Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ейнар Герцшпрунг | |
|---|---|
| дан. Ejnar Hertzsprung | |
 | |
| Народився | 8 жовтня 1873 Фредеріксберґ, Данія |
| Помер | 21 жовтня 1967 (94 роки) Роскілле, Данія |
| Місце проживання | Данія, Російська імперія, Німеччина, Нідерланди, ПАР |
| Країна |  Нідерланди ДаніяКоролівство Данія |
| Діяльність | астроном, хімік, викладач університету |
| Галузь | Астрофізика |
| Заклад | Лейденський університет |
| Вчителі | d і d[1] |
| Аспіранти, докторанти | Віллем Якоб Лейтен[2] Джерард Койпер[3] d[4] d[5] d[6] d[7] d[8] d[1] d[1] |
| Членство | Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Данська королівська академія наук Нідерландська королівська академія наук |
| Відомий завдяки: | Діаграма Герцшпрунга-Рассела |
| Нагороди | медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937) |
 Ейнар Герцшпрунг у Вікісховищі | |
Е́йнар Ге́рцшпрунг (дан. Ejnar Hertzsprung; 8 жовтня 1873 — 21 жовтня 1967) — данський астроном, член Данської королівської АН. Найважливіші праці Герцшпрунга присвячені еволюції зір. Відкрив існування зір-гігантів і карликів. Визначив залежність зоряної величини від спектрального класу зір і був одним з авторів діаграми Герцшпрунга — Рассела, яка це унаочнює.
Біографія
Народився у Фредеріксберзі (комуна міста Копенгаген). 1898 року закінчив Копенгагенський політехнічний інститут за фахом інженер-хімік. До 1901 року працював хіміком у Петербурзі. Після нетривалого перебування в Лейпцизі, де під керівництвом В. Ф. Оствальда вивчав фотохімію, 1901 року повернувся в Данії і взявся до астрономії. Протягом кількох років проводив фотографічні спостереження в обсерваторії Копенгагенського університету й обсерваторії Уранія в Копенгагені. 1909 року на запрошення Карла Шварцшильда почав працювати в Геттінгенському університеті і того самого року разом з ним перейшов у Потсдамську астрофізичну обсерваторію. У 1919—1944 працював в обсерваторії Лейденського університету (від 1935 — директор).
Перший спостерігач південної станції Лейденської обсерваторії, створеної поблизу Йоганнесбурга (ПАР) .
Від 1944 жив у Данії, працював в обсерваторії в .
Основні наукові роботи належать до галузей астрофізики й зоряної астрономії. У 1905—1907 рр. відкрив існування зір-гігантів і зір-карликів, показавши, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різну світність. Уперше побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір у скупченнях Стожари й Гіади; згодом, коли Генрі Расселл побудував аналогічну діаграму для всіх зір, відстані до яких тоді були відомі, вона отримала назву діаграма Герцшпрунга — Расселла. Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень (еволюції зір).
Герцшпрунг визначив власні рухи багатьох зір у скупченні Стожари з метою виділення членів скупчення. Уперше відзначив відмінності в зоряному населенні скупчень Стожари, Гіади і Ясла, які згодом були пояснені відмінністю у віці цих скупчень. Виконав величезну кількість вимірювань подвійних і змінних зір за їхніми фотографіями.
1911 р. довів, що Полярна зоря є цефеїдою.
1913 р. визначив відстані до кількох цефеїд за їхніми паралаксами. Прокалібрував отримане Генрієтою Лівітт співвідношення між блиском і періодом для змінних зір у Малій Магеллановій Хмарі, довівши, що ці змінні є цефеїдами; визначив за допомогою цього співвідношення відстань до Малої Магелланової Хмари. Установив залежність між періодом цефеїд і формою їхніх кривих блиску.
Відкрив два астероїди: 1702 Калахарі (1924) і 1627 Ivar (1929).
Його жінка Генріетта (1881–1956) була дочкою нідерландського астронома Якобуса Каптейна. Помер Герцшпрунг у Роскілле в 1967 р.
Астероїд 1693 Герцшпрунг названо на його честь.
Визнання
- Нагороди і почесті
Член Нідерландської королівської АН і низки інших академій і наукових товариств.
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1929), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937), медаль ім. О. К. Ремера м. Копенгагена.
- Названо на його честь
- кратер на зворотному боці Місяця;
- астероїд 1693 Герцшпрунг.
Виноски
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Leiden Southern Station (Hartebeespoort)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Schmadel, Lutz D. (2003). (1693) Hertzsprung. Dictionary of Minor Planet Names – (1693) Hertzsprung. Springer Berlin Heidelberg. с. 135. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_1694. ISBN .
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Герцшпрунґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія Ейнара Герцшпрунга на Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Ejnar Gercshprungdan Ejnar HertzsprungNarodivsya8 zhovtnya 1873 1873 10 08 Frederiksberg DaniyaPomer21 zhovtnya 1967 1967 10 21 94 roki Roskille DaniyaMisce prozhivannyaDaniya Rosijska imperiya Nimechchina Niderlandi PARKrayina Niderlandi Daniya Korolivstvo DaniyaDiyalnistastronom himik vikladach universitetuGaluzAstrofizikaZakladLejdenskij universitetVchitelid i d 1 Aspiranti doktorantiVillem Yakob Lejten 2 Dzherard Kojper 3 d 4 d 5 d 6 d 7 d 8 d 1 d 1 ChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Danska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya naukVidomij zavdyaki Diagrama Gercshprunga RasselaNagorodimedal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva 1937 Ejnar Gercshprung u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gercshprung E jnar Ge rcshprung dan Ejnar Hertzsprung 8 zhovtnya 1873 18731008 21 zhovtnya 1967 danskij astronom chlen Danskoyi korolivskoyi AN Najvazhlivishi praci Gercshprunga prisvyacheni evolyuciyi zir Vidkriv isnuvannya zir gigantiv i karlikiv Viznachiv zalezhnist zoryanoyi velichini vid spektralnogo klasu zir i buv odnim z avtoriv diagrami Gercshprunga Rassela yaka ce unaochnyuye BiografiyaNarodivsya u Frederiksberzi komuna mista Kopengagen 1898 roku zakinchiv Kopengagenskij politehnichnij institut za fahom inzhener himik Do 1901 roku pracyuvav himikom u Peterburzi Pislya netrivalogo perebuvannya v Lejpcizi de pid kerivnictvom V F Ostvalda vivchav fotohimiyu 1901 roku povernuvsya v Daniyi i vzyavsya do astronomiyi Protyagom kilkoh rokiv provodiv fotografichni sposterezhennya v observatoriyi Kopengagenskogo universitetu j observatoriyi Uraniya v Kopengageni 1909 roku na zaproshennya Karla Shvarcshilda pochav pracyuvati v Gettingenskomu universiteti i togo samogo roku razom z nim perejshov u Potsdamsku astrofizichnu observatoriyu U 1919 1944 pracyuvav v observatoriyi Lejdenskogo universitetu vid 1935 direktor Pershij sposterigach pivdennoyi stanciyi Lejdenskoyi observatoriyi stvorenoyi poblizu Jogannesburga PAR Vid 1944 zhiv u Daniyi pracyuvav v observatoriyi v Osnovni naukovi roboti nalezhat do galuzej astrofiziki j zoryanoyi astronomiyi U 1905 1907 rr vidkriv isnuvannya zir gigantiv i zir karlikiv pokazavshi sho zori z odnakovoyu temperaturoyu mozhut mati istotno riznu svitnist Upershe pobuduvav diagramu zalezhnosti vidimoyi zoryanoyi velichini vid pokaznika koloru dlya zir u skupchennyah Stozhari j Giadi zgodom koli Genri Rassell pobuduvav analogichnu diagramu dlya vsih zir vidstani do yakih todi buli vidomi vona otrimala nazvu diagrama Gercshprunga Rassella Cya diagrama stala narizhnim kamenem doslidzhen evolyuciyi zir Gercshprung viznachiv vlasni ruhi bagatoh zir u skupchenni Stozhari z metoyu vidilennya chleniv skupchennya Upershe vidznachiv vidminnosti v zoryanomu naselenni skupchen Stozhari Giadi i Yasla yaki zgodom buli poyasneni vidminnistyu u vici cih skupchen Vikonav velicheznu kilkist vimiryuvan podvijnih i zminnih zir za yihnimi fotografiyami 1911 r doviv sho Polyarna zorya ye cefeyidoyu 1913 r viznachiv vidstani do kilkoh cefeyid za yihnimi paralaksami Prokalibruvav otrimane Genriyetoyu Livitt spivvidnoshennya mizh bliskom i periodom dlya zminnih zir u Malij Magellanovij Hmari dovivshi sho ci zminni ye cefeyidami viznachiv za dopomogoyu cogo spivvidnoshennya vidstan do Maloyi Magellanovoyi Hmari Ustanoviv zalezhnist mizh periodom cefeyid i formoyu yihnih krivih blisku Vidkriv dva asteroyidi 1702 Kalahari 1924 i 1627 Ivar 1929 Jogo zhinka Genrietta 1881 1956 bula dochkoyu niderlandskogo astronoma Yakobusa Kaptejna Pomer Gercshprung u Roskille v 1967 r Asteroyid 1693 Gercshprung nazvano na jogo chest ViznannyaNagorodi i pochesti Chlen Niderlandskoyi korolivskoyi AN i nizki inshih akademij i naukovih tovaristv Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1929 medal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva 1937 medal im O K Remera m Kopengagena Nazvano na jogo chest krater na zvorotnomu boci Misyacya asteroyid 1693 Gercshprung VinoskiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Leiden Southern Station Hartebeespoort nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Schmadel Lutz D 2003 1693 Hertzsprung Dictionary of Minor Planet Names 1693 Hertzsprung Springer Berlin Heidelberg s 135 doi 10 1007 978 3 540 29925 7 1694 ISBN 978 3 540 29925 7 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaGercshprung Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Biografiya Ejnara Gercshprunga na Astronet 24 grudnya 2010 u Wayback Machine