Вілаєт Едірне (осман. ولايت ادرنه) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався у регіоні Фракія (Балкани). Утворений 1867 року замість еялету Едірне з площею 67,800 км². У 1922 році увійшов до складу Турецької республіки, після чого його було реформовано.
Едірне | |
Дата створення / заснування | 1867 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Едірне |
Розташовується на водоймі | Чорне море, Егейське море, Мармурове море |
Кількість населення | 80 000 осіб |
Спільний кордон із | Стамбул, Салоніки, Східна Румелія, Егейське море |
Замінений на | Грецьке королівство, Туреччина і Третє Болгарське царство |
На заміну | Едірне |
Час/дата припинення існування | 1922 |
Площа | 67 800 км² |
Едірне у Вікісховищі |
Координати: 41°40′37″ пн. ш. 26°33′20″ сх. д. / 41.67694444447177204° пн. ш. 26.55555555558377989° сх. д.
Історія
У 1867 році в рамках реформи Танзімату еялет Едірне було перетворено на вілаєт Едірне. У 1876 році північні санджаки вілаєту були охоплені болгарським повстанням, яке було придушено. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 років спочатку було базою для османських військ, що діяли проти Російської імперії у Болгарії, але після поразок 1878 року увесь вілаєт було окуповано супротивником. Втім за рішенням берлінського конгресу 1878 року вілаєт Едірне повернуто до імперії, але 2 санджаки увійшли до складу автономії Східна Румелія.
У 1894 році тут створено Адріанопольський революційний округ, що став частиною Болгаро-Македонського революційного комітету, спрямованого на повалення османської влади та передачі земель вілаєту Болгарії. У 1903 році очільники округу підняли повстання відоме як Повстання Преображення, що стало складовою частиною Ілінденського повстання.
Під час Першої Балканської війни у січні 1913 року більша частина вілаєту опинилася під владою Болгарії, що було закріплено Лондонським договором від 30 травня 1913 року. У липні того ж року османська імперія втрутилася у Другу Балканську війну, відвоювавши Едірне. Втім, після Другої Балканської війни (1913 рік) частина вілаєту все ж відійшла до Болгарського царства.
У часи Першої світової війни з вілаєту здійснювався наступ проти Греції. При цьому він прикривався болгарським військом. У 1915 році південні санджаки стали місцем Дарданельської битви, де османські війська завдали поразки Великій Британії. У 1918 році після капітуляції османської імперії більша частина вілаєту була окупована Грецією. Втім, внаслідок греко-турецької війни 1919—1922 років значна частина приєднана до новоутвореної турецької республіки.
1923 року в рамках Лозаннського мирного договору вілайет був розділений між Туреччиною та Грецією: Східну та Західну Фракію відповідно. Турецька частина колишнього вілаєту було поділено на провінції Едірне, Чанаккале, Киркларелі, Текірдаг.
Структура
Вілаєт складався з 8 санджаків, 31 кази і 109 нахій:
- санджак Едірне мав 12 кази (1867—1878 роки): Едірне, Джісг-і-Мустафапаша, Кирджалі, Діметока, Ортакьой, Узункьопрю, Хавса, Киркларелі, Баба-ї Атик, Пинархісар, Хатунілі-Кизилагач, Фереджик; 6 кази: Едірне, Джісг-і-Мустафапаша, Кирджалі, Діметока, Ортакьой, Узункьопрю, Хавса.
- санджак Киркларелі — 7 кази (1879—1913 роки): Киркларелі, Тирноваджик, Люлебургаз, Візе, Ахтаболу, Киїкьой, Бабаескі; 5 кази (1913—1916 роки): Киркларелі, Люлебургаз, Візе, Киїкьой, Бабаескі; 6 кази (1916—1922 роки): Киркларелі, Люлебургаз, Візе, Киїкьой, Бабаескі, Сарай.
- Текірдазький санджак — 7 кази (1867—1879 роки): Текірдаг, Візе, Люлебургаз, Мідіє, Чорлу, Малкара, Хайраболу; 4 кази (1879—1922 роки): Текірдаг, Чорлу, Малкара, Хайраболу.
- санджак Геліболу — 7 кази (1867—1879 роки): Геліболу, Еджеабат, Шаркьой, Мюрефте, Кешан, Енез, Гюмюлджіне; 5 кази (1879—1913 роки): Геліболу, Еджеабат, Шаркьой, Мюрефте, Кешан; 7 кази (1913—1922 роки): Геліболу, Еджеабат, Шаркьой, Мюрефте, Кешан, Ипсала, Енез.
- Дедеагацький санджак — 3 кази (1878—1913 роки): Дедеагач, Софулу, Енез; 2 кази (1913—1922 роки): Дедеагач, Софулу.
- санджак Гюмюлджіне — 6 кази: Гюмюлджіне, Ізкезе, Кошукавак, Ахічелебі, Егрідере, Даридере. У 912 році увійшов до складу Болгарії й Греції.
- санджак Філібе — 8 кази (1867—1876 роки): Філібе, Пазарджик, Хаскьой, Загра-і Атік, Кизанлик, Чирпан, Султаньєрі, Ахічелебі; 7 кази (1876—1878 роки): Філібе, Пазарджик, Хаскьой, Загра-і Атік, Кизанлик, Чирпан, Султаньоєрі. У 1878 році увійшов до Східної Румелії.
- санджак Ісліміє — Ісліміє, Ямболу, Місіврі, Карінабат, Айдос, Загра-і Джедід, Ахиолу, Бургас. У 1878 році увійшов до складу Східної Румелії.
Населення
Відповідно до перепису 1885 року в вілаєті мешкало 870.427 осіб, з яких 431.032 особи були мусульманами, 277.162 — греками, 82.006 — болгарами, 50.072 — юдеями, 26.772 — вірменами.
Відповідно до перепису 1906 року в вілаєті мешкало 1 млн. 134 тис. осіб. З них 370 тис. були болгарами, 253 тис. мусульманами (рахувалися лази, черкеси, татари, туркомани, курди, власне турків було 3 тис.), 220 тис. — греками, 115 тис. — помаками, 30 тис. — вірменами, 15 тис. — циганами, 3,5 тис. — албанцями.
Велелюдними містами були Едірне (бл. 80 тис. осіб), Текірдаг (35 тис.), Геліболу (25 тис.), Киркларелі (16 тис.), Ізкезе (14 тис.), Чорлу (11,5 тис.), Діметока (10 тис.), Енез (8 тс.), Гюмюлджіне (8 тис.) і Дедеагач (3 тис.)
Джерела
- Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 170—171. .
- Б. М. Гончар. Балканські війни 1912-13 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004
- Edirne Vilayeti
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едірне (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilayet Edirne osman ولايت ادرنه vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya u regioni Frakiya Balkani Utvorenij 1867 roku zamist eyaletu Edirne z plosheyu 67 800 km U 1922 roci uvijshov do skladu Tureckoyi respubliki pislya chogo jogo bulo reformovano Edirne Data stvorennya zasnuvannya1867 Krayina Osmanska imperiya StolicyaEdirne Roztashovuyetsya na vodojmiChorne more Egejske more Marmurove more Kilkist naselennya80 000 osib Spilnij kordon izStambul Saloniki Shidna Rumeliya Egejske more Zaminenij naGrecke korolivstvo Turechchina i Tretye Bolgarske carstvo Na zaminuEdirne Chas data pripinennya isnuvannya1922 Plosha67 800 km Edirne u Vikishovishi Koordinati 41 40 37 pn sh 26 33 20 sh d 41 67694444447177204 pn sh 26 55555555558377989 sh d 41 67694444447177204 26 55555555558377989IstoriyaU 1867 roci v ramkah reformi Tanzimatu eyalet Edirne bulo peretvoreno na vilayet Edirne U 1876 roci pivnichni sandzhaki vilayetu buli ohopleni bolgarskim povstannyam yake bulo pridusheno Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv spochatku bulo bazoyu dlya osmanskih vijsk sho diyali proti Rosijskoyi imperiyi u Bolgariyi ale pislya porazok 1878 roku uves vilayet bulo okupovano suprotivnikom Vtim za rishennyam berlinskogo kongresu 1878 roku vilayet Edirne povernuto do imperiyi ale 2 sandzhaki uvijshli do skladu avtonomiyi Shidna Rumeliya U 1894 roci tut stvoreno Adrianopolskij revolyucijnij okrug sho stav chastinoyu Bolgaro Makedonskogo revolyucijnogo komitetu spryamovanogo na povalennya osmanskoyi vladi ta peredachi zemel vilayetu Bolgariyi U 1903 roci ochilniki okrugu pidnyali povstannya vidome yak Povstannya Preobrazhennya sho stalo skladovoyu chastinoyu Ilindenskogo povstannya Pid chas Pershoyi Balkanskoyi vijni u sichni 1913 roku bilsha chastina vilayetu opinilasya pid vladoyu Bolgariyi sho bulo zakripleno Londonskim dogovorom vid 30 travnya 1913 roku U lipni togo zh roku osmanska imperiya vtrutilasya u Drugu Balkansku vijnu vidvoyuvavshi Edirne Vtim pislya Drugoyi Balkanskoyi vijni 1913 rik chastina vilayetu vse zh vidijshla do Bolgarskogo carstva U chasi Pershoyi svitovoyi vijni z vilayetu zdijsnyuvavsya nastup proti Greciyi Pri comu vin prikrivavsya bolgarskim vijskom U 1915 roci pivdenni sandzhaki stali miscem Dardanelskoyi bitvi de osmanski vijska zavdali porazki Velikij Britaniyi U 1918 roci pislya kapitulyaciyi osmanskoyi imperiyi bilsha chastina vilayetu bula okupovana Greciyeyu Vtim vnaslidok greko tureckoyi vijni 1919 1922 rokiv znachna chastina priyednana do novoutvorenoyi tureckoyi respubliki 1923 roku v ramkah Lozannskogo mirnogo dogovoru vilajet buv rozdilenij mizh Turechchinoyu ta Greciyeyu Shidnu ta Zahidnu Frakiyu vidpovidno Turecka chastina kolishnogo vilayetu bulo podileno na provinciyi Edirne Chanakkale Kirklareli Tekirdag StrukturaVilayet skladavsya z 8 sandzhakiv 31 kazi i 109 nahij sandzhak Edirne mav 12 kazi 1867 1878 roki Edirne Dzhisg i Mustafapasha Kirdzhali Dimetoka Ortakoj Uzunkopryu Havsa Kirklareli Baba yi Atik Pinarhisar Hatunili Kizilagach Feredzhik 6 kazi Edirne Dzhisg i Mustafapasha Kirdzhali Dimetoka Ortakoj Uzunkopryu Havsa sandzhak Kirklareli 7 kazi 1879 1913 roki Kirklareli Tirnovadzhik Lyuleburgaz Vize Ahtabolu Kiyikoj Babaeski 5 kazi 1913 1916 roki Kirklareli Lyuleburgaz Vize Kiyikoj Babaeski 6 kazi 1916 1922 roki Kirklareli Lyuleburgaz Vize Kiyikoj Babaeski Saraj Tekirdazkij sandzhak 7 kazi 1867 1879 roki Tekirdag Vize Lyuleburgaz Midiye Chorlu Malkara Hajrabolu 4 kazi 1879 1922 roki Tekirdag Chorlu Malkara Hajrabolu sandzhak Gelibolu 7 kazi 1867 1879 roki Gelibolu Edzheabat Sharkoj Myurefte Keshan Enez Gyumyuldzhine 5 kazi 1879 1913 roki Gelibolu Edzheabat Sharkoj Myurefte Keshan 7 kazi 1913 1922 roki Gelibolu Edzheabat Sharkoj Myurefte Keshan Ipsala Enez Dedeagackij sandzhak 3 kazi 1878 1913 roki Dedeagach Sofulu Enez 2 kazi 1913 1922 roki Dedeagach Sofulu sandzhak Gyumyuldzhine 6 kazi Gyumyuldzhine Izkeze Koshukavak Ahichelebi Egridere Daridere U 912 roci uvijshov do skladu Bolgariyi j Greciyi sandzhak Filibe 8 kazi 1867 1876 roki Filibe Pazardzhik Haskoj Zagra i Atik Kizanlik Chirpan Sultanyeri Ahichelebi 7 kazi 1876 1878 roki Filibe Pazardzhik Haskoj Zagra i Atik Kizanlik Chirpan Sultanoyeri U 1878 roci uvijshov do Shidnoyi Rumeliyi sandzhak Islimiye Islimiye Yambolu Misivri Karinabat Ajdos Zagra i Dzhedid Ahiolu Burgas U 1878 roci uvijshov do skladu Shidnoyi Rumeliyi NaselennyaVidpovidno do perepisu 1885 roku v vilayeti meshkalo 870 427 osib z yakih 431 032 osobi buli musulmanami 277 162 grekami 82 006 bolgarami 50 072 yudeyami 26 772 virmenami Vidpovidno do perepisu 1906 roku v vilayeti meshkalo 1 mln 134 tis osib Z nih 370 tis buli bolgarami 253 tis musulmanami rahuvalisya lazi cherkesi tatari turkomani kurdi vlasne turkiv bulo 3 tis 220 tis grekami 115 tis pomakami 30 tis virmenami 15 tis ciganami 3 5 tis albancyami Velelyudnimi mistami buli Edirne bl 80 tis osib Tekirdag 35 tis Gelibolu 25 tis Kirklareli 16 tis Izkeze 14 tis Chorlu 11 5 tis Dimetoka 10 tis Enez 8 ts Gyumyuldzhine 8 tis i Dedeagach 3 tis DzherelaKarpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 170 171 ISBN 9780299091606 B M Gonchar Balkanski vijni 1912 13 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 Edirne Vilayeti Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Edirne vilayet