Ерзянський національний одяг (костюм) (ерз. Эрзянь раськень оршамопельть) — сукупність традиційного народного вбрання, яке відображає культурно-національні особливості ерзянського народу; один з найбагатших видів народного мистецтва ерзян.
Загальні риси
Історія народного вбрання ерзян тісно пов'язана з традиціями інших народів, насамперед мокшан, удмуртів, марійців, які жили і живуть по сусідству, і в яких спостерігається багато подібних елементів на всіх культурних рівнях.
Наявність загальних витоків серед фінно-угорських народів, а також близькість їх культур, особливо ерзян з мокшанами, є причиною відображення ряду спільних деталей національного вбрання і прийомів його оформлення, коріння яких сягає І-го — початку II тисячоліття. Своєї завершеної художньо-виразної форми національне вбрання досягло лише у середині XIX ст.
Відмінною рисою ерзянського одягу вважається вишивка: її орнамент, техніка та кольорова гамма. Забарвлення вишивки мало чотири основні кольори: чорний з синім відтінком, темно-червоний, жовтий і зелений. Орнаментальні малюнки відображали філософський погляд ерзян на навколишній світ, а техніка мала символічне навантаження (орнаменти «зміїна головка», «курячі лапки», «козячі копитця», «крильця», «ялинові гілки», «сонячні вузлики», «зірочки» та інші).
Чоловіче вбрання
Основними складовими історичного чоловічого ерзянського костюма були сорочка (ерз. панар) і штани (ерз. понскт), пошиті з домотканого грубого полотна. Сорочки зазвичай носили «на випуск».
Навесні і восени одягали поверх пальто (ерз. сумань). Взимку — шубу з овчин, або тулуп.
Головними уборами були валяні шапки білого і чорного кольору. Улітку для роботи в полі одягали полотняний ковпак. Узимку носили шапку-вушанку або малахай.
Традиційним взуттям були личаки (ерз. карть) з липи або в'язя. Святковим видом взуття були чоботи зі шкіри корови або молодого теля (ерз. кемть). Взимку носили сірі та чорні (іноді білі) валянки. Перед надяганням взуття ноги огортали онучами: нижніми (ерз. пильгалга э) огортали ступні, верхніми (ерз. верьга пракста) — литки.
Чоловіче народне вбрання вийшло з ужитку у XVIII—XIX ст. У повсякденному житті не зустрічається.
Жіноче вбрання
Основу історичного жіночого ерзянського костюма становлять сорочки (ерз. панар і покай). Обидві характеризується, насамперед, кількістю вишивки, густо вкритою на більшій частині полотна. Поверх сорочки жінки іноді одягали на кшталт сукні (ерз. кафтонь-крда), що було схоже на сарафан.
Елементом верхньої частини вбрання був розпашний одяг (ерз. руця або імпанар). Поверх сорочок іноді носили безрукавки, зазвичай приталені. Навесні і восени верхнім одягом, як і у чоловіків, служило пальто (ерз. сумань). Взимку — овчинні шуби.
Невід'ємними частинами жіночого костюма були пояс (ерз. вигенесэ каркс або паро каркс) та фартух. У свою чергу фартух ділився на два види: з грудкою (ерз. запон), і без грудки (ерз. покрышка). Фартух обов'язково був прикрашений підвісками, дзвіночками, або бісером та намистами (у пізніші часи). Пояс теж мав обов'язкову прикрасу — пулай, яку підв'язували ззаду, трохи нижче талії, на стегнах. Молоді дівчата носили легий пулай, старі жінки — важкий. Чим старіше була жінка — тим важче становився пулай. У святковому вбранні на пулай ще зверху надягали бісерний пояс (ерз. сэлге пулогай).
Особливе місце, як елементу жіночого вбрання, відводилося прикрасам — намисту, фібулам тощо, носіння яких свідчило про забезпеченість і добробут сім'ї.
Головні убори серед жінок різнилися. У молодих дівчат найпоширенішим видом головного убору була у вигляді обруча, обтягнута тканиною й оздоблена вишивкою, бісером, тасьмою тощо, в той час як у одружених жінок волосся повністю приховувалося і використовувалися прості або складні головні убори. До простих відносилися рушникові хустки, а складні мали тверду основу і були циліндрові, напівциліндрові, конусоподібними, рідше — лопатоподібними (ерз. панго, сорка, сорока). Найпоширенішим головним убором була сорока.
Жіноче народне вбрання практично вийшло з ужитку укінці XIX — на початку XX століть. Нині використовується лише у фестивалях, святах, інших культурних або церемоніальних заходах.
Див. також
Примітки
- . Зубова Поляна (Республика Мордовия). Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.(рос.)
- Этнография и праздничная культура народов Самарского края / Т.И. Ведерникова. — Самара: СНМЦНТ, 1991., с. 38, на «Google Books»
- . Эрзянь ки. Культурно-образовательный портал. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2020.(рос.)
Посилання
- Национальный костюм мордвы [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Национальный костюм [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Филиал ГРДНТ им. В. Д. Поленова «ФУКЦ РФ» (рос.)
Література
- Мордовский народный костюм: Альбом / Сост.: Т. П. Прокина, М. И. Сурина.- Саранск: Мордовское книжное издательство, 1990. — 382 с.(рос.)
- Мордовия // Энциклопедия костюма. Праздничные народные костюмы Европы и Европейской части России (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erzyanskij nacionalnij odyag kostyum erz Erzyan rasken orshamopelt sukupnist tradicijnogo narodnogo vbrannya yake vidobrazhaye kulturno nacionalni osoblivosti erzyanskogo narodu odin z najbagatshih vidiv narodnogo mistectva erzyan Zverhu Choloviki v osinno zimovomu vzutti Hlopchik odyagnutij u panar i ponskt Erzyanka u tipovomu vesilnomu vbranni Zhinka u golovnomu ubori soroka Zhinka u stilizovanomu erzyanskomu kostyumi z pulayemZnizu Molodi neodruzheni divchata u tradicijnomu odyazi Erzyanska rodina u tipovomu povsyakdennomu vbranniZagalni risiIstoriya narodnogo vbrannya erzyan tisno pov yazana z tradiciyami inshih narodiv nasampered mokshan udmurtiv marijciv yaki zhili i zhivut po susidstvu i v yakih sposterigayetsya bagato podibnih elementiv na vsih kulturnih rivnyah Nayavnist zagalnih vitokiv sered finno ugorskih narodiv a takozh blizkist yih kultur osoblivo erzyan z mokshanami ye prichinoyu vidobrazhennya ryadu spilnih detalej nacionalnogo vbrannya i prijomiv jogo oformlennya korinnya yakih syagaye I go pochatku II tisyacholittya Svoyeyi zavershenoyi hudozhno viraznoyi formi nacionalne vbrannya dosyaglo lishe u seredini XIX st Vidminnoyu risoyu erzyanskogo odyagu vvazhayetsya vishivka yiyi ornament tehnika ta kolorova gamma Zabarvlennya vishivki malo chotiri osnovni kolori chornij z sinim vidtinkom temno chervonij zhovtij i zelenij Ornamentalni malyunki vidobrazhali filosofskij poglyad erzyan na navkolishnij svit a tehnika mala simvolichne navantazhennya ornamenti zmiyina golovka kuryachi lapki kozyachi kopitcya krilcya yalinovi gilki sonyachni vuzliki zirochki ta inshi Choloviche vbrannyaOsnovnimi skladovimi istorichnogo cholovichogo erzyanskogo kostyuma buli sorochka erz panar i shtani erz ponskt poshiti z domotkanogo grubogo polotna Sorochki zazvichaj nosili na vipusk Navesni i voseni odyagali poverh palto erz suman Vzimku shubu z ovchin abo tulup Golovnimi uborami buli valyani shapki bilogo i chornogo koloru Ulitku dlya roboti v poli odyagali polotnyanij kovpak Uzimku nosili shapku vushanku abo malahaj Tradicijnim vzuttyam buli lichaki erz kart z lipi abo v yazya Svyatkovim vidom vzuttya buli choboti zi shkiri korovi abo molodogo telya erz kemt Vzimku nosili siri ta chorni inodi bili valyanki Pered nadyagannyam vzuttya nogi ogortali onuchami nizhnimi erz pilgalga e ogortali stupni verhnimi erz verga praksta litki Choloviche narodne vbrannya vijshlo z uzhitku u XVIII XIX st U povsyakdennomu zhitti ne zustrichayetsya Zhinoche vbrannyaOsnovu istorichnogo zhinochogo erzyanskogo kostyuma stanovlyat sorochki erz panar i pokaj Obidvi harakterizuyetsya nasampered kilkistyu vishivki gusto vkritoyu na bilshij chastini polotna Poverh sorochki zhinki inodi odyagali na kshtalt sukni erz kafton krda sho bulo shozhe na sarafan Elementom verhnoyi chastini vbrannya buv rozpashnij odyag erz rucya abo impanar Poverh sorochok inodi nosili bezrukavki zazvichaj pritaleni Navesni i voseni verhnim odyagom yak i u cholovikiv sluzhilo palto erz suman Vzimku ovchinni shubi Nevid yemnimi chastinami zhinochogo kostyuma buli poyas erz vigenese karks abo paro karks ta fartuh U svoyu chergu fartuh dilivsya na dva vidi z grudkoyu erz zapon i bez grudki erz pokryshka Fartuh obov yazkovo buv prikrashenij pidviskami dzvinochkami abo biserom ta namistami u piznishi chasi Poyas tezh mav obov yazkovu prikrasu pulaj yaku pidv yazuvali zzadu trohi nizhche taliyi na stegnah Molodi divchata nosili legij pulaj stari zhinki vazhkij Chim starishe bula zhinka tim vazhche stanovivsya pulaj U svyatkovomu vbranni na pulaj she zverhu nadyagali bisernij poyas erz selge pulogaj Zhinocha prikrasa erzyanok pulaj Obov yazkovij atribut narodnogo kostyuma Osoblive misce yak elementu zhinochogo vbrannya vidvodilosya prikrasam namistu fibulam tosho nosinnya yakih svidchilo pro zabezpechenist i dobrobut sim yi Golovni ubori sered zhinok riznilisya U molodih divchat najposhirenishim vidom golovnogo uboru bula u viglyadi obrucha obtyagnuta tkaninoyu j ozdoblena vishivkoyu biserom tasmoyu tosho v toj chas yak u odruzhenih zhinok volossya povnistyu prihovuvalosya i vikoristovuvalisya prosti abo skladni golovni ubori Do prostih vidnosilisya rushnikovi hustki a skladni mali tverdu osnovu i buli cilindrovi napivcilindrovi konusopodibnimi ridshe lopatopodibnimi erz pango sorka soroka Najposhirenishim golovnim uborom bula soroka Zhinoche narodne vbrannya praktichno vijshlo z uzhitku ukinci XIX na pochatku XX stolit Nini vikoristovuyetsya lishe u festivalyah svyatah inshih kulturnih abo ceremonialnih zahodah Div takozhErzyanskij folklor Tatarske nacionalne vbrannya Chuvaske nacionalne vbrannyaPrimitki Zubova Polyana Respublika Mordoviya Arhiv originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 14 kvitnya 2020 ros Etnografiya i prazdnichnaya kultura narodov Samarskogo kraya T I Vedernikova Samara SNMCNT 1991 s 38 na Google Books Erzyan ki Kulturno obrazovatelnyj portal Arhiv originalu za 6 kvitnya 2017 Procitovano 1 kvitnya 2020 ros PosilannyaNacionalnyj kostyum mordvy 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Nacionalnyj kostyum 26 lyutogo 2018 u Wayback Machine Filial GRDNT im V D Polenova FUKC RF ros LiteraturaMordovskij narodnyj kostyum Albom Sost T P Prokina M I Surina Saransk Mordovskoe knizhnoe izdatelstvo 1990 382 s ros Mordoviya Enciklopediya kostyuma Prazdnichnye narodnye kostyumy Evropy i Evropejskoj chasti Rossii ros