Ітуру́п (рос. Итуруп) або Еторо́фу (яп. 択捉島, えとろふとう, МФА: [etoroɸu toː]) — острів у північно-західній частині Тихого океану. Назва походить від айнського слова Етороп, що означає «Мисовий». Найбільший серед Курильських островів. Відокремлений від острова Уруп протокою Фріза на півночі і протокою Катерини від острова Кунашир на півдні. Із західного боку омивається водами Охотського моря, а зі східного — Тихого океану.
Ітуруп | |
---|---|
рос. Итуруп, яп. 択捉島 | |
Карта | |
Названий на честь | Генеральні штати |
Географія | |
45°02′ пн. ш. 147°37′ сх. д. / 45.033° пн. ш. 147.617° сх. д.Координати: 45°02′ пн. ш. 147°37′ сх. д. / 45.033° пн. ш. 147.617° сх. д. | |
Акваторія | Охотське море, Протока Фриза, Протока Катерини, Тихий океан |
Група островів | Велика Курильська гряда |
Площа | 3166,64 ± 0,01 км²[4] |
Довжина | 200 км |
Ширина | 27 км |
Країна | |
Росія (де-факто) / Японія (претендує) | |
Регіон | Префектура Хоккайдо/Сахалінська область |
Район | Округ Немуро/Курильський район |
Населення | 6799 осіб (2021) |
Ітуруп Ітуруп (Японія) | |
Ітуруп Ітуруп (Росія) | |
Ітуруп у Вікісховищі |
Площа острова становить південного заходу на північний схід становить 203 км, а ширина коливається від 6 до 46 км. Питання територіальної приналежності Ітурупа не вирішене. До 1945 року острів належав Японії і входив до складу префектури Хоккайдо. Острів був поділений між селами Рубецу повіту Еторофу, Шяна повіту Шяна і, Шібеторо повіту Шібеторо. Наприкінці Другої світової війни СРСР порушив підписаний з японцями пакт про ненапад і окупував Ітуруп. З 1945 року де-факто ним керує Російська Федерація, правонаступниця СРСР. Однак уряд Японії не визнає російського суверенітету над Ітурупом, вважаючи його своєю окупованою територією. Адміністративно входить до округу Немуро Префектура Хоккайдо, Японія. Найпівнічніша точка Японії. Знаходиться під окупацією Росії, яка відносить його до складу Курильського міського округу Сахалінської області. На острові знаходиться адміністративний центр Курильського району — м. Курильськ.
3182,65км². Протяжність берегової лінії — 658,5 км. Довжина ізУ серпні 1945 року населення острова становило
3608 осіб. За даними російського перепису 2006 року кількість мешканців острова становила 6739 осіб, 60 % яких є етнічними українцями.Береги
Західний берег порізаний затоками (, , , , , , Простор) та півостровами (, , , , Чиріп). Східний берег менш розчленований — тут виділяють значні затоки та .
На острові знаходиться центр Курильського району — м. Курильськ.
Взагалі для берегів острова характерне чергування низинних пологих з піщано-галичними пляжами та високими з переривистим пляжем берегами. Місцями скелі утворюють непрохідні прижими. Особливо вони характерні для ділянки берега від бухти до бухти .
Для острова характерні добові припливи з пересічною висотою до 1 м.
Рельєф
Острів вулканічного походження, має досить складний рельєф. В центральній частині розташований хребет , на півночі, на півострові Медвежому, — хребти та , на південь від затоки — хребет та на півдні острова — хребет . Окремими гірськими масивами є півострів Чиріп, вулкани Берутарубе та Атосанупурі. На острові наявні 16 вулканів (9 діючих та 7 згаслих), серед яких найвищим є згаслий Стокап у хребті Богатир, з висотою 1 634 м. А. І. Соловйов (1947 рік) виділяє 9 самостійних вулканічних масивів: хребти Медвежий, Камуй, Богатир, Іван Грозний, вулканічні масиви Атосанупурі та Берутарубе, півострів Чиріп, кальдера та затока .
Вулкани острова:
Висота (м) | |||
Стокап | 西単冠山 • Нісі-Хітокаппу | Стокап | 1 610 |
Богдан Хмельницький | 散布山 • Тіріппу | Богдан Хмельницкий | 1 589 |
Чиріп | 北散布山 • Кіта-Тіріппу | Чирип | 1 563 |
Буревесник | 1 427 | ||
神威山 • Камуї | Камуй | 1 323 | |
Берутарубе | ベルタルベ山 • Берутарубе | Берутарубе | 1 222 |
小田萌山 • Одамої | Тебеньков | 1 212 | |
ラッキベツ山 • Раккібецу | Демон | 1 206 | |
Атосанупурі | 択捉阿登佐岳 • Еторофу-Атосанупурі | Атсонопури | 1 205 |
Іван Грозний | 択捉焼山 • Еторофу-Якеяма | Иван Грозный | 1 159 |
Баранський | 指臼岳 • Сасюсу | Баранский | 1 126 |
Медвежий | 茂世路岳 • Мойоро | Медвежий | 1 124 |
Средний | 1 113 | ||
Кудрявий | 硫黄岳 • Іо | Кудрявый | 991 |
Урбич | 770 | ||
Менший Брат | 焼山 • Якеяма | Меньший Брат | 563 |
Гідрографія
Річки
Всі річки острова переважно гірського характеру, короткі (довжиною 10-15 км, при ширині 5-10 м, а у гирлі до 30 м). Глибина річок переважно сягає 0,7-2 м, швидкість течії — 0,5-1 (у верхів'ях 3) м/с. Дно річок переважно кам'янисте та галичне. Весняні паводки спостерігаються у квітні-червні. В теплий період можливі до 4 паводків з пересічною протяжністю 6-15 діб. Рівень води під час паводків піднімається на 0,4-0,8 (іноді 1,5) м. В межень річки можна перейти вбрід.
Найбільші річки острова:
- Куйбишевка — 28 км
- Славна — 23 км
- Курілка — 22 км
Вода деяких річок ( та ) не придатна для пиття через високу кислотність.
На річках багато водоспадів, серед яких найвищий у Росії — водоспад Ілля Муромець, висота падіння води якого становить 141 м.
Озера
На острові нараховується понад 30 озер. Найбільші з них —
лагунні:
лавозагатні:
- в кальдері вулкану Медвежий
- в кальдері вулкану Урбіч
Термальні води
На острові розташовано багато термальних вод. Більшість гарячих джерел приурочені до районів активного вулканізму. Відомі два невеликих озерця з водою з температурою 35-40 °C біля вулкану Менший Брат та озера . Сірчановодневі джерела є в кальдері , вони є витоками річки . Ціла низка гарячих джерел (, , , , ) спостерігається уздовж річки в районі вулкану — вони мають температуру води до 90 °C. 1,5 км на північ знаходиться з гарячими джерелами. Потужні мінеральні джерела розташовані зі сходу озера та біля підніжжя вулкану .
Клімат
Клімат острова морський та вологий. Протягом року спостерігається похмура погода з частими сильними вітрами. Літо помірно тепле, з пересічними температурами +13 °C. Влітку погода похмура, дощова. Ясних днів влітку — 5-6, похмурих — 55, туманних — 31. Опади випадають у вигляді моросячих дощів — влітку в середньому 250 мм.
Флора та фауна
Флора
На острові переважають негусті ліси з модрини, кедрового сланника, смереки, та дуба. Переважаюча висота дерев — 5-8 м. На більшій частині острова переважають прапоротеподібні, сланникові форми хвойних дерев та кам'яна береза з підліском із заввишки до 3,5 м. Місцями вони утворюють самостійні важкопрохідні зарості. На схилах гір вище 700 м (окрім схилів діючих вулканів) панує кедровий сланник, який на острові займає 42 % всіх лісів. Смерекові ліси поширені на півострові Атсонопурі та навколо озера Лісозаводське.
На острові зустрічаються , гортензія, сумах (іпритка), . По берегам річок доволі поширені , , верба. Під покривом бамбуку зростають бруслина, , клен, , . Північні схили гір часто вкриті міцними заростями (вільховий сланник). По берегам поширені зарості високих трав із гречки, , хрестовника, , тощо.
Фауна
Із ссавців поширені бурий ведмідь, лисиця та гризуни. В деякі роки були зафіксовані колонії сірих пацюків. З птахів поширені чорний лелека, беркут, скопа, чорний журавель, охотський коловодник, .
Південна частина острова включена до заказника .
Історія
Ітуруп до 1945 рр. входив до складу Японії. З 1945 р. — окупований радянськими військами та включений до СРСР (РРФСР). З 1991 р. — в складі Росії.
Дивись також
Примітки
- Японія, США та Україна формально визнають японську приналежність, але фактично острови контролюються Російською Федерацією. Див. Територіальні претензії щодо Курильських островів
- Згідно позиції Японії
- Згідно позиції Росії
- https://www.gsi.go.jp/KOKUJYOHO/MENCHO/backnumber/GSI-menseki20210101.pdf — Інститут географії Японії. — С. 83.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 27 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 22 січня 2010.
- Збройна операція радянських військ по захопленню острова Ітуруп відбулася з 28 серпня по 2 серпня 1945 року, вже після офіційного оголошення японським Імператором капітуляції Японії 15 серпня 1945 року. Офіційна церемонія підписання капітуляції відбулася 2 вересня 1945 року.
- Проблема Північних територій // Сайт Міністерства Іноземних справ Японії. Переглянуто 11 вересня 2008. [1] [ 2 січня 2009 у Wayback Machine.] (яп.), [2] [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Указ Президента України №692/2022 «Про питання Північних територій Японії». Президент України. 7 жовтня 2022. оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
- Також: 小散布山 • Котіріппу-сан.
Джерела та література
- Ітуруп // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Хоккайдо (1): в 2 т. — Токіо: Кадокава Сьотен, 1987 (яп.)
Ітуруп // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.) Подорожуймо островами Японії [ 12 травня 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- (рос.) Дмитрий Арбузов // Вольный ветер [ 4 червня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Японії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Iturup znachennya Ituru p ros Iturup abo Etoro fu yap 択捉島 えとろふとう MFA etoroɸu toː ostriv u pivnichno zahidnij chastini Tihogo okeanu Nazva pohodit vid ajnskogo slova Etorop sho oznachaye Misovij Najbilshij sered Kurilskih ostroviv Vidokremlenij vid ostrova Urup protokoyu Friza na pivnochi i protokoyu Katerini vid ostrova Kunashir na pivdni Iz zahidnogo boku omivayetsya vodami Ohotskogo morya a zi shidnogo Tihogo okeanu Iturupros Iturup yap 択捉島KartaNazvanij na chestGeneralni shtatiGeografiya45 02 pn sh 147 37 sh d 45 033 pn sh 147 617 sh d 45 033 147 617 Koordinati 45 02 pn sh 147 37 sh d 45 033 pn sh 147 617 sh d 45 033 147 617AkvatoriyaOhotske more Protoka Friza Protoka Katerini Tihij okeanGrupa ostrovivVelika Kurilska gryadaPlosha3166 64 0 01 km 4 Dovzhina200 kmShirina27 kmKrayina Rosiya de fakto Yaponiya pretenduye RegionPrefektura Hokkajdo Sahalinska oblastRajonOkrug Nemuro Kurilskij rajonNaselennya6799 osib 2021 IturupIturup Yaponiya IturupIturup Rosiya Iturup u Vikishovishi Karta ostrova Iturup Misce roztashuvannya ostrova Etorofu Iturup na fizichnij karti prefekturi Hokkajdo Plosha ostrova stanovit amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03182 0650000 3182 65km Protyazhnist beregovoyi liniyi amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0658 0500000 658 5 km Dovzhina iz pivdennogo zahodu na pivnichnij shid stanovit 203 km a shirina kolivayetsya vid 6 do 46 km Pitannya teritorialnoyi prinalezhnosti Iturupa ne virishene Do 1945 roku ostriv nalezhav Yaponiyi i vhodiv do skladu prefekturi Hokkajdo Ostriv buv podilenij mizh selami Rubecu povitu Etorofu Shyana povitu Shyana i Shibetoro povitu Shibetoro Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni SRSR porushiv pidpisanij z yaponcyami pakt pro nenapad i okupuvav Iturup Z 1945 roku de fakto nim keruye Rosijska Federaciya pravonastupnicya SRSR Odnak uryad Yaponiyi ne viznaye rosijskogo suverenitetu nad Iturupom vvazhayuchi jogo svoyeyu okupovanoyu teritoriyeyu Administrativno vhodit do okrugu Nemuro Prefektura Hokkajdo Yaponiya Najpivnichnisha tochka Yaponiyi Znahoditsya pid okupaciyeyu Rosiyi yaka vidnosit jogo do skladu Kurilskogo miskogo okrugu Sahalinskoyi oblasti Na ostrovi znahoditsya administrativnij centr Kurilskogo rajonu m Kurilsk U serpni 1945 roku naselennya ostrova stanovilo amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03608 amp amp amp amp 00 3608 osib Za danimi rosijskogo perepisu 2006 roku kilkist meshkanciv ostrova stanovila amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 06739 amp amp amp amp 00 6739 osib 60 yakih ye etnichnimi ukrayincyami BeregiZahidnij bereg porizanij zatokami Prostor ta pivostrovami Chirip Shidnij bereg mensh rozchlenovanij tut vidilyayut znachni zatoki ta Na ostrovi znahoditsya centr Kurilskogo rajonu m Kurilsk Vzagali dlya beregiv ostrova harakterne cherguvannya nizinnih pologih z pishano galichnimi plyazhami ta visokimi z pererivistim plyazhem beregami Miscyami skeli utvoryuyut neprohidni prizhimi Osoblivo voni harakterni dlya dilyanki berega vid buhti do buhti Dlya ostrova harakterni dobovi priplivi z peresichnoyu visotoyu do 1 m RelyefOstriv vulkanichnogo pohodzhennya maye dosit skladnij relyef V centralnij chastini roztashovanij hrebet na pivnochi na pivostrovi Medvezhomu hrebti ta na pivden vid zatoki hrebet ta na pivdni ostrova hrebet Okremimi girskimi masivami ye pivostriv Chirip vulkani Berutarube ta Atosanupuri Na ostrovi nayavni 16 vulkaniv 9 diyuchih ta 7 zgaslih sered yakih najvishim ye zgaslij Stokap u hrebti Bogatir z visotoyu 1 634 m A I Solovjov 1947 rik vidilyaye 9 samostijnih vulkanichnih masiviv hrebti Medvezhij Kamuj Bogatir Ivan Groznij vulkanichni masivi Atosanupuri ta Berutarube pivostriv Chirip kaldera ta zatoka Vulkani ostrova Visota m Stokap 西単冠山 Nisi Hitokappu Stokap 1 610 Bogdan Hmelnickij 散布山 Tirippu Bogdan Hmelnickij 1 589 Chirip 北散布山 Kita Tirippu Chirip 1 563 Burevesnik 1 427 神威山 Kamuyi Kamuj 1 323 Berutarube ベルタルベ山 Berutarube Berutarube 1 222 小田萌山 Odamoyi Tebenkov 1 212 ラッキベツ山 Rakkibecu Demon 1 206 Atosanupuri 択捉阿登佐岳 Etorofu Atosanupuri Atsonopuri 1 205 Ivan Groznij 択捉焼山 Etorofu Yakeyama Ivan Groznyj 1 159 Baranskij 指臼岳 Sasyusu Baranskij 1 126 Medvezhij 茂世路岳 Mojoro Medvezhij 1 124 Srednij 1 113 Kudryavij 硫黄岳 Io Kudryavyj 991 Urbich 770 Menshij Brat 焼山 Yakeyama Menshij Brat 563GidrografiyaRichki Vsi richki ostrova perevazhno girskogo harakteru korotki dovzhinoyu 10 15 km pri shirini 5 10 m a u girli do 30 m Glibina richok perevazhno syagaye 0 7 2 m shvidkist techiyi 0 5 1 u verhiv yah 3 m s Dno richok perevazhno kam yaniste ta galichne Vesnyani pavodki sposterigayutsya u kvitni chervni V teplij period mozhlivi do 4 pavodkiv z peresichnoyu protyazhnistyu 6 15 dib Riven vodi pid chas pavodkiv pidnimayetsya na 0 4 0 8 inodi 1 5 m V mezhen richki mozhna perejti vbrid Najbilshi richki ostrova Kujbishevka 28 km Slavna 23 km Kurilka 22 km Voda deyakih richok ta ne pridatna dlya pittya cherez visoku kislotnist Na richkah bagato vodospadiv sered yakih najvishij u Rosiyi vodospad Illya Muromec visota padinnya vodi yakogo stanovit 141 m Ozera Na ostrovi narahovuyetsya ponad 30 ozer Najbilshi z nih lagunni lavozagatni v kalderi vulkanu Medvezhij v kalderi vulkanu Urbich Termalni vodi Na ostrovi roztashovano bagato termalnih vod Bilshist garyachih dzherel priurocheni do rajoniv aktivnogo vulkanizmu Vidomi dva nevelikih ozercya z vodoyu z temperaturoyu 35 40 C bilya vulkanu Menshij Brat ta ozera Sirchanovodnevi dzherela ye v kalderi voni ye vitokami richki Cila nizka garyachih dzherel sposterigayetsya uzdovzh richki v rajoni vulkanu voni mayut temperaturu vodi do 90 C 1 5 km na pivnich znahoditsya z garyachimi dzherelami Potuzhni mineralni dzherela roztashovani zi shodu ozera ta bilya pidnizhzhya vulkanu KlimatKlimat ostrova morskij ta vologij Protyagom roku sposterigayetsya pohmura pogoda z chastimi silnimi vitrami Lito pomirno teple z peresichnimi temperaturami 13 C Vlitku pogoda pohmura doshova Yasnih dniv vlitku 5 6 pohmurih 55 tumannih 31 Opadi vipadayut u viglyadi morosyachih doshiv vlitku v serednomu 250 mm Flora ta faunaFlora Na ostrovi perevazhayut negusti lisi z modrini kedrovogo slannika smereki ta duba Perevazhayucha visota derev 5 8 m Na bilshij chastini ostrova perevazhayut praporotepodibni slannikovi formi hvojnih derev ta kam yana bereza z pidliskom iz zavvishki do 3 5 m Miscyami voni utvoryuyut samostijni vazhkoprohidni zarosti Na shilah gir vishe 700 m okrim shiliv diyuchih vulkaniv panuye kedrovij slannik yakij na ostrovi zajmaye 42 vsih lisiv Smerekovi lisi poshireni na pivostrovi Atsonopuri ta navkolo ozera Lisozavodske Na ostrovi zustrichayutsya gortenziya sumah ipritka Po beregam richok dovoli poshireni verba Pid pokrivom bambuku zrostayut bruslina klen Pivnichni shili gir chasto vkriti micnimi zarostyami vilhovij slannik Po beregam poshireni zarosti visokih trav iz grechki hrestovnika tosho Fauna Iz ssavciv poshireni burij vedmid lisicya ta grizuni V deyaki roki buli zafiksovani koloniyi sirih pacyukiv Z ptahiv poshireni chornij leleka berkut skopa chornij zhuravel ohotskij kolovodnik Pivdenna chastina ostrova vklyuchena do zakaznika IstoriyaIturup do 1945 rr vhodiv do skladu Yaponiyi Z 1945 r okupovanij radyanskimi vijskami ta vklyuchenij do SRSR RRFSR Z 1991 r v skladi Rosiyi Divis takozhProblema Pivnichnih teritorij PrimitkiYaponiya SShA ta Ukrayina formalno viznayut yaponsku prinalezhnist ale faktichno ostrovi kontrolyuyutsya Rosijskoyu Federaciyeyu Div Teritorialni pretenziyi shodo Kurilskih ostroviv Zgidno poziciyi Yaponiyi Zgidno poziciyi Rosiyi https www gsi go jp KOKUJYOHO MENCHO backnumber GSI menseki20210101 pdf Institut geografiyi Yaponiyi S 83 d Track Q2986578 Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 27 veresnya 2012 Arhiv originalu za 15 chervnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2010 Zbrojna operaciya radyanskih vijsk po zahoplennyu ostrova Iturup vidbulasya z 28 serpnya po 2 serpnya 1945 roku vzhe pislya oficijnogo ogoloshennya yaponskim Imperatorom kapitulyaciyi Yaponiyi 15 serpnya 1945 roku Oficijna ceremoniya pidpisannya kapitulyaciyi vidbulasya 2 veresnya 1945 roku Problema Pivnichnih teritorij Sajt Ministerstva Inozemnih sprav Yaponiyi Pereglyanuto 11 veresnya 2008 1 2 sichnya 2009 u Wayback Machine yap 2 12 listopada 2020 u Wayback Machine angl Ukaz Prezidenta Ukrayini 692 2022 Pro pitannya Pivnichnih teritorij Yaponiyi Prezident Ukrayini 7 zhovtnya 2022 originalu za 8 grudnya 2022 Procitovano 21 lyutogo 2023 Takozh 小散布山 Kotirippu san Dzherela ta literaturaIturup Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Hokkajdo 1 v 2 t Tokio Kadokava Soten 1987 yap Iturup 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Posilannya yap yap yap yap Podorozhujmo ostrovami Yaponiyi 12 travnya 2012 u Wayback Machine ros ros Dmitrij Arbuzov Volnyj veter 4 chervnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Yaponiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi