місто | ||||
---|---|---|---|---|
Момчилград болг. Момчилград | ||||
Країна | Болгарія | |||
Область | Кирджалійська область | |||
Община | ||||
Код ЕКАТТЕ | 48996 | |||
Поштовий індекс | 6800 | |||
Телефонний код | 03631 | |||
H G O | ||||
Висота | 270 | |||
Площа | 16,2 км² | |||
Населення | 7831 (2011) | |||
Телефонний код | +421-03631 | |||
momchilgrad.bg | ||||
Відстань | ||||
До обласного центру | ||||
фізична | 13 км | |||
До Софії | ||||
фізична | 215 км | |||
Розташування | ||||
Момчилград Момчилград (Болгарія) | ||||
Мапа | ||||
Момчилград у Вікісховищі |
Момчи́лград (болг. Момчилград) — місто в Кирджалійській області Болгарії. Адміністративний центр общини .
Поселення датується середньовіччям і з 17 століття його назва часто згадується в багатьох історичних джерелах як адміністративний центр каази Султан Єрі в Османській імперії, а також майже в усіх щорічниках і реєстрах наступних століть. Місцеве населення було турками. У 18-19 століттях оселилися багато болгар. З 1980-х років почали надходити емігранти в основному з Кірківщини (Кірково, Завоя, Дружинці, Кремен, Дрангово (Керджалівський район), Чакаларово, Лозенградці), з Неделиного села Гарнати та ін.
Перший більш детальний опис міста належить французькому географу Огюсту Вікенелю, який писав: «Місто Мастанлі — адміністративний центр каази Султан Єрі, яка в 1847 році була відокремлена від Гюмульгіни. Зараз входить до складу Пловдивського (Філібенського) санджаку. Мастанли - це центр з 300 - 400 будинків, розташований біля підніжжя гори. Населення переважно мусульмани, і їхнє життя дуже гарне. Губернаторська вілла розташована за 15 хвилин їзди на захід від міста. Весь прибуток з краю з давніх часів султан віддавав своїй дочці як карету і з цієї причини нинішня кааза досі називається Султан Єрі – тобто. земля султан. У другій половині 19 століття в місті розташовувалися маслозавод, фінансове управління, суд і конак.
Балканські війни виявилися доленосними для міста, регіону та всього населення. Дата 4 листопада 1912 року знаменує собою початок територіального приєднання Мастанлі, економічної, соціальної та культурної інтеграції до Болгарської держави. Наприкінці Першої світової війни територія всього Гюмюрджинського санджаку була приєднана до Болгарії під назвою Гюмюрджинський район.
Завдяки новому адміністративному устрою в 1920 році Мастанлі дають назву новому району, що охоплює більшу частину регіону Східних Родоп - Мастанлійський район. До його складу входять Мастанлійський, Егрідерський, Кошукаваський, Ортакойський та Кърджалійський райони, об'єднані в 1925 р. Місто Мастанли дало назву новим адміністративним одиницям, але через відсутність відповідної забудови не стало їх центром. У 1934 році за наказом Мастанли було перейменовано в Момчилград.
У 1920-х роках почався процес постійного поселення болгар у місті. Так народилося різноманітне мастанлійське суспільство і стало зразком унікального мирного співіснування різних етнічних і релігійних груп.
Старий Мастанлі формувався і розвивався переважно як ринковий центр. Маловідомо, що вівторок як базарний день міста був визначений у 1917 році тодішнім міським урядом. Ринок у вівторок досить багато відвідуваний і досить колоритний. З 1927 року складається перший містобудівний план - починається формування міського торгового центру з двома перпендикулярними вулицями - головною вулицею на дорозі Кърджалі - Маказа і вулицею, що веде до залізничного вокзалу. Одним із перших кроків була перша електрифікація – 1936 р., перший водопровід від джерела біля села Патевець – 1930 р. Подією загальнодержавного значення є введення в експлуатацію та введення в експлуатацію залізничної лінії Раковські-Гасково-Мастанлі, яка дає сильний поштовх до розвитку торгівлі в місті. Перший потяг зустріли на станції Мастанли 4 грудня 1932 року. Таким чином, місто виросло як важливий торговий центр і перехрестя доріг, на в’їзді та виїзді між Центральною Болгарією та Родопським регіоном. У наступні роки Момчилград був важливою залізничною станцією на лінії, що розділяла країну на дві частини і з'єднувала Північну з Південною Болгарією - Русе - Момчилград.
Потреби світського духовного життя зумовлюють необхідність створення культурно-освітніх закладів. У 1922 р. збудовано будинок Мастанлийської приватної світської школи. У 1926 р. було створено громадський будинок «Нове життя», через рік відкрито болгарську школу. У 1934 році було освячено новозбудований будинок початкової школи в місті. Масштабне будівництво свого часу продовжується будівництвом церкви «Св. Цар Борис» у 1938/39 рр. Тоді почалося будівництво «Національних павільйонів» у Момчилграді - так називали казарми в місті, в яких розміщувалася 10-а Родопська піхотна дивізія.
Наказом 3225 було перейменовано 21 населений пункт, серед них місто Мустанли, яке отримало назву Момчилград . Мастанлівський район проіснував до 1934 року, коли його територія увійшла до новоствореної Старозагорської області, але й тоді Момчилград зберіг статус районного міста. Пізніше він увійшов до складу Карджалівського району, багато років був центром системи розселення, а з 1987 року — міським центром.
Сьогодні від колишніх мікрорайонів – Чорбаджійської, Читаці, Сапуновської – залишилися лише фотографії. Місто сформовано як сучасний центр – чистий, привітний, красивий і улюблений його жителями. Розташований у стратегічному місці, він є географічним центром Східних Родоп і природним перехрестям, приймаючи та направляючи пасажиропотік у Карджалі, Кірково, Крумовград, Джебель та Златоград.
У сільській місцевості розвинене землеробство (тютюн, перець) і тваринництво (корови, ягня, кози). У міській частині розташовані промислові зони, в яких розвиваються столярні, металеві, промислові, текстильні та інші. майстерні та фабрики.
Населення
За даними перепису населення 2011 року у місті проживала 7831 особа.
Національний склад населення міста:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
турки | 5049 | 75,1% |
болгари | 1454 | 21,6% |
цигани | 26 | 0,4% |
інша | 22 | 0,3% |
не визначились | 169 | 2,5% |
Всього відповіли | 6720 |
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Примітки
- НСИ Националният регистър на населените места
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Momchilgrad", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9951826/uk. Докладніше: ; .
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Момчилград, общ. Момчилград, обл. Кърджали (болгарською) . Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro obshinu div misto Momchilgrad bolg Momchilgrad d Kat Krayina BolgariyaOblast Kirdzhalijska oblast Obshina Kod EKATTE 48996Poshtovij indeks 6800Telefonnij kod 0363141 31 38 pn sh 25 24 28 sh d H G OVisota 270Plosha 16 2 km Naselennya 7831 2011 Telefonnij kod 421 03631momchilgrad bg Vidstan Do oblasnogo centru fizichna 13 km Do Sofiyi fizichna 215 km Roztashuvannya MomchilgradMomchilgrad Bolgariya Mapa Momchilgrad u Vikishovishi Momchi lgrad bolg Momchilgrad misto v Kirdzhalijskij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr obshini Poselennya datuyetsya serednovichchyam i z 17 stolittya jogo nazva chasto zgaduyetsya v bagatoh istorichnih dzherelah yak administrativnij centr kaazi Sultan Yeri v Osmanskij imperiyi a takozh majzhe v usih shorichnikah i reyestrah nastupnih stolit Misceve naselennya bulo turkami U 18 19 stolittyah oselilisya bagato bolgar Z 1980 h rokiv pochali nadhoditi emigranti v osnovnomu z Kirkivshini Kirkovo Zavoya Druzhinci Kremen Drangovo Kerdzhalivskij rajon Chakalarovo Lozengradci z Nedelinogo sela Garnati ta in Pershij bilsh detalnij opis mista nalezhit francuzkomu geografu Ogyustu Vikenelyu yakij pisav Misto Mastanli administrativnij centr kaazi Sultan Yeri yaka v 1847 roci bula vidokremlena vid Gyumulgini Zaraz vhodit do skladu Plovdivskogo Filibenskogo sandzhaku Mastanli ce centr z 300 400 budinkiv roztashovanij bilya pidnizhzhya gori Naselennya perevazhno musulmani i yihnye zhittya duzhe garne Gubernatorska villa roztashovana za 15 hvilin yizdi na zahid vid mista Ves pributok z krayu z davnih chasiv sultan viddavav svoyij dochci yak karetu i z ciyeyi prichini ninishnya kaaza dosi nazivayetsya Sultan Yeri tobto zemlya sultan U drugij polovini 19 stolittya v misti roztashovuvalisya maslozavod finansove upravlinnya sud i konak Balkanski vijni viyavilisya dolenosnimi dlya mista regionu ta vsogo naselennya Data 4 listopada 1912 roku znamenuye soboyu pochatok teritorialnogo priyednannya Mastanli ekonomichnoyi socialnoyi ta kulturnoyi integraciyi do Bolgarskoyi derzhavi Naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya vsogo Gyumyurdzhinskogo sandzhaku bula priyednana do Bolgariyi pid nazvoyu Gyumyurdzhinskij rajon Zavdyaki novomu administrativnomu ustroyu v 1920 roci Mastanli dayut nazvu novomu rajonu sho ohoplyuye bilshu chastinu regionu Shidnih Rodop Mastanlijskij rajon Do jogo skladu vhodyat Mastanlijskij Egriderskij Koshukavaskij Ortakojskij ta Krdzhalijskij rajoni ob yednani v 1925 r Misto Mastanli dalo nazvu novim administrativnim odinicyam ale cherez vidsutnist vidpovidnoyi zabudovi ne stalo yih centrom U 1934 roci za nakazom Mastanli bulo perejmenovano v Momchilgrad U 1920 h rokah pochavsya proces postijnogo poselennya bolgar u misti Tak narodilosya riznomanitne mastanlijske suspilstvo i stalo zrazkom unikalnogo mirnogo spivisnuvannya riznih etnichnih i religijnih grup Starij Mastanli formuvavsya i rozvivavsya perevazhno yak rinkovij centr Malovidomo sho vivtorok yak bazarnij den mista buv viznachenij u 1917 roci todishnim miskim uryadom Rinok u vivtorok dosit bagato vidviduvanij i dosit koloritnij Z 1927 roku skladayetsya pershij mistobudivnij plan pochinayetsya formuvannya miskogo torgovogo centru z dvoma perpendikulyarnimi vulicyami golovnoyu vuliceyu na dorozi Krdzhali Makaza i vuliceyu sho vede do zaliznichnogo vokzalu Odnim iz pershih krokiv bula persha elektrifikaciya 1936 r pershij vodoprovid vid dzherela bilya sela Patevec 1930 r Podiyeyu zagalnoderzhavnogo znachennya ye vvedennya v ekspluataciyu ta vvedennya v ekspluataciyu zaliznichnoyi liniyi Rakovski Gaskovo Mastanli yaka daye silnij poshtovh do rozvitku torgivli v misti Pershij potyag zustrili na stanciyi Mastanli 4 grudnya 1932 roku Takim chinom misto viroslo yak vazhlivij torgovij centr i perehrestya dorig na v yizdi ta viyizdi mizh Centralnoyu Bolgariyeyu ta Rodopskim regionom U nastupni roki Momchilgrad buv vazhlivoyu zaliznichnoyu stanciyeyu na liniyi sho rozdilyala krayinu na dvi chastini i z yednuvala Pivnichnu z Pivdennoyu Bolgariyeyu Ruse Momchilgrad Potrebi svitskogo duhovnogo zhittya zumovlyuyut neobhidnist stvorennya kulturno osvitnih zakladiv U 1922 r zbudovano budinok Mastanlijskoyi privatnoyi svitskoyi shkoli U 1926 r bulo stvoreno gromadskij budinok Nove zhittya cherez rik vidkrito bolgarsku shkolu U 1934 roci bulo osvyacheno novozbudovanij budinok pochatkovoyi shkoli v misti Masshtabne budivnictvo svogo chasu prodovzhuyetsya budivnictvom cerkvi Sv Car Boris u 1938 39 rr Todi pochalosya budivnictvo Nacionalnih paviljoniv u Momchilgradi tak nazivali kazarmi v misti v yakih rozmishuvalasya 10 a Rodopska pihotna diviziya Nakazom 3225 bulo perejmenovano 21 naselenij punkt sered nih misto Mustanli yake otrimalo nazvu Momchilgrad Mastanlivskij rajon proisnuvav do 1934 roku koli jogo teritoriya uvijshla do novostvorenoyi Starozagorskoyi oblasti ale j todi Momchilgrad zberig status rajonnogo mista Piznishe vin uvijshov do skladu Kardzhalivskogo rajonu bagato rokiv buv centrom sistemi rozselennya a z 1987 roku miskim centrom Sogodni vid kolishnih mikrorajoniv Chorbadzhijskoyi Chitaci Sapunovskoyi zalishilisya lishe fotografiyi Misto sformovano yak suchasnij centr chistij privitnij krasivij i ulyublenij jogo zhitelyami Roztashovanij u strategichnomu misci vin ye geografichnim centrom Shidnih Rodop i prirodnim perehrestyam prijmayuchi ta napravlyayuchi pasazhiropotik u Kardzhali Kirkovo Krumovgrad Dzhebel ta Zlatograd U silskij miscevosti rozvinene zemlerobstvo tyutyun perec i tvarinnictvo korovi yagnya kozi U miskij chastini roztashovani promislovi zoni v yakih rozvivayutsya stolyarni metalevi promislovi tekstilni ta inshi majsterni ta fabriki NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2011 roku u misti prozhivala 7831 osoba Nacionalnij sklad naselennya mista Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok turki 5049 75 1 bolgari 1454 21 6 cigani 26 0 4 insha 22 0 3 ne viznachilis 169 2 5 Vsogo vidpovili 6720 Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci Dinamika naselennya PrimitkiNSI Nacionalniyat registr na naselenite mesta d Track Q3658617 Cya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Momchilgrad ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q9951826 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i samoopredelenie po etnicheska prinadlezhnost km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 05 04 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i vzrast km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 14 08 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Spravka za naselenieto na gr Momchilgrad obsh Momchilgrad obl Krdzhali bolgarskoyu Arhiv originalu za 14 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi