Антс Лайкмаа (5 травня 1866, ферма Пайба, село , волость Віґала — 19 листопада 1942, Кадарпіку, волость Таебла) — естонський художник.
Антс Лайкмаа | ||||
---|---|---|---|---|
ест. Ants Laikmaa | ||||
Автопортрет, 1920 | ||||
Народження | 5 травня 1866 Пайба, , Віґала | |||
Смерть | 19 листопада 1942 (76 років) | |||
Кадарпіку, Таебла | ||||
Національність | естонець | |||
Країна | Російська імперія Естонія | |||
Жанр | портрет, пейзаж | |||
Навчання | Дюссельдорфська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | імпресіонізм | |||
Відомі учні | d і Аавік Прийду Едуардович | |||
Діти | d | |||
Брати, сестри | d | |||
Роботи в колекції | Естонський художній музей | |||
| ||||
Антс Лайкмаа у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Антс Лайкмаа (до 1935 року підписувався як Ганс Лайпман) був тринадцятою дитиною в бідній родині. Ходив до школи у Велісе, Хаапсалу та Лігула. Його мати померла, коли він був ще дитиною. Він рано проявив інтерес до малювання. У 1891—1893 та 1896/97 роках навчався в Дюссельдорфській академії мистецтв, і в 1897—1899 працював у Дюссельдорфі. Його пов'язують з Дюссельдорфською художньою школою.
Восени 1899 року він повернувся до Таллінна. У 1900—1907 роках Лайкмаа працював художником у Талліні та Хаапсалу. Згодом навчався в Бельгії, Франції, Австрії, Фінляндії та Нідерландах. У 1901 році організував свою першу естонську виставку в Таллінні, у 1906 — в Тарту. У 1903 році в Таллінні заснував студію. У 1907-му став засновником Естонського об'єднання мистецтв (Eesti Kunstiselts).
У 1904 році 38-річний Лайкмаа зустрів любов свого життя, 21-річну Марі Гакер, що пізніше змінила своє ім'я на Марія Ундер і стала одною з найбільш відомих поетес часу. Того ж року він намалював для неї два портрети, що вважаються найбільш відомими його роботами. З 1907 по 1909 рік він був здебільшого у Фінляндії, з 1909 по 1913 — подорожував по мистецьких центрах Європи, у 1910—1912 роках жив у Капрі й Тунісі. З 1913 і до 1931 працював вільним художником у Таллінні.
Серед інших, його учнями був молодий Альфред Розенберг. У 1927 році народилася його єдина дочка Айно-Марія (згодом Ану Кільпьо, померла у 1969) від його моделі з псевдонімом «Міку». У 1932 році Лайкмаа оселився поблизу Таебла в Ляенемаа, на своїй фермі в селі Кадарпіку, де розбито парк на 7 гектарів; там він залишився і працював до кінця життя.
Антс Лайкмаа помер у листопаді 1942 року в Кадарпіку, де й похований. У 1960 році його ферму відкрито як музей його життя і творчості.
Творчість
Антс Лайкмаа став відомим за свої акварельні роботи. Він приніс в Естонію імпресіонізм і часто малював пейзажі, здебільшого різкими кольорами. Його портрети інтелектуальної та мистецької еліти Естонії також широковідомі.
Також був суспільно активним. Пропагував навчання й промоцію естонського мистецтва і став одним із засновників Естонського національного музею (Eesti Rahva Muuseum) в Тарту.
Найвідоміші роботи
- Автопортрет (1902)
- Lääne neiu (1903)
- Портрет Марії Ундер (1904)
- Віґала (1904)
- Портрет Августа Кіцберга (1915)
Галерея
- Портрет Марії Ундер (1904)
- «Старий Айтсам» (1904)
- «Пейзаж Капрі» (1910)
- «Італійський хлопчик» (1911)
- «Краєвид з Капрі» (1911–1912)
- «Стара ферма» (1913)
- Портрет Карла Роберта Якобсона (1920)
- «Сельма» (1922)
- Портрет Лідії Койдула (1924)
- «Пейзаж Таебла» (1936)
Примітки
- Alla Rosenfeld, Norton T. Dodge, Jane Voorhees, Art of the Baltics: The Struggle for Freedom of Artistic Expression Under the Soviets, 1945—1991, Rutgers University Press, 2001, , p34
Посилання
- Будинок-музей Антса Лайкмаа [ 29 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антс Лайкмаа |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ants Lajkmaa 5 travnya 1866 ferma Pajba selo volost Vigala 19 listopada 1942 Kadarpiku volost Taebla estonskij hudozhnik Ants Lajkmaaest Ants LaikmaaAvtoportret 1920Narodzhennya5 travnya 1866 1866 05 05 Pajba VigalaSmert19 listopada 1942 1942 11 19 76 rokiv Kadarpiku TaeblaNacionalnistestonecKrayina Rosijska imperiya EstoniyaZhanrportret pejzazhNavchannyaDyusseldorfska akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikNapryamokimpresionizmVidomi uchnid i Aavik Prijdu EduardovichDitidBrati sestridRoboti v kolekciyiEstonskij hudozhnij muzej Ants Lajkmaa u Vikishovishi 1930 Budinok Lajkmaa u Kadarpiku sproektovanij nim samim zaraz muzejZhittyepisAnts Lajkmaa do 1935 roku pidpisuvavsya yak Gans Lajpman buv trinadcyatoyu ditinoyu v bidnij rodini Hodiv do shkoli u Velise Haapsalu ta Ligula Jogo mati pomerla koli vin buv she ditinoyu Vin rano proyaviv interes do malyuvannya U 1891 1893 ta 1896 97 rokah navchavsya v Dyusseldorfskij akademiyi mistectv i v 1897 1899 pracyuvav u Dyusseldorfi Jogo pov yazuyut z Dyusseldorfskoyu hudozhnoyu shkoloyu Voseni 1899 roku vin povernuvsya do Tallinna U 1900 1907 rokah Lajkmaa pracyuvav hudozhnikom u Tallini ta Haapsalu Zgodom navchavsya v Belgiyi Franciyi Avstriyi Finlyandiyi ta Niderlandah U 1901 roci organizuvav svoyu pershu estonsku vistavku v Tallinni u 1906 v Tartu U 1903 roci v Tallinni zasnuvav studiyu U 1907 mu stav zasnovnikom Estonskogo ob yednannya mistectv Eesti Kunstiselts U 1904 roci 38 richnij Lajkmaa zustriv lyubov svogo zhittya 21 richnu Mari Gaker sho piznishe zminila svoye im ya na Mariya Under i stala odnoyu z najbilsh vidomih poetes chasu Togo zh roku vin namalyuvav dlya neyi dva portreti sho vvazhayutsya najbilsh vidomimi jogo robotami Z 1907 po 1909 rik vin buv zdebilshogo u Finlyandiyi z 1909 po 1913 podorozhuvav po misteckih centrah Yevropi u 1910 1912 rokah zhiv u Kapri j Tunisi Z 1913 i do 1931 pracyuvav vilnim hudozhnikom u Tallinni Sered inshih jogo uchnyami buv molodij Alfred Rozenberg U 1927 roci narodilasya jogo yedina dochka Ajno Mariya zgodom Anu Kilpo pomerla u 1969 vid jogo modeli z psevdonimom Miku U 1932 roci Lajkmaa oselivsya poblizu Taebla v Lyaenemaa na svoyij fermi v seli Kadarpiku de rozbito park na 7 gektariv tam vin zalishivsya i pracyuvav do kincya zhittya Ants Lajkmaa pomer u listopadi 1942 roku v Kadarpiku de j pohovanij U 1960 roci jogo fermu vidkrito yak muzej jogo zhittya i tvorchosti TvorchistAnts Lajkmaa stav vidomim za svoyi akvarelni roboti Vin prinis v Estoniyu impresionizm i chasto malyuvav pejzazhi zdebilshogo rizkimi kolorami Jogo portreti intelektualnoyi ta misteckoyi eliti Estoniyi takozh shirokovidomi Takozh buv suspilno aktivnim Propaguvav navchannya j promociyu estonskogo mistectva i stav odnim iz zasnovnikiv Estonskogo nacionalnogo muzeyu Eesti Rahva Muuseum v Tartu Najvidomishi robotiAvtoportret 1902 Laane neiu 1903 Portret Mariyi Under 1904 Vigala 1904 Portret Avgusta Kicberga 1915 GalereyaPortret Mariyi Under 1904 Starij Ajtsam 1904 Pejzazh Kapri 1910 Italijskij hlopchik 1911 Krayevid z Kapri 1911 1912 Stara ferma 1913 Portret Karla Roberta Yakobsona 1920 Selma 1922 Portret Lidiyi Kojdula 1924 Pejzazh Taebla 1936 PrimitkiAlla Rosenfeld Norton T Dodge Jane Voorhees Art of the Baltics The Struggle for Freedom of Artistic Expression Under the Soviets 1945 1991 Rutgers University Press 2001 ISBN 0 8135 3042 3 p34PosilannyaBudinok muzej Antsa Lajkmaa 29 listopada 2012 u Wayback Machine angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ants Lajkmaa