Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вілла Ротонда (італ. La Rotonda) — заміська споруда архітектора Палладіо, що вважається зразком вілли в стилі класицизм чи його різновиду — палладіанства.
| Вілла Ротонда | |
|---|---|
|
| |
| 45°31′53″ пн. ш. 11°33′36″ сх. д. / 45.53152400002777256° пн. ш. 11.56026800002777755° сх. д.Координати: 45°31′53″ пн. ш. 11°33′36″ сх. д. / 45.53152400002777256° пн. ш. 11.56026800002777755° сх. д. | |
| Країна |  Італія[1] |
| Розташування | Віченца[1] |
| Тип | d d[2] і Q124830284?[2] |
| Площа | 625 квадратний метр |
| Стиль | Архітектура Відродження |
| Архітектор | Андреа Палладіо і Вінченцо Скамоцці |
  Вілла Ротонда Вілла Ротонда (Італія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Побудова і назва
Замовником споруди був Паоло Альмеріко, чиновник з Ватикану у відставці. Вілла побудована на пагорбі поблизу міста Віченца.
Саме будівництво закінчено у 1561 році. Палладіо не встиг добудувати віллу і її закінчував інший архітектор — Вінченцо Скамоцці. Саме Скамоцці належить кругла баня, що вінчає будівлю і є великим архітектурним ліхтарем для освітлення заокругленої вітальні. Віддалено це рішення нагадує давньоримську ротонду храму Пантеон у Римі.
У Венеції доба Відродження затрималась довше, ніж в інших мистецьких центрах Італії. Тому ясну і строго симетричну композицію Вілли Ротонда відносять до будівель Відродження, хоча вона виникла в оточенні маньєризму, що співіснував разом з пізнім венеціанським Відродженням.
Водночас симетричні, виглажені фасади вілл Палладіо (Вілла Ротонда також), стали зразками для нової течії в європейській архітектурі — класицизму і його різновиду — палладіанства.
За прізвищами власників і йдуть назви вілли — Альмеріко, Капра, Вальмерана, що некоректно. Бо сто власників дадуть 100 назв єдиному й незмінному об'єктові.
Впливи зразка
Віллу досить швидко оголосили зразком, тим паче що вона стала першою побудовою з використанням храмових елементів давньоримської архітектури в приватному будівництві і досить гармонійним поєднанням з навколишнім середовищем. Цьому слугували портики на фасадах вілли, широкі сходи, пірамідальна побудова об'ємів, що завершувалась невисоким куполом.
До вілли, як і до міста Віченца, почалося паломництво. Декілька європейських архітекторів прибували сюди заради знайомства й вивчення будівель Палладіо. Некритично сприйняті ідеї призвели до механічного запозичення прийомів Палладіо і перенесення їх в інші географічні зони, несприятливі для настанов Палладіо. Архітектурний спадок Палладіо став для інших архітерторів ознакою причетності до уславлених зразків і покажчиком ерудиції.
Особливе поширення ідеї Палладіо мали в двох імперіях — у Російській наприкінці 18 століття і в Британській. В останній дійшли до повного копіювання Вілли в садибах лорда Барлінгтона (Чізвік), у садибі графа Вестморленда (Мереворт — Касл). Копії відрізнялися лише більшим куполом і меншим використанням скульптур на фасадах. Вілла Ротонда стала зразком і для побудови церкви Св. Софії поряд з Царським Селом. Декілька споруд з використанням образу Вілли Ротонда побудовані і в США.
Тобто архітектурний зразок почав використовуватись у різних якостях, не змінюючи своєї структури. Ідея досягла кінцевого пункту свого розвитку і завмерла.
Оцінки 200 — 400 років потому
Критичний аналіз творчого спадку Палладіо і його послідовників почався вже наприкінці 18 століття. Особливо логічними були аналіз і критика з боку архітектора і реставратора готичних споруд на ім'я (1814 — 1879) з Франції.
Віолле ле Дюк глянув на спадок Палладіо з висот надзвичайних досягнень французької архітектурної школи, досить несхожої на уславлену італійську, палко закохану в давньоримську античність. Він сам зробив подорож до Італії, де вивчав споруди Палладіо і його послідовників. Його рішучі висновки мав вже лист, де він писав:
Я відбув в Італію, повний думок про Палладіо, яким нас довго годували в майстерні. Я не можу вам передати, яким було моє розчарування, коли я побачив архітектуру цього майстра… Кажу без сорому, що знайшов Палладіо, та Віньолу більш ніж нудними. Їхні споруди, на мій погляд, суміш античності і рококо, і все це холодне і полишене характеру (індивідуальності). Вони хотіли систематизувати Відродження, а замість цього зробили профанацію (спрощення).
Йому, представнику французької архітектурної школи, після романської і готичної архітектури, після архітектурного буму 17 століття було що з чим порівнювати. Найкращі зразки архітектури Франції якраз мали і характер, і індивідуальність, і різноманітність, і потенції до подальшого розвитку. Було і могутнє теоретичне підґрунтя в творах попередника ще 17 століття (Франсуа Блондель).
Рішучі висновки Віолле ле Дюка були підтримані як споживачами архітектури класицизму, так і архітекторами, що втомилися від постійних і монотонних портиків, колон, трикутних фронтонів, виглажених стін з аскетичними і нечастими деталями. Так, офіційно підтриманий класицизм (імператорами Наполеоном у Франції, Олександром І і Миколою І в Російській імперії) почав викликати спротив, що зростав.
В Росії класицизм навіть рішуче пов'язали з владною тиранією того часу. Світлі античні образи в архітектурі тепер набули свого первинного, імперського звучання, як це й було в Стародавньому Римі з його войовничою величчю, жорстокістю, неповагою до кожної особистості в суспільстві.
Свої висновки зробив і кандидат архітектури Кириченко Є. І. : (російською)
Жестокая регламентация строительства 2-й половины 18 - 1-й трети 19 вв. - обязательность строительства по утверждённым образцам, правила размещения домов на участке, размеры и даже стандартная окраска стен - впервые соотнесены декабристами с деспотизмом и насилием, направленными на унификацию личности, вызывают в середине 19 в. всеобщее недовольство, рождая ответное и столь же сознательное стремление к многообразию, заставляют применять мало известные и непопулярные ранее архитектурные формы.
Відносне панування ордерної архітектури з 1830-х років припиняється, починається період романтизму і далі — еклектики.
У 20 столітті і класицизм почав сприйматися вартим уваги і збереження, незважаючи на всі свої недоліки. Вілла Ротонда отримала статус пам'ятки Всесвітнього надбання ЮНЕСКО.
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
Джерела
- James S. Ackerman: The villa. Form and Ideology of Country Houses. London 1995.
- Reinhard Bentmann, Michael Müller: Die Villa als Herrschaftsarchitektur. Eine kunst- und sozialgeschichtliche Analyse. Hamburg 1992.
- Kornelia Imesch: Magnificenza als architektonische Kategorie. Individuelle Selbstdarstellung versus ästhetische Verwirklichung von Gemeinschaft in den Villen Palladios und Scamozzis. Oberhausen 2003.
- Kurt Jauslin: Ein Haus für Canonicus Almerigo. Palladios Villa Rotonda als Rekonstruktion des Ästhetischen. Dortmund 1995.
- Wolfram Prinz: Schloss Chambord und die Villa Rotonda in Vicenza. Studien zur Ikonologie. Berlin 1980.
- «Памятники отечества», № 2, 1982 (рос)
- Саваренская Т. Ф. « Западноевропейское градостроительство 17-19 вв», М, Стройиздат, 1987 (рос)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вілла Ротонда |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Villa Rotonda ital La Rotonda zamiska sporuda arhitektora Palladio sho vvazhayetsya zrazkom villi v stili klasicizm chi jogo riznovidu palladianstva Villa Rotonda45 31 53 pn sh 11 33 36 sh d 45 53152400002777256 pn sh 11 56026800002777755 sh d 45 53152400002777256 11 56026800002777755 Koordinati 45 31 53 pn sh 11 33 36 sh d 45 53152400002777256 pn sh 11 56026800002777755 sh d 45 53152400002777256 11 56026800002777755Krayina Italiya 1 Roztashuvannya Vichenca 1 Tip d d 2 i Q124830284 2 Plosha 625 kvadratnij metrStil Arhitektura VidrodzhennyaArhitektor Andrea Palladio i Vinchenco SkamocciVilla RotondaVilla Rotonda Italiya Mediafajli u VikishovishiPobudova i nazvaBarokovi freski kupolu villi zseredini Villa zboku sadu i sluzhbovih fligeliv Zamovnikom sporudi buv Paolo Almeriko chinovnik z Vatikanu u vidstavci Villa pobudovana na pagorbi poblizu mista Vichenca Same budivnictvo zakincheno u 1561 roci Palladio ne vstig dobuduvati villu i yiyi zakinchuvav inshij arhitektor Vinchenco Skamocci Same Skamocci nalezhit krugla banya sho vinchaye budivlyu i ye velikim arhitekturnim lihtarem dlya osvitlennya zaokruglenoyi vitalni Viddaleno ce rishennya nagaduye davnorimsku rotondu hramu Panteon u Rimi U Veneciyi doba Vidrodzhennya zatrimalas dovshe nizh v inshih misteckih centrah Italiyi Tomu yasnu i strogo simetrichnu kompoziciyu Villi Rotonda vidnosyat do budivel Vidrodzhennya hocha vona vinikla v otochenni manyerizmu sho spivisnuvav razom z piznim venecianskim Vidrodzhennyam Vodnochas simetrichni viglazheni fasadi vill Palladio Villa Rotonda takozh stali zrazkami dlya novoyi techiyi v yevropejskij arhitekturi klasicizmu i jogo riznovidu palladianstva Za prizvishami vlasnikiv i jdut nazvi villi Almeriko Kapra Valmerana sho nekorektno Bo sto vlasnikiv dadut 100 nazv yedinomu j nezminnomu ob yektovi Vplivi zrazka Plan Villi Rotonda Odin z portikiv Villi Rotonda Villu dosit shvidko ogolosili zrazkom tim pache sho vona stala pershoyu pobudovoyu z vikoristannyam hramovih elementiv davnorimskoyi arhitekturi v privatnomu budivnictvi i dosit garmonijnim poyednannyam z navkolishnim seredovishem Comu sluguvali portiki na fasadah villi shiroki shodi piramidalna pobudova ob yemiv sho zavershuvalas nevisokim kupolom Do villi yak i do mista Vichenca pochalosya palomnictvo Dekilka yevropejskih arhitektoriv pribuvali syudi zaradi znajomstva j vivchennya budivel Palladio Nekritichno sprijnyati ideyi prizveli do mehanichnogo zapozichennya prijomiv Palladio i perenesennya yih v inshi geografichni zoni nespriyatlivi dlya nastanov Palladio Arhitekturnij spadok Palladio stav dlya inshih arhitertoriv oznakoyu prichetnosti do uslavlenih zrazkiv i pokazhchikom erudiciyi Osoblive poshirennya ideyi Palladio mali v dvoh imperiyah u Rosijskij naprikinci 18 stolittya i v Britanskij V ostannij dijshli do povnogo kopiyuvannya Villi v sadibah lorda Barlingtona Chizvik u sadibi grafa Vestmorlenda Merevort Kasl Kopiyi vidriznyalisya lishe bilshim kupolom i menshim vikoristannyam skulptur na fasadah Villa Rotonda stala zrazkom i dlya pobudovi cerkvi Sv Sofiyi poryad z Carskim Selom Dekilka sporud z vikoristannyam obrazu Villi Rotonda pobudovani i v SShA Tobto arhitekturnij zrazok pochav vikoristovuvatis u riznih yakostyah ne zminyuyuchi svoyeyi strukturi Ideya dosyagla kincevogo punktu svogo rozvitku i zavmerla Ocinki 200 400 rokiv potomu Kritichnij analiz tvorchogo spadku Palladio i jogo poslidovnikiv pochavsya vzhe naprikinci 18 stolittya Osoblivo logichnimi buli analiz i kritika z boku arhitektora i restavratora gotichnih sporud na im ya 1814 1879 z Franciyi Violle le Dyuk glyanuv na spadok Palladio z visot nadzvichajnih dosyagnen francuzkoyi arhitekturnoyi shkoli dosit neshozhoyi na uslavlenu italijsku palko zakohanu v davnorimsku antichnist Vin sam zrobiv podorozh do Italiyi de vivchav sporudi Palladio i jogo poslidovnikiv Jogo rishuchi visnovki mav vzhe list de vin pisav Ya vidbuv v Italiyu povnij dumok pro Palladio yakim nas dovgo goduvali v majsterni Ya ne mozhu vam peredati yakim bulo moye rozcharuvannya koli ya pobachiv arhitekturu cogo majstra Kazhu bez soromu sho znajshov Palladio ta Vinolu bilsh nizh nudnimi Yihni sporudi na mij poglyad sumish antichnosti i rokoko i vse ce holodne i polishene harakteru individualnosti Voni hotili sistematizuvati Vidrodzhennya a zamist cogo zrobili profanaciyu sproshennya Jomu predstavniku francuzkoyi arhitekturnoyi shkoli pislya romanskoyi i gotichnoyi arhitekturi pislya arhitekturnogo bumu 17 stolittya bulo sho z chim porivnyuvati Najkrashi zrazki arhitekturi Franciyi yakraz mali i harakter i individualnist i riznomanitnist i potenciyi do podalshogo rozvitku Bulo i mogutnye teoretichne pidgruntya v tvorah poperednika she 17 stolittya Fransua Blondel Rishuchi visnovki Violle le Dyuka buli pidtrimani yak spozhivachami arhitekturi klasicizmu tak i arhitektorami sho vtomilisya vid postijnih i monotonnih portikiv kolon trikutnih frontoniv viglazhenih stin z asketichnimi i nechastimi detalyami Tak oficijno pidtrimanij klasicizm imperatorami Napoleonom u Franciyi Oleksandrom I i Mikoloyu I v Rosijskij imperiyi pochav viklikati sprotiv sho zrostav V Rosiyi klasicizm navit rishuche pov yazali z vladnoyu tiraniyeyu togo chasu Svitli antichni obrazi v arhitekturi teper nabuli svogo pervinnogo imperskogo zvuchannya yak ce j bulo v Starodavnomu Rimi z jogo vojovnichoyu velichchyu zhorstokistyu nepovagoyu do kozhnoyi osobistosti v suspilstvi Svoyi visnovki zrobiv i kandidat arhitekturi Kirichenko Ye I rosijskoyu Zhestokaya reglamentaciya stroitelstva 2 j poloviny 18 1 j treti 19 vv obyazatelnost stroitelstva po utverzhdyonnym obrazcam pravila razmesheniya domov na uchastke razmery i dazhe standartnaya okraska sten vpervye sootneseny dekabristami s despotizmom i nasiliem napravlennymi na unifikaciyu lichnosti vyzyvayut v seredine 19 v vseobshee nedovolstvo rozhdaya otvetnoe i stol zhe soznatelnoe stremlenie k mnogoobraziyu zastavlyayut primenyat malo izvestnye i nepopulyarnye ranee arhitekturnye formy Villa Rotonda vzimku Vidnosne panuvannya ordernoyi arhitekturi z 1830 h rokiv pripinyayetsya pochinayetsya period romantizmu i dali eklektiki U 20 stolitti i klasicizm pochav sprijmatisya vartim uvagi i zberezhennya nezvazhayuchi na vsi svoyi nedoliki Villa Rotonda otrimala status pam yatki Vsesvitnogo nadbannya YuNESKO Div takozhMistectvo Italiyi Villa Emo Villa Godi Andrea Palladio Villa Angarano Villa Kaldonjo Sadovo parkova skulptura Teatr Olimpiko Villi roboti Andrea Palladio Vinchenco SkamocciPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240DzherelaJames S Ackerman The villa Form and Ideology of Country Houses London 1995 Reinhard Bentmann Michael Muller Die Villa als Herrschaftsarchitektur Eine kunst und sozialgeschichtliche Analyse Hamburg 1992 Kornelia Imesch Magnificenza als architektonische Kategorie Individuelle Selbstdarstellung versus asthetische Verwirklichung von Gemeinschaft in den Villen Palladios und Scamozzis Oberhausen 2003 Kurt Jauslin Ein Haus fur Canonicus Almerigo Palladios Villa Rotonda als Rekonstruktion des Asthetischen Dortmund 1995 Wolfram Prinz Schloss Chambord und die Villa Rotonda in Vicenza Studien zur Ikonologie Berlin 1980 Pamyatniki otechestva 2 1982 ros Savarenskaya T F Zapadnoevropejskoe gradostroitelstvo 17 19 vv M Strojizdat 1987 ros PosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Italiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Villa Rotonda