Президе́нт (від лат. praesidens, род. відм. praesidentis — той, хто сидить попереду) — багатозначне поняття: 1) виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо; 2) голова держави в країнах з республіканською або змішаною формою правління.
Історія поняття президент
Ймовірно, президентами в античні часи називали осіб, які керували різними зборами, проте в сучасному розумінні («глава держави») слово «президент» не вживалося аж до XVIII століття. Лише при підготовці до прийняття Конституції США 1787 року, коли постало питання про найменування нового виборного глави держави, вперше був використаний термін «президент» для позначення такої посадової особи. Першим президентом держави в світі став Джордж Вашингтон у 1789 році.
Поляки брали значну, можливо вирішальну участь у створенні США. Пам'ятник Костюшку розташований неподалік Білого дому. Історики дослідили, що Конституція США (1787) та польська Конституція 3 травня (1791) є спорідненими, мають спільну генеалогію, витоки у законодавстві Речі Посполитої (лат. Res Publica). Історія президентів Варшави починається з 1695 року.
Характерні ознаки
Президент є символом єдності держави, представником і захисником інтересів громадян як у своїй країні, так і за кордоном; він несе персональну відповідальність за події в країні. Аналізуючи підходи, які склалися у світі до інституту президентства, можна виділити наступні основні ознаки, властиві президентам практично всіх держав:
- президент виконує функції голови держави, так, в Україні «президент є главою держави», а наприклад, у США не має додаткового найменування «голова держави», хоча виконує його функції; у Франції «Президент Республіки» також не має додаткового найменування «глава держави» (у конституції немає і терміна «глава виконавчої влади», хоча є «прем'єр-міністр»);
- президент — це виборна посадова особа;
- він або є главою виконавчої гілки влади, або бере участь у виробленні рішень виконавчої влади, ініціює ухвалення законів, виконує роль арбітра в системі органів влади;
- він нікому не підпорядкований і не залежить від інших державних органів;
- він зобов'язаний дотримуватися обмежень, встановлених законодавством і не порушувати закони;
- президент володіє великим політичним впливом, здійснюючи верховне керівництво поточними політичними справами держави
Статус Президента за умов різних форм правління
У президентських республіках президент володіє широкими фактичними повноваженнями:
- президент обирається позапарламентським шляхом непрямих виборів;
- дострокове усунення президента від посади можливо лише в трьох випадках: визнання його винним судом імпічменту, відхід у відставку або смерть;
- будучи «главою виконавчої влади», він формує уряд;
- ніякої відповідальності перед парламентом кабінет не несе, він очолюється президентом і фактично грає при ньому роль дорадчого органу. Хоча президент позбавлений права розпуску парламенту, він наділений такими повноваженнями, які дозволяють йому активно впливати на всю законодавчу діяльність парламенту;
- з числа повноважень найважливіше — це право звернення до парламенту з посланнями. Поряд з цим президент сам є найважливішим нормотворчим органом.
- президент є главою держави, але не главою виконавчої влади, як у президентській республіці. Виконавча влада належить главі уряду (прем'єр-міністру, канцлеру), який і має всі необхідні державно-владні повноваження для здійснення урядової політики;
- президент обирається або парламентом, або колегією, спеціально сформованою для його обрання з обов'язковою участю членів парламенту (ФРН, Індія), тобто його влада похідна від парламенту;
- президент призначає главу уряду, але не на власний розсуд, а з числа лідерів партії чи коаліції партій, які мають більшість місць у парламенті або його нижній палаті. В іншому випадку уряд може не отримати вотум довіри в парламенті (це необхідна процедура для парламентської республіки) і не буде сформована. Члени уряду призначаються президентом за рекомендацією голови уряду;
- ключова ознака парламентської республіки — політична відповідальність уряду перед парламентом, а не перед президентом. Відповідальність ця найчастіше солідарна: недовіра голові уряду тягне за собою відставку всього уряду. У разі винесення вотуму недовіри або відмови у довірі уряд або іде у відставку, або президент, не приймаючи відставки уряду, може розпустити парламент (нижню палату) і призначити дострокові вибори;
- президент не несе відповідальність за діяльність уряду. Вона покладена на главу уряду;
- президент не може на власний розсуд відправити у відставку главу уряду, але за рекомендацією голови уряду може відправити у відставку будь-якого члена уряду;
- в законодавчій області президент парламентської республіки наділений правом законодавчої ініціативи, погодженої з урядом;
- акти, які видаються президентом, потребують контрасигнатури, тобто підпису прем'єр-міністра або міністра, які і несуть за них відповідальність. Без такого підпису акти президента недійсні. У парламентській республіці ключова фігура в державі — голова уряду
Змішана республіка (, напівпрезидентська, парламентсько-президентська, президентсько-парламентська) — форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік, а саме: Як і у президентській республіці главу держави обирає народ, шляхом прямих виборів або колегією виборців, повноваження президента ширші і вагоміші, ніж у парламентській республіці:
- (можливість втручання у законотворчий процес як суб'єкта законодавчої ініціативи, право вето на акти парламенту; право видавати нормативно-правові акти);
- свої повноваження президент здійснює безпосередньо (у напівпрезидентських республіках) або через уряд (у );
- президент призначає прем'єр-міністра (главу уряду) лише за згодою парламенту;
- президент, як правило, є головнокомандувачем збройних сил, визначає військову доктрину держави, є окремим органом державної влади;
- уряд несе подвійну відповідальність — перед президентом і парламентом, які можуть виявити йому недовіру і відправити у відставку.
У більшості змішаних республік використовується інститут контрасигнатури, коли частина актів президента має бути контрасигнована главою уряду, який несе за них відповідальність перед парламентом.
Поняття інституту президентства
У юридичній літературі виділяється поняття: інститут президентства або «інститут президента». Даний інститут носить конституційно-правову природу. Суть інституту президентства як системи норм, які спрямовані на регулювання процесу виборів президента, його повноважень і функціональних обов'язків і всі інші аспекти виконання ним владних повноважень. Т. Е. Каллаген розглядає інститут президентства як «сукупність владних повноважень президента у сфері державного управління, заснованих на конституційних нормах, що регулюють функціонування президентської влади».
Див. також
Примітки
- Президент // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Напр., [en]. The Constitutions of Poland and of the United States: Kinships and Genealogy. — Miami : American Institute of Polish Culture, 1980. — . (англ.); Joseph Kasparek, "Kinships between the United States and Polish Constitutions (to 1831)," Antemurale, XVIII, 1974, pp. 9–61
- . Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
Джерела та література
- В. Бушанський. Президент // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.607 .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prezide nt vid lat praesidens rod vidm praesidentis toj hto sidit poperedu bagatoznachne ponyattya 1 vibornij golova kerivnik ustanovi organizaciyi tovaristva tosho 2 golova derzhavi v krayinah z respublikanskoyu abo zmishanoyu formoyu pravlinnya Istoriya ponyattya prezidentJmovirno prezidentami v antichni chasi nazivali osib yaki keruvali riznimi zborami prote v suchasnomu rozuminni glava derzhavi slovo prezident ne vzhivalosya azh do XVIII stolittya Lishe pri pidgotovci do prijnyattya Konstituciyi SShA 1787 roku koli postalo pitannya pro najmenuvannya novogo vibornogo glavi derzhavi vpershe buv vikoristanij termin prezident dlya poznachennya takoyi posadovoyi osobi Pershim prezidentom derzhavi v sviti stav Dzhordzh Vashington u 1789 roci Polyaki brali znachnu mozhlivo virishalnu uchast u stvorenni SShA Pam yatnik Kostyushku roztashovanij nepodalik Bilogo domu Istoriki doslidili sho Konstituciya SShA 1787 ta polska Konstituciya 3 travnya 1791 ye sporidnenimi mayut spilnu genealogiyu vitoki u zakonodavstvi Rechi Pospolitoyi lat Res Publica Istoriya prezidentiv Varshavi pochinayetsya z 1695 roku Harakterni oznakiPrezident ye simvolom yednosti derzhavi predstavnikom i zahisnikom interesiv gromadyan yak u svoyij krayini tak i za kordonom vin nese personalnu vidpovidalnist za podiyi v krayini Analizuyuchi pidhodi yaki sklalisya u sviti do institutu prezidentstva mozhna vidiliti nastupni osnovni oznaki vlastivi prezidentam praktichno vsih derzhav prezident vikonuye funkciyi golovi derzhavi tak v Ukrayini prezident ye glavoyu derzhavi a napriklad u SShA ne maye dodatkovogo najmenuvannya golova derzhavi hocha vikonuye jogo funkciyi u Franciyi Prezident Respubliki takozh ne maye dodatkovogo najmenuvannya glava derzhavi u konstituciyi nemaye i termina glava vikonavchoyi vladi hocha ye prem yer ministr prezident ce viborna posadova osoba vin abo ye glavoyu vikonavchoyi gilki vladi abo bere uchast u viroblenni rishen vikonavchoyi vladi iniciyuye uhvalennya zakoniv vikonuye rol arbitra v sistemi organiv vladi vin nikomu ne pidporyadkovanij i ne zalezhit vid inshih derzhavnih organiv vin zobov yazanij dotrimuvatisya obmezhen vstanovlenih zakonodavstvom i ne porushuvati zakoni prezident volodiye velikim politichnim vplivom zdijsnyuyuchi verhovne kerivnictvo potochnimi politichnimi spravami derzhaviStatus Prezidenta za umov riznih form pravlinnyaU prezidentskih respublikah prezident volodiye shirokimi faktichnimi povnovazhennyami prezident obirayetsya pozaparlamentskim shlyahom nepryamih viboriv dostrokove usunennya prezidenta vid posadi mozhlivo lishe v troh vipadkah viznannya jogo vinnim sudom impichmentu vidhid u vidstavku abo smert buduchi glavoyu vikonavchoyi vladi vin formuye uryad niyakoyi vidpovidalnosti pered parlamentom kabinet ne nese vin ocholyuyetsya prezidentom i faktichno graye pri nomu rol doradchogo organu Hocha prezident pozbavlenij prava rozpusku parlamentu vin nadilenij takimi povnovazhennyami yaki dozvolyayut jomu aktivno vplivati na vsyu zakonodavchu diyalnist parlamentu z chisla povnovazhen najvazhlivishe ce pravo zvernennya do parlamentu z poslannyami Poryad z cim prezident sam ye najvazhlivishim normotvorchim organom U parlamentskih respublikah prezident ye glavoyu derzhavi ale ne glavoyu vikonavchoyi vladi yak u prezidentskij respublici Vikonavcha vlada nalezhit glavi uryadu prem yer ministru kancleru yakij i maye vsi neobhidni derzhavno vladni povnovazhennya dlya zdijsnennya uryadovoyi politiki prezident obirayetsya abo parlamentom abo kolegiyeyu specialno sformovanoyu dlya jogo obrannya z obov yazkovoyu uchastyu chleniv parlamentu FRN Indiya tobto jogo vlada pohidna vid parlamentu prezident priznachaye glavu uryadu ale ne na vlasnij rozsud a z chisla lideriv partiyi chi koaliciyi partij yaki mayut bilshist misc u parlamenti abo jogo nizhnij palati V inshomu vipadku uryad mozhe ne otrimati votum doviri v parlamenti ce neobhidna procedura dlya parlamentskoyi respubliki i ne bude sformovana Chleni uryadu priznachayutsya prezidentom za rekomendaciyeyu golovi uryadu klyuchova oznaka parlamentskoyi respubliki politichna vidpovidalnist uryadu pered parlamentom a ne pered prezidentom Vidpovidalnist cya najchastishe solidarna nedovira golovi uryadu tyagne za soboyu vidstavku vsogo uryadu U razi vinesennya votumu nedoviri abo vidmovi u doviri uryad abo ide u vidstavku abo prezident ne prijmayuchi vidstavki uryadu mozhe rozpustiti parlament nizhnyu palatu i priznachiti dostrokovi vibori prezident ne nese vidpovidalnist za diyalnist uryadu Vona pokladena na glavu uryadu prezident ne mozhe na vlasnij rozsud vidpraviti u vidstavku glavu uryadu ale za rekomendaciyeyu golovi uryadu mozhe vidpraviti u vidstavku bud yakogo chlena uryadu v zakonodavchij oblasti prezident parlamentskoyi respubliki nadilenij pravom zakonodavchoyi iniciativi pogodzhenoyi z uryadom akti yaki vidayutsya prezidentom potrebuyut kontrasignaturi tobto pidpisu prem yer ministra abo ministra yaki i nesut za nih vidpovidalnist Bez takogo pidpisu akti prezidenta nedijsni U parlamentskij respublici klyuchova figura v derzhavi golova uryadu Zmishana respublika napivprezidentska parlamentsko prezidentska prezidentsko parlamentska forma derzhavnogo pravlinnya yaka poyednuye oznaki prezidentskoyi i parlamentskoyi respublik a same Yak i u prezidentskij respublici glavu derzhavi obiraye narod shlyahom pryamih viboriv abo kolegiyeyu viborciv povnovazhennya prezidenta shirshi i vagomishi nizh u parlamentskij respublici mozhlivist vtruchannya u zakonotvorchij proces yak sub yekta zakonodavchoyi iniciativi pravo veto na akti parlamentu pravo vidavati normativno pravovi akti svoyi povnovazhennya prezident zdijsnyuye bezposeredno u napivprezidentskih respublikah abo cherez uryad u prezident priznachaye prem yer ministra glavu uryadu lishe za zgodoyu parlamentu prezident yak pravilo ye golovnokomanduvachem zbrojnih sil viznachaye vijskovu doktrinu derzhavi ye okremim organom derzhavnoyi vladi uryad nese podvijnu vidpovidalnist pered prezidentom i parlamentom yaki mozhut viyaviti jomu nedoviru i vidpraviti u vidstavku U bilshosti zmishanih respublik vikoristovuyetsya institut kontrasignaturi koli chastina aktiv prezidenta maye buti kontrasignovana glavoyu uryadu yakij nese za nih vidpovidalnist pered parlamentom Ponyattya institutu prezidentstvaU yuridichnij literaturi vidilyayetsya ponyattya institut prezidentstva abo institut prezidenta Danij institut nosit konstitucijno pravovu prirodu Sut institutu prezidentstva yak sistemi norm yaki spryamovani na regulyuvannya procesu viboriv prezidenta jogo povnovazhen i funkcionalnih obov yazkiv i vsi inshi aspekti vikonannya nim vladnih povnovazhen T E Kallagen rozglyadaye institut prezidentstva yak sukupnist vladnih povnovazhen prezidenta u sferi derzhavnogo upravlinnya zasnovanih na konstitucijnih normah sho regulyuyut funkcionuvannya prezidentskoyi vladi Div takozhPrezident Ukrayini Prezidenti za krayinoyu PrezidencializaciyaPrimitkiPrezident Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Napr en The Constitutions of Poland and of the United States Kinships and Genealogy Miami American Institute of Polish Culture 1980 ISBN 025113579X angl Joseph Kasparek Kinships between the United States and Polish Constitutions to 1831 Antemurale XVIII 1974 pp 9 61 Arhiv originalu za 2 lipnya 2020 Procitovano 2 lipnya 2020 Dzherela ta literaturaV Bushanskij Prezident Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 607 ISBN 978 966 611 818 2