Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Економіка Європейського Союзу — спільна економіка країн-членів Європейського Союзу (ЄС). Є другою за величиною економіка в світі у номінальному вираженні після США, й третя за паритетом купівельної спроможності (ПКС), після Китаю та США (станом на 2018 рік ВВП ЄС оцінювався у 18,8 трлн дол, що становить приблизно 22 % світової економіки).
Економіка  Європейський Союз | |
|---|---|
 Монумент євро біля Європейського центрального банку у Франкфурті-на-Майні | |
| Валюта | Євро |
| Статистика | |
| Зростання ВВП | −0,3 % (2012) |
| ВВП на душу населення | 35 100 (2012) |
| ВВП за секторами | Сфера послуг — 73,4 % Промисловість — 24,7 % Сільське господарство — 1,8 % (2012) |
| Інфляція (ІСЦ) | 2,6 % (2012) |
| Робоча сила | 230 млн. (2012) |
| Безробіття | 10,3 % (2012) |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | 2,17 трлн. (2011) |
| Імпорт | 2,397 трлн. (2011) |
| Державні фінанси | |
Основна валюта Євросоюзу — євро — офіційна валюта 19 з 27 країн-членів ЄС, та друга валюта у світі за рівнем торгівлі, після долара США. Євро є офіційною валютою у 25 країнах, у єврозоні та у шести інших європейських країнах, офіційно або фактично.
Економіка Європейського Союзу (ЄС) складається з внутрішнього ринку економік країн-членів союзу, заснованого на вільному ринку та просунутих соціальних моделях.
Euronext є основною фондовою біржею Єврозони й сьомим за величиною ринком за ринковою капіталізацією.
Європейський Союз, який у господарському відношенні є спільним ринком, самостійно бере участь у Світовій організації торгівлі під назвою «Європейські Співтовариства» поряд зі своїми власними державами-учасниками (тобто одночасно в СОТ беруть участь як ЄС, так і Німеччина, Франція, Люксембург та інші).
Єдиний [en] було створено 1993 р. як частину загального економічного простору країн ЄС. Офіційною є електронна база даних [en] (TED). База даних TED випускається на компакт-дисках і доступна через Інтернет. Вона щодня поповнюється 500-750 новими оголошеннями і містить деякі відомості про укладені контракти.
Валюта
Офіційна валюта Європейського союзу — євро, яка використовується у всіх документах та актах. У Пакті про стабільність і зростання викладені податкові критерії для підтримки стабільності та економічного зближення. Євро також є найбільш поширеною валютою в країнах ЄС, яка вже використовується у 19 державах-членах, які входять у єврозону. Решта всіх держав-членів, за винятком Данії та Сполученого Королівства, які мають спеціальні відмови, взяли зобов'язання щодо переходу на євро після того, як вони виконають вимоги, необхідні для переходу. Швеція, хоч і дала відмову, але заявила про можливе приєднання до Європейського механізму валютних курсів який є підготовчим етапом до вступу. Решта держав мають намір приєднатися до євро через свої договори про приєднання.
Бюджет
Всі надходження ЄС та його видатки вносять до бюджету Спільноти на основі щорічних прогнозів. Втім винятком з цього правила є фінансування операційних витрат, пов'язаних з реалізацією положень розділів V та VI Договору про ЄС, яке може здійснюватися коштом країн-членів.
Розслідуванням та судовим переслідуванням у випадках шахрайства та зловживань із бюджетом ЄС займаються Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству та Прокуратура Європейського Союзу.
Економічні відмінності
Нижче наведена таблиця, показує, відповідно, ВВП (ПКС) і ВВП (ПКС) на душу населення в Європейському союзі, і окремо для кожної з 27 держав-членів. Ці дані можуть бути використані для приблизного порівняння рівня життя між державами-членами. Євростат, що розташований в Люксембурзі, є офіційним статистичним бюро ЄС, воно випускає щорічні дані по ВВП у державах-членах, а також у ЄС в цілому, з метою підтримки основ європейської бюджетної та економічної політики.
| Держави ЄС | ВВП 2012 мільйони євро | Населення в мільйонах | ВВП (ПКС) на душу населення 2012 євро | ВВП (Номінальний) на душу населення 2012 євро | ВВП (ПКС) на душу населення 2012 ЄС27 = 100 | Єврозона так/ні |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Європейський Союз | 12,899,149 | 504.9 | 25,500 | 25,600 | 100 % | |
 Німеччина | 2,643,900 | 80.2 | 31,300 | 32,600 | 122 % | Так |
 Велика Британія | 2,054,000 | 63.2 | 28,500 | 30,500 | 110 % | Ні |
 Франція | 2,029,877 | 63.7 | 27,500 | 31,100 | 108 % | Так |
 Італія | 1,565,916 | 59.7 | 25,200 | 25,700 | 99 % | Так |
 Іспанія | 1,049,525 | 47.0 | 24,400 | 22,300 | 97 % | Так |
 Нідерланди | 600,638 | 16.8 | 32,800 | 35,800 | 129 % | Так |
 Швеція | 408,467 | 9.6 | 32,700 | 42,800 | 129 % | Ні |
 Польща | 381,213 | 38.5 | 16,800 | 9,900 | 66 % | Ні |
 Бельгія | 376,840 | 11.1 | 30,400 | 34,000 | 119 % | Так |
 Австрія | 309,900 | 8.5 | 33,300 | 36,400 | 131 % | Так |
 Данія | 244,535 | 5.6 | 32,000 | 43,800 | 125 % | Ні |
 Греція | 193,749 (п) | 10.8 | 19,200 | 17,200 | 75 % | Так |
 Фінляндія | 194,469 | 5.4 | 29,100 | 35,600 | 115 % | Так |
 Португалія | 165,409 (п) | 10.6 | 19,200 | 15,600 | 75 % | Так |
 Ірландія | 163,595 | 4.6 | 33,200 | 35,700 | 130 % | Так |
 Чехія | 152,828 | 10.5 | 20,300 | 14,500 | 79 % | Ні |
 Румунія | 131,747 | 20.1 | 12,600 | 6,200 | 49 % | Ні |
 Угорщина | 97,756 | 9.9 | 16,700 | 9,800 | 66 % | Ні |
 Словаччина | 71,463 | 5.4 | 19,100 | 13,200 | 75 % | Так |
 Люксембург | 44,425 | 0.5 | 67,100 | 83,600 | 272 % | Так |
 Хорватія | 43,903 (п) | 4.3 | 15,600 | 10,300 | 61 % | Ні |
 Болгарія | 39,667 | 7.3 | 12,100 | 5,400 | 47 % | Ні |
 Словенія | 35,466 | 2.0 | 20,900 | 17,200 | 82 % | Так |
 Литва | 32,781 | 3.0 | 17,900 | 11,000 | 70 % | Ні |
 Латвія | 22,258 | 2.0 | 14,700 (2011) | 10,900 | 62 % | Ні |
 Кіпр | 17,886 | 0.9 | 23,500 (п) | 20,700 (п) | 91 % | Так |
 Естонія | 16,998 | 1.3 | 18,000 | 13,000 | 69 % | Так |
 Мальта | 6,755 | 0.4 | 22,100 | 16,300 | 86 % | Так |
| Кандидати до ЄС | ВВП 2012 мільйони євро | Населення в мільйонах | ВВП (ПКС) на душу населення 2012 євро | ВВП (Номінальний) на душу населення 2012 євро | ВВП (ПКС) на душу населення 2011 PERC. не з ЄС27 | Єврозона так/ні |
|---|---|---|---|---|---|---|
 Ісландія | 10,627 | 0.3 | 28,500 | 32,900 | 113 % | Ні |
 Туреччина | 612,412 | 75.6 | 13,100 (2011) | 7,500 (2011) | 56 % | Ні |
 Північна Македонія | 7,707 | 2.1 | 8,900 (2011) | 3,600 (2011) | 35 % | Ні |
 Чорногорія | 0.6 | 43 % | Ні | |||
 Сербія | 34740 | 7,2 | 8700 (2011) | 4300 (2011) | 35 % | Ні |
| Країни з заявками до ЄС | ВВП 2010 мільйони ЄВРО | населення в мільйонах | ВВП (ПКС) на душу населення 2011 ЄВРО | ВВП (Номінальний) на душу населення 2009 ЄВРО | ВВП (ПКС) на душу населення 2011 PERC. не з ЄС27 | Єврозона так/ні |
|---|---|---|---|---|---|---|
 Албанія | 8,975 | 3,2 | 7800 (о) | 2,803 | 30 % | Ні |
 Боснія і Герцеговина | 3.8 | 7300 | 28 % | Ні |
| Члени ЄАВТ | ВВП 2012 мільйони євро | Населення мільйони | ВВП (ПКС) на душу населення 2012 євро | ВВП (Номінальний) на душу населення 2012 євро | ВВП (ПКС) на душу населення 2011 PERC. не з ЄС27 | Єврозона так/ні |
|---|---|---|---|---|---|---|
 Норвегія | 390,008 | 5.1 | 49,900 | 77,500 | 195 % | Ні |
 Швейцарія | 491,987 | 8.1 | 40,800 | 61,900 | 160 % | Ні |
п: попередня оцінка
о: оцінка
Джерело: ВВП мільйони:Євростат, ВВП (ПКС) на одного жителя: Євростат, ВВП на душу населення за ПКС:Євростат, ВВП на душу населення за ПКС у відсотках ЄС (2011) : Євростат
| ВВП у ринкових цінах (в мільйонах євро) [NB 1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Послуги
Сфера послуг — один з найважливіших секторів Європейського Союзу. Складає він 74,7 % ВВП, порівняно з промисловим виробництвом — 23,8 % ВВП, та сільським господарством — лише 1,5 % ВВП.
Фінансові послуги добре розвинені у межах Єдиного ринку Союзу. Компанії мають більшу залежність від банківського кредитування, ніж у Сполучених Штатах, хоча в рамках ініціативи Союзу ринків капіталу планується перехід до компаній, які отримують більше фінансування через ринки капіталу. План ЄС, запропонований Комісією у вересні 2015 року для мобілізації вільного руху капіталу в межах ЄС. План мав на меті до 2019 року створити складові частини інтегрованого ринку капіталу в ЄС. Ініціатива включала в себе 33 заходи. Проте, план було оновлено у 2017 та 2019 роках, оскільки жодне законодавство йому не відповідало. Комісар з питань фінансової стабільності, фінансових послуг та ринків капіталу Валдіс Домбровскіс, колишній прем'єр-міністр Латвії, несе відповідальність за виконання ініціативи.
Згідно з Індексом глобальних фінансових центрів, два найбільші фінансові центри Європи — Лондон та Цюрих — перебувають за межами Європейського Союзу. Два найбільші фінансові центри, що розташовані в межах ЄС —Франкфурт-на-Майні та Люксембург.
Сільське господарство
Сільськогосподарський сектор підтримується субсидіями Європейського Союзу у формі Спільної сільськогосподарської політики. У 2013 році підтримка становила близбко 45 мільярдів євро (менше 33 % від загального бюджету у 148 мільярдів євро) від загальних витрат ЄС. Спочатку вона використовувалася для гарантування мінімальної ціни для фермерів у ЄС. Така політика піддавалася критиці, як одна з форм протекціонізму, яка гальмує торгівлю та завдає шкоди країнам, що розвиваються. Одним з найбільш опонентів була Велика Британія, друга за величиною економіка якої вийшла з блоку у січні 2020 року. Якщо у 1985 році близько 70 % бюджету ЄС витрачалося на сільське господарство, то вже у 2011 — пряма допомога фермерам та пов'язані з ринком витрати становлять лише 30 % бюджету, а витрати на розвиток сільського господарства — 11 %. До 2011 року 90 % прямої підтримки стали непорушними для торгівлі (не пов'язаними з виробництвом), оскільки реформи продовжували проводитись щодо Спільної сільськогосподарської політики, її фінансування та планування.
Енергоресурси
Європейський союз має суттєві запаси вугілля, нафти та природного газу.
Всі країни ЄС зобов'язалися дотримуватися Кіотського протоколу, й Європейський союз є одним з найактивніших його прихильників. Європейська комісія опублікувала пропозиції щодо першої всеосяжної енергетичної політики ЄС від 10 січня 2007 року.
- Вугілля
Німеччина (Рурський вугільний басейн), Польща (Сілезький басейн) та інші.
- Нафта
Шість країн Європейського союзу видобувають нафту, головним чином у нафтових родовищах Північного моря. Найбільшими виробниками є Сполучене Королівство, Данія, Німеччина, Італія, Румунія та Нідерланди.
- Газ
Обсяг розвіданих запасів газу, дорівнює 2,242 млрд куб. м. (2010). Видобуток — 181,6 млрд куб. м. в рік (2009). Споживання газу дорівнює 489,4 млрд кубометрів (2009), що ставить ЄС на друге місце по використанню природного газу.
До 2022 року планується скоротити видобуток на найбільшому родовище газу в Європі — Гронінгені (Нідерланди; всього країна поставляє до Європи 39,1 млрд кубометрів) — до 12 млрд кубометрів на рік, у 2030 році — повністю припинити (родовище хочуть закрити з огляду на те, що його розробка викликає сильні землетруси).
Третій енергопакет — пакет законів щодо внутрішнього ринку газу та елекроенергії у Європейському Союзі. Його мета — більш відкриті газові та енергетичні ринки у Європейському Союзі. Пакет було запропоновано Європейською Комісією у вересні 2007 року та проголосовано у Парламенті Європейського Союзу у липні 2009. Вступив у дію 3 вересня 2009 року.
- Атомна енергетика
Триває поступова відмова від атомної енергетики.
- Відновлювана енергія
У 2009 році була прийнята Директива ЄС про відновлюваної енергетики, яка включала досягнення частки в 20 % до 2020 року в Євросоюзі. До 2030 року вітряні електростанції повинні виробляти від 26 до 35 % всієї електроенергії в ЄС та заощадити 56 млрд євро.
З 2011 року — зростання введення нових потужностей на базі вітроенергетики (галузева асоціація — WindEurope); у 2018 — темпи знизилися (такого роду уповільнення розвитку галузі може бути пов'язано також із загальним уповільненням економіки Єврозони та її держав-локомотивів). Частка вітроенергетики в загальному енергобалансі Європи у 2018 році зросла з 12 до 14 %; загальна встановлена потужність вітроустановок досягла 189 ГВт.
Метою Євросоюзу є доведення частки відновлюваної енергетики у кінцевому енергоспоживанні до 20 % до 2020 року та 32 % до 2030 року.
Компанії
В країнах Європейського союзу започатковано багато найбільших у світі транснаціональних компаній. Серед них — компанії — лідери галузей, такі як Allianz — найбільший у світі постачальник фінансових послуг; Airbus — виробник близько половини світових реактивних авіалайнерів; Air France-KLM — найбільша у світі авіакомпанія за загальним обсягом операційних прибутків; Amorim — лідер з обробки корок; ArcelorMittal — найбільша у світі сталева компанія, група Danone — лідер ринку молочних продуктів; Anheuser-Busch InBev — найбільший виробник пива; група L'Oréal — провідний виробник косметики; LVMH — найбільший конгломерат з виробництва товарів розкоші; корпорація Nokia — найбільший у світі виробник мобільних телефонів; Royal Dutch Shell — одна з найбільших у світі енергетичних корпорацій, та Stora Enso — найбільший у світі целюлозно-паперовий завод у плані виробничого потенціалу. В ЄС також функціонує ряд найбільших компаній фінансового сектора, зокрема HSBC та Grupo Santander — найбільші компанії з точки зору ринкової капіталізації.
Об'єднання підприємств
BUSINESSEUROPE — найбільша організація, що лобіює інтереси бізнесу в Європі..
Коефіцієнт Джині
Одним з найбільш використовуємих методів вимірювання нерівності доходів є Коефіцієнт Джині — показник, що приймає значення між 0 і 1, де 0 означає абсолютну рівність (величина приймає лише одне значення), а 1 позначає повну нерівність. Найбільш відомим коефіцієнт є як міра нерівності доходів домогосподарств деякої країни чи регіону. За даними ООН, коефіцієнт Джині варіюється по країнах від 0.247 у Данії до 0,743 в Намібії. Більшість пост-індустріальних країн мають коефіцієнт Джині у діапазоні від 0,25 до 0,40. Станом на 2005 рік коефіцієнт Джині в ЄС становив 0.31, у порівнянні з США, 0,463, що є вельми дивним результатом, оскільки в ЄС практично немає міждержавних доходів влади та нові бідні держави-члени приєдналися у 2004 році.
Регіональні відмінності
Порівняння найбагатших регіонів ЄС може виявитися важким завданням. Це пояснюється тим, що NUTS-1 та NUTS-2 регіони є неоднорідними, деякі з них дуже великі, такі, як NUTS-1 Гессен (21100 км), або NUTS-1 Іль-де-Франс (12011 км), в той час як інші регіони NUTS набагато менше, наприклад NUTS-1 Гамбург (755 км²), або NUTS-1 Великий Лондон (1580 км²). Екстремальний приклад — Фінляндія, яка розділена з історичних причин, на материкову частину з 5,3 млн жителів та Аландські острови, з населенням 26700, що приблизно дорівнює населенню невеликого фінського міста.
Одна з проблем з цими даними полягає в тому, що у деяких областях, в тому числі у Великому Лондоні, у великій кількості присутня Маятникова міграція, яка надходить до регіону, тим самим штучно збільшуючи цифри. Це тягне за собою підвищення ВВП, не змінюючи кількість людей, які живуть у цьому районі, збільшуючи ВВП на душу населення. Аналогічні проблеми можуть викликати велике число туристів, які відвідують цей район.
Ці дані використовуються для визначення регіонів, які підтримуються такими організаціями, як Європейський фонд регіонального розвитку.
Було прийнято рішення розмежувати номенклатуру територіальних одиниць для цілей статистики (NUTS) регіонів, довільним чином (тобто не грунтуючись на об'єктивних критеріях та не однакових для всієї Європи), що було прийнято на загальноєвропейському рівні.
Топ 10 економічно найсильніших NUTS-1 та NUTS-2
Топ 10 NUTS-1 та NUTS-2 регіонів із найвищим ВВП на душу населення входять в число перших п'ятнадцяти країн блоку: та жоден регіон із 12 нових країнах-членів, які вступили у травні 2004 року та січні 2007. NUTS положення встановлюють мінімальну чисельність населення в розмірі 3 млн, а максимальний розмір 7 млн для середнього NUTS-1 регіону, й мінімум 800 тис. та максимум 3 млн для NUTS-2 регіону. Проте це визначення не визнається Євростатом. Наприклад регіон Іль-де-Франс, із населенням у 11,6 млн чоловік розглядається як NUTS-2 регіон, тоді як Аландські острови із населенням всього 26 тис. чоловік розглядаються як NUTS-1 регіон.
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За данними Євростату.
Серед десяти найнижчих регіонів у рейтингу 2017 року найбільше було Болгарії, а найнижчий показник зафіксований у Північно-західному її регіоні. Серед 20 регіонів нижче рівня 50 % п'ять — у Болгарії, по чотири — у Греції та Угорщині, по три у Польщі та по два у Франції та Румунії.
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За данними Євростату
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . ec.europa.eu. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
- . www.imf.org. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
- (PDF). BIS. 19 грудня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2013. Процитовано 9 серпня 2020.
- Aristovnik, Aleksander; Čeč, Tanja (30 березня 2010). (PDF). Munich Personal RePEc Archive, Paper No. 14350. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2013. Процитовано 9 серпня 2020.
- Boesler, Matthew (11 листопада 2013). . Business Insider. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 9 серпня 2020.
- . www.world-exchanges.org. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 9 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 21 жовтня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 21 жовтня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Epp.eurostat.ec.europa.eu. 11 березня 2011. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 26 квітня 2011.
- (PDF). 20 червня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2012. Процитовано 20 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 жовтня 2013.
- . statista.de (нім.). World Bank. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
- European Commission, Overview of the Capital Markets Union [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.], accessed 10 August 2020
- European Commission, Capital markets union action plan [ 6 травня 2020 у Wayback Machine.], accessed 10 August 2020
- Conference Report: European Financial Market Integration [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.], 6 June 2016, accessed 10 August 2020
- Vértesy, László (2019). . Journal of Legal Theory HU. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
- . POLITICO (амер.). 8 червня 2017. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
- . European Commission – European Commission (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
- The Global Financial Centres Index 22 (PDF). Long Finance. September 2017.
- . Financial Programming and Budget. European Commission. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 10 серпня 2020.
- . EC Europa. European Commission. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 10 серпня 2020.
- EU Energy Policy to 2050 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] EWEA March 2011
- Wind Energy Factsheets, 2010 page 6
- . 12 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 30 липня 2009.
- DeNavas-Walt, Carmen, Bernadette D. Proctor, and Jessica Smith (August 2008). (PDF). U.S. Census Bureau. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2008. Процитовано 13 листопада 2008.
- Eurostat (5 березня 2020). . Europa web portal. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
Посилання
- CIA [ 15 червня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika Yevropejskogo Soyuzu spilna ekonomika krayin chleniv Yevropejskogo Soyuzu YeS Ye drugoyu za velichinoyu ekonomika v sviti u nominalnomu virazhenni pislya SShA j tretya za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti PKS pislya Kitayu ta SShA stanom na 2018 rik VVP YeS ocinyuvavsya u 18 8 trln dol sho stanovit priblizno 22 svitovoyi ekonomiki Ekonomika Yevropejskij SoyuzMonument yevro bilya Yevropejskogo centralnogo banku u Frankfurti na MajniValyutaYevroStatistikaZrostannya VVP 0 3 2012 VVP na dushu naselennya35 100 2012 VVP za sektoramiSfera poslug 73 4 Promislovist 24 7 Silske gospodarstvo 1 8 2012 Inflyaciya ISC 2 6 2012 Robocha sila230 mln 2012 Bezrobittya10 3 2012 Zovnishnya diyalnistEksport2 17 trln 2011 Import2 397 trln 2011 Derzhavni finansi Osnovna valyuta Yevrosoyuzu yevro oficijna valyuta 19 z 27 krayin chleniv YeS ta druga valyuta u sviti za rivnem torgivli pislya dolara SShA Yevro ye oficijnoyu valyutoyu u 25 krayinah u yevrozoni ta u shesti inshih yevropejskih krayinah oficijno abo faktichno Ekonomika Yevropejskogo Soyuzu YeS skladayetsya z vnutrishnogo rinku ekonomik krayin chleniv soyuzu zasnovanogo na vilnomu rinku ta prosunutih socialnih modelyah Euronext ye osnovnoyu fondovoyu birzheyu Yevrozoni j somim za velichinoyu rinkom za rinkovoyu kapitalizaciyeyu Yevropejskij Soyuz yakij u gospodarskomu vidnoshenni ye spilnim rinkom samostijno bere uchast u Svitovij organizaciyi torgivli pid nazvoyu Yevropejski Spivtovaristva poryad zi svoyimi vlasnimi derzhavami uchasnikami tobto odnochasno v SOT berut uchast yak YeS tak i Nimechchina Franciya Lyuksemburg ta inshi Publichno privatne partnerstvoYedinij en bulo stvoreno 1993 r yak chastinu zagalnogo ekonomichnogo prostoru krayin YeS Oficijnoyu ye elektronna baza danih en TED Baza danih TED vipuskayetsya na kompakt diskah i dostupna cherez Internet Vona shodnya popovnyuyetsya 500 750 novimi ogoloshennyami i mistit deyaki vidomosti pro ukladeni kontrakti ValyutaDokladnishe Yevro ta Yevrozona Oficijna valyuta Yevropejskogo soyuzu yevro yaka vikoristovuyetsya u vsih dokumentah ta aktah U Pakti pro stabilnist i zrostannya vikladeni podatkovi kriteriyi dlya pidtrimki stabilnosti ta ekonomichnogo zblizhennya Yevro takozh ye najbilsh poshirenoyu valyutoyu v krayinah YeS yaka vzhe vikoristovuyetsya u 19 derzhavah chlenah yaki vhodyat u yevrozonu Reshta vsih derzhav chleniv za vinyatkom Daniyi ta Spoluchenogo Korolivstva yaki mayut specialni vidmovi vzyali zobov yazannya shodo perehodu na yevro pislya togo yak voni vikonayut vimogi neobhidni dlya perehodu Shveciya hoch i dala vidmovu ale zayavila pro mozhlive priyednannya do Yevropejskogo mehanizmu valyutnih kursiv yakij ye pidgotovchim etapom do vstupu Reshta derzhav mayut namir priyednatisya do yevro cherez svoyi dogovori pro priyednannya ByudzhetDokladnishe Byudzhet Yevropejskogo Soyuzu Vsi nadhodzhennya YeS ta jogo vidatki vnosyat do byudzhetu Spilnoti na osnovi shorichnih prognoziv Vtim vinyatkom z cogo pravila ye finansuvannya operacijnih vitrat pov yazanih z realizaciyeyu polozhen rozdiliv V ta VI Dogovoru pro YeS yake mozhe zdijsnyuvatisya koshtom krayin chleniv Rozsliduvannyam ta sudovim peresliduvannyam u vipadkah shahrajstva ta zlovzhivan iz byudzhetom YeS zajmayutsya Yevropejske upravlinnya z pitan zapobigannya zlovzhivannyam ta shahrajstvu ta Prokuratura Yevropejskogo Soyuzu Ekonomichni vidminnostiNizhche navedena tablicya pokazuye vidpovidno VVP PKS i VVP PKS na dushu naselennya v Yevropejskomu soyuzi i okremo dlya kozhnoyi z 27 derzhav chleniv Ci dani mozhut buti vikoristani dlya pribliznogo porivnyannya rivnya zhittya mizh derzhavami chlenami Yevrostat sho roztashovanij v Lyuksemburzi ye oficijnim statistichnim byuro YeS vono vipuskaye shorichni dani po VVP u derzhavah chlenah a takozh u YeS v cilomu z metoyu pidtrimki osnov yevropejskoyi byudzhetnoyi ta ekonomichnoyi politiki Derzhavi YeS VVP 2012 miljoni yevro Naselennya v miljonah VVP PKS na dushu naselennya 2012 yevro VVP Nominalnij na dushu naselennya 2012 yevro VVP PKS na dushu naselennya 2012 YeS27 100 Yevrozona tak ni Yevropejskij Soyuz 12 899 149 504 9 25 500 25 600 100 Nimechchina 2 643 900 80 2 31 300 32 600 122 Tak Velika Britaniya 2 054 000 63 2 28 500 30 500 110 Ni Franciya 2 029 877 63 7 27 500 31 100 108 Tak Italiya 1 565 916 59 7 25 200 25 700 99 Tak Ispaniya 1 049 525 47 0 24 400 22 300 97 Tak Niderlandi 600 638 16 8 32 800 35 800 129 Tak Shveciya 408 467 9 6 32 700 42 800 129 Ni Polsha 381 213 38 5 16 800 9 900 66 Ni Belgiya 376 840 11 1 30 400 34 000 119 Tak Avstriya 309 900 8 5 33 300 36 400 131 Tak Daniya 244 535 5 6 32 000 43 800 125 Ni Greciya 193 749 p 10 8 19 200 17 200 75 Tak Finlyandiya 194 469 5 4 29 100 35 600 115 Tak Portugaliya 165 409 p 10 6 19 200 15 600 75 Tak Irlandiya 163 595 4 6 33 200 35 700 130 Tak Chehiya 152 828 10 5 20 300 14 500 79 Ni Rumuniya 131 747 20 1 12 600 6 200 49 Ni Ugorshina 97 756 9 9 16 700 9 800 66 Ni Slovachchina 71 463 5 4 19 100 13 200 75 Tak Lyuksemburg 44 425 0 5 67 100 83 600 272 Tak Horvatiya 43 903 p 4 3 15 600 10 300 61 Ni Bolgariya 39 667 7 3 12 100 5 400 47 Ni Sloveniya 35 466 2 0 20 900 17 200 82 Tak Litva 32 781 3 0 17 900 11 000 70 Ni Latviya 22 258 2 0 14 700 2011 10 900 62 Ni Kipr 17 886 0 9 23 500 p 20 700 p 91 Tak Estoniya 16 998 1 3 18 000 13 000 69 Tak Malta 6 755 0 4 22 100 16 300 86 Tak Kandidati do YeS VVP 2012 miljoni yevro Naselennya v miljonah VVP PKS na dushu naselennya 2012 yevro VVP Nominalnij na dushu naselennya 2012 yevro VVP PKS na dushu naselennya 2011 PERC ne z YeS27 Yevrozona tak ni Islandiya 10 627 0 3 28 500 32 900 113 Ni Turechchina 612 412 75 6 13 100 2011 7 500 2011 56 Ni Pivnichna Makedoniya 7 707 2 1 8 900 2011 3 600 2011 35 Ni Chornogoriya 0 6 43 Ni Serbiya 34740 7 2 8700 2011 4300 2011 35 Ni Krayini z zayavkami do YeS VVP 2010 miljoni YeVRO naselennya v miljonah VVP PKS na dushu naselennya 2011 YeVRO VVP Nominalnij na dushu naselennya 2009 YeVRO VVP PKS na dushu naselennya 2011 PERC ne z YeS27 Yevrozona tak ni Albaniya 8 975 3 2 7800 o 2 803 30 Ni Bosniya i Gercegovina 3 8 7300 28 Ni Chleni YeAVT VVP 2012 miljoni yevro Naselennya miljoni VVP PKS na dushu naselennya 2012 yevro VVP Nominalnij na dushu naselennya 2012 yevro VVP PKS na dushu naselennya 2011 PERC ne z YeS27 Yevrozona tak ni Norvegiya 390 008 5 1 49 900 77 500 195 Ni Shvejcariya 491 987 8 1 40 800 61 900 160 Ni p poperednya ocinka o ocinka Dzherelo VVP miljoni Yevrostat VVP PKS na odnogo zhitelya Yevrostat VVP na dushu naselennya za PKS Yevrostat VVP na dushu naselennya za PKS u vidsotkah YeS 2011 Yevrostat VVP u rinkovih cinah v miljonah yevro NB 1 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Yevropejskij Soyuz 12 397 498 0 12 466 896 5 11 752 175 4 12 256 226 4 12 649 146 5 12 957 700 3 13 381 221 5 Derzhavi chleni Avstriya 274 019 8 282 746 0 274 818 2 286 197 3 300 891 3 310 133 3 322 190 4 Belgiya 335 610 0 346 130 0 340 398 0 354 378 0 370 436 4 381 779 9 396 273 8 Bolgariya 30 772 4 35 430 5 34 932 8 36 033 5 38 989 9 Horvatiya 43 380 4 47 760 2 45 666 1 45 899 2 46 021 6 46 781 0 48 175 2 Kipr 15 901 5 17 157 1 16 853 5 17 333 6 17 928 6 18 409 6 19 167 5 Chehiya 131 908 6 154 269 7 141 449 8 149 313 3 157 538 3 155 688 8 160 030 9 Daniya 227 533 9 235 133 0 223 985 3 235 608 6 241 148 1 249 122 9 258 155 3 Estoniya 16 069 4 16 304 2 13 839 6 14 305 3 16 011 6 17 006 0 18 163 9 Finlyandiya 179 830 0 185 651 0 173 267 0 180 253 0 190 257 4 198 251 5 206 115 5 Franciya 1 886 792 1 1 933 195 0 1 889 231 0 1 932 801 5 1 987 699 4 2 027 969 8 2 092 928 4 Nimechchina 2 428 500 0 2 473 800 0 2 374 500 0 2 476 800 0 2 570 000 0 2 626 427 9 2 705 181 1 Greciya 222 771 1 232 920 3 231 642 0 227 317 9 217 828 8 212 139 9 214 309 2 Ugorshina 99 430 5 105 545 1 91 402 5 97 094 8 99 285 5 95 398 7 100 059 5 Irlandiya 189 932 9 179 989 8 160 595 9 155 992 3 156 109 2 158 864 9 164 621 6 Italiya 1 554 198 9 1 575 143 9 1 526 790 4 1 556 028 6 1 586 209 0 1 617 154 7 1 660 133 6 Latviya 21 026 5 22 889 8 18 521 3 17 974 8 19 605 9 20 701 6 21 888 0 Litva 28 738 8 32 461 7 26 654 4 27 607 5 30 806 9 32 781 8 34 545 2 Lyuksemburg 37 490 5 39 436 5 37 392 6 40 266 9 41 778 3 42 893 0 45 035 9 Malta 5 434 3 5 814 6 5 812 7 6 154 2 6 440 0 6 690 0 7 008 3 Niderlandi 571 773 0 594 481 0 571 145 0 588 414 0 607 435 2 622 714 639 563 6 Polsha 311 001 7 363 153 7 310 418 2 354 310 0 369 318 3 355 346 3 372 417 2 Portugaliya 169 319 2 171 983 1 168 503 6 172 571 2 171 632 4 168 286 4 172 647 7 Rumuniya 124 728 5 139 765 4 118 196 0 124 058 9 131 527 8 136 278 1 147 800 8 Slovachchina 54 810 8 64 500 1 62 895 5 65 887 4 69 944 5 71 614 0 75 123 1 Sloveniya 34 562 3 37 279 5 35 310 6 35 415 8 36 446 38 018 4 Ispaniya 1 053 161 0 1 087 749 0 1 047 831 0 1 051 342 0 1 074 940 5 1 094 290 1 123 495 9 Shveciya 337 944 2 333 255 7 291 347 0 346 536 4 386 201 6 396 188 4 409 582 5 Velika Britaniya 2 054 237 7 1 800 710 8 1 564 467 9 1 706 301 9 1 747 315 6 1 862 190 7 1 931 407 6 Krayin kandidati Pivnichna Makedoniya 5 966 5 6 692 6 6 702 4 6 948 1 7 275 8 7 743 6 8 386 1 Turechchina 479 209 1 506 431 9 440 367 3 552 842 4 546 713 3 566 640 2 620 400 7 YeAVT Islandiya 14 932 4 10 303 7 8 673 7 9 494 8 10 080 4 10 713 4 11 346 1 Norvegiya 287 712 2 311 284 9 270 010 7 315 233 8 343 998 3 364 416 8 383 818 3 Shvejcariya 317 222 0 343 346 1 354 734 9 398 877 5 477 197 4 502 272 1 521 523 8 Osnovni ekonomichni partneri SShA 10 236 191 2 9 716 820 8 9 993 547 5 10 957 607 3 10 831 809 8 11 822 419 8 12 148 404 6 Yaponiya 3 197 025 7 3 308 478 8 3 613 140 2 4 122 481 1 4 285 853 3 4 735 371 4 4 785 085 4Sektori ekonomikiPoslugi Dokladnishe Vnutrishnij rinok Yevropejskogo Soyuzu Sfera poslug odin z najvazhlivishih sektoriv Yevropejskogo Soyuzu Skladaye vin 74 7 VVP porivnyano z promislovim virobnictvom 23 8 VVP ta silskim gospodarstvom lishe 1 5 VVP Finansovi poslugi dobre rozvineni u mezhah Yedinogo rinku Soyuzu Kompaniyi mayut bilshu zalezhnist vid bankivskogo kredituvannya nizh u Spoluchenih Shtatah hocha v ramkah iniciativi Soyuzu rinkiv kapitalu planuyetsya perehid do kompanij yaki otrimuyut bilshe finansuvannya cherez rinki kapitalu Plan YeS zaproponovanij Komisiyeyu u veresni 2015 roku dlya mobilizaciyi vilnogo ruhu kapitalu v mezhah YeS Plan mav na meti do 2019 roku stvoriti skladovi chastini integrovanogo rinku kapitalu v YeS Iniciativa vklyuchala v sebe 33 zahodi Prote plan bulo onovleno u 2017 ta 2019 rokah oskilki zhodne zakonodavstvo jomu ne vidpovidalo Komisar z pitan finansovoyi stabilnosti finansovih poslug ta rinkiv kapitalu Valdis Dombrovskis kolishnij prem yer ministr Latviyi nese vidpovidalnist za vikonannya iniciativi Zgidno z Indeksom globalnih finansovih centriv dva najbilshi finansovi centri Yevropi London ta Cyurih perebuvayut za mezhami Yevropejskogo Soyuzu Dva najbilshi finansovi centri sho roztashovani v mezhah YeS Frankfurt na Majni ta Lyuksemburg Silske gospodarstvo Silskogospodarskij sektor pidtrimuyetsya subsidiyami Yevropejskogo Soyuzu u formi Spilnoyi silskogospodarskoyi politiki U 2013 roci pidtrimka stanovila blizbko 45 milyardiv yevro menshe 33 vid zagalnogo byudzhetu u 148 milyardiv yevro vid zagalnih vitrat YeS Spochatku vona vikoristovuvalasya dlya garantuvannya minimalnoyi cini dlya fermeriv u YeS Taka politika piddavalasya kritici yak odna z form protekcionizmu yaka galmuye torgivlyu ta zavdaye shkodi krayinam sho rozvivayutsya Odnim z najbilsh oponentiv bula Velika Britaniya druga za velichinoyu ekonomika yakoyi vijshla z bloku u sichni 2020 roku Yaksho u 1985 roci blizko 70 byudzhetu YeS vitrachalosya na silske gospodarstvo to vzhe u 2011 pryama dopomoga fermeram ta pov yazani z rinkom vitrati stanovlyat lishe 30 byudzhetu a vitrati na rozvitok silskogo gospodarstva 11 Do 2011 roku 90 pryamoyi pidtrimki stali neporushnimi dlya torgivli ne pov yazanimi z virobnictvom oskilki reformi prodovzhuvali provoditis shodo Spilnoyi silskogospodarskoyi politiki yiyi finansuvannya ta planuvannya Energoresursi Yevropejskij soyuz maye suttyevi zapasi vugillya nafti ta prirodnogo gazu Vsi krayini YeS zobov yazalisya dotrimuvatisya Kiotskogo protokolu j Yevropejskij soyuz ye odnim z najaktivnishih jogo prihilnikiv Yevropejska komisiya opublikuvala propoziciyi shodo pershoyi vseosyazhnoyi energetichnoyi politiki YeS vid 10 sichnya 2007 roku Vugillya Nimechchina Rurskij vugilnij basejn Polsha Silezkij basejn ta inshi Nafta Shist krayin Yevropejskogo soyuzu vidobuvayut naftu golovnim chinom u naftovih rodovishah Pivnichnogo morya Najbilshimi virobnikami ye Spoluchene Korolivstvo Daniya Nimechchina Italiya Rumuniya ta Niderlandi Gaz Obsyag rozvidanih zapasiv gazu dorivnyuye 2 242 mlrd kub m 2010 Vidobutok 181 6 mlrd kub m v rik 2009 Spozhivannya gazu dorivnyuye 489 4 mlrd kubometriv 2009 sho stavit YeS na druge misce po vikoristannyu prirodnogo gazu Do 2022 roku planuyetsya skorotiti vidobutok na najbilshomu rodovishe gazu v Yevropi Groningeni Niderlandi vsogo krayina postavlyaye do Yevropi 39 1 mlrd kubometriv do 12 mlrd kubometriv na rik u 2030 roci povnistyu pripiniti rodovishe hochut zakriti z oglyadu na te sho jogo rozrobka viklikaye silni zemletrusi Tretij energopaket paket zakoniv shodo vnutrishnogo rinku gazu ta elekroenergiyi u Yevropejskomu Soyuzi Jogo meta bilsh vidkriti gazovi ta energetichni rinki u Yevropejskomu Soyuzi Paket bulo zaproponovano Yevropejskoyu Komisiyeyu u veresni 2007 roku ta progolosovano u Parlamenti Yevropejskogo Soyuzu u lipni 2009 Vstupiv u diyu 3 veresnya 2009 roku Atomna energetika Trivaye postupova vidmova vid atomnoyi energetiki Vidnovlyuvana energiya U 2009 roci bula prijnyata Direktiva YeS pro vidnovlyuvanoyi energetiki yaka vklyuchala dosyagnennya chastki v 20 do 2020 roku v Yevrosoyuzi Do 2030 roku vitryani elektrostanciyi povinni viroblyati vid 26 do 35 vsiyeyi elektroenergiyi v YeS ta zaoshaditi 56 mlrd yevro Z 2011 roku zrostannya vvedennya novih potuzhnostej na bazi vitroenergetiki galuzeva asociaciya WindEurope u 2018 tempi znizilisya takogo rodu upovilnennya rozvitku galuzi mozhe buti pov yazano takozh iz zagalnim upovilnennyam ekonomiki Yevrozoni ta yiyi derzhav lokomotiviv Chastka vitroenergetiki v zagalnomu energobalansi Yevropi u 2018 roci zrosla z 12 do 14 zagalna vstanovlena potuzhnist vitroustanovok dosyagla 189 GVt Metoyu Yevrosoyuzu ye dovedennya chastki vidnovlyuvanoyi energetiki u kincevomu energospozhivanni do 20 do 2020 roku ta 32 do 2030 roku KompaniyiV krayinah Yevropejskogo soyuzu zapochatkovano bagato najbilshih u sviti transnacionalnih kompanij Sered nih kompaniyi lideri galuzej taki yak Allianz najbilshij u sviti postachalnik finansovih poslug Airbus virobnik blizko polovini svitovih reaktivnih avialajneriv Air France KLM najbilsha u sviti aviakompaniya za zagalnim obsyagom operacijnih pributkiv Amorim lider z obrobki korok ArcelorMittal najbilsha u sviti staleva kompaniya grupa Danone lider rinku molochnih produktiv Anheuser Busch InBev najbilshij virobnik piva grupa L Oreal providnij virobnik kosmetiki LVMH najbilshij konglomerat z virobnictva tovariv rozkoshi korporaciya Nokia najbilshij u sviti virobnik mobilnih telefoniv Royal Dutch Shell odna z najbilshih u sviti energetichnih korporacij ta Stora Enso najbilshij u sviti celyulozno paperovij zavod u plani virobnichogo potencialu V YeS takozh funkcionuye ryad najbilshih kompanij finansovogo sektora zokrema HSBC ta Grupo Santander najbilshi kompaniyi z tochki zoru rinkovoyi kapitalizaciyi Ob yednannya pidpriyemstv BUSINESSEUROPE najbilsha organizaciya sho lobiyuye interesi biznesu v Yevropi Koeficiyent DzhiniDokladnishe Koeficiyent Dzhini Odnim z najbilsh vikoristovuyemih metodiv vimiryuvannya nerivnosti dohodiv ye Koeficiyent Dzhini pokaznik sho prijmaye znachennya mizh 0 i 1 de 0 oznachaye absolyutnu rivnist velichina prijmaye lishe odne znachennya a 1 poznachaye povnu nerivnist Najbilsh vidomim koeficiyent ye yak mira nerivnosti dohodiv domogospodarstv deyakoyi krayini chi regionu Za danimi OON koeficiyent Dzhini variyuyetsya po krayinah vid 0 247 u Daniyi do 0 743 v Namibiyi Bilshist post industrialnih krayin mayut koeficiyent Dzhini u diapazoni vid 0 25 do 0 40 Stanom na 2005 rik koeficiyent Dzhini v YeS stanoviv 0 31 u porivnyanni z SShA 0 463 sho ye velmi divnim rezultatom oskilki v YeS praktichno nemaye mizhderzhavnih dohodiv vladi ta novi bidni derzhavi chleni priyednalisya u 2004 roci Regionalni vidminnostiPorivnyannya najbagatshih regioniv YeS mozhe viyavitisya vazhkim zavdannyam Ce poyasnyuyetsya tim sho NUTS 1 ta NUTS 2 regioni ye neodnoridnimi deyaki z nih duzhe veliki taki yak NUTS 1 Gessen 21100 km abo NUTS 1 Il de Frans 12011 km v toj chas yak inshi regioni NUTS nabagato menshe napriklad NUTS 1 Gamburg 755 km abo NUTS 1 Velikij London 1580 km Ekstremalnij priklad Finlyandiya yaka rozdilena z istorichnih prichin na materikovu chastinu z 5 3 mln zhiteliv ta Alandski ostrovi z naselennyam 26700 sho priblizno dorivnyuye naselennyu nevelikogo finskogo mista Odna z problem z cimi danimi polyagaye v tomu sho u deyakih oblastyah v tomu chisli u Velikomu Londoni u velikij kilkosti prisutnya Mayatnikova migraciya yaka nadhodit do regionu tim samim shtuchno zbilshuyuchi cifri Ce tyagne za soboyu pidvishennya VVP ne zminyuyuchi kilkist lyudej yaki zhivut u comu rajoni zbilshuyuchi VVP na dushu naselennya Analogichni problemi mozhut viklikati velike chislo turistiv yaki vidviduyut cej rajon Ci dani vikoristovuyutsya dlya viznachennya regioniv yaki pidtrimuyutsya takimi organizaciyami yak Yevropejskij fond regionalnogo rozvitku Bulo prijnyato rishennya rozmezhuvati nomenklaturu teritorialnih odinic dlya cilej statistiki NUTS regioniv dovilnim chinom tobto ne gruntuyuchis na ob yektivnih kriteriyah ta ne odnakovih dlya vsiyeyi Yevropi sho bulo prijnyato na zagalnoyevropejskomu rivni Top 10 ekonomichno najsilnishih NUTS 1 ta NUTS 2 Top 10 NUTS 1 ta NUTS 2 regioniv iz najvishim VVP na dushu naselennya vhodyat v chislo pershih p yatnadcyati krayin bloku ta zhoden region iz 12 novih krayinah chleniv yaki vstupili u travni 2004 roku ta sichni 2007 NUTS polozhennya vstanovlyuyut minimalnu chiselnist naselennya v rozmiri 3 mln a maksimalnij rozmir 7 mln dlya serednogo NUTS 1 regionu j minimum 800 tis ta maksimum 3 mln dlya NUTS 2 regionu Prote ce viznachennya ne viznayetsya Yevrostatom Napriklad region Il de Frans iz naselennyam u 11 6 mln cholovik rozglyadayetsya yak NUTS 2 region todi yak Alandski ostrovi iz naselennyam vsogo 26 tis cholovik rozglyadayutsya yak NUTS 1 region Rang NUTS 2 Region Krayina VVP na dushu naselennya 2018 u yevro u vid serednogo EU 28 1 Lyuksemburg Lyuksemburg 79 300 263 2 Southern Irlandiya 67 900 225 3 Eastern and Midland Irlandiya 63 400 210 4 Bryusselskij stolichnij region Belgiya 61 300 203 5 Gamburg Nimechchina 59 600 197 6 Pivnichna Gollandiya Niderlandi 50 300 195 7 Praga Chehiya 58 000 192 8 Verhnya Bavariya Nimechchina 53 900 179 9 Il de Frans Franciya 53 700 178 10 Bratislavskij kraj Slovachchina 52 300 173 Rank NUTS 1 Region Krayina VVP na dushu naselennya 2018 u yevro u vid serednogo EU 28 1 Lyuksemburg Lyuksemburg 79 300 263 2 Bryusselskij stolichnij region Belgiya 61 300 203 3 Gamburg Nimechchina 59 600 197 4 Irlandiya Irlandiya 57 500 191 5 Il de Frans Franciya 53 700 178 6 Bremen Nimechchina 45 400 151 7 Zahidna Gollandiya Niderlandi 44 100 146 8 Bavariya Nimechchina 43 500 144 9 Gessen Nimechchina 42 400 141 10 Baden Vyurtemberg Nimechchina 41 900 139 Za dannimi Yevrostatu Sered desyati najnizhchih regioniv u rejtingu 2017 roku najbilshe bulo Bolgariyi a najnizhchij pokaznik zafiksovanij u Pivnichno zahidnomu yiyi regioni Sered 20 regioniv nizhche rivnya 50 p yat u Bolgariyi po chotiri u Greciyi ta Ugorshini po tri u Polshi ta po dva u Franciyi ta Rumuniyi Rang NUTS 2 Region Derzhava VVP na dushu naselennya 2018 u yevro u vid serednogo EU 28 1 Majotta Franciya 9 000 30 2 Pivnichno zahidnij region Bolgariyi Bolgariya 10 100 34 3 Pivnichno centralnij region Bolgariyi Bolgariya 10 500 35 4 Pivdenno centralnij region Bolgariyi Bolgariya 10 900 36 5 Pivnichno Shidnij region Bolgariya Bolgariya 12 400 41 7 Pivnichnij Shid Rumuniya 12 600 42 7 Pivdenno shidnij region Bolgariyi Bolgariya 12 600 42 8 Pivnichni Egejski ostrovi Greciya 14 200 47 11 Shidna Makedoniya ta Frakiya Greciya 14 300 48 11 Francuzka Gviana Franciya 14 400 48 11 Lyublinske voyevodstvo Polsha 14 400 48 Rang NUTS 1 Region Krayina VVP na dushu naselennya 2018 u yevro u vid serednogo EU 28 1 Pivnichna ta Shidna Bolgariya Bolgariya 11 500 38 2 Macroregiunea Doi Rumuniya 14 300 47 3 Velika rivnina ta Pivnich Ugorshina 14 700 49 4 Shidnij region Polsha 14 800 49 5 Pivnichna Greciya Greciya 15 900 53 6 Centralna Greciya Greciya 16 900 56 7 Macroregiunea Patru Rumuniya 17 600 58 8 Pivnichnij region Polsha 18 000 60 10 Centralnij makroregion Polsha 18 400 61 10 Egejski ostrovi Krit Greciya 18 400 61 Za dannimi YevrostatuDiv takozhTransatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvoPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA ec europa eu Arhiv originalu za 6 lyutogo 2020 Procitovano 9 serpnya 2020 www imf org Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 9 serpnya 2020 PDF BIS 19 grudnya 2007 Arhiv originalu PDF za 25 serpnya 2013 Procitovano 9 serpnya 2020 Aristovnik Aleksander Cec Tanja 30 bereznya 2010 PDF Munich Personal RePEc Archive Paper No 14350 Arhiv originalu PDF za 25 serpnya 2013 Procitovano 9 serpnya 2020 Boesler Matthew 11 listopada 2013 Business Insider Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 9 serpnya 2020 www world exchanges org Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 9 serpnya 2020 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 9 serpnya 2020 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 21 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Epp eurostat ec europa eu 11 bereznya 2011 Arhiv originalu za 24 chervnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2011 PDF 20 chervnya 2012 Arhiv originalu PDF za 23 grudnya 2012 Procitovano 20 chervnya 2012 Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 21 zhovtnya 2013 statista de nim World Bank Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2020 European Commission Overview of the Capital Markets Union 8 serpnya 2020 u Wayback Machine accessed 10 August 2020 European Commission Capital markets union action plan 6 travnya 2020 u Wayback Machine accessed 10 August 2020 Conference Report European Financial Market Integration 8 bereznya 2021 u Wayback Machine 6 June 2016 accessed 10 August 2020 Vertesy Laszlo 2019 Journal of Legal Theory HU Arhiv originalu za 31 lipnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2020 POLITICO amer 8 chervnya 2017 Arhiv originalu za 23 serpnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2020 European Commission European Commission angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2020 The Global Financial Centres Index 22 PDF Long Finance September 2017 Financial Programming and Budget European Commission Arhiv originalu za 20 sichnya 2019 Procitovano 10 serpnya 2020 EC Europa European Commission Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 10 serpnya 2020 EU Energy Policy to 2050 24 veresnya 2015 u Wayback Machine EWEA March 2011 Wind Energy Factsheets 2010 page 6 12 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 12 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 1 grudnya 2008 Procitovano 30 lipnya 2009 DeNavas Walt Carmen Bernadette D Proctor and Jessica Smith August 2008 PDF U S Census Bureau Arhiv originalu PDF za 16 listopada 2008 Procitovano 13 listopada 2008 Eurostat 5 bereznya 2020 Europa web portal Arhiv originalu za 17 kvitnya 2020 Procitovano 13 serpnya 2020 PosilannyaCIA 15 chervnya 2020 u Wayback Machine angl