Республіка Трансвааль

Південно-Африканська Республіка (нід. Zuid-Afrikaansche Republiek, скорочено ZAR; афр. Suid-Afrikaanse Republiek), для того, щоб відрізнити від сучасної держави, отримала неофіційну назву Республіка Трансвааль — колишня держава в Африці, що існувала з 1856 по 1902 роки (з перервою у 1877—1881 рр.)

Zuid-Afrikaansche Republiek Південно-Африканська Республіка
↓ 1852–1902
Прапор
Девіз "Eendragt maakt magt" Єдність дає силу
Гімн "^[en]"
Південно-Африканська Республіка: історичні кордони на карті Розташування Республіки Трансвааль близько 1890 року
Столиця	Преторія 1858–1860 1880–1881 (у вигнанні) ^[en] ^[en]
Мови	нідерландська мова, африкаанс
Релігії	Нідерландська реформаторська церква
Форма правління	парламентська республіка
Президенти
- 1857 – 1863	Мартінус Вессел Преторіус
- 1883 – 1902	Поль Крюгер
Законодавчий орган	Парламент
- палата представників	Фольксраад
Історичний період	19 століття
- Заснування республіки	27 червня 1856
- Британська анексія	1877—1881
- Початок Другої англо-бурської війни	11 жовтня 1899
- Договір у Феріініхіні	31 травня 1902
- Повстання Марітца	вер. 1914 – лют. 1915
Валюта	Південно-Африканський фунт
Попередник Наступник Кляйн Вістаат Нійове Републік Республіка Заутпансберг Республіка Ліденбург Почефструм Нілструм Огригстад Трансвааль (колонія)
Сьогодні є частиною	ПАР Есватіні
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Республіка Трансвааль

Історія

У 1848 році південну частину Трансваалю зайняли поселенці Андріса Преторіуса. 17 січня 1852 р. англійці визнали незалежність заснованої Преторіусом Південно-Африканської республіки. У 1856 році бурами на території Трансвааля була створена Південно-Африканська Республіка.

У 1877 році Велика Британія приєднала Південноафриканську республіку під приводом «захисту» білих бурів від чорношкірих зулусів; заодно держава, за твердженнями англійців, була врятована від фінансового краху. Після Першої англо-бурської війни 1880—1881 років Трансвааль знову став незалежним. У 1885 році на Вітватерсранді були відкриті величезні поклади золота, що призвело до швидкого зростання таких міст, як Йоганнесбург, а також притоку шукачів золота з-за кордону.

Права цих людей, відомих як ойтландери, були серйозно обмежені законами Південно-Африканської республіки; саме це послугувало приводом оголошення Британією Другої англо-бурської війни 1899—1902 років. Після ряду успішних для бурів боїв британські війська здобули перемогу. Президент Трансваалю Поль Крюгер виїхав за кордон.

У 1900 році Трансвааль став частиною Британської імперії, а у 1910 році увійшов до складу Південно-Африканського Союзу.

Посилання

• Золото Трансвааля