Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Татарське національне вбрання — національний одяг татар, створений на усіх етапах історії татарських земель.
Татарський костюм — збірне поняття. Під татарським костюмом слід розуміти вельми широкий спектр національного одягу різних субетносів татарського народу. Сучасний татарський національний стрій, сформувався лише у XIX столітті. Сильний вплив на татарський стрій справили також традиції східних народів та іслам.
Основу національного строю складають кюлмек (сорочка-сукня) і шаровари, а також , чекмень і . Як верхній одяг часто надягають халат. Слово халат походить від арабського слова «хільгат», верхній елемент робочого одягу. Також була і чоба — легкий, без підкладки, верхній одяг. Шили її здебільшого з лляних або конопляних тканин домашнього виробництва, довжиною трохи нижче колін. Чекмень — приталений довгополий, селянський демісезонний одяг. У дівчат прикрасою костюма була жилетка або фартух.
Чоловіче вбрання
Традиційне татарське чоловіче вбрання відзначалось помітною різноманітністю і відносною свободою вибору форм. У ньому поєднувалися довгі і короткі форми рукавів, різні форми коміра. Залежно від матеріальних можливостей його шили з фабричної тканини, з полотна і сукна домашнього вироблення, хутра. Основу чоловічого традиційного вбрання становить сорочка і штани, зшиті з порівняно легких тканин.
Сорочка була лише закритою. Вона шилася дуже вільною, до колін, з широкими і довгими рукавами і ніколи не підперізувалися. Сорочка з коміром-стійкою особливо переважала серед казанських татар. Відкладний комір зустрічався лише на обрядових весільних сорочках з білої тканини. Білі домоткані сорочки прикрашалися вишивкою тамбуром — легким вільним рослинним орнаментом — або позументною тасьмою. Подібне оформлення святкових сорочок дуже характерне для татар загалом. В Уфимському, Златоустівському повітах Уфимської губернії зустрічалася біла домоткана сорочка, прикрашена оригінальним орнаментом-вишивкою.
Фартухи в чоловічих комплектах одягу і в середині XIX ст., і в кінці XIX — початку XX ст. фігурують як в робочому, так і в повсякденному вбранні, особливо у молодих чоловіків.
Штани за кроєм представляють широковідомий поясний одяг тюркомовних народів, що отримав в етнографічній літературі назву «штани з широким кроком». Чоловічі домоткані штани шили зазвичай з крашенини темних тонів, але частіше зі смугастої грубої паперової тканини з різноколірних ниток, в різних поєднаннях червоних, чорних, білих, синіх, зелених вузьких смуг. Святкові і весільні штани наречених шилися з домотканої тканини з дрібними візерунками. У другій половині XIX ст. набувають поширення нетрадиційні види верхніх штанів. Їх шили на європейський лад на поясі, з бічними швами й кишенями, з розрізом спереду і з застібками на ґудзиках.
В середині XIX ст. татари носили одяг з цільною приталеною спинкою. Її зазвичай шили з наглухо закритим коміром, з викроєними плечима. До цього виду одягу відносяться камзол, козаки. Камзол вдягали поверх сорочки і штанів і він сприймався як різновид домашнього вбрання: у ньому на вулицю виходили рідко, особливо в містах. Камзол входив в комплекс чоловічого одягу всіх груп татар, за винятком єлабузьких і молькієвських кряшен. Козаки був різновидом демісезонного одягу. Довжина його залежала від віку і соціального стану людини. Одним з архаїчних видів верхнього одягу є чоба, легка, домоткана з чисто-білого або в дрібну смужку лляного або конопляного полотна. Чоба побутувала у татар Передкам'я, Пермського і Уфимського Приуралля.
Чоловічі головні убори поділяються на домашні (нижні) і вихідні (верхні). До нижніх головних уборів належить тюбетейка, має вигляд невеликої шапочки на маківці, поверх якої надягали всілякі тканинні та хутряні шапки. Найбільш ранні верхні убори — круглі «татарські», конусоподібної конструкції шапки, кроєні з чотирьох клинів з хутряним околишем. У городян найчастіше були поширені циліндричні шапки з плоским верхом і твердим околишем з чорного каракулю. Помітних регіональних відмінностей у використанні головних уборів у чоловіків, за деякими винятками, не фіксується.
Жіноче вбрання
Татарське жіноче вбрання різноманітніше порівняно з чоловічим. У ньому помітніші територіальні особливості краю та декоративно-ужиткового мистецтва. У другій половині XIX століття ці територіальні особливості і в жіночому костюмі все більше поступаються місцем загальнонаціональному татарському наративу. У число елементів нижнього одягу входять сорочка, нижній нагрудник — кукрекче і штани. Це поєднання притаманне практично кожному комплексу костюма і є його традиційною основою.
На всіх татарських землях ці елементи мають практично спільний крій та назву, що свідчить про їх архаїчність. Сорочка служила натільним одягом і сукнею. У спекотну погоду сорочка виконувала функцію і верхнього одягу. Зазвичай поверх неї надягали відкритий (розстебнутий, не запнений) одяг. Жіноча подібна до туніки сорочка ідентична чоловічий, що взагалі характерно для древніх форм одягу. На відміну від чоловічих жіночі сорочки шилися довгими, до гомілок. В середині XIX століття визначаються три варіанти жіночих сорочок. В середині XIX століття у татарок із заможних верств суспільства сорочки шилися з дорогих покупних «китайчатих» тканин. Декоративною окрасою таких сорочок — використання різноколірних шовкових і атласних стрічок і мережив. Тунікоподібні сорочки з покупної тканини побутували практично повсюдно.
Штани — невід'ємний елемент традиційної нижнього одягу жінок. Основні їхні типи — «штани з широким кроком» по крою аналогічні чоловічим, По колірному переваги жіночі штани були однотонні, з крашенини.
Фартухи — алъяпкыч, алчупрэк, алъяпма також є вельми примітною приналежністю жіночих та дівчачих комплексів одягу, особливо кінця XIX — початку XX століть. Візерункові домоткані фартухи носили поверх сорочки, а молоді кряшенки часто їх пов'язували і поверх камзола. Традиційний фартух трохи коротший за сорочку, щоб було видно прикрашену частину її подолу.
Найбільш раннім різновидом верхнього хутряного одягу татарок була шуба з кльошем — чабулы тун з овчини або лисячого хутра, довжиною нижче колін, з довгими рукавами, низьким стоячим коміром та застібкою на шкіряних ґудзиках або гачках. Жінки з селянської сім'ї середнього достатку мали шуби з овчини, покривали їх фабричною тканиною. Зустрічалися білі дівочі шуби з недубленої овчини — ак берен тун.
Традиційне взуття різних статей відрізнялося лише деякими нюансами (особливостями декоративного оформлення, висотою каблука, розмірами халяв). На босу ногу татари надягали панчохи — оек, які розрізнялися і за матеріалом, і за формою.
Існували панчохи суконні та в'язані з вовняних ниток. Своєрідний і вельми оригінальний вигляд нижньої взуття — нагомілники. Вони використовувалися для обгортання гомілки, виготовлялися з негрубого, частіше лляного полотна довжиною 70-80 см.
З верхнього взуття найбільш поширеним було взуття шкіряне і валяне. Високі, до колін, чобітки з м'якої шкіри з м'якою підошвою — читек виготовлялися з юфти, хрому і сап'яну. З високого взуття носили чоботи на твердій підошві — итек. З низького шкіряного взуття більш буденними і повсякденними були калоші — кэвеш ката, які використовували і як самостійне взуття, і в комплексі з ічигами (тат. читекләр). Постоли — чабата, були у татар робочим взуттям — найлегшими та зручними для польових робіт.
Головні убори
Серед чоловічих головних уборів особливе місце зайняла тюбетейка.
Частина національної інтелігенції в кінці XIX — початку XX століть, слідуючи тодішньою модою наслідування турецьким традиціям, почала одягати фески. Основним головним убором у жінок був . Серед мусульманського духовенства у татар також було поширено носіння чалми.
Взуття
Взуттям у міських татар були . У сільській місцевості носили чабата (постоли)
Див. також
Примітки
- . costumer.narod.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
Посилання
- Матеріали з історії татарського костюма [ 14 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Фотографії татарських національних костюмів [ 14 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tatarske nacionalne vbrannya nacionalnij odyag tatar stvorenij na usih etapah istoriyi tatarskih zemel Kazanski tatari v nacionalnomu vbranni 1862 g Tatarskij kostyum zbirne ponyattya Pid tatarskim kostyumom slid rozumiti velmi shirokij spektr nacionalnogo odyagu riznih subetnosiv tatarskogo narodu Suchasnij tatarskij nacionalnij strij sformuvavsya lishe u XIX stolitti Silnij vpliv na tatarskij strij spravili takozh tradiciyi shidnih narodiv ta islam Osnovu nacionalnogo stroyu skladayut kyulmek sorochka suknya i sharovari a takozh chekmen i Yak verhnij odyag chasto nadyagayut halat Slovo halat pohodit vid arabskogo slova hilgat verhnij element robochogo odyagu Takozh bula i choba legkij bez pidkladki verhnij odyag Shili yiyi zdebilshogo z llyanih abo konoplyanih tkanin domashnogo virobnictva dovzhinoyu trohi nizhche kolin Chekmen pritalenij dovgopolij selyanskij demisezonnij odyag U divchat prikrasoyu kostyuma bula zhiletka abo fartuh Choloviche vbrannyaTradicijne tatarske choloviche vbrannya vidznachalos pomitnoyu riznomanitnistyu i vidnosnoyu svobodoyu viboru form U nomu poyednuvalisya dovgi i korotki formi rukaviv rizni formi komira Zalezhno vid materialnih mozhlivostej jogo shili z fabrichnoyi tkanini z polotna i sukna domashnogo viroblennya hutra Osnovu cholovichogo tradicijnogo vbrannya stanovit sorochka i shtani zshiti z porivnyano legkih tkanin Sorochka bula lishe zakritoyu Vona shilasya duzhe vilnoyu do kolin z shirokimi i dovgimi rukavami i nikoli ne pidperizuvalisya Sorochka z komirom stijkoyu osoblivo perevazhala sered kazanskih tatar Vidkladnij komir zustrichavsya lishe na obryadovih vesilnih sorochkah z biloyi tkanini Bili domotkani sorochki prikrashalisya vishivkoyu tamburom legkim vilnim roslinnim ornamentom abo pozumentnoyu tasmoyu Podibne oformlennya svyatkovih sorochok duzhe harakterne dlya tatar zagalom V Ufimskomu Zlatoustivskomu povitah Ufimskoyi guberniyi zustrichalasya bila domotkana sorochka prikrashena originalnim ornamentom vishivkoyu Fartuhi v cholovichih komplektah odyagu i v seredini XIX st i v kinci XIX pochatku XX st figuruyut yak v robochomu tak i v povsyakdennomu vbranni osoblivo u molodih cholovikiv Ujguri j tatari v nacionalnomu vbranni Poshtova marka Kazahstanu 2007 g Shtani za kroyem predstavlyayut shirokovidomij poyasnij odyag tyurkomovnih narodiv sho otrimav v etnografichnij literaturi nazvu shtani z shirokim krokom Cholovichi domotkani shtani shili zazvichaj z krashenini temnih toniv ale chastishe zi smugastoyi gruboyi paperovoyi tkanini z riznokolirnih nitok v riznih poyednannyah chervonih chornih bilih sinih zelenih vuzkih smug Svyatkovi i vesilni shtani narechenih shilisya z domotkanoyi tkanini z dribnimi vizerunkami U drugij polovini XIX st nabuvayut poshirennya netradicijni vidi verhnih shtaniv Yih shili na yevropejskij lad na poyasi z bichnimi shvami j kishenyami z rozrizom speredu i z zastibkami na gudzikah V seredini XIX st tatari nosili odyag z cilnoyu pritalenoyu spinkoyu Yiyi zazvichaj shili z nagluho zakritim komirom z vikroyenimi plechima Do cogo vidu odyagu vidnosyatsya kamzol kozaki Kamzol vdyagali poverh sorochki i shtaniv i vin sprijmavsya yak riznovid domashnogo vbrannya u nomu na vulicyu vihodili ridko osoblivo v mistah Kamzol vhodiv v kompleks cholovichogo odyagu vsih grup tatar za vinyatkom yelabuzkih i molkiyevskih kryashen Kozaki buv riznovidom demisezonnogo odyagu Dovzhina jogo zalezhala vid viku i socialnogo stanu lyudini Odnim z arhayichnih vidiv verhnogo odyagu ye choba legka domotkana z chisto bilogo abo v dribnu smuzhku llyanogo abo konoplyanogo polotna Choba pobutuvala u tatar Peredkam ya Permskogo i Ufimskogo Priurallya Cholovichi golovni ubori podilyayutsya na domashni nizhni i vihidni verhni Do nizhnih golovnih uboriv nalezhit tyubetejka maye viglyad nevelikoyi shapochki na makivci poverh yakoyi nadyagali vsilyaki tkaninni ta hutryani shapki Najbilsh ranni verhni ubori krugli tatarski konusopodibnoyi konstrukciyi shapki kroyeni z chotiroh kliniv z hutryanim okolishem U gorodyan najchastishe buli poshireni cilindrichni shapki z ploskim verhom i tverdim okolishem z chornogo karakulyu Pomitnih regionalnih vidminnostej u vikoristanni golovnih uboriv u cholovikiv za deyakimi vinyatkami ne fiksuyetsya Zhinoche vbrannyaIchigi tat chiteklәr tradicijne vzuttya Tatarske zhinoche vbrannya riznomanitnishe porivnyano z cholovichim U nomu pomitnishi teritorialni osoblivosti krayu ta dekorativno uzhitkovogo mistectva U drugij polovini XIX stolittya ci teritorialni osoblivosti i v zhinochomu kostyumi vse bilshe postupayutsya miscem zagalnonacionalnomu tatarskomu narativu U chislo elementiv nizhnogo odyagu vhodyat sorochka nizhnij nagrudnik kukrekche i shtani Ce poyednannya pritamanne praktichno kozhnomu kompleksu kostyuma i ye jogo tradicijnoyu osnovoyu Na vsih tatarskih zemlyah ci elementi mayut praktichno spilnij krij ta nazvu sho svidchit pro yih arhayichnist Sorochka sluzhila natilnim odyagom i sukneyu U spekotnu pogodu sorochka vikonuvala funkciyu i verhnogo odyagu Zazvichaj poverh neyi nadyagali vidkritij rozstebnutij ne zapnenij odyag Zhinocha podibna do tuniki sorochka identichna cholovichij sho vzagali harakterno dlya drevnih form odyagu Na vidminu vid cholovichih zhinochi sorochki shilisya dovgimi do gomilok V seredini XIX stolittya viznachayutsya tri varianti zhinochih sorochok V seredini XIX stolittya u tatarok iz zamozhnih verstv suspilstva sorochki shilisya z dorogih pokupnih kitajchatih tkanin Dekorativnoyu okrasoyu takih sorochok vikoristannya riznokolirnih shovkovih i atlasnih strichok i merezhiv Tunikopodibni sorochki z pokupnoyi tkanini pobutuvali praktichno povsyudno Shtani nevid yemnij element tradicijnoyi nizhnogo odyagu zhinok Osnovni yihni tipi shtani z shirokim krokom po kroyu analogichni cholovichim Po kolirnomu perevagi zhinochi shtani buli odnotonni z krashenini Fartuhi alyapkych alchuprek alyapma takozh ye velmi primitnoyu prinalezhnistyu zhinochih ta divchachih kompleksiv odyagu osoblivo kincya XIX pochatku XX stolit Vizerunkovi domotkani fartuhi nosili poverh sorochki a molodi kryashenki chasto yih pov yazuvali i poverh kamzola Tradicijnij fartuh trohi korotshij za sorochku shob bulo vidno prikrashenu chastinu yiyi podolu Najbilsh rannim riznovidom verhnogo hutryanogo odyagu tatarok bula shuba z kloshem chabuly tun z ovchini abo lisyachogo hutra dovzhinoyu nizhche kolin z dovgimi rukavami nizkim stoyachim komirom ta zastibkoyu na shkiryanih gudzikah abo gachkah Zhinki z selyanskoyi sim yi serednogo dostatku mali shubi z ovchini pokrivali yih fabrichnoyu tkaninoyu Zustrichalisya bili divochi shubi z nedublenoyi ovchini ak beren tun Tradicijne vzuttya riznih statej vidriznyalosya lishe deyakimi nyuansami osoblivostyami dekorativnogo oformlennya visotoyu kabluka rozmirami halyav Na bosu nogu tatari nadyagali panchohi oek yaki rozriznyalisya i za materialom i za formoyu Isnuvali panchohi sukonni ta v yazani z vovnyanih nitok Svoyeridnij i velmi originalnij viglyad nizhnoyi vzuttya nagomilniki Voni vikoristovuvalisya dlya obgortannya gomilki vigotovlyalisya z negrubogo chastishe llyanogo polotna dovzhinoyu 70 80 sm Z verhnogo vzuttya najbilsh poshirenim bulo vzuttya shkiryane i valyane Visoki do kolin chobitki z m yakoyi shkiri z m yakoyu pidoshvoyu chitek vigotovlyalisya z yufti hromu i sap yanu Z visokogo vzuttya nosili choboti na tverdij pidoshvi itek Z nizkogo shkiryanogo vzuttya bilsh budennimi i povsyakdennimi buli kaloshi kevesh kata yaki vikoristovuvali i yak samostijne vzuttya i v kompleksi z ichigami tat chiteklәr Postoli chabata buli u tatar robochim vzuttyam najlegshimi ta zruchnimi dlya polovih robit Golovni uboriSered cholovichih golovnih uboriv osoblive misce zajnyala tyubetejka Chastina nacionalnoyi inteligenciyi v kinci XIX pochatku XX stolit sliduyuchi todishnoyu modoyu nasliduvannya tureckim tradiciyam pochala odyagati feski Osnovnim golovnim uborom u zhinok buv Sered musulmanskogo duhovenstva u tatar takozh bulo poshireno nosinnya chalmi VzuttyaVzuttyam u miskih tatar buli U silskij miscevosti nosili chabata postoli Div takozhErzyanske nacionalne vbrannya Chuvaske nacionalne vbrannyaPrimitki costumer narod ru Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 PosilannyaMateriali z istoriyi tatarskogo kostyuma 14 kvitnya 2019 u Wayback Machine Fotografiyi tatarskih nacionalnih kostyumiv 14 kvitnya 2019 u Wayback Machine