Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шимон (Семен) Маркович Дубнов (нар. 10 вересня 1860, Мстиславль, Могильовська губернія, Російська імперія — пом. 1941, Рига) — єврейський історик.
| Дубнов Шимон Маркович | |
|---|---|
| їд. שמעון דובנאוו | |
 | |
| Народився | 10 вересня 1860[2][4][…] Мстислав, Могильовська губернія, Російська імперія |
| Помер | 8 грудня 1941[1][2][…](81 рік) Рига, Генеральна округа Латвія, Райхскомісаріат Остланд, Третій Райх |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | історик, публіцист, громадський діяч |
| Галузь | історія єврейського народу і історія |
| Знання мов | їдиш і російська[2] |
| Партія | Бунд |
| Автограф |  |
| |
Життєпис
Шимон Маркович Дубнов народився 10 вересня 1860 року в білоруському місті Мстиславль [ru]Могильовської губернії Російської імперії. На початку 1880-х років його не прийняли до Санкт-Петербурзького університету. Знання з історії отримав шляхом самоосвіти. Був одним з активних співробітників провідних єврейських російськомовних видань [ru], [ru], [ru] тощо.
Найважливіший період життя Шимона Дубнова припав на роки перебування в Одесі у період 1890–1903 років, де склалась його філософія єврейської історії. В Одесі входив до гуртка видатних єврейських письменників, до якого також належали Менделе Мойхер-Сфорім, Шолом-Алейхем, Агад Га-ам тощо. У 1903–1906 роках жив у Вільно, а у 1906–1922 роках — у . У 1906 році був одним з засновників єврейської народної партії.
У праці «Письма о старом и новом еврействе» виклав основи своєї політичної ідеології, так званого «духовного націоналізму». Виступив з критикою сіонізму, вважаючи, що євреї повинні мати автономні права у країнах — розсіяння. За своїми загальними суспільно — політичними поглядами був близький до кадетів. У 1908 року був одним з засновників Єврейського історико — етнографічного товариства. З 1909 року видавав у Санкт-Петербурзі журнал «Еврейская старина», на сторінках якого публікувались цінні джерела з історії євреїв. Брав участь у написанні фундаментальних видань з історії та культури євреїв «Еврейской энциклопедии» та «Истории еврейского народа».
Негативно сприйняв більшовицький переворот. З 1922 року жив у Західній Європі, переважно у Берліні. У 1930-х роках написав чи не найвидатнішу мемуарну пам'ятку в єврейській історії — книгу спогадів «Книга жизни» (3 томи). 1941 року вбитий нацистами у Ризі.
Наукова діяльність
Автор численних праць з історії євреїв. Писав також під псевдонімами «С. Мстиславський», «Критикус» та ін. Праці Ш. Дубнова видавались російською, німецькою, англійською, французькою, іспанською, італійською, польською, угорською, румунською, болгарською, шведською мовами, мовами іврит та їдиш. Більше 17 видань витримав популярний підручник з єврейської історії для середніх єврейських шкіл. Його брошура «Об изучении еврейской истории» (1891 рік) поклала початок модерній науковій єврейській історіографії. Подібно до провідних істориків бездержавних народів кінця ХІХ — початку ХХ ст. (наприклад М. Грушевського). Намагався створити національну історичну концепцію для єврейського народу. У цій концепції тісно переплітались наукові та суспільно — політичні завдання. Наголошував на необхідності найтісніше пов'язувати історію та сучасність. Основними складовими концепції були думки про пріоритет духовності перед державністю в єврейській історії, зв'язок між історією євреїв у різних регіонах світу, взаємовплив євреїв та устрою держав, в яких вони перебували. На відміну від попередніх єврейських істориків він застосовував до історії євреїв еволюційний соціологічний критерій і бачив у єврействі протягом століть не релігійну групу, а націю. Виступав за необхідність подальшого розширення джерельної бази вивчення історії євреїв. Він першим запропонував періодизацію історії євреїв у Центрально — Східній Європі, заклавши в її основу еволюцію статусу єврейської общини:
- 1096–1264 — створення єврейської общини у Польщі;
- 1264–1506 — зростання єврейської общини у Польщі та Литві;
- 1506–1648 — золота доба єврейства у Речі Посполитій;
- 1648–1772 — криза єврейської общини;
- 1772–1795 — входження єврейської общини у соціально — правову систему Російської імперії.
Одною з пріоритетних дослідницьких тем було дослідження історії релігійно — містичних рухів у євреїв. Найдокладніше історик досліджував хасидизм. Першим з єврейських істориків створив узагальнюючу картину розвитку єврейської культури у другій половині ХІХ століття — початку ХХ століття. Далеко не зі всіма думками Шимона Дубнова можна погодитись. Наприклад, він був одним з популяризаторів концепції «молота та наковадла», згідно якої євреї фактично виключались як самостійний фактор наростання соціально — економічного та політичного антагонізму в Україні у переддень та у часи повстання Богдана Хмельницького. Він недооцінював глибоких корінь єврейських погромів, вважаючи винними за них лише уряди країн, у яких жили євреї.
Наукові праці
- Учебник еврейской истории для еврейского юношества. — Ч. І. — Одесса, 1898;
- Об изучении истории русских евреев и об учреждении русско-еврейского исторического общества. — СПб, 1891;
- Краткая история евреев. — СПб, 1912;
- Новейшая история еврейского народа. — СПБ, 1914;
- Евреи в царствование Николая ІІ. — ПТГ., 1922;
- История евреев в Европе от начала поселения до конца XVIII века. — Т. 1-4. — Рига, 1936–1937.
Література та джерела
- А. Ю. Подольський. Дубнов Семен [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 488. — .
- А. Г. Кержнер. Дубнов Семен Маркович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Евреи в России. Историографические очерки. 2-я половина ХІХ века — ХХ век. — М.-Иерусалим, 1994. — С. 186—194;
- Кельнер В. Е. От истории к политике // Дубнов С. М. Книга жизни. — Иерусалим-Москва, 2004. — С. 5-21.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118942859 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dubnov Shimon Semen Markovich Dubnov nar 10 veresnya 1860 18600910 Mstislavl Mogilovska guberniya Rosijska imperiya pom 1941 Riga yevrejskij istorik Dubnov Shimon Markovichyid שמעון דובנאוו Narodivsya10 veresnya 1860 1860 09 10 2 4 Mstislav Mogilovska guberniya Rosijska imperiyaPomer8 grudnya 1941 1941 12 08 1 2 81 rik Riga Generalna okruga Latviya Rajhskomisariat Ostland Tretij RajhKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorik publicist gromadskij diyachGaluzistoriya yevrejskogo narodu i istoriyaZnannya movyidish i rosijska 2 PartiyaBundAvtografRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisShimon Markovich Dubnov narodivsya 10 veresnya 1860 roku v biloruskomu misti Mstislavl ru Mogilovskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Na pochatku 1880 h rokiv jogo ne prijnyali do Sankt Peterburzkogo universitetu Znannya z istoriyi otrimav shlyahom samoosviti Buv odnim z aktivnih spivrobitnikiv providnih yevrejskih rosijskomovnih vidan ru ru ru tosho Najvazhlivishij period zhittya Shimona Dubnova pripav na roki perebuvannya v Odesi u period 1890 1903 rokiv de sklalas jogo filosofiya yevrejskoyi istoriyi V Odesi vhodiv do gurtka vidatnih yevrejskih pismennikiv do yakogo takozh nalezhali Mendele Mojher Sforim Sholom Alejhem Agad Ga am tosho U 1903 1906 rokah zhiv u Vilno a u 1906 1922 rokah u U 1906 roci buv odnim z zasnovnikiv yevrejskoyi narodnoyi partiyi U praci Pisma o starom i novom evrejstve viklav osnovi svoyeyi politichnoyi ideologiyi tak zvanogo duhovnogo nacionalizmu Vistupiv z kritikoyu sionizmu vvazhayuchi sho yevreyi povinni mati avtonomni prava u krayinah rozsiyannya Za svoyimi zagalnimi suspilno politichnimi poglyadami buv blizkij do kadetiv U 1908 roku buv odnim z zasnovnikiv Yevrejskogo istoriko etnografichnogo tovaristva Z 1909 roku vidavav u Sankt Peterburzi zhurnal Evrejskaya starina na storinkah yakogo publikuvalis cinni dzherela z istoriyi yevreyiv Brav uchast u napisanni fundamentalnih vidan z istoriyi ta kulturi yevreyiv Evrejskoj enciklopedii ta Istorii evrejskogo naroda Negativno sprijnyav bilshovickij perevorot Z 1922 roku zhiv u Zahidnij Yevropi perevazhno u Berlini U 1930 h rokah napisav chi ne najvidatnishu memuarnu pam yatku v yevrejskij istoriyi knigu spogadiv Kniga zhizni 3 tomi 1941 roku vbitij nacistami u Rizi Naukova diyalnistAvtor chislennih prac z istoriyi yevreyiv Pisav takozh pid psevdonimami S Mstislavskij Kritikus ta in Praci Sh Dubnova vidavalis rosijskoyu nimeckoyu anglijskoyu francuzkoyu ispanskoyu italijskoyu polskoyu ugorskoyu rumunskoyu bolgarskoyu shvedskoyu movami movami ivrit ta yidish Bilshe 17 vidan vitrimav populyarnij pidruchnik z yevrejskoyi istoriyi dlya serednih yevrejskih shkil Jogo broshura Ob izuchenii evrejskoj istorii 1891 rik poklala pochatok modernij naukovij yevrejskij istoriografiyi Podibno do providnih istorikiv bezderzhavnih narodiv kincya HIH pochatku HH st napriklad M Grushevskogo Namagavsya stvoriti nacionalnu istorichnu koncepciyu dlya yevrejskogo narodu U cij koncepciyi tisno pereplitalis naukovi ta suspilno politichni zavdannya Nagoloshuvav na neobhidnosti najtisnishe pov yazuvati istoriyu ta suchasnist Osnovnimi skladovimi koncepciyi buli dumki pro prioritet duhovnosti pered derzhavnistyu v yevrejskij istoriyi zv yazok mizh istoriyeyu yevreyiv u riznih regionah svitu vzayemovpliv yevreyiv ta ustroyu derzhav v yakih voni perebuvali Na vidminu vid poperednih yevrejskih istorikiv vin zastosovuvav do istoriyi yevreyiv evolyucijnij sociologichnij kriterij i bachiv u yevrejstvi protyagom stolit ne religijnu grupu a naciyu Vistupav za neobhidnist podalshogo rozshirennya dzherelnoyi bazi vivchennya istoriyi yevreyiv Vin pershim zaproponuvav periodizaciyu istoriyi yevreyiv u Centralno Shidnij Yevropi zaklavshi v yiyi osnovu evolyuciyu statusu yevrejskoyi obshini 1096 1264 stvorennya yevrejskoyi obshini u Polshi 1264 1506 zrostannya yevrejskoyi obshini u Polshi ta Litvi 1506 1648 zolota doba yevrejstva u Rechi Pospolitij 1648 1772 kriza yevrejskoyi obshini 1772 1795 vhodzhennya yevrejskoyi obshini u socialno pravovu sistemu Rosijskoyi imperiyi Odnoyu z prioritetnih doslidnickih tem bulo doslidzhennya istoriyi religijno mistichnih ruhiv u yevreyiv Najdokladnishe istorik doslidzhuvav hasidizm Pershim z yevrejskih istorikiv stvoriv uzagalnyuyuchu kartinu rozvitku yevrejskoyi kulturi u drugij polovini HIH stolittya pochatku HH stolittya Daleko ne zi vsima dumkami Shimona Dubnova mozhna pogoditis Napriklad vin buv odnim z populyarizatoriv koncepciyi molota ta nakovadla zgidno yakoyi yevreyi faktichno viklyuchalis yak samostijnij faktor narostannya socialno ekonomichnogo ta politichnogo antagonizmu v Ukrayini u peredden ta u chasi povstannya Bogdana Hmelnickogo Vin nedoocinyuvav glibokih korin yevrejskih pogromiv vvazhayuchi vinnimi za nih lishe uryadi krayin u yakih zhili yevreyi Naukovi praci Uchebnik evrejskoj istorii dlya evrejskogo yunoshestva Ch I Odessa 1898 Ob izuchenii istorii russkih evreev i ob uchrezhdenii russko evrejskogo istoricheskogo obshestva SPb 1891 Kratkaya istoriya evreev SPb 1912 Novejshaya istoriya evrejskogo naroda SPB 1914 Evrei v carstvovanie Nikolaya II PTG 1922 Istoriya evreev v Evrope ot nachala poseleniya do konca XVIII veka T 1 4 Riga 1936 1937 Literatura ta dzherelaA Yu Podolskij Dubnov Semen 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 488 ISBN 966 00 0405 2 A G Kerzhner Dubnov Semen Markovich 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Evrei v Rossii Istoriograficheskie ocherki 2 ya polovina HIH veka HH vek M Ierusalim 1994 S 186 194 Kelner V E Ot istorii k politike Dubnov S M Kniga zhizni Ierusalim Moskva 2004 S 5 21 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118942859 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi