Дяків — село в Україні, у Берездівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області.
село Дяків | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Громада | Берездівська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1396 | ||||
Населення | 470 | ||||
Площа | 2,18 км² | ||||
Густота населення | 215,6 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30057 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 213 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30053, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Берездів, вул. Богдана Хмельницького, 50 | ||||
Карта | |||||
Дяків | |||||
Дяків | |||||
Мапа | |||||
Дяків у Вікісховищі |
З 1964 по 1995 р — Жовтневе.
Розташоване на річці Жарисі, за 27 км від м. Славута та 25 км від залізничної станції, на дорозі Славута — Берездів.
Історія
Поблизу села в розкопаних курганах знайдені знаряддя праці доби бронзи.
Село під назвою Дякове (або в документах «Дяков») у 1396 році було надане великим князем Вітовтом князеві Федорові Даниловичу Острозькому. У 15 столітті перейшло до князів Заславських, а з 1539 року, у власності Іллі Острозького. Врешті перейшло разом з іншими селами до Любомирських, а від них до Сангушків.
В 1887 році в селі 158 будинків і 900 жителів, дерев'яна церква відкрита у 1794 році, церковно-приходська школа у 1860 році.
Відносилось до Жуківської волості, Заславського повіту, було його крайньою північною точкою.
У 1930 році почались репресії проти селянства, а саме було прийнято, так званий «Пленум Дяківської сільради» 1 березня 1930 року, обговоривши питання про вилучення «соціально-шкідливого елементу» із сільгоспартілі імені Будьонного постановив: «вилучити із села 32 особи — всі куркулі чи середняки». Сюди ж віднесли і церковного старосту Геруса Івана Дем'яновича.
Потім тут містилася центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», який обробляв 1,8 тис. га орної землі, вирощував зернові культури, цукрові буряки, відгодовував м'ясо-молочну худобу.
З 1964 до 1995 року називалося Жовтневе.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 567 осіб, з яких 245 чоловіків та 322 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 466 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,15 % |
російська | 0,64 % |
інші | 0,21 % |
Сполучення
Через село курсують автобуси:
Археологічні знахідки
Поблизу села в розкопаних курганах знай дені знаряддя праці і зброя доби бронзи, а також поховання комарівської та тшцінецької культур.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
- Репресивна політика щодо заможного селянства на Славутчині [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Деякі віхи з історії Славутчини у світлі археологічних досліджень [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyakiv selo v Ukrayini u Berezdivskij silskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo DyakivGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Shepetivskij rajonGromada Berezdivska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1396Naselennya 470Plosha 2 18 km Gustota naselennya 215 6 osib km Poshtovij indeks 30057Telefonnij kod 380 3842Geografichni daniGeografichni koordinati 50 27 30 pn sh 27 01 50 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 213 mMisceva vladaAdresa radi 30053 Hmelnicka obl Shepetivskij r n s Berezdiv vul Bogdana Hmelnickogo 50KartaDyakivDyakivMapa Dyakiv u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dyakiv znachennya Starostat i dityachij sadok Z 1964 po 1995 r Zhovtneve Roztashovane na richci Zharisi za 27 km vid m Slavuta ta 25 km vid zaliznichnoyi stanciyi na dorozi Slavuta Berezdiv IstoriyaPoblizu sela v rozkopanih kurganah znajdeni znaryaddya praci dobi bronzi Selo pid nazvoyu Dyakove abo v dokumentah Dyakov u 1396 roci bulo nadane velikim knyazem Vitovtom knyazevi Fedorovi Danilovichu Ostrozkomu U 15 stolitti perejshlo do knyaziv Zaslavskih a z 1539 roku u vlasnosti Illi Ostrozkogo Vreshti perejshlo razom z inshimi selami do Lyubomirskih a vid nih do Sangushkiv V 1887 roci v seli 158 budinkiv i 900 zhiteliv derev yana cerkva vidkrita u 1794 roci cerkovno prihodska shkola u 1860 roci Vidnosilos do Zhukivskoyi volosti Zaslavskogo povitu bulo jogo krajnoyu pivnichnoyu tochkoyu U 1930 roci pochalis represiyi proti selyanstva a same bulo prijnyato tak zvanij Plenum Dyakivskoyi silradi 1 bereznya 1930 roku obgovorivshi pitannya pro viluchennya socialno shkidlivogo elementu iz silgospartili imeni Budonnogo postanoviv viluchiti iz sela 32 osobi vsi kurkuli chi serednyaki Syudi zh vidnesli i cerkovnogo starostu Gerusa Ivana Dem yanovicha Potim tut mistilasya centralna sadiba kolgospu Shlyah do komunizmu yakij obroblyav 1 8 tis ga ornoyi zemli viroshuvav zernovi kulturi cukrovi buryaki vidgodovuvav m yaso molochnu hudobu Z 1964 do 1995 roku nazivalosya Zhovtneve 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Berezdivskoyi silskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Slavutskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Shepetivskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 567 osib z yakih 245 cholovikiv ta 322 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 466 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 15 rosijska 0 64 inshi 0 21 SpoluchennyaCherez selo kursuyut avtobusi Slavuta Muhariv Slavuta Besidki Slavuta Ploska Netishin Velikij Pravutin Slavuta Berezdiv Berezdiv Hmelnickij Slavuta Ulyanivka Netishin Ploska Netishin Korec Netishin MuharivArheologichni znahidkiPoblizu sela v rozkopanih kurganah znaj deni znaryaddya praci i zbroya dobi bronzi a takozh pohovannya komarivskoyi ta tshcineckoyi kultur Primitki Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 10 sichnya 2016 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini LiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 707 s Represivna politika shodo zamozhnogo selyanstva na Slavutchini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Deyaki vihi z istoriyi Slavutchini u svitli arheologichnih doslidzhen 21 grudnya 2014 u Wayback Machine