Ельбасанська фортеця

Ельбасанська фортеця (замок Ельбасан, алб. Kalaja e Elbasanit) — фортифікаційна споруда XV століття у місті Ельбасан в Албанії, збудована султаном Мехмедом II Фатіхом.

Ельбасанська фортеця
41°06′47″ пн. ш. 20°04′55″ сх. д. / 41.113131° пн. ш. 20.081809° сх. д. / 41.113131; 20.081809
Тип	пам'ятка історії
Статус спадщини	^d^[1]
Країна	Албанія : ISO3166-1 alpha-3:ALB; ISO3166-1 цифровий:008;
Розташування	Ельбасан
Будівництво	1466
Власник	Мехмед II Фатіх
Ельбасанська фортеця (Албанія)
Ельбасанська фортеця у Вікісховищі

Опис

Замок має прямокутну форму і розміри 308x48 м. Він має чотири входи, які захищені вежами. Головні, «торгові», ворота — південні. 8 веж у мурах фортеці — ті, що залишилися з початкових 26-ти, кожна 9 м заввишки. Відносно цілою залишилась південна стіна, що дає уявлення про міцність фортеці.

Усередині фортеці розташована частина Via Egnatia, традиційні будівлі з характерною міською архітектурою, важливі ісламські та християнські об'єкти. У стінах замку розміщена турецька лазня Сінан Паша — збудована на початку 19 століття, вона дуже добре збереглася.

У замку і зараз є мешканці.

Історія

У період античності Скамп(ін), місто на території сучасного Ельбасану, було центром Via Egnatia — дороги, що сполучала Рим і Константинополь. Для її охорони було побудовано військовий замок на початку III століття нашої ери, за часів римського імператора Діоклетіана. Під час варварських воєн у IV-V століттях замок було зруйновано.

На старому фундаменті візантійський імператор Юстиніан побудував новий замок. Його було оточено ровом, що заповнювався водою з потоку Зараніка. Всередині замку розташовувались католицька й православна церкви, школа Святої Марії, годинникова вежа. Згодом замок було зруйновано.

У 1466, під час облоги міста Круя, турки за 25 днів побудували замок на руїнах старого міста, назвавши нове «аль-Басан», правитель країни і повністю перебудували місто (давши йому назву «Ельбасан») і замок для стратегічних потреб. Для будівництва фортеці були використані матеріали руїн давніх римських і візантійських будівель. Ці матеріали особливо помітні в основі південно-західної вежі. Після завершення замку Ельбасан, Мехмет II залишив там гарнізон, що складався з 400 яничарів, а інша частина армії відійшла в Едірне.

Замок пізніше перетворився на одну з найважливіших військових баз Османської імперії в Центральній Албанії.

Згадки і дослідження

Уперше фортецю згадує Крістобель, історик Мехмета II.

У XVIII столітті місто відвідав османський хроніст Евлія Челебі й детально описав замок.

Під час австрійського володіння, замок детально вивчали. Австрійські археологи та , які приїхали у місто 1916 року, під час Першої світової війни, виявили стародавні фортифікації під середньовічними стінами. До того часу слідів рову з водою уже не збереглося.

Див. також

• Список замків Албанії

Примітки

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
2. Kamilo Prashniker, Arnold Schober
3. William N. Bates ((Oct. - Dec., 1920),). . American Journal of Archaeology. Archaeological Institute of America. Vol. 24 (No. 4): 371—403. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2015. (англ.)

Джерела

• The Castle of Elbasan. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= () (англ.)
• . albania.shqiperia.com. Архів оригіналу за 04.05.2014. Процитовано 02.04.2015. (англ.)
• . arkivalajmeve.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 02.04.2015. (алб.)
• . NacionalAlbania. 23 квітня 2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 02.04.2015. (алб.)