloshuyetsya shoroku v berezni a korotkij spisok u chervni peremozhnicyu nazivayut kilka dniv potomu Shoroku peremozhnicyu obiraye komitet z p yati vidatnih zhinok Persha p yatirka nominantok ta peremozhnicya otrimuyut pravo na vidannya svogo romanu u shkiryanij paliturci Spochatku sponsorom premiyi vistupav operator mobilnogo zv yazku Orange Prote 2012 roku kompaniya pripinila finansuvannya premiyi U 2014 2017 rokah sponsorom premiyi buv brend alkogolnih napoyiv Bejlis Z 2018 prizovij fond skladayetsya z privatnih pozhertvuvan PeremozhniciPeremozhnici premiyi en 1996 en 1997 en 1998 en 1999 Linda Grant 2000 Kejt Grenvill 2001 Enn Petchett 2002 en 2003 en 2004 en 2005 Zedi Smit 2006 Chimamanda Ngozi Adichi 2007 en 2008 en 2009 en 2010 en 2011 Medlin Miller 2012 en 2013 en 2014 Ali Smit 2015 en 2016 en 2017 en 2018 en 2019 en 2020 Syuzanna Klark 2021 ThisBookU travni 2014 roku Zhinocha literaturna premiya zapustila kampaniyu ThisBook Metoyu kampaniyi bulo z yasuvati yaki knigi napisani zhinkami spravili najbilshij vpliv na chitachiv Dlya zapusku kampaniyi vibrali dev yatnadcyat zhinok sho nadihayut i potim tisyachi lyudej z shirokoyi gromadskosti vislovili svoye bachennya takih knig cherez Tvitter Spisok z 20 peremozhnic ogolosili 29 lipnya 2014 roku Organizatori zaznachili sho polovina knig sho uvijshli do cogo spisku buli opublikovani do 1960 roku Knigi obrani v mezhah kampaniyi ThisBook Ubiti peresmishnika Garper Li Opovid sluzhnici Margaret Etvud Dzhejn Ejr Sharlotta Bronte Garri Potter Dzhoan Rouling Buremnij pereval Emili Bronte Gordist i uperedzhennya Dzhejn Ostin Rebekka Dafna dyu Mor ye Malenki zhinki Luyiza Mej Elkott Tayemna istoriya Donna Tartt en Dodi Smit Pid sklyanim kovpakom Silviya Plat Kohana Toni Morrison Zviyani vitrom Margaret Mitchell en en Druzhina mandrivnika v chasi Odri Niffenegger Middlmarch Dzhordzh Eliot en Majya Endzhelou en Doris Lessing Barva purpurova Elis Voker en en Povernuti yiyi im yaDo 25 yi richnici premiyi organizatori u spivpraci zi sponsorom Bejlis organizuvali perevidannya 25 knig napisanih zhinkami avtorami yaki spochatku buli vidani pid cholovichimi psevdonimami napriklad Middlmarch Meri Enn Evans Dzhordzh Eliot Spravzhnye im ya avtora nadrukovane na superobkladinci knig u seriyi pid nazvoyu Povernuti yiyi im ya angl Reclaim Her Name PrimitkiPryor Fiona 28 grudnya 2007 BBC News Arhiv originalu za 31 grudnya 2007 Procitovano 7 chervnya 2009 angl Reynolds Nigel 12 kvitnya 2008 Daily Telegraph London Arhiv originalu za 22 serpnya 2009 Procitovano 7 chervnya 2009 angl Forna Aminatta 11 chervnya 2005 The Guardian London Arhiv originalu za 21 lipnya 2009 Procitovano 7 chervnya 2009 angl Women s Prize for Fiction Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl Merritt Stephanie 28 zhovtnya 2007 The Guardian London Arhiv originalu za 23 serpnya 2009 Procitovano 10 chervnya 2009 angl Women s Prize for Fiction Arhiv originalu za 1 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 Benedicte Page 22 travnya 2012 The Bookseller Arhiv originalu za 18 bereznya 2014 Procitovano 23 travnya 2012 angl Alison Flood 3 chervnya 2013 The Guardian Arhiv originalu za 4 chervnya 2013 Procitovano 4 chervnya 2013 angl Women s Prize for Fiction Arhiv originalu za 20 listopada 2019 Procitovano 12 sichnya 2021 the Guardian angl 10 chervnya 2001 Arhiv originalu za 17 bereznya 2014 Procitovano 12 sichnya 2021 angl Shilling Jane 17 travnya 2009 The Daily Telegraph London Arhiv originalu za 22 serpnya 2009 Procitovano 7 chervnya 2009 angl BBC News 3 chervnya 2003 Arhiv originalu za 6 chervnya 2003 Procitovano 12 sichnya 2021 angl Boyd Tonkin 22 zhovtnya 2011 The Independent Arhiv originalu za 27 serpnya 2009 Procitovano 12 sichnya 2021 angl the Guardian 7 chervnya 2000 Arhiv originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl the Guardian 19 travnya 2001 Arhiv originalu za 1 listopada 2019 Procitovano 12 sichnya 2021 angl Helen Brown 13 chervnya 2002 The Telegraph Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl The Independent 10 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 30 lipnya 2019 Procitovano 12 sichnya 2021 angl The Sydney Morning Herald 9 chervnya 2005 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2021 angl the Guardian 7 chervnya 2006 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl John Ezard 6 chervnya 2007 the Guardian Arhiv originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl The Independent 22 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl the Guardian 3 chervnya 2009 Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl BBC News 9 chervnya 2010 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl BBC News 8 chervnya 2011 Arhiv originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl the Guardian 30 travnya 2012 Arhiv originalu za 17 bereznya 2014 Procitovano 12 sichnya 2021 angl the Guardian 8 grudnya 2013 Arhiv originalu za 11 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl the Guardian 7 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 19 travnya 2019 Procitovano 12 sichnya 2021 angl The Independent 4 chervnya 2015 Arhiv originalu za 17 chervnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2021 angl the Guardian 8 chervnya 2016 Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl The Independent 3 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 19 serpnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2021 angl the Guardian 23 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl Women s Prize for Fiction 28 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl BBC News 9 veresnya 2020 Arhiv originalu za 9 veresnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2021 angl Announcing the 2021 winner of the Women s Prize 1 9 veresnya 2021 u Wayback Machine angl Marta Bausells 29 lipnya 2014 The Guardian Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 29 lipnya 2014 angl Women s Prize for Fiction 29 lipnya 2014 Arhiv originalu za 30 lipnya 2014 Procitovano 12 sichnya 2021 angl BBC News 12 serpnya 2020 Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl PosilannyaWomen s Prize for Fiction 13 listopada 2020 u Wayback Machine oficijnij sajt angl Literaturni premiyi svitu 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl Arhiv peremozhciv zhinochoyi literaturnoyi premiyi 9 grudnya 2016 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ