Дзвінкий ясенно твердопіднебінний фрикативний приголосний звук що існує в деяких мовах У Міжнародному фонетичному алфаві

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʑ⟩. М'який шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/.

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

ʑ

Номер МФА 183

Кодування

HTML (десяткове) ʑ

Юнікод (hex) U+0291

X-SAMPA z\

^[en]

Зображення

Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного фрикатив /ʒ/ або його палаталізований варіант /ʒʲ/ для позначення /ʑ/.

Назва

Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив(англ. Voiced alveolo-palatal fricative)
Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant fricative)
Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикативний
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Властивості

Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька	ажьа	[aˈʑa]	заяць	Див.
адигейська	жьау	[ʑaːw]	тінь
кабардинська	жьэ	[ʑa]	рот
каталанська (схід.)	ajut	[əˈʑut]	допомога	Див.
люксембурзька	héijen	[ˈhəi̯ʑɵ̞n]	високий	Алофон /ʁ/. Див.
нижньолужицька	źasety	[ʑäs̪ɛt̪ɨ]	десятий
польська	źrebię	[ˈʑrɛbjɛw̃]	лоша	Див. польська фонетика
португальська (Бразилія)	magia	[maˈʑi.ɐ]	магія	Алофон /ʒ/. Див. португальська фонетика
російська	езжу	[ˈjeʑːʊ]	їзжу	Див.
румунська (Трансильванія)	'geană	[ʑanə]	вія	В стандартній мові – /d͡ʒ/. Див.
сербська	пуж ħе	[pûːʑ t͡ɕe̞]	равлик буде	Алофон /ʒ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/. Див.
японська	火事/kaji	[kaʑi]	пожежа	Алофон /d͡ʑ/ між голосними. Див. японська фонетика

Примітки

Wells (2014:98-9)
Recasens & Espinosa (2007:145, 167)
Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.
Zygis (2003:180–181)
Jassem (2003:103)
seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18.
Pop, (1938), с. 30.
Landau et al. (1999:68)

Джерела

Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013), Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 381—396, doi:10.1017/S0025100313000169^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 8 квітня 2016
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN
Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 143—172, doi:10.1017/S0025100306002829, архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2020, процитовано 8 квітня 2016
Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
Teo, Amos B. (2012), Sumi (Sema), Journal of the International Phonetic Association, 42 (03): 365—373, doi:10.1017/S0025100312000254
Teo, Amos B. (2014), (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN , архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015, процитовано 8 квітня 2016
Zygis, Marzena (2003), (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 8 квітня 2016
Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — .

[Wells-1] Wells (2014:98-9)

[2] Recasens & Espinosa (2007:145, 167)

[FOOTNOTEGillesTrouvain201367—68-3] Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.

[4] Zygis (2003:180–181)

[5] Jassem (2003:103)

[daniela-6] seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18.

[FOOTNOTEPop193830-7] Pop, (1938), с. 30.

[8] Landau et al. (1999:68)