Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франц Карл Едуард фон Ґебгардт 13 червня 1838 3 лютого 1925 балтійський німецький художник портретів та історичних сцен

Едуард фон Гебхардт

Едуард фон Гебхардт

Франц Карл Едуард фон Ґебгардт (13 червня 1838 — 3 лютого 1925) — балтійський німецький художник портретів та історичних сцен, професор Художньої академії Дюссельдорфа.

Едуард фон Ґебгардт
нім. Eduard von Gebhardt
image
При народженнінім. Franz Karl Eduard von Gebhardt
Народження13 червня 1838(1838-06-13)[1][2][…]
Ярва-Яані, Естонія
Смерть13 лютого 1925(1925-02-13)[1] (86 років)
 Дюссельдорф, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх[1]
Країнаimage Німеччина
image Естонія
Жанрпортрет
НавчанняПетербурзька академія мистецтв (1857)[4] і Державна академія мистецтв Карлсруе[4]
Діяльністьхудожник, викладач університету, митець
Вчительd[4] і d[4]
Відомі учніd і Гуґо Фоґель
ПрацівникДюссельдорфська академія мистецтв[4]
Батькоd
У шлюбі зd
Роботи в колекціїЕстонський художній музей, Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Ермітаж, Стара національна галерея, Художній музей Крокера, Музей Вальрафа-Ріхарца і d
Нагороди
image image
image Едуард фон Ґебгардт у Вікісховищі

Життєпис

Народився в родині Фердинанда Теодора фон Ґебгардта (1803–1869), ректора та члена Консисторської ради в Ревалі, та його дружини Вільгельміни, уродженої фон Ґлен (1808–1880). Він закінчив місцеву гімназію в шістнадцять років і вступив до Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, де провчився три роки.

Потім він провів два роки в подорожах, провівши деякий час у Карлсруе, де відвідував уроки в Академії образотворчих мистецтв. Він прибув до Дюссельдорфа в 1860 році і став учнем Вільгельма Зона, який надав йому таке щире заохочення, що Едуард вирішив там залишитися. Він оселився на вулиці, на якій жили і творили кілька інших художників у їхніх студіях.

У 1872 році він одружився з місцевою мешканкою Кларою Юнґнік (1851–1897). Наступного року його призначили професором Академії мистецтв. Серед його найвідоміших учнів були і .

З нагоди його сімдесятиріччя в 1908 році в [de] в Берліні відбулася велика виставка його робіт. На Große Berliner Kunstausstellung 1918 року він був нагороджений золотою медаллю. Незадовго до смерті він став почесним громадянином Дюссельдорфа. Похований на [de] в Дюссельдорфі.

В його домі і студії на Розенштрасе, 41 влаштований старечий будинок Асоціації взаємодопомоги митців [de]. Також його іменем названі вулиці в Ессені та Вупперталі.

Творчість

За фахом батька він з самого початку був схильний до релігійної тематики. Його моделями були голландські та німецькі майстри 15—16 століть, і він прагнув до реалістичності зображення. Про нього жартували, що його здобутки у правдивості були його втратою у красі.

image
Воскресіння Лазаря

Деякі з його найвідоміших біблійних сцен:

  • «Христос на хресті» (1866, Домський собор, Таллінн)
  • «Таємна вечеря» (1870, Національна галерея, Берлін)
  • «Розп'яття» (1873, Гамбурзька мистецька галерея)
  • «Вознесіння Христове» (1881, Національна галерея, Берлін)
  • «Обмивання тіла Христового» (1883, Дрезденська галерея)
  • «Яків і ангел» (1893, Дрезденська галерея)
  • «Христос і багатий юнак» (1892, Дюссельдорфська галерея)
  • «Нагірна проповідь» (1893, Дюссельдорфська галерея)
  • «Зцілення паралізованого» (1895, музей Бреслау)
  • «Воскресіння Лазаря» (1896, Museum Kunstpalast)

Він також малював чудові портрети; серед них замальовки прототипів селян, які він робив, відвідуючи Естонію. Там він був викладачем відомих естонських художників, таких як Антс Лайкмаа та брати Крістіян і Пауль Рауд. Багато робіт були репродуковані у серіях колекційних карток, випущених шоколадною компанією Штольверк.

Інші вибрані твори

  • image
    Замислений чоловік
    з бородою     (1922)
  • image
    Лазар і багач (1865)
  • image
    Естонський селянин (1867)
  • image
    Тома невірний (невідомо)
  • image
    Портрет жінки (невідомо)

Список літератури

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118716611 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Eduard Gebhardt
    d:Track:Q17299517
  3. Karl Franz Eduard von Gebhardt — OUP, 2006. —
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  4. Thieme U., Becker F., Vollmer H. Thieme-Becker-Vollmer / Hrsg.: U. Thieme, F. Becker, H. Vollmer et al. — E. A. Seemann.
    d:Track:Q1273447d:Track:Q109174d:Track:Q19997516d:Track:Q102869d:Track:Q96122d:Track:Q1361256
  5. Civil status of the mayor's office of Düsseldorf from July 26, 1872 – marriage vows, In: Düsseldorfer Volksblatt (No. 92), 1 August 1872.
  6. Rosenstr. 41, (E Stadt Düsseldorf) Eduard von Gebhardt-Heim, Altersheim für Künstler vom Verein der Düsseldorfer Künstler z.g.U.u.H., in Adressbuch der Stadt Düsseldorf, 1926, pg.284.
  7. Meyers Großes Konversations-Lexikon, Vol.7 Leipzig 1907, pg.406–407
  8. Lorenz, Detlef: Reklamekunst um 1900. Künstlerlexikon für Sammelbilder. Reimer-Verlag, 2000.

Подальше читання

  • Dietrich Bieber, Ekkehard Mai: "Gebhardt und Janssen – Religiöse und Monumentalmalerei im späten 19. Jahrhundert", In: Wend von Kalnein: Die Düsseldorfer Malerschule. Verlag Philipp von Zabern, Mainz 1979, , pg.165 ff.
  • Erik Thomson and Günter Krüger: Eduard von Gebhardt – Leben und Werk, Verlag Nordostdeutsches Kulturwerk, Lüneburg 1991
  • Rudolf Burckhardt: Die Wandgemälde Eduard von Gebhardts in der Friedenskirche zu Düsseldorf : 12 Blätter mit begleitenden Worten, Pestalozzihaus, Düsseldorf 1908 (Online)

Зовнішні посилання

  • Бібліографія. Едуард фон Ґебгардт // Німецька національна бібліотека
  • Baltische Historische Kommission: Entry on Gebhardt, Karl Franz Eduard*. In: BBLD – Baltisches biografisches Lexikon digital
  • Gebhardt, Eduard von; in the Ostdeutsche Biografie
  • More works by Gebhardt @ ArtNet
  • Heinrich J. Schmidt: "Eduard von Gebhard" in: Neue Deutsche Biographie (1964), pp.119–120 (Online)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franc Karl Eduard fon Gebgardt 13 chervnya 1838 3 lyutogo 1925 baltijskij nimeckij hudozhnik portretiv ta istorichnih scen profesor Hudozhnoyi akademiyi Dyusseldorfa Eduard fon Gebgardtnim Eduard von GebhardtPri narodzhenninim Franz Karl Eduard von GebhardtNarodzhennya13 chervnya 1838 1838 06 13 1 2 Yarva Yaani EstoniyaSmert13 lyutogo 1925 1925 02 13 1 86 rokiv Dyusseldorf Rejnska provinciya Vilna derzhava Prussiya Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 1 Krayina Nimechchina EstoniyaZhanrportretNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1857 4 i Derzhavna akademiya mistectv Karlsrue 4 Diyalnisthudozhnik vikladach universitetu mitecVchiteld 4 i d 4 Vidomi uchnid i Gugo FogelPracivnikDyusseldorfska akademiya mistectv 4 BatkodU shlyubi zdRoboti v kolekciyiEstonskij hudozhnij muzej Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena Ermitazh Stara nacionalna galereya Hudozhnij muzej Krokera Muzej Valrafa Riharca i dNagorodi Eduard fon Gebgardt u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini Ferdinanda Teodora fon Gebgardta 1803 1869 rektora ta chlena Konsistorskoyi radi v Revali ta jogo druzhini Vilgelmini urodzhenoyi fon Glen 1808 1880 Vin zakinchiv miscevu gimnaziyu v shistnadcyat rokiv i vstupiv do Imperatorskoyi Akademiyi mistectv u Sankt Peterburzi de provchivsya tri roki Potim vin proviv dva roki v podorozhah provivshi deyakij chas u Karlsrue de vidviduvav uroki v Akademiyi obrazotvorchih mistectv Vin pribuv do Dyusseldorfa v 1860 roci i stav uchnem Vilgelma Zona yakij nadav jomu take shire zaohochennya sho Eduard virishiv tam zalishitisya Vin oselivsya na vulici na yakij zhili i tvorili kilka inshih hudozhnikiv u yihnih studiyah U 1872 roci vin odruzhivsya z miscevoyu meshkankoyu Klaroyu Yungnik 1851 1897 Nastupnogo roku jogo priznachili profesorom Akademiyi mistectv Sered jogo najvidomishih uchniv buli i Z nagodi jogo simdesyatirichchya v 1908 roci v de v Berlini vidbulasya velika vistavka jogo robit Na Grosse Berliner Kunstausstellung 1918 roku vin buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu Nezadovgo do smerti vin stav pochesnim gromadyaninom Dyusseldorfa Pohovanij na de v Dyusseldorfi V jogo domi i studiyi na Rozenshtrase 41 vlashtovanij starechij budinok Asociaciyi vzayemodopomogi mitciv de Takozh jogo imenem nazvani vulici v Esseni ta Vuppertali TvorchistZa fahom batka vin z samogo pochatku buv shilnij do religijnoyi tematiki Jogo modelyami buli gollandski ta nimecki majstri 15 16 stolit i vin pragnuv do realistichnosti zobrazhennya Pro nogo zhartuvali sho jogo zdobutki u pravdivosti buli jogo vtratoyu u krasi Voskresinnya Lazarya Deyaki z jogo najvidomishih biblijnih scen Hristos na hresti 1866 Domskij sobor Tallinn Tayemna vecherya 1870 Nacionalna galereya Berlin Rozp yattya 1873 Gamburzka mistecka galereya Voznesinnya Hristove 1881 Nacionalna galereya Berlin Obmivannya tila Hristovogo 1883 Drezdenska galereya Yakiv i angel 1893 Drezdenska galereya Hristos i bagatij yunak 1892 Dyusseldorfska galereya Nagirna propovid 1893 Dyusseldorfska galereya Zcilennya paralizovanogo 1895 muzej Breslau Voskresinnya Lazarya 1896 Museum Kunstpalast Vin takozh malyuvav chudovi portreti sered nih zamalovki prototipiv selyan yaki vin robiv vidviduyuchi Estoniyu Tam vin buv vikladachem vidomih estonskih hudozhnikiv takih yak Ants Lajkmaa ta brati Kristiyan i Paul Raud Bagato robit buli reprodukovani u seriyah kolekcijnih kartok vipushenih shokoladnoyu kompaniyeyu Shtolverk Inshi vibrani tvoriZamislenij cholovik z borodoyu 1922 Lazar i bagach 1865 Estonskij selyanin 1867 Toma nevirnij nevidomo Portret zhinki nevidomo Spisok literaturiDeutsche Nationalbibliothek Record 118716611 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Eduard Gebhardt d Track Q17299517 Karl Franz Eduard von Gebhardt OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Thieme U Becker F Vollmer H Thieme Becker Vollmer Hrsg U Thieme F Becker H Vollmer et al E A Seemann d Track Q1273447d Track Q109174d Track Q19997516d Track Q102869d Track Q96122d Track Q1361256 Civil status of the mayor s office of Dusseldorf from July 26 1872 marriage vows In Dusseldorfer Volksblatt No 92 1 August 1872 Rosenstr 41 E Stadt Dusseldorf Eduard von Gebhardt Heim Altersheim fur Kunstler vom Verein der Dusseldorfer Kunstler z g U u H in Adressbuch der Stadt Dusseldorf 1926 pg 284 Meyers Grosses Konversations Lexikon Vol 7 Leipzig 1907 pg 406 407 Lorenz Detlef Reklamekunst um 1900 Kunstlerlexikon fur Sammelbilder Reimer Verlag 2000 ISBN 978 3 496 01220 7Podalshe chitannyaDietrich Bieber Ekkehard Mai Gebhardt und Janssen Religiose und Monumentalmalerei im spaten 19 Jahrhundert In Wend von Kalnein Die Dusseldorfer Malerschule Verlag Philipp von Zabern Mainz 1979 ISBN 3 8053 0409 9 pg 165 ff Erik Thomson and Gunter Kruger Eduard von Gebhardt Leben und Werk Verlag Nordostdeutsches Kulturwerk Luneburg 1991 ISBN 978 3 922296 61 4 Rudolf Burckhardt Die Wandgemalde Eduard von Gebhardts in der Friedenskirche zu Dusseldorf 12 Blatter mit begleitenden Worten Pestalozzihaus Dusseldorf 1908 Online Zovnishni posilannyaBibliografiya Eduard fon Gebgardt Nimecka nacionalna biblioteka Baltische Historische Kommission Entry on Gebhardt Karl Franz Eduard In BBLD Baltisches biografisches Lexikon digital Gebhardt Eduard von in the Ostdeutsche Biografie More works by Gebhardt ArtNet Heinrich J Schmidt Eduard von Gebhard in Neue Deutsche Biographie 1964 pp 119 120 Online

Дата публікації:
Топ