Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Довгоносик чорний | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Psallidium maxillosum (Fabricius), 1792) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Psallidium interstitiale Boheman, 1840, Psallidium neglectim Faus, 1889 |
Довгоносик чорний (Psallidium maxillosum Fabricius) — жук родини Довгоносиків. Личинка розвивається у ґрунті. поліфаг, шкідник Буряків та інших сільськогосподарських рослин. Інша назва жука — довгоносик чорний буряковий.
Зовнішній вигляд
Жук має 6–10 мм завдовжки, чорно-бурий, блискучий; верх тіла здається голим, але насправді він біль або менш рівномірно вкритий округлими чорними лусочками. Крила не розвинуті. Основні ознаки:
- головотрубка коротка, товста і відокремлена від лоба різкою борозною;
- вусикові борозенки розташовані по боках головотрубки;
- на передньоспинці лусочки не приховують рідких досить крупних цяточок;
- на передньогрудях немає лопатей позаду очей і коротеньких щетинок вздовж переднього краю;
- на надкрилах лусочки утворюють дрібнозернисту структуру, яка не приховує великих рідких точок у борозенках;
- очі дуже опуклі;
- кігтики на жодній нозі не зрослися, не стикаються один з одним біля своєї основи і не мають біля основи додаткових кігтиків.
Поширення
Вид поширений у Південній та Південно-Східній Європі, Малій Азії , Казахстані, Середній Азії, на Середньому Сході та Кавказі (включаючи Закавказзя). В Україні відомий з Криму та 11 областей, головним чином, південних (на північ- до Черкащини).
Спосіб життя
Зимують на стадії імаго і личинок у верхньому (до 10 см) шарі ґрунту. Навесні, коли він на глибині зимування прогріється до 7–9°С, комахи виходять з діапаузи °С, вихід жуків на поверхню стає масовим. . Наприкінці квітня — на початку травня жуки розселяються «пішки», бо не здатні літати. Найчисленніші вони на ділянках із достатньо зволоженими і не дуже важкими ґрунтами, розрідженим травостоєм із рослин, придатних для їжі цьому жуку.
Загалом більшу частину доби жуки проводять у ґрунті поруч із своїми кормовими рослинами. Залежно від щільності ґрунту вони звичайно перебувають від 2-3 до 5-6 см. Найактивнішими стають жуки при температурі повітря 29-31°С. Вони їдять зелені листки, гризуть пагони, інколи — квіти трав'янистих рослин. Ці комахи — поліфаги, вони харчуються багатьма (понад 230) видами рослин різних родин: бобовими, айстровими, амарантовими, капустяними, , молочайних та інших. Розмноження відбувається партеногенетично. Починаючи з кінця квітня і до вересня самиці відкладають незапліднені яйця. Це відбувається протягом двох весняних сезонів, більшу частину яєць — у другій та третій декадах травня. Самиці, які перезимували, трапляється, не відкладають яєць и гинуть наприкінці весни або на початку літа. Середня плодючість самиці — 129 яєць, максимальна — до 300 яєць. Личинки їдять корені, головним чином, бур'янів: осоту, лободи, щириці, кураю, сухоребрика, лутиги, а також буряків та соняшника. Мешкають личинки на глибині від 15 до 70 см, вони харчуються, ростуть, декілька разів линяють. Після другого або третього линяння вони йдуть на зимування. Влітку наступного року вони заляльковуються і через місяць з'являються жуки нового покоління. Звичайно, це трапляється у другій половині липня. Якщо погода тепла, а ґрунт вологий, окремі імаго вилазять на поверхню, але зниження температури знов стимулює їх до закопування у землю. Отже популяція зимуючиїх жуків складається з личинок, жуків першого і другого років життя.
Значення у природі та житті людини
Подібно до інших біологічних видів, довгоносик чорний є невід'ємною ланкою природних екосистем — споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак на сільськогосподарських угіддях вони, часом, завдають чималої шкоди, особливо, на буряках, соняшнику і бобових. Для профілактики і пригнічення чисельності жуків треба своєчасне знищувати бур'яни, слідкувати аби посіви трав не були розрідженими. Якщо чисельність і щільність осягає значних величин, проти шкідників застосовуються інсектициди.
Примітки
- Alonso-Zarazaga, M.A., Barrios, H., Borovec, R., Bouchard, P., Caldara, R., Colonnelli, E., Gültekin, L., Hlaváþ, P., Korotyaev, B, Lyal, C.H.C., Machado, A., Meregalli, M., Pierotti, H., Ren, L., Sanchez-Ruiz, M., Sforzi, A., Silfverberg, H., Skuhrovec, J., Tryzna, M., Velazquez de Castro, A.J. & Yunakov, N.N. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. S.E.A., Zaragoza, 2017. – 729 pp.
- Арнольди Л. В. , Заславский В. А., Тер-Минасян М. Е. 82. Сем. Curculionidae — Долгоносики, с. 485—621. В кн. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР", вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
- Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.
- Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgonosik chornijBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Rodina CurculionidaePidrodina EntiminaeTriba PsallidiiniRid Vid maxillosumBinomialna nazvaPsallidium maxillosum Fabricius 1792 SinonimiPsallidium interstitiale Boheman 1840 Psallidium neglectim Faus 1889 Dovgonosik chornij Psallidium maxillosum Fabricius zhuk rodini Dovgonosikiv Lichinka rozvivayetsya u grunti polifag shkidnik Buryakiv ta inshih silskogospodarskih roslin Insha nazva zhuka dovgonosik chornij buryakovij Zovnishnij viglyadZhuk maye 6 10 mm zavdovzhki chorno burij bliskuchij verh tila zdayetsya golim ale naspravdi vin bil abo mensh rivnomirno vkritij okruglimi chornimi lusochkami Krila ne rozvinuti Osnovni oznaki golovotrubka korotka tovsta i vidokremlena vid loba rizkoyu boroznoyu vusikovi borozenki roztashovani po bokah golovotrubki na perednospinci lusochki ne prihovuyut ridkih dosit krupnih cyatochok na perednogrudyah nemaye lopatej pozadu ochej i korotenkih shetinok vzdovzh perednogo krayu na nadkrilah lusochki utvoryuyut dribnozernistu strukturu yaka ne prihovuye velikih ridkih tochok u borozenkah ochi duzhe opukli kigtiki na zhodnij nozi ne zroslisya ne stikayutsya odin z odnim bilya svoyeyi osnovi i ne mayut bilya osnovi dodatkovih kigtikiv PoshirennyaVid poshirenij u Pivdennij ta Pivdenno Shidnij Yevropi Malij Aziyi Kazahstani Serednij Aziyi na Serednomu Shodi ta Kavkazi vklyuchayuchi Zakavkazzya V Ukrayini vidomij z Krimu ta 11 oblastej golovnim chinom pivdennih na pivnich do Cherkashini Sposib zhittyaZimuyut na stadiyi imago i lichinok u verhnomu do 10 sm shari gruntu Navesni koli vin na glibini zimuvannya progriyetsya do 7 9 S komahi vihodyat z diapauzi S vihid zhukiv na poverhnyu staye masovim Naprikinci kvitnya na pochatku travnya zhuki rozselyayutsya pishki bo ne zdatni litati Najchislennishi voni na dilyankah iz dostatno zvolozhenimi i ne duzhe vazhkimi gruntami rozridzhenim travostoyem iz roslin pridatnih dlya yizhi comu zhuku Zagalom bilshu chastinu dobi zhuki provodyat u grunti poruch iz svoyimi kormovimi roslinami Zalezhno vid shilnosti gruntu voni zvichajno perebuvayut vid 2 3 do 5 6 sm Najaktivnishimi stayut zhuki pri temperaturi povitrya 29 31 S Voni yidyat zeleni listki grizut pagoni inkoli kviti trav yanistih roslin Ci komahi polifagi voni harchuyutsya bagatma ponad 230 vidami roslin riznih rodin bobovimi ajstrovimi amarantovimi kapustyanimi molochajnih ta inshih Rozmnozhennya vidbuvayetsya partenogenetichno Pochinayuchi z kincya kvitnya i do veresnya samici vidkladayut nezaplidneni yajcya Ce vidbuvayetsya protyagom dvoh vesnyanih sezoniv bilshu chastinu yayec u drugij ta tretij dekadah travnya Samici yaki perezimuvali traplyayetsya ne vidkladayut yayec i ginut naprikinci vesni abo na pochatku lita Serednya plodyuchist samici 129 yayec maksimalna do 300 yayec Lichinki yidyat koreni golovnim chinom bur yaniv osotu lobodi shirici kurayu suhorebrika lutigi a takozh buryakiv ta sonyashnika Meshkayut lichinki na glibini vid 15 do 70 sm voni harchuyutsya rostut dekilka raziv linyayut Pislya drugogo abo tretogo linyannya voni jdut na zimuvannya Vlitku nastupnogo roku voni zalyalkovuyutsya i cherez misyac z yavlyayutsya zhuki novogo pokolinnya Zvichajno ce traplyayetsya u drugij polovini lipnya Yaksho pogoda tepla a grunt vologij okremi imago vilazyat na poverhnyu ale znizhennya temperaturi znov stimulyuye yih do zakopuvannya u zemlyu Otzhe populyaciya zimuyuchiyih zhukiv skladayetsya z lichinok zhukiv pershogo i drugogo rokiv zhittya Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih biologichnih vidiv dovgonosik chornij ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak na silskogospodarskih ugiddyah voni chasom zavdayut chimaloyi shkodi osoblivo na buryakah sonyashniku i bobovih Dlya profilaktiki i prignichennya chiselnosti zhukiv treba svoyechasne znishuvati bur yani slidkuvati abi posivi trav ne buli rozridzhenimi Yaksho chiselnist i shilnist osyagaye znachnih velichin proti shkidnikiv zastosovuyutsya insekticidi PrimitkiAlonso Zarazaga M A Barrios H Borovec R Bouchard P Caldara R Colonnelli E Gultekin L Hlavath P Korotyaev B Lyal C H C Machado A Meregalli M Pierotti H Ren L Sanchez Ruiz M Sforzi A Silfverberg H Skuhrovec J Tryzna M Velazquez de Castro A J amp Yunakov N N Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea S E A Zaragoza 2017 729 pp Arnoldi L V Zaslavskij V A Ter Minasyan M E 82 Sem Curculionidae Dolgonosiki s 485 621 V kn Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR v pyati tomah pod obsh red G Ya Bej Bienko Tom 2 Zhestkokrylye i veerokrylye Red toma E L Gureva i O L Kryzhanovskij Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 89 M L Nauka 1965 668 s Yunakov N Nazarenko V Volovnik S Filimonov R A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s