Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Есмань (у 1957–2016 роках — Червоне) — селище Шосткинського району Сумської області. Центр Есманьської селищної територіальної громади.
| селище Есмань | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Сумська область | ||
| Район | Шосткинський район | ||
| Громада | Есманьська селищна громада | ||
| Облікова картка | Червоне | ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1615 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 9 км² | ||
| Населення | ▼ 1432 (01.01.2017) | ||
| Густота | 210 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 41432 | ||
| Телефонний код | +380 5444 | ||
| Географічні координати | 51°46′36″ пн. ш. 34°04′18″ сх. д. / 51.77667° пн. ш. 34.07167° сх. д.Координати: 51°46′36″ пн. ш. 34°04′18″ сх. д. / 51.77667° пн. ш. 34.07167° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 190 м | ||
| Водойма | р. Есмань
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Есмань | ||
| До станції: | 5 км | ||
| До райцентру: | |||
| - автошляхами: | 22 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - автошляхами: | 161 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 41432, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт Есмань, вул. Василенка, 19 | ||
| Голова селищної ради | Давиденко Віктор Васильович | ||
| Карта | |||
  Есмань | |||
 Есмань | |||
|
| |||
Населення станом на 2001 рік становило 1882 особи.
Географія
Селище міського типу Есмань розташоване на березі річки Есмань, вище за течією примикає село Лужки, нижче за течією примикає село Вознесенське. Селище витягнуте вздовж річки на 9 км. На річці в межах селища знаходиться кілька загат.
Найближча залізнична станція Есмань — за 5 км. На відстані 3 км проходить автомагістраль М02E101. До міста Глухова — 22 км.
Історичні відомості
Вперше Есмань згадується в царській грамоті від 1615 року, на той час село належало Мовчанському монастирю. Невдовзі (в 1618) згідно з Деулінським перемир'ям воно відійшло до Польщі і належало польському шляхтичу А. Огницькому. Пізніше ввійшло до Глухівської сотні.
Після ліквідації полкового устрою у 1782 році село стало центром у складі Глухівського повіту Новгород-Сіверського намісництва, а з 1795 року — Глухівського повіту Малоросійської губернії.
З 7 березня 1923 року — центр Есманського району Новгород-Сіверської округи.
15 вересня 1930 року Есманський район розформований з віднесенням території до складу Глухівського району.
17 лютого 1935 року увійшло до утвореного знову Есманського району з центром у селі Червоне (Янівка) в складі Чернігівської області., який 31 серпня 1935 був перейменований на Червоний район.
29 вересня 1941 року село було окуповано гітлерівцями, а через два дні й увесь Червоний район. Того ж року бійцями й офіцерами радянської армії, що потрапили в оточення, тут було організовано другий партизанський загін під командуванням старшого лейтенанта Леоніда Яковича Іванова. 22 грудня 1941 року невеликі загони об'єднались в один, що став називатись партизанським загоном Червоного району.
31 серпня 1943 року підрозділами 9-го танкового корпусу під командуванням генерал-майора Г. С. Рудченка було звільнено Есмань з-під німецької окупації.
1957 року Есмань було перейменовано на Червоне.
30 грудня 1962 Червоний район розформований, село Червоне перейшло до складу Глухівського району.
1968 року віднесено до категорії селищ міського типу.
19 травня 2016 року відновлено історичну назву.
Населення
У 1859 році у козацькому, казенному та власницькому селі налічувалось 223 двори, мешкало 1805 осіб (852 чоловічої статі та 953 — жіночої), була православна церква та поштова станція.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Глухівського повіту Чернігівської губернії мешкала 1951 особа, налічувалось 303 дворових господарств, існувала православна церква, школа, поштова станція, 2 постоялі двори, постоялий будинок, 9 вітрових млинів, 2 крупорушки.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2326 осіб (1177 чоловічої статі та 1149 — жіночої), з яких 2293 — православної віри.
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1959 року, населення села становило 2793 особи (1254 чоловічої статі та 1539 — жіночої).
За даними на 1970 рік у Червоному населення становило 2900 осіб.
Станом на 1989 рік населення зменшилось до 2366 осіб (1112 чоловічої статі та 1254 — жіночої).
| 1859 | 1885 | 1897 | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 805 | 1 951 | 2 326 | 2 793 | 2 900 | 2 366 | 1 882 |
| ▲ | ▲ | ▲ | ▲ | ▼ | ▼ |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1835 | 97.5% |
| російська | 47 | 2.5% |
| Усього | 1882 | 100% |
Економіка
У 1925 році в селі діяло 10 млинів, крупорушка, 10 кузень, 2 цегельних заводи. Ще через три роки в Есмані почали працювати райпромкомбінат та новостворена кінно-тяглова станція. 1929 року тут був утворений СОЗ «Робітник і селянин», на початку 1935 — організована Есманська МТС, 1938 — введено в дію електростанцію.
Друга світова війна завдала Есмані великої шкоди, були повністю знищені господарства всіх сільськогосподарських артілей, вивезено худобу, разграбовано МТС, а також зруйновано електростанцію. Проте після війни господарство села дуже швидко відновилося.
Пізніше у Червоному були побудовані цукровий та спиртовий заводи, тваринницька ферма.
Наразі у селищі діє лише хлібопекарня та ТОВ «Червонянське ремонтно-транспортне підприємство». За 3 км від Червоного працює асфальтний завод.
Соціальна сфера
1869 року вперше в Есмані було відкрито початкову школу, а в 1921 році побудовано ще одну. З встановленням Радянської влади в селі була відкрита медамбулаторія, у якій у 1925 році працювали 2 лікарі та 3 фельдшера.
У 1936 році тут було організовано консультаційний пункт Глухівського інституту. Через два роки (1938) збудовано районну лікарню та двоповерхову школу.
Проте війна і в цьому секторі завдала Есмані великих втрат: були зруйновані ряд адміністративних будівель та всі приміщення культурно-освітніх установ.
Заняття в середній школі відновились у жовтні 1943 року.
З того часу, як Есмань стала селищем міського типу, у ньому було побудовано близько 20 адміністративних і громадських будівель: середня школа, лікарня, дитсадок, кафе, універмаг та інше.
Пам'ятки
Поблизу села виявлено городище сіверян (VIII-X століть).
У Есмані встановлені пам'ятник радянським воїнам, загиблим у бою за визволення селища від гітлерівців, пам'ятник односельцям, полеглим у роки війни, та пам'ятник жертвам нацизму.
 |  |
Пам'ятник односельцям | Церква |
Ушанування пам'яті загиблих та померлих внаслідок військової агресії росії
На вшанування пам'яті загиблих та померлих внаслідок військової агресії росії у селищі Есмань 28 грудня 2023 року було відкрито Алею Пам'яті — символ пам'яті про воїнів та цивільних, які віддали своє життя за незалежну Україну.
- Загиблі військові та цивільні жителі Есманської селищної громади
- (нар. 31.03.1993) — уродженець села Кучерівка, командир відділення 34-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, який загинув уранці 24 лютого 2022 року по дорозі на роботу; кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
- Кривенко Іван Івановича (нар. 05.07.1987) — уродженець села Студенок, військовослужбовець, який загинув 17 липня 2023 року на Куп'янському напрямку.
- Моргунов Олександр Іванович (нар. 12.12.1992) — житель села Сопич, військовослужбовець, який загинув 5 жовтня 2023 року на Донецькому напрямку.
- Смик Олександр Вікторович (нар. 20.02.2000) — жителя села Уланове, військовослужбовець, який загинув 21 листопада 2023 року під селом Площанка Кремінського району Луганської області.
- Казєєв Володимир Вікторович (нар. 01.02.1974) — житель селища Есмань, який загинув 25 лютого 2022 року на трасі М-02.
- Сатанін Микола Іванович (нар. 20.07.1996) — житель села Кучерівка, який загинув 23 січня 2023 року внаслідок обстрілів населеного пункту.
- Сатаніна Анна Миколаївна (нар. 17.12.2002) — жителька села Кучерівка, яка загинула 23 січня 2023 року внаслідок обстрілів населеного пункту.
Персоналії
У селі народився український історик, громадський та політичний діяч, член ТУП, міністр освіти Української держави Микола Василенко.
Есмань кілька разів відвідував Тарас Шевченко, про що він згадував у своїй повісті «Капитанша».
Влітку 1733 року, прямуючи із Москви на навчання до Київської Академії, у селі зупинявся Михайло Ломоносов.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Наши путешествия, Населенные пункты Глуховского района [ 18 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Постанова ВУЦВК № 314 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- Постанова Президії ВУЦВК № 25 від 17 лютого 1935 «Про склад нових адміністративних районів Чернігівської області»
- Постанова Президії ЦВК УСРР № 142 від 31 серпня 1935 «Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 35 від 30 грудня 1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Демоскоп Weekly, Всесоюзная перепись населения 1959 г. [ 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Демоскоп Weekly, Всесоюзная перепись населения 1989 г. [ 2012-01-18 у Wayback Machine.] (рос.)
- Жертвують своїм життям, щоб врятувати інших: у Глухові рятівників привітали з професійним святом. ГЛУХІВ.INFO (рос.). Процитовано 1 січня 2024.
- У Шосткинському районі відкрили Алею пам’яті. ШОСТКА.INFO. Процитовано 1 січня 2024.
Посилання
- (рос.)
- Фото Планета, Есмань [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Esman u 1957 2016 rokah Chervone selishe Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Centr Esmanskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi selishe Esman Esmanska zagalnoosvitnya shkola I III stupenivEsmanska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Esmanska selishna gromada Oblikova kartka Chervone Osnovni dani Zasnovano 1615 Status iz 2024 roku Plosha 9 km Naselennya 1432 01 01 2017 Gustota 210 osib km Poshtovij indeks 41432 Telefonnij kod 380 5444 Geografichni koordinati 51 46 36 pn sh 34 04 18 sh d 51 77667 pn sh 34 07167 sh d 51 77667 34 07167 Koordinati 51 46 36 pn sh 34 04 18 sh d 51 77667 pn sh 34 07167 sh d 51 77667 34 07167 Visota nad rivnem morya 190 m Vodojma r Esman Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Esman Do stanciyi 5 km Do rajcentru avtoshlyahami 22 km Do obl centru avtoshlyahami 161 km Selishna vlada Adresa 41432 Sumska obl Shostkinskij r n smt Esman vul Vasilenka 19 Golova selishnoyi radi Davidenko Viktor Vasilovich Karta Esman Esman Esman u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Esman Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 1882 osobi GeografiyaSelishe miskogo tipu Esman roztashovane na berezi richki Esman vishe za techiyeyu primikaye selo Luzhki nizhche za techiyeyu primikaye selo Voznesenske Selishe vityagnute vzdovzh richki na 9 km Na richci v mezhah selisha znahoditsya kilka zagat Najblizhcha zaliznichna stanciya Esman za 5 km Na vidstani 3 km prohodit avtomagistral M02E101 Do mista Gluhova 22 km Istorichni vidomostiVpershe Esman zgaduyetsya v carskij gramoti vid 1615 roku na toj chas selo nalezhalo Movchanskomu monastiryu Nevdovzi v 1618 zgidno z Deulinskim peremir yam vono vidijshlo do Polshi i nalezhalo polskomu shlyahtichu A Ognickomu Piznishe vvijshlo do Gluhivskoyi sotni Pislya likvidaciyi polkovogo ustroyu u 1782 roci selo stalo centrom u skladi Gluhivskogo povitu Novgorod Siverskogo namisnictva a z 1795 roku Gluhivskogo povitu Malorosijskoyi guberniyi Z 7 bereznya 1923 roku centr Esmanskogo rajonu Novgorod Siverskoyi okrugi 15 veresnya 1930 roku Esmanskij rajon rozformovanij z vidnesennyam teritoriyi do skladu Gluhivskogo rajonu 17 lyutogo 1935 roku uvijshlo do utvorenogo znovu Esmanskogo rajonu z centrom u seli Chervone Yanivka v skladi Chernigivskoyi oblasti yakij 31 serpnya 1935 buv perejmenovanij na Chervonij rajon 29 veresnya 1941 roku selo bulo okupovano gitlerivcyami a cherez dva dni j uves Chervonij rajon Togo zh roku bijcyami j oficerami radyanskoyi armiyi sho potrapili v otochennya tut bulo organizovano drugij partizanskij zagin pid komanduvannyam starshogo lejtenanta Leonida Yakovicha Ivanova 22 grudnya 1941 roku neveliki zagoni ob yednalis v odin sho stav nazivatis partizanskim zagonom Chervonogo rajonu 31 serpnya 1943 roku pidrozdilami 9 go tankovogo korpusu pid komanduvannyam general majora G S Rudchenka bulo zvilneno Esman z pid nimeckoyi okupaciyi 1957 roku Esman bulo perejmenovano na Chervone 30 grudnya 1962 Chervonij rajon rozformovanij selo Chervone perejshlo do skladu Gluhivskogo rajonu 1968 roku vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu Gluhiv Esman Shaligine Pustogorod Slout Poloshki Ulanove Shevchenkove Banichi 19 travnya 2016 roku vidnovleno istorichnu nazvu NaselennyaU 1859 roci u kozackomu kazennomu ta vlasnickomu seli nalichuvalos 223 dvori meshkalo 1805 osib 852 cholovichoyi stati ta 953 zhinochoyi bula pravoslavna cerkva ta poshtova stanciya Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli Gluhivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkala 1951 osoba nalichuvalos 303 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva shkola poshtova stanciya 2 postoyali dvori postoyalij budinok 9 vitrovih mliniv 2 kruporushki Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2326 osib 1177 cholovichoyi stati ta 1149 zhinochoyi z yakih 2293 pravoslavnoyi viri Zgidno z Vsesoyuznim perepisom naselennya 1959 roku naselennya sela stanovilo 2793 osobi 1254 cholovichoyi stati ta 1539 zhinochoyi Za danimi na 1970 rik u Chervonomu naselennya stanovilo 2900 osib Stanom na 1989 rik naselennya zmenshilos do 2366 osib 1112 cholovichoyi stati ta 1254 zhinochoyi Dinamika naselennya 1859 1885 1897 1959 1970 1989 2001 1 805 1 951 2 326 2 793 2 900 2 366 1 882 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1835 97 5 rosijska 47 2 5 Usogo 1882 100 EkonomikaU 1925 roci v seli diyalo 10 mliniv kruporushka 10 kuzen 2 cegelnih zavodi She cherez tri roki v Esmani pochali pracyuvati rajpromkombinat ta novostvorena kinno tyaglova stanciya 1929 roku tut buv utvorenij SOZ Robitnik i selyanin na pochatku 1935 organizovana Esmanska MTS 1938 vvedeno v diyu elektrostanciyu Druga svitova vijna zavdala Esmani velikoyi shkodi buli povnistyu znisheni gospodarstva vsih silskogospodarskih artilej vivezeno hudobu razgrabovano MTS a takozh zrujnovano elektrostanciyu Prote pislya vijni gospodarstvo sela duzhe shvidko vidnovilosya Piznishe u Chervonomu buli pobudovani cukrovij ta spirtovij zavodi tvarinnicka ferma Narazi u selishi diye lishe hlibopekarnya ta TOV Chervonyanske remontno transportne pidpriyemstvo Za 3 km vid Chervonogo pracyuye asfaltnij zavod Socialna sfera1869 roku vpershe v Esmani bulo vidkrito pochatkovu shkolu a v 1921 roci pobudovano she odnu Z vstanovlennyam Radyanskoyi vladi v seli bula vidkrita medambulatoriya u yakij u 1925 roci pracyuvali 2 likari ta 3 feldshera U 1936 roci tut bulo organizovano konsultacijnij punkt Gluhivskogo institutu Cherez dva roki 1938 zbudovano rajonnu likarnyu ta dvopoverhovu shkolu Prote vijna i v comu sektori zavdala Esmani velikih vtrat buli zrujnovani ryad administrativnih budivel ta vsi primishennya kulturno osvitnih ustanov Zanyattya v serednij shkoli vidnovilis u zhovtni 1943 roku Z togo chasu yak Esman stala selishem miskogo tipu u nomu bulo pobudovano blizko 20 administrativnih i gromadskih budivel serednya shkola likarnya ditsadok kafe univermag ta inshe Pam yatkiPoblizu sela viyavleno gorodishe siveryan VIII X stolit U Esmani vstanovleni pam yatnik radyanskim voyinam zagiblim u boyu za vizvolennya selisha vid gitlerivciv pam yatnik odnoselcyam poleglim u roki vijni ta pam yatnik zhertvam nacizmu Pam yatnik odnoselcyam Cerkva Ushanuvannya pam yati zagiblih ta pomerlih vnaslidok vijskovoyi agresiyi rosiyi Na vshanuvannya pam yati zagiblih ta pomerlih vnaslidok vijskovoyi agresiyi rosiyi u selishi Esman 28 grudnya 2023 roku bulo vidkrito Aleyu Pam yati simvol pam yati pro voyiniv ta civilnih yaki viddali svoye zhittya za nezalezhnu Ukrayinu Zagibli vijskovi ta civilni zhiteli Esmanskoyi selishnoyi gromadi nar 31 03 1993 urodzhenec sela Kucherivka komandir viddilennya 34 go derzhavnogo pozhezhno ryatuvalnogo zagonu Golovnogo upravlinnya Derzhavnoyi sluzhbi Ukrayini z nadzvichajnih situacij u Sumskij oblasti yakij zaginuv uranci 24 lyutogo 2022 roku po dorozi na robotu kavaler ordena Za muzhnist III stupenya Krivenko Ivan Ivanovicha nar 05 07 1987 urodzhenec sela Studenok vijskovosluzhbovec yakij zaginuv 17 lipnya 2023 roku na Kup yanskomu napryamku Morgunov Oleksandr Ivanovich nar 12 12 1992 zhitel sela Sopich vijskovosluzhbovec yakij zaginuv 5 zhovtnya 2023 roku na Doneckomu napryamku Smik Oleksandr Viktorovich nar 20 02 2000 zhitelya sela Ulanove vijskovosluzhbovec yakij zaginuv 21 listopada 2023 roku pid selom Ploshanka Kreminskogo rajonu Luganskoyi oblasti Kazyeyev Volodimir Viktorovich nar 01 02 1974 zhitel selisha Esman yakij zaginuv 25 lyutogo 2022 roku na trasi M 02 Satanin Mikola Ivanovich nar 20 07 1996 zhitel sela Kucherivka yakij zaginuv 23 sichnya 2023 roku vnaslidok obstriliv naselenogo punktu Satanina Anna Mikolayivna nar 17 12 2002 zhitelka sela Kucherivka yaka zaginula 23 sichnya 2023 roku vnaslidok obstriliv naselenogo punktu PersonaliyiU seli narodivsya ukrayinskij istorik gromadskij ta politichnij diyach chlen TUP ministr osviti Ukrayinskoyi derzhavi Mikola Vasilenko Esman kilka raziv vidviduvav Taras Shevchenko pro sho vin zgaduvav u svoyij povisti Kapitansha Vlitku 1733 roku pryamuyuchi iz Moskvi na navchannya do Kiyivskoyi Akademiyi u seli zupinyavsya Mihajlo Lomonosov PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Nashi puteshestviya Naselennye punkty Gluhovskogo rajona 18 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Postanova VUCVK 314 vid 7 bereznya 1923 Pro administrativno teritoriyalnij podil Chernigivshini Postanova VUCVK i RNK USRR 225 vid 2 veresnya 1930 Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupnevu sistemu upravlinnya Postanova Prezidiyi VUCVK 25 vid 17 lyutogo 1935 Pro sklad novih administrativnih rajoniv Chernigivskoyi oblasti Postanova Prezidiyi CVK USRR 142 vid 31 serpnya 1935 Pro najmenuvannya deyakih rajoniv i rajonnih centriv USRR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 35 vid 30 grudnya 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 X 270 120 s ros doref Demoskop Weekly Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 g 11 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Demoskop Weekly Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 g 2012 01 18 u Wayback Machine ros Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Zhertvuyut svoyim zhittyam shob vryatuvati inshih u Gluhovi ryativnikiv privitali z profesijnim svyatom GLUHIV INFO ros Procitovano 1 sichnya 2024 U Shostkinskomu rajoni vidkrili Aleyu pam yati ShOSTKA INFO Procitovano 1 sichnya 2024 Posilannya ros Foto Planeta Esman 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3