Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Економіка Дніпропетровської області — входить до складу Придніпровського економічного району, що розташований у Середньому Придніпров'ї. З півночі область межує з Північно-східним районом, на сході — з Донецьким, на заході — з Центральноукраїнським, на південному сході — з Запорізькою областю та Причорноморським економічним районом. Дніпропетровщина — є базовою для однієї з найбільших в Україні олігархічної фінансово-промислової групи «Приват», з якою прямо чи опосередковано афільовані сотні підприємств по всій Україні. Економіка Дніпропетровщини належить до одних з найбільш розвинутих у промисловому відношенні регіонів країни, проте також характеризується великою енергоємністю, що значно зменшує конкурентноздатність економіки регіону на міжнародних розвинутих ринках світу. Цінова конкурентоздатність продукції не рідко досягається за рахунок мінімізації , а не оновлення і оптимізації основних фондів.
| Економіка Дніпропетровської області | |
|---|---|
 | |
| Статистика | |
| Робоча сила | 1432,1 тис. (2010 р.) |
| Безробіття | 7,1 % (2010 р.) |
| Галузі виробництва | металургія, важке машинобудування |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | 8 380 млн.(2010 р.) |
| Експортні товари | чорні метали, руди, продукція машинобудування |
| Імпорт | 6 275 млн. (2010 р.) |
| Державні фінанси | |
На території області виділяють 3 міські агломерації: Дніпровська, Криворізька і Нікопольська.
Зовнішньоекономічна діяльність
Зовнішньоторговий оборот області У 2010 році становив 14 млрд. 655 млн. 422 тис. дол. США (третій в Україні). Сальдо торгівлі товарами у 2010 році — позитивне, у торгівлі послугами — дефіцит. Загальне сальдо торгового балансу — позитивне у більшості років за останнє десятиліття. У 2010 році — 2 млрд. 105 млн дол. США.
За останні 15 років відбулись структурні зміни в зовнішньоекономічній діяльності — переорієнтація експорту економіки Дніпропетровщини з ринків СНД на більш ліквідні ринки країн Азії, Європи і навіть Африки. Експорт у країни СНД у 1996 році становив 53 %, у 2008—2010 р.р. — 29-32 %.
Прямі іноземні інвестиції
За обсягами залучених прямих іноземних інвестицій область упевнено посідає 1 місце серед областей України. Станом на 31.12.2020 обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області, склав 4722,1 млн дол. США. На одного мешканця області обсяг іноземних інвестицій становив 1504,4 дол. США, що у 1,7 раза більше показника по Україні (886,7 дол. США). В економіку області прямі інвестиції залучено з 61 країни світу. Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли з Кіпру — 42,6 %, Нідерландів — 36,5 %, Німеччини — 12,4 %.
Більше половини іноземних інвестицій вкладено у промисловість (72,1 %), також суттєві обсяги іноземного капіталу зосереджено у сфері оптової та роздрібної торгівлі (14,3 %), операцій з нерухомим майном (7,3 %); транспорту, складського господарства, пошти та кур'єрської діяльності (3,2 %); професійної, наукової та технічної діяльності (2,5 %); діяльності у сфері допоміжного та адміністративного обслуговування (0,9 %) та в інші галузі.
Експорт
Дніпропетровська область експортує товари і послуги у більше ніж 100 країн світу. Найбільший обсяг експортної виручки сягнув у 2008 році — 13 млрд. 163 млн. дол. США. У 2009 році, внаслідок світової фінансової кризи обсяги експорту упали у 2,53 рази у фактичних цінах, в натуральних величинах падіння експорту менш значне — до 30 % залежно від галузі. У 2010 відбулось поступове відновлення експортної зовнішньоекономічної діяльності. Ліквідність та ціни на продукцію ГМК на світових ринках сприятливі і в першому кварталі 2011 року. Найбільші експортери області, як то Криворіжсталь — наростили експортну виручку на 10-20 % порівняно з першим кварталом 2010 року.
В товарній структурі експорту області домінує продукція ГМК — майже 80 % у 2010 році. З продукції ГМК, що йде на експорт це чорні метали та вироби з них. Залізна руда. В експорті послуг, які у 2010 році становили 358 млн дол. США, найбільшу частку займає експорт послуг, пов'язаних з фінансовою діяльністю — майже 75 %.
Імпорт
Дніпропетровська область також є однією з лідируючих за імпортом в Україні. Найбільше область імпортує сировину: нафту, та продукти її переробки, руди. Також у великих обсягах імпортується продукція машинобудування, фармацевтика.
В географічній структурі імпорту домінують економіки країн СНД та ЄС. Найбільше сировини імпортується з Росії, продукції машинобудування — з країн ЄС.
Промисловість
В промисловості області домінують — добувна та переробна промисловість. Добре розвинена харчова, хімічна галузі. Регіон багатий різноманітними корисними копалинами: серед них родовище залізних руд, Нікопольський марганцеворудний басейн, також є потужні родовища і поклади титанових і уранових руд, бокситів, нікелю і кобальту, виявлено запаси будівельного каменю. Паливно-енергетичні ресурси представлені запасами кам'яного вугілля Донбасу і бурого вугілля Дніпровського басейну, родовищами нафти і природного газу. За ПМР, та електроенергією область є дефіцитною. Основними галузями спеціалізації в добувній та переробній промисловості — чорна металургія, яка має повний цикл виробництва — видобуток сировини, палива і виробництво металу. Більшість руд видобувається в Криворізькому басейні та Білозерському районі.
Гірничо-збагачувальні комбінати діють у Криворізькому басейні. найбільші металургійні підприємства зосереджені в Кривому Розі, Дніпрі, Кам'янському. Основні фонди металургійних комбінатів Дніпра і Кам'янського значно зношені. У поєднанні з чорною металургією також розвивається коксохімічна промисловість, «коксохіми» розташовані біля металургійних комбінатів. Серед підприємств чорної металургії виділяють перш за все
- Північний гірничо-збагачувальний комбінат (м. Кривий Ріг), що є найбільшим в Україні виробником окатишів;
- Південний гірничо-збагачувальний комбінат (м. Кривий Ріг);
- ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»;
- «АрселорМіттал Кривий Ріг», гірничо-металургійний комбінат;
- ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» — найбільший в південно-східній частині Європи виробник сталевих труб великого діаметра;
- ВАТ «Дніпровський металургійний завод ім. Комінтерну».
В Дніпропетровській області добре розвинена машинобудівна галузь, здебільшого важке і метало-містке машинобудування, верстатобудування, приладобудування, автомобілебудування. Підприємства машинобудування працюють як у великих, так й у середніх і малих містах. Головними центрами машинобудування є: Дніпро — тут зосереджено виробництво металургійного і гірничошахтного устаткування, транспортне машинобудування, металоконструкції, космічне машинобудування («Південмаш»). Кривий Ріг — гірничошахтне устаткування; та Бердянськ- електротехнічне і дорожньо-будівельне устаткування.
Діють в області також підприємства хімічної промисловості. З підприємств хімічної промисловості варто виділити найбільший в Європі шинний завод в Дніпрі, ВАТ «Дніпроазот» у м. Кам'янське (синтетичний аміак, мінеральні добрива), Дніпропетровський лакофарбовий завод, Павлоградський хімічний завод(вибухові речовини), лаки фарби (Кривий Ріг) та інші.
Будівельна промисловість включає виробництво будівельного каменю, залізобетонних конструкцій, цементу, гіпсу, облицювальних матеріалів.
Підприємства харчової промисловості розміщені по всій території області. Профілюючими галузями є масло-переробна, м'ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп'яна, хлібопекарська та кондитерська.
Будівництво
В області щороку вводиться 170—559 тис. квадратних метрів житла загальної площі. Біля половини житлового будівництва будується індивідуальними забудовниками. За 2010 рік підприємствами Дніпропетровської області виконано будівельних робіт на загальну суму 3023,5 млн грн., що на 36 % більше аналогічного періоду 2009 року. За останні 3 роки в області виконано будівельних робіт на суму майже 9 млрд грн. В галузі будівельні роботи виконують 34 діючих підприємства («Комфортбуд», «Ізобуд», «Граніт» та інші). Зводиться житло й (або афільованими підприємствами) загальнонаціональних забудовників, такими як Київміськбуд. У індивідуальній забудові домінує житлове будівництво. У поєднанні з будівництвом розвиваються суміжні галузі: цементна, виробництво цегли і інших будматеріалів.
Сільське господарство
У Дніпропетровській області сприятливі умови для розвитку сільського господарства. Найрозвиненішою галуззю є рослинництво, яке в основному спеціалізується на виробництві зернових (перш за все пшениці), соняшнику, цукрового буряка, кукурудзи. У сільській місцевості та навколо великих міст розвинене приміське господарство.
Китай орендує 100 тисяч га на 50 років.
Рослинництво
Макроекономічну ситуацію у рослинництві за останні 15 років, можна охарактеризувати як складну з тенденцією до покращення у останні роки. За рахунок покращення кон'юнктури на світових товарних ринках. Рентабельність виробництва у рослинництві за останні 15 років в більшості літ і за більшістю культур — позитивна. Як наслідок є інвестори та інвестиції у великотоварне виробництво. За останні 15 років великотоварне виробництво зернових та зернобобових зросло на 35 %, насіння соняшнику — у 2,2 рази. Виробництво картоплі зросло на 9 %. Овочів та плодів і ягід залишилась майже на одному рівні. Значне падіння спостерігається лише у виробництві цукрового буряка — у 24 рази. Причина вітчизняний цукровий буряк не може без дотування держави на рівних конкурувати з імпортною цукровою тростиною. Вивільнені площі заміщаються іншими культурами — у першу чергу високорентабельними соняшником та ріпаком, зерновими.
Урожайність зернових та зернобобових, насіння соняшнику, картоплі на Дніпропетровщині не висока. І поступається урожайності сусідніх Черкаської, Херсонської, та Полтавської областям.
Облік дрібнотоварного виробництва продукції рослинництва у присадибних господарствах не ведеться.
| Рік | Зернові та зернобобові (тис.ц.) | Насіння соняшника (тис.ц.) | Буряк цукровий (тис.ц.) | Картопля (тис.ц.) | М'ясо всіх видів (тис. т) | Молоко (тис. т) | Яйця (млн шт.) | Вовна (т) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1995 | 20431,5 | 3904,4 | 7634,5 | 3978,3 | 123,0 | 922,1 | 590,9 | 646 |
| 1996 | 15219,4 | 2813,6 | 5105,1 | 4096,4 | 106,5 | 788,5 | 527,9 | 349 |
| 1997 | 24450,0 | 2959,1 | 3030,1 | 5577,3 | 93,3 | 619,6 | 461,9 | 169 |
| 1998 | 17416,9 | 3396,4 | 2547,3 | 3519,2 | 96,4 | 609,7 | 429,9 | 98 |
| 1999 | 15410,3 | 3633,6 | 2867,7 | 3674,0 | 81,3 | 594,1 | 398,6 | 76 |
| 2000 | 15713,6 | 4517,7 | 2701,8 | 6832,3 | 85,1 | 522,4 | 436,9 | 45 |
| 2001 | 32724,2 | 3336,4 | 4672,4 | 5302,9 | 69,4 | 527,6 | 603,2 | 38 |
| 2002 | 29794,3 | 4910,5 | 3829,1 | 3892,5 | 79,8 | 558,3 | 714,7 | 38 |
| 2003 | 12786,9 | 6093,3 | 3264,0 | 5947,7 | 96,9 | 508,0 | 686,3 | 37 |
| 2004 | 30567,9 | 3587,7 | 4369,1 | 6742,0 | 93,9 | 492,6 | 738,4 | 35 |
| 2005 | 29083,9 | 6129,2 | 3586,3 | 5835,3 | 118,4 | 494,0 | 881,3 | 30 |
| 2006 | 26352,7 | 7651,3 | 5851,9 | 5814,9 | 137,1 | 474,3 | 974,9 | 36 |
| 2007 | 16718,5 | 6176,5 | 1557,9 | 3788,9 | 159,3 | 415,7 | 879,7 | 39 |
| 2008 | 36938,7 | 8514,4 | 430,6 | 5701,1 | 184,8 | 381,4 | 904,1 | 53 |
| 2009 | 28172,3 | 8284,6 | 385,6 | 4503,2 | 197,0 | 359,2 | 955,6 | 66 |
| 2010 | 27086,1 | 8555,1 | 325,4 | 4340,1 | - | — | — | - |
Тваринництво
У тваринництві переважають молочно-м'ясна галузь, свинарство, птахівництво. Ситуацію у великотоварному тваринництві можна охарактеризувати як депресивну. Протягом останніх 15 років поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилось у 8,2 рази, до 139,6 тис. голів. Поголів'я свиней зменшилось майже у 2 рази, вівці у 3,8 рази. Єдина підгалузь де зберігається ріст — птахівництво. В області діють великотоварні птахофабрики агрохолдингів («Авангард» та ін). За останні 15 років виробництво яєць зросло майже у 2 рази.
Попри зменшення поголів'я ВРХ в області за останні 15 років зросло виробництва м'яса. Причина: зміна у структурі — м'ясо ВРХ заміняється м'ясом птаха, завозом м'яса з інших областей та країн, дрібнотоварним виробництвом присадибних господарств, облік худоби у яких майже не ведеться.
Середні ціни реалізації сільськогосподарськими великотоварними підприємствами продукції сільського господарства за останні 15 років зросли у 8-15 разів. Значно зросли і витрати. Рентабельність виробництва у тваринництві у більшості років від'ємна, що вкрай негативно впливає на великотоварне тваринництво.
Джерела
- Головне управління статистики у Дніпропетровській області [ 25 лютого 2008 у Wayback Machine.]
Примітки
- http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo/rp/rp2.htm[недоступне посилання з вересня 2019]
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- Паспорт Дніпропетровської області (PDF). Дніпропетровська обласна державна адміністрація. 11 травня 2021 року.
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2009. Процитовано 10 квітня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Дані за 2010 рік, на квітень 2011 року ще відсутні
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika Dnipropetrovskoyi oblasti vhodit do skladu Pridniprovskogo ekonomichnogo rajonu sho roztashovanij u Serednomu Pridniprov yi Z pivnochi oblast mezhuye z Pivnichno shidnim rajonom na shodi z Doneckim na zahodi z Centralnoukrayinskim na pivdennomu shodi z Zaporizkoyu oblastyu ta Prichornomorskim ekonomichnim rajonom Dnipropetrovshina ye bazovoyu dlya odniyeyi z najbilshih v Ukrayini oligarhichnoyi finansovo promislovoyi grupi Privat z yakoyu pryamo chi oposeredkovano afilovani sotni pidpriyemstv po vsij Ukrayini Ekonomika Dnipropetrovshini nalezhit do odnih z najbilsh rozvinutih u promislovomu vidnoshenni regioniv krayini prote takozh harakterizuyetsya velikoyu energoyemnistyu sho znachno zmenshuye konkurentnozdatnist ekonomiki regionu na mizhnarodnih rozvinutih rinkah svitu Cinova konkurentozdatnist produkciyi ne ridko dosyagayetsya za rahunok minimizaciyi a ne onovlennya i optimizaciyi osnovnih fondiv Ekonomika Dnipropetrovskoyi oblastiStatistikaRobocha sila1432 1 tis 2010 r Bezrobittya7 1 2010 r Galuzi virobnictvametalurgiya vazhke mashinobuduvannyaZovnishnya diyalnistEksport8 380 mln 2010 r Eksportni tovarichorni metali rudi produkciya mashinobuduvannyaImport6 275 mln 2010 r Derzhavni finansi Na teritoriyi oblasti vidilyayut 3 miski aglomeraciyi Dniprovska Krivorizka i Nikopolska Zovnishnoekonomichna diyalnistZovnishnotorgovij oborot oblasti U 2010 roci stanoviv 14 mlrd 655 mln 422 tis dol SShA tretij v Ukrayini Saldo torgivli tovarami u 2010 roci pozitivne u torgivli poslugami deficit Zagalne saldo torgovogo balansu pozitivne u bilshosti rokiv za ostannye desyatilittya U 2010 roci 2 mlrd 105 mln dol SShA Za ostanni 15 rokiv vidbulis strukturni zmini v zovnishnoekonomichnij diyalnosti pereoriyentaciya eksportu ekonomiki Dnipropetrovshini z rinkiv SND na bilsh likvidni rinki krayin Aziyi Yevropi i navit Afriki Eksport u krayini SND u 1996 roci stanoviv 53 u 2008 2010 r r 29 32 Pryami inozemni investiciyi Geografichna struktura pryamih inozemnih investicij u Dnipropetrovsku oblast Za obsyagami zaluchenih pryamih inozemnih investicij oblast upevneno posidaye 1 misce sered oblastej Ukrayini Stanom na 31 12 2020 obsyag pryamih inozemnih investicij zaluchenih v ekonomiku oblasti sklav 4722 1 mln dol SShA Na odnogo meshkancya oblasti obsyag inozemnih investicij stanoviv 1504 4 dol SShA sho u 1 7 raza bilshe pokaznika po Ukrayini 886 7 dol SShA V ekonomiku oblasti pryami investiciyi zalucheno z 61 krayini svitu Najbilshi obsyagi pryamih investicij nadijshli z Kipru 42 6 Niderlandiv 36 5 Nimechchini 12 4 Bilshe polovini inozemnih investicij vkladeno u promislovist 72 1 takozh suttyevi obsyagi inozemnogo kapitalu zoseredzheno u sferi optovoyi ta rozdribnoyi torgivli 14 3 operacij z neruhomim majnom 7 3 transportu skladskogo gospodarstva poshti ta kur yerskoyi diyalnosti 3 2 profesijnoyi naukovoyi ta tehnichnoyi diyalnosti 2 5 diyalnosti u sferi dopomizhnogo ta administrativnogo obslugovuvannya 0 9 ta v inshi galuzi Eksport Geografichna struktura eksportu Dnipropetrovskoyi oblasti tovari Dnipropetrovska oblast eksportuye tovari i poslugi u bilshe nizh 100 krayin svitu Najbilshij obsyag eksportnoyi viruchki syagnuv u 2008 roci 13 mlrd 163 mln dol SShA U 2009 roci vnaslidok svitovoyi finansovoyi krizi obsyagi eksportu upali u 2 53 razi u faktichnih cinah v naturalnih velichinah padinnya eksportu mensh znachne do 30 zalezhno vid galuzi U 2010 vidbulos postupove vidnovlennya eksportnoyi zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti Likvidnist ta cini na produkciyu GMK na svitovih rinkah spriyatlivi i v pershomu kvartali 2011 roku Najbilshi eksporteri oblasti yak to Krivorizhstal narostili eksportnu viruchku na 10 20 porivnyano z pershim kvartalom 2010 roku V tovarnij strukturi eksportu oblasti dominuye produkciya GMK majzhe 80 u 2010 roci Z produkciyi GMK sho jde na eksport ce chorni metali ta virobi z nih Zalizna ruda V eksporti poslug yaki u 2010 roci stanovili 358 mln dol SShA najbilshu chastku zajmaye eksport poslug pov yazanih z finansovoyu diyalnistyu majzhe 75 Import Dnipropetrovska oblast takozh ye odniyeyu z lidiruyuchih za importom v Ukrayini Najbilshe oblast importuye sirovinu naftu ta produkti yiyi pererobki rudi Takozh u velikih obsyagah importuyetsya produkciya mashinobuduvannya farmacevtika V geografichnij strukturi importu dominuyut ekonomiki krayin SND ta YeS Najbilshe sirovini importuyetsya z Rosiyi produkciyi mashinobuduvannya z krayin YeS PromislovistDokladnishe Promislovist Dnipropetrovskoyi oblasti Struktura promislovosti Dnipropetrovshini V promislovosti oblasti dominuyut dobuvna ta pererobna promislovist Dobre rozvinena harchova himichna galuzi Region bagatij riznomanitnimi korisnimi kopalinami sered nih rodovishe zaliznih rud Nikopolskij margancevorudnij basejn takozh ye potuzhni rodovisha i pokladi titanovih i uranovih rud boksitiv nikelyu i kobaltu viyavleno zapasi budivelnogo kamenyu Palivno energetichni resursi predstavleni zapasami kam yanogo vugillya Donbasu i burogo vugillya Dniprovskogo basejnu rodovishami nafti i prirodnogo gazu Za PMR ta elektroenergiyeyu oblast ye deficitnoyu Osnovnimi galuzyami specializaciyi v dobuvnij ta pererobnij promislovosti chorna metalurgiya yaka maye povnij cikl virobnictva vidobutok sirovini paliva i virobnictvo metalu Bilshist rud vidobuvayetsya v Krivorizkomu basejni ta Bilozerskomu rajoni Girnicho zbagachuvalni kombinati diyut u Krivorizkomu basejni najbilshi metalurgijni pidpriyemstva zoseredzheni v Krivomu Rozi Dnipri Kam yanskomu Osnovni fondi metalurgijnih kombinativ Dnipra i Kam yanskogo znachno znosheni U poyednanni z chornoyu metalurgiyeyu takozh rozvivayetsya koksohimichna promislovist koksohimi roztashovani bilya metalurgijnih kombinativ Sered pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi vidilyayut persh za vse Pivnichnij girnicho zbagachuvalnij kombinat m Krivij Rig sho ye najbilshim v Ukrayini virobnikom okatishiv Pivdennij girnicho zbagachuvalnij kombinat m Krivij Rig VAT Marganeckij girnicho zbagachuvalnij kombinat ArselorMittal Krivij Rig girnicho metalurgijnij kombinat VAT Nizhnodniprovskij truboprokatnij zavod najbilshij v pivdenno shidnij chastini Yevropi virobnik stalevih trub velikogo diametra VAT Dniprovskij metalurgijnij zavod im Kominternu V Dnipropetrovskij oblasti dobre rozvinena mashinobudivna galuz zdebilshogo vazhke i metalo mistke mashinobuduvannya verstatobuduvannya priladobuduvannya avtomobilebuduvannya Pidpriyemstva mashinobuduvannya pracyuyut yak u velikih tak j u serednih i malih mistah Golovnimi centrami mashinobuduvannya ye Dnipro tut zoseredzheno virobnictvo metalurgijnogo i girnichoshahtnogo ustatkuvannya transportne mashinobuduvannya metalokonstrukciyi kosmichne mashinobuduvannya Pivdenmash Krivij Rig girnichoshahtne ustatkuvannya ta Berdyansk elektrotehnichne i dorozhno budivelne ustatkuvannya Diyut v oblasti takozh pidpriyemstva himichnoyi promislovosti Z pidpriyemstv himichnoyi promislovosti varto vidiliti najbilshij v Yevropi shinnij zavod v Dnipri VAT Dniproazot u m Kam yanske sintetichnij amiak mineralni dobriva Dnipropetrovskij lakofarbovij zavod Pavlogradskij himichnij zavod vibuhovi rechovini laki farbi Krivij Rig ta inshi Budivelna promislovist vklyuchaye virobnictvo budivelnogo kamenyu zalizobetonnih konstrukcij cementu gipsu oblicyuvalnih materialiv Pidpriyemstva harchovoyi promislovosti rozmisheni po vsij teritoriyi oblasti Profilyuyuchimi galuzyami ye maslo pererobna m yasna molochna cukrova boroshnomelno krup yana hlibopekarska ta konditerska Budivnictvo V oblasti shoroku vvoditsya 170 559 tis kvadratnih metriv zhitla zagalnoyi ploshi Bilya polovini zhitlovogo budivnictva buduyetsya individualnimi zabudovnikami Za 2010 rik pidpriyemstvami Dnipropetrovskoyi oblasti vikonano budivelnih robit na zagalnu sumu 3023 5 mln grn sho na 36 bilshe analogichnogo periodu 2009 roku Za ostanni 3 roki v oblasti vikonano budivelnih robit na sumu majzhe 9 mlrd grn V galuzi budivelni roboti vikonuyut 34 diyuchih pidpriyemstva Komfortbud Izobud Granit ta inshi Zvoditsya zhitlo j abo afilovanimi pidpriyemstvami zagalnonacionalnih zabudovnikiv takimi yak Kiyivmiskbud U individualnij zabudovi dominuye zhitlove budivnictvo U poyednanni z budivnictvom rozvivayutsya sumizhni galuzi cementna virobnictvo cegli i inshih budmaterialiv Silske gospodarstvoU Dnipropetrovskij oblasti spriyatlivi umovi dlya rozvitku silskogo gospodarstva Najrozvinenishoyu galuzzyu ye roslinnictvo yake v osnovnomu specializuyetsya na virobnictvi zernovih persh za vse pshenici sonyashniku cukrovogo buryaka kukurudzi U silskij miscevosti ta navkolo velikih mist rozvinene primiske gospodarstvo Kitaj orenduye 100 tisyach ga na 50 rokiv Roslinnictvo Makroekonomichnu situaciyu u roslinnictvi za ostanni 15 rokiv mozhna oharakterizuvati yak skladnu z tendenciyeyu do pokrashennya u ostanni roki Za rahunok pokrashennya kon yunkturi na svitovih tovarnih rinkah Rentabelnist virobnictva u roslinnictvi za ostanni 15 rokiv v bilshosti lit i za bilshistyu kultur pozitivna Yak naslidok ye investori ta investiciyi u velikotovarne virobnictvo Za ostanni 15 rokiv velikotovarne virobnictvo zernovih ta zernobobovih zroslo na 35 nasinnya sonyashniku u 2 2 razi Virobnictvo kartopli zroslo na 9 Ovochiv ta plodiv i yagid zalishilas majzhe na odnomu rivni Znachne padinnya sposterigayetsya lishe u virobnictvi cukrovogo buryaka u 24 razi Prichina vitchiznyanij cukrovij buryak ne mozhe bez dotuvannya derzhavi na rivnih konkuruvati z importnoyu cukrovoyu trostinoyu Vivilneni ploshi zamishayutsya inshimi kulturami u pershu chergu visokorentabelnimi sonyashnikom ta ripakom zernovimi Urozhajnist zernovih ta zernobobovih nasinnya sonyashniku kartopli na Dnipropetrovshini ne visoka I postupayetsya urozhajnosti susidnih Cherkaskoyi Hersonskoyi ta Poltavskoyi oblastyam Oblik dribnotovarnogo virobnictva produkciyi roslinnictva u prisadibnih gospodarstvah ne vedetsya Virobnictvo osnovnih vidiv silskogospodarskoyi produkciyi Rik Zernovi ta zernobobovi tis c Nasinnya sonyashnika tis c Buryak cukrovij tis c Kartoplya tis c M yaso vsih vidiv tis t Moloko tis t Yajcya mln sht Vovna t 1995 20431 5 3904 4 7634 5 3978 3 123 0 922 1 590 9 6461996 15219 4 2813 6 5105 1 4096 4 106 5 788 5 527 9 3491997 24450 0 2959 1 3030 1 5577 3 93 3 619 6 461 9 1691998 17416 9 3396 4 2547 3 3519 2 96 4 609 7 429 9 981999 15410 3 3633 6 2867 7 3674 0 81 3 594 1 398 6 762000 15713 6 4517 7 2701 8 6832 3 85 1 522 4 436 9 452001 32724 2 3336 4 4672 4 5302 9 69 4 527 6 603 2 382002 29794 3 4910 5 3829 1 3892 5 79 8 558 3 714 7 382003 12786 9 6093 3 3264 0 5947 7 96 9 508 0 686 3 372004 30567 9 3587 7 4369 1 6742 0 93 9 492 6 738 4 352005 29083 9 6129 2 3586 3 5835 3 118 4 494 0 881 3 302006 26352 7 7651 3 5851 9 5814 9 137 1 474 3 974 9 362007 16718 5 6176 5 1557 9 3788 9 159 3 415 7 879 7 392008 36938 7 8514 4 430 6 5701 1 184 8 381 4 904 1 532009 28172 3 8284 6 385 6 4503 2 197 0 359 2 955 6 662010 27086 1 8555 1 325 4 4340 1 Tvarinnictvo U tvarinnictvi perevazhayut molochno m yasna galuz svinarstvo ptahivnictvo Situaciyu u velikotovarnomu tvarinnictvi mozhna oharakterizuvati yak depresivnu Protyagom ostannih 15 rokiv pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi VRH zmenshilos u 8 2 razi do 139 6 tis goliv Pogoliv ya svinej zmenshilos majzhe u 2 razi vivci u 3 8 razi Yedina pidgaluz de zberigayetsya rist ptahivnictvo V oblasti diyut velikotovarni ptahofabriki agroholdingiv Avangard ta in Za ostanni 15 rokiv virobnictvo yayec zroslo majzhe u 2 razi Popri zmenshennya pogoliv ya VRH v oblasti za ostanni 15 rokiv zroslo virobnictva m yasa Prichina zmina u strukturi m yaso VRH zaminyayetsya m yasom ptaha zavozom m yasa z inshih oblastej ta krayin dribnotovarnim virobnictvom prisadibnih gospodarstv oblik hudobi u yakih majzhe ne vedetsya Seredni cini realizaciyi silskogospodarskimi velikotovarnimi pidpriyemstvami produkciyi silskogo gospodarstva za ostanni 15 rokiv zrosli u 8 15 raziv Znachno zrosli i vitrati Rentabelnist virobnictva u tvarinnictvi u bilshosti rokiv vid yemna sho vkraj negativno vplivaye na velikotovarne tvarinnictvo DzherelaGolovne upravlinnya statistiki u Dnipropetrovskij oblasti 25 lyutogo 2008 u Wayback Machine Primitkihttp www dneprstat gov ua statinfo rp rp2 htm nedostupne posilannya z veresnya 2019 Usi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Pasport Dnipropetrovskoyi oblasti PDF Dnipropetrovska oblasna derzhavna administraciya 11 travnya 2021 roku Arhiv originalu za 26 veresnya 2013 Procitovano 23 veresnya 2013 Arhiv originalu za 24 lipnya 2009 Procitovano 10 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dani za 2010 rik na kviten 2011 roku she vidsutni