Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дінузулу каКечвайо (бл. 1868 — 18 жовтня 1913, зазвичай пишеться з орфографічними помилками Дінізулу) — король нації зулу з 20 травня 1884 року до своєї смерті в 1913 році. Він став наступником свого батька Кечвайо, який був останнім королем зулусів, офіційно визнаним британцями. Після англо-зулуської війни британський уряд розбив Зулуське королівство на тринадцять менших територій, і Кечвайо, а згодом Дінузулу, керували лише однією з них. Пізніше британці зрозуміли марність поділу Зулуленду на території і відновили Кечвайо як головного лідера територій. Однак вони залишили одного з родичів Кечвайо, (Зібхебху), наодинці з його землями. 22 липня 1883 року Усібепу напав на нового крааля Кечвайо в Улунді, поранивши короля та змусивши його втекти.
| Дінузулу | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1868[1][2] d, d, Зулуленд, Квазулу-Наталь, ПАР |
| Помер | 18 жовтня 1913 Трансвааль, Південно-Африканський Союз |
| Країна |  Зулуське королівство Південно-Африканський Союз |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | англійська |
| Посада | король |
| Батько | Кечвайо |
| Діти | d і d |
| |
Волонтери Дінузулу
Щоб оскаржити правонаступництво, Дінузулу спочатку звернувся до британців, але не отримав відповіді. Потім він запропонував нагороду землею бурським фермерам з округів Врайхейд і Утрехт, щоб вони прийшли і билися на його боці та відновили королівство Зулу. У 1884 році група бурських фермерів з округів Утрехт і Фрайхейд взялася допомогти відновити порядок в обмін на землю для утворення незалежної республіки з виходом до моря. На чолі з генералом Луїсом Ботою вони сформували і після кількох зіткнень із Зібхебху перемогли його в битві біля Примарної гори (також відомої як битва при Цханені) 5 червня 1884 року.
Нова республіка Нійове, заснована в північному Наталі на землях, наданих бурам Дінузулу, була визнана Німеччиною та Португалією. Пізніше він був зареєстрований на його прохання ПАРR через фінансові проблеми, після того як британці анексували прибережні рівнини від річки Тукела (Тугела) на північ, щоб перешкодити бурам побудувати гавань. Після значних суперечок в Наталському арбітражному суді Британія зрештою визнала Нійове, але зменшила її розмір після приєднання прибережних рівнин до Капської колонії разом із претензіями республіки на гавань Сент-Люсії. Нійове була приєднана за власним бажанням доу Південно-Африканської Республіки в 1888 році. До початку Другої англо-бурської війни в 1899 році в регіоні не відбулося жодного серйозного конфлікту.
Вигнання
У 1890 році Дінузулу був захоплений британцями та засланий на острів Святої Єлени на сім років за те, що він очолював зулуську армію проти британців через анексію прибережних рівнин Зулуленду.
Коли в 1897 році Зулуленд було офіційно включено до складу Наталю, Дінузулу було звільнено. Наступного року він був призначений британського уряду.
Повстання Бамбати
У 1906 році спалахнуло так зване . Після придушення повстання Дінузулу звинуватили в тому, що він наказав Бамбаті розпочати повстання, і віддали під суд за державну зраду. Хоча він наполегливо заявляв про свою невинуватість, у березні 1908 року його визнали винним і засудили до чотирьох років ув'язнення.
Через два роки його старий друг, генерал Луїс Бота, став прем'єр-міністром Південно-Африканського Союзу. Бота наказав звільнити Дінузулу та перевезти його на ферму Уїткик у Трансваалі, де він помер 18 жовтня 1913 року у віці 44 або 45 років. Після державних похоронів його поховали в Нобамбі в долині Хосіні (31°16'E; 28°26'S), яка лежить у верхній дренажній системі Білого Умфолозі.
Його наступником став його син .
Статуя
Пам'ятник Дінузулу встановлено поруч зі статуєю генерала Луїса Боти, першого прем'єр-міністра колонії Трансвааль, на розі Береа-роуд і Уорік-авеню в Дурбані.
Дерев'яний значок із намистин
Намистини з намиста Дінузулу, які, як стверджували, знайшов Роберт Баден-Павелл, пізніше були представлені лідерам скаутів після тренінгу лідерства Дерев'яний значок. Сьогодні намистини Дерев'яний значок є копіями оригінальних намист. На сьогоднішній день є суперечливі докази щодо того, як Баден-Пауелл отримав намиста, а також конкретне призначення та власника намистин. Інші історії включають те, що Баден-Павелл взяв намиста неналежним чином і що намиста не були військовими, а насправді належали жінці, наприклад, дружині Дінузулу.
Список літератури
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- . Архів оригіналу за 22 February 2012. Процитовано 7 липня 2009.
- Laband, John (2018). The Eight Zulu Kings: From Shaka to Goodwill Zwelithini. Johannesburg, South Africa: Jonathan Ball Publishers. с. 344. ISBN .
- Buthelezi, Mangosuthu (5 жовтня 2002). (PDF). Scouts South Africa. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 7 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dinuzulu kaKechvajo bl 1868 18 zhovtnya 1913 zazvichaj pishetsya z orfografichnimi pomilkami Dinizulu korol naciyi zulu z 20 travnya 1884 roku do svoyeyi smerti v 1913 roci Vin stav nastupnikom svogo batka Kechvajo yakij buv ostannim korolem zulusiv oficijno viznanim britancyami Pislya anglo zuluskoyi vijni britanskij uryad rozbiv Zuluske korolivstvo na trinadcyat menshih teritorij i Kechvajo a zgodom Dinuzulu keruvali lishe odniyeyu z nih Piznishe britanci zrozumili marnist podilu Zululendu na teritoriyi i vidnovili Kechvajo yak golovnogo lidera teritorij Odnak voni zalishili odnogo z rodichiv Kechvajo Zibhebhu naodinci z jogo zemlyami 22 lipnya 1883 roku Usibepu napav na novogo kraalya Kechvajo v Ulundi poranivshi korolya ta zmusivshi jogo vtekti DinuzuluNarodivsya1868 1 2 d d Zululend Kvazulu Natal PARPomer18 zhovtnya 1913 1913 10 18 Transvaal Pivdenno Afrikanskij SoyuzKrayina Zuluske korolivstvo Pivdenno Afrikanskij SoyuzDiyalnistpolitikZnannya movanglijskaPosadakorolBatkoKechvajoDitid i d Mediafajli u VikishovishiVolonteri DinuzuluShob oskarzhiti pravonastupnictvo Dinuzulu spochatku zvernuvsya do britanciv ale ne otrimav vidpovidi Potim vin zaproponuvav nagorodu zemleyu burskim fermeram z okrugiv Vrajhejd i Utreht shob voni prijshli i bilisya na jogo boci ta vidnovili korolivstvo Zulu U 1884 roci grupa burskih fermeriv z okrugiv Utreht i Frajhejd vzyalasya dopomogti vidnoviti poryadok v obmin na zemlyu dlya utvorennya nezalezhnoyi respubliki z vihodom do morya Na choli z generalom Luyisom Botoyu voni sformuvali i pislya kilkoh zitknen iz Zibhebhu peremogli jogo v bitvi bilya Primarnoyi gori takozh vidomoyi yak bitva pri Chaneni 5 chervnya 1884 roku Dinuzulu u vijskovij formi Pivdenna Afrika priblizno 1888 1913 rr Nova respublika Nijove zasnovana v pivnichnomu Natali na zemlyah nadanih buram Dinuzulu bula viznana Nimechchinoyu ta Portugaliyeyu Piznishe vin buv zareyestrovanij na jogo prohannya PARR cherez finansovi problemi pislya togo yak britanci aneksuvali priberezhni rivnini vid richki Tukela Tugela na pivnich shob pereshkoditi buram pobuduvati gavan Pislya znachnih superechok v Natalskomu arbitrazhnomu sudi Britaniya zreshtoyu viznala Nijove ale zmenshila yiyi rozmir pislya priyednannya priberezhnih rivnin do Kapskoyi koloniyi razom iz pretenziyami respubliki na gavan Sent Lyusiyi Nijove bula priyednana za vlasnim bazhannyam dou Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki v 1888 roci Do pochatku Drugoyi anglo burskoyi vijni v 1899 roci v regioni ne vidbulosya zhodnogo serjoznogo konfliktu VignannyaU 1890 roci Dinuzulu buv zahoplenij britancyami ta zaslanij na ostriv Svyatoyi Yeleni na sim rokiv za te sho vin ocholyuvav zulusku armiyu proti britanciv cherez aneksiyu priberezhnih rivnin Zululendu Koli v 1897 roci Zululend bulo oficijno vklyucheno do skladu Natalyu Dinuzulu bulo zvilneno Nastupnogo roku vin buv priznachenij britanskogo uryadu Povstannya BambatiU 1906 roci spalahnulo tak zvane Pislya pridushennya povstannya Dinuzulu zvinuvatili v tomu sho vin nakazav Bambati rozpochati povstannya i viddali pid sud za derzhavnu zradu Hocha vin napoleglivo zayavlyav pro svoyu nevinuvatist u berezni 1908 roku jogo viznali vinnim i zasudili do chotiroh rokiv uv yaznennya Cherez dva roki jogo starij drug general Luyis Bota stav prem yer ministrom Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Bota nakazav zvilniti Dinuzulu ta perevezti jogo na fermu Uyitkik u Transvaali de vin pomer 18 zhovtnya 1913 roku u vici 44 abo 45 rokiv Pislya derzhavnih pohoroniv jogo pohovali v Nobambi v dolini Hosini 31 16 E 28 26 S yaka lezhit u verhnij drenazhnij sistemi Bilogo Umfolozi Jogo nastupnikom stav jogo sin StatuyaPam yatnik Dinuzulu vstanovleno poruch zi statuyeyu generala Luyisa Boti pershogo prem yer ministra koloniyi Transvaal na rozi Berea roud i Uorik avenyu v Durbani Derev yanij znachok iz namistinNamistini z namista Dinuzulu yaki yak stverdzhuvali znajshov Robert Baden Pavell piznishe buli predstavleni lideram skautiv pislya treningu liderstva Derev yanij znachok Sogodni namistini Derev yanij znachok ye kopiyami originalnih namist Na sogodnishnij den ye superechlivi dokazi shodo togo yak Baden Pauell otrimav namista a takozh konkretne priznachennya ta vlasnika namistin Inshi istoriyi vklyuchayut te sho Baden Pavell vzyav namista nenalezhnim chinom i sho namista ne buli vijskovimi a naspravdi nalezhali zhinci napriklad druzhini Dinuzulu Spisok literaturiDictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Arhiv originalu za 22 February 2012 Procitovano 7 lipnya 2009 Laband John 2018 The Eight Zulu Kings From Shaka to Goodwill Zwelithini Johannesburg South Africa Jonathan Ball Publishers s 344 ISBN 978 1 86842 838 0 Buthelezi Mangosuthu 5 zhovtnya 2002 PDF Scouts South Africa Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 7 bereznya 2016