Чуваське національне вбрання — національний одяг чувашів, створений на усіх етапах історії Чувашії.
Для виготовлення одягу у чувашів використовувався виготовлений у домашньому господарстві матеріал: полотно, сукно, шкіра тощо, для пошиття святкового і вихідний одягу купувались і фабричні тканини. З домотканого (з льону або конопель) полотна різних кольорів чуваші шили натільний одяг — сорочки (чув. кепе), штани (йем), деталі головних уборів. Верхній одяг — каптани (сахман), халати (шупар або пустав), (чапаны асам) шили з сукна, а шуби (керек) і кожухи (талап) — з овчини домашньої вичинки. Шуби, пошиті з відрізною наспинною частиною і безліччю складок були предметом особливої гордості їх власників і оспівувалися в піснях.
Чоловічий костюм
Чоловічий чуваський костюм складався з довгої, майже до п'ят, білої полотняної сорочки крою туніки, штанів, що скріплюються на талії шнурками, халату, котрий носили поверх сорочки та капелюха. У повсякденному житті чуваші взувалися в постоли з онучами, а заможні селяни мали шкіряне взуття. У зимовий час гардероб доповнювався теплим одягом — шубою, кожухом, хутряною шапкою, рукавицями і валянками.
У XX ст. чоловічий костюм чувашів витісняється загальноєвропейським. Тому судити про нього можна лише за окремими зразками, що зберігаються в музеях. Звичайний чуваський чоловічий костюм складався з полотняної сорочки крою туніки з косою застібкою коміра, довжиною трохи нижче колін, нешироких штанів і однотонної безрукавки з прямою спиною. Особливо багато розшивалася сорочка у старших чоловіків — улюбленими червоно-бордовими візерунками з чорним контуром. На відміну від багатьох народів Уралу одяг чувашів більш лаконічний, з різкою відмінністю між більш патріархальними формами костюма верхових і низових груп.
Жіночий костюм
Традиційна сорочка шилася з білого домотканого полотна. Білий колір був священним для чувашів. Фарбовані нитки і пряжі використовували у вишиванках.
Для фарбування використовували коріння і листя трав марени, дерев, кори дуба. З кінця XIX ст. стали використовувати хімічні барвники, а біле полотно у низових чувашів було витіснене пістрею. Крім сорочки в комплекс жіночого чуваського костюма входили полотняний сурпан (формою подібний до рушника), поверх якого анатри і анат-енчи вдягали хушпу, а вір'яли закріплювали сурпан вишитою пов'язкою масмак. Розміри і форми сурпана і хушпу розрізнялися у низових і анат-енчи так: у анат-енчи хушпу мав форму зрізаного конуса, а у низових — напівсферичної форми з отвором в центрі. Дівчата носили шапочку тухья, аналогічну за формою хушпу у низових, але з закритим гострим верхом або ж без вістря, розшиту бісером і намистинами, прикрашену щільно нашитими срібними монетами. Дівоча сором'язливість, скромність і м'який характер, разом з цим багатство душі, чистота внутрішнього світу були відображені в цьому стврої. Кінці вістря, що підносяться над бісерної поверхнею, нерідко виконувалися з олова. Найвіддаленішій епохою, де мистецтвознавці виявляють паралелі тухье, є III тис. до н. е. (ареал південних областей Середньої Азії і Північного Ірану), а найбільш близький до сьогоднішнього дня час — V-VII ст. (райони Північного Таджикистану, древній Пенджикент) і VIII ст. (ранній період Волзької Булгарії). Сьогодні головний убір, схожий на тухью, можна зустріти в туркменській тахъе.
Дівчата і жінки пов'язували також бавовняні і шовкові білі і квітчасті хустки переважно світлих кольорів. Взимку одягали баранчикові шапки з сукняним верхом або вовняні хустки з бахромою.
Неодмінною деталлю жіночого чуваського костюма був фартух саппун, черситти, а також безліч прикрас: шиті з монет сюха, май, сиххи, нагрудні — ама, шюлкеме, перев'язь — тевет, наспинний — пусь хысе, підвіски до поясів — сара, до сурпанів — сурпан сякки . Всі вони виготовлялися з монет, бісеру, раковин каурі із застосуванням тасьми і кумача.
Найдавніші з прикрас, як відзначають дослідники, датуються початком XVIII ст. (більш ранні не збереглися), проте в них простежуються традиції, що йдуть з глибокої давнини. Чуваські народні прикраси минулого, як вишивка і ткацтво, діляться на три основних типи, в залежності від трьох основних етнографічних груп народу. Поділяються вони також і за статтю, і за віком і за сімейним станом їх носіїв.
Жіночі і дівочі прикраси чувашів мають свої аналоги в костюмах поволзьких народів: марійців, ерзян, мокшан, удмуртів. Однією з популярних прикрас був нагрудник, часто — трикутної форми, невеликий і прикрашений бісером і монетами. Відмінності стосуються набору предметів, крою, орнаменту, поєднання кольорів, способу носіння, композиції, технічних прийомів виготовлення. Більшість цих відмінностей обмежена географічним розташуванням етнографічних груп — як на території Чувашії, так і за її межами.
Вбрання чувашів сучасної Ульяновської, Самарської, Саратовської, Оренбурзької та інших областей, Татарстану і Башкортостану відноситься, здебільшого, до низового типу, але і в цих регіонах навіть сьогодні зустрічаються комплекси одягу, близькі до середньонизових і верхового типів.
Чуваська вишивка
Образотворче мистецтво довгий час залишалося прикладним. Найбільш поширеним його різновидом була вишивка. Чувашія здавна називалась краєм "ста тисяч візерунків". Вишивали на сорочках, хустках, фартухах, прикрасах, рушниках. При вишиванні застосовували двадцять п'ять видів швів. За композицією, мотивами, технікою виконання, кольоровою гаммою вишивка різниться за трьома етнографічним групам.
В основі чуваської вишивки лежить геометричний орнамент: у вір'ялів він легший, а у анат-енчи і анатра — більший і часто переходить в рослинний орнамент. У кольоровому відношенні спостерігається поліхромія. Однак і тут намічаються певні закономірності: для вір'ялів характерне поєднання темних тонів червоного, синього, зеленого кольорів, у анат-енчи переважають яскраві фарби, в вишивці ж анатри визначальним є червоний колір. Вишивали здебільшого фарбованими вовняними нитками, однак при виготовленні головних уборів хушпу і тухъя і деяких прикрас застосовувалися так само бісер, монети і мушлі каурі.
Див. також
Примітки
- . gov.cap.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
- . gov.cap.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
- . gov.cap.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
- . gov.cap.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
- . costumer.narod.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuvaske nacionalne vbrannya nacionalnij odyag chuvashiv stvorenij na usih etapah istoriyi Chuvashiyi Sula ta Sere Dlya vigotovlennya odyagu u chuvashiv vikoristovuvavsya vigotovlenij u domashnomu gospodarstvi material polotno sukno shkira tosho dlya poshittya svyatkovogo i vihidnij odyagu kupuvalis i fabrichni tkanini Z domotkanogo z lonu abo konopel polotna riznih koloriv chuvashi shili natilnij odyag sorochki chuv kepe shtani jem detali golovnih uboriv Verhnij odyag kaptani sahman halati shupar abo pustav chapany asam shili z sukna a shubi kerek i kozhuhi talap z ovchini domashnoyi vichinki Shubi poshiti z vidriznoyu naspinnoyu chastinoyu i bezlichchyu skladok buli predmetom osoblivoyi gordosti yih vlasnikiv i ospivuvalisya v pisnyah Cholovichij kostyumCholovichij chuvaskij kostyum skladavsya z dovgoyi majzhe do p yat biloyi polotnyanoyi sorochki kroyu tuniki shtaniv sho skriplyuyutsya na taliyi shnurkami halatu kotrij nosili poverh sorochki ta kapelyuha U povsyakdennomu zhitti chuvashi vzuvalisya v postoli z onuchami a zamozhni selyani mali shkiryane vzuttya U zimovij chas garderob dopovnyuvavsya teplim odyagom shuboyu kozhuhom hutryanoyu shapkoyu rukavicyami i valyankami U XX st cholovichij kostyum chuvashiv vitisnyayetsya zagalnoyevropejskim Tomu suditi pro nogo mozhna lishe za okremimi zrazkami sho zberigayutsya v muzeyah Zvichajnij chuvaskij cholovichij kostyum skladavsya z polotnyanoyi sorochki kroyu tuniki z kosoyu zastibkoyu komira dovzhinoyu trohi nizhche kolin neshirokih shtaniv i odnotonnoyi bezrukavki z pryamoyu spinoyu Osoblivo bagato rozshivalasya sorochka u starshih cholovikiv ulyublenimi chervono bordovimi vizerunkami z chornim konturom Na vidminu vid bagatoh narodiv Uralu odyag chuvashiv bilsh lakonichnij z rizkoyu vidminnistyu mizh bilsh patriarhalnimi formami kostyuma verhovih i nizovih grup Zhinochij kostyumChuvaska nagrudna prikrasa HIH st Samarska gub Stavropolskij pov s Karamali Mushli kauri namisto gudziki ta kilce Tradicijna sorochka shilasya z bilogo domotkanogo polotna Bilij kolir buv svyashennim dlya chuvashiv Farbovani nitki i pryazhi vikoristovuvali u vishivankah Dlya farbuvannya vikoristovuvali korinnya i listya trav mareni derev kori duba Z kincya XIX st stali vikoristovuvati himichni barvniki a bile polotno u nizovih chuvashiv bulo vitisnene pistreyu Krim sorochki v kompleks zhinochogo chuvaskogo kostyuma vhodili polotnyanij surpan formoyu podibnij do rushnika poverh yakogo anatri i anat enchi vdyagali hushpu a vir yali zakriplyuvali surpan vishitoyu pov yazkoyu masmak Rozmiri i formi surpana i hushpu rozriznyalisya u nizovih i anat enchi tak u anat enchi hushpu mav formu zrizanogo konusa a u nizovih napivsferichnoyi formi z otvorom v centri Divchata nosili shapochku tuhya analogichnu za formoyu hushpu u nizovih ale z zakritim gostrim verhom abo zh bez vistrya rozshitu biserom i namistinami prikrashenu shilno nashitimi sribnimi monetami Divocha sorom yazlivist skromnist i m yakij harakter razom z cim bagatstvo dushi chistota vnutrishnogo svitu buli vidobrazheni v comu stvroyi Kinci vistrya sho pidnosyatsya nad bisernoyi poverhneyu neridko vikonuvalisya z olova Najviddalenishij epohoyu de mistectvoznavci viyavlyayut paraleli tuhe ye III tis do n e areal pivdennih oblastej Serednoyi Aziyi i Pivnichnogo Iranu a najbilsh blizkij do sogodnishnogo dnya chas V VII st rajoni Pivnichnogo Tadzhikistanu drevnij Pendzhikent i VIII st rannij period Volzkoyi Bulgariyi Sogodni golovnij ubir shozhij na tuhyu mozhna zustriti v turkmenskij tahe Divchata i zhinki pov yazuvali takozh bavovnyani i shovkovi bili i kvitchasti hustki perevazhno svitlih koloriv Vzimku odyagali baranchikovi shapki z suknyanim verhom abo vovnyani hustki z bahromoyu Neodminnoyu detallyu zhinochogo chuvaskogo kostyuma buv fartuh sappun chersitti a takozh bezlich prikras shiti z monet syuha maj sihhi nagrudni ama shyulkeme perev yaz tevet naspinnij pus hyse pidviski do poyasiv sara do surpaniv surpan syakki Vsi voni vigotovlyalisya z monet biseru rakovin kauri iz zastosuvannyam tasmi i kumacha Najdavnishi z prikras yak vidznachayut doslidniki datuyutsya pochatkom XVIII st bilsh ranni ne zbereglisya prote v nih prostezhuyutsya tradiciyi sho jdut z glibokoyi davnini Chuvaski narodni prikrasi minulogo yak vishivka i tkactvo dilyatsya na tri osnovnih tipi v zalezhnosti vid troh osnovnih etnografichnih grup narodu Podilyayutsya voni takozh i za stattyu i za vikom i za simejnim stanom yih nosiyiv Zhinochi i divochi prikrasi chuvashiv mayut svoyi analogi v kostyumah povolzkih narodiv marijciv erzyan mokshan udmurtiv Odniyeyu z populyarnih prikras buv nagrudnik chasto trikutnoyi formi nevelikij i prikrashenij biserom i monetami Vidminnosti stosuyutsya naboru predmetiv kroyu ornamentu poyednannya koloriv sposobu nosinnya kompoziciyi tehnichnih prijomiv vigotovlennya Bilshist cih vidminnostej obmezhena geografichnim roztashuvannyam etnografichnih grup yak na teritoriyi Chuvashiyi tak i za yiyi mezhami Vbrannya chuvashiv suchasnoyi Ulyanovskoyi Samarskoyi Saratovskoyi Orenburzkoyi ta inshih oblastej Tatarstanu i Bashkortostanu vidnositsya zdebilshogo do nizovogo tipu ale i v cih regionah navit sogodni zustrichayutsya kompleksi odyagu blizki do serednonizovih i verhovogo tipiv Chuvaska vishivkaObrazotvorche mistectvo dovgij chas zalishalosya prikladnim Najbilsh poshirenim jogo riznovidom bula vishivka Chuvashiya zdavna nazivalas krayem sta tisyach vizerunkiv Vishivali na sorochkah hustkah fartuhah prikrasah rushnikah Pri vishivanni zastosovuvali dvadcyat p yat vidiv shviv Za kompoziciyeyu motivami tehnikoyu vikonannya kolorovoyu gammoyu vishivka riznitsya za troma etnografichnim grupam V osnovi chuvaskoyi vishivki lezhit geometrichnij ornament u vir yaliv vin legshij a u anat enchi i anatra bilshij i chasto perehodit v roslinnij ornament U kolorovomu vidnoshenni sposterigayetsya polihromiya Odnak i tut namichayutsya pevni zakonomirnosti dlya vir yaliv harakterne poyednannya temnih toniv chervonogo sinogo zelenogo koloriv u anat enchi perevazhayut yaskravi farbi v vishivci zh anatri viznachalnim ye chervonij kolir Vishivali zdebilshogo farbovanimi vovnyanimi nitkami odnak pri vigotovlenni golovnih uboriv hushpu i tuhya i deyakih prikras zastosovuvalisya tak samo biser moneti i mushli kauri Div takozhErzyanske nacionalne vbrannya Tatarske nacionalne vbrannyaPrimitki gov cap ru Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 gov cap ru Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 gov cap ru Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 gov cap ru Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 costumer narod ru Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019