Ешеве н фр échevin посадова особа у середньовічній Франції яку призначав сеньйор чинити правосуддя на його землях У деяк

Ешеве́н (фр. échevin) — посадова особа у середньовічній Франції, яку призначав сеньйор чинити правосуддя на його землях. У деяких областях, за часів монархії — громадський посадовець, який відповідає сучасному званню муніципального радника. У ранньому Середньовіччі звався .

Нині в Бельгії «ешевенами» називають обраних заступників бургомістра.

Походження слова

Походить від слова scabinus у меровінзькій латині, куди потрапило з мови франків. Спорідене з нід. schepen («заступник міського голови»), нім. Schöffe («непрофесійний суддя, присяжний засідатель»), з дав.-в.-нім. descaffen («уповноважувати»).

Історія

В (імперії Каролінгів) ешевен (тоді він називався «скабіном») був заступником судді графського суду. Скабіни замінили своїх попередників . Вони чинили правосуддя на судових засіданнях або на народних зібраннях. Їх вибирали нотаблі міст, затверджував король, а королівські уповноважені (Missi dominici) наглядали за ними. Маркюльф, який писав близько 660 року, уперше згадує про скабінів (майбутніх ешевенів), як засідателів графа та його земського судді-вігьє (viguier) або його замісника у судових розглядах.

У Середньовіччі це посадовець, наділений поліцейськими та судовими функціями від імені сеньйора. Його частіше вибирали і призначали великі феодали або обирали міщани (буржуа). Він іноді також звався «консулом» (consul), «журатом» (jurat) або «капітулом» (capitoul).

За пізніших часів частина їхніх судових функцій переходить до рук бальї (bailli), у багатьох місцях ешевени — тепер лише муніципальні урядовці, радники міського голови.

Ешевени Парижа були засідателями купецького старшини або купецького право (prévôt des marchands) і засідали з ним у паризькій ратуші (Отель-де-Віль).

Революція 1789 року скасувала ешевенів та передала їхні повноваження міським головам (мерам) та муніципальним радникам.

У деяких областях Франції за різних часів ешевенів також називали «прогоманами» (prohomens) (до XII—XIII ст. на півдні Франції), або «консулами» (після XIII ст.).

Аналогічні посади в інших країнах

Лавники в Речі Посполитій (сучасні Польща, Україна, Білорусь, Литва, західна Росія).
в Німеччині.

Див. також

Джерела

Marie-Nicolas Bouillet et Alexis Chassang (dir.), " Échevin " dans Dictionnaire universel d'histoire et de géographie, 1878
Echevin
Les échevins de Nantes, chanson des Tri Yann [ 7 квітня 2017 у Wayback Machine.]