Шевченкове (до 1945 року — Черториги, Чорториги) — село в Україні, у Березівській сільській громаді Шосткинського району Сумської області. Розташоване на півночі Сумщини в Поліській зоні, за 18 кілометрів на захід від міста Глухова. Батьківщина українського аристократичного роду Туманських, зокрема останнього Канцлера Гетьманщини Василя Туманського.
село Шевченкове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Шосткинський район |
Громада | Березівська сільська громада |
Облікова картка | Шевченкове |
Основні дані | |
Населення | 1279 (2001 рік) |
Територія | ≈6,5 км² |
Густота населення | 197 осіб/км² |
Поштовий індекс | 41451 |
Телефонний код | +380 5444 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 179 м |
Водойми | річки Сливка, Есмань |
Відстань до районного центру | 18 км |
Найближча залізнична станція | Терещенська |
Відстань до залізничної станції | 15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41437, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Береза, вул. Центральна, буд. 1 |
Карта | |
Шевченкове | |
Шевченкове | |
Мапа | |
Шевченкове у Вікісховищі |
Село засноване в другій половині XV століття.
Географія
У селі бере початок річка Сливка, ліва притока Есмані. На відстані 1,5 км розташоване село Землянка. Поруч проходить автомобільна дорога М02 E101.
На північ від села розташований Верхньоесманський заказник.
Історія
Етимологія
Історичні джерела по-різному трактують походження назви села Черториги. Одні, наприклад, вважають, що назва села походить від прізвища князів Чорторийських, яким у свій час належало село. Один з них, Олександр Васильович Чорторийський, до 1495 року був Чернігівським намісником великого князя Литовського, а потім перейшов на службу до російського царя.
Давні часи
Село Черториги (пізніше Шевченкове) виникло у другій половині XV століття на річці Сливка. Це була територія, яка у другій половині XIII — першій половині XIV століття належала Глухівському удільному князівству.
З початку південно-східну частину майбутнього села заселяти біженці з волинського села, зруйнованого кримськими татарами. Вони принесли з собою мовні і обрядові особливості. Тому тут дуже довго зберігались відмінності в мові, в проведенні обрядів різних груп населення.
Після того як село перейшло у володіння князів Черторизьких, а ті стали на службу до Московського царя, до села почали прибувати поселенці з центральної Росії. Вони поселялися на північному краю села і довго зберігали свої звичаї і мову. Ця частина села, де оселились переселенці, в народі називається Московщиною.
XVII — XVIII століття
З середини XVII століття село Черториги входило в Глухівську сотню Ніжинського полку.
В цей час значну частину населення села становило козацтво. В 1736 році в Черторигах нараховувалось 142 козацькі сім'ї, а в 1871 — 207 козацьких дворів.
Універсалом гетьмана К. Разумовського 1760 року село Черториги було віддано у власність генеральному писарю Василю Григоровичу Туманському.
1715 року в селі була велика пожежа під час якої згоріло 65 садиб та Миколаївська церква.
Село за часів Туманських
Протягом більше ста років село Черториги належало династії поміщиків Туманським, родоначальником якої був Василь Туманський. В 1781 році в його володіннях були: 81 селянський двір, значна частина селян (вихідці з козаків) з їхньою землею.
Мало в своєму розпорядженні кріпаків і Черторизьке духівництво. У 1781 році місцевому попу Євдокиму Лучницькому належав найкращий будинок і 15 кріпацьких господарств, а його нащадкам вдалось значно збільшити кількість кріпаків.
З реформуванням на початку XIX століття Малоросійської губернії, село Черториги почало входити до складу Чернігівської губернії. В цей час родині Туманських належало 1606 десятинами землі та 291 кріпак-чоловік, не враховуючи великої кількості жінок-кріпачок.
1859 року у казеному та власницькому селі Глухівського повіту мешало 2711 осіб (1268 чоловічої статі та 1443 — жіночої), налічувалось 448 дворових господарств, існувало 2 православні церкви, поштова станція та винокурний завод.
Після реформи з ліквідації кріпосного права у 1861 році Туманський здавав землю селянам в оренду.
В середині XIX століття через село проліг поштовий тракт з Глухова до Воронежа; в селі знаходилась поштова станція. Тоді в Черторигах, в 1870 році, була збудована дерев'яна трикласна школа. В 1889 році в цій школі навчалось 102 хлопчики, (населення села в 1886 році становило 3131 мешканець), проте її закінчували одиниці, так у 1889 році її закінчили всього 7 учнів. Земство відпускало на школу 320 карбованців на рік. З цих коштів вчителю виписувалось 240 карбованців, а на потреби школи відпускалось всього 20 карбованців.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3261 особи (1621 чоловічої статі та 1640 — жіночої), з яких 3254 — православної віри.
У 1896 році в селі відкрилась церковно-парафіяльна школа, яка проіснувала на кошти козацької общини до 1914 року. Ця школа розміщувалась в приватному будинку. Першим вчителем церковно-парафіяльної школи був житель села Черториг Захар Брейчук, який мав освіту за 4 класи. Наставником і керівником цієї школи був священик. На початку 1900 в ній вчителював односельчанин Прохір Попченко, який у 1907 році був заарештований за участь у революційному русі.
XX століття
1914 року Російська імперія вступила в Першу світову війну. На її фронтах воювало 16 станових козаків, які мали маєтності у Черторигах.
З 1917 — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили запеклий опір місцеві мешканці. Зберіглися дані про актинву боротьбу українського державного підпілля проти комуністичних поневолювачів, зокрема в околицях села відбувалися постійні бої із залогами росіян. 1932 комуністи вдалися до терору голодом, закривши обидві церкви у Черторигах. 1937 банди НКВД ловили людей просто на вулицях і садовили у тюрми, де змушували обмовляти своїх рідних та сусідів. 1941 село нарешті визволене від комуністів, відновилося релігійне життя, розігнали рабські колхози, а окремим людям по реституції майна повертали награбовані комуністами хати й господарські споруди. Проте 1943 комуністи знову захопили село, арештувавши під виглядом мобілізації практично все чоловіче населення. Незабаром більшість чоловіків козацького походження вони довели до смерті на фронтах Другої світової війни. За даними на 1973 рік у Шевченковому було 710 дворів, а населення становило 2316 осіб. В часи комуністичного режиму у лісі неподалік села існував (3-й гвардійський дивізіон (в/ч 54294-Д)).
З 1991 у складі Держави Україна. Декомунізація проведена частково. Компенсації за пограбоване майно під час «колективізації» не виплачені.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1245 | 97.34% |
російська | 29 | 2.27% |
румунська | 3 | 0.23% |
білоруська | 1 | 0.08% |
інші/не вказали | 1 | 0.08% |
Усього | 1279 | 100% |
1859 | 1886 | 1897 | 1973 | 1980 | 2001 |
---|---|---|---|---|---|
2 711 | 2 678 | 3 131 | 3 261 | 2 003 | 1 279 |
▲ | ▲ | ▲ | ▼ | ▼ |
Пам'ятки
В селі розташований меморіальний комплекс на честь односельчан, які загинули на фронтах війни та радянських воїнів — визволителів села від гітлерівців.
Миколаївська церква
В середині XVII століття в Черторигах діяла дерев'яна двокупольна Миколаївська церква, яка була розташована на найвищому місці в селі, по вулиці Шлях. Проіснувала вона до 1715 року і була знищена пожежею. На будівництво нової кам'яної п'ятибанної Миколаївської церкви пішло п'ять років. За розмірами вона була невеликою, але гарною. У часи комуністичної окупації церква була закрита, а під час Голодомору 1933 року — всіялко поругана. Далі комуністи покрали церковну цеглу й примусили людей будувати з неї клуб в Слоуті.
Покровська церква
В іншій частині села, по вулиці Московщина, де проживали вихідці з Росії, знаходилась Покровська церква, яка двічі перебудовувалась. І перший і другий її варіанти були дерев'яними, вона незмінно мала дві бані.
В середині XIX століття Покровську церкву перенесли на інше місце. Нова споруда була з червоної цегли незвичної архітектури з прекрасним фресковим розписом.
Як і Миколаївська, Покровська церква була зруйнована комуністами у 30-х роках ХХ століття під час Голодомору, організованого росіянами. Зараз про її існування нагадують лише залишки фундаменту. Частину ікон церкви селянам вдалось зберегти, вони і зараз знаходяться в помешканнях черторижців.
Транспорт
Через Шевченкове проходить дорога, яка зв'язує місто Глухів із залізничною станцією Терещенська, що знаходиться на відстані 20 км від центру села. На відстані 2 кілометрів від Шевченкового проходить траса республіканського значення Кіпті — Глухів — Бачівськ М02E101 (Київ — Москва).
Місцевості
В селі налічується більше семи вулиць, які майже всі заасфальтовані:
- вулиця Туманського (старовинна назва однієї частини — Шлях, а іншої Верби);
- вулиця Заріччя;
- вулиця Червоноармійська (старовинна назва Московщина);
- вулиця Пушкіна (старовинна назва Хохівка);
- вулиця Пролетарська (старовинна назва Довгулівка);
- вулиця Гоголя (старовинна назва Голопузівка);
- вулиця Руднєва;
- вулиця Жовтнева (старовинна назва Шкундовка).
Вулиця Радянська (Шлях, Верби)
Сучасна найдовша вулиця села — Радянська. Розташована від початку села, зі сторони Глухова, і до мосту. Історично це була частина Київського шляху до Глухова. На вулиці колись була побудована поштова станція, постоялий двір, маєток Туманських, Миколаївська церква. На цій вулиці жили найзаможніші люди села. Престижно було узяти шлюб з юнаком або дівчиною з даної вулиці. Молодь Шляху завжди гуляла вечорниці та свята разом. Найдзвінкіші троїсті музики теж були на Шляху.
Верби — частина сучасної вулиці Радянської (від мосту до виїзду на Землянку). За старовинною легендою, ця вулиця була проклята, і населення поступово вимирало, переселенці теж боялись селитись. Якось одному з мешканців вулиці приснився сон, що кожний батько, після народження дитини, повинен біля свого двору садити вербу. Після цього біля кожного двору кількість верб вказувала на кількість дітей в сім'ї.
Вулиця Заріччя
Сучасна й старовинна назва вулиці — Заріччя. Раніше у західній частині села протікала широка (до 10 м) річка Ракита, на правому високому березі якої з 15 століття починали селитись люди. Щоб потрапити на вищезгадану вулицю, було побудовано кілька дере'яних мостів. По колишньому руслу річки прокладена асфальтована дорога, яка зв'язує село Шевченкове з Обложками. За легендою, в давні часи тут затонув корабель з золотом, називають навіть місце, де потрібно шукати скарб. На цій вулиці, частіше за інші, зустрічаються прізвища: Клещенко, Черноус, Чала, Прокопенко.
Вулиця Червоноармійська (Московщина)
Сучасну вулицю Червоноармійську іноді молодь називає іменем Віктора Цоя. Прихильники таланту співака навіть самовільно замінили вказівники назви вулиці.
Більшу частину села, від 15 століття, заселяли вихідці із Західної України, переважно Волині, а цю вулицю у 18 столітті, за наказом російського царя заселили вихідцями з російських губерній, переважно Курської та Воронізької. Місцеве населення називало новоселів москалями, московітами, а вулицю — Московщиною. Населення на цій вулиці довго зберігало свої власні звичаї та обряди, існували також відмінності у мові. З часом воно були асимільоване. Про російське коріння нагадують поодинокі прізвища: Петрушки, Артамонови, Привалові.
Раніше на цій вулиці стояла Покровська церква.
Вулиця Пушкіна (Хохівка)
Переселенці з Московщини називали вулицю, засновану волинянами, Хохлівкою, а мешканців вулиці — хохлами. З часом назва трансформувалась в Хохівка. Сучасна вулиця Пушкіна дуже вузька, як і у давнину. Проїхати двом автомобілям назустріч одночасно вулицею важко. Існує легенда, що на цій вулиці було два колодязі з журавлями, а вода в них різна. В одному колодязі вода була неглибоко, звичайна, як і всюди в інших колодязях, а в іншому «молодильна». Вважалось що той, хто постійно пив воду і готував страви на ній, той довго мав «свіжий» вигляд, рідко хворів. Старожилів села на цій вулиці було найбільше.
Вулиця Пролетарська (Довгулівка)
Сучасна вулиця Пролетарська, називалась у старовину Довгулівкою. Раніше на цій вулиці мешкали люди з прізвищем Довгуля. У давнину цією місцевістю протікала річка Ракита, люди селились переважно з крутої підвищиної сторони, побоюючись весняного паводку. Річки вже не існує, а крутий схил, що був над річкою, зараз називають Панською горою. Поряд розташовувався маєток панів Туманських.
Вулиця Гоголя (Голопузівка)
Місцевість села, сучасна вулиця Гоголя, має кумедну народну назву, що відповідає розташуванню і вигляду вулиці. Колись тут була пустинна місцевість, серед якої височив специфічний пагорб, який своїм виглядом нагадував живіт. До 17 століття вищезгадана місцевість була незаселена через те, що місцевість пронизувалась вітрами з усіх боків. Навіть нечисленні дерева, які росли тут, не виростали високими. Спочатку пагорб розробили під городи, на що пішло багато часу, і лише на початку ХХ століття тут з'явились перші сільські хати. Люди освоїли ці землі, і якщо раніше на Голопузівці майже не росли дерева, то зараз на цій вулиці вирощують сливи та вишні. Вулиця і у наш час малозаселена — всього декілька дворів.
Вулиця Жовтнева (Шкундовка)
Сучасна вулиця Жовтнева була заселена наприкінці XIX століття. Місцевість розміщена на пагорбі, ґрунти піщані, часті вітри. Легенда про походження назви говорить, що жителі села були добрими, людяними, завжди допомагали один одному у скрутну хвилину. І жив у ті часи на Шляху дід Шкундій — злий буркун, який не вжився з односельцями й переселився за село, подалі від людей. До вулиці прилягає провулок Піщаний. Найпоширеніші прізвища на вулиці: Якименки, Бережні, Дегтярі, Худани.
Традиції
На Петра й Павла (закінчується Петрів піст) в селі робили «Оре́лю»: на дерево вішали мотузку, приладнували дощечку й гойдалися.
Відомі люди
28 лютого 1800 року в селі Черторигах народився майбутній російський поет Василь Іванович Туманський (1800 — 1860).
Галерея
Будинок культури | Меморіал загиблим у німецько-радянській війні солдатам | Школа |
Примітки
- Гурець М. (3 липня 2020). Шевченкове: З історії сіл Глухівщини. Глухівщина.
- Историко-статистическое описание Черниговской епархии, книга VII, Чернигов, 1873 г., стр. 333. (рос.)
- В. К. Ткаченко, «Глухів. Історико-краєзнавчий нарис», Харків, 1968р, стор. 6.
- В. К. Ткаченко, «Глухів. Історико-краєзнавчий нарис», Харків, 1968р, стор. 332.
- Історія УРСР, том 1, АН УРСР, Київ, 1953 р. стор. 230
- О.Лазаревський, Описание старой Малороссии, полк Нежинский, том 2, Киев, 1893 г. стр. 438 (рос.)
- Приложение к трудам редакционных комиссий для составления положення о крепостных, выходящих из крепостной зависимости, Сведенья о помещичьих имениях, том VI, Санкт-Петербург, 1860 год, стр 6-7. (рос.)
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 711)
- Шлыкевич, «Материалы для оценки земельных угодий», том ХІ, Глуховский уезд. Чернигов, 1884 год, стр. 103. (рос.)
- П. Семенов, Словарь Российской империи, 1867 год. стр. 695. (рос.)
- Журнал «Земський сборник» Черниговской губернии, 1891, № 4-5 (апрель-май), стр. 66. (рос.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-268. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Селения, Шевченково село[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
- «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
- Розрахунок відстаней між містами. Архів оригіналу за 8 серпня 2012.
- Як на Глухівщині раніше відзначали свято Петра і Павла
- Історія Полтави, Василь Іванович Туманський
Спогади
- Дані не точні та ґрунтуються на опитуванні населення
- За спогадами старожилів
- городи Павликів
Джерела
У Вікісловнику є сторінка Шевченкове. |
- История Городов и Сел, (рос.)
- Наши путешествия, (рос.)
- Офіційний вісник Сумської обласної ради Лютий 2008, Позитивний досвід роботи органів місцевого сам оврядування по виконанню власних та делегованих повноважень [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт міста Глухова, У селі Шевченкове відкрито оновлену амбулаторію [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Фото Планета Шевченкове [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shevchenkove do 1945 roku Chertorigi Chortorigi selo v Ukrayini u Berezivskij silskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Roztashovane na pivnochi Sumshini v Poliskij zoni za 18 kilometriv na zahid vid mista Gluhova Batkivshina ukrayinskogo aristokratichnogo rodu Tumanskih zokrema ostannogo Kanclera Getmanshini Vasilya Tumanskogo selo Shevchenkove Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Berezivska silska gromada Oblikova kartka Shevchenkove Osnovni dani Naselennya 1279 2001 rik Teritoriya 6 5 km Gustota naselennya 197 osib km Poshtovij indeks 41451 Telefonnij kod 380 5444 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 41 08 pn sh 33 40 50 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 179 m Vodojmi richki Slivka Esman Vidstan do rajonnogo centru 18 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Tereshenska Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 km Misceva vlada Adresa radi 41437 Sumska obl Shostkinskij r n s Bereza vul Centralna bud 1 Karta Shevchenkove Shevchenkove Mapa Shevchenkove u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Shevchenkove Selo zasnovane v drugij polovini XV stolittya GeografiyaU seli bere pochatok richka Slivka liva pritoka Esmani Na vidstani 1 5 km roztashovane selo Zemlyanka Poruch prohodit avtomobilna doroga M02 E101 Na pivnich vid sela roztashovanij Verhnoesmanskij zakaznik IstoriyaEtimologiya Istorichni dzherela po riznomu traktuyut pohodzhennya nazvi sela Chertorigi Odni napriklad vvazhayut sho nazva sela pohodit vid prizvisha knyaziv Chortorijskih yakim u svij chas nalezhalo selo Odin z nih Oleksandr Vasilovich Chortorijskij do 1495 roku buv Chernigivskim namisnikom velikogo knyazya Litovskogo a potim perejshov na sluzhbu do rosijskogo carya Davni chasi Selo Chertorigi piznishe Shevchenkove viniklo u drugij polovini XV stolittya na richci Slivka Ce bula teritoriya yaka u drugij polovini XIII pershij polovini XIV stolittya nalezhala Gluhivskomu udilnomu knyazivstvu Z pochatku pivdenno shidnu chastinu majbutnogo sela zaselyati bizhenci z volinskogo sela zrujnovanogo krimskimi tatarami Voni prinesli z soboyu movni i obryadovi osoblivosti Tomu tut duzhe dovgo zberigalis vidminnosti v movi v provedenni obryadiv riznih grup naselennya Pislya togo yak selo perejshlo u volodinnya knyaziv Chertorizkih a ti stali na sluzhbu do Moskovskogo carya do sela pochali pribuvati poselenci z centralnoyi Rosiyi Voni poselyalisya na pivnichnomu krayu sela i dovgo zberigali svoyi zvichayi i movu Cya chastina sela de oselilis pereselenci v narodi nazivayetsya Moskovshinoyu XVII XVIII stolittya Z seredini XVII stolittya selo Chertorigi vhodilo v Gluhivsku sotnyu Nizhinskogo polku V cej chas znachnu chastinu naselennya sela stanovilo kozactvo V 1736 roci v Chertorigah narahovuvalos 142 kozacki sim yi a v 1871 207 kozackih dvoriv Universalom getmana K Razumovskogo 1760 roku selo Chertorigi bulo viddano u vlasnist generalnomu pisaryu Vasilyu Grigorovichu Tumanskomu 1715 roku v seli bula velika pozhezha pid chas yakoyi zgorilo 65 sadib ta Mikolayivska cerkva Selo za chasiv Tumanskih Protyagom bilshe sta rokiv selo Chertorigi nalezhalo dinastiyi pomishikiv Tumanskim rodonachalnikom yakoyi buv Vasil Tumanskij V 1781 roci v jogo volodinnyah buli 81 selyanskij dvir znachna chastina selyan vihidci z kozakiv z yihnoyu zemleyu Malo v svoyemu rozporyadzhenni kripakiv i Chertorizke duhivnictvo U 1781 roci miscevomu popu Yevdokimu Luchnickomu nalezhav najkrashij budinok i 15 kripackih gospodarstv a jogo nashadkam vdalos znachno zbilshiti kilkist kripakiv Z reformuvannyam na pochatku XIX stolittya Malorosijskoyi guberniyi selo Chertorigi pochalo vhoditi do skladu Chernigivskoyi guberniyi V cej chas rodini Tumanskih nalezhalo 1606 desyatinami zemli ta 291 kripak cholovik ne vrahovuyuchi velikoyi kilkosti zhinok kripachok 1859 roku u kazenomu ta vlasnickomu seli Gluhivskogo povitu meshalo 2711 osib 1268 cholovichoyi stati ta 1443 zhinochoyi nalichuvalos 448 dvorovih gospodarstv isnuvalo 2 pravoslavni cerkvi poshtova stanciya ta vinokurnij zavod Pislya reformi z likvidaciyi kriposnogo prava u 1861 roci Tumanskij zdavav zemlyu selyanam v orendu V seredini XIX stolittya cherez selo prolig poshtovij trakt z Gluhova do Voronezha v seli znahodilas poshtova stanciya Todi v Chertorigah v 1870 roci bula zbudovana derev yana triklasna shkola V 1889 roci v cij shkoli navchalos 102 hlopchiki naselennya sela v 1886 roci stanovilo 3131 meshkanec prote yiyi zakinchuvali odinici tak u 1889 roci yiyi zakinchili vsogo 7 uchniv Zemstvo vidpuskalo na shkolu 320 karbovanciv na rik Z cih koshtiv vchitelyu vipisuvalos 240 karbovanciv a na potrebi shkoli vidpuskalos vsogo 20 karbovanciv Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3261 osobi 1621 cholovichoyi stati ta 1640 zhinochoyi z yakih 3254 pravoslavnoyi viri U 1896 roci v seli vidkrilas cerkovno parafiyalna shkola yaka proisnuvala na koshti kozackoyi obshini do 1914 roku Cya shkola rozmishuvalas v privatnomu budinku Pershim vchitelem cerkovno parafiyalnoyi shkoli buv zhitel sela Chertorig Zahar Brejchuk yakij mav osvitu za 4 klasi Nastavnikom i kerivnikom ciyeyi shkoli buv svyashenik Na pochatku 1900 v nij vchitelyuvav odnoselchanin Prohir Popchenko yakij u 1907 roci buv zaareshtovanij za uchast u revolyucijnomu rusi XX stolittya 1914 roku Rosijska imperiya vstupila v Pershu svitovu vijnu Na yiyi frontah voyuvalo 16 stanovih kozakiv yaki mali mayetnosti u Chertorigah Z 1917 u skladi UNR z kvitnya 1918 u skladi Ukrayinskoyi Derzhavi Getmana Pavla Skoropadskogo Z 1921 tut panuye stabilnij okupacijnij rezhim komunistiv yakomu chinili zapeklij opir miscevi meshkanci Zberiglisya dani pro aktinvu borotbu ukrayinskogo derzhavnogo pidpillya proti komunistichnih ponevolyuvachiv zokrema v okolicyah sela vidbuvalisya postijni boyi iz zalogami rosiyan 1932 komunisti vdalisya do teroru golodom zakrivshi obidvi cerkvi u Chertorigah 1937 bandi NKVD lovili lyudej prosto na vulicyah i sadovili u tyurmi de zmushuvali obmovlyati svoyih ridnih ta susidiv 1941 selo nareshti vizvolene vid komunistiv vidnovilosya religijne zhittya rozignali rabski kolhozi a okremim lyudyam po restituciyi majna povertali nagrabovani komunistami hati j gospodarski sporudi Prote 1943 komunisti znovu zahopili selo areshtuvavshi pid viglyadom mobilizaciyi praktichno vse choloviche naselennya Nezabarom bilshist cholovikiv kozackogo pohodzhennya voni doveli do smerti na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Za danimi na 1973 rik u Shevchenkovomu bulo 710 dvoriv a naselennya stanovilo 2316 osib V chasi komunistichnogo rezhimu u lisi nepodalik sela isnuvav 3 j gvardijskij divizion v ch 54294 D Z 1991 u skladi Derzhavi Ukrayina Dekomunizaciya provedena chastkovo Kompensaciyi za pograbovane majno pid chas kolektivizaciyi ne viplacheni NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1245 97 34 rosijska 29 2 27 rumunska 3 0 23 biloruska 1 0 08 inshi ne vkazali 1 0 08 Usogo 1279 100 Dinamika naselennya 1859 1886 1897 1973 1980 2001 2 711 2 678 3 131 3 261 2 003 1 279 Pam yatkiV seli roztashovanij memorialnij kompleks na chest odnoselchan yaki zaginuli na frontah vijni ta radyanskih voyiniv vizvoliteliv sela vid gitlerivciv Mikolayivska cerkva V seredini XVII stolittya v Chertorigah diyala derev yana dvokupolna Mikolayivska cerkva yaka bula roztashovana na najvishomu misci v seli po vulici Shlyah Proisnuvala vona do 1715 roku i bula znishena pozhezheyu Na budivnictvo novoyi kam yanoyi p yatibannoyi Mikolayivskoyi cerkvi pishlo p yat rokiv Za rozmirami vona bula nevelikoyu ale garnoyu U chasi komunistichnoyi okupaciyi cerkva bula zakrita a pid chas Golodomoru 1933 roku vsiyalko porugana Dali komunisti pokrali cerkovnu ceglu j primusili lyudej buduvati z neyi klub v Slouti Pokrovska cerkva V inshij chastini sela po vulici Moskovshina de prozhivali vihidci z Rosiyi znahodilas Pokrovska cerkva yaka dvichi perebudovuvalas I pershij i drugij yiyi varianti buli derev yanimi vona nezminno mala dvi bani V seredini XIX stolittya Pokrovsku cerkvu perenesli na inshe misce Nova sporuda bula z chervonoyi cegli nezvichnoyi arhitekturi z prekrasnim freskovim rozpisom Yak i Mikolayivska Pokrovska cerkva bula zrujnovana komunistami u 30 h rokah HH stolittya pid chas Golodomoru organizovanogo rosiyanami Zaraz pro yiyi isnuvannya nagaduyut lishe zalishki fundamentu Chastinu ikon cerkvi selyanam vdalos zberegti voni i zaraz znahodyatsya v pomeshkannyah chertorizhciv TransportGluhiv Esman Shaligine Pustogorod Slout Poloshki Ulanove Shevchenkove Banichi Cherez Shevchenkove prohodit doroga yaka zv yazuye misto Gluhiv iz zaliznichnoyu stanciyeyu Tereshenska sho znahoditsya na vidstani 20 km vid centru sela Na vidstani 2 kilometriv vid Shevchenkovogo prohodit trasa respublikanskogo znachennya Kipti Gluhiv Bachivsk M02E101 Kiyiv Moskva MiscevostiV seli nalichuyetsya bilshe semi vulic yaki majzhe vsi zaasfaltovani vulicya Tumanskogo starovinna nazva odniyeyi chastini Shlyah a inshoyi Verbi vulicya Zarichchya vulicya Chervonoarmijska starovinna nazva Moskovshina vulicya Pushkina starovinna nazva Hohivka vulicya Proletarska starovinna nazva Dovgulivka vulicya Gogolya starovinna nazva Golopuzivka vulicya Rudnyeva vulicya Zhovtneva starovinna nazva Shkundovka Vulicya Radyanska Shlyah Verbi Suchasna najdovsha vulicya sela Radyanska Roztashovana vid pochatku sela zi storoni Gluhova i do mostu Istorichno ce bula chastina Kiyivskogo shlyahu do Gluhova Na vulici kolis bula pobudovana poshtova stanciya postoyalij dvir mayetok Tumanskih Mikolayivska cerkva Na cij vulici zhili najzamozhnishi lyudi sela Prestizhno bulo uzyati shlyub z yunakom abo divchinoyu z danoyi vulici Molod Shlyahu zavzhdi gulyala vechornici ta svyata razom Najdzvinkishi troyisti muziki tezh buli na Shlyahu Verbi chastina suchasnoyi vulici Radyanskoyi vid mostu do viyizdu na Zemlyanku Za starovinnoyu legendoyu cya vulicya bula proklyata i naselennya postupovo vimiralo pereselenci tezh boyalis selitis Yakos odnomu z meshkanciv vulici prisnivsya son sho kozhnij batko pislya narodzhennya ditini povinen bilya svogo dvoru saditi verbu Pislya cogo bilya kozhnogo dvoru kilkist verb vkazuvala na kilkist ditej v sim yi Vulicya Zarichchya Suchasna j starovinna nazva vulici Zarichchya Ranishe u zahidnij chastini sela protikala shiroka do 10 m richka Rakita na pravomu visokomu berezi yakoyi z 15 stolittya pochinali selitis lyudi Shob potrapiti na vishezgadanu vulicyu bulo pobudovano kilka dere yanih mostiv Po kolishnomu ruslu richki prokladena asfaltovana doroga yaka zv yazuye selo Shevchenkove z Oblozhkami Za legendoyu v davni chasi tut zatonuv korabel z zolotom nazivayut navit misce de potribno shukati skarb Na cij vulici chastishe za inshi zustrichayutsya prizvisha Kleshenko Chernous Chala Prokopenko Vulicya Chervonoarmijska Moskovshina Suchasnu vulicyu Chervonoarmijsku inodi molod nazivaye imenem Viktora Coya Prihilniki talantu spivaka navit samovilno zaminili vkazivniki nazvi vulici Bilshu chastinu sela vid 15 stolittya zaselyali vihidci iz Zahidnoyi Ukrayini perevazhno Volini a cyu vulicyu u 18 stolitti za nakazom rosijskogo carya zaselili vihidcyami z rosijskih gubernij perevazhno Kurskoyi ta Voronizkoyi Misceve naselennya nazivalo novoseliv moskalyami moskovitami a vulicyu Moskovshinoyu Naselennya na cij vulici dovgo zberigalo svoyi vlasni zvichayi ta obryadi isnuvali takozh vidminnosti u movi Z chasom vono buli asimilovane Pro rosijske korinnya nagaduyut poodinoki prizvisha Petrushki Artamonovi Privalovi Ranishe na cij vulici stoyala Pokrovska cerkva Vulicya Pushkina Hohivka Pereselenci z Moskovshini nazivali vulicyu zasnovanu volinyanami Hohlivkoyu a meshkanciv vulici hohlami Z chasom nazva transformuvalas v Hohivka Suchasna vulicya Pushkina duzhe vuzka yak i u davninu Proyihati dvom avtomobilyam nazustrich odnochasno vuliceyu vazhko Isnuye legenda sho na cij vulici bulo dva kolodyazi z zhuravlyami a voda v nih rizna V odnomu kolodyazi voda bula negliboko zvichajna yak i vsyudi v inshih kolodyazyah a v inshomu molodilna Vvazhalos sho toj hto postijno piv vodu i gotuvav stravi na nij toj dovgo mav svizhij viglyad ridko hvoriv Starozhiliv sela na cij vulici bulo najbilshe Vulicya Proletarska Dovgulivka Suchasna vulicya Proletarska nazivalas u starovinu Dovgulivkoyu Ranishe na cij vulici meshkali lyudi z prizvishem Dovgulya U davninu ciyeyu miscevistyu protikala richka Rakita lyudi selilis perevazhno z krutoyi pidvishinoyi storoni poboyuyuchis vesnyanogo pavodku Richki vzhe ne isnuye a krutij shil sho buv nad richkoyu zaraz nazivayut Panskoyu goroyu Poryad roztashovuvavsya mayetok paniv Tumanskih Vulicya Gogolya Golopuzivka Miscevist sela suchasna vulicya Gogolya maye kumednu narodnu nazvu sho vidpovidaye roztashuvannyu i viglyadu vulici Kolis tut bula pustinna miscevist sered yakoyi visochiv specifichnij pagorb yakij svoyim viglyadom nagaduvav zhivit Do 17 stolittya vishezgadana miscevist bula nezaselena cherez te sho miscevist pronizuvalas vitrami z usih bokiv Navit nechislenni dereva yaki rosli tut ne virostali visokimi Spochatku pagorb rozrobili pid gorodi na sho pishlo bagato chasu i lishe na pochatku HH stolittya tut z yavilis pershi silski hati Lyudi osvoyili ci zemli i yaksho ranishe na Golopuzivci majzhe ne rosli dereva to zaraz na cij vulici viroshuyut slivi ta vishni Vulicya i u nash chas malozaselena vsogo dekilka dvoriv Vulicya Zhovtneva Shkundovka Suchasna vulicya Zhovtneva bula zaselena naprikinci XIX stolittya Miscevist rozmishena na pagorbi grunti pishani chasti vitri Legenda pro pohodzhennya nazvi govorit sho zhiteli sela buli dobrimi lyudyanimi zavzhdi dopomagali odin odnomu u skrutnu hvilinu I zhiv u ti chasi na Shlyahu did Shkundij zlij burkun yakij ne vzhivsya z odnoselcyami j pereselivsya za selo podali vid lyudej Do vulici prilyagaye provulok Pishanij Najposhirenishi prizvisha na vulici Yakimenki Berezhni Degtyari Hudani TradiciyiNa Petra j Pavla zakinchuyetsya Petriv pist v seli robili Ore lyu na derevo vishali motuzku priladnuvali doshechku j gojdalisya Vidomi lyudi28 lyutogo 1800 roku v seli Chertorigah narodivsya majbutnij rosijskij poet Vasil Ivanovich Tumanskij 1800 1860 GalereyaBudinok kulturi Memorial zagiblim u nimecko radyanskij vijni soldatam ShkolaPrimitkiGurec M 3 lipnya 2020 Shevchenkove Z istoriyi sil Gluhivshini Gluhivshina Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii kniga VII Chernigov 1873 g str 333 ros V K Tkachenko Gluhiv Istoriko krayeznavchij naris Harkiv 1968r stor 6 V K Tkachenko Gluhiv Istoriko krayeznavchij naris Harkiv 1968r stor 332 Istoriya URSR tom 1 AN URSR Kiyiv 1953 r stor 230 O Lazarevskij Opisanie staroj Malorossii polk Nezhinskij tom 2 Kiev 1893 g str 438 ros Prilozhenie k trudam redakcionnyh komissij dlya sostavleniya polozhennya o krepostnyh vyhodyashih iz krepostnoj zavisimosti Svedenya o pomeshichih imeniyah tom VI Sankt Peterburg 1860 god str 6 7 ros ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 711 Shlykevich Materialy dlya ocenki zemelnyh ugodij tom HI Gluhovskij uezd Chernigov 1884 god str 103 ros P Semenov Slovar Rossijskoj imperii 1867 god str 695 ros Zhurnal Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii 1891 4 5 aprel maj str 66 ros Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 268 X 270 120 s ros doref Seleniya Shevchenkovo selo nedostupne posilannya z veresnya 2019 ros Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR Tom Sumskaya oblast ros Rozrahunok vidstanej mizh mistami Arhiv originalu za 8 serpnya 2012 Yak na Gluhivshini ranishe vidznachali svyato Petra i Pavla Istoriya Poltavi Vasil Ivanovich Tumanskij Spogadi Dani ne tochni ta gruntuyutsya na opituvanni naselennya Za spogadami starozhiliv gorodi PavlikivDzherelaU Vikislovniku ye storinka Shevchenkove Istoriya Gorodov i Sel ros Nashi puteshestviya ros Oficijnij visnik Sumskoyi oblasnoyi radi Lyutij 2008 Pozitivnij dosvid roboti organiv miscevogo sam ovryaduvannya po vikonannyu vlasnih ta delegovanih povnovazhen 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Neoficijnij sajt mista Gluhova U seli Shevchenkove vidkrito onovlenu ambulatoriyu 23 sichnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaFoto Planeta Shevchenkove 24 veresnya 2020 u Wayback Machine