Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Евксинсько-Колхідські широколистяні ліси (ідентифікатор WWF: PA0422) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на південному узбережжі Чорного моря.
 Понтійський ліс в провінції Різе | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | PA0422 |
| Межі | Мішані та склерофільні ліси Егеї та Західної Туреччини Балканські мішані ліси Кавказькі мішані ліси Хвойні та листяні ліси Північної Анатолії Анатолійські хвойні та листяні мішані ліси |
| Площа, км² | 73 828 |
| Країни | Болгарія, Туреччина, Грузія |
| Охороняється | 784 км² (1 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон евксинсько-колхідських широколистяних лісів простягається вздовж південного та південно-східного узбережжя Чорного моря, відомого серед давніх греків як Понт Евксинський, від гір Странджа у Фракії, на кордоні Болгарії і Туреччини, на схід до Абхазії на північному заході Грузії, відомої серед давніх греків під назвою Колхіда.
Екорегіон ділиться на два субрегіона, які відрізняються за кількістю опадів. Східний або Колхідський субрегіон вирізняється дуже високою вологістю, середньорічна кількість опадів в його межах коливається від 1500 до 2500 мм, а максимальна кількість опадів може перевищувати 4000 мм. Західний або Евксинський субрегіон є менш вологим, середньорічна кількість опадів в його межах коливається від 1000 до 1500 мм. Фітогеографи визначають річку [de], яка впадає в Чорне море поблизу міста Орду, як кордон між Колхійським та Евксинським субрегіонами. В цій місцевості високі [de] переходять у більш низькі [de]. Високі Понтійські та Кавказькі гори, розташовані на південь і схід від Колхідського субрегіону, формують дощову тінь, ще більше підвищуючи його вологість.
З геоморфологічної точки зору екорегіон представлений акумулюючою площиною з густою гідрографічною сіткою. Великі річки, що перетинають його, живляться підземними, дощовими, талими сніговими і льодовиковими водами, а малі річки живляться водами боліт. В регіоні є кілька озер, найбільш значним з яких є озеро Палеостомі, яке має площу 1820 гектарів і глибину 3,2 метри. Озера переважно розташовані в прибережних районах, більшість з них мають лагунне походження. Основними річками екорегіону є Сакар'я, Кизилирмак, Ешілирмак, [en], Чорох та Ріоні (з заходу на схід). Усі ці річки несуть алювіальні відклади з гір до узбережжя, де ростуть евксинсько-колхідські широколистяні ліси.
Флора
На південно-західному і південному узбережжі Чорного моря, в регіонах Фракія, Віфінія, Пафлагонія та Західний Понт поширені евксинські або понтійські широколистяні ліси, в яких переважають сірі суничники (Arbutus unedo), звичайні держидерева (Paliurus spina-christi), деревоподібні еріки (Erica arborea), широколисті черемшинники (Phillyrea latifolia), різні види чисту (Cistus spp.) та звичайний мирт (Myrtus communis). Завезені сюди греками європейські маслини (Olea europaea) також широко пошені в цьому регіоні, у найсхіднішій частині їх природного ареалу.
Колхідські ліси, поширені на південно-західному узбережжі Чорного моря, в східній частині Понту та на території Колхідської низовини, в плейстоцені були важливим рефугіумом для помірної флори Східної Європи. Вологий субтропічний клімат, що домінує в цьому регіоні, призвів до формування дощових лісів помірної зони. Основу цих лісів складають їстівні каштани (Castanea sativa) та східні буки (Fagus orientalis). Також в цих лісах ростуть скельні дуби (Quercus petraea), каппадокійські клени (Acer cappadocicum), граболисті дзелькви (Zelkova carpinifolia), [en] (Pterocarya fraxinifolia), чорні вільхи (Alnus glutinosa), звичайні граби (Carpinus betulus), східні граби (Carpinus orientalis) та різні види липи (Tilia spp.).
Для обох субрегіонів характерний підлісок із вічнозелених мезоморфних широколистяних чагарників. Найбільш характерними для цього підліску є різноманітні рододендрони (Rhododendron spp.), зокрема понтійські рододендрони (Rhododendron ponticum), [ru], [ru] та [ru]. Крім них, в підліску також ростуть колхідські падуби (Ilex colchica), лавровишні (Laurocerasus officinalis), [en] (Buxus colchica), вічнозелені самшити (Buxus sempervirens), кавказькі чорниці (Vaccinium arctostaphylos) та звичайний плющ (Hedera helix). З європейської точки зору більшість із них вважаються реліктами третинного періоду.
Фауна
Незаймані ліси екорегіону вирізняються своїм високим біорізноманіттям. Вони є важливим середовищем існування для деяких великих ссавців, у тому числі для однієї з найбільших в Європі популяцій бурих ведмедів (Ursus arctos). Іншими видами ссавців, що зустрічаються в цих лісах, є звичайні шакали (Canis aureus), євразійські рисі (Lynx lynx), [en] або марали (Cervus elaphus maral) та європейські сарни (Capreolus capreolus).
В регіоні гніздиться, зимує або мігрує через нього велика кількість птахів. Серед них слід згадати кучерявого пелікана (Pelecanus crispus), рожевого пелікана (Pelecanus onocrotalus), малого баклана (Microcarbo pygmaeus), білоголову савку (Oxyura leucocephala), білооку чернь (Aythya nyroca), червонодзьобу чернь (Netta rufina), білого лелеку (Ciconia ciconia), степового журавля (Grus virgo), рожевокрилого фламінго (Phoenicopterus roseus) та малого лебедя (Cygnus bewickii).
Східна частина екорегіону є важливою транзитною територією та місцем пошуку їжі для великої кількості мігруючих видів водоплавних, співочих і хижих птахів. Через неї проходить міграційний шлях, відомий як Східночорноморський міграційний коридор. Він переважно використовується птахами, що гніздяться у Фенноскандії та Росії. Серед рідкісних видів птахів, що пролітають цим коридором під час міграції, слід згадати східного могильника (Aquila heliaca), чорного лелеку (Ciconia nigra) та сірого журавля (Grus grus).
В колхідських лісах мешкає чимало реліктових видів плазунів, які знайшли в них прихисток під час четвертинних зледенінь. Серед них слід згадати такі ендемічні види, як кавказьку саламандру (Mertensiella caucasica) та кілька видів скельних ящірок з роду Darevskia. Серед інших ендемічних видів амфібій і плазунів екорегіону слід згадати [en] (Triturus anatolicus), [en] та гадюку Vipera barani
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 784 км², або 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Природний парк Странджа в Болгарії, а також Національний парк Мачахела, Національний парк Мтірала, Національний парк Колхеті та Національний парк Кінтріші в Грузії. У 2021 році колхідські дощові ліси і водно-болотні угіддя в Грузії були визнані Світовою спадщиною ЮНЕСКО через їх самобутність та високе біорізноманіття.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
Посилання
- «Euxine-Colchic broadleaf forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Euxine-Colchic Broadleaf Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evksinsko Kolhidski shirokolistyani lisi identifikator WWF PA0422 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na pivdennomu uzberezhzhi Chornogo morya 2 Evksinsko Kolhidski shirokolistyani lisi Pontijskij lis v provinciyi Rize Ekozona Palearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF PA0422 Mezhi Mishani ta sklerofilni lisi Egeyi ta Zahidnoyi Turechchini Balkanski mishani lisi Kavkazki mishani lisi Hvojni ta listyani lisi Pivnichnoyi Anatoliyi Anatolijski hvojni ta listyani mishani lisi Plosha km 73 828 Krayini Bolgariya Turechchina Gruziya Ohoronyayetsya 784 km 1 1 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim Lis v biosfernomu zapovidniku Uzunbodzhak Bolgariya Nacionalnij park Machahela Gruziya Zmist 1 Geografiya 2 Flora 3 Fauna 4 Zberezhennya 5 Primitki 6 PosilannyaGeografiyared Ekoregion evksinsko kolhidskih shirokolistyanih lisiv prostyagayetsya vzdovzh pivdennogo ta pivdenno shidnogo uzberezhzhya Chornogo morya vidomogo sered davnih grekiv yak Pont Evksinskij vid gir Strandzha u Frakiyi na kordoni Bolgariyi i Turechchini na shid do Abhaziyi na pivnichnomu zahodi Gruziyi vidomoyi sered davnih grekiv pid nazvoyu Kolhida Ekoregion dilitsya na dva subregiona yaki vidriznyayutsya za kilkistyu opadiv Shidnij abo Kolhidskij subregion viriznyayetsya duzhe visokoyu vologistyu serednorichna kilkist opadiv v jogo mezhah kolivayetsya vid 1500 do 2500 mm a maksimalna kilkist opadiv mozhe perevishuvati 4000 mm Zahidnij abo Evksinskij subregion ye mensh vologim serednorichna kilkist opadiv v jogo mezhah kolivayetsya vid 1000 do 1500 mm Fitogeografi viznachayut richku Melet Chaji de yaka vpadaye v Chorne more poblizu mista Ordu yak kordon mizh Kolhijskim ta Evksinskim subregionami V cij miscevosti visoki Shidno Pontijski gori de perehodyat u bilsh nizki Zahidno Pontijski gori de Visoki Pontijski ta Kavkazki gori roztashovani na pivden i shid vid Kolhidskogo subregionu formuyut doshovu tin she bilshe pidvishuyuchi jogo vologist Z geomorfologichnoyi tochki zoru ekoregion predstavlenij akumulyuyuchoyu ploshinoyu z gustoyu gidrografichnoyu sitkoyu Veliki richki sho peretinayut jogo zhivlyatsya pidzemnimi doshovimi talimi snigovimi i lodovikovimi vodami a mali richki zhivlyatsya vodami bolit V regioni ye kilka ozer najbilsh znachnim z yakih ye ozero Paleostomi yake maye ploshu 1820 gektariv i glibinu 3 2 metri Ozera perevazhno roztashovani v priberezhnih rajonah bilshist z nih mayut lagunne pohodzhennya Osnovnimi richkami ekoregionu ye Sakar ya Kizilirmak Eshilirmak Firtina en Choroh ta Rioni z zahodu na shid Usi ci richki nesut alyuvialni vidkladi z gir do uzberezhzhya de rostut evksinsko kolhidski shirokolistyani lisi Florared Na pivdenno zahidnomu i pivdennomu uzberezhzhi Chornogo morya v regionah Frakiya Vifiniya Paflagoniya ta Zahidnij Pont poshireni evksinski abo pontijski shirokolistyani lisi v yakih perevazhayut siri sunichniki Arbutus unedo zvichajni derzhidereva Paliurus spina christi derevopodibni eriki Erica arborea shirokolisti cheremshinniki Phillyrea latifolia rizni vidi chistu Cistus spp ta zvichajnij mirt Myrtus communis Zavezeni syudi grekami yevropejski maslini Olea europaea takozh shiroko posheni v comu regioni u najshidnishij chastini yih prirodnogo arealu Kolhidski lisi poshireni na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi Chornogo morya v shidnij chastini Pontu ta na teritoriyi Kolhidskoyi nizovini v plejstoceni buli vazhlivim refugiumom dlya pomirnoyi flori Shidnoyi Yevropi Vologij subtropichnij klimat sho dominuye v comu regioni prizviv do formuvannya doshovih lisiv pomirnoyi zoni Osnovu cih lisiv skladayut yistivni kashtani Castanea sativa ta shidni buki Fagus orientalis Takozh v cih lisah rostut skelni dubi Quercus petraea kappadokijski kleni Acer cappadocicum grabolisti dzelkvi Zelkova carpinifolia kavkazki lapini en Pterocarya fraxinifolia chorni vilhi Alnus glutinosa zvichajni grabi Carpinus betulus shidni grabi Carpinus orientalis ta rizni vidi lipi Tilia spp Dlya oboh subregioniv harakternij pidlisok iz vichnozelenih mezomorfnih shirokolistyanih chagarnikiv Najbilsh harakternimi dlya cogo pidlisku ye riznomanitni rododendroni Rhododendron spp zokrema pontijski rododendroni Rhododendron ponticum rododendroni Ungerna ru rododendroni Smirnova ru ta kavkazki rododendroni ru Krim nih v pidlisku takozh rostut kolhidski padubi Ilex colchica lavrovishni Laurocerasus officinalis kolhidski samshiti en Buxus colchica vichnozeleni samshiti Buxus sempervirens kavkazki chornici Vaccinium arctostaphylos ta zvichajnij plyush Hedera helix Z yevropejskoyi tochki zoru bilshist iz nih vvazhayutsya reliktami tretinnogo periodu Faunared Nezajmani lisi ekoregionu viriznyayutsya svoyim visokim bioriznomanittyam Voni ye vazhlivim seredovishem isnuvannya dlya deyakih velikih ssavciv u tomu chisli dlya odniyeyi z najbilshih v Yevropi populyacij burih vedmediv Ursus arctos Inshimi vidami ssavciv sho zustrichayutsya v cih lisah ye zvichajni shakali Canis aureus yevrazijski risi Lynx lynx kaspijski blagorodni oleni en abo marali Cervus elaphus maral ta yevropejski sarni Capreolus capreolus V regioni gnizditsya zimuye abo migruye cherez nogo velika kilkist ptahiv Sered nih slid zgadati kucheryavogo pelikana Pelecanus crispus rozhevogo pelikana Pelecanus onocrotalus malogo baklana Microcarbo pygmaeus bilogolovu savku Oxyura leucocephala bilooku chern Aythya nyroca chervonodzobu chern Netta rufina bilogo leleku Ciconia ciconia stepovogo zhuravlya Grus virgo rozhevokrilogo flamingo Phoenicopterus roseus ta malogo lebedya Cygnus bewickii Shidna chastina ekoregionu ye vazhlivoyu tranzitnoyu teritoriyeyu ta miscem poshuku yizhi dlya velikoyi kilkosti migruyuchih vidiv vodoplavnih spivochih i hizhih ptahiv Cherez neyi prohodit migracijnij shlyah vidomij yak Shidnochornomorskij migracijnij koridor Vin perevazhno vikoristovuyetsya ptahami sho gnizdyatsya u Fennoskandiyi ta Rosiyi Sered ridkisnih vidiv ptahiv sho prolitayut cim koridorom pid chas migraciyi slid zgadati shidnogo mogilnika Aquila heliaca chornogo leleku Ciconia nigra ta sirogo zhuravlya Grus grus V kolhidskih lisah meshkaye chimalo reliktovih vidiv plazuniv yaki znajshli v nih prihistok pid chas chetvertinnih zledenin Sered nih slid zgadati taki endemichni vidi yak kavkazku salamandru Mertensiella caucasica ta kilka vidiv skelnih yashirok z rodu Darevskia Sered inshih endemichnih vidiv amfibij i plazuniv ekoregionu slid zgadati anatolijskogo tritona en Triturus anatolicus tritona Kossviga en ta gadyuku Vipera baraniZberezhennyared Ocinka 2017 roku pokazala sho 784 km abo 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Prirodnij park Strandzha v Bolgariyi a takozh Nacionalnij park Machahela Nacionalnij park Mtirala Nacionalnij park Kolheti ta Nacionalnij park Kintrishi v Gruziyi U 2021 roci kolhidski doshovi lisi i vodno bolotni ugiddya v Gruziyi buli viznani Svitovoyu spadshinoyu YuNESKO cherez yih samobutnist ta visoke bioriznomanittya Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Posilannyared Euxine Colchic broadleaf forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Euxine Colchic Broadleaf Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Evksinsko Kolhidski shirokolistyani lisi amp oldid 43860180