Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еміліо Мóла Відаль (ісп. Emilio Mola Vidal; 9 червня 1887 або 9 липня 1887, , Генерал-капітанство Куба — 3 червня 1937, Алькосеро-де-Мола, Кастилія та Леон) — іспанський військовий та державний діяч, воєначальник, бригадний генерал. Один з лідерів заколотників під час громадянської війни 1936—1939 років.
| Еміліо Мола | |
|---|---|
| ісп. Emilio Mola Vidal | |
 | |
| Народження | 9 червня 1887[1][2] або 9 липня 1887[2] , Генерал-капітанство Куба, Королівство Іспанія |
| Смерть | 3 червня 1937[1][3][…](49 років) Алькосеро-де-Мола, Бургос, Кастилія і Леон, Іспанія |
| Поховання | d[5] |
| Країна | Королівство Іспанія Друга Іспанська республіка Франкістська Іспанія |
| Освіта | d (1907)[2] |
| Звання |  Бригадний генерал |
| Війни / битви | Друга мелільська кампанія Іспано-франко-марокканська війна Громадянська війна в Іспанії |
| Титул | герцог |
| Нагороди |   |
 Еміліо Мола у Вікісховищі | |
Ранні роки
Народився на Кубі, що була тоді іспанською колонією. Батько — капітан Громадянської гвардії (жандармерії), який проходив службу на Кубі й одружився з місцевою уродженкою. Після поразки Іспанії у війні з США в 1898, що спричинило втрату Куби, сім'я переїхала до Іспанії. У 1904—1907 роках Еміліо здобув освіту в Толедському піхотному училищі, після успішного закінчення якого отримав звання лейтенанта.
Військова служба
Проходив військову службу в піхотному полку Байлена, що брав участь у колоніальній війні в Марокко у складі піхотного полку Мелільї, відзначився у кампанії 1909 року. З 1 серпня 1911 служив у марокканських стрілецьких частинах (Las Fuerzas Regulares Indígenas). У 1912 був тяжко поранений у стегно й за військові відзнаки в бойових діях на рівнині Зайо отримав звання капітана. Після повернення у стрій був направлений до піхотного полку Серіньйоли, з яким брав участь у боях в Північній Африці (у тому числі в районі Тетуана). Знову відзначився й був підвищений до майора.
З 1915 — командир добровольчого батальйону «Альба де Тормес» в Барселоні, через два з половиною роки був переведений до Мадриду, а звідти знову до іспанського Марокко — в Сеуту, де знову воював у підрозділі regulares. У 1919—1920 роках брав участь у багатьох боях проти марокканців, у червні 1921 року йому було присвоєно чин підполковника, він отримав призначення до піхотного полку Андалузії в Сантандері. Проте вже через три місяці він повернувся до лав regulares Мелільї, та відзначився під час операції у Дар-Акоба. Незабаром підвищений до полковника (в цьому чині командував піхотним полком Мелільї), а в 1927 році — до бригадного генерала з призначенням командувачем військ у Лараче (на атлантичному узбережжі Марокко). Успішна військова кар'єра Моли була зумовлена його здобутками у бойових діях в Північній Африці (він не лише отримував за хоробрість позачергові підвищення по службі, а й відзначався нагородами, включно з особливо почесними — особисту Військову медаль). Іншим відомим молодим «африканським» генералом того часу був Франсіско Франко.
1930 року консервативно налаштований генерал Мола був директором безпеки, його діяльність у цій якості налаштувала проти нього соціалістів та лібералів (у 1930—1931 одним із гасел революціонерів був «Розстріляти Молу»). У цей час він займався реорганізацією поліцейських частин, зокрема створенням штурмової гвардії. У 1931 році, після повалення монархії, він був ув'язнений, у 1932 році, після військового виступу правого генерала Хосе Санхурхо був звільнений у відставку. У цей період займався публікацією статей, зокрема з метою заробітку. У той же час Мола отримав популярність як військовий теоретик. В 1932 він опублікував книгу «Досліди», в якій виступив прихильником реорганізації іспанської армії на професійній основі. Британський історик Х'ю Томас назвав Молу «відданим справі генералом з літературним складом розуму».
В 1933 Мола був амністований та повернутий до армії, служив в Генеральному штабі під керівництвом генерала Франко. У 1935 році правоцентристський уряд, міністром оборони в якому був лідер правої партії Іспанська конфедерація незалежних правих Хосе Марія Хіль-Роблес, призначив його командувачем військ у Мелільї, а потім головнокомандувачем іспанськими збройними силами в Марокко. Після того, як у лютому 1936 року на парламентських виборах в Іспанії переміг лівий Народний фронт, генерал Мола був призначений на периферійну посаду командувача військ у Памплоні (Наварра). У цей же час Франко перемістили на аналогічну посаду на Канарські острови — там лівий уряд намагався видалити з ключових постів нелояльних воєначальників.
Організатор змови
Проте дії влади не завадили Моле стати одним із найвидатніших організаторів військової змови проти уряду Народного фронту. Ба більше, призначення Моли до Наварри дозволило йому налагодити відносини з найбільш консервативною частиною монархічного руху, що мала там значний вплив, — карлістами, які потім активно підтримали військовий виступ під керівництвом Франко (при цьому сам Мола був прихильником республіканської форми правління).
Еміліо Мола став головним координатором підготовки військового заколоту. Соратники з повагою іменували Молу «Директором».
5 червня 1936 Мола представив іншим учасникам змови план повстання, в якому передбачалося створення «директорії» з президента і чотирьох членів та призупинення дії Конституції. План Моли передбачав також рішуче придушення всіх політичних та військових сил, які могли б перешкодити успіху виступу, а також «зразкові покарання» політичних супротивників.
Незважаючи на конспірацію, чутки про змову поширювалися країною. 16 липня 1936 року вірний республіці начальник Моли генерал Домінго Батет викликав його у свій штаб і запропонував залишити Памплону, мотивуючи це можливим замахом на Молу з боку анархістів. Крім того, Батет зажадав від Моли дати слово честі, що не виступить проти республіки. На це Мола дав слово, що не збирається вплутуватися в авантюри — це формулювання дозволило йому продовжити участь у змові, яку він не вважав «авантюрою». Незважаючи на підозри, Батет дозволив Молі повернутися до Памплони. Того ж дня Мола розіслав учасникам змови телеграму з кодовим сигналом на початок виступу: «Сімнадцятого о сімнадцятій. Директор».
Громадянська війна
17 липня розпочався військовий заколот у Марокко. У ніч з 18 на 19 липня новопризначений прем'єр-міністр республіки Дієго Мартінес Барріо зателефонував Моле до Памплони та запропонував йому обійняти міністерську посаду для того, щоб припинити виступ. Мола відповів відмовою:
Народний фронт неспроможний забезпечити порядок. У вас є свої прихильники, а у мене свої. Якби ми уклали угоду, ми зрадили б й свої ідеали, й своїх людей. І нас обох варто було б лінчувати.
Під час придушення виступу у Барселоні 20 липня було вбито його брата, капітана Рамона Молу, активного прихильника націоналістів та учасника змови. У той самий час генералу Моле вдалося встановити контроль над значною частиною півночі країни. Він займався не лише військовими та організаційними питаннями, а й пропагандою, особисто виступаючи по радіо та різко критикуючи республіканців. Особливо сильним його нападкам піддавався президент Мануель Асанья, якого він звинувачував у діях, спрямованих на розвал армії (Асанья був міністром оборони, коли Мола був звільнений із збройних сил), називав чудовиськом та вимагав посадити до клітки.
Вже до 22 липня Північна армія Моли зайняла , проте спроба прорватися до Мадрида завершилася невдачею через брак сил та відсутність резервів. У серпні його війська розпочали новий наступ, який мав демонстраційний характер — він сковував сили республіканців, не дозволивши їм успішно діяти на інших ділянках фронту. У той же час на півночі він атакував формування басків, що воювали на боці республіканців, домагаючись успіхів з великими втратами. 3 вересня 1936 р. підпорядковані йому війська під командуванням полковника Альфонсо Беорлегі взяли місто Ірун, після чого баскські збройні сили були відрізані від французького кордону. 13 вересня був захоплений Сан-Себастьян — це стало не лише військовою, а й політичною перемогою.
30 вересня 1936 року Мола брав участь у нараді восьми провідних військових лідерів заколотників, на якій Франсіско Франко був обраний одноосібним військово-політичним вождем (каудильйо). Мола був серед двох генералів, які голосували проти Франко. У жовтні-листопаді 1936 року він керував штурмом Мадрида, обіцяючи взяти його до 7 листопада. При цьому йому належить відомий вислів про " п'яту колону ", яка підтримає зсередини наступ чотирьох військових колон націоналістів. Проте штурм Мадрида завершився невдачею, й до кінця листопада сторони перейшли до позиційної війни — лінія фронту проходила околицями міста.
Навесні 1937 Мола очолив новий наступ на півночі країни проти басків. В ході цього наступу союзна націоналістам німецька авіація 26 квітня зруйнувала стародавню баскську столицю Герніку, яка наступного дня була зайнята військами Моли. 19 червня націоналісти взяли столицю Біскайї Більбао, що стало вирішальним успіхом франкістів на цій ділянці фронту.
Смерть
3 червня генерал Мола загинув в авіакатастрофі, прямуючи з Памплони на північний фронт. Складні стосунки між Франко та Молою стали причиною появи версії про причетність каудильйо до загибелі «Директора». На думку німецького посла в Іспанії генерала , Франко, «безперечно, відчув полегшення при звістці про смерть Моли»[]. Крім того, ще в липні 1936 року також в авіакатастрофі загинув ще один можливий суперник Франко, генерал Хосе Санхурхо. Проте жодних доказів цієї версії немає. Після закінчення війни Франко посмертно надав Моле титул герцога.
Адольф Гітлер після загибелі генерала заявив: «Загибель Моли стала трагедією Іспанії. Мола це справжній мозок, справжній вождь». Чилійський поет та активний прихильник іспанських республіканців Пабло Неруда назвав один зі своїх найрізкіших віршів «Мола в пеклі».
Пам'ять
У пам'ять про Моле був названий підводний човен «Генерал Мола» («General Mola»), переданий іспанським націоналістам їх італійськими союзниками (в Італії він називався «Торрічеллі»). Він перебував у строю до початку 1950-х років, коли був замінений підводним човном, збудованим в Іспанії.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #138950121 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Anguera J. E. Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana — Editorial Espasa, 1905. — Vol. Suplemento 1934. — P. 196. —
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
Посилання
- Некролог
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emilio Mola Vidal isp Emilio Mola Vidal 9 chervnya 1887 abo 9 lipnya 1887 General kapitanstvo Kuba 3 chervnya 1937 Alkosero de Mola Kastiliya ta Leon ispanskij vijskovij ta derzhavnij diyach voyenachalnik brigadnij general Odin z lideriv zakolotnikiv pid chas gromadyanskoyi vijni 1936 1939 rokiv Emilio Molaisp Emilio Mola VidalNarodzhennya9 chervnya 1887 1887 06 09 1 2 abo 9 lipnya 1887 1887 07 09 2 General kapitanstvo Kuba Korolivstvo IspaniyaSmert3 chervnya 1937 1937 06 03 1 3 49 rokiv Alkosero de Mola Burgos Kastiliya i Leon IspaniyaPohovannyad 5 KrayinaKorolivstvo Ispaniya Druga Ispanska respublika Frankistska IspaniyaOsvitad 1907 2 ZvannyaBrigadnij generalVijni bitviDruga melilska kampaniya Ispano franko marokkanska vijna Gromadyanska vijna v IspaniyiTitulgercogNagorodi Emilio Mola u VikishovishiRanni rokiNarodivsya na Kubi sho bula todi ispanskoyu koloniyeyu Batko kapitan Gromadyanskoyi gvardiyi zhandarmeriyi yakij prohodiv sluzhbu na Kubi j odruzhivsya z miscevoyu urodzhenkoyu Pislya porazki Ispaniyi u vijni z SShA v 1898 sho sprichinilo vtratu Kubi sim ya pereyihala do Ispaniyi U 1904 1907 rokah Emilio zdobuv osvitu v Toledskomu pihotnomu uchilishi pislya uspishnogo zakinchennya yakogo otrimav zvannya lejtenanta Vijskova sluzhbaProhodiv vijskovu sluzhbu v pihotnomu polku Bajlena sho brav uchast u kolonialnij vijni v Marokko u skladi pihotnogo polku Melilyi vidznachivsya u kampaniyi 1909 roku Z 1 serpnya 1911 sluzhiv u marokkanskih strileckih chastinah Las Fuerzas Regulares Indigenas U 1912 buv tyazhko poranenij u stegno j za vijskovi vidznaki v bojovih diyah na rivnini Zajo otrimav zvannya kapitana Pislya povernennya u strij buv napravlenij do pihotnogo polku Serinjoli z yakim brav uchast u boyah v Pivnichnij Africi u tomu chisli v rajoni Tetuana Znovu vidznachivsya j buv pidvishenij do majora Pidpolkovnik pan Mola Vidal nachalnik regulyarnih sil Seuti poranenij u boyu pri Sebti Publikaciya u gazeti 5 zhovtnya 1921 r Z 1915 komandir dobrovolchogo bataljonu Alba de Tormes v Barseloni cherez dva z polovinoyu roki buv perevedenij do Madridu a zvidti znovu do ispanskogo Marokko v Seutu de znovu voyuvav u pidrozdili regulares U 1919 1920 rokah brav uchast u bagatoh boyah proti marokkanciv u chervni 1921 roku jomu bulo prisvoyeno chin pidpolkovnika vin otrimav priznachennya do pihotnogo polku Andaluziyi v Santanderi Prote vzhe cherez tri misyaci vin povernuvsya do lav regulares Melilyi ta vidznachivsya pid chas operaciyi u Dar Akoba Nezabarom pidvishenij do polkovnika v comu chini komanduvav pihotnim polkom Melilyi a v 1927 roci do brigadnogo generala z priznachennyam komanduvachem vijsk u Larache na atlantichnomu uzberezhzhi Marokko Uspishna vijskova kar yera Moli bula zumovlena jogo zdobutkami u bojovih diyah v Pivnichnij Africi vin ne lishe otrimuvav za horobrist pozachergovi pidvishennya po sluzhbi a j vidznachavsya nagorodami vklyuchno z osoblivo pochesnimi osobistu Vijskovu medal Inshim vidomim molodim afrikanskim generalom togo chasu buv Fransisko Franko 1930 roku konservativno nalashtovanij general Mola buv direktorom bezpeki jogo diyalnist u cij yakosti nalashtuvala proti nogo socialistiv ta liberaliv u 1930 1931 odnim iz gasel revolyucioneriv buv Rozstrilyati Molu U cej chas vin zajmavsya reorganizaciyeyu policejskih chastin zokrema stvorennyam shturmovoyi gvardiyi U 1931 roci pislya povalennya monarhiyi vin buv uv yaznenij u 1932 roci pislya vijskovogo vistupu pravogo generala Hose Sanhurho buv zvilnenij u vidstavku U cej period zajmavsya publikaciyeyu statej zokrema z metoyu zarobitku U toj zhe chas Mola otrimav populyarnist yak vijskovij teoretik V 1932 vin opublikuvav knigu Doslidi v yakij vistupiv prihilnikom reorganizaciyi ispanskoyi armiyi na profesijnij osnovi Britanskij istorik H yu Tomas nazvav Molu viddanim spravi generalom z literaturnim skladom rozumu V 1933 Mola buv amnistovanij ta povernutij do armiyi sluzhiv v Generalnomu shtabi pid kerivnictvom generala Franko U 1935 roci pravocentristskij uryad ministrom oboroni v yakomu buv lider pravoyi partiyi Ispanska konfederaciya nezalezhnih pravih Hose Mariya Hil Robles priznachiv jogo komanduvachem vijsk u Melilyi a potim golovnokomanduvachem ispanskimi zbrojnimi silami v Marokko Pislya togo yak u lyutomu 1936 roku na parlamentskih viborah v Ispaniyi peremig livij Narodnij front general Mola buv priznachenij na periferijnu posadu komanduvacha vijsk u Pamploni Navarra U cej zhe chas Franko peremistili na analogichnu posadu na Kanarski ostrovi tam livij uryad namagavsya vidaliti z klyuchovih postiv neloyalnih voyenachalnikiv Organizator zmoviKarti yaki pokazuyut plani Mola shodo zdijsnennya derzhavnogo perevorotu yakij mav povaliti Drugu respubliku Prote diyi vladi ne zavadili Mole stati odnim iz najvidatnishih organizatoriv vijskovoyi zmovi proti uryadu Narodnogo frontu Ba bilshe priznachennya Moli do Navarri dozvolilo jomu nalagoditi vidnosini z najbilsh konservativnoyu chastinoyu monarhichnogo ruhu sho mala tam znachnij vpliv karlistami yaki potim aktivno pidtrimali vijskovij vistup pid kerivnictvom Franko pri comu sam Mola buv prihilnikom respublikanskoyi formi pravlinnya Emilio Mola stav golovnim koordinatorom pidgotovki vijskovogo zakolotu Soratniki z povagoyu imenuvali Molu Direktorom 5 chervnya 1936 Mola predstaviv inshim uchasnikam zmovi plan povstannya v yakomu peredbachalosya stvorennya direktoriyi z prezidenta i chotiroh chleniv ta prizupinennya diyi Konstituciyi Plan Moli peredbachav takozh rishuche pridushennya vsih politichnih ta vijskovih sil yaki mogli b pereshkoditi uspihu vistupu a takozh zrazkovi pokarannya politichnih suprotivnikiv Nezvazhayuchi na konspiraciyu chutki pro zmovu poshiryuvalisya krayinoyu 16 lipnya 1936 roku virnij respublici nachalnik Moli general Domingo Batet viklikav jogo u svij shtab i zaproponuvav zalishiti Pamplonu motivuyuchi ce mozhlivim zamahom na Molu z boku anarhistiv Krim togo Batet zazhadav vid Moli dati slovo chesti sho ne vistupit proti respubliki Na ce Mola dav slovo sho ne zbirayetsya vplutuvatisya v avantyuri ce formulyuvannya dozvolilo jomu prodovzhiti uchast u zmovi yaku vin ne vvazhav avantyuroyu Nezvazhayuchi na pidozri Batet dozvoliv Moli povernutisya do Pamploni Togo zh dnya Mola rozislav uchasnikam zmovi telegramu z kodovim signalom na pochatok vistupu Simnadcyatogo o simnadcyatij Direktor Gromadyanska vijnaMola razom iz generalom Franko pid chas vistupu v Burgosi 27 serpnya 1936 roku publikaciya u nimeckij gazeti Mola vidilyayetsya pravoruch 17 lipnya rozpochavsya vijskovij zakolot u Marokko U nich z 18 na 19 lipnya novopriznachenij prem yer ministr respubliki Diyego Martines Barrio zatelefonuvav Mole do Pamploni ta zaproponuvav jomu obijnyati ministersku posadu dlya togo shob pripiniti vistup Mola vidpoviv vidmovoyu Narodnij front nespromozhnij zabezpechiti poryadok U vas ye svoyi prihilniki a u mene svoyi Yakbi mi uklali ugodu mi zradili b j svoyi ideali j svoyih lyudej I nas oboh varto bulo b linchuvati Pid chas pridushennya vistupu u Barseloni 20 lipnya bulo vbito jogo brata kapitana Ramona Molu aktivnogo prihilnika nacionalistiv ta uchasnika zmovi U toj samij chas generalu Mole vdalosya vstanoviti kontrol nad znachnoyu chastinoyu pivnochi krayini Vin zajmavsya ne lishe vijskovimi ta organizacijnimi pitannyami a j propagandoyu osobisto vistupayuchi po radio ta rizko kritikuyuchi respublikanciv Osoblivo silnim jogo napadkam piddavavsya prezident Manuel Asanya yakogo vin zvinuvachuvav u diyah spryamovanih na rozval armiyi Asanya buv ministrom oboroni koli Mola buv zvilnenij iz zbrojnih sil nazivav chudoviskom ta vimagav posaditi do klitki Vzhe do 22 lipnya Pivnichna armiya Moli zajnyala prote sproba prorvatisya do Madrida zavershilasya nevdacheyu cherez brak sil ta vidsutnist rezerviv U serpni jogo vijska rozpochali novij nastup yakij mav demonstracijnij harakter vin skovuvav sili respublikanciv ne dozvolivshi yim uspishno diyati na inshih dilyankah frontu U toj zhe chas na pivnochi vin atakuvav formuvannya baskiv sho voyuvali na boci respublikanciv domagayuchis uspihiv z velikimi vtratami 3 veresnya 1936 r pidporyadkovani jomu vijska pid komanduvannyam polkovnika Alfonso Beorlegi vzyali misto Irun pislya chogo baskski zbrojni sili buli vidrizani vid francuzkogo kordonu 13 veresnya buv zahoplenij San Sebastyan ce stalo ne lishe vijskovoyu a j politichnoyu peremogoyu 30 veresnya 1936 roku Mola brav uchast u naradi vosmi providnih vijskovih lideriv zakolotnikiv na yakij Fransisko Franko buv obranij odnoosibnim vijskovo politichnim vozhdem kaudiljo Mola buv sered dvoh generaliv yaki golosuvali proti Franko U zhovtni listopadi 1936 roku vin keruvav shturmom Madrida obicyayuchi vzyati jogo do 7 listopada Pri comu jomu nalezhit vidomij visliv pro p yatu kolonu yaka pidtrimaye zseredini nastup chotiroh vijskovih kolon nacionalistiv Prote shturm Madrida zavershivsya nevdacheyu j do kincya listopada storoni perejshli do pozicijnoyi vijni liniya frontu prohodila okolicyami mista Navesni 1937 Mola ocholiv novij nastup na pivnochi krayini proti baskiv V hodi cogo nastupu soyuzna nacionalistam nimecka aviaciya 26 kvitnya zrujnuvala starodavnyu basksku stolicyu Gerniku yaka nastupnogo dnya bula zajnyata vijskami Moli 19 chervnya nacionalisti vzyali stolicyu Biskajyi Bilbao sho stalo virishalnim uspihom frankistiv na cij dilyanci frontu Smert3 chervnya general Mola zaginuv v aviakatastrofi pryamuyuchi z Pamploni na pivnichnij front Skladni stosunki mizh Franko ta Moloyu stali prichinoyu poyavi versiyi pro prichetnist kaudiljo do zagibeli Direktora Na dumku nimeckogo posla v Ispaniyi generala Franko bezperechno vidchuv polegshennya pri zvistci pro smert Moli dzherelo Krim togo she v lipni 1936 roku takozh v aviakatastrofi zaginuv she odin mozhlivij supernik Franko general Hose Sanhurho Prote zhodnih dokaziv ciyeyi versiyi nemaye Pislya zakinchennya vijni Franko posmertno nadav Mole titul gercoga Adolf Gitler pislya zagibeli generala zayaviv Zagibel Moli stala tragediyeyu Ispaniyi Mola ce spravzhnij mozok spravzhnij vozhd Chilijskij poet ta aktivnij prihilnik ispanskih respublikanciv Pablo Neruda nazvav odin zi svoyih najrizkishih virshiv Mola v pekli Pam yatPam yatnik generalu v Alkosero de Mola U pam yat pro Mole buv nazvanij pidvodnij choven General Mola General Mola peredanij ispanskim nacionalistam yih italijskimi soyuznikami v Italiyi vin nazivavsya Torrichelli Vin perebuvav u stroyu do pochatku 1950 h rokiv koli buv zaminenij pidvodnim chovnom zbudovanim v Ispaniyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 138950121 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Anguera J E Enciclopedia universal ilustrada europeo americana Editorial Espasa 1905 Vol Suplemento 1934 P 196 ISBN 8423945839 d Track Q4889455d Track Q17629741d Track Q610760 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 http www noticiasdenavarra com 2016 11 17 vecinos pamplona la cripta de los caidos libre de franquistas con la salida sanjurjo y seis combatientes masPosilannyaNekrolog