Езнік Когбатши

Езнік з Колба (Езнік Когбатши) (вірм. Եզնիկ Կողբացի) (точна дата невідома — 450-ті) — вірменський християнський письменник V століття.

Езнік Когбатши
вірм. Եզնիկ Կողբացի
Народився	380^[1]^[2] ^d, Велика Вірменія^[1]^[2]
Помер	450^[1]
Національність	вірмени^[1]^[2]
Діяльність	філософ, перекладач, богослов
Галузь	філософія, перекладацтво^[d] і богослів'я
Вчителі	Месроп Маштоц^[1]^[2] і Саак Партев^[2]
Знання мов	вірменська^[3]
Magnum opus	Книга спростувань
Посада	єпископ^[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Езнік народився у місті Кохб (зараз Тузлуца, Туреччина), розташованому в долині притоки Чорох в історичній провінції Тайк на півночі Великої Вірменії.

Езнік був учнем католікоса Вірменського Ісаака Великого та Месропа Маштоца. На їх прохання він вирушив спочатку до Едеси, а потім до Константинополя, щоб удосконалитись у різних науках і зборі та копіюванні сирійських та грецьких рукописів Біблії, а також твори отців Церкви. Він повернувся до Вірменії після Першого Ефеського собору (431).

Імовірно, він тотожний Єзніку, єпископу Багревандського регіону, який брав участь у Арташатському синоді 449 року.

Праці

Окрім праць, пов’язаних з новою версією Біблії та різноманітними перекладами, він створив декілька творів, головним з яких є його апологетичний трактат «Проти сект» або «Про Бога». Він був написаний між 441 і 449 роками і містить чотири частини:

• У першій, проти язичників, Езнік бореться з вічністю матерії та субстанційним існуванням зла..
• У другій він спростовує головні доктрини парсеїзму/зороастризму (зокрема зурванізму).
• Третя частина спрямована проти аспектів вірувань грецьких філософів (піфагорійців, платоніків, перипатетиків, стоїків і епікурейців). Це єдиний розділ, у якому Єзнік бере свої аргументи з Біблії, а не з розмірковувань.
• Четверта частина — це виклад і спростування маркіонізму як дуалістичної єресі.

Важливою темою роботи є значення свободи волі в християнській теології. Езнік виявляє велику кмітливість і ерудицію. Езнік, очевидно, був знайомий з перською мовою (середньоперською), як і з грецькою літературою. Його вірменська дикція має найвибагливіший класичний тип, хоча тема змусила його використовувати досить багато грецьких слів. У книзі також є багато цікавих моментів, таких як спростування астрології Езником та відволікання на тему поведінки та психології тварин.

Оригінал рукопису «Проти сект» втрачено: твір зберігся завдяки єдиній середньовічній транскрипції, скопійованій у Гладзорському університеті. Зараз цей рукопис знаходиться в Інституті стародавніх рукописів імені Месропа Маштоца. Копія першого видання книги «Проти сект» у Смірні (тепер Ізмір) 1762 року, знаходиться у колекції Британської бібліотеки. Мехітаристи у Венеції опублікували оновлене видання в 1826 році і знову в 1865 році.

Переклади

Французький переклад

Французький переклад (під назвою «Réfutation des différentes sectes») ЛеВайана де Флоріваля був опублікований у 1853 році.

Німецький переклад

У 1900 році був опублікований німецький переклад (під назвою «Eznik von Kolb, Wider die Sekten») Й. М. Шміда.

Переклад англійською

Повний переклад англійською мовою (під назвою «Про Бога») Моніки Бланшар і Робіна Дарлінг Янг був опублікований у 1998 році.

(Скорочений) переказ роботи, створений Томасом Самуеліаном англійською мовою (під назвою «Спростування сект») був опублікований у 1986 році. і доступний для читання в Інтернеті.

Примітки

1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
   d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
2. Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1.
   d:Track:Q13053761d:Track:Q124405912d:Track:Q1953d:Track:Q28722393
3. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
4. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 10 червня 2022.
5. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 10 червня 2022.
6. . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 10 червня 2022.
7. [ https://books.google.com/books?id=4UVmYRAecjAC&pg=PP5&lpg=PP5&dq=Réfutation+des+différentes+sectes+florival&source=bl&ots=p5qFPIbh0y&sig=ACfU3U38wwHSvfYg8jTT3RiWrDJVk4wtSA&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiXnJW6mL3mAhXCvJ4KHXbjDhwQ6AEwEHoECAoQAQ#v=onepage&q=Réfutation%20des%20différentes%20sectes%20florival&f=false [ 10 червня 2022 у Wayback Machine.] French translation at Google Books]
8. [ https://books.google.com/books?id=N3hBAAAAYAAJ&printsec=frontcover&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false [ 10 червня 2022 у Wayback Machine.] German translation at Google Books]
9. [ https://books.google.com/books?id=3yP-KPTiOJAC&printsec=frontcover&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false [ 10 червня 2022 у Wayback Machine.] English translation at Google Books]
10. [ https://books.google.com/books/about/Refutation_of_the_sects.html?id=VbclAQAAMAAJ [ 10 червня 2022 у Wayback Machine.] Abridged English Translation]
11. [ http://www.tertullian.org/rpearse/scanned/yeznik_refutation.htm [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] An Abridged Retelling in English]

Бібліографія

• Durkin-Meisterernst, Desmond (2012). Eznik on Manichaeism. Iran and the Caucasus. 16 (1): 1—11. doi:10.1163/160984912X13309560273975.
• Hage, Wolfgang (2002). Marcion bei Eznik von Kolb. У Greschat, Katharina; May, Gerhard (ред.). . De Gruyter. с. 29—37. ISBN . Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
• Orengo, Alessandro (2016). Eznik of Kołb as a Translator of Methodius of Olympus. У Traina, Giusto; Pagani, Lara; Gazzano, Francesca (ред.). Greek Texts and Armenian Traditions: An Interdisciplinary Approach. De Gruyter. с. 31—45. ISBN .
•  Eznik. Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. 1913 (англ.). {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER1= та |HIDE_PARAMETER3= ()

Посилання

• Եզնիկ Կողբացի "Եղծ Աղանդոց" (Eznik of Kołb Refutation of the Sects), Yerevan University Press, 1994 (івірменською)

• Eznik of Kołb Спростування сект англійською мовою [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]