Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ордер Архітекту рний о рдер поря док лат ordo фр ordre порядок конс

Доричний стиль

Доричний стиль
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ордер.

Архітекту́рний о́рдер, поря́док (лат. ordo, фр. ordre — порядок) — конструктивна система, що виросла на основі доведеної до вищого ступеня досконалості стійко-балкової конструкції. Ордер є одночасно і конструктивною, і художньою системою. Назву ордер уперше вжив теоретик архітектури другої половини I століття до н. е. Вітрувій, автор трактату Десять книг про архітектуру.

image
Архітектурні ордери

Розрізняють п'ять класичних ордерів: доричний, іонічний і коринфський з'явились у Стародавній Греції, тосканський і композитний у Стародавньому Римі.

Структура

Архітектурний ордер складається з трьох основних частин: колони (або пілястра), її підніжжя — стереобата з верхньою плитою — стилобатом або п'єдестала й антаблемента. Колони — опори, що підтримують антаблемент, їх завершують капітелі. Основна частина колони — стовбур — трохи стоншується догори, утворюючи ентазис. Стовбур колони часто має вертикальні улоговинки — канелюри. Підніжжям колони є база. Антаблемент складається з трьох основних частин: архітрава, фриза та карниза. Архітрав — тримальна частина у вигляді балки, що спирається на колонах. Над архітравом міститься фриз. Увінчує антаблемент карниз, захищаючи ордер від стікання з даху води.

Колони з усіма своїми деталями, а також частини, що розміщені над колонами та під ними становлять гармонійну одноцілість, що підпорядковується єдиному основному правилу, цілком визначеному розпорядкові. Тому всю цю архітектурну сукупність, всю цю групу, теоретики називали латинським словом ordo, що означає порядок.

Історія

Найпершими постали доричний та іонічний ордери в VI столітті до н. е. в Стародавній Греції. Уже тут вони набули повсюдного поширення. Використання ордерної системи уможливило створення визначних архітектурних витворів. Пізніше — в другій половині V століття до н. е. — також у Стародавній Греції було винайдено коринфський ордер. Ордери давньогрецької архітектури не підпорядковувались єдиним канонам. У кожному витворі виникали індивідуальні, тільки йому питомі співмірності.

image
Багатоярусні ордери Колізею
image
Великий ордер собору Сан-Джорджо Маджоре

Давньоримська культура наслідувала грецьку, часто запозичаючи її надбання. Отак Римська архітектура постала на базі ордерних систем Стародавній Греції. Але, попри те, архітектура Стародавнього Риму відрізнялась од грецької. На противагу грекам римські архітектори прагнули віднайти універсальні рецепти для створення естетично повноцінних будов. Саме тут у I столітті до н. е. архітектор Марк Вітрувій Полліон написав першу теоретичну працю з архітектури — «Десять книг про архітектуру». У трактаті викладений узагальнений, зведений до нормативних рекомендацій, досвід. Зокрема наведено опис чотирьох ордерів: тосканського, доричного, іонічного та коринфського. Римські ордери втрачають функцію тримальної конструкції, а здебільшого прикрашають будівлю, розчленовуючи стіну по горизонталі. З'являються багатоярусні ордери, напр. у Колізеї (75 — 80 н. е.), де поєднано доричний, іонічний та коринфський архітектурні ордери.

Після забуття в добу середньовіччя, розробку теорії ордерів продовжено в епоху Ренесансу. Стимулом до написання теоретичних праць з архітектури стало відкриття в XV столітті трактата Вітрувія. Праці спираються на вивчення, обміри та зарисовки пам'яток античної архітектури. Найвідомішими є трактати Леона-Баттісти Альберті «Десять книг про зодчество» (1452), Себастьяно Серліо, Андреа Палладіо «Чотири книги про архітектуру» (1570), Джакомо да Віньола «Правило п'яти ордерів архітектури» (1562). На відміну від Палладіо, який виводив свої правила спираючись на зразки пам'яток, що вважав найдосконалішими, Віньола узагальнював здобуті данні, намагаючись віднайти найуживаніші та найуніверсальніші величини. Завдяки своїй стислості, чіткості та простоті книга Віньоли набула великої популярності. Книга перевидавалась нескінченну кількість разів багатьма мовами світу та мала великий вплив на розвиток архітектури багатьох країн. В епоху Ренесансу з'являється великий ордер (колони на кілька поверхів).

Європейська архітектура наступних періодів була заснована на використанні архітектурних ордерів. Кожен стиль по-своєму інтерпретував ордер. В епоху бароко ордер втрачає конструктивність, його трактування підкреслено декоративне та пластичне. Часто використовується розкрепований ордер. В епоху класицизму відбулося повернення до «правильного» використання ордеру та пропорцій Ренесансу. Широко використовувався ордер в добу еклектики, а також з перервами протягом усього XX століття. А постмодерністи іронічно та пародійно використовували класичні форми, свідомо порушуючи їх правила.

П'ять ордерів

image
П'ять ордерів на ілюстрації з трактату Віньоли

Коротка характеристика п'яти ордерів

Доричний ордер

  • Відсутність бази колони (У давньогрецькій архітектурі)
  • Канелюри колони примикають одна до одної без доріжок між ними
  • Капітель колони складається з абаки і ехіна.
  • Поверхня фризу являє собою чергування тригліфів і метоп

Іонічний ордер

  • Канелюри колони розділені доріжками
  • Капітель має дві протилежно розміщені волюти
  • Фриз не поділений на тригліфи та метопи

Коринфський ордер

  • Являє собою дальший розвиток іонічного ордеру
  • Канелюри колони розділені доріжками
  • Пишна подовжена капітель має невеликі наріжні волюти та вкрита стилізованим листям аканту

Композитний ордер

  • Являє собою поєднання коринфського та іонічного ордерів
  • Тут коринфська капітель має великі іонічні волюти

Тосканський ордер

  • Спрощений варіант доричного ордеру
  • Стовбур (фуст) колони не має канелюр


В Україні

image
Велика лаврська дзвіниця
image
Національний художній музей України

Виноски

  1. Михаловский И. Б. Теория классических архитектурных форм / Михаловский И. Б. Репринтное издание. — М.: «Архитектура-С», 2006. - с. 8. - (рос.)

Джерела

  • Архитектура гражданских и промышленных зданий: Учебник для вузов. В 5-ти т. / ЦНИИ теории и истории архитектуры, Моск. инж. строит. ин-т им. В. В. Куйбышева.. — М.: Стройиздат, 1984. - Т. 1. Гуляницкий Н. Ф. История архитектуры. 3-е изд., доп. 1984. - 334 с., ил.(рос.)
  • Михаловский И. Б. Теория классических архитектурных форм / Михаловский И. Б. Репринтное издание. — М.: «Архитектура-С», 2006. - с. 8. - (рос.)
  • Синебрюхов В. Н. Архитектурные ордера / Учебное пособие. — М., 1983(рос.)
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

  • Архітектурні ордери // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 24. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Order Arhitektu rnij o rder porya dok lat ordo fr ordre poryadok konstruktivna sistema sho virosla na osnovi dovedenoyi do vishogo stupenya doskonalosti stijko balkovoyi konstrukciyi Order ye odnochasno i konstruktivnoyu i hudozhnoyu sistemoyu Nazvu order upershe vzhiv teoretik arhitekturi drugoyi polovini I stolittya do n e Vitruvij avtor traktatu Desyat knig pro arhitekturu Arhitekturni orderi Rozriznyayut p yat klasichnih orderiv dorichnij ionichnij i korinfskij z yavilis u Starodavnij Greciyi toskanskij i kompozitnij u Starodavnomu Rimi StrukturaArhitekturnij order skladayetsya z troh osnovnih chastin koloni abo pilyastra yiyi pidnizhzhya stereobata z verhnoyu plitoyu stilobatom abo p yedestala j antablementa Koloni opori sho pidtrimuyut antablement yih zavershuyut kapiteli Osnovna chastina koloni stovbur trohi stonshuyetsya dogori utvoryuyuchi entazis Stovbur koloni chasto maye vertikalni ulogovinki kanelyuri Pidnizhzhyam koloni ye baza Antablement skladayetsya z troh osnovnih chastin arhitrava friza ta karniza Arhitrav trimalna chastina u viglyadi balki sho spirayetsya na kolonah Nad arhitravom mistitsya friz Uvinchuye antablement karniz zahishayuchi order vid stikannya z dahu vodi Koloni z usima svoyimi detalyami a takozh chastini sho rozmisheni nad kolonami ta pid nimi stanovlyat garmonijnu odnocilist sho pidporyadkovuyetsya yedinomu osnovnomu pravilu cilkom viznachenomu rozporyadkovi Tomu vsyu cyu arhitekturnu sukupnist vsyu cyu grupu teoretiki nazivali latinskim slovom ordo sho oznachaye poryadok IstoriyaNajpershimi postali dorichnij ta ionichnij orderi v VI stolitti do n e v Starodavnij Greciyi Uzhe tut voni nabuli povsyudnogo poshirennya Vikoristannya ordernoyi sistemi umozhlivilo stvorennya viznachnih arhitekturnih vitvoriv Piznishe v drugij polovini V stolittya do n e takozh u Starodavnij Greciyi bulo vinajdeno korinfskij order Orderi davnogreckoyi arhitekturi ne pidporyadkovuvalis yedinim kanonam U kozhnomu vitvori vinikali individualni tilki jomu pitomi spivmirnosti Bagatoyarusni orderi Kolizeyu Velikij order soboru San Dzhordzho Madzhore Davnorimska kultura nasliduvala grecku chasto zapozichayuchi yiyi nadbannya Otak Rimska arhitektura postala na bazi ordernih sistem Starodavnij Greciyi Ale popri te arhitektura Starodavnogo Rimu vidriznyalas od greckoyi Na protivagu grekam rimski arhitektori pragnuli vidnajti universalni recepti dlya stvorennya estetichno povnocinnih budov Same tut u I stolitti do n e arhitektor Mark Vitruvij Pollion napisav pershu teoretichnu pracyu z arhitekturi Desyat knig pro arhitekturu U traktati vikladenij uzagalnenij zvedenij do normativnih rekomendacij dosvid Zokrema navedeno opis chotiroh orderiv toskanskogo dorichnogo ionichnogo ta korinfskogo Rimski orderi vtrachayut funkciyu trimalnoyi konstrukciyi a zdebilshogo prikrashayut budivlyu rozchlenovuyuchi stinu po gorizontali Z yavlyayutsya bagatoyarusni orderi napr u Kolizeyi 75 80 n e de poyednano dorichnij ionichnij ta korinfskij arhitekturni orderi Pislya zabuttya v dobu serednovichchya rozrobku teoriyi orderiv prodovzheno v epohu Renesansu Stimulom do napisannya teoretichnih prac z arhitekturi stalo vidkrittya v XV stolitti traktata Vitruviya Praci spirayutsya na vivchennya obmiri ta zarisovki pam yatok antichnoyi arhitekturi Najvidomishimi ye traktati Leona Battisti Alberti Desyat knig pro zodchestvo 1452 Sebastyano Serlio Andrea Palladio Chotiri knigi pro arhitekturu 1570 Dzhakomo da Vinola Pravilo p yati orderiv arhitekturi 1562 Na vidminu vid Palladio yakij vivodiv svoyi pravila spirayuchis na zrazki pam yatok sho vvazhav najdoskonalishimi Vinola uzagalnyuvav zdobuti danni namagayuchis vidnajti najuzhivanishi ta najuniversalnishi velichini Zavdyaki svoyij stislosti chitkosti ta prostoti kniga Vinoli nabula velikoyi populyarnosti Kniga perevidavalas neskinchennu kilkist raziv bagatma movami svitu ta mala velikij vpliv na rozvitok arhitekturi bagatoh krayin V epohu Renesansu z yavlyayetsya velikij order koloni na kilka poverhiv Yevropejska arhitektura nastupnih periodiv bula zasnovana na vikoristanni arhitekturnih orderiv Kozhen stil po svoyemu interpretuvav order V epohu baroko order vtrachaye konstruktivnist jogo traktuvannya pidkresleno dekorativne ta plastichne Chasto vikoristovuyetsya rozkrepovanij order V epohu klasicizmu vidbulosya povernennya do pravilnogo vikoristannya orderu ta proporcij Renesansu Shiroko vikoristovuvavsya order v dobu eklektiki a takozh z perervami protyagom usogo XX stolittya A postmodernisti ironichno ta parodijno vikoristovuvali klasichni formi svidomo porushuyuchi yih pravila P yat orderivP yat orderiv na ilyustraciyi z traktatu Vinoli Korotka harakteristika p yati orderiv Dorichnij order Vidsutnist bazi koloni U davnogreckij arhitekturi Kanelyuri koloni primikayut odna do odnoyi bez dorizhok mizh nimi Kapitel koloni skladayetsya z abaki i ehina Poverhnya frizu yavlyaye soboyu cherguvannya triglifiv i metop Ionichnij order Kanelyuri koloni rozdileni dorizhkami Kapitel maye dvi protilezhno rozmisheni volyuti Friz ne podilenij na triglifi ta metopi Korinfskij order Yavlyaye soboyu dalshij rozvitok ionichnogo orderu Kanelyuri koloni rozdileni dorizhkami Pishna podovzhena kapitel maye neveliki narizhni volyuti ta vkrita stilizovanim listyam akantu Kompozitnij order Yavlyaye soboyu poyednannya korinfskogo ta ionichnogo orderiv Tut korinfska kapitel maye veliki ionichni volyuti Toskanskij order Sproshenij variant dorichnogo orderu Stovbur fust koloni ne maye kanelyur Hram Niki Apteros 421 rik do n e Afini Greciya Erehtejon 406 rik do n e Afini Greciya Rimska antichnist Kolizej 80 rik n e Rim Italiya Panteon 126 rik n e Rim Italiya Arka Kostyantina 315 rik n e Rim Italiya Renesans Palacco Publiko Bazilika 1549 rik Veneciya Italiya Villa Rotonda 1561 rik Vichenca Italiya Sobor San Dzhordzho Madzhore 1610 rik Veneciya Italiya Baroko Cerkva San Karlo alle Kvattro Fontane XVII stolittya Rim Italiya Cerkva Sant Andrea della Valle XVII stolittya Rim Italiya Klasicizm Shidnij fasad Luvru 1667 1670 Parizh Franciya Cerkva Sen Madlen kin XVIII stolittya poch XIX stolittya Parizh Franciya Peterburzka akademiya mistectv 1764 89 Sankt Peterburg Rosiya Eklektika j neostili Opera Garnye 1861 1875 Parizh Franciya Muzej istoriyi mistectv 1872 1881 1889 Viden Avstriya Burgteatr 1873 1888 Viden Avstriya V Ukrayini Velika lavrska dzvinicya Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Kiyiv Velika lavrska dzvinicya Chervonij korpus KNU Kontraktovij budinok Oleksandrivskij kostel Budivlya Nacionalnogo hudozhnogo muzeyu Ukrayini Budivlya Nacionalnoyi parlamentskoyi biblioteki Zhovtnevij palac Lviv Uspenska cerkva Dominikanskij kostel Kostel i monastir bernardiniv Kostel karmelitok vzutih Hram sv Mihayila Dramatichnij teatr imeni Mariyi Zankoveckoyi Harkiv Dzvinicya Uspenskogo soboru Budinok Salamandra Odesa Spaso Preobrazhenskij sobor Voroncovskij palac Arheologichnij muzej Dnipro Spaso Preobrazhenskij soborVinoskiMihalovskij I B Teoriya klassicheskih arhitekturnyh form Mihalovskij I B Reprintnoe izdanie M Arhitektura S 2006 s 8 ISBN 5 9647 0083 7 ros DzherelaArhitektura grazhdanskih i promyshlennyh zdanij Uchebnik dlya vuzov V 5 ti t CNII teorii i istorii arhitektury Mosk inzh stroit in t im V V Kujbysheva M Strojizdat 1984 T 1 Gulyanickij N F Istoriya arhitektury 3 e izd dop 1984 334 s il ros Mihalovskij I B Teoriya klassicheskih arhitekturnyh form Mihalovskij I B Reprintnoe izdanie M Arhitektura S 2006 s 8 ISBN 5 9647 0083 7 ros Sinebryuhov V N Arhitekturnye ordera Uchebnoe posobie M 1983 ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaArhitekturni orderi Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 24 ISBN 978 966 7407 83 4

Дата публікації:
Топ