Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жайворонок євразійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Alaudala heinei (, 1873) | ||||||||||||||||
 Ареал сірих та євразійських жайворонків Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жа́йворонок євразійський (Alaudala heinei) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Він зустрічається в Україні та центральній Туреччині в частинах Центральної Азії та Південного Сибіру на захід до південно-центральної Монголії та на південь до Південного Афганістану. Цей вид і Жайворонок сірий (A. rufescens) раніше вважалися конспецифічними й називалися Жайворонком сірим, але дослідження 2020 року виділило їх як окремі види.
Таксономія і систематика
Раніше вид жайворонок сірий відносили почергово до родів Жайворонок (Alauda) під офіційною назвою (Alauda rufescens), Малий жайворонок (Calandrella) під назвою (Calandrella rufescens) та Сірий жайворонок (Alaudala) під назвою (Alaudala rufescens).
У 2020 р. в результаті мітохондріального аналізу ДНК підвиди Alaudala rufescens heinei, який гніздиться в Україні, а також підвиди A.r. aharonii, A.r. pseudobaetica та A.r. persica) виключені з виду Alaudala rufescens в окремий вид Alaudala heinei.
У майбутньому можливе подальше дрібнення виду та роду Alaudala. [1]
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- Alaudala heinei pseudobaetica — (Stegmann, 1932) : знайдено у східній Туреччині, Закавказзі та північному Ірані
- Alaudala heinei heinei — (Homyer, 1873) : знайдено від України до східного Казахстану
- Alaudala heinei aharonii — (Hartert, 1910) : знайдено в центральній Туреччині
- Alaudala heinei persica — Sharpe, 1890 : знайдений у східному та південному Іраку до південного та південно-західного Афганістану
Опис
Морфологічні ознаки
Розміром приблизно з горобця. Маса тіла — 22–28 г, довжина тіла — приблизно 15 см. Статевий диморфізм відсутній. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темними плямами; над оком вузька світла «брова», яка іноді малопомітна; низ білуватий, з темними рисками на волі і боках тулуба; махові пера темно-бурі; хвіст темно-бурий, на крайніх стернових перах білі плями; дзьоб і ноги бурі. Молодий птах у цілому схожий на дорослого, але строкатий, з виразнішою світлою облямівкою на перах верху.
Від жайворонка малого, до якого подібний, відрізняється значною густотою рисок на волі, дещо коротшим і більш заокругленим дзьобом, відсутністю чорних поперечних смуг на боках шиї, але найдостовірніше тим, що на складеному крилі найдовші третьорядні махові пера значно не доходять до верхівки крила, яку утворюють першорядні махові. Від жайворонка малого відрізняється також піснею.
Голос
Пісня різноманітна й мелодійна, поклик — подібне до дзижчання «тчррр» або подвійне «трр-чррр».
Ареал виду та поширення в Україні
Ареал виду охоплює Північну Аравію, Малу Азію, південь межиріччя Дону, Волги й Уралу, Закавказзя, Центральну Азію, окремі райони Південно-західної Азії. Райони зимівлі — у південній частині ареалу. В Україні гніздиться у Причорномор'ї, Північно-західному Приазов'ї, північній частині Криму; зимує в Присивашші.
Чисельність і причини її зміни
Протягом останніх десятиліть у Європі відбувається скорочення чисельності. Станом на початок ХХІ ст. її оцінювали у 1,6–4 млн гніздових пар. Найбільша кількість — 1–3 млн пар — гніздиться у європейській частині Росії. Чисельність в Україні становить приблизно 0,2–2 тис. пар. За останні десятиріччя вона зменшилася на 20 %. У зимовий період від пониззя Дніпра до півдня Донеччини та у Степовому Криму тримається 0,1–1 тис. ос. На лучних ділянках заплави р. Молочної у Запорізькій області в січні 1997 і 1999 рр. щільність становила 5,6–26,4 ос./км². Іноді загальна чисельність зимуючих птахів більша: у першій половині 2001 р. по усьому регіону зимівлі в Україні виявлено 7,22 тис. ос. Скорочення чисельності відбувається через зменшення придатних для гніздування біотопів внаслідок обробітку цілинних ділянок та заліснення.
Особливості біології
Перелітно-кочовий птах, деякі популяції осілі. В Україні на гніздових ділянках з'являється у кінці квітня. Тримається у посушливих степових районах із солончаками, пісками, перелогами та випасами з негустою трав'яною рослинністю. Гніздиться окремими парами. Гнізда з решток рослин влаштовує на землі. Кладки яєць трапляються з початку травня до початку липня, у частини птахів, ймовірно, впродовж гніздового періоду буває 2 кладки. У кладці 4–5 яєць. Пташенята залишають гнізда у віці 9 днів. Перших зльотків спостерігають з кінця травня, погано літаючі пташенята трапляються до початку серпня. Вигодовують пташенят обидва птахи пари. У післягніздовий період птахи тримаються зграями. Влітку живляться комахами, переважно жуками і прямокрилими; до раціону входить і рослинна їжа. У зимовий період у живленні переважає насіння різних рослин.
Охорона
Перебуває під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ). Включений до третьої редакції Червоної книги України (2009) (статус — неоцінений). В Україні охороняється у Азово-Сиваському національному природному парку. З метою ефективнішої охорони слід створити умови для відновлення природних фітоценозів у місцях поширення виду, відмовитися від зрошування або заліснення земель у посушливих степових районах.
Посилання
- Alaudala heinei у базі Avibase.
- Nicators, reedling & larks « IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Процитовано 19 січня 2021.
- Alaudala [rufescens or heini, excl. niethammeri] (Mediterranean or Turkestan Short-toed Lark [excl. niethammeri]) - Avibase. avibase.bsc-eoc.org. Процитовано 30 січня 2021.
- Alström, Per; Van Linschooten, Jip; Donald, Paul F.; Sundev, Gombobaatar; Mohammadi, Zeinolabedin; Ghorbani, Fatemeh; Shafaeipour, Arya; Van Den Berg, Arnoud; Robb, Magnus (1 січня 2021). Multiple species delimitation approaches applied to the avian lark genus Alaudala. Molecular Phylogenetics and Evolution (англ.). 154: 106994. doi:10.1016/j.ympev.2020.106994. ISSN 1055-7903. PMID 33250446.
- Taxonomy 4.1 to 4.4 – IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Процитовано 25 грудня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhajvoronok yevrazijskij Ohoronnij status Nedoslidzhenij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Alaudala Vid Zhajvoronok yevrazijskij Binomialna nazva Alaudala heinei 1873 Areal sirih ta yevrazijskih zhajvoronkiv Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Alaudala heinei Vikividi Alaudala heinei MSOP 216912582 NCBI 2716176 Zha jvoronok yevrazijskij Alaudala heinei vid gorobcepodibnih ptahiv rodini zhajvoronkovih Alaudidae Vin zustrichayetsya v Ukrayini ta centralnij Turechchini v chastinah Centralnoyi Aziyi ta Pivdennogo Sibiru na zahid do pivdenno centralnoyi Mongoliyi ta na pivden do Pivdennogo Afganistanu Cej vid i Zhajvoronok sirij A rufescens ranishe vvazhalisya konspecifichnimi j nazivalisya Zhajvoronkom sirim ale doslidzhennya 2020 roku vidililo yih yak okremi vidi Taksonomiya i sistematikaRanishe vid zhajvoronok sirij vidnosili pochergovo do rodiv Zhajvoronok Alauda pid oficijnoyu nazvoyu Alauda rufescens Malij zhajvoronok Calandrella pid nazvoyu Calandrella rufescens ta Sirij zhajvoronok Alaudala pid nazvoyu Alaudala rufescens U 2020 r v rezultati mitohondrialnogo analizu DNK pidvidi Alaudala rufescens heinei yakij gnizditsya v Ukrayini a takozh pidvidi A r aharonii A r pseudobaetica ta A r persica viklyucheni z vidu Alaudala rufescens v okremij vid Alaudala heinei U majbutnomu mozhlive podalshe dribnennya vidu ta rodu Alaudala 1 PidvidiVidilyayut chotiri pidvidi Alaudala heinei pseudobaetica Stegmann 1932 znajdeno u shidnij Turechchini Zakavkazzi ta pivnichnomu Irani Alaudala heinei heinei Homyer 1873 znajdeno vid Ukrayini do shidnogo Kazahstanu Alaudala heinei aharonii Hartert 1910 znajdeno v centralnij Turechchini Alaudala heinei persica Sharpe 1890 znajdenij u shidnomu ta pivdennomu Iraku do pivdennogo ta pivdenno zahidnogo AfganistanuOpisMorfologichni oznaki Rozmirom priblizno z gorobcya Masa tila 22 28 g dovzhina tila priblizno 15 sm Statevij dimorfizm vidsutnij Doroslij ptah zverhu siruvato burij z temnimi plyamami nad okom vuzka svitla brova yaka inodi malopomitna niz biluvatij z temnimi riskami na voli i bokah tuluba mahovi pera temno buri hvist temno burij na krajnih sternovih perah bili plyami dzob i nogi buri Molodij ptah u cilomu shozhij na doroslogo ale strokatij z viraznishoyu svitloyu oblyamivkoyu na perah verhu Vid zhajvoronka malogo do yakogo podibnij vidriznyayetsya znachnoyu gustotoyu risok na voli desho korotshim i bilsh zaokruglenim dzobom vidsutnistyu chornih poperechnih smug na bokah shiyi ale najdostovirnishe tim sho na skladenomu krili najdovshi tretoryadni mahovi pera znachno ne dohodyat do verhivki krila yaku utvoryuyut pershoryadni mahovi Vid zhajvoronka malogo vidriznyayetsya takozh pisneyu Golos Pisnya riznomanitna j melodijna poklik podibne do dzizhchannya tchrrr abo podvijne trr chrrr Areal vidu ta poshirennya v UkrayiniAreal vidu ohoplyuye Pivnichnu Araviyu Malu Aziyu pivden mezhirichchya Donu Volgi j Uralu Zakavkazzya Centralnu Aziyu okremi rajoni Pivdenno zahidnoyi Aziyi Rajoni zimivli u pivdennij chastini arealu V Ukrayini gnizditsya u Prichornomor yi Pivnichno zahidnomu Priazov yi pivnichnij chastini Krimu zimuye v Prisivashshi Chiselnist i prichini yiyi zminiProtyagom ostannih desyatilit u Yevropi vidbuvayetsya skorochennya chiselnosti Stanom na pochatok HHI st yiyi ocinyuvali u 1 6 4 mln gnizdovih par Najbilsha kilkist 1 3 mln par gnizditsya u yevropejskij chastini Rosiyi Chiselnist v Ukrayini stanovit priblizno 0 2 2 tis par Za ostanni desyatirichchya vona zmenshilasya na 20 U zimovij period vid ponizzya Dnipra do pivdnya Donechchini ta u Stepovomu Krimu trimayetsya 0 1 1 tis os Na luchnih dilyankah zaplavi r Molochnoyi u Zaporizkij oblasti v sichni 1997 i 1999 rr shilnist stanovila 5 6 26 4 os km Inodi zagalna chiselnist zimuyuchih ptahiv bilsha u pershij polovini 2001 r po usomu regionu zimivli v Ukrayini viyavleno 7 22 tis os Skorochennya chiselnosti vidbuvayetsya cherez zmenshennya pridatnih dlya gnizduvannya biotopiv vnaslidok obrobitku cilinnih dilyanok ta zalisnennya Osoblivosti biologiyiPerelitno kochovij ptah deyaki populyaciyi osili V Ukrayini na gnizdovih dilyankah z yavlyayetsya u kinci kvitnya Trimayetsya u posushlivih stepovih rajonah iz solonchakami piskami perelogami ta vipasami z negustoyu trav yanoyu roslinnistyu Gnizditsya okremimi parami Gnizda z reshtok roslin vlashtovuye na zemli Kladki yayec traplyayutsya z pochatku travnya do pochatku lipnya u chastini ptahiv jmovirno vprodovzh gnizdovogo periodu buvaye 2 kladki U kladci 4 5 yayec Ptashenyata zalishayut gnizda u vici 9 dniv Pershih zlotkiv sposterigayut z kincya travnya pogano litayuchi ptashenyata traplyayutsya do pochatku serpnya Vigodovuyut ptashenyat obidva ptahi pari U pislyagnizdovij period ptahi trimayutsya zgrayami Vlitku zhivlyatsya komahami perevazhno zhukami i pryamokrilimi do racionu vhodit i roslinna yizha U zimovij period u zhivlenni perevazhaye nasinnya riznih roslin OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Dodatok II Vklyuchenij do tretoyi redakciyi Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 status neocinenij V Ukrayini ohoronyayetsya u Azovo Sivaskomu nacionalnomu prirodnomu parku Z metoyu efektivnishoyi ohoroni slid stvoriti umovi dlya vidnovlennya prirodnih fitocenoziv u miscyah poshirennya vidu vidmovitisya vid zroshuvannya abo zalisnennya zemel u posushlivih stepovih rajonah PosilannyaAlaudala heinei u bazi Avibase Nicators reedling amp larks IOC World Bird List www worldbirdnames org Procitovano 19 sichnya 2021 Alaudala rufescens or heini excl niethammeri Mediterranean or Turkestan Short toed Lark excl niethammeri Avibase avibase bsc eoc org Procitovano 30 sichnya 2021 Alstrom Per Van Linschooten Jip Donald Paul F Sundev Gombobaatar Mohammadi Zeinolabedin Ghorbani Fatemeh Shafaeipour Arya Van Den Berg Arnoud Robb Magnus 1 sichnya 2021 Multiple species delimitation approaches applied to the avian lark genus Alaudala Molecular Phylogenetics and Evolution angl 154 106994 doi 10 1016 j ympev 2020 106994 ISSN 1055 7903 PMID 33250446 Taxonomy 4 1 to 4 4 IOC World Bird List www worldbirdnames org Procitovano 25 grudnya 2023