Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Андрі́йович Дядиню́к (нар. 1 січня 1900, с. Лучинець, Мурованокуриловецький район, Вінницька область — 21 січня 1944, Відень) — український художник, майстер сакрального мистецтва, графік, педагог. Працював у дусі українсько-візантійського стилю. Виставлявся у Львові, Парижі, Варшаві.
| Дядинюк Василь Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Василь Дядинюк в 1930-ті роки | ||||
| Народження | 1 січня 1900 Лучинець, Мурованокуриловецький район, Вінницька область | |||
| Смерть | 21 січня 1944 (44 роки) | |||
| Відень, Третій Райх | ||||
| Діяльність | художник | |||
| | ||||
 Дядинюк Василь Андрійович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Ранні роки
Народився в селі Лучинець Могилівського повіту Подільської губернії у багатодітній родині будівельника храмових споруд. Дід і батько майбутнього художника займалися будівництвом храмів (відомо, що тільки батько — Андрій Дядинюк побудував 7 церков), іконописом, різьбленням і позолотою іконостасів. У сім'ї було семеро синів та дочок, серед яких Василь був наймолодшим. У батька Василь і брав найперші уроки малювання. Ще хлопчиком, допомагаючи батькові, він перейняв деякі навички різьблений роботи, що потім допомогло Василю в студентські роки.
Воєнні часи
Навчаючись у старших класах гімназії, вступив до лав армії УНР. Дослужився до звання поручника і заслужив дві бойові медалі. Але в листопаді 1920 після того як армія УНР відступила за Збруч опинився в таборі для інтернованих українських вояків у місті Каліш.
У таборі Василь познайомився і потоваришував із земляком, сином парафіяльного священика, а в майбутньому відомим поетом, мистецтвознавцем і геральдистом Миколою Битинським (псевдонім Микола Оверкович), який займався в таборі культурно-освітньою роботою серед солдатів. Творча співпраця Битинського з Дядинюком тривала до самої смерті останнього.
Інтерес до живопису і перше навчання живопису
Після звільнення з табору і демобілізації Василь, маючи деяку художню підготовку, отриману від батька в дитинстві, виявив інтерес до живопису. Оселившись у Львові, заробляв на життя різьбленням, малюванням портретів, натюрмортів і копій із творів інших художників. Біографи митця пишуть, що навіть виконав на замовлення копію з картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
У Львові почав навчатися живопису професійно. У 1925 вступив до мистецької школи Олекси Новаківського, де провчився два роки. У школі був вільним слухачем, бо вже в ті роки отримував багато замовлень на різьблені роботи, якими займався, заробляючи на життя. Улітку разом із однокурсниками виїжджав на пленер у гуцульське село Космач.
У 1926 взяв участь у великій виставці учнів школи Новаківського в у Львові, де показав 36 своїх робіт: картини, етюди, малюнки. Восени того ж року провів свою першу в Коломиї (до речі, з цим містом згодом були пов'язані останні роки життя художника).
Творчі відрядження і навчання у Європі
Навчаючись у Новаківського, за дорученням митрополита Андрея Шептицького, виїхав у творче відрядження у Вільно та на Волинь, де намалював копії портретів українських церковних ієрархів XVII—XVIII століть, які там зберігалися (зокрема, у монастирі Отців Василіян у Вільнюсі). Шептицький високо оцінив талант молодого художника, і після закінчення Школи Новаківського (1927) Василь отримав митрополичу стипендію і виїхав до Західної Європи, зокрема, відвідав Рим і Флоренцію. В італійських музеях копіював шедеври Ренесансу — твори Фра Анджеліко, Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Рубенса і Рембрандта.
Повернувшись на початку 1928 року з Італії, Дядинюк налагодив добрі стосунки з художником Петром Холодним (старшим) і став відвідувати його майстерню, щоби освоїти основи монументального живопису і техніку малювання темперою. Зокрема, Дядинюк освоїв у майстерні П.Холодного стиль і техніку поліхромності та іконографії.
Влітку 1928 допомагав П.Холодному-старшому виконати темперні розписи в каплиці Львівської духовної семінарії. Освоївши стилізацію візантійської іконографії, згодом митець створив монументальні розписи багатьох церков. Також займався книжковою графікою, як маляр спеціалізувався на портретах.
Восени 1928 Шептицький знову своїм коштом відрядив на стажування трьох найкращих учнів Школи Новаківського, серед них Дядинюка.
1 жовтня 1928 Дядинюк (уже самостійно) виїхав на один рік для навчання у Франції (причому, водночас у художній академії та консерваторії). Додому художник писав: «Вже отримав і гроші, і благословення на поїздку. Ця подія викликала у мене багато радості, але доведеться багато працювати з музики, щоб добре здати іспит». Дорогою до Парижа митець відвідав Німеччину й Австрію, де виконав кілька копій картин у залах Дрезденської галереї та Музею красних мистецтв Відня.
Перед поїздкою в Париж Дядинюк отримав від митрополита Андрея пропозицію організувати школу релігійного живопису при монастирі студитів. Василь мав намір влаштувати у художньо-ремісничу школу своїх братів Петра й Івана, про що писав у листах до них.
Вивчаючи живопис в Академії Жуліана, потім монументальне мистецтво в Школі мистецтв і художніх ремесел і музику — в Паризькій консерваторії, Дядинюк багато копіював у Луврі, вважаючи цей процес хорошою школою для шліфування техніки. Біографи митця згадують копії з картин Боттічеллі, Тиціана, Рубенса і Веласкеса, виконані у Франції.
У Парижі Дядинюк намагався освоїти деякі тогочасні мистецькі стилі та течії, використовуючи деякі їхні елементи у своїй творчості (наприклад, риси конструктивізму, техніку колажу). Він виставляв свої картини у паризьких художніх галереях і на виставці «Товариства французьких художників» в салоні «Ґран-Пале».
Повернення додому
Повернувшись із Франції, одружився з Ольгою Козакевич і створив Школу релігійного живопису при монастирі студитів у Львові (був її директором у 1930–1933). Невідомо, чи вдалося художнику влаштувати до школи своїх братів.
1931–1932 — написав один із найвідоміших своїх творів — серію історичних портретів князів і гетьманів України «Володарі України княжих часів» («Володарі України княжої доби»). Портрети виконані в улюблених художником візантійському (князі) та бароковому (гетьмани) стилях з елементами модерну. Пізніше був виданий альбом з такою ж назвою. Велику допомогу в роботі надав Василю його друг геральдист Микола Битинський.
Останні роки життя
У кінці 1930-х років здоров'я художника похитнулося. Коли 1939 року до Львова увійшли радянські війська, Дядинюк з дружиною і сином Андрієм переїхав до Коломиї. У цей час він часто і тяжко хворів, лікувався у місцевому шпіталі, майже не займався творчістю, відхилив пропозицію міської влади відкрити свою художню школу і навіть не давав приватних уроків.
Наприкінці 1943 року художник з родиною виїхав із Коломиї до Відня.
Помер у Відні 21 січня 1944. Щоправда, в Енциклопедії українознавства (ЕУ-II) як рік смерті Дядинюка вказаний 1945.
Сім'я
Дружина — колишня однокурсниця по школі Новаківського, художниця Ольга Козакевич, яка народила художнику сина Андрія.
Джерела
- Василий Дядынюк. Львовский неовизантизм [ 21 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Кутинський М. // Дніпро. — 1991. — № 8. — С. 205.
- (рос.)
- Василь Дядинюк. «Натюрморт» [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l Andri jovich Dyadinyu k nar 1 sichnya 1900 19000101 s Luchinec Murovanokuriloveckij rajon Vinnicka oblast 21 sichnya 1944 Viden ukrayinskij hudozhnik majster sakralnogo mistectva grafik pedagog Pracyuvav u dusi ukrayinsko vizantijskogo stilyu Vistavlyavsya u Lvovi Parizhi Varshavi Dyadinyuk Vasil AndrijovichVasil Dyadinyuk v 1930 ti rokiNarodzhennya1 sichnya 1900 1900 01 01 Luchinec Murovanokuriloveckij rajon Vinnicka oblastSmert21 sichnya 1944 1944 01 21 44 roki Viden Tretij RajhDiyalnisthudozhnik Dyadinyuk Vasil Andrijovich u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya v seli Luchinec Mogilivskogo povitu Podilskoyi guberniyi u bagatoditnij rodini budivelnika hramovih sporud Did i batko majbutnogo hudozhnika zajmalisya budivnictvom hramiv vidomo sho tilki batko Andrij Dyadinyuk pobuduvav 7 cerkov ikonopisom rizblennyam i pozolotoyu ikonostasiv U sim yi bulo semero siniv ta dochok sered yakih Vasil buv najmolodshim U batka Vasil i brav najpershi uroki malyuvannya She hlopchikom dopomagayuchi batkovi vin perejnyav deyaki navichki rizblenij roboti sho potim dopomoglo Vasilyu v studentski roki Voyenni chasi Navchayuchis u starshih klasah gimnaziyi vstupiv do lav armiyi UNR Dosluzhivsya do zvannya poruchnika i zasluzhiv dvi bojovi medali Ale v listopadi 1920 pislya togo yak armiya UNR vidstupila za Zbruch opinivsya v tabori dlya internovanih ukrayinskih voyakiv u misti Kalish U tabori Vasil poznajomivsya i potovarishuvav iz zemlyakom sinom parafiyalnogo svyashenika a v majbutnomu vidomim poetom mistectvoznavcem i geraldistom Mikoloyu Bitinskim psevdonim Mikola Overkovich yakij zajmavsya v tabori kulturno osvitnoyu robotoyu sered soldativ Tvorcha spivpracya Bitinskogo z Dyadinyukom trivala do samoyi smerti ostannogo Interes do zhivopisu i pershe navchannya zhivopisu Pislya zvilnennya z taboru i demobilizaciyi Vasil mayuchi deyaku hudozhnyu pidgotovku otrimanu vid batka v ditinstvi viyaviv interes do zhivopisu Oselivshis u Lvovi zaroblyav na zhittya rizblennyam malyuvannyam portretiv natyurmortiv i kopij iz tvoriv inshih hudozhnikiv Biografi mitcya pishut sho navit vikonav na zamovlennya kopiyu z kartini Illi Ryepina Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu U Lvovi pochav navchatisya zhivopisu profesijno U 1925 vstupiv do misteckoyi shkoli Oleksi Novakivskogo de provchivsya dva roki U shkoli buv vilnim sluhachem bo vzhe v ti roki otrimuvav bagato zamovlen na rizbleni roboti yakimi zajmavsya zaroblyayuchi na zhittya Ulitku razom iz odnokursnikami viyizhdzhav na plener u guculske selo Kosmach U 1926 vzyav uchast u velikij vistavci uchniv shkoli Novakivskogo v u Lvovi de pokazav 36 svoyih robit kartini etyudi malyunki Voseni togo zh roku proviv svoyu pershu v Kolomiyi do rechi z cim mistom zgodom buli pov yazani ostanni roki zhittya hudozhnika Tvorchi vidryadzhennya i navchannya u Yevropi Navchayuchis u Novakivskogo za doruchennyam mitropolita Andreya Sheptickogo viyihav u tvorche vidryadzhennya u Vilno ta na Volin de namalyuvav kopiyi portretiv ukrayinskih cerkovnih iyerarhiv XVII XVIII stolit yaki tam zberigalisya zokrema u monastiri Otciv Vasiliyan u Vilnyusi Sheptickij visoko ociniv talant molodogo hudozhnika i pislya zakinchennya Shkoli Novakivskogo 1927 Vasil otrimav mitropolichu stipendiyu i viyihav do Zahidnoyi Yevropi zokrema vidvidav Rim i Florenciyu V italijskih muzeyah kopiyuvav shedevri Renesansu tvori Fra Andzheliko Leonardo da Vinchi Bottichelli Rubensa i Rembrandta Povernuvshis na pochatku 1928 roku z Italiyi Dyadinyuk nalagodiv dobri stosunki z hudozhnikom Petrom Holodnim starshim i stav vidviduvati jogo majsternyu shobi osvoyiti osnovi monumentalnogo zhivopisu i tehniku malyuvannya temperoyu Zokrema Dyadinyuk osvoyiv u majsterni P Holodnogo stil i tehniku polihromnosti ta ikonografiyi Vlitku 1928 dopomagav P Holodnomu starshomu vikonati temperni rozpisi v kaplici Lvivskoyi duhovnoyi seminariyi Osvoyivshi stilizaciyu vizantijskoyi ikonografiyi zgodom mitec stvoriv monumentalni rozpisi bagatoh cerkov Takozh zajmavsya knizhkovoyu grafikoyu yak malyar specializuvavsya na portretah Voseni 1928 Sheptickij znovu svoyim koshtom vidryadiv na stazhuvannya troh najkrashih uchniv Shkoli Novakivskogo sered nih Dyadinyuka 1 zhovtnya 1928 Dyadinyuk uzhe samostijno viyihav na odin rik dlya navchannya u Franciyi prichomu vodnochas u hudozhnij akademiyi ta konservatoriyi Dodomu hudozhnik pisav Vzhe otrimav i groshi i blagoslovennya na poyizdku Cya podiya viklikala u mene bagato radosti ale dovedetsya bagato pracyuvati z muziki shob dobre zdati ispit Dorogoyu do Parizha mitec vidvidav Nimechchinu j Avstriyu de vikonav kilka kopij kartin u zalah Drezdenskoyi galereyi ta Muzeyu krasnih mistectv Vidnya Pered poyizdkoyu v Parizh Dyadinyuk otrimav vid mitropolita Andreya propoziciyu organizuvati shkolu religijnogo zhivopisu pri monastiri studitiv Vasil mav namir vlashtuvati u hudozhno remisnichu shkolu svoyih brativ Petra j Ivana pro sho pisav u listah do nih Vivchayuchi zhivopis v Akademiyi Zhuliana potim monumentalne mistectvo v Shkoli mistectv i hudozhnih remesel i muziku v Parizkij konservatoriyi Dyadinyuk bagato kopiyuvav u Luvri vvazhayuchi cej proces horoshoyu shkoloyu dlya shlifuvannya tehniki Biografi mitcya zgaduyut kopiyi z kartin Bottichelli Ticiana Rubensa i Velaskesa vikonani u Franciyi U Parizhi Dyadinyuk namagavsya osvoyiti deyaki togochasni mistecki stili ta techiyi vikoristovuyuchi deyaki yihni elementi u svoyij tvorchosti napriklad risi konstruktivizmu tehniku kolazhu Vin vistavlyav svoyi kartini u parizkih hudozhnih galereyah i na vistavci Tovaristva francuzkih hudozhnikiv v saloni Gran Pale Povernennya dodomu Povernuvshis iz Franciyi odruzhivsya z Olgoyu Kozakevich i stvoriv Shkolu religijnogo zhivopisu pri monastiri studitiv u Lvovi buv yiyi direktorom u 1930 1933 Nevidomo chi vdalosya hudozhniku vlashtuvati do shkoli svoyih brativ 1931 1932 napisav odin iz najvidomishih svoyih tvoriv seriyu istorichnih portretiv knyaziv i getmaniv Ukrayini Volodari Ukrayini knyazhih chasiv Volodari Ukrayini knyazhoyi dobi Portreti vikonani v ulyublenih hudozhnikom vizantijskomu knyazi ta barokovomu getmani stilyah z elementami modernu Piznishe buv vidanij albom z takoyu zh nazvoyu Veliku dopomogu v roboti nadav Vasilyu jogo drug geraldist Mikola Bitinskij Ostanni roki zhittya U kinci 1930 h rokiv zdorov ya hudozhnika pohitnulosya Koli 1939 roku do Lvova uvijshli radyanski vijska Dyadinyuk z druzhinoyu i sinom Andriyem pereyihav do Kolomiyi U cej chas vin chasto i tyazhko hvoriv likuvavsya u miscevomu shpitali majzhe ne zajmavsya tvorchistyu vidhiliv propoziciyu miskoyi vladi vidkriti svoyu hudozhnyu shkolu i navit ne davav privatnih urokiv Naprikinci 1943 roku hudozhnik z rodinoyu viyihav iz Kolomiyi do Vidnya Pomer u Vidni 21 sichnya 1944 Shopravda v Enciklopediyi ukrayinoznavstva EU II yak rik smerti Dyadinyuka vkazanij 1945 Sim yaDruzhina kolishnya odnokursnicya po shkoli Novakivskogo hudozhnicya Olga Kozakevich yaka narodila hudozhniku sina Andriya DzherelaVasilij Dyadynyuk Lvovskij neovizantizm 21 travnya 2017 u Wayback Machine Kutinskij M Dnipro 1991 8 S 205 ros Vasil Dyadinyuk Natyurmort 2 bereznya 2014 u Wayback Machine