Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» — театр у Львові, заснований у 1990 році групою молодих акторів з різних міст України режисером Ярославом Федоришиним. У репертуарі театру поєднуються традиції та сучасні мистецькі форми, українська і світова драматургія.
Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» | ||||
---|---|---|---|---|
Будівля, в якій розташовується театр, знадвору | ||||
Координати: 49°50′31″ пн. ш. 24°01′23″ сх. д. / 49.8420917° пн. ш. 24.0230778° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | ||||
Адреса | ||||
Архітектор | Юзеф Пйонтковський, Максимільян Бурстін | |||
Власник | Львівська міська рада | |||
Тип | академічний театр | |||
Статус | міський академічний | |||
Відкрито | ||||
Репертуар | сучасні мистецькі форми, українська і світова драматургія | |||
Керівництво | художній керівник та директор Ярослав Федоришин | |||
voskresinnia.com.ua | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
| ||||
|
Історія
Театр заснований 1990 року. Першим місцем, де проводилися його виступи, був кабінет головного лікаря Першої клінічної лікарні (нині вулиця Руська, 1). 21 вересня 1990 року театр отримав статус театру-студії. З 1991 року вистави відбувалися у (Палаці культури залізничників) на вулиці Федьковича, 54/56. Того ж року театр переїхав до будівлі, де він виступає й нині — (пасажу Ґрюнерів) на площі Генерала Григоренка, 5, де за радянських часів знаходився кінотеатр («Піонер»).
1992 року на базі театру був заснований Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев». У 1993 році Львівська обласна рада надала театру статус державного. З 11 березня 2010 року театр має статус академічного.
На базі театру проходять навчання акторству студенти факультету культури та мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.
Театр «Воскресіння» є членом міжнародного європейського мітингу (IETM) і асоціації міжнародних театральних фестивалів (IFEA).
Репертуар
Найпершою виставою театру була «Чудо святого отця Миколая над Половчином» Степана Перського, яка стала культовою і була зіграна понад 600 разів. У репертуарі театру в подальшому були «Благовіщення Марії» Поля Клоделя, «Каїн» Джорджа Байрона, «Дорога в Дамаск» , «Три сестри» Антона Чехова, «Початок жаху» Валерія Шевчука, «Джерело святих» , «Хто ми…» Ніни Садур та інші.
Наразі у репертуарі театру «Воскресіння» є такі вистави:
- «Гірські велетні» Луїджі Піранделло;
- «Божевільні від кохання» Сема Шепарда;
- «Повернення додому» Гарольда Пінтера;
- «Йов» Кароля Войтили;
- «Західна пристань» Бернар-Марі Кольтес;
- «В ніч на Святого Миколая» Г.Канарської;
- «Він, вона, вікно, покійник» ;
- «Вишневий сад» Антона Чехова;
- «Розбите серце» Михайла Старицького;
- «Попелюшка» Шарля Перро;
- «Весела корчма» за мотивами оповідань Шолом-Алейхема;
- «Пісочниця» ;
- «Ніч для жінок» , ,
- «Том, Дік, Гаррі (Веселі хлопці)»
Крім того, з 1996 року в репертуарі театру є вуличні вистави.
- «Глорія»
Гастролі та фестивалі
Театр неодноразово гастролював за кордоном. Вистави театру відбувалися у польських Варшаві, Ґданську, Кракові, Легниці, Ченстохові, Щецині, німецьких Детмольді та Гольцміндені та інших містах. Крім того, у 2007 році театр здійснив тур містами України, виступивши на сценах театрів Одеси, Ялти, Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Києва, Мукачевого, Ужгорода та Луцька.
Духовний театр «Воскресіння» є організатором львівського театрального фестивалю «Золотий лев». Також регулярно бере участь у міжнародних театральних фестивалях, зокрема, театр брав участь у Единбурзькому фестивалі (Единбург, 1994), Даугавпільський фестиваль (Даугавпілс, 1999), Каїрському фестивалі (Каїр, 2005), Міжнародному театральному фестивалі «LINZ» (Лінц, 2006), Міжнародних театральних фестивалях у Трабзоні та Кошицях (2007), Міжнародних театральних фестивалях у Сеулі та (2008), ряді фестивалів у Сербії (1991 — 1997), Білорусі (2005 — 2008), понад 30 фестивалях у Польщі (1997 — 2008), найпрестижніших українських фестивалях (таких як , , «Таврійські ігри», «Золотий лев») та інших.
Нагороди
Театр має такі нагороди та відзнаки
- за найкращу чоловічу роль — майстер сцени В. Мовчан за роль Каїна у виставі «Каїн» Дж. Байрона на фестивалі «Добрий театр» (Енергодар) у 1992 році;
- за найкращу жіночу роль — заслужена артистка України за роль Віолени у виставі «Благовіщення Марії» П. Клоделя на фестивалі «Золотий лев» у 1992 році; на фестивалі «Прем'єри сезону» в Івано-Франківську у 1994 році; на фестивалі у Новому Саді (Сербія) у 1995 році;
- за найкращу роль другого плану — артист В. Рєпін за роль Ангела у виставі «Благовіщення Марії» П. Клоделя на фестивалі «Прем'єри сезону» в Івано-Франківську у 1994 році;
- найкраща вистава фестивалю — вистава «Благовіщення Марії» П. Клоделя на фестивалі «Золотий лев» у 1992 році; на фестивалі у Новому Саді (Сербія) у 1995 році;
- за найкращу чоловічу роль — артист Ю. Глущук за роль Мартіна у виставі «Джерело святих» Д. — М. Синґа на «Мистецькому Березіллі» (Київ) у 1995 році;
- за найкращу виставу фестивалю — вистава «Джерело святих» Д. — М. Синґа на «Мистецькому Березіллі» (Київ) у 1995 році.
Примітки
- . lvov.ws. 20.06.2015. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31.08.2019.
- . Поступ. 19.12.2003. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 11.03.2010.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 12 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 12 січня 2010.
Джерела
- Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1 (А—Ґ). — 656 с. — .
Посилання
- Львівський академічний духовний театр “Воскресіння”
- Львів на Незабором — Театр «Воскресіння» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Жук І. Пл. Генерала Григоренка, 5 — Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» [ 31 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voskresinnya znachennya Lvivskij akademichnij duhovnij teatr Voskresinnya teatr u Lvovi zasnovanij u 1990 roci grupoyu molodih aktoriv z riznih mist Ukrayini rezhiserom Yaroslavom Fedorishinim U repertuari teatru poyednuyutsya tradiciyi ta suchasni mistecki formi ukrayinska i svitova dramaturgiya Lvivskij akademichnij duhovnij teatr Voskresinnya Budivlya v yakij roztashovuyetsya teatr znadvoruBudivlya v yakij roztashovuyetsya teatr znadvoruKoordinati 49 50 31 pn sh 24 01 23 sh d 49 8420917 pn sh 24 0230778 sh d 49 8420917 24 0230778 Krayina UkrayinaMisto LvivAdresa Pl Generala Grigorenka 5Arhitektor Yuzef Pjontkovskij Maksimilyan BurstinVlasnik Lvivska miska radaTip akademichnij teatrStatus miskij akademichnijVidkritoRepertuar suchasni mistecki formi ukrayinska i svitova dramaturgiyaKerivnictvo hudozhnij kerivnik ta direktor Yaroslav Fedorishinvoskresinnia com uaIdentifikatori i posilannyaIstoriyaTeatr zasnovanij 1990 roku Pershim miscem de provodilisya jogo vistupi buv kabinet golovnogo likarya Pershoyi klinichnoyi likarni nini vulicya Ruska 1 21 veresnya 1990 roku teatr otrimav status teatru studiyi Z 1991 roku vistavi vidbuvalisya u Palaci kulturi zaliznichnikiv na vulici Fedkovicha 54 56 Togo zh roku teatr pereyihav do budivli de vin vistupaye j nini pasazhu Gryuneriv na ploshi Generala Grigorenka 5 de za radyanskih chasiv znahodivsya kinoteatr Pioner 1992 roku na bazi teatru buv zasnovanij Mizhnarodnij teatralnij festival Zolotij lev U 1993 roci Lvivska oblasna rada nadala teatru status derzhavnogo Z 11 bereznya 2010 roku teatr maye status akademichnogo Na bazi teatru prohodyat navchannya aktorstvu studenti fakultetu kulturi ta mistectv Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Teatr Voskresinnya ye chlenom mizhnarodnogo yevropejskogo mitingu IETM i asociaciyi mizhnarodnih teatralnih festivaliv IFEA RepertuarNajpershoyu vistavoyu teatru bula Chudo svyatogo otcya Mikolaya nad Polovchinom Stepana Perskogo yaka stala kultovoyu i bula zigrana ponad 600 raziv U repertuari teatru v podalshomu buli Blagovishennya Mariyi Polya Klodelya Kayin Dzhordzha Bajrona Doroga v Damask Tri sestri Antona Chehova Pochatok zhahu Valeriya Shevchuka Dzherelo svyatih Hto mi Nini Sadur ta inshi Narazi u repertuari teatru Voskresinnya ye taki vistavi Girski veletni Luyidzhi Pirandello Bozhevilni vid kohannya Sema Sheparda Povernennya dodomu Garolda Pintera Jov Karolya Vojtili Zahidna pristan Bernar Mari Koltes V nich na Svyatogo Mikolaya G Kanarskoyi Vin vona vikno pokijnik Vishnevij sad Antona Chehova Rozbite serce Mihajla Starickogo Popelyushka Sharlya Perro Vesela korchma za motivami opovidan Sholom Alejhema Pisochnicya Nich dlya zhinok Tom Dik Garri Veseli hlopci Krim togo z 1996 roku v repertuari teatru ye vulichni vistavi Gloriya Gastroli ta festivaliTeatr neodnorazovo gastrolyuvav za kordonom Vistavi teatru vidbuvalisya u polskih Varshavi Gdansku Krakovi Legnici Chenstohovi Shecini nimeckih Detmoldi ta Golcmindeni ta inshih mistah Krim togo u 2007 roci teatr zdijsniv tur mistami Ukrayini vistupivshi na scenah teatriv Odesi Yalti Donecka Dnipropetrovska Harkova Kiyeva Mukachevogo Uzhgoroda ta Lucka Duhovnij teatr Voskresinnya ye organizatorom lvivskogo teatralnogo festivalyu Zolotij lev Takozh regulyarno bere uchast u mizhnarodnih teatralnih festivalyah zokrema teatr brav uchast u Edinburzkomu festivali Edinburg 1994 Daugavpilskij festival Daugavpils 1999 Kayirskomu festivali Kayir 2005 Mizhnarodnomu teatralnomu festivali LINZ Linc 2006 Mizhnarodnih teatralnih festivalyah u Trabzoni ta Koshicyah 2007 Mizhnarodnih teatralnih festivalyah u Seuli ta 2008 ryadi festivaliv u Serbiyi 1991 1997 Bilorusi 2005 2008 ponad 30 festivalyah u Polshi 1997 2008 najprestizhnishih ukrayinskih festivalyah takih yak Tavrijski igri Zolotij lev ta inshih NagorodiTeatr maye taki nagorodi ta vidznaki za najkrashu cholovichu rol majster sceni V Movchan za rol Kayina u vistavi Kayin Dzh Bajrona na festivali Dobrij teatr Energodar u 1992 roci za najkrashu zhinochu rol zasluzhena artistka Ukrayini za rol Violeni u vistavi Blagovishennya Mariyi P Klodelya na festivali Zolotij lev u 1992 roci na festivali Prem yeri sezonu v Ivano Frankivsku u 1994 roci na festivali u Novomu Sadi Serbiya u 1995 roci za najkrashu rol drugogo planu artist V Ryepin za rol Angela u vistavi Blagovishennya Mariyi P Klodelya na festivali Prem yeri sezonu v Ivano Frankivsku u 1994 roci najkrasha vistava festivalyu vistava Blagovishennya Mariyi P Klodelya na festivali Zolotij lev u 1992 roci na festivali u Novomu Sadi Serbiya u 1995 roci za najkrashu cholovichu rol artist Yu Glushuk za rol Martina u vistavi Dzherelo svyatih D M Singa na Misteckomu Berezilli Kiyiv u 1995 roci za najkrashu vistavu festivalyu vistava Dzherelo svyatih D M Singa na Misteckomu Berezilli Kiyiv u 1995 roci Primitki lvov ws 20 06 2015 Arhiv originalu za 31 serpnya 2019 Procitovano 31 08 2019 Postup 19 12 2003 Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 11 03 2010 Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 12 sichnya 2010 Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 12 sichnya 2010 DzherelaEnciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G 656 s ISBN 978 966 7007 68 8 PosilannyaLvivskij akademichnij duhovnij teatr Voskresinnya Lviv na Nezaborom Teatr Voskresinnya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zhuk I Pl Generala Grigorenka 5 Lvivskij akademichnij duhovnij teatr Voskresinnya 31 serpnya 2019 u Wayback Machine