Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ТОВ «Експрес» (Жмеринський вагоноремонтний завод) — вагоноремонтне підприємство, розташоване в м. Жмеринка, Вінницької області.
 | |
| Тип | Товариство з обмеженою відповідальністю |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | Limited Liability Company |
| Галузь | Виробництво залізничного рухомого складу, ремонт і технічне обслуговування залізничного рухомого складу |
| Гасло | Ми надаємо вагонам нове життя... |
| Попередник(и) | Жмеринський вагоноремонтний завод |
| Засновано | 26 травня 1870 |
| Засновник(и) | держава |
| Штаб-квартира | Україна, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Шекінська, 1 |
| Територія діяльності | Україна, СНД] |
| Ключові особи | (директор) |
| Продукція | |
| Послуги | ремонт вагонів (вантажних та пасажирських), ремонт колісних пар, ремонт дизель потягів, зерновозів, цистерн, хоперів |
| Власник(и) | колектив підприємства |
| Співробітники | 512 |
| Код ЄДРПОУ | 42019747 |
| vrz-ekspres.com | |
Історія підприємства
Будівництво залізниці
У 1861 році в Петербурзі розглянули питання про залізничне з'єднання між Одесою і Львовом. Було розуміння від великого економічного ефекту від з'єднання залізниць двох імперій — Австрійської та Російської. Стосовно спорудження залізниці не одразу дійшли компромісу. Деякі спеціалісти пропонували провести лінію через Чернівці.
Та все ж у 1865 році вирішили, що лінія Львів—Чернівці—Новоселиця—Одеса занадто відірвана від мережі російських залізниць та, у випадку війни, може бути використана Австрійською імперією. В той час з'явилася ідея об'єднати й інші великі міста України, у тому числі Київ.
Перший міністр шляхів сполучень Російської імперії, генерал Павло Мельников створив проєкт мережі головних колій європейської частини Росії, у тому числі від Москви до Одеси. Будівництво колії від Києва на Одесу проходило через Козятин, Жмеринку, Балту. Підрядником будівництва виступило товариство «Де Врієр і К». Цей проєкт затвердив імператор у 1866 році.
Протягом 1866-1870 років вели будівництво залізниці. 25 лютого 1870 року почали експлуатацію залізничного вокзалу на станції Жмеринка, а 7 червня на ліній Одеса-Жмеринка-Київ пройшов перший потяг.
Вже у 1871 році Жмеринка стала вузловою станцією після того, як у вересні відкрили рух поїздів по Волочиській лінії. 30 серпня 1892 року збудована лінія на Могилів.
Зародження вагоноремонтних майстерень
Одночасно з початком експлуатації залізниці, відкриття у Жмеринці локомотивного депо виникла потреба в ремонті вагонів.
Будувати майстерні почали на західній околиці Жмеринки у незаселеній місцевості. Протягом 1866-1870 років майстерні було споруджено. В журналі комісії, яка приймала залізничні станції, а також станційні служби, згадується, що на станції Жмеринка споруджено майстерні для малого ремонту вагонів. Вагонний сарай, як зазначається в журналі, загальною площею 106 квадратних саженів, здатний проводити одночасний ремонт 8 вагонів.
26 травня 1870 року, ще у незакінчених корпусах заводу, розпочався ремонт вантажних вагонів. А з 1 серпня 1890 року майстерні приступили до ремонту і пасажирських вагонів.
Підприємство збільшувалося. Були збудовані: котельня з машинним відділенням, деревообробний корпус, будівлі ковальського, ресорного, малярного, механічного і слюсарного цехів. Була введена в дію водонапірна башта, завершено будівництво контори і складських приміщень.
Штат працівників укомплектовувався за рахунок залізничників, селян навколишні сіл та прибулих до Жмеринки. На той час Жмеринські вагоноремонтні майстерні були одним з найбільших підприємств Подільської губернії. У них працювало понад 400 робітників, які за місяць ремонтували 20 вантажних та 4 пасажирських вагони. Робочий день на підприємстві тривав 12-14 годин. Важкі деталі переносились або ж перевозились вручну. Травмованих робітників звільняли без будь-якої допомоги.
Зміни почалися у 1898 році, коли був збудований цех, у якому могли ремонтуватися одночасно 4 двохосні вагон. В процесі реконструкції було встановлено вантажний верстат «Рапід» для обточування колісних пар, механічний молот вагою 230 кг та два фрезерних верстати для розточування вальниць.
У 1909 році на території майстерень звели деревообробний цех, а в 1912-1914 роках було збудовано новий корпус на 6 робочих ліній. Це була висока і велика, як на той час, споруда зі скляною покрівлею.
З розвитком підприємства на заводі почали приймати на роботу кваліфікованих робітників з інших місцевостей. Робітники на заводі поділялися на дві категорії: на майстрових і робітників. Перші мали кваліфікацію, а решта були різноробочими. Цю категорію працівників приписували до будь-якого цеху, де вони займалися чорною роботою, що складалась головним чином з піднімання й перенесення всіляких тягарів. Хаотичне розташування під'їзних шляхів до майстерень, їх заплутаність неодноразово призводили до того, що під вагони чи паровози потрапляли робітники.
У 1898 році за закликом Київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу», яке розповсюджувало у Жмеринці агітаційні листівки із закликом відзначити 1 травня, робітники вагоноремонтного заводу вперше вийшли на демонстрації.
На хвилі революційних настроїв у майстернях був організований соціал-демократичний гурток, який очолив Манілевський Григорій Калинкович. У жовтні 1906 року був створений профспілковий комітет, який входив до Всеросійської залізничної спілки.
Жмеринські вагонні майстерні перед Першою світовою війною стали найбільшим підприємством залізничного вузла. Загальна виробнича площа цехів досягла 5 тисяч м², кількість встановленого обладнання становила 15 одиниць, число співробітників перевищувало 300 осіб. Протягом 1914 року на підприємстві було відремонтовано 2145 вагонів.
Перші роки радянської влади
4-6 березня 1917 року на підприємствах Жмеринки відбувалися вибори до рад робітничих депутатів. Від вагонних майстерень обрали токаря Маниловського Григорія Калинковича. 19 березня 1918 року у вагонних майстернях запровадили колегіальне управління, яке здійснювало керівництво підприємством. Але колегія проіснувала недовго. 28 березня 1918 року місто захопили німецько-австрійські війська.
16 листопада 1917 року робітники жмеринських вагоноремонтних майстерень на своєму мітингу за участю солдатів прийняли резолюцію про підтримку Рад робітничих і солдатських депутатів і про визнання партії керівною, виразником їх інтересів.
Між 1917 та 1920 роками Жмеринка постійно переходила під владу (ворогуючих сторін).
31 грудня 1917 року на багатолюдному мітингу вагонних майстерень з нагоди 1-го Всеукраїнського з'їзду Рад, який пройшов 24-25 грудня у Харкові, було ухвалене рішення про організацію Жмеринської Червоної Гвардії для захисту завоювань революції. За перші два дні до загону Червоної Гвардії записалося понад 200 чоловік, майже третина з яких були робітниками вагоноремонтних майстерень.
5 березня 1918 року німецькі війська знову захопили Жмеринку. У боях загін Червоної гвардії зазнав значних втрат, загинув перший командир загону Й. С. Кашевич.
20 березня 1919 року місто захопив Таращанський полк Червоної армії під командуванням Василя Боженка.
31 липня 1920 року у Жмеринці було створено профспілку залізничників, яка об'єднала 3 000 робітників-залізничників.
З початком Нової економічної політики у майстернях почалися зміни. В березні 1921 року вагоноремонтні майстерні запровадили конвенційний ремонт вантажних вагонів. В квітні цього ж року робітники запровадили тиждень профруху. На суботнику на честь перемоги над Врангелем був відремонтований паровоз, який зробив перший рейс до Могилів-Подільського.У 1922 році при майстернях була організована столярна школа робітників (ФЗО).
У березні 1922 році у Жмеринці побували Михайло Калінін та Геннадій Петровський, які виступили на мітингу перед робітниками заводу. В той час В Україні відбувався голодомор. Радянській владі необхідно було вивозити до Росії експропрійоване в українських селян зерно. Михайло Калінін на той час очолював Центральну комісію допомоги голодаючим, яка керувала вивозом цього зерна до Росії. Для вивозу зерна робітники були змушені різко збільшити навантаження внаслідок чого за два місяці було відремонтовано 800 вагонів. За повідомленнями газети Подільського губревкому «Вісті», у жмеринчан було відібрано близько 12 тисяч пудів хліба.
Після смерті Володимира Леніна на заводі 1 травня 1925 року було відкрито один з перших в області .
На 1926 рік основні фонди вагоноремонтних майстерень були досить зношені (від 30 % у цеху з обробки матеріалів до 70 % у заготівельних цехах). Для реконструкції підприємства з 1 жовтня 1926 року по 1 жовтня 1928 року було вкладено 2 908,3 тисяч карбованців капітальних інвестицій. Внаслідок цього були оновлені основні фонди, збудовані нові ливарний та ковальський цехи.
У 1927 році було випущено 200 критих 16,5-тонних вантажних вагонів з економією в 48 тис. карбованців проти запланованої суми.
Тридцяті роки
6 березня 1930 року рада праці та оборони своєю постановою № 31/466 вирішила 16 вагоноремонтних майстерень підпорядкувати Вищій раді народного господарства (ВРНГ). У це число потрапив і Жмеринський вагоноремонтний завод.
У 1930 році з формулюванням за досягнуті успіхи у виробництві, активну участь колективу в політичному житті міста і Південно-Західної залізниці вагоноремонтному заводу було присвоєно ім'я 1-го Травня. У цьому ж році несподівано підприємству, яке зі заснування спеціалізувалося з ремонту вагонів, змінили профіль і включили до складу треста «Укрметалооб'єднання», внаслідок чого значна кількість спеціалістів була звільнена, були покинуті деякі цехи.
Проте вже 20 липня 1933 року Жмеринському машинобудівному заводу знову повертають попередній профіль і з того часу він почав офіційно називатися — Жмеринський вагоноремонтний завод ім. 1 Травня (ЖВРЗ).
У 1935 році завод перейшов на ремонт ізотермічних вагонів та їх модернізацію. В квітні 1936 року вагоноремнтний завод перейшов на новий прогресивніший спосіб ремонту вагонів — конвеєрну систему за зразком . Тоді ж було організоване конструкторське бюро.
На 1941 рік випуск валової продукції зріс у 5 разів у порівнянні з 1928 роком, а кількість робітників збільшилася у 2,3 рази. Основні фонди зрозли у 4 рази, а у порівнянні з 1913 роком — у 10 разів.
Друга світова війна
З початком війни на території СРСР було ухвалене рішення про евакуацію. З 2 до 17 липня 1941 року проходила евакуація обладнання і рухомого складу, , вагоноремонтного заводу. Евакуювалося все, що можна було демонтувати і завантажити до вагонів.
Через жмеринський залізничний вузол проходили евакуацію майже усі сусідні області на захід і північ. За 10 днів було вивезено близько 30 тисяч вантажних вагонів.
Евакуація Жмеринського вагоноремонтного заводу відбулася до міста Канаш (Чуваська АССР, Росія). Робітники заводу працювали на місцевому та авіаційному (№ 494) заводах.
За окупації Жмеринки на території вагоноремонтного заводу розташовувався табір військовополонених. Частково були відбудовані цехи. Частину підпільників, які працювали на заводі було захоплено, перевезено до Тирасполя і розстріляно.
18-21 березня 1944 року червона армія відбила Жмеринку.
187 працівників заводу були нагороджені бойовими орденами і медалями.
Повоєнні часи
Після закінчення війни Жмеринський вагоноремонтний завод був майже знищений. Сума збитків обчислювалася у сумі 8 млн карбованців. 14 липня 1944 року Рада народних комісарів Української РСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову «Про невідкладні заходи із забезпечення ремонту і відбудови товарних вагонів і паровозів на ІІІ квартал 1944 року»
Була відчутна гостра потреба у кадрах: частина робітників залишалася у м. Канаш, частина воювала на фронтах. Тому у серпні 1944 року Вінницький обласний виконавчий комітет ухвалив рішення про мобілізацію для Жмеринського вагоноремонтного заводу робітників на постійну роботу в кількості 460 осіб і на тимчасову ще 300.
Частину устаткування надіслали робітники з , , вагоноремонтних заводів. Всього з липня 1944 року до лютого 1945 року у цехах було встановлено 82 одиниці різних верстатів.
До кінця липня 1944 року було відбудовано ливарний, ремонтно-комплектувальний і ковальський цехи. У вересні того ж року був відбудований вагоноскладальний цех, був добудований колісний цех.
У 1945 році повернулися з евакуації робітники та службовці, які перебували в евакуації під час війни в . Вже на кінець 1948 року завод був майже відбудований і досяг випуску продукції довоєнного рівня.
| Показник | 1954 рік | 1959 рік | 1965 рік | 1969 рік |
|---|---|---|---|---|
| Товарна продукція, тис. крб | 2 628,0 | 4 751,0 | 7 726,0 | 9 384,0 |
| Прибуток, тис. крб. | 307,0 | 999,0 | 2 778,0 | 2 799,0 |
| Продуктивність праці | 185,2 | 269,5 | 377,5 | 437,0 |
| Середньомісячна заробітна плата, крб. | 68,9 | 73,3 | 91,8 | 108,6 |
| Електроспоживання на одного виробничника | 2 442 | 5 565 | 3 150 | 3 210 |
1 жовтня 1955 року була запущена .
У 1978 році був знятий техніко-пропагандистський фільм про завод. Вироблено Українською студією хронікально-документальних фільмів. Чорно-білий фільм складається з 2 частин, ширина плівки —35 і 16 мм. Режисером фільму став Ф. Кліменко, автор сценарію —В. Макарова.
На 1978 рік на підприємстві працювало близько 2000 робітників.
Перебудова та часи Незалежності
У 1988 році на Жмеринському вагоноремонтному заводі було створено акціонерне товариство з акціями трудового колективу. В тому ж році у московському міністерстві залізничного транспорту СРСР був підписаний договір на оренду основних фондів заводу без права їх викупу та перепрофілювання.
З 1989 року завод став акціонерно-орендним підприємством. У 1994 році колектив викупив основні фонди і став власником заводу. 15-19 грудня 1994 року на загальних зборах було засноване Жмеринське товариство з обмеженою відповідальністю — підприємство «Експрес». Головою правління було обрано Чорного Володимира Тимофійовича, який до реорганізації був директором заводу.
З 1994 по 1997 роки були освоєні нові види ремонту: залізничних цистерн для зрідженого газу, дизель-поїздів , пасажирських вагонів із системою кондиціювання повітря.
Характеристики підприємства
Загальна площа території заводу становить 19,2 га. В складі заводу — 20 цехів і дільниць. По території заводу протяжність колій становить 10 км. Завод може здійснювати ремонт 40 вагонів одночасно, загальна кількість вагонів, яка може знаходитись на заводі — 100.
Основне виробниче направлення підприємства
- Ремонт пасажирських вагонів (капітальний ремонт по першому об'єму КР-1, заводський плановий ремонт КР-2, капітально-відновлюваючий ремонт КВР) різних модифікацій: ЦМО — обласний, ЦМО без кондиціювання повітря, ЦМК з кондиціюванням повітря та без кондиціювання повітря, СВ (м'яке двомісне купе), РИЦ, ЦМБ, ЦМП, ЗАК, СлТех, ЦМР.
- Ремонт вантажних вагонів: на піввагонів, вагонів бункерного типу, вагонів самоскидів, вагонів — цистерн.
- Ремонт та відновлення дизель — поїздів серії .
- Ремонт та формування нових колісних пар пасажирських та вантажних вагонів, дизель — поїздів серії Д1.
- Виготовлення комплектів меблів для пасажирських вагонів.
- Виготовлення вагонних кип'ятильників.
- Балансування колісних пар, карданових валів.
- Виготовлення запасних частин для рухомого складу залізничного транспорту.
- Ремонт окремих агрегатів, кисню та товарів народного споживання.
Соціальна сфера підприємства
До соціальної сфери підприємства належать міська ТЕЦ, житловий фонд (47 770 м²), профілакторій «Залізничник», дитячий оздоровчий комплекс «Дубки» тощо. Під квартири були переобладнані нежитлові приміщення.
На підприємстві є власна бібліотека, магазин.
На території заводу є пам'ятник .
-
![image]()
Пам'ятник загиблим 50-ти воїнам-заводчанам у роки Другої світової війни
Керівники підприємства
| Прізвище, ім'я, по батькові | З якого по який час працював начальником заводу | Фотографія |
|---|---|---|
| Андрєєв Олександр Миколайович | ||
| Макаренко Олексій Михайлович | ||
| Гуляєв Микола Абрамович | ||
| Варламов Олександр Васильович | ||
| Усачов Петро Федорович | ||
| Руденко Леонтій Мартинович | ||
| Кушень Микола Дмитрович | ||
| Бєлобрицький Емануіл Амбросійович | ||
| Воловатов Іван Федорович | ||
| Мікулін Віталій Леонідович | ||
| Чорний Володимир Тимофійович | ||
| Свистун Василь Петрович | З 18.06.2015 р. по сьогоднішній день |
Примітки
- Картка підприємства на порталі «UA-REGION»
Джерела
- Пащенко М.М., Чорний В.Т. Жмеринський Вагоноремонтний завод. Минуле та сучасне. — Вінниця : ПП Балюк, 2007. — 248 с. — 1 500 прим. — .
Посилання
- Каталог підприємств «Україна сьогодні» [ 6 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Бізнес-Гід [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.]
- UA-REGION [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
TOV Ekspres Zhmerinskij vagonoremontnij zavod vagonoremontne pidpriyemstvo roztashovane v m Zhmerinka Vinnickoyi oblasti TOV Ekspres LogotipTipTovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyuOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyaLimited Liability CompanyGaluzVirobnictvo zaliznichnogo ruhomogo skladu remont i tehnichne obslugovuvannya zaliznichnogo ruhomogo skladuGasloMi nadayemo vagonam nove zhittya Poperednik i Zhmerinskij vagonoremontnij zavodZasnovano26 travnya 1870Zasnovnik i derzhavaShtab kvartiraUkrayina Vinnicka oblast m Zhmerinka vul Shekinska 1Teritoriya diyalnostiUkrayina SND Klyuchovi osobi direktor ProdukciyaPoslugiremont vagoniv vantazhnih ta pasazhirskih remont kolisnih par remont dizel potyagiv zernovoziv cistern hoperivVlasnik i kolektiv pidpriyemstvaSpivrobitniki512Kod YeDRPOU42019747vrz ekspres comIstoriya pidpriyemstvaBudivnictvo zaliznici Centralnij korpus Zhmerinskogo vagonoremontnogo zavodu Pam yatka arhitekturi U 1861 roci v Peterburzi rozglyanuli pitannya pro zaliznichne z yednannya mizh Odesoyu i Lvovom Bulo rozuminnya vid velikogo ekonomichnogo efektu vid z yednannya zaliznic dvoh imperij Avstrijskoyi ta Rosijskoyi Stosovno sporudzhennya zaliznici ne odrazu dijshli kompromisu Deyaki specialisti proponuvali provesti liniyu cherez Chernivci Ta vse zh u 1865 roci virishili sho liniya Lviv Chernivci Novoselicya Odesa zanadto vidirvana vid merezhi rosijskih zaliznic ta u vipadku vijni mozhe buti vikoristana Avstrijskoyu imperiyeyu V toj chas z yavilasya ideya ob yednati j inshi veliki mista Ukrayini u tomu chisli Kiyiv Pershij ministr shlyahiv spoluchen Rosijskoyi imperiyi general Pavlo Melnikov stvoriv proyekt merezhi golovnih kolij yevropejskoyi chastini Rosiyi u tomu chisli vid Moskvi do Odesi Budivnictvo koliyi vid Kiyeva na Odesu prohodilo cherez Kozyatin Zhmerinku Baltu Pidryadnikom budivnictva vistupilo tovaristvo De Vriyer i K Cej proyekt zatverdiv imperator u 1866 roci Protyagom 1866 1870 rokiv veli budivnictvo zaliznici 25 lyutogo 1870 roku pochali ekspluataciyu zaliznichnogo vokzalu na stanciyi Zhmerinka a 7 chervnya na linij Odesa Zhmerinka Kiyiv projshov pershij potyag Vzhe u 1871 roci Zhmerinka stala vuzlovoyu stanciyeyu pislya togo yak u veresni vidkrili ruh poyizdiv po Volochiskij liniyi 30 serpnya 1892 roku zbudovana liniya na Mogiliv Zarodzhennya vagonoremontnih majsteren Odnochasno z pochatkom ekspluataciyi zaliznici vidkrittya u Zhmerinci lokomotivnogo depo vinikla potreba v remonti vagoniv Buduvati majsterni pochali na zahidnij okolici Zhmerinki u nezaselenij miscevosti Protyagom 1866 1870 rokiv majsterni bulo sporudzheno V zhurnali komisiyi yaka prijmala zaliznichni stanciyi a takozh stancijni sluzhbi zgaduyetsya sho na stanciyi Zhmerinka sporudzheno majsterni dlya malogo remontu vagoniv Vagonnij saraj yak zaznachayetsya v zhurnali zagalnoyu plosheyu 106 kvadratnih sazheniv zdatnij provoditi odnochasnij remont 8 vagoniv 26 travnya 1870 roku she u nezakinchenih korpusah zavodu rozpochavsya remont vantazhnih vagoniv A z 1 serpnya 1890 roku majsterni pristupili do remontu i pasazhirskih vagoniv Pidpriyemstvo zbilshuvalosya Buli zbudovani kotelnya z mashinnim viddilennyam derevoobrobnij korpus budivli kovalskogo resornogo malyarnogo mehanichnogo i slyusarnogo cehiv Bula vvedena v diyu vodonapirna bashta zaversheno budivnictvo kontori i skladskih primishen Kolektiv Zhmerinskih vagonoremontnih majsteren 1900 r Shtat pracivnikiv ukomplektovuvavsya za rahunok zaliznichnikiv selyan navkolishni sil ta pribulih do Zhmerinki Na toj chas Zhmerinski vagonoremontni majsterni buli odnim z najbilshih pidpriyemstv Podilskoyi guberniyi U nih pracyuvalo ponad 400 robitnikiv yaki za misyac remontuvali 20 vantazhnih ta 4 pasazhirskih vagoni Robochij den na pidpriyemstvi trivav 12 14 godin Vazhki detali perenosilis abo zh perevozilis vruchnu Travmovanih robitnikiv zvilnyali bez bud yakoyi dopomogi Zmini pochalisya u 1898 roci koli buv zbudovanij ceh u yakomu mogli remontuvatisya odnochasno 4 dvohosni vagon V procesi rekonstrukciyi bulo vstanovleno vantazhnij verstat Rapid dlya obtochuvannya kolisnih par mehanichnij molot vagoyu 230 kg ta dva frezernih verstati dlya roztochuvannya valnic U 1909 roci na teritoriyi majsteren zveli derevoobrobnij ceh a v 1912 1914 rokah bulo zbudovano novij korpus na 6 robochih linij Ce bula visoka i velika yak na toj chas sporuda zi sklyanoyu pokrivleyu Z rozvitkom pidpriyemstva na zavodi pochali prijmati na robotu kvalifikovanih robitnikiv z inshih miscevostej Robitniki na zavodi podilyalisya na dvi kategoriyi na majstrovih i robitnikiv Pershi mali kvalifikaciyu a reshta buli riznorobochimi Cyu kategoriyu pracivnikiv pripisuvali do bud yakogo cehu de voni zajmalisya chornoyu robotoyu sho skladalas golovnim chinom z pidnimannya j perenesennya vsilyakih tyagariv Haotichne roztashuvannya pid yiznih shlyahiv do majsteren yih zaplutanist neodnorazovo prizvodili do togo sho pid vagoni chi parovozi potraplyali robitniki U 1898 roci za zaklikom Kiyivskogo Soyuzu borotbi za vizvolennya robitnichogo klasu yake rozpovsyudzhuvalo u Zhmerinci agitacijni listivki iz zaklikom vidznachiti 1 travnya robitniki vagonoremontnogo zavodu vpershe vijshli na demonstraciyi Na hvili revolyucijnih nastroyiv u majsternyah buv organizovanij social demokratichnij gurtok yakij ocholiv Manilevskij Grigorij Kalinkovich U zhovtni 1906 roku buv stvorenij profspilkovij komitet yakij vhodiv do Vserosijskoyi zaliznichnoyi spilki Zhmerinski vagonni majsterni pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu stali najbilshim pidpriyemstvom zaliznichnogo vuzla Zagalna virobnicha plosha cehiv dosyagla 5 tisyach m kilkist vstanovlenogo obladnannya stanovila 15 odinic chislo spivrobitnikiv perevishuvalo 300 osib Protyagom 1914 roku na pidpriyemstvi bulo vidremontovano 2145 vagoniv Pershi roki radyanskoyi vladi Memorialna doshka na budivli zavodupravlinnya Zhmerinskogo vagonoremontnogo zavodu prisvyachena podiyam sichnya chervnya 1918 roku 4 6 bereznya 1917 roku na pidpriyemstvah Zhmerinki vidbuvalisya vibori do rad robitnichih deputativ Vid vagonnih majsteren obrali tokarya Manilovskogo Grigoriya Kalinkovicha 19 bereznya 1918 roku u vagonnih majsternyah zaprovadili kolegialne upravlinnya yake zdijsnyuvalo kerivnictvo pidpriyemstvom Ale kolegiya proisnuvala nedovgo 28 bereznya 1918 roku misto zahopili nimecko avstrijski vijska Podarunok kolektivu majsteren molodij derzhavi Rad 16 listopada 1917 roku robitniki zhmerinskih vagonoremontnih majsteren na svoyemu mitingu za uchastyu soldativ prijnyali rezolyuciyu pro pidtrimku Rad robitnichih i soldatskih deputativ i pro viznannya partiyi kerivnoyu viraznikom yih interesiv Mizh 1917 ta 1920 rokami Zhmerinka postijno perehodila pid vladu voroguyuchih storin 31 grudnya 1917 roku na bagatolyudnomu mitingu vagonnih majsteren z nagodi 1 go Vseukrayinskogo z yizdu Rad yakij projshov 24 25 grudnya u Harkovi bulo uhvalene rishennya pro organizaciyu Zhmerinskoyi Chervonoyi Gvardiyi dlya zahistu zavoyuvan revolyuciyi Za pershi dva dni do zagonu Chervonoyi Gvardiyi zapisalosya ponad 200 cholovik majzhe tretina z yakih buli robitnikami vagonoremontnih majsteren 5 bereznya 1918 roku nimecki vijska znovu zahopili Zhmerinku U boyah zagin Chervonoyi gvardiyi zaznav znachnih vtrat zaginuv pershij komandir zagonu J S Kashevich 20 bereznya 1919 roku misto zahopiv Tarashanskij polk Chervonoyi armiyi pid komanduvannyam Vasilya Bozhenka 31 lipnya 1920 roku u Zhmerinci bulo stvoreno profspilku zaliznichnikiv yaka ob yednala 3 000 robitnikiv zaliznichnikiv Memorialna doshka na budivli zavodupravlinnya Zhmerinskogo vagonoremontnogo zavodu prisvyachena vidvidinam Zhmerinki Mihajlom Kalininim ta Genadiyem Petrovskim Z pochatkom Novoyi ekonomichnoyi politiki u majsternyah pochalisya zmini V berezni 1921 roku vagonoremontni majsterni zaprovadili konvencijnij remont vantazhnih vagoniv V kvitni cogo zh roku robitniki zaprovadili tizhden profruhu Na subotniku na chest peremogi nad Vrangelem buv vidremontovanij parovoz yakij zrobiv pershij rejs do Mogiliv Podilskogo U 1922 roci pri majsternyah bula organizovana stolyarna shkola robitnikiv FZO U berezni 1922 roci u Zhmerinci pobuvali Mihajlo Kalinin ta Gennadij Petrovskij yaki vistupili na mitingu pered robitnikami zavodu V toj chas V Ukrayini vidbuvavsya golodomor Radyanskij vladi neobhidno bulo vivoziti do Rosiyi eksproprijovane v ukrayinskih selyan zerno Mihajlo Kalinin na toj chas ocholyuvav Centralnu komisiyu dopomogi golodayuchim yaka keruvala vivozom cogo zerna do Rosiyi Dlya vivozu zerna robitniki buli zmusheni rizko zbilshiti navantazhennya vnaslidok chogo za dva misyaci bulo vidremontovano 800 vagoniv Za povidomlennyami gazeti Podilskogo gubrevkomu Visti u zhmerinchan bulo vidibrano blizko 12 tisyach pudiv hliba Pislya smerti Volodimira Lenina na zavodi 1 travnya 1925 roku bulo vidkrito odin z pershih v oblasti Na 1926 rik osnovni fondi vagonoremontnih majsteren buli dosit znosheni vid 30 u cehu z obrobki materialiv do 70 u zagotivelnih cehah Dlya rekonstrukciyi pidpriyemstva z 1 zhovtnya 1926 roku po 1 zhovtnya 1928 roku bulo vkladeno 2 908 3 tisyach karbovanciv kapitalnih investicij Vnaslidok cogo buli onovleni osnovni fondi zbudovani novi livarnij ta kovalskij cehi U 1927 roci bulo vipusheno 200 kritih 16 5 tonnih vantazhnih vagoniv z ekonomiyeyu v 48 tis karbovanciv proti zaplanovanoyi sumi Tridcyati roki 6 bereznya 1930 roku rada praci ta oboroni svoyeyu postanovoyu 31 466 virishila 16 vagonoremontnih majsteren pidporyadkuvati Vishij radi narodnogo gospodarstva VRNG U ce chislo potrapiv i Zhmerinskij vagonoremontnij zavod U 1930 roci z formulyuvannyam za dosyagnuti uspihi u virobnictvi aktivnu uchast kolektivu v politichnomu zhitti mista i Pivdenno Zahidnoyi zaliznici vagonoremontnomu zavodu bulo prisvoyeno im ya 1 go Travnya U comu zh roci nespodivano pidpriyemstvu yake zi zasnuvannya specializuvalosya z remontu vagoniv zminili profil i vklyuchili do skladu tresta Ukrmetaloob yednannya vnaslidok chogo znachna kilkist specialistiv bula zvilnena buli pokinuti deyaki cehi Prote vzhe 20 lipnya 1933 roku Zhmerinskomu mashinobudivnomu zavodu znovu povertayut poperednij profil i z togo chasu vin pochav oficijno nazivatisya Zhmerinskij vagonoremontnij zavod im 1 Travnya ZhVRZ U 1935 roci zavod perejshov na remont izotermichnih vagoniv ta yih modernizaciyu V kvitni 1936 roku vagonoremntnij zavod perejshov na novij progresivnishij sposib remontu vagoniv konveyernu sistemu za zrazkom Todi zh bulo organizovane konstruktorske byuro Na 1941 rik vipusk valovoyi produkciyi zris u 5 raziv u porivnyanni z 1928 rokom a kilkist robitnikiv zbilshilasya u 2 3 razi Osnovni fondi zrozli u 4 razi a u porivnyanni z 1913 rokom u 10 raziv Druga svitova vijna Z pochatkom vijni na teritoriyi SRSR bulo uhvalene rishennya pro evakuaciyu Z 2 do 17 lipnya 1941 roku prohodila evakuaciya obladnannya i ruhomogo skladu vagonoremontnogo zavodu Evakuyuvalosya vse sho mozhna bulo demontuvati i zavantazhiti do vagoniv Cherez zhmerinskij zaliznichnij vuzol prohodili evakuaciyu majzhe usi susidni oblasti na zahid i pivnich Za 10 dniv bulo vivezeno blizko 30 tisyach vantazhnih vagoniv Evakuaciya Zhmerinskogo vagonoremontnogo zavodu vidbulasya do mista Kanash Chuvaska ASSR Rosiya Robitniki zavodu pracyuvali na miscevomu ta aviacijnomu 494 zavodah Za okupaciyi Zhmerinki na teritoriyi vagonoremontnogo zavodu roztashovuvavsya tabir vijskovopolonenih Chastkovo buli vidbudovani cehi Chastinu pidpilnikiv yaki pracyuvali na zavodi bulo zahopleno perevezeno do Tiraspolya i rozstrilyano 18 21 bereznya 1944 roku chervona armiya vidbila Zhmerinku 187 pracivnikiv zavodu buli nagorodzheni bojovimi ordenami i medalyami Povoyenni chasi Pislya zakinchennya vijni Zhmerinskij vagonoremontnij zavod buv majzhe znishenij Suma zbitkiv obchislyuvalasya u sumi 8 mln karbovanciv 14 lipnya 1944 roku Rada narodnih komisariv Ukrayinskoyi RSR i CK KP b U uhvalili postanovu Pro nevidkladni zahodi iz zabezpechennya remontu i vidbudovi tovarnih vagoniv i parovoziv na III kvartal 1944 roku Bula vidchutna gostra potreba u kadrah chastina robitnikiv zalishalasya u m Kanash chastina voyuvala na frontah Tomu u serpni 1944 roku Vinnickij oblasnij vikonavchij komitet uhvaliv rishennya pro mobilizaciyu dlya Zhmerinskogo vagonoremontnogo zavodu robitnikiv na postijnu robotu v kilkosti 460 osib i na timchasovu she 300 Chastinu ustatkuvannya nadislali robitniki z vagonoremontnih zavodiv Vsogo z lipnya 1944 roku do lyutogo 1945 roku u cehah bulo vstanovleno 82 odinici riznih verstativ Do kincya lipnya 1944 roku bulo vidbudovano livarnij remontno komplektuvalnij i kovalskij cehi U veresni togo zh roku buv vidbudovanij vagonoskladalnij ceh buv dobudovanij kolisnij ceh U 1945 roci povernulisya z evakuaciyi robitniki ta sluzhbovci yaki perebuvali v evakuaciyi pid chas vijni v Vzhe na kinec 1948 roku zavod buv majzhe vidbudovanij i dosyag vipusku produkciyi dovoyennogo rivnya Virobnichi pokazniki zavodu Pokaznik 1954 rik 1959 rik 1965 rik 1969 rik Tovarna produkciya tis krb 2 628 0 4 751 0 7 726 0 9 384 0 Pributok tis krb 307 0 999 0 2 778 0 2 799 0 Produktivnist praci 185 2 269 5 377 5 437 0 Serednomisyachna zarobitna plata krb 68 9 73 3 91 8 108 6 Elektrospozhivannya na odnogo virobnichnika 2 442 5 565 3 150 3 210 1 zhovtnya 1955 roku bula zapushena U 1978 roci buv znyatij tehniko propagandistskij film pro zavod Virobleno Ukrayinskoyu studiyeyu hronikalno dokumentalnih filmiv Chorno bilij film skladayetsya z 2 chastin shirina plivki 35 i 16 mm Rezhiserom filmu stav F Klimenko avtor scenariyu V Makarova Na 1978 rik na pidpriyemstvi pracyuvalo blizko 2000 robitnikiv Perebudova ta chasi Nezalezhnosti U 1988 roci na Zhmerinskomu vagonoremontnomu zavodi bulo stvoreno akcionerne tovaristvo z akciyami trudovogo kolektivu V tomu zh roci u moskovskomu ministerstvi zaliznichnogo transportu SRSR buv pidpisanij dogovir na orendu osnovnih fondiv zavodu bez prava yih vikupu ta pereprofilyuvannya Z 1989 roku zavod stav akcionerno orendnim pidpriyemstvom U 1994 roci kolektiv vikupiv osnovni fondi i stav vlasnikom zavodu 15 19 grudnya 1994 roku na zagalnih zborah bulo zasnovane Zhmerinske tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu pidpriyemstvo Ekspres Golovoyu pravlinnya bulo obrano Chornogo Volodimira Timofijovicha yakij do reorganizaciyi buv direktorom zavodu Z 1994 po 1997 roki buli osvoyeni novi vidi remontu zaliznichnih cistern dlya zridzhenogo gazu dizel poyizdiv pasazhirskih vagoniv iz sistemoyu kondiciyuvannya povitrya Harakteristiki pidpriyemstvaZagalna plosha teritoriyi zavodu stanovit 19 2 ga V skladi zavodu 20 cehiv i dilnic Po teritoriyi zavodu protyazhnist kolij stanovit 10 km Zavod mozhe zdijsnyuvati remont 40 vagoniv odnochasno zagalna kilkist vagoniv yaka mozhe znahoditis na zavodi 100 Osnovne virobniche napravlennya pidpriyemstva Remont pasazhirskih vagoniv kapitalnij remont po pershomu ob yemu KR 1 zavodskij planovij remont KR 2 kapitalno vidnovlyuvayuchij remont KVR riznih modifikacij CMO oblasnij CMO bez kondiciyuvannya povitrya CMK z kondiciyuvannyam povitrya ta bez kondiciyuvannya povitrya SV m yake dvomisne kupe RIC CMB CMP ZAK SlTeh CMR Remont vantazhnih vagoniv na pivvagoniv vagoniv bunkernogo tipu vagoniv samoskidiv vagoniv cistern Remont ta vidnovlennya dizel poyizdiv seriyi Remont ta formuvannya novih kolisnih par pasazhirskih ta vantazhnih vagoniv dizel poyizdiv seriyi D1 Vigotovlennya komplektiv mebliv dlya pasazhirskih vagoniv Vigotovlennya vagonnih kip yatilnikiv Balansuvannya kolisnih par kardanovih valiv Vigotovlennya zapasnih chastin dlya ruhomogo skladu zaliznichnogo transportu Remont okremih agregativ kisnyu ta tovariv narodnogo spozhivannya Socialna sfera pidpriyemstvaDo socialnoyi sferi pidpriyemstva nalezhat miska TEC zhitlovij fond 47 770 m profilaktorij Zaliznichnik dityachij ozdorovchij kompleks Dubki tosho Pid kvartiri buli pereobladnani nezhitlovi primishennya Na pidpriyemstvi ye vlasna biblioteka magazin Na teritoriyi zavodu ye pam yatnik Pam yatnik zagiblim 50 ti voyinam zavodchanam u roki Drugoyi svitovoyi vijniKerivniki pidpriyemstvaPrizvishe im ya po batkovi Z yakogo po yakij chas pracyuvav nachalnikom zavodu Fotografiya Andryeyev Oleksandr Mikolajovich Makarenko Oleksij Mihajlovich Gulyayev Mikola Abramovich Varlamov Oleksandr Vasilovich Usachov Petro Fedorovich Rudenko Leontij Martinovich Kushen Mikola Dmitrovich Byelobrickij Emanuil Ambrosijovich Volovatov Ivan Fedorovich Mikulin Vitalij Leonidovich Chornij Volodimir Timofijovich Svistun Vasil Petrovich Z 18 06 2015 r po sogodnishnij denPrimitkiKartka pidpriyemstva na portali UA REGION DzherelaPashenko M M Chornij V T Zhmerinskij Vagonoremontnij zavod Minule ta suchasne Vinnicya PP Balyuk 2007 248 s 1 500 prim ISBN 966 2954 18 X PosilannyaKatalog pidpriyemstv Ukrayina sogodni 6 bereznya 2017 u Wayback Machine Biznes Gid 10 chervnya 2011 u Wayback Machine UA REGION 4 bereznya 2016 u Wayback Machine